Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського закон

Вид материала

Закон

Содержание Основные принципы Правове виховання Моральне виховання Художньо-естетичне виховання Фізичне виховання Екологічне виховання Трудове виховання Пам’ятні події в історії університету Витяг із статуту університету Права та обов’язки 3.4.3. Студенти (слухачі) Університету зобов'язані 3.4.4. З Університету студенти (слухачі) можуть бути відраховані Витяг із положення про студентський гуртожиток

Подобный материал:

• Зображення Герба Укріїни та Прапора України; портрет Т. Шевченка, М. Вербицького,П., 46.52kb.
• Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору, 47.93kb.
• Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи,, 61.89kb.
• Котешко Світлана Іванівна 2012 Iсеместр урок, 58.86kb.
• Державний Герб України, Державний Прапор України, Державний Гімн України; Конституція, 107.5kb.
• Звучить Державний Гімн України. Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері, 53.82kb.
• Державний Прапор України, Держаний Герб України І Державний Гімн України, опис І порядок, 5323.66kb.
• Гарантії авторського права на музику І текст пісні, що подається на національний відбір, 20.12kb.
• Галузева угода  на 2010-2012 роки між Державним комітетом України із земельних ресурсів, 508.87kb.
• Галузева угода  на 2010-2012 роки між Державним комітетом України із земельних ресурсів, 831.17kb.

Болонья

ПРЕАМБУЛА

Нижеподписавшиеся ректоры европейских университетов, собравшиеся в Болонье по случаю Девятого Столетия старейшего из них, за четыре года до окончательного упразднения границ между странами сообщества, имея в виду перспективу расширения сотрудничества между всеми европейскими народами, убежденные в том, что народы и государства должны сегодня, как никогда ранее осознать роль, которую будут призваны сыграть университеты в обществе, изменяющемся и открывающемся в международном плане, выражают убежденность в том, что:

1. будущее человечества на пороге третьего тысячелетия в широкой степени зависит от культурного и научно-технического развития, которое происходит в тех центрах культуры, знания, исследований, коими являются настоящие университеты;
   
2. задача по распространению знаний среди новых поколей, которую должны взять на себя университеты, означает сегодня, что они обязаны обращаться ко всему обществу, чье культурное, социальное и экономическое будущее требует теперь особого, значительного и постоянного вклада в дело воспитания;
   
3. университеты должны обеспечить будущим поколениям образование и воспитание, что способствовало бы бережному отношению к великой гармонии окружающей среды и самой жизни.
   

Поэтому мы провозглашаем перед государствами и народами основные принципы, которыми отныне и в дальнейшем должны руководствоваться университеты.


ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ

1. Университет действует внутри обществ с различной организацией, являющейся следствием различных географических и исторических условий, и представляет собой автономный институт, который критически осмысливает и распространяет культуру путем исследования и преподавания.
   

Чтобы отвечать требованиям современного мира, в своей исследовательской и преподавательской деятельности он должен иметь моральную и научную независимость от политической и экономической власти.

2. Учебный процесс в университетах должен быть неотделим от исследовательской деятельности с тем, чтобы преподавание в то же время было на уровне, отвечающей эволюции как потребностей общества, так и требованиям, предъявляемым к научным знаниям.
   
3. Поскольку свобода преподавания, исследований и обучения является основным принципом жизни университетов, то, как общественная власть, так и университеты должны в рамках своей компетенции гарантировать это и способствовать соблюдению столь приоритетного требования.
   

Отвергая нетерпимость и будучи постоянно открытым для диалога, университет становится, следовательно, наиболее предпочтительным местом встречи между преподавателями, обладающими способностью передавать знания и владеющими средствами их углубления через исследования и поиски нового, и студентами, имеющими право, желание и способность обогащать себя этими знаниями.

4. Являясь хранителем традиций европейского гуманизма, но в постоянном стремлении к достижению универсальных знаний, университет, выполняя свою функцию, преодолевает политические и географические границы и утверждает настоятельную необходимость взаимного познания и взаимодействия различных культур.
   

СПОСОБЫ

Реализация этих целей в свете вышеизложенных принципов требует наличие эффективных средств, соответственно отвечающих нынешней ситуации.

