Прийняття податкового кодексу україни шлях до досконалості податкового законодавства
| Вид материала | Кодекс |
- Що передбачає адаптація податкового законодавства України до законодавства єс? Відповідь, 8.45kb.
- Державна податкова служба україни, 51.22kb.
- І. загальні положення стаття Сфера дії Податкового кодексу України, 18792.11kb.
- Наказ від 15 лютого 2012 року n 121, 42.3kb.
- Кабінетом Міністрів України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Податкового, 304.79kb.
- Ранковi новини Головбуха, 121.03kb.
- Які аспекти адаптації вітчизняного податкового законодавства до законодавства, 37.79kb.
- Верховна Рада України постановляє: І. Внести до Податкового кодекс, 174.81kb.
- Міський голова Н. М. Станьковська, 211.42kb.
- Чи може стягнення дебіторської заборгованості належати до джерел погашення податкового, 7.72kb.
*******
Необхідність прийняття Податкового кодексу України.
На сьогодні у сфері оподаткування діє близько 2000 нормативно-правових актів, при цьому, мають місце випадки, коли норми різних актів законодавства суперечать одна одній. Безумовно, що працювати безконфліктно і комфортно платникам податків у такому заплутаному правовому середовищі дуже непросто.
Вітчизняному бізнесу потрібні менша кількість податків, нижчі ставки, узгоджені між собою норми податкового законодавства. Практично всі опитування підприємців свідчать, що найпершою перешкодою для бізнесу вони вважають незрозуміле і нестабільне законодавство.
Спроби нарощування податкових надходжень за допомогою адміністративних заходів мають лише тимчасові результати, а інколи призводять до нарощування заборгованості платників податків по податках, зборах та обов’язкових платежах.
На нинішньому етапі розвитку нашої країни, коли основним мотивом економічної політики повинна бути безпосередня орієнтація держави на зростання добробуту народу, активізацію інвестиційної і підприємницької діяльності, є нагальна необхідність невідкладного реформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого, стабільного податкового законодавства.
В результаті багаторічних дискусій про концепцію реформування податкової системи України була признана пріоритетність кодифікації українського податкового законодавства. Вчені і практики прийшли до висновку, що нестабільна податкова система підриває основу бюджетної системи країни, провокує політичну нестабільність та соціальну напругу.
Комплексно ця проблема може бути вирішеною лише за умови системних підходів до її усунення, і в першу чергу шляхом законодавчого врегулювання питань оподаткування та за наявності адекватних умов адміністрування податків, що дозволить уникнути подібних неконтрольованих ситуацій в подальшому.
Що ж можна досягти шляхом прийняття Податкового кодексу України.
Прийняттям цього важливого для країни документу можна реально досягти:
- забезпечення стабільності та досконалості податкового законодавства;
- зменшення кількості непродуктивних податків, витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження;
- забезпечення прозорості та зрозумілості причинно-наслідкових механізмів оподаткування;
- збалансування податкового тиску на різні категорії платників податків;
- реального зниження податкового навантаження;
- перегляд податкових пільг та привілеїв з метою недопущення їх безсистемного та невиправданого надання;
- стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів і підтримки технологічного оновлення суспільства;
- уніфікації бухгалтерського та податкового обліку;
- реальне забезпечення прав платників податків;
- усунення неузгодженості податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права, забезпечення їх гармонізації та взаємодії;
- прозорості процедур адміністрування податків;
- створення дієвого механізму контролю;
- підвищення добровільності сплати податків.
Позитивні зміни для платників податків.
Зниження ставки оподаткування податком на прибуток з 25 до 20 відсотків – за умови реінвестування прибутку.
Запровадження прискореної амортизації для виробників високотехнологічної продукції та інноваційних проектів.
Поетапне зниження загальної ставки податку на додану вартість з 20 до 18 відсотків.
Реалізовано заявочний принцип реєстрації самозайнятих осіб в податкових органах, що спрощує процедуру реєстрації.
