Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського закон

Вид материала

Закон

Содержание Надання житлового місця в гуртожитках Міністерство освіти і науки україни Рекомендації щодо виховної роботи зі студентами План роботи куратора Формування активу групи Робота куратора в гуртожитку Рекомендована література

Подобный материал:

• Зображення Герба Укріїни та Прапора України; портрет Т. Шевченка, М. Вербицького,П., 46.52kb.
• Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору, 47.93kb.
• Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи,, 61.89kb.
• Котешко Світлана Іванівна 2012 Iсеместр урок, 58.86kb.
• Державний Герб України, Державний Прапор України, Державний Гімн України; Конституція, 107.5kb.
• Звучить Державний Гімн України. Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері, 53.82kb.
• Державний Прапор України, Держаний Герб України І Державний Гімн України, опис І порядок, 5323.66kb.
• Гарантії авторського права на музику І текст пісні, що подається на національний відбір, 20.12kb.
• Галузева угода  на 2010-2012 роки між Державним комітетом України із земельних ресурсів, 508.87kb.
• Галузева угода  на 2010-2012 роки між Державним комітетом України із земельних ресурсів, 831.17kb.

Надання житлового місця в гуртожитках

1. Розміщення Студентів у гуртожитках та виселення з них, умови проживання, права і обов’язки визначаються цим Положенням, розробленим на підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 1004 від 13.11.2007 р., за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів.
   
2. Розподіл місць проживання у гуртожитках між факультетами (інститутами), відділеннями тощо здійснюється за Наказом ректора із додержанням санітарних норм за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів і на підставі пропорційності загальної кількості студентів, що потребують гуртожиток..
   
3. Списки Студентів на проживання в гуртожитках готуються деканатами факультетів (інститутів), відділень по першому курсу до 20 серпня п.р., по решті курсів до 30 червня п.р. і затверджуються деканом факультету (інституту), керівником відділення за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів.
   
4. На підставі рішення про надання місць у гуртожитку директор студентського містечка за дорученням проректора укладає договір зі Студентом на проживання в гуртожитку і видає йому ордер (направлення), який є підставою для поселення і проживання у вказаному житловому місці. В ордері (направленні) зазначається адреса гуртожитку і номер кімнати.
   
5. Облік ордерів (направлень) та Студентів, які проживають у гуртожитках, оформлення необхідних документів, реєстрація та зняття з реєстрації виконується завідуючим гуртожитком (комендантом). Бланки ордерів (направлень) зберігаються в установленому порядку.
   
6. Студент, який поселяється у гуртожиток, зобов'язаний особисто пред'явити паспорт і здати завідувачу гуртожитку (коменданту) ордер (направлення) на право зайняти місце в гуртожитку.
   
7. Студенту, який поселяється у гуртожиток, указується його житлове місце, надається необхідний інвентар, перепустка на право входу до гуртожитку.
   

Студент повинен бути ознайомлений під підпис з Правилами внутрішнього розпорядку гуртожитку та правилами техніки безпеки.

8. Документи на реєстрацію Студентів, які поселяються до гуртожитку, подаються завідувачем гуртожитком (комендантом) або директором студентського містечка у встановленому порядку.
   
9. У разі непередбачених обставин та з поважних причин Студенти, які проживають у гуртожитку, можуть бути переселені до іншої кімнати або гуртожитку за рішенням завідувача гуртожитком (комендантом) або директора студентського містечка без погіршення умов проживання.
   
10. Місця в студентських гуртожитках для розміщення студентських сімей визначаються директором студентського містечка із додержанням санітарних норм за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів.
    
11. Прийняття на облік студентських сімей, які потребують місць у гуртожитках, здійснюється директором студентського містечка за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів. Якщо студентська родина складається із студентів різних вищих навчальних закладів міста, то постановка на облік та надання житла може здійснюватись за домовленістю між цими навчальними закладами.
    
12. У гуртожитках, де проживають студентські сім’ї з дітьми, мають бути відведені місця для зберігання дитячих візків, іграшок тощо, приміщення для тимчасового перебування дітей та їхніх ігор.
    

Користування гуртожитками. Умови проживання

30. Вхід до гуртожитку дозволяється на підставі перепусток для Студентів цього гуртожитку до 24⁰⁰ години вільно, а з 24⁰⁰ до 06⁰⁰ – із записом у спеціальному журналі із зазначенням причин запізнення.
    
31. Відвідувачі мають право перебувати в гуртожитку з 8⁰⁰ до 23⁰⁰. При вході до гуртожитку відвідувач пред'являє черговому документ, який засвідчує особу, і реєструється в книзі відвідувачів. Студент, який проживає в гуртожитку, зобов'язаний особисто зустріти відвідувача, залишити перепустку черговому гуртожитку і провести відвідувача при його вході та виході з гуртожитку.
    

