Сумський державний університет

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7



Визначення по карті азімутів і дирекційних кутів.

Дані щодо величини поправки і її складових, зближення меридіанів і магнітного схилення, розміщують у вигляді схеми на полях карти, під нижньою стороною її рамки (рис.9). Ці дані про поправку бусолі (напрямку) необхідні для того, щоб можна було швидко переходити від дирекційних кутів, що виміряні по карті, до відповідних їм магнітним азімутам і навпаки.





Рисунок 9 - Схема магнітного схилення, зближення меридіанів і поправки напрямку, яка розміщується на полях карти


У військовій практиці при використанні компасу (бусолі) звичайно приходиться мати справу з магнітними азімутами і дирекційними кутами і переходити від дирекційних кутів, що виміряні по карті, до магнітних азімутів на місцевості або, навпаки, від магнітних азімутів, виміряних на місцевості, до дирекційних кутів на карті.

Вимірювання і побудова дирекційних кутів на карті проводиться за допомогою транспортіру або артилерійського кругу. Останній представляє собою целулоїдну пластину, по зовнішньому зрізу якої нанесена кутомірна шкала в поділках кутоміру. Ціна поділки 0-10. Великі поділки, що відповідають 1-00, оцифровані від 0 до 60, при цьому ряд червоних цифр нанесений у порядку збільшення за ходом годинникової стрілки, а ряд чорних цифр – у зворотному порядку.

Щоб виміряти по карті дирекційний кут будь-якого напрямку, потрібно накласти на неї транспортир так, щоб середина його лінійки, що відмічена штрихом, співпала з точкою пересічення напрямку, який визначається, з вертикальною кілометровою лінією сітки, а край лінійки (тобто ділення 0 і 1800 на транспортирі) сумістився з цією лінією. Потім відрахувати по шкалі транспортиру кут за ходом годинникової стрілки від північного напрямку кілометрової лінії до напрямку, що визначається (рис.10,а).

При вимірюванні дирекційного кута артилерійським кругом потрібно, накласти центр кругу на точку пересічення напрямку, що визначається, з вертикальною кілометровою сіткою, сумістити нульовий штрих кругу з північним напрямком цієї кілометрової лінії, як показано на рис.10,б. величину дирекційного кута отримаємо, взявши відлік по шкалі кругу проти напрямку, що визначається, користуючись при цьому червоною оцифровкою шкали ділень, яка збільшується за ходом годинникової стрілки.




Рисунок 10 - Вимірювання дирекційного кута на карті:
а – транспортиром; б – артилерійським кругом


Для побудови на карті у будь-якій точці дирекційного кута проводять через цю точку пряму, паралельну вертикальним лініям координатної сітки, і від цієї прямої будують заданий дирекційний кут.

Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміру

Хордокутомір призначений для вимірювання і побудови кутів. Він представляє собою латунну пластину, на одній стороні якої нанесений хордокумір, а на іншій – два поперечних масштаби.

Хордокутомір – це графік хорд для кутів, які виражені у поділках кутоміру, побудований за принципом поперечного масштабу (рис.11).

Спосіб побудови і вимірювання кутів за хордами оснований на тому, що кожному гострому куту (до 15-00) відповідає визначеної величини хорда кола, яка проведена з вершини кута. Так, наприклад, при прийнятому для побудови графіку хордокутоміру радіусі кола, що дорівнює 120 мм, куту 1-00 відповідає хорда, яка рівна 12,8 мм, куту 5-00 – хорда, яка рівна 62 мм, куту 10-00 – хорда, яка рівна 120 мм, і т.д.

По верхній горизонтальній лінії графіка відкладені від початкової точки хорди, що відповідають кутам через 0-20. У кінців хорд, які відповідають кутам 1-00, 2-00 і т.д. до 15-00, написані числа ”1”, „2” і т.д. до „15”. Число 10, що відповідає куту 10-00, хорда якого рівна радіусу, обведено колом.

Кожна велика поділка на верхній частині графіку розділена на п’ять малих поділок ціною 0-20, які позначені цифрами „2”, „4”, „6” і „8”, що відповідає 0-20, 040. 0-60 і 0-80. Ліворуч по вертикалі графіку по кінцях чьотних горизонтальних ліній проставлені числа „2”, „4”, „6” і т.д. до „18”, які відповідають 0-2, 0-04, 0-06 і т.д.

Побудова тупого кута (від 15-00 до 30-00) проводиться шляхом побудови відповідного додаткового до 30-00 кута.

