Сумський державний університет
| Вид материала | Документы |
- Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки,, 1592.04kb.
- Сумський державний університет, 243.69kb.
- Сумський державний університет чорток Юлія Володимирівна, 385.8kb.
- Сумський державний університет. Бібліотека. Довідково-інформаційний відділ, 259.81kb.
- Сумський державний університет Бібліотека, 56.1kb.
- Сумський державний університет кафедра філософії, 14150.92kb.
- Сумський державний університет скиданенко Юлія Павлівна, 350.46kb.
- Конференції, семінару, 1844.01kb.
- Сумський державний університет На правах рукопису Чорток Юлія Володимирівна, 2128.39kb.
- Сумський державний університет. Бібліотека. Довідково-інформаційний відділ, 277.25kb.
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра військової підготовки
Затверджую
ТВП начальника кафедри
полковник М.М. Ляпа
“16” жовтня 2007 р.
Прим. №__
Тільки для викладачів
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для проведення групового заняття за
курсами “Військова топографія і топогеодезична підготовка”,
“Військова топографія”
ТЕМА 3: “Система кутових вимірів, що застосовується в артилерії”
Заняття 1: “Кути, що застосовуються в артилерії та військовій топографії”
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри
"15" жовтня 2007 р. Протокол № 4.
м. Суми – 2007 р.
ТЕМА 3: “Система кутових вимірів, що застосовується в артилерії”
Заняття 1: “Кути, що застосовуються в артилерії та військовій топографії ”
Навчальна та виховна мета: – усвідомити кожному студенту: систему кутових вимірів, які використовуються в ракетних військах і артилерії та воєнній топографії; вивчити: поняття істинного і магнітного азимутів, зближення меридіанів, магнітного схилення, поправки бусолі і існуючий взаємозв’язок між кутами;
– виховувати почуття відповідальності за вивчення воєнної спеціальності.
Навчальна група: взвод студентів.
ЧАС: 2 години (120 хв.).
МІСЦЕ: навчальний клас.
МЕТОД: групове заняття.
Навчально-матеріальне забезпечення:
- навчальні карти (склейка Аренск – Андрополь) – 15 комплектів;
- навчальна карта 1:50 000 (Снов) і 1:500 000 із районом магнітних аномалій (Одеса)– 15 комплектів;
- склейка карт Аренск-Андрополь;
- учбові карти масштабу (Снов);
- таблиці визначення γ, γ′, Δα;
- графік для визначення зближення меридіанів – на кожного;
- АЛЛ;
- макет АЛЛ;
- проектор слайдів – 1 шт.;
- ПЕОМ з мультімедійною системою.
Література:
- Учебник «Военная топография». И.А. Бубнов и др.. Воениздат, 1964. С.106-114.
- Учебник «Военная топография». Воениздат, 1976. С.146-155.
- Учебник сержанта ракетных войск и артиллерии. Часть ІV. Воениздат, 1957. С.120-129/
- Справочник по военной топографии. Воениздат, 1980.С.58-67.
- Підручник «Військова топографія». Київ, 1998. С.97-102.
- Топогеодезична прив’язка силами і засобами артилерійських підрозділів. Навчальний посібник. ВІ РВ і А СумДУ. Суми, 2002. С.5-16.
- Військова топографія і топогеодезична підготовка. Кривошеєв А.М., Приходько А.І. Посібник. – Суми, 2008. – 674 с. С.152-194.
Навчальні питання та приблизний розрахунок часу:
| №№ пп | Питання для відпрацювання | Час (хв.) |
| І. | Вступна частина. | 5 |
| ІІ. | Основна частина: 1. Початкові напрямки та кути, що застосовуються в артилерії. Взаємозвязок між ними. 2. Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі при переміщенні. 3. Поняття про магнітні аномалії. | 110 35 65 10 |
| ІІІ. | Заключна частина. | 5 |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ.
Групові заняття з даної теми проводить науково-педагогічний працівник кафедри з підрозділами студентів. Заняття проводяться в навчальному класі.
В години самопідготовки на передодні заняття або раніше студенти повинні ознайомитися з матеріалами заняття.
Заняття починається з шикування особового складу біля навчального класу, де керівник проводить огляд та перевірку наявності особового складу студентів, які прибули на заняття, та оголошує порядок відпрацювання питань, час відпрацювання кожного питання.