Відповідальність за своєчасний вихід з гуртожитку відвідувачів і дотримання ними Правил внутрішнього розпорядку покладається на Студентів, які їх запросили.

30. Культурні заходи в гуртожитках здійснюються відповідно до плану, який розробляється органами студентського самоврядування і погоджується з деканатами та в разі необхідності з ректоратом. Усі заходи повинні закінчуватись до 23⁰⁰.
    
31. У кожній секції (кімнаті) з числа Студентів, які проживають у ній, обирається староста.
    
32. Усі Студенти, які проживають у гуртожитку, залучаються до господарських робіт із самообслуговування: підтримання порядку і чистоти в місцях проживання та загального користування, прибирання прилеглої до гуртожитку території згідно з графіком тощо.
    
33. Студент, який проживає в гуртожитку, має право:
    

• користуватися приміщеннями навчального, культурно-побутового, медичного та спортивного призначення, камерами зберігання, іншим обладнанням і майном гуртожитку;
  
• вимагати усунення недоліків у забезпеченні побутових умов;
  
• обирати органи студентського самоврядування гуртожитку і бути обраним до їхнього складу;
  
• через органи студентського самоврядування гуртожитку брати участь у вирішенні питань, пов'язаних з поліпшенням житлово-побутових умов, організації культурно-виховної роботи і дозвілля, роботи працівників гуртожитку тощо;
  
• звертатись із скаргами на роботу працівників гуртожитку і житлово-побутові умови, які не відповідають вимогам Положення про студентський гуртожиток і нормам обладнання та утримання гуртожитків, до керівництва Університету, інших установ відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
  

30. Студент, який проживає у гуртожитку, зобов'язаний:
    

• знати і виконувати Правила внутрішнього розпорядку;
  
• своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку, яким він користується. Окремо, згідно затвердженого ректором кошторису, сплачувати послуги, які регламентує Перелік платних освітянських послуг, затверджений відповідною Постановою Кабінету Міністрів України;
  
• підтримувати чистоту і порядок у своїх кімнатах та місцях загального користування, брати участь у всіх видах робіт, пов’язаних із самообслуговуванням;
  
• дотримуватись правил особистої гігієни під час епідемій тощо;
  
• дбайливо ставитись до майна гуртожитку, економно витрачати тепло, електроенергію, газ і воду;
  
• забезпечити наявність дублікатів ключів від кімнати в завідувача гуртожитку, а в разі заміни замка у дверях – здати йому відповідний дублікат ключів;
  
• своєчасно подавати заявки на ремонт електричного, сантехнічного обладнання і меблів;
  
• про всі надзвичайні події в гуртожитку терміново повідомляти завідувача гуртожитку (коменданта) та органи студентського самоврядування гуртожитку;
  
• відшкодовувати заподіяні матеріальні збитки відповідно до чинного законодавства;
  
• дотримуватися правил техніки безпеки та пожежної безпеки;
  
• реєструвати додаткові електроприлади в завідувача гуртожитку;
  
• попереджувати завідувача гуртожитку (коменданта) при залишенні гуртожитку на тривалий час (більше п’яти діб);
  
• після закінчення навчання або при достроковому позбавленні права на проживання в гуртожитку здати майно гуртожитку, що перебувало в його користуванні, і кімнату в належному стані та виселитися з гуртожитку в тижневий термін.
  

30. Студенту, який проживає у гуртожитку, забороняється:
    

• переселятися з однієї кімнати в іншу без погодження із завідувачем гуртожитку (комендантом) та за погодженням із студентською радою;
  
• переробляти чи переносити інвентар і меблі з одного приміщення до іншого або виносити їх із гуртожитку без дозволу завідувача гуртожитку;
  
• проводити електромонтажні роботи в кімнатах та в гуртожитку, переробляти і ремонтувати електроустаткування;
  
• користуватися електрообігрівачами та електроплитами в житлових кімнатах;
  
• проводити масові заходи в гуртожитку без письмового дозволу завідувача гуртожитку (коменданта);
  
• палити, вживати та зберігати спиртні напої, наркотичні або токсичні речовини, перебувати в гуртожитку в стані алкогольного, токсичного або наркотичного сп'яніння;
  
• порушувати тишу з 22⁰⁰ до 07⁰⁰;
  
• створювати шум, а також вмикати телевізійну, комп'ютерну та аудіоапаратуру на гучність, що перевищує звукоізоляційність кімнати;
  
• тримати в гуртожитку тварин.
  

30. За порушення Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку на Студентів, які проживають у гуртожитку, накладаються такі стягнення:
    

• зауваження;
  
• догана;
  
• відмова в поселенні до гуртожитку на наступний навчальний рік;
  
• розірвання договору на проживання.
  

30. Заохочення та стягнення Студентам, які проживають у гуртожитку, в установленому порядку виносяться деканами і керівниками Університету за погодженням із органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів.
    
