Прийняття податкового кодексу україни шлях до досконалості податкового законодавства
| Вид материала | Кодекс |
- Що передбачає адаптація податкового законодавства України до законодавства єс? Відповідь, 8.45kb.
- Державна податкова служба україни, 51.22kb.
- І. загальні положення стаття Сфера дії Податкового кодексу України, 18792.11kb.
- Наказ від 15 лютого 2012 року n 121, 42.3kb.
- Кабінетом Міністрів України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Податкового, 304.79kb.
- Ранковi новини Головбуха, 121.03kb.
- Які аспекти адаптації вітчизняного податкового законодавства до законодавства, 37.79kb.
- Верховна Рада України постановляє: І. Внести до Податкового кодекс, 174.81kb.
- Міський голова Н. М. Станьковська, 211.42kb.
- Чи може стягнення дебіторської заборгованості належати до джерел погашення податкового, 7.72kb.
Відбувається справжня боротьба за клієнтів як на ринку кредитування, так і на ринку залучення вільних коштів на депозитні рахунки
Історично склалося так, що у спадщину від Радянського Союзу незалежній Україні дісталась надто монополізована та вузько профільна фінансова система. Існувало три державні банки та невеличкий сектор страхування, в основному охоплений Ощадним банком.
Новітні реалії, бурхливий розвиток бізнесу вимагали утворення міцної та розгалуженої системи фінансових установ, які б мали змогу надавати великий спектр фінансових послуг різнобічного направлення. Як відповідь на вимоги зростаючого бізнесу, почали з’являтися нові банки та ціла низка небанківських фінансових установ різноманітного направлення.
На теперішній час ринок фінансових послуг в Україні розвивається у режимі жорсткої конкуренції. Відбувається справжня боротьба за клієнтів як на ринку кредитування, так і на ринку залучення вільних коштів на депозитні рахунки. І в цій боротьбі не всі учасники поставлені в рівні умови.
Банківські установи знаходяться під чітким контролем Національного банку України, їх кредитна і депозитна політики жорстко регламентуються нормативними актами та знаходяться в стані постійного моніторингу. В той же час існує такий собі привілейований вид фінансових установ, як кредитні спілки, на діяльність яких не розповсюджуються нормативні документи НБУ в частині кредитування та залучення на депозитні рахунки вільних коштів. Кредитні спілки, діяльність яких контролюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, з позицій оподаткування мають преференцію. Тоді як всі доходи банків, отримані від кредитної та депозитної діяльності, оподатковуються в повному обсязі, доходи кредитних спілок від аналогічної діяльності повністю виводяться з-під оподаткування.
Така колізія стала можливою в результаті того, що свого часу був прийнятий Закон України “Про кредитні спілки”, який цим фінансовим установам надав статусу неприбутковості і, як результат, пільгове оподаткування всіх отриманих доходів.
Є ще один, можливо найважливіший, аспект даної проблеми.
Загалом при створенні кредитних спілок передбачалось перш за все забезпечення населення дешевими фінансовими ресурсами, тобто пріоритетною була соціальна спрямованість. Проте, на теперішній час в діяльності кредитних спілок часто відсутній соціальний мотив, а з джерела дешевих позик вони перетворились на осередки дуже рентабельного бізнесу.
Крім того, не зайвим буде пригадати славнозвісну компанію МММ та український її аналог – “Еліта-центр”. Останнім часом почастішали випадки, коли залучені кредитною спілкою кошти видаються у вигляді кредитів у значних сумах посадовим особам кредитної спілки, що в подальшому унеможливлює проведення своєчасних розрахунків з вкладниками. В результаті створюються так звані “ фінансові піраміди”, які з часом перестають існувати, що призводить до ошукування населення.
Отже, населення ризикує втратити свої вкладені кошти, а бюджет уже втрачає немаленькі суми несплачених податків. Здається, ситуація патова.
А врегулювання даного питання вирішується дуже просто: шляхом внесення змін до Закону України “Про кредитні спілки” щодо позбавлення кредитних спілок статусу неприбутковості. Тоді і у новоствореному Податковому Кодексі це знайде своє відображення, і нарешті в даному полі відновиться принцип соціальної справедливості та здорової конкуренції.
Отак ще раз переконуєшся, що будь-які пільги, що використовуються в інтересах невеличкої групки зацікавлених в отриманні надприбутків осіб, закінчуються схемами ухилення від оподаткування, відмивання “брудних” коштів, і, в решті решт, ігноруванням обов’язку чесного бізнесмена: “Заробив – заплати податки”.
*******
Створення умов для детінізації економічної діяльності
Основним з пріоритетів ДПА України при підготовці проекту Податкового кодексу України є створення умов для детінізації економічної діяльності, декриміналізації діянь щодо ухилення від сплати податків при умові відмови від скоєння податкового злочину і добровільної сплати податків та відшкодування нанесених державі збитків.
Виходячи із вищевикладеного проектом Податкового передбачаються зміни до частини четвертої статті 212 Кримінального кодексу України, які запропоновано викласти у такій редакції: „Особа, яка вчинила діяння, передбачені частиною першою, другою або третьою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Це правило не застосовується, якщо після звільнення від кримінальної відповідальності на підставі частини четвертої цієї статті особа повторно вчинить діяння, передбачене частинами першою, другою, або третьою цієї статті”.
*******
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва
(Проект Податкового кодексу України)
На сьогодні спрощена система оподаткування потребує реформування з урахуванням усіх аспектів та певних недоліків, виявлених у практиці її застосування, а також неможливістю внесення відповідних змін до Указу у зв’язку із закінченням дії перехідних положень Конституції України.
Враховуючи наведене, проектом Податкового кодексу України, який підготовлено у відповідності до Концепції реформування податкової системи, схваленої розпорядженням КМУ від 19.02.07 № 56-р, спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва приведено у відповідність до чинного законодавства.
Зокрема, для суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб, з метою уніфікації передбачається зменшення розміру відсоткових ставок єдиного податку для юридичних осіб у два рази (із 6 та 10 до 3 та 5) з одночасним введенням єдиного соціального внеску. Оскільки, існуючий порядок оподаткування єдиного податку не підтверджує сутність спрощеної системи оподаткування у зв’язку з необхідністю проведення додаткових нарахувань до пенсійного Фонду України та фондів соціального страхування.
Також, приведено у відповідність до вимог Закону України № 2181 терміни подачі звітності та терміни сплати єдиного податку.
Чітко визначено коло платників єдиного податку та базу оподаткування єдиним податком, передбачено оподаткування за подвійною ставкою обсягів перевищення граничної межі показників діяльності, а також встановлено відповідальність до порушників законодавства.
Разом з цим, передбачено запровадження механізму оподаткування при переході із однієї системи оподаткування на іншу.
Впровадження норм, викладених у проекті Податкового кодексу України дозволить створити належне нормативно-правове поле для подальшого розвитку підприємницької діяльності, а також сприятиме подальшому становленню малого підприємництва в Україні.