В заключній частині заняття підведення підсумків проводиться у навчальному класі.
Вступна частина - 5 хв.
При перевірці студентів до заняття звернути увагу на наявність і зовнішній вигляд студентів, наявність матеріального забезпечення.
Основна частина – 110 хв.
Перше навчальне питання – 35 хв.
Початкові напрямки та кути, що застосовуються в артилерії. Взаємозвязок між ними.
Міра кутів і система відліку в артилерії, ДОДАТОК А, за необхідності.
Поняття про систему плоских полярних координат. Якщо замість двох взаємоперпендикулярних осей Х і Y, що застосовуються у системі прямокутних координат, взяти одну ось Х і початкову точку О на ній, то отримаємо систему полярних координат, яка широко використовується у військовій практиці при цілевказівках і орієнтуванні на місцевості. В цій системі (рис.1) ось ON, що відповідає осі Х в прямокутних координатах, називається полярною віссю, а вихідна точка О на ній – полюсом.
Рисунок 1 - Полярні координати
Відносно них положення будь-якої точки М на місцевості або на карті визначається наступними двома координатами:
- Кутом NOM = α, який називається кутом положення і вимірюється від напрямку полярної осі до напрямку на точку, що визначається;
- Відстанню ОМ = Д від полюсу до точки М, що визначається.
Відрізняють наступні три основні види кутів положення: дирекційний кут α, істиний азімут А і магнітний азімут Ам (рис.2).
Рисунок 2 - Різновиди кутів положення
Дирекційним кутом α називається кут, який вимірюється за ходом годинникової стрілки від 00 до 3600 між північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки і напрямком на точку, що визначається. Таким чином, у даному випадку за полярну вісь приймається вертикальна лінія координатної сітки, тобто та ж вісь Х, що і в прямокутних координатах, або лінія, яка паралельна їй.
На рис.3 показані дирекційні кути у даній точці О (полюс) на вітряний млин (α = 450) і окреме дерево (α = 3150).
Істинним азимутом А називається кут, що вимірюється за ходом годинникової стрілки від 00 до 3600 між північним напрямком істинного меридіану і напрямком на точку, що визначається. В цьому випадку полярною віссю є напрямок істинного меридіану.
При орієнтуванні за сторонами горизонту за напрямок меридіану приймають напрямок магнітної стрілки компасу. Він не співпадає з напрямком істинного меридіану і лише приблизно вказує напрямок північ – південь. Напрямок магнітної стрілки називається на відміну від істинного (геодезичного) меридіану магнітним меридіаном.
Рисунок 3 - Дирекційні кути
Крім перерахованих кутів, у морській практиці, а також у метеорології, наприклад, при визначенні напрямку вітру, використовуються румби. Румбом називається кут між північним або південним напрямком меридіану даної точки і напрямком, який визначається з неї (рис.4).
Рисунок 4 - Магнітні румби
Відлік румбів може відбуватися в обидві сторонни від північного або південного меридіану залежно від того, який з них ближчий до данного напрямку. Величина його не може бути більше 900.
Вказання величини румбу ще не визначає повністю положення даної лінії. Тому величина румбу завжди супроводжується назвою тієї чверті горизонту, до якої відноситься даний напрямок. Ці чверті позначаються першими буквами назв сторін горизонту: ПС (північний схід), ПЗ (північний захід), ПС (південний схід), ПЗ (південний захід). Перша з цих букв показує, від якого напрямку меридіану відліковується румб, а друга – в яку сторону. Наприклад, румб ПС 430 означає, що даний напрямок складає з південним напрямком меридіану кут 430, відлік якого проводиться від нього на схід.
Друге навчальне питання - 65 хв.
Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні.
Зближення меридіанів.
Перехід від істиного азимуту до дирекційного кута
Координатні лінії в проекції Гауса не є меридіанами і паралелями. Тому напрямки географічного меридіану і осі абсцис у загальному випадку між собою не співпадають. Наприклад, для точки О (рис.5) меридіан РОР1, який проходить через цю точку, утворює з координатною лінією, що паралельна осьовому меридіану, деякий кут γ.
Рисунок 5 - Зближення меридіанів
Горизонтальний кут γ, утворений північним напрямком істинного (географічного) меридіану даної точки і позитивним напрямком осі абсцис, називається зближенням меридіанів.