31. Порядок проживання Студентів у гуртожитках у канікулярний (відпускний) період затверджується з урахуванням їх побажань ректором Університету.
    

Виселення із студентських гуртожитків

30. Абітурієнти, які отримали незадовільну оцінку на вступних випробуваннях, залишають у встановленому порядку місце в гуртожитку протягом трьох діб з дня оголошення результатів випробувань; абітурієнти, які подали апеляцію, – у триденний термін після підтвердження апеляційною комісією правильності оцінки; абітурієнти, які не зараховані до навчального закладу за конкурсом, – протягом трьох діб після виходу наказу про зарахування.
    
31. При відрахуванні з навчального закладу (у тому числі при його закінченні), розірванні угоди на проживання Студенти, які проживали в гуртожитку, залишають його в установленому порядку в тижневий термін від дня видачі відповідного наказу.
    

У разі, коли з поважних причин Студент не може залишити гуртожиток у відповідний термін, рішенням керівництва Університету за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів цей термін може бути продовжений.

30. Виселення Студента з гуртожитку здійснюється відповідно до законодавства України. У разі порушення Студентом угоди на проживання в гуртожитку він виселяється з гуртожитку, повністю відшкодовуючи заподіяні збитки відповідно з чинним законодавством.
    

Плата за житло та послуги

30. Вартість місця проживання студента в гуртожитку складається з вартості його утримання.
    
31. Плата за проживання в гуртожитках розраховується відповідно до законодавства, тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги залежно від рівня комфортності житла.
    
32. Оплата за житло здійснюється:
    

46.1. Студентами 1-х, 2-х, 3-х курсів за весь навчальний рік, семестр або в окремих випадках – за місяць;

46.2. Студентами 4-х, 5-х курсів за два семестри, семестр або в окремих випадках – за місяць.

30. Додаткові послуги, що надаються за бажанням Студентам, які проживають у гуртожитку, сплачуються окремо, згідно затверджених керівником кошторисів та в межах переліку платних послуг, дозволених діючим законодавством.
    
31. Студенти пільгових категорій сплачують за житло відповідно до чинного законодавства.
    

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

08.11.2004 № 855


Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді


Високий рівень вживання тютюну в Україні є соціально-демографічною проблемою, яка стосується як усього населення загалом, так і дітей, учнівської та студентської молоді особливо.

Поширеність куріння серед цієї категорії зростає, незважаючи на інформаційно-освітні заходи профілактики. До досягнення повноліття 82% юнаків та 72% дівчат мають досвід паління цигарок протягом життя. До активних курців належать серед хлопців: 11% у віці до 13-15 років, 20% у віці 15-16 і 35% у віці 16-17 років, серед дівчат відповідні показники: 5, 6 і 19%.

На виконання ст. 56 Закону України “Про освіту” та з метою надання підліткам об’єктивних сучасних знань щодо вироблення відповідального ставлення до власного здоров’я та усвідомлення його ціннісної значущості, викорінення легковажного ставлення відносно куріння, а також формування навичок здорового способу життя:

НАКАЗУЮ:

1. Заборонити тютюнокуріння у приміщеннях і на територіях навчальних закладів та установ Міністерства освіти і науки України.

2. Затвердити заходи міністерства щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді (додаються).

3. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

3.1. До 1 грудня 2004 року видати відповідні накази стосовно заборони тютюнокуріння в навчальних закладах і установах та затвердити заходи щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді та забезпечити контроль за їх виконанням.

3.2. Про вжиті заходи подати інформацію до 15 грудня 2004 року Міністерству освіти і науки України та щорічно, починаючи з 2005 року, до 1 червня інформувати міністерство про проведену роботу за звітний період.

4. Директорам департаментів загальної середньої та дошкільної освіти (Полянський П.Б.), вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), Науково-методичних центрів загальної середньої (Завалевський Ю.І.), професійно-технічної освіти (Паржницький В.В.), вищої освіти (Левківський К.М.), Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи (Панок В.Г.) забезпечити виконання заходів та щорічно, починаючи з 2005 року, до 1 червня інформувати департамент професійно-технічної освіти (Супрун В.В.) про проведену роботу.

5. Наказ опублікувати в “Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України” та розмістити на веб-сторінці Міністерства освіти і науки України.

6. Визнати такими, що втратили чинність накази Міністерства освіти і науки України від 12.02.01 № 57 “Про заборону тютюнопаління в навчальних закладах та установах Міністерства освіти і науки України” та від 10.09.03 № 612 “Про формування здорового способу життя і заборону тютюнопаління в навчальних закладах та установах освіти Міністерства освіти і науки України”.

7. Контроль за виконанням наказу покласти на заступників міністра В.О.Огнев’юка, Т.М.Десятова та М.Ф.Степка.


