Прийняття податкового кодексу україни шлях до досконалості податкового законодавства
| Вид материала | Кодекс |
- Що передбачає адаптація податкового законодавства України до законодавства єс? Відповідь, 8.45kb.
- Державна податкова служба україни, 51.22kb.
- І. загальні положення стаття Сфера дії Податкового кодексу України, 18792.11kb.
- Наказ від 15 лютого 2012 року n 121, 42.3kb.
- Кабінетом Міністрів України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Податкового, 304.79kb.
- Ранковi новини Головбуха, 121.03kb.
- Які аспекти адаптації вітчизняного податкового законодавства до законодавства, 37.79kb.
- Верховна Рада України постановляє: І. Внести до Податкового кодекс, 174.81kb.
- Міський голова Н. М. Станьковська, 211.42kb.
- Чи може стягнення дебіторської заборгованості належати до джерел погашення податкового, 7.72kb.
ПРИЙНЯТТЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ – ШЛЯХ ДО ДОСКОНАЛОСТІ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
РОЗДІЛ ІІІ "ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ" ПРОЕКТУ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
Податковий облік наближається до бухгалтерського
1. Визначення та класифікація доходів і витрат здійснюватимуться за принципом „нарахування та відповідності доходів та витрат”, прийнятим у бухгалтерському обліку, тобто, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів з урахуванням певних обмежень.
2. При розрахунку об’єкта оподаткування доходи від реалізації товарів (послуг) звітного періоду зменшуватимуться на витрати, пов’язані із реалізацією таких товарів (послуг), які за своїм складом є аналогічними до собівартості реалізованої продукції, прийнятої у чинних положеннях бухобліку, а також на інші витрати звітного податкового періоду: адміністративні, витрати на збут, загальновиробничі.
3. Витрати, як і сьогодні, будуть нараховуватись з певними обмеженнями для витрат подвійного призначення, при цьому, самі обмеження переглянуто у бік суттєвого скорочення. На суму постійних і тимчасових різниць, кількість яких буде знижено до мінімуму, буде відрізнятися розмір прибутку, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, від податкового, що знайде відображення у декларації. Таким чином, буде забезпечено прозорість формування податкового зобов’язання на даних бухгалтерського обліку.
4. При обчисленні податку амортизаційні відрахування, як і в бухгалтерському обліку, входитимуть до складу витрат, а розмір амортизації розраховуватиметься як за прямолінійним методом до первісної вартості, так і методом прискореного зменшення залишкової вартості, Самостійний вибір методу надасть можливість вдвічі скорочувати мінімально допустимі строки корисного використання основних засобів, передбачені проектом, і водночас збереже для бізнесу нині існуючий вартісний рівень податкової амортизаційної знижки.
Крім того, поняття „поліпшення” та „ремонт" розмежовано із збереженням тих же відмінностей, які притаманні їм у бухгалтерському обліку.
Інвестиційна складова у розділі ІІІ „Податок на прибуток підприємств”
- знижено ставку податку до 20% у разі інвестування частини прибутку. Знижена ставка буде застосовуватися до частини оподатковуваного прибутку, інвестованого у звітному періоді на придбання нового устаткування, машин та обладнання, вантажного транспорту, а також прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, які безпосередньо використовуватимуться у господарській діяльності не менше трьох років;
- запроваджено спеціальні інвестиційні пільги, зокрема у вигляді інвестиційно–інноваційного податкового кредиту, а також у вигляді пільг на інвестування будівництва об’єктів інфраструктури суспільного користування, що передається у державну та комунальну власність;
- передбачено пільги з метою стимулювання розвитку технологій енергозбереження;
- удосконалено порядок обчислення податку від операцій з об’єктами інтелектуальної власності. Зокрема, змінено правила визначення амортизації нематеріальних активів з урахуванням правил бухгалтерського обліку.