Напрямку істинного меридіану на топографічній карті відповідають бокові сторони рамки листа карти, а також прямі лінії, які можна провести між одноіменими поділками хвилин довготи. Напрямки, що паралельні осі абсцис, на карті є вертикальними лініями кілометрової сітки. Величини зближення меридіанів, які розміщуються на топографічних картах, відносяться до центру листа карти.
Облік зближення меридіанів ведеться від географічного меридіану. Зближення меридіанів вважається позитивним, якщо північний напрямок осі абсцис відхилено на схід від географічного меридіану, і негативним – при відхиленні осі абсцис на захід.
Величина зближення меридіанів для даної точки обчислюється за формулою
(1)де:
– різниця довгот даної точки і осьового меридіану, надана в кутових мінутах;L – довгота точки (визначається по карті);
L0 – довгота осьового меридіану зони, в якій знаходиться точка; визначається з табл.1 або обчислюється за формулою:
; (2)де N – номер зони, в якій знаходиться точка, визначається за значенням повної координати Y або обчислюється за формулою:
; (3)В – широта даної точки (визначається по карті).
Одиниця до результату ділення додається при наявності залишку.
Для визначення номеру зони по номенклатурі листа карти необхідно пам’ятати, що нумерація колон листів карт відрізняється від номеру зони на 30. При цьому, якщо номер колони більше 30, то, переходячи до номеру зони, з нього вираховують 30, а якщо менше 30, - то 30 додають. Наприклад, лист карти масштабу 1 : 50 000 з номенклатурою 0-36-46-Б знаходиться у 6-й зоні (N = 36 – 30 = 6), а лист карти масштабу 1 : 100 000 L-4-128 у 34-й зоні (N = 4 + 30 = 34).
Довготу L і широту B визначають по карті з точністю до 0’,5;
L0 визначають за формулою (2).
З формули (1) видно, що для точок, розташованих на одному меридіані, абсолютна величина зближення меридіанів змінюється від 0 до l, оскільки широта (В) точок, що лежать на одному меридіані, змінюється від 00 до 900, внаслідок чого, синус широти може змінюватися від нуля до одиниці.
Знак кута γ залежить від знаку різниці довгот l, тому на схід від осьового меридіану зближення меридіанів має знак плюс, на захід від осьового меридіану – мінус.
Таблиця 1 - Величини довготи осьового меридіану L0
| Довгота точки у межах: | Довгота осьового меридіану | Довгота точки у межах: | Довгота осьового меридіану |
| L | L0 | L | L0 |
| 0 – 6 | 3 | 90 – 96 | 93 |
| 6 – 12 | 9 | 96 – 102 | 99 |
| 12 – 18 | 15 | 102 – 108 | 105 |
| 18 – 24 | 21 | 108 – 114 | 111 |
| 24 – 30 | 27 | 114 – 120 | 117 |
| 30 – 36 | 33 | 120 – 126 | 123 |
| 36 – 42 | 39 | 126 – 132 | 129 |
| 42 – 48 | 45 | 132 – 138 | 135 |
| 48 – 54 | 51 | 138 – 144 | 141 |
| 54 – 60 | 57 | 144 – 150 | 147 |
| 60 – 66 | 63 | 150 – 156 | 153 |
| 66 – 72 | 69 | 156 – 162 | 159 |
| 72 – 78 | 75 | 162 – 168 | 165 |
| 78 – 84 | 81 | 168 – 174 | 171 |
| 84 – 90 | 87 | 174 – 180 | 177 |
Зближення меридіанів дорівнює нулю, якщо точка лежить на осьовому меридіані (l = 0) або на екваторі (В = 0). Для будь-яких точок у межах однієї шостиградусної зони зближення матеріалів за абсолютною величиною не перевищує 30.
Приклад 1. Обчислити зближення меридіанів для точки з координатами:
6055,0 пн.ш., 
3637,5 сх.д.Рішення. Наша точка перебуває у сьомій зоні, тому довгота осьового меридіану цієї зони L0 = 60 * 7 – 30 = 390,0.
Спочатку розрахуємо різницю у довготі даної точки і осьового меридіану у хвилинах:
l = 36037’,5 – 390 = - 2022’,5.
Підставивши отримане значення у формулу (1), отримаємо:
γ = -142’,5 * sin 60055’ = - 2004’,5.
Приклад 2. Обчислити зближення меридіанів для точки з координатами:
5117,1 пн.ш., 4413,0 сх.д.