1. Для обеспечения свободы исследований и преподавания всем членам университетского сообщества должны быть представлены необходимые средства для достижения этой цели.
   
2. Подбор профессорского состава и определение их статуса должно происходить в соответствии с принципом неотделимости исследовательской деятельности от преподавательской.
   
3. Каждый университет, с учетом специфики обстоятельств, должен гарантировать своим студентам сохранение свобод и необходимых условий для достижения ими их культурных и образовательных целей.
   
4. Университеты – в особенности европейские – рассматривают взаимный обмен информацией и документацией, а также увеличение совместных научных проектов как основные средства постоянного прогресса знаний. В этих целях, как это происходило при их зарождении, они стимулируют мобильность преподавателей и студентов и считают, что общая политика в вопросе равнозначности статуса, званий и экзаменов, хотя и при уважительном отношении к национальным дипломам, и в представлении стипендий составляет основное средство, гарантирующее выполнение их сегодняшней миссии.
   

Нижеподписавшиеся ректоры, от имени своих университетов, берут на себя обязательство предпринять все от них зависящее для того, чтобы каждое государство и заинтересованные наднациональные организации могли бы еще более опираться на положения этой Хартии, являющейся единодушным выражением автономной воли каждого университета.


концепція

культурно-виховної діяльності

східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля

Системою культурно-виховної діяльності є система поглядів, переконань, ідеалів, традицій та професійної діяльності, що має за мету формування світоглядної позиції та ціннісних орієнтацій молоді, передачу їй соціального досвіду, надбань попередніх поколінь. Виховання відображає духовний поступ народу, процес збереження й збагачення його культури.


Гуманістичний характер виховання передбачає побудову всього його змісту й форм на основі глибокого розуміння вихователем природи вихованця, його індивідуальних рис і можливостей, повазі до особистості, турботи про її гармонійний розвиток.


Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими, фізичними і духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативою.


Система виховання студентської молоді заснована на таких принципах:

• народність – єдність національного й загальнолюдського. Національна спрямованість виховання, оволодіння і вживання рідної мови, формування національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу, оволодіння рідною мовою, використання всіх її багатств і засобів у мовній практиці, прищеплення шанобливого ставлення до культурної спадщини, народних традицій і звичаїв народів, що населяють Україну;
  
• природовідповідність виховання - врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових й індивідуальних особливостей студентської молоді, її психологічних, національних і релігійних особливостей;
  
• активність, самодіяльність і творча ініціатива студентської молоді, утвердження життєвого оптимізму, розвиток навичок позитивного мислення, ініціативи та самодіяльності студентів;
  
• гуманізація і демократизація виховання;
  
• розвиток різноманітних форм співробітництва між вихователями й студентами, повага до суверенітету особистості молоді, розуміння її запитів та інтересів, виховання особистості щирої, людяної, доброзичливої, милосердної;
  
• безперервність і наступність виховання - досягнення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини, нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання, формуванню особистості;
  
• диференціація та індивідуалізація виховного процесу - врахування у виховній роботі рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку вихованців, стимулювання активності, розкриття творчої індивідуальності кожного;
  
• культуровідповідність виховання – органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурними та прогресивними родинно-побутовими традиціями, народним мистецтвом, ремеслами і промислами, забезпечення духовної єдності, наступності та спадкоємності поколінь.
  

Найважливішою громадською рисою особистості є сформованість національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім‘я України.

Формування національної самосвідомості передбачає освоєння молоддю своєї етнічної спільності, національних цінностей, відчуття своєї причетності до розбудови національної держави, патріотизм, що сприяє утвердженню власної гідності, внутрішньої свободи, гордості за свою землю.

Особливу роль відіграє правове виховання – прищеплення поваги до Конституції, державних символів, прав і свобод людини і громадянина, знання й дотримання у поведінці законів України, активна протидія особам та установам, що порушують закони, завдають збитків державі, зазіхають на територіальну цілісність і незалежність України.