Щодо оподаткування фінансового сектору
- запропоновано перехід на загальну систему оподаткування страхових організацій з врахуванням особливостей провадження страхової діяльності, зокрема щодо врахування резервів;
- для банків змінюються правила формування страхових резервів, які будуть наближені до міжнародних принципів їх обчислення;
- врегульовано питання оподаткування операцій з фінансового лізингу. Платіж за користування майном згідно із договорами фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу) розглядатиметься як проценти, аналогічні процентам банківської установи.
Для покращення адміністрування податку на прибуток запропоновано
- зміни до правил регулювання сумнівної та безнадійної заборгованості, які направлені на зниження бюджетних ризиків та збереження права платників на коригування податкових зобов’язань у зв’язку із несвоєчасними розрахунками покупців;
- запроваджуються нові правила на визначення звичайної ціни згідно із міжнародними принципами трансфертного ціноутворення та додаткові офшорні застереження, направлені на упередження втрат бюджету;
- при нарахуванні податку у разі наявності у платника філій без статусу юридичної особи щодо кожного відокремленого підрозділу юридична особа повинна буде забезпечувати ведення окремого обліку доходів, витрат і прибутку та визначення постійних та тимчасових податкових різниць. Загальний оподатковуваний прибуток юридичної особи враховуватиме прибутки усіх відокремлених підрозділів та не зменшуватиметься на суму збитків окремих підрозділів.
Прийняття цього розділу Податкового кодексу дозволить
- створити єдину з бухгалтерським обліком інформаційну базу для складання декларації з податку на прибуток з мінімальними затратами для бізнесу;
- зробити прозорими та ефективними процедури податкового аудиту, зменшити в
*******
Щодо спеціальних режимів оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності
Запровадження спеціального режиму оподаткування на територіях спеціальних (вільних) економічних зон має на меті повернення довіри інвесторів, створення максимально спрощених умов господарської діяльності для експортоорієнтованих підприємств, приведення національного законодавства до міжнародних стандартів.
Зокрема, передбачається особливий порядок сплати ПДВ при переміщенні через межі СЕЗ передбачених інвестпроектами товарів, адже згідно з Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур товари, які знаходяться у спеціальних митних зонах, в цілях оподаткування вважаються такими, що перебувають поза межами митної території України.
Запровадження спеціального режиму оподаткування суб’єктів територій пріоритетного розвитку, має на меті повернення довіри інвесторів, вирівнювання існуючих диспропорцій в темпах регіонального розвитку, стимулювання розвитку депресивних територій, приведення національного законодавства до міжнародних стандартів, зокрема до Угоди про субсидії і компенсаційні заходи системи угод ГАТТ/СОТ.
Для технопарків, їх учасників та спільних підприємств спеціальний режим оподаткування є аналогічним діючому на сьогодні, і передбачає надання державою цільових субсидій під час реалізації проектів технопарків на період до 5 років.
Щодо фіксованого сільськогосподарського податку
Проект Кодексу передбачає удосконалити діючий порядок оподаткування сільгосппідприємств, ключові норми якого не змінювались з 1999 року та створюють дискримінаційні умови для господарської діяльності інших сільгосппідприємств, стримуючи їх розвиток.
Передбачається перенести податкові норми із Закону України “Про угоди про розподіл продукції” в окремий підрозділ проекту Податкового кодексу, для регуляції податкових відносин, які виникають у процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, зокрема, особливості сплати під час виконання угоди про розподіл продукції податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та плати за користування надрами.
Екологічний податок
Запроваджується на заміну збору за забруднення навколишнього природного середовища. Із метою стимулювання платників до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, передбачається застосування до ставок податку понижуючого коефіцієнту 0,8, у разі якщо такі платники запроваджують нові технології. Якщо ж ці заходи не виконуються, передбачено щорічне підвищення розміру екологічного податку на 20 відсотків.
Також передбачається, що екологічний податок буде сплачуватись за місцем розташування джерел забруднення, що надасть можливість забезпечення відповідних місцевих бюджетів коштами, необхідними для здійснення природоохоронних заходів.