Для відшукання хорд гострих кутів, додаткових до 30-00, великі поділки нижньої горизонтальної лінії оцифровані з права наліво числами „15”, „16”, „17” і т.д. до „30” (відповідно величинам тупих кутів від 15-00 до 30-00), а поділки правої вертикальної лінії графіку – знизу вверх числами „2”, „4”, „6” і т.д. (0-02, 0-04, 0-06 і т.д.).




Рисунок 11 - Хордокутомір, вимірювання хорд по хордокутоміру


Вимірювання кутів за допомогою хордокутоміру проводять у наступному порядку (рис.12):




Рисунок 12 - Вимірювання кута

  1. Із вершини кута, що вимірюють, проводять за допомогою циркуля дугу радіусом, який дорівнює хорді кута 10-00 на хордокутомірі. Величину радіусу беруть з хордокутоміру циркулем так, щоб одна ніжка циркулю знаходилась у початковій точці верхньої горизонтальної лінії графіку, а інша – на поділці цієї лінії, яка позначена колом з цифрою „10”.
  2. Беруть циркулем величину хорди АБ кута, що вимірюється, (відстань між точками пересічення дуги зі сторонами кута) і переносять циркуль на хордокутомір.
  3. Розташувавши ліву ніжку циркуля у нульовій (верхній) точці лівої вертикальної лінії графіку хордокутоміру, а праву ніжку на верхній горизонтальній лінії графіку, пересувають обидві ніжки по вертикальних лініях до тих пір, поки права ніжка циркуля не співпаде з пересіченням однієї із нахилених ліній з однією із горизонтальних ліній графіку; при цьому обидві ніжки циркуля повинні бути на одній горизонтальній лінії.
  4. Читають величину кута, що відповідає виміряній хорді. При вимірюванні гострого кута число сотень і десятків поділок кутоміру беруть по верхньому ряду цифр графіку проти нахиленої лінії, на якій розташувалася права ніжка циркуля, а одиниці поділок кутоміру – по лівому ряду цифр проти горизонтальної лінії, на якій розмістилися обидві ніжки циркуля.

Приклад. При вимірювання кута АОБ (рис.12) ніжки циркуля, розхилені на величину хорди АБ, розташовані на графіку хордокутоміру у точках а і б (рис.11). Виміряний кут дорівнює 5-63.

Для вимірювання тупого кута (кут АОВ на рис.12) слід одну зі сторін кута, наприклад сторону ВО, продовжити і виміряти додатковий до 30-00 гострий кут АОБ.

При цьому відлік по хордокутоміру знімають, користуючись нижнім і правим рядами цифр графіку.

Приклад. При визначенні величини кута АОВ (рис.12) ніжки циркуля, розхилені на величину хорди АБ додаткового кута АОБ, розмістилися на графіку хордокутоміру у точках а і б (рис.11). Тупий кут дорівнює 24-37.

Побудова кутів за допомогою хордокутоміру проводиться у наступному порядку:
  1. Із точки, де повинна знаходитися вершина заданого кута, як із центру проводять дугу радіусом, що дорівнює хорді кута 10-00, що взятий з хордокутоміру.
  2. На хордокутомірі беруть циркулем величину хорди, що відповідає заданому куту; отриманим радіусом із точки пересічення прокресленої дуги з напрямком сторони кута роблять на дузі позначку і отриману точку з’єднують прямою лінією з вершиною кута.

Приклад. На рис.13 у точці О до лінії ОА потрібно побудувати кут, що дорівнює 9-48.

Для цього із точки О радіусом, який дорівнює хорді кута 10-00, проводять дугу АБ; сумістивши ніжки циркуля з точками е і ж (рис.11) отримують величину хорди кута 9-48; не змінюючи розхилу циркуля, установлюють одну ніжку циркуля в точку А, а другою ніжкою роблять на дузі АБ позначку (точку Б); з’єднавши точку Б з точкою А, отримаємо потрібний кут АОБ, що дорівнює 9-48.

Якщо потрібно побудувати у точці О (рис.13) до лінії ВО тупий кут, рівний 28-24, то, продовживши лінію ВО, будується до лінії ОА у точці О кут, додатковий до 30-00 (кут 1-76). Хорда куту 1-76 (або по нижньому і правому рядах цифр хордокутоміру кута 28-24) позначена на графіку
(рис.11) точками к і м. побудований кут ВОБ буде дорівнювати 28-24.





Рисунок 13 - Побудова кутів