Основні напрямки виховання студентської молоді


Патріотичне виховання – виховання патріотичних почуттів, ідеалів служіння власному народу, державі. Воно націлене на формування громадянина-патріота, сприяє усвідомленню громадянських обов'язків, почуття відповідальності за долю Вітчизни через навчальні курси, діяльність студентських наукових гуртків, конференцій, екскурсій по історичних місцях.

Правове виховання – направлене на формування правової культури, що передбачає прищеплення поваги до прав й свобод людини й громадянина; розповсюдження знань та вмінь використовувати на практиці закони держави як через навчальні дисципліни, так і в позааудиторній роботі через роботу гуртків, семінарів, діяльність студентських наукових гуртків, конкурси, туризм, олімпіади, конференції.

Моральне виховання – розвиток моральних якостей в процесі навчання основним курсам й дисциплінам етичного циклу, а також через діяльність служб людини, роботу наставників, викладачів й всю систему позааудиторної роботи.

Художньо-естетичне виховання - розвиток естетичних почуттів, смаків, творчого започаткування в навчальному процесі на лекціях естетичного циклу, а також через діяльність клубів, гуртків, студій. Відвідування театрів, виставок, музеїв, зустрічі в театрально-музичній, літературній вітальнях.

Фізичне виховання – ствердження здорового образу життя як невід'ємного елементу загальної культури особистості через заняття фізичною культурою, в спортивних секціях, клубах, участь в спортивних іграх, змаганнях, туристичних походах.

Екологічне виховання – формування екологічної культури особистості через навчальні курси дисциплін, а також через роботу студентських наукових гуртків, екскурсії в музеї, на природу, туристичні подорожі.

Трудове виховання – зв'язане з навчальною діяльністю, з участю в роботі трудових студентських загонів у канікулярний час.


Завданнями виховання студентської молоді є:

• формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;
  
• виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, формування правової культури;
  
• забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;
  
• формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
  
• виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею своєї світоглядної позиції;
  
• утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, толерантності, працелюбності та інших доброчинностей;
  
• формування почуття господаря й господарської відповідальності, підприємливості й ініціативи, підготовка молоді до життя в умовах ринкових відносин;
  
• забезпечення повноцінного розвитку молоді, охорони й зміцнення її фізичного, психічного та духовного здоровя;
  
• формування соціальної активності особистості через включення вихованців у процес державотворення, реформування суспільних стосунків;
  
• забезпечення високої художньо-естетичної освіченості й вихованості особистості, розвиток почуттів;
  
• вироблення екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;
  
• розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації, формування наукового світогляду;
  
• прищеплення глибокого усвідомлення взаємозв‘язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадською відповідальністю.
  

Концепція культурно-виховної діяльності є основою для розробки довгострокових та річних планів виховної роботи та розвитку культури на всіх рівнях від загальноуніверситетського до рівня студентської групи.


ПАМ’ЯТНІ ПОДІЇ В ІСТОРІЇ УНІВЕРСИТЕТУ

27.03.1920 р.	Утворення прабатька Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля – Луганського вечірнього робітничого технікуму
1927 р.	Перший випуск інженерів
19.05.1960 р.	Створено Луганський машинобудівний інститут
08.05.1993 р.	Постановою Кабінету Міністрів України на базі Луганського машинобудівного інституту та декількох вищих навчальних закладів м. Луганська і Луганської області створено Східноукраїнський державний університет
1996 р.	Університету надано статус вищого навчального закладу IV рівня акредитації
11.09.2000 р.	Указом Президента України вузу надано статус національного з ім’ям власним: Східноукраїнський національний університет
13.11.2001 р.	Розпорядженням Кабінету Міністрів України університету присвоєно ім‘я Володимира Даля
13.11.2001 р.	Трудовий колектив Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знаку
10(22).11.1801, Луганськ, - 22.09(4.10).1872, Москва	Роки життя Володимира Івановича Даля
18.09.2004 р.	У м. Болонья (Італія) підписана Велика Хартія університетів, тим самим розпочата модернізація вищої освіти за Болонським процесом
27.03.2005 р.	Виповнилася 85-а річниця з дня створення університету
23.12.2005 р.	Університет повторно акредитований за IV рівнем
Лютий 2007 р.	На X Міжнародній виставці „Сучасна освіта в Україні - 2007” університет нагороджено золотою медаллю в номінації „Модернізація вищої освіти в контексті вимог Болонської конвенції”.
2009 р.	На виставці „Сучасна освіта в Україні - 2009” університет нагороджено золотою медаллю в номінації „Інтеграція науки і освіти - необхідна умова підвищення якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах”.
2009 р.	Університет отримав Почесне звання „Лідер у створенні сучасних засобів навчання”.