Рентна плата
Проект передбачає, що ставки рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзит трубопроводами природного газу та аміаку територією України встановлюватимуться на рівні діючих:
- при транзиті природного газу у розмірі 1,67 гривні за 1000 куб. метрів природного газу на кожні 100 кілометрів відстані;
- при транзиті аміаку у розмірі 5,1 гривні за одну тону аміаку на кожні 100 кілометрів відстані;
- при транзиті та/або транспортуванні для споживачів України нафти у розмірі 4,5 гривні за одну тону нафти, що переміщується (транспортується);
- при транзиті та/або транспортуванні для споживачів України нафтопродуктів у розмірі 4,5 гривні за одну тону нафтопродуктів, що переміщуються (транспортуються).
У разі зміни тарифів на транспортування продукції магістральними трубопроводами України до ставок рентної плати застосовуватиметься коригуючий коефіцієнт, який обчислюватиметься у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Платежі за користування надрами
Нормативи платежів за користування надрами заплановано встановити на рівні діючих з урахуванням індексу цін виробників промислової продукції видобувної галузі, однак, за пропозицією Мінприроди та Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України на окремі види корисних копалин встановлені підвищені нормативи.
Інші податки та збори
Щодо інших податків і зборів передбачаються такі зміни:
- вдосконалення механізму обчислення податку у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ в залежності від обсягів спожитого газу та середньозваженої ціни на газ;
- стимулювання розвитку малих гідроелектростанцій шляхом спрямування вивільнених коштів на будівництво нових та реконструкцію і модернізацію діючих малих гідроелектростанцій потужністю до 20 МВт через податок у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію;
- розширення бази оподаткування збору за користування радіочастотним ресурсом України за рахунок збільшення діапазонів радіочастот;
- уточнення кола платників збору за організацію гастрольних заходів;
- розширення бази оподаткування збору за використання води водних об’єктів шляхом запровадження окремого нормативу за спеціальне користування морською водою;
- приведення порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів у відповідність із прийнятою новою редакцією Лісового кодексу України;
Крім того, пропонується збільшити нормативи з цих зборів шляхом індексації за роки їх існування на основі індексів цін виробників та індексу споживчих цін, а також передбачити щорічну індексацію цих нормативів на основі зазначених індексів.
*******
Податок на транспортні засоби
Нове в оподатковуванні податком на транспортні засоби:
- зменшення ставки податку на автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна до 1000 куб. см з одночасним збільшенням ставки податку для автомобілів з об’ємом циліндрів двигуна більше 2500 куб. см.,
- введення додаткової диференціації ставок податку при об’ємі двигуна більше 3500 куб. см з відповідним запровадженням збільшених ставок. При цьому передбачається, що вікова диференціація ставок податку проводитиметься в залежності від дати виготовлення транспортного засобу.
- вводиться податок для деяких водних видів транспорту в залежності від потужності двигуна. Передбачено оподаткування податком при першій реєстрації водних та повітряних транспортних засобів.
Державне мито
Ставки державного мита пропонується встановити в частинах від прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, який встановлено законом про державний бюджет станом на 1 січня бюджетного року. Застосовуватиметься державне мито до вартості відчужуваних об’єктів, використання яких не передбачає оподаткування іншими податками.
Поряд з цим пропонується ставку державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину встановити у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто у розмірі 28,4 грн. Таким чином, держмито буде носити суто компенсуючу функцію і справлятиметься за вчинення дій в інтересах громадян та видачу документів, що мають юридичне значення.
Єдиний збір
Єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через митний кордон України, включатиме в себе плату:
- за здійснення у пунктах пропуску через митний кордон України передбачених видів контролю вантажу та транспортних засобів санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролів;
- за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України;
- за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
При цьому, залишаються без змін платники єдиного збору, розміри ставок єдиного збору, об’єкти оподаткування. Новацією є спрощення процедури справляння єдиного збору та врегулювання проблемних питань, що виникають при застосуванні діючого законодавства.