Міністр освіти і науки України


РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗІ СТУДЕНТАМИ


Організація виховної роботи у вищому навчальному закладі віддзеркалює новітні технології виховання студентства, роль та функції куратора академічної групи в управлінні системою позааудиторної виховної роботи, що становить аналіз і прогнозування, планування та організацію, контроль і координацію, оцінку та корегування. Саме у процесі виховання студентів має бути реалізована мета та основні принципи національного виховання, що передбачає, з одного боку, поглиблений аналіз соціально-психологічної природи виховання як особистісно-комунікативного, особистісно-орієнтованого процесу, з іншого - розглядає організацію виховної роботи зі студентами крізь призму історично зумовлених соціальних функцій вищої школи та її цільового призначення.

Система вищої освіти має забезпечити підготовку:

• знаннєвої людини, яка вміє реалізовувати свої знання на практиці;
  
• інноваційної особистості з інноваційним типом мислення, здатної сприймати зміни та навчатися впродовж усього життя;
  
• самодостатньої розвинутої людини, для чого треба наблизити виховання та освіту до конкретної особистості;
  
• демократично налаштованої особистості, що передбачає залучення її до громадської, творчої діяльності, навчання тощо;
  
• глобалістичної людини, яка зможе пристосувати найкращі досягнення інших країн до українських реалій;
  
• технологічної людини, яка взаємодіє з розподіленими інформаційними ресурсами на підставі сучасних інтерактивних засобів комунікаційних технологій;
  
• цінністно-зорієнтованої особистості, яка виробляє цінності в процесі усвідомлення своїх інтересів та переваг;
  
• патріота України, який розуміє свою належність до етнічної спільноти, засвоює культуру, традиції та звичаї свого народу та усвідомлює себе як носія національних властивостей;
  
• культурної людини, яка є толерантною та вміє взаємодіяти з людьми різних національностей, обмінюватися думками, ідеями, досвідом, почуттями тощо.
  

В організації виховного процесу важливо пам'ятати про умови його результативності, а саме:

• формування моральності особистості відбувається на основі діяльності людини та її спілкування з оточуючими;

• співвіднесення зовнішніх впливів із індивідуальними особливостями особистості;

• знання джерел і рушійних сил самовизначення особистості.

Реалізація виховної роботи у студентських групах здійснюється через інститут кураторів. Це управлінська ланка, яка взаємодіє з іншими у системі позааудиторної виховної роботи і забезпечує її організацію на рівні студентської академічної групи. Саме куратори можуть стати ефективними посередниками між суб'єктами освітнього – виховного процесу.

Застосовуючи в своїй роботі гуманістичні технології виховання, куратори можуть суттєво вплинути на формування єдиної корпоративної культури навчального закладу, забезпечити психологічні та організаційно-педагогічні умови для створення в університеті комфортного середовища, як ключового компонента соціальної ситуації розвитку особистості. Поєднуючи в своїй роботі викладацькі та виховні функції, куратор має можливість реально здійснити цілісний освітній процес, створивши систему тих специфічних взаємокомунікацій, що становлять собою соціальну ситуацію гармонійного професійно-особистісного розвитку майбутніх фахівців.

Куратор – це наставник і організатор, вихователь і консультант для студентів групи. Він повинен спрямовувати виховну роботу групи, розвивати у студентів активність, самостійність, ініціативу, почуття відповідальності та зацікавленості в навчанні.

Метою виховної роботи куратора є створення колективу в групі. Результатом діяльності куратора є набуття молодою людиною соціального досвіду поведінки, формування національної самосвідомості, ціннісних орієнтацій і розвиток індивідуальних якостей особистості.

Діяльність куратора студентської групи має високу соціальну значущість і займає одне з центральних місць у державотворенні, формуванні національної свідомості і духовної культури українського суспільства. Робота куратора вищого навчального закладу становить собою свідому, доцільну діяльність щодо навчання, виховання і розвитку студентів. Вона є двобічною – спеціальною та соціально-виховною. Спеціальна характеристика роботи куратора відображає зв'язок із суспільним розподілом праці. Куратор, як правило, працює з конкретною студентською групою протягом чотирьох-п'яти років.

Куратор виконує наступні функції:

• діагностичну (передбачає регулярне відслідковування динаміки самовдосконалення, самонавчання, професійного росту);
  
• прогностичну (передбачає визначення рівня знань та вмінь на основі вивчення інтересів і потреб студентів, дає змогу передбачити проблеми, які постануть перед кураторами в процесі їхньої діяльності);
  
• посередницьку (передбачає встановлення взаємозв'язку та спільної діяльності багатьох громадських, соціальних, державних структур для вирішення питань і проблем студентів);
  
• охоронно-захисну (спрямована на організацію роботи з профілактики захворювань, на оволодіння першою медичною допомогою, культурою харчування, санітарно-гігієнічними нормами, основами трудотерапії, сприяння формуванню здорового способу життя);
  