ВИТЯГ ІЗ СТАТУТУ УНІВЕРСИТЕТУ


5. ОРГАНИ ГРОМАДСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

1. 5.5. В Університеті створюються і діють органи студентського самоврядування у формі координаційної ради, студентських рад, старостатів тощо. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, курсу, спеціальності, технікуму, коледжу, факультету, інституту, Університету в цілому, а також гуртожитку та студентського містечка.
   
2. Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.
   

3. 5.6. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів Університету, які:
   
4. ухвалюють положення про студентське самоврядування;
   
5. обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти;
   
6. визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.
   
   1. Порядок скликання загальних зборів (конференції) студентів визначається органом студентського самоврядування Університету.
      

7. 5.7. Основними завданнями органів студентського самоврядування є:
   
8. забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
   
9. забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
   
10. сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
    
11. сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;
    
12. створення різноманітних студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
    
13. організація співробітництва зі студентами інших вищих закладів освіти і молодіжними організаціями;
    
14. сприяння працевлаштуванню випускників;
    
15. участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.
    

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ


3.4.2. Студенти (слухачі), екстерни, здобувачі, аспіранти, докторанти Університету мають право на:

• навчання для здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;
  
• вибір форми навчання;
  
• безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
  
• трудову діяльність у позаурочний час;
  
• додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
  
• продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до угоди з Університетом;
  
• одержання направлення на навчання або стажування до інших навчальних закладів, у тому числі за кордон;
  
• користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою Університету;
  
• доступ до інформації в усіх галузях знань;
  
• участь у науковій, науково-дослідній, дослідно-конструкторській діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;
  
• участь у конкурсах на одержання стипендій Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також інших іменних стипендій;
  
• на одержання в установленому порядку вищої освіти з іншої спеціальності;
  
• участь в обговоренні, вирішенні питань щодо удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
  
• участь в обєднаннях громадян;
  
• надання пропозицій щодо умов і розмірів оплати за навчання;
  
• отримання стипендій, забезпечення гуртожитками відповідно до законодавства;
  
• моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі;
  
• перерву в навчанні згідно із законодавством;
  
• користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики захворювань і зміцнення здоров'я;
  
• захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують права або принижують їхню честь і гідність;
  
• обрання до вищого колегіального органу самоврядування Університету;
  
• обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом, формування індивідуального навчального плану;
  
• відвідування за дозволом директора, декана занять на інших факультетах, відділеннях за умови виконання графіка навчального процесу, складеного відповідно до індивідуального навчального плану;
  
• отримання матеріальної допомоги згідно із законодавством;
  
• створення фондів для студентських потреб;
  
• участь у роботі громадських організацій, політичних партій;
  
• академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого вищого навчального закладу у порядку, встановленому положенням, яке затверджує Міністерство освіти і науки України;
  
• вільне відвідування лекційних занять з дозволу директора, декана, починаючи з третього курсу;
  
• за рішенням першого проректора (проректора) на індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів з метою поліпшення рівня підготовки й розвитку своїх творчих здібностей;
  
• вибір теми дипломного проекту (роботи) за погодженням з випускаючою кафедрою;
  
• одержання додаткових видів соціально-матеріального забезпечення за рахунок місцевих органів влади, підприємств, приватних осіб і благодійних фондів;
  
• працевлаштування після закінчення вищого навчального закладу згідно з чинним законодавством.
  