Судовий збір
У зв’язку з набранням чинності Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, якими запроваджено сплату судового збору при зверненні осіб до суду, та у зв’язку з внесенням цього збору до системи оподаткування пропонується вивести судовий збір із категорії державного мита і виділити його в окремий розділ. В основу відповідного розділу проекту Податкового кодексу покладені норми проекту Закону України "Про судовий збір" (реєстр. № 2378 від 18.10.06), внесеного Кабінетом Міністрів України і прийнятого Верховною Радою України у першому читанні.
Плата за землю
Зберігається існуючий принцип встановлення ставок земельного податку – у відсотках від нормативної грошової оцінки земель. Одночасно обмежено застосування пільгових ставок при оподаткуванні окремих земельних ділянок, розмежовано плату за землю та збір за спеціальне використання лісових ресурсів, запроваджено ставки податку за земельні ділянки лісогосподарського призначення.
З метою посилення стимулюючої ролі ставок земельного податку у продуктивному використанні земель передбачено застосування до ставок податку підвищуючого коефіцієнта при оподаткуванні сільгоспугідь, що надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у разі відсутності в період більше трьох років ведення такого виробництва.
Торговий патент
В частині торгового патенту основними змінами є перехід до прив’язки розміру плати за його придбання до розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року.
Крім того, з метою запобігання ухилення від придбання торгового патенту на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, запроваджується визначення поняття "незалежне гральне місце", а також удосконалено порядок застосування штрафних санкцій за провадження такої діяльності без отримання відповідного патенту.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва
Збережені існуючі критерії визначення платників єдиного податку: для фізичних осіб-підприємців кількість найманих осіб - 10 та 500 тис. гривень обсягу отриманого доходу на рік, для юридичних осіб – 50 осіб та 1 млн. гривень відповідно.
У рамках Концепції реформування податкової системи України, схваленої Кабінетом Міністрів, передбачено включення до об’єкту оподаткування єдиним податком усіх доходів, отриманих суб’єктом малого підприємництва, а не лише виручки від реалізації продукції.
Збережено норму чинного законодавства, принципову для суб'єктів малого підприємництва, а саме – можливість сплачувати податок на додану вартість у складі єдиного податку. При цьому, з метою врегулювання існуючих проблем, пов’язаних із соціальним забезпеченням платників єдиного податку, передбачено виключення зі складу єдиного податку внесків до державних цільових фондів, які мають відмінну від податків природу і повинні сплачуватись на загальних підставах.
У зв’язку з цим ставки єдиного податку для юридичних осіб зменшено у 2 рази – з 10% до 5% (у разі сплати ПДВ у складу єдиного податку) та з 6% до 3% (у разі сплати ПДВ на загальних підставах). Для фізичних осіб-підприємців зменшено розмір надбавки за кожного найманого працівника з 50% до 20%.
Як і сьогодні, ставки податку для фізосіб-підприємців встановлюватимуться органами місцевого самоврядування щорічно в межах граничних розмірів – від 20 до 200 грн. на місяць. Не зважаючи на те, що такі розмірі були встановлені ще у 1999 році, їх підвищення не передбачається.
Одночасно, з метою усунення існуючої дискримінації в оподаткуванні єдиним податком фізосіб-підприємців, коли особи з доходами у 300 – 500 тис. грн. на рік сплачують лише 200 грн. податку так само як і особи, у яких доходи незначні, передбачено оподаткування за ставкою 1% тих доходів, що перевищують 300 тис. гривень на рік, але не більше 500 тисяч гривень.
При цьому, за бажанням, платник єдиного податку-фізична особа може сплатити єдиний податок за весь квартал або рік.