• превентивну (дозволяє передбачити, привести у дію соціально-правові, юридичні, психологічні, соціально-медичні, педагогічні заходи попередження та подолання негативних явищ, організацію відповідної допомоги особам, які її потребують);
  
• евристичну (вивчення та використання передового наукового досвіду для покращання виховної роботи);
  
• організаторську (забезпечує надання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим групам, радам тощо);
  
• мобілізуючу (переведення об'єкта виховання у суб'єкт самовиховання, саморуху, самоутвердження);
  
• аналітичну (передбачає планування та організацію виховної роботи студентською групою на підставі врахування міжособистісних стосунків у колективі, мотивів навчальної та пізнавальної діяльності студентів, рівня їх інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей, соціально-побутових умов життя, стану здоров'я , результатів навчання тощо);
  
• комунікативну (забезпечує уміння взаємодіяти зі студентами, пояснювати та аргументувати свою точку зору, уміння та здібності повести за собою, захопити ідеєю).
  

Безумовно, нормою професійної поведінки куратора є педагогічний такт. Педагогічний такт реалізується через мову. Педагогічна діяльність - це ланцюг ситуацій і задач, у розв'язанні яких можна простежити таку послідовність: педагогічна задача - комунікативна задача - мовна задача. Слово - це основний інструмент педагогічної діяльності.

У професійній діяльності мова виконує наступні функції: забезпечення повноцінної презентації (передачі) знань, ефективної навчальної діяльності, продуктивних взаємин між викладачем і студентом. Перед викладачем вищого навчального закладу лежить нелегке завдання розвивати любов і повагу до рідної мови, формувати уміння та навички мовлення студентів і найкращим засобом у досягненні цього завдання є власний приклад.

Професіоналізм знань, спілкування, самовдосконалення забезпечують розвиток цілісної системи – професіоналізму діяльності педагога.

Виховання здійснюється через власний досвід студента, який цілком обумовлений середовищем, і роль куратора при цьому зводиться до організації і регулювання середовища.

Проблема свободи вибору для вищого навчального закладу стоїть гостро. Студент нібито сам собі господар. Але реально досить велика частка студентів, особливо першокурсників, не здатні до дійсно усвідомленого навчання, невзмозі протистояти конкуруючим (щодо навчання) впливам оточення. Стихійне пристосування до соціальної позиції студента відбувається більше в режимі психологічного захисту, ніж у процесі творчого, позитивно актуального для особистості входження в нову стадію розвитку. Взаємодія куратора зі студентами є способом реалізації соціальної ситуації розвитку таких особистісних новоутворень як суб'єктність, здатність до усвідомленого навчання, як до творчості самоактуалізації.

Головним у роботі куратора є забезпечення систематичності навчально-виховної роботи в академічній групі, чіткої організації високого рівня всього навчального процесу, планомірного і продуманого спілкування зі студентами.

Виховна робота повинна бути організована диференційно, враховуючи особливості різних категорій студентів, їх життя та побуту, поєднання масових, групових, індивідуальних форм та засобів виховання.

Куратор повинен стежити та аналізувати ефективність виховної роботи, розвиток творчої ініціативи студентів, самоврядування; вести індивідуальну роботу зі студентами; виявляти нахили і здібності студентів і сприяти їх участі в роботі наукових та творчих гуртків, культурних товариств, клубів за інтересами, спортивних секцій, в художній самодіяльності; тримати в полі зору успішність студентів, встановлювати контакти з відповідними кафедрами з метою створення належних умов для навчання, надання їм необхідної допомоги, здійснення заходів для роботи з обдарованими студентами; висловлювати свої рекомендації студентській групі щодо проведення кураторських годин, сприяти залученню студентів до факультетських та загальноуніверситетських заходів; піклуватися про житлово-побутові умови студентів, їх культурний відпочинок, брати участь у розподілі місць у гуртожитку, періодично відвідувати його; вносити пропозиції щодо відзначення і заохочення кращих студентів; нести відповідальність за свою роботу перед деканатом і кафедрою.

Серед основних форм виховної роботи кураторів є кураторські години, які можуть проводитися у вигляді бесід, "круглих столів", дискусійних клубів, інших заходів виховного впливу в студентських аудиторіях і гуртожитках (із залученням фахівців різного профілю); культпоходів історичними місцями рідного краю, до музеїв, картинних галерей, на виставки, до театрів; індивідуальна виховна робота зі студентами з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Більш складною і відповідальною є робота куратора на першому курсі. Школяр у минулому, входить до нової, незвичної атмосфери, з іншими проблемами та іншою орієнтацією навчального процесу. Процес адаптації його до нових умов – складний процес, і завдання куратора полягає в тому, щоб допомогти першокурснику пройти період адаптації без невиправданих затрат.