3.4.3. Студенти (слухачі) Університету зобов'язані:

• додержуватися законів, Статуту та правил внутрішнього розпорядку Університету;
  
• систематично й глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищувати загальний культурний рівень, додержуватись моральних, етичних норм;
  
• виконувати вимоги навчального плану та графік навчального процесу;
  
• систематично відвідувати навчальні заняття;
  
• вчасно інформувати керівництво основних структурних підрозділів у разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати (перескладати) заліки та екзамени, виконувати контрольні та інші роботи, передбачені робочими навчальними планами, тощо;
  
• ліквідувати академічні заборгованості до початку наступного семестру;
  
• своєчасно прибувати на місця практик; при проходженні практик виконувати правила внутрішнього розпорядку, охорони праці та техніки безпеки й виробничої санітарії, які діють на базі практики;
  
• прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення і відпрацювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стосується випускників, які здобули освіту за кошти державного бюджету);
  
• виявляти бережливе ставлення до державного майна, підтримувати в належному стані навчальні, житлові приміщення та їхнє обладнання, прилеглі території, а в разі навмисного псування компенсувати їх вартість згідно із законодавством.
  

3.4.4. З Університету студенти (слухачі) можуть бути відраховані:

• за власним бажанням;
  
• у зв’язку з переведенням до іншого вищого навчального закладу;
  
• за невиконання навчального плану і графіка навчального процесу;
  
• за незадовільне складання семестрового контролю;
  

• за незадовільне складання державної атестації;
  

• за появу на заняттях у навчальному корпусі, науковій бібліотеці, гуртожитку в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсикологічного сп'яніння;
  
• за вироком суду, що вступає в законну силу, чи постановою органу, до компетенції якого належить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
  
• за одноразове грубе порушення навчальної дисципліни або правил внутрішнього розпорядку Університету (за погодженням із профспілковою організацією студентів);
  
• за порушення умов договору;
  
• в інших випадках, передбачених законодавством.
  

ПОЛОЖЕННЯ

про координаційну раду студентського

самоврядування в університеті


1. Координаційна рада студентського самоврядування в університеті (далі – Рада) є консультативно-дорадчим органом, утвореним з метою більш повного врахування позицій студентської молоді в справі гармонійного розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника; налагодження конструктивної взаємодії між суб’єктами управління вищим навчальним закладом.

2. Рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Ради є:

• забезпечення постійного зв’язку та взаємодії між органами студентського самоврядування структурних підрозділів університету, суб’єктами управління вищим навчальним закладам під час реалізації державної політики у сфері освіти, праці, соціального становлення та розвитку молоді;
  
• аналіз практики застосування законодавства і прогнозування суспільних процесів під час навчання, соціального становлення та розвитку студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, розроблення та внесення за результатами такого аналізу відповідних пропозицій згідно із Статутом університету;
  
• участь у підготовці та проведенні заходів, спрямованих на розв’язання соціально-економічних, правових, культурних та інших проблем студентської молоді;
  
• сприяння розширенню міжнародного співробітництва у сфері освіти.
  

4. Рада для виконання покладених на неї завдань має право:

• одержувати в установленому порядку від суб’єктів керівництва вищим навчальним закладом необхідні матеріали та інформацію;
  
• утворювати в разі потреби тимчасові комісії, експертні та робочі групи, залучати в установленому порядку до роботи в них працівників та студентів університету тощо;
  
• проводити наукові конференції, семінари, наради з питань, що належать до її компетенції.
  

5. Рада утворюється у складі рівноправних членів ради, які по черзі головують на засіданнях.

6. Організаційною формою роботи Ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал.

Засідання Ради є правомочним, якщо на ньому присутня більшість її членів.

7. Рішення Ради приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів Ради. У разі рівного розподілу голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним.

Рішення Ради оформляються протоколом, який підписує її голова.

Окрема думка члена Ради, який голосував проти прийнятого рішення, викладається в письмовій формі і додається до рішення Ради.

8. Рішення Ради мають рекомендаційний характер.

9. Рада використовує в роботі бланки зі своїм найменуванням.

ВИТЯГ ІЗ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СТУДЕНТСЬКИЙ ГУРТОЖИТОК