Прийняття податкового кодексу україни шлях до досконалості податкового законодавства
| Вид материала | Кодекс |
- Що передбачає адаптація податкового законодавства України до законодавства єс? Відповідь, 8.45kb.
- Державна податкова служба україни, 51.22kb.
- І. загальні положення стаття Сфера дії Податкового кодексу України, 18792.11kb.
- Наказ від 15 лютого 2012 року n 121, 42.3kb.
- Кабінетом Міністрів України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Податкового, 304.79kb.
- Ранковi новини Головбуха, 121.03kb.
- Які аспекти адаптації вітчизняного податкового законодавства до законодавства, 37.79kb.
- Верховна Рада України постановляє: І. Внести до Податкового кодекс, 174.81kb.
- Міський голова Н. М. Станьковська, 211.42kb.
- Чи може стягнення дебіторської заборгованості належати до джерел погашення податкового, 7.72kb.
Щодо окремих положень Розділу ІІ „Загальні адміністративні положення” проекту Податкового кодексу України
Розділ II “Загальні адміністративні положення”
На сьогодні існує багато проблем щодо застосування законодавства, яким регулюються різні питання, пов'язані з адмініструванням податків.
Існуючі недоліки чинного законодавства з питань податкового адміністрування:
- розпорошення норм, що регламентують податкове адміністрування, по різних нормативно-правових актах та їх неузгодженість між собою;
- відсутність детальної регламентації здійснення адміністративних процедур та наявність прогалин у податковому законодавстві з питань податкового адміністрування.
Це створює труднощі як для платників податків щодо виконання ними податкових зобов'язань, так і контролюючих органів.
З метою вирішення цієї проблеми в проекті Податкового кодексу зроблена спроба визначити в законодавчому порядку основні моменти взаємодії органів стягнення та платників податків.
Цей розділ проекту Податкового кодексу України регламентує порядок реалізації таких основних процедур податкового адміністрування:
1. загальний порядок обчислення, декларування і сплати податкових зобов’язань платників податків;
2. здійснення податкового контролю;
3. погашення податкового боргу;
4. фінансова відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства.
Новелами у запропонованому проекті Кодексу є:
- врегулювання порядку документального підтвердження показників податкової звітності;
- визначення поняття фінансової відповідальності і податкового правопорушення, передбачено види податкових правопорушень і відповідальність за їх вчинення, розмежовано особливості притягнення платників податків до фінансової, адміністративної і кримінальної відповідальності.
- удосконалення процедури захисту платника податків від необґрунтованого стягнення нарахованих сум податкових зобов’язань шляхом заміни системи узгодження/неузгодження податкових зобов’язань забороною на примусове стягнення сум, нарахування яких оскаржується;
- встановлення обмеження розміру податкової застави;
- встановлення обов’язковості отримання судового дозволу на здійснення таких заходів, як отримання банківської інформації у обсягах більших ніж передбачено Законом України “Про банки і банківську діяльність”; примусове проведення платником податків інвентаризації; заборону здійснення видаткових операцій з банківських рахунків платника податку; обстеження житла громадян;
- залучення у разі необхідності експертів при проведенні перевірок;
- законодавче закріплення методики застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань.
Зокрема, запропонованим розділом передбачається:
1. Удосконалення системи обліку платників податків, яка передбачає:
- запровадження єдиних правил обліку у розрізі платників податків (фізичні особи – суб'єкти підприємництва, самозайняті фізичні особи, юридичні особи, відокремлені структурні підрозділи, платники податків-нерезиденти (в тому числі їх представництва)) та матеріальних об'єктів оподаткування, що належать таким платникам;
- запровадження визначення податкового номеру, що є номером реєстраційної картки платника податку та використання його як унікального ідентифікатора;
- визначення єдиної системи обміну інформацією між органами державної влади стосовно платників податків;
- запровадження з 2009 року автоматичної реєстрації новонароджених громадян України, як платників податків з використанням даних органів реєстрації актів громадянського стану.
2. Стандартизація форм податкових декларацій та безкоштовне забезпечення платників податків формами податкових декларацій, починаючи з 1 січня 2010 року. Вдосконалення та автоматизація процесів обробки податкових декларацій вимагає відміни довільної форми подання податкових декларацій, ніж встановлено, відповідно платник податків зобов’язаний подавати податкові декларації винятково за формами, затвердженими центральним контролюючим органом. Внесення запропонованих змін дозволить автоматично здійснювати арифметичну та методологічну перевірку податкової звітності, зменшить витрати на її обробку та підвищить швидкість обробки податкової звітності.
3. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів податкової служби шляхом:
- чіткого визначення джерел інформації, суб'єктів, що її надають, та основного змісту такої інформації;
- запровадження періодичного надання інформації органам податкової служби з боку інших органів державної влади та місцевого самоврядування;
- запровадження єдиного підходу до отримання додаткової інформації на запит органу державної податкової служби та розкриття в повному обсязі банківської таємниці (з дозволу суду, який зобов’язаний розглянути подання органу державної податкової служби протягом 1 дня).
4. Запровадження практики отримання дозволу суду на окремі дії контролюючих органів, що суттєво обмежують права платника податків, а саме:
- запровадження процедури звернення органів державної податкової служби до суду за отриманням дозволу на застосування окремих заходів, що суттєво обмежують права платника податків (зокрема: отримання в повному обсязі інформації, що становить банківську таємницю; отримання дозволу на обстеження житлових приміщень; отримання дозволу на зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, який не виконує законні вимоги посадових осіб органів державної податкової служби);
За зразок взята система, що використовується в кримінально-процесуальному законодавстві, коли особа, щодо якої отримується дозвіл, не попереджається про звернення органу державної влади, але рішення щодо обмеження прав такої особи приймається неупередженим представником держави.
Поряд з цим, Державною податковою адміністрацією України не підтримуються норми, відповідно до яких орган державної податкової служби зобов’язаний звертатися до суду із заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок активів платника податків.
5. Запровадження нового порядку роз’яснення та тлумачення податкового законодавства:
- створення трирівневої системи роз'яснення та тлумачення податкового законодавства:
1-й рівень – податкові консультації. Надаються контролюючими органами всіх рівнів індивідуально платнику податків і можуть використовуватись виключно таким платником;
2-й рівень – податкові роз'яснення. Видаються центральним контролюючим органом, і є способом оприлюднення офіційної позиції відповідного контролюючого органу щодо розуміння тих чи інших норм податкового законодавства;
3-й рівень – офіційне тлумачення норм податкового права Конституційним Судом. Таке тлумачення є обов'язковим для застосування усіма платниками податків та органами державної влади.
При цьому визначено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкового роз'яснення або консультації, наданої у письмовій формі, лише на підставі того, що у майбутньому таке податкове роз'яснення або консультація були змінені або скасовані. У разі зміни або скасування раніше наданого платнику податків податкового роз’яснення або консультації такий платник податків зобов’язаний здійснити відповідне коригування своєї податкової звітності та визначити і сплатити уточнену суму податкового зобов’язання, у разі його збільшення. При цьому штрафні (фінансові) санкції та пеня на зазначені суми податкового зобов’язання не нараховуються.
6. Розмежування контролюючої та правоохоронної функцій, зокрема пропонується визначити, що у разі, коли правоохоронними органами виявляються ознаки податкового злочину, кримінальна справа порушується за такими ознаками, а не за фактом наявності рішення органу податкової служби. Факт скоєння податкового злочину має доводитись засобами, передбаченими кримінально-процесуальним законодавством, а не в межах адміністративного процесу. Рішення про нарахування платнику податків податкового зобов’язання приймається за результатами розгляду кримінальної справи судом.
Одночасно пропонується визначити, що у разі відшкодування платником податків заданих податковим злочином збитків, кримінальна справа підлягає закриттю (на сьогодні така норма не розповсюджується на ухилення від сплати податків, скоєнні в особливо великих розмірах, хоча саме ця категорія злочинів є найбільш привабливою з точки зору забезпечення відшкодування збитків).
7. Запровадження нового порядку нарахування пені, який передбачає, що:
пеня нараховується:
- щоденно за кожний календарний день на суму податкового боргу після закінчення встановлених строків погашення грошового зобов’язання, крім податкового боргу, який складається з пені (в тому числі пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності);
- у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого органом державної податкової служби або платником податків, у разі виявлення його заниження, на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
- пеня нараховується на суму, податкового боргу із розрахунку 300 відсотків річних облікової ставки Національного банку України від суми податкового боргу та/або податкового зобов’язання, діючої відповідно на день прострочення та/або заниження платежу.
- за несвоєчасну або неповну сплату державного мита та судового збору до бюджету пеня нараховується не платникам цих зборів, а органам, відповідальним за правильність сплати державного мита та судового збору.
8. Запровадження нового порядку оскарження рішень органів державної податкової служби, який передбачає:
- запровадження однорівневої системи розгляду апеляцій – контролюючим органом вищого рівня;
- скарга, подана платником податків із дотриманням порядку і строків, встановлених Кодексом, зупиняє стягнення податкового боргу, але не зупиняє застосування права податкової застави та направлення податкових вимог;
- збільшення терміну розгляду скарги платника податків контролюючим органом – до 30 днів;
- встановлення чіткого терміну, коли платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання - протягом року з дня визначення податкового зобов’язання контролюючим органом;
- звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення (рішення) контролюючого органу не звільняє такого платника від обов’язку сплатити нараховане грошове зобов’язання та не зупиняє застосування права податкової застави, направлення податкових вимог, але зупиняє стягнення грошового зобов’язання та пені, зазначених у податковому повідомленні – рішенні, що оскаржується, до винесення судом остаточного рішення.