Основна увага на першому курсі повинна спрямовуватися на вивчення особистості студента, виявлення активу та вдосконалення його роботи, формування згуртованого колективу групи, засвоєння студентами особливостей навчальної діяльності та правил гуртожитку, прищеплення навичок самостійної роботи, роз’яснення важливої ролі вивчення суспільних дисциплін, педагогіки та психології, а також спеціальних предметів у підготовці майбутнього спеціаліста.

Куратору треба звернути увагу на формування зацікавленості студентів до суспільно-політичної діяльності, заохочувати їх до виконання окремих громадських доручень.

На другому курсі важливе місце займає виховання любові до обраної професії, вдосконалення навичок та вмінь із самостійного оволодіння знаннями, активна участь у громадській роботі, теоретичних конференціях, роботі у науковому студентському товаристві, різноманітні форми корисної праці, поширення естетичного кругозору, розвиток у студентів почуття гуманності та колективізму, мобілізація резервів із метою вдосконалення роботи в усіх напрямках навчально-виховних завдань.

На третьому курсі необхідно розвивати навички дій, практикувати індивідуалізацію навчання та розвиток самостійних знань студента; проводити роз’яснення щодо сучасної методики наукового пізнання, ведення наукової роботи, надавати можливість для активної участі в науковій роботі кафедри, розвивати професійні інтереси та здібності студента; організовувати шефську допомогу першокурсникам; продовжувати виховання в кожного студента свідомого ставлення до питань навчальної, трудової, суспільно-корисної та інших видів діяльності.

На четвертому курсі студенти повинні оволодівати науковою методологією, закріплювати знання, які отримали з практики навчання й виховання виробляти, стійкий інтерес до суспільно-політичної та спеціальної інформації, брати активну участь у науково-дослідницькій роботі.

На останньому курсі необхідно також знайомити студентів із сучасними досягненнями в галузі науки.

Структура плану роботи куратора в організації виховного процесу повинна відображати підхід до студента як до особистості та будуватися на основі системи виховання й реалізації його завдань та змісту.

Згідно зі своїм соціальним статусом та функціональними обов'язками куратор у своїй діяльності реалізує конкретні виховні функції. Діяльність куратора студентської групи здійснюється на підставі плану виховної роботи, розробленого на навчальний семестр, рік, згідно з перспективним та річним плануванням університету.

План роботи куратора має такі розділи:

1. Вивчення особистості студента.
   
2. Керівництво студентською групою
   
   1. Самоврядування;
      
   2. Навчальна діяльність;
      
   3. Професійно спрямована діяльність;
      
   4. Суспільно корисна діяльність;
      
   5. Наукова робота;
      
   6. Моральне, правове, економічне та екологічне виховання;
      
   7. Фізичне виховання тощо.
      

Рекомендації по плануванню виховної роботи куратора

(на прикладі плану роботи на місяць)


Вересень

№	Захід		Дата	Відповідальні
1	Скласти план роботи на місяць		29.08	Куратор
2	Провести збори та обрати актив, розподілити доручення.		2.09	Куратор
3	Спільно з активом спланувати роботу на місяць.		5.09
4	Провести кураторські години на теми:			Куратор, актив групи
	1.	День знань. Планування на 2009-2010 навч. рік.	1.09
	2.	До Дня міста. Цікаві сторінки історії міста.	15.09
	3.	Про правила поведінки в університеті.	22.09
	4.	Правила проживання в гуртожитку.	29.09
5	Організація волейбольної команди для участі в Універсіаді .		24.09	Спорт. сектор
6	Участь в презентації клубів та секцій факультету, університету.		До 28.09	Культурно-масовий сектор

Результатом виховної діяльності куратора має бути достатній рівень вихованості студентів. Під вихованістю в педагогічному розумінні мають на увазі комплексну властивість особистості, яка характеризується наявністю і рівнем сформованості у неї суспільно - значущих якостей.

Куратор студентської групи – це наставник і організатор, вихователь і консультант для студентів групи. Метою виховної роботи куратора є створення колективу в групі. Для цього в групі необхідно проводити різноманітні заходи, в організації яких повинні брати участь усі студенти. Основними завданнями в цьому плані можна виділити такі:

1. Розробка, розвиток і корегування напрямів позанавчальної роботи з розвитку і становлення особистості студента.

2. Створення банку даних про творчі організаторські здібності студентів та їхній подальший розвиток у процесі виховної роботи.

3. Активізація виховної роботи із залучення студентів до творчого, освітньо-пізнавального, наукового процесу в поза аудиторний час.

4. Прагнення залучити до роботи групи всіх студентів.

5. Проведення поза аудиторних заходів за різною тематикою.

Щоб успішно виконувати свої функції, куратор повинен систематично підвищувати свою педагогічну майстерність, знайомитись зі спеціальною літературою з проблем виховання студентської молоді, бути компетентним з різних питань.