З метою запобігання використання платників єдиного податку у схемах ухилення від оподаткування запроваджується оподаткування суми перевищення граничного обсягу доходу. Зокрема, передбачається оподаткування суми такого перевищення за подвійною ставкою для юридичних осіб та за ставкою 15% - для фізичних осіб - підприємців.
Крім того, структуровані та зведені у єдине ціле норми, які стосуються адміністрування єдиного податку, але регулюються сьогодні різними нормативними актами. Зокрема, це стосується порядків реєстрації платником єдиного податку, отримання довідок на найманих осіб, інших питань.
*******
Щодо позиції ДПА України до окремих положень проекту Податкового кодексу України
Спеціальним Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її основні завдання, функції та правові основи діяльності, на органи державної податкової служби покладено функції та визначено порядок здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Крім того, органи державної податкової служби в межах компетенції здійснюють контроль за дотриманням вимог валютного та іншого законодавства (крім законодавства з питань оподаткування), контроль за виконанням якого покладено на державну податкову службу. Зокрема, це відноситься до здійснення контролю в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, контролю за дотриманням вимог законодавства щодо обігу готівки у національній валюті України.
Разом з тим, на даний час у діючому законодавстві наявні неврегульовані норми стосовно порядку та підстав проведення перевірок у вищенаведених сферах, а також порядку застосування та стягнення за результатами перевірок штрафних (фінансових) санкцій.
Так, існує неврегульованість норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні” щодо права податкових органів на проведення перевірки з нормами інших законів, зокрема, Законів України „Про податок на додану вартість” та „Про оподаткування прибутку підприємств”, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та іншими.
Закон України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування, встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Відповідно до норм статті 2 цього Закону податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено визначення за результатами перевірок платників податків контролюючими органами податкових зобов’язань та направлення відповідних податкових повідомлень платникам податків для узгодження сум нарахованих податкових зобов’язань, визначено процедуру оскарження дій органів стягнення. Поряд з цим, зазначеним Законом не передбачено порядку застосування та стягнення з платників податків штрафних (фінансових) санкцій за порушення іншого (неподаткового) законодавства.
Все це призводить непорозумінь між платниками податків та податковими органами при виконанні покладених на них завдань і функцій. Тому, діюче законодавство потребує негайних змін, що може бути вирішено шляхом прийняття Податкового кодексу України.
З метою уникнення непорозумінь та конфліктних ситуацій з платниками податків, у проекті Податкового кодексу України чітко визначені права і обов’язки податкових органів, права та обов’язки платників податків.
Так, чітко визначені види перевірок, підстави, при яких може бути здійснено перевірки, умови допуску службових осіб органів державної податкової служби до проведення виїзних перевірок, права посадових (службових) органів державної податкової служби під час проведення перевірок, періодичність і строки їх проведення, порядок огляду та вилучення документів, оформлення результатів перевірок та прийняття рішень.
У проекті дещо збільшені терміни тривалості планових та позапланових виїзних документальних перевірок. Так терміни проведення таких перевірок, не повинні перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 20 робочих днів. Зазначене не поширюється на перевірки, пов’язані з підтвердженням заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість.
Продовження термінів проведення планової та позапланової виїзної перевірки можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби на термін не більш як 30 робочих днів, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більше як 10 робочих днів, а для великих платників податків – на інший строк, визначений згідно з обґрунтованим рішенням керівника органу державної податкової служби, але не більш як на 60 робочих днів.Це пов’язано з тим, що діючі на даний час законодавчі обмеження щодо термінів проведення перевірок не дозволяють забезпечити виконання покладених на ОДПС завдань і функцій.
Так, на сьогоднішній день на обліку в органах державної податкової служби налічується більше 9 тисячі суб’єктів господарювання, у яких річні валові доходи перевищують 30 млн. грн., тобто, які відносяться до категорії великих платників податків та платників середнього бізнесу (у разі, якщо середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує тисячу осіб), та питома вага яких у загальній кількості зареєстрованих складає менше 1 відсотка.