9. Змінено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.
Передбачено, що податки і збори, що надміру надійшли до бюджетів внаслідок їх неправильного обчислення або сплати, підлягають поверненню платникам податків, крім випадків наявності у таких платників податкового боргу.
Погашення податкового боргу за рахунок надміру сплачених сум, в межах одного бюджету незалежно від виду платежу, здійснюється податковим органом самостійно без заяви платника податків, але з обов’язковим його інформуванням про суми погашеного податкового боргу за рахунок переплати.
У випадку відсутності податкового боргу - повернення платникам податків сум, що надміру надійшли до бюджетів здійснюється тільки за заявою платника податків.
10. Крім того, у проекті чітко визначені підстави, при яких може бути здійснено зазначені види податкових перевірок, умови допуску службових осіб органів державної податкової служби до проведення виїзних документальних перевірок, права посадових (службових) органів державної податкової служби під час проведення перевірок, періодичність і строки їх проведення, порядок огляду та вилучення документів, оформлення результатів перевірок.
У проекті дещо збільшені терміни тривалості планових та позапланових виїзних документальних перевірок. Так терміни проведення таких перевірок, не повинні перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 20 робочих днів. Зазначене не поширюється на перевірки, пов’язані з підтвердженням заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість.
Продовження термінів проведення планової та позапланової виїзної перевірки можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби на термін не більш як 30 робочих днів, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більше як 10 робочих днів, а для великих платників податків – на інший строк, визначений згідно з обґрунтованим рішенням керівника органу державної податкової служби, але не більш як на 60 робочих днів.
Також проектом передбачена можливість застосування непрямих методів при визначенні податкових зобов’язань платників податків. Проектом чітко визначені випадки коли можуть бути застосовані непрямі методи. Органи державної податкової служби можуть використовувати такі непрямі методи, як: економічного аналізу; метод спостереження; аналогії; контролю витрат та доходів платників податків - фізичних осіб.
11. Запровадження порядку надання допомоги у погашенні податкового боргу, який виник в іноземній державі.
Надання допомоги у стягненні податкового боргу, який виник в іноземній державі, за міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, дозволить збільшити надходження до бюджету.
12. Розділом також передбачено застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) за порушення норм цього Кодексу, зокрема, за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби; за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків; за порушення платниками податків надання інформації до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; за порушення встановленого законодавством порядку ведення податкового обліку; за порушення встановленого законодавством термінів збереження документів, пов'язаних з оподаткуванням; за ненадання оригіналів документів та їх копій; за порушення порядку відчуження активів, які знаходяться у податковій заставі; за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків податковими агентами; за дії, спрямовані на неправомірне повернення, відшкодування податків або взаєморозрахунки з бюджетом; за невиконання банками та іншими фінансовими установами рішень про зупинення видаткових операцій за рахунками платників податків; за не внесення змін до звітності; за порушення іншого законодавства, контроль за яким здійснюють органи державної податкової служби.
*******
У проекті Податкового кодексу України зазначено, що порядок обліку платників податків визначається центральним органом державної податкової служби України
Метою прийняття Податкового кодексу України є систематизація в одному законодавчому акті усіх норм, що регулюють галузь оподаткування, який дасть можливість створити стабільну податкову систему, що забезпечить достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів.
На сьогоднішній день питання обліку платників податків визначаються нормативно-правовими актами Державної податкової адміністрації України. При розробці проекту Податкового кодексу України основні положення щодо обліку платників податків викладено в узагальнюючому законодавчому акті. У цілому питання обліку платників податків не зазнало змін у порівнянні з чинними нормативно-правовими актами. При цьому, у проекті Податкового кодексу України зазначено, як і на сьогоднішній день, що порядок обліку платників податків визначається центральним органом державної податкової служби України.
Визначається питання щодо строків взяття платників податків на облік у органах державної податкової служби, зокрема, строків подання заяв про взяття на облік, що відсутнє у теперішній час. Також, у проекті визначається відповідальність платників податків за порушення визначених Кодексом вимог щодо їх обліку в органах державної податкової служби. Наявність конкретних норм щодо реєстрації і обліку платників податків та відповідальність за їх порушення і невиконання буде позитивно сприйматися платниками податків, оскільки чітко визначить порядок та процедури реєстрації та обліку платників податків у органах державної податкової служби України.