План роботи куратора має такі розділи:

1. Вивчення особистості студента

- вивчення загальних відомостей про студента;

- вивчення інтересів, потреб, переконань, ціннісних орієнтацій студентів;

- вивчення студента в системі міжособистісних взаємин;

- вивчення рівня сформованості активної громадської позиції студента;

- вияв рівня культури спілкування в групі;

- вияв рівня сформованості професійної підготовки особистості студента;

2. Керівництво академічною групою

2.1 Самоврядування:

- вибори активу групи;

- розподіл обов’язків;

- вибори до студентських органів самоврядування;

- проведення кураторських годин;

- налагодження контактів із батьками;

- проведення зборів-звітів про навчальну, науково-дослідну роботу.

2.2 Навчальна діяльність

- забезпечення контролю за успішністю;

- контроль за самостійною роботою студентів;

- стимулювання інтересів і потреб пізнавальної активності студентів.

2.3 Суспільно корисна діяльність:

- включення студентів у діяльність із самоврядування;

- робота в дитячих оздоровчих центрах;

- участь у роботі загонів з наведення порядку в корпусі, аудиторіях, їх ремонті та оформленні.

2.4 Наукова робота:

- підготовка студентів до участі в наукових конференціях;

- підготовка рефератів з актуальних проблем різних наук;

- виступи студентів із науковими рефератами за результатами досліджень у період пед. практики;

- залучення студентів до розробок кафедральних науково-дослідницьких тем.

2.5 Моральне, правове, економічне та екологічне виховання:

- проведення лекцій і бесід з питань моральної, економічної та екологічної культури людини;

- участь студентів у науково-практичних конференціях з проблем етики й моралі;

- обговорення матеріалів періодичних видань з економічних тем;

- роз’яснення законодавства про соціально-економічний захист населення.

2.6 Фізичне виховання:

- залучення студентів до спортивної діяльності університету;

- участь студентів у спортивних секціях;

- залучення студентів до масового спорту;

- контроль куратора за відвідуванням студентами занять з фізичної культури.

Куратору необхідно мати тісний зв'язок зі студентським активом групи, обговорюючи декілька раз його права та обов’язки.

Для ефективної роботи куратору треба ясно і чітко поставити перед активом групи завдання та цілі, навчити вибирати головне.

Основним засобом роботи куратора повинно бути ділове спілкування з активом групи, формами якого є товариська бесіда, порада, аналіз життя студентів, конфліктів, що виникають у групі, ліквідація причин, які їх породжують.

Куратор може працювати ефективно в тому разі, коли буде постійно сприяти підвищенню авторитету активу та активізації його роботи, проявляти турботу щодо зростання його компетенції і розширення складу.

Формування активу групи

Для організації виховної роботи на зборах групи обираються профорг, фізорг, культорганізатор. Ці виборні особи працюють разом із старостою, призначеним розпорядженням декана.

До активу повинні входити авторитетні студенти, які мають досвід громадської роботи та добру успішність, високу моральну загартованість.

Перші колективні заходи, які проводяться в групі, дають можливість виявити дисциплінованих та працездатних, найбільш діяльних студентів.

Підбираючи актив групи разом з деканатом, куратор, маючи свої спостереження, пропонує кандидатури, враховуючи думку колективу групи.

Виховання авторитетного та працездатного активу, діловий контакт куратора з активом багато в чому визначають ефективність виховної роботи. Для того щоб виховна робота була більш ефективною. Важливо розподілити обов’язки членів активу групи, які повинні чітко собі уявити їх, а також і свої права.


Обов’язки старости:

• щоденний облік відвідування студентами групи лекційних та практичних занять;
  
• спостереження за станом навчальної дисципліни студентів;
  
• сповіщати студентів про зміни в розкладі занять;
  
• своєчасно одержувати та розподіляти серед студентів навчальну літературу;
  
• організація зустрічей студентів із деканатом;
  
• упровадження в життя групи розпоряджень декана та ректора університету;
  
• організація суботників, забезпечення явки студентів на факультетські та загальноуніверситетські заходи.
  

Обов’язки профорга:

• піклування про фізичне та моральне здоров’я студентів групи, створювання для них належних умов для навчання та відпочинку;
  
• ведення профспілкової документації;
  
• активна участь у роботі школи профспілкового активу;
  
• контроль за роботою фізорга та культорга.
  

Обов’язки відповідального за культурно-масову роботу:

• виявлення у студентів різних здібностей, особистого інтересу та залучення їх до курсових, факультетських й університетських гуртків художньої самодіяльності;
  
• організація культпоходів і диспутів;
  
• проведення зустрічей з письменниками, поетами, журналістами, художниками, скульпторами, іншими митцями;
  
• організація теоретичних конференцій, лекцій із проблем форм та культури поведінки;
  
• підготовка і проведення вечорів відпочинку в групі, на факультеті;
  

Обов’язки фізорга:

• залучення студентів до спортивних секцій та гуртків, комплектування з числа студентів групи збірних команд для участі у факультетських та загальноуніверситетських змаганнях;
  
• контроль за фізкультурними заняттями студентів, відвідуванням спортивних секцій і гуртків;
  

Робота куратора в гуртожитку

Куратор відвідує гуртожиток згідно з графіком виховної роботи факультету. Він повинен бувати там і поза графіком. Під час занять куратор може отримати інформацію щодо стану справ у гуртожитку від своїх студентів, старост кімнат та ін.