Разом з тим, лише за минулий рік обсяги валового доходу зазначених підприємств досягли більше 1,7 трильйони гривень, а податкове навантаження по нарахованих податках - лише 1,2 відсотка.
При цьому, певна категорія платників (банківські установи, підприємства „Укртелеком”, „Укрпошти”, „Укрзалізниці”, обласних енергопостачальних компаній та інші) мають розгалужену структуру відокремлених підрозділів (філій), які розташовані в різних регіонах України. Так, наприклад „Укрпошта” має більше 300 відокремлених підрозділів, „Укрсоцбанк” – більше 100 філій і т.інше. А без здійснення перевірок у зазначених структурних підрозділах (філіях) неможливо здійснити перевірку правильності декларування консолідованого податку на прибуток.
Крім того, як правило, такі підприємства мають значний документообіг, так як здійснюють свою фінансово-господарську діяльність у взаємозв’язках із значною кількістю контрагентів - як виробників так і споживачів. Для підтвердження цих взаємозв’язків, в ході проведення перевірок здійснюються органами ДПС, де знаходяться на обліку зазначені контрагенти, зустрічні перевірки з метою підтвердження даних, зазначених у податкових деклараціях. При цьому, зазначена робота здійснюється у певний проміжок часу.
Встановлені законодавством терміни проведення виїзних перевірок платників податків, які відносяться до категорії підприємств малого бізнесу, також є недостатніми для забезпечення якісного проведення перевірки та з’ясування всіх спірних питань, що виникають при здійсненні перевірки. Це призводить до конфліктних ситуацій з платниками податків та оскарження платниками податків дій та рішень податкових органів.
При цьому слід відмітити, що виконуючи рішення Президента України щодо зменшення втручання державних органів у господарську діяльність платників та сприяння зростанню малого та середнього бізнесу, податковими органами постійно обмежується включення таких платників до планів-графіків проведення перевірок, за винятком тих суб’єктів господарювання, які задіяні в схемах мінімізації податкових зобов’язань. При організації контрольно-перевірочної роботи особлива увага приділяється перевіркам платників податків, які декларують значні обсяги здійсненої діяльності та неадекватний розмір податків до сплати. Саме ці платники податків складають основу плану-графіку.
З метою зменшення втручання органів ДПС у діяльність підприємств малого бізнесу, з року в рік зменшується кількість малих підприємств, які плануються до перевірки.
Так, якщо в І кварталі 2006 року до плану-графіка було включено 2,8 тис. суб’єктів малого бізнесу, то в І кварталі поточного року на 44% менше – тобто лише 1,5 тис. суб’єктів господарювання.
Враховуючи той факт, що кількість підприємств малого бізнесу в загальній кількості суб’єктів господарювання складає 85%, а також постійне зменшення зазначеної категорії платників до перевірки, закономірно збільшується період, що підлягає перевірці.
Тобто, як правило, перевіряємий період у підприємств малого бізнесу, які включені до плану-графіка проведення перевірок, на сьогоднішній день складає 3 роки. Тому, це значно ускладнює організацію та проведення перевірки у визначені діючим законодавством терміни (10-денний термін для планової виїзної перевірки та 5-денний термін для позапланової виїзної перевірки).
Для проведення як планових так і позапланових перевірок відбираються платники за наявності підстав визначених законодавством та у яких існує імовірність ухилення від сплати податків або мінімізації податкових зобов’язань. Отже, з метою заниження своїх податкових платежів певна категорія підприємств застосовує різноманітні способи ухилення від сплати податків, які умовно можна розділити на ті, що знаходяться в правовому полі, та ті, що є незаконними.
При цьому, в схемах задіяно значну кількість підприємств, банківські установи, які використовують для фінансування даних схем та конвертації грошових коштів різноманітні фінансові інструменти, торговці цінними паперами, офшорні компанії.