*******
Щодо окремих положень проекту Податкового кодексу України та інформації стосовно платників податків, які використовують схеми ухилень від оподаткування
Розділом ХVІІІ „Прикінцеві та перехідні положення” проекту Податкового кодексу України запропоновано доповнити статтю 234 Цивільного процесуальному кодексі України, яка визначає порядок окремого провадження, а саме передбачити, що у справах про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб за зверненням органу державної податкової служби здійснюється з урахуванням положень Податкового Кодексу України.
У статті 62 Закону України „Про банки і банківську діяльність” запропоновано визначити, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, шляхом надання органам державної податкової служби повідомлення про відкриття та закриття рахунків платників податків у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
За таких обставин, можливість оперативного отримання від банків інформації стосовно платників податків надасть можливість своєчасно реагувати та здійснювати заходи про попередження використання схем ухилення від оподаткування.
Запропоновані зміни зменшать кількість непорозумінь та конфліктів при проведенні перевірок
Неоднозначне трактування окремих норм чинного податкового законодавства використовується окремими банківськими установами як для мінімізації власних податкових зобов’язань, так і надання фінансових послуг на більш сприятливих умовах, що ставить їх в нерівні умови відношенню до сумлінних платників податків.
Так, на сьогодні існують наступні принципові питання, вирішення яких знайшли відображення в проекті Податкового кодексу:
1. Визначення звичайної процентної ставки за кредит дасть можливість у випадках надання пов’язаним особам кредити на пільгових умовах оподатковувати проценти по ним на загальних підставах.
При цьому, запровадження таких норм зробить економічно недоцільним кредитування пов’язаних осіб на інших умовах ніж для звичайних клієнтів банку.
2. Унеможливиться штучне зменшення податків завдяки страхуванню не існуючих ризиків, що поставить в рівні умови банки з іншими суб’єкти господарювання. При цьому у банків залишається право створювати страхові резерви за рахунок валових витрат.
Порядок створення страхових резервів, який підтриманий Національним банком України визначить чіткі правила його формування та усуне двояке тлумачення норм існуючого чинного законодавства.
При цьому такі обмеження не вплинуть на стабільність банківської системи України.
3. Податковий облік операцій з цінними паперами та з валютою за правилами встановленими національними стандартами бухгалтерського обліку визначить єдину методику обліку таких операцій, що зменшить значно зменшить витрати на ведення такого обліку.
4. Запропоновано поширити на витрати при сплаті процентів, витрати на придбання цінних паперів та деривативів обмеження 85 відсотками віднесення до складу валових витрат вартості товарів (робіт, послуг) ), що були придбані у нерезидентів, які мають офшорний статус.
Запропоновані зміни зменшать кількість непорозумінь та конфліктів при проведенні перевірок банків, сприятимуть дотриманню ними норм чинного законодавства та наповненню Державного бюджету України.
*******
З метою забезпечення погашення податкового боргу та недопущення появи і зростання податкового боргу у проекті Податкового кодексу України передбачено
У разі встановлення податковими органами або судом використання суб’єктами господарювання схем ухилення від оподаткування, або мінімізації податкових зобов’язань, можливе нарахування податкових зобов’язань. Лише у випадку несвоєчасної сплати або несплати взагалі таких зобов’язань вони можуть набувати статусу податкового боргу. Таким чином, виникнення податкового боргу у наведеному випадку безпосередньо не пов’язано з схемами ухилення або мінімізації, а є наслідком несплати або несвоєчасної сплати донарахованих податкових зобов’язань.
З метою забезпечення погашення податкового боргу та недопущення появи і зростання податкового боргу у проекті Податкового кодексу України передбачено наступне:
- у випадку не допуску податкового керуючого до опису активів у податкову заставу, запроваджено відповідальність платника податків, який має податковий борг, у вигляді рішення суду про призупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків активів та зобов’язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису активів у податкову заставу;
- у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, для такого платника податків передбачено відповідальність у вигляді рішення суду про призупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, та зобов’язання такого платника податків допустити податкового керуючого для проведення такої перевірки;
- додатково податковому органу надано право застосування адміністративного арешту активів платника податків у випадку його відмови від проведення перевірки стану збереження активів, які перебувають в податковій заставі, та/або не допуску до складання акта опису активів, які передаються в податкову заставу;
- у випадку звернення керівника відповідного органу державної податкової служби (його заступника) до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків, строк дії арешту продовжується до прийняття судом рішення, що набрало законної сили;
- передбачено стягнення коштів з рахунків платників податків, які мають податковий борг, за рішенням керівника податкового органу, з відповідним внесенням змін і доповнень до інших законодавчих актів, які регламентують це питання для банків;
- у разі коли протягом дев’яносто днів з дати виникнення податкового боргу такий борг залишається не погашеним, орган державної податкової служби має право звернутися до суду із позовом про стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, термін погашення якої настав, в рахунок податкового боргу такого платника податків.