Перед вихідними необхідно цікавитись планами студентів, їхніми намірами щодо виїзду за межі міста.

Особливо необхідно проводити бесіди студентів з кураторами, з активом групи у передсвяткові дні з тим, щоб попередити небажані дії студентів під час свят.

Під час відвідування гуртожитку необхідно знайомитись з побутом студентів, з’ясовувати дотримання правил внутрішнього розпорядку, допомагати створювати затишок, формувати смак щодо впорядкування інтер’єру.

Куратор повинен звертати особливу увагу на успішність студентів першого курсу, які живуть у гуртожитку. Це пов’язане з тим, що студенти, які приїхали з інших міст, повинні звикнути не тільки до специфічних умов навчання, але й до характерних умов життя в гуртожитку.

Необхідно постійно шукати нові засоби в організації виховної роботи, які були б цікавими і студентам, і викладачам.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бажутина С.Б. Введение в психологию. – Луганск: Знание, 1999. – 178 с.
   
2. Башмакова Н.И. Мировые тенденции развития высшего образования в ХХІ веке: видение ЮНЕСКО и практика реформ // Высшее образование сегодня.-2007.-№1.
   
3. Бех І. Гуманістична педагогіка у траєкторії виховання особистості // Виховання і культура. – 2002.- №1. – с.9-13.
   
4. Бех І.Законопростір сучасного виховного процесу //Вища освіта України.-2004.-№1.
   
5. Бідниченко О. Організація навчально-виховного процесу в технічних вищих навчальних закладах //Вища освіта України.-2006.-№2.
   
6. Бойко Л.И. Трансформация функций высшего образования и социальные позиции студенчества //Социс.-2002.-№3.
   
7. Вереина Л.В., Третьяченко В.В. Психологические проблемы делового общения. – Луганск. – ВУГУ. – 1998. – 178с.
   
8. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник /За ред. В.Г.Кременя. - Тернопіль: Навчальна книга.-Богдан,2004.
   
9. Вітвицька С.С. Студент як об’єкт педагогічної діяльності // Вісник Житомирського педуніверситету.- Житомир, 2000.-Вип.6.
   
10. Гарифуллина Р. Этический идеал как ценностно-нормативная основа духовно-нравственного воспитания //Альма матер (вестник высшей школы).- 2006.-№6.
    
11. Голубенко О.Л. Моє життя – університет/Ми – далівці: Випускники і викладачі СНУ ім. В.Даля про себе і про свою Alma mater/Вид. третє, доп. і перероб. – Луганськ: Вид-во СНУ ім.В.Даля, 2005. – с.6-50.
    
12. Гончикова О.Н. Особенности социально-психологической адаптации к обучению в ВУЗе //Психология обучения.-2007.-№3.
    
13. Гриньова В. Педагогічна культура викладача вищого навчального закладу//Вища освіта України.-2006.-№4.
    
14. Державна національна програма ”Освіта”. Україна ХХІ століття.-К.: Либідь, 1994.
    
15. Жукова Н.В. Контексты личной культуры в процессе обучения //Высшее образование сегодня.-2006.-№8.
    
16. Кобильченко В.В. Формування особистості як психолого-педагогічна проблема //Нові технології навчання. –2001. –Вип. 31.
    
17. Корольчук О., Поночовний М. Організаційно-виховна робота серед студентів //Освіта.-2004.
    
18. Левшин М. Інтегративно-синергетична модель проектування особистісно орієнтованих технологій навчання і виховання //Вища освіта України. – 2004.-№1.
    
19. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. –Київ: “Шкільний світ”,2001.
    
20. Осипова Т.Ю., Бартенєва І.О., Біла О.О. та ін. Виховна робота зі студентською молоддю: Навч. посіб. / За заг. ред. Т.Ю.Осипової. – Одеса: Фенікс, 2006. – 288 с.
    
21. Рач В.А., Вереіна Л.В., Могильний Г.А. Візуалізація інформації: психологічні та організаційні аспекти. – Луганськ: Вид-во СНУ, 2000. – 160с.
    
22. Тимохина А.В. Личностно-ориентированная психотерапия в психологической практике. – Луганск: ВУГУ, 1997. – 192с.
    
23. Щербань П. Українська національна ідея і сучасні проблеми виховання учнівської та студентської молоді//Вища освіта України. –2005.-№4.