В той же час, слід зазначити, що серед основних принципів, на яких базується організація роботи органів державної податкової служби є значне послаблення податкового тиску на суб’єктів господарювання, які в повному обсязі нараховують та сплачують податки.
Так, наприклад, за 2006 рік було здійснено 37,1 тис. планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання-юридичних осіб, що майже на 25 % менше проти 2005 року (48,2 тис.перевірок).
Позапланові перевірки платників податків здійснюються податковими органами в основному у зв’язку з припиненням державної реєстрації (ліквідацією) платників податків, наявністю фактів щодо задіяння таких платників податків до схем ухилення від оподаткування та інших випадках.
Крім того, перевірки, що носять позаплановий характер, на даний час пов’язані в основному з виникненням потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, та спрямовані на підтвердження задекларованих платниками податків показників. Ці зустрічні перевірки (яких проведено у 2006 році 123,7 тисячі) складають більше ніж 80 % від загальної кількості позапланових виїзних перевірок. Такі перевірки дозволяють своєчасно виявляти суб’єкти господарювання з ознаками фіктивності, суб’єкти господарювання, які створюються з метою ухилення від сплати податків, мінімізації податкових зобов’язань третіх осіб.
Разом з тим, введення у проекті Податкового кодексу України обов’язку платників податків щодо подання до податкових органів звітності в електронному вигляді та реєстру отриманих та виданих податкових накладних дозволить значно скоротити кількість позапланових виїзних перевірок платників податків органами державної податкової служби.
З метою вдосконалення контрольно – перевірочної роботи в частині проведення перевірок платників податку на додану вартість з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування та зменшення кількості документальних перевірок, в розділі V „Податок на додану вартість” проекту Податкового кодексу передбачено право органу державної податкової служби на проведення позапланової виїзної перевірки лише за наявності підстав вважати, що розрахунок бюджетного відшкодування було складено з порушенням.
Також визначено строк для проведення перевірок (невиїзної та виїзної) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування, який не може перевищувати 60 днів, що настають за днем надходження податкової декларації.
З метою впливу на суб’єктів господарювання, які використовують схеми ухилення від оподаткування, мінімізації податкових зобов’язань, передбачено позбавлення платників права на податковий кредит і на бюджетне відшкодування за операціями з суб’єктами господарювання щодо яких постановлено судове рішення про припинення, а також заборона на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених погашеними податковими накладними.
Разом з тим, передбачено повідомлення органом державної податкової служби платника податку про наявність в його реєстрі податкових накладних непогашених податкових накладних та накладних, виданих суб’єктом господарювання щодо яких видано судове рішення про їх припинення. В цьому випадку платнику наданий термін на уточнення податкових зобов’язань без застосування штрафних санкцій.
Таким чином, дотримання платниками вказаних норм щодо формування податкового кредиту, подання реєстру отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді, а також визначення права податкових органів на проведення виїзних перевірок лише за наявності підстав вважати, що розрахунок бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням, значно зменшить коло платників, що будуть відібрані до перевірок, а також зменшить кількість перевірок.
Позитивним для платників податків та посадових осіб податкових органів і є спрощення у проекті Податкового кодексу України порядку розрахунку штрафних санкцій у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган визначає податкові зобов’язання платника податків, а також фактичне зменшення розміру штрафних санкцій. Так, при залишенні фактичного розміру штрафних санкцій на рівні 50 %, змінено механізм та база їх обрахунку – у проекті запропоновано нарахування штрафних санкцій лише на визначену або донараховану за результатами перевірки загальну суму податкових зобов’язань, без нарахування штрафних санкцій на недоплати, які були наявні у перевіреному періоді.
При цьому слід зауважити, що відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” штрафні санкції нараховувались на встановлені суми недоплат, без врахування переплат у інших податкових періодах, а у проекті Податкового кодексу передбачено нарахування штрафних санкцій лише на суму, яка нарахована за результатами перевірки.
*******