Спрощення процедури отримання громадянином податкового кредиту з податку на доходи фізичних осіб (надання платнику податку можливості реалізувати своє право на податковий кредит - щомісячно протягом звітного року та одержувати повернення частини податку з доходів фізичних осіб (як компенсації вартості витрат, дозволених до включення до податкового кредиту), не очікуючи цього до кінця року).
Звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб успадкованих сум знецінених грошових заощаджень.
Зменшення до 20% розміру надбавки, яка застосовується до ставок єдиного податку за кожного найманого працівника фізичної особи – платника податку.
Зниження ставки оподаткування дивідендів з 15 до 5 відсотків.
Скорочення переліку місцевих податків і зборів (виключено „іподромні” збори, збір за видачу ордера на квартиру, збір за проведення конкурсного розпродажу і лотерей, податок з продажу).
Зменшення у 2 рази ставки єдиного податку для юридичних осіб за рахунок виключення зі складу єдиного податку внесків до державних цільових фондів.
Запровадження пільг з податку на прибуток для підприємств від здійснення діяльності з енергозбереження.
Запровадження нових методологічних засад визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, що максимально наближені до бухгалтерського обліку, які передбачають визначення та класифікацію доходів і витрат за принципом „нарахування та відповідності доходів та витрат”, прийнятим у бухгалтерському обліку, тобто незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Встановлюється скорочений термін відшкодування ПДВ (за результатами двох звітних періодів) для платників, що мають значні інвестиційні витрати.
Передбачено особливий порядок сплати ПДВ при переміщенні через межі СЕЗ передбачених інвестиційними проектами товарів.
Стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадження інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють кваліфіковане інвестування інноваційного спрямування (зменшення податкових зобов’язань з податку на
Удосконалення процедури захисту платника податків від необґрунтованого стягнення нарахованих сум податкових зобов’язань шляхом заміни системи узгодження/неузгодження податкових зобов’язань забороною на примусове стягнення сум, нарахування яких оскаржується.
Встановлення обмеження розміру податкової застави.
Забезпечення можливості залучення експертів при проведенні перевірок.
Запровадження практики отримання дозволу суду на окремі дії контролюючих органів, що суттєво обмежують права платника податків (отримання в повному обсязі інформації, що становить банківську таємницю; отримання дозволу на обстеження житлових приміщень; отримання дозволу на зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, який не виконує законні вимоги посадових осіб органів державної податкової служби).
Встановлення чіткого переліку підстав, для здійснення податкових перевірок. Визначено умови допуску службових осіб органів державної податкової служби до проведення виїзних податкових перевірок, прав посадових (службових) органів державної податкової служби під час проведення перевірок, періодичність і строки їх проведення, порядок огляду та вилучення документів, оформлення результатів перевірок.
Можливість припинення кримінальної справи проти платників податків у разі сплати ними спірної суми.
*******
Усунення прогалин в чинному податковому законодавстві та врахування в проекті норм, що забезпечують реальний законодавчий вплив на суб’єктів господарювання, які використовують схеми ухилення від оподаткування, мінімізації податкових зобов’язань
Встановлюються правові засади податкового контролю із чітким визначенням переліку способів такого контролю (облік платників податків, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби, контрольно-перевірочна робота, склади зі спеціальним режимом функціонування), деталізацією функцій, що виконується в межах податкового контролю і визначення вичерпного переліку прав контролюючих органів при реалізації цих функцій.
Створюється цілісна система інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної податкової служби.
Законодавчо закріплюються методика застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань. Чітко визначені випадки коли можуть бути застосовані непрямі методи (методи – економічного аналізу, спостереження, аналогії, контролю витрат та доходів платників податків - фізичних осіб).
Встановлення методів визначення звичайної ціни передбачених у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Передбачено застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) за порушення норм Кодексу, зокрема, за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби; за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків; за порушення платниками податків надання інформації до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; за порушення встановленого законодавством порядку ведення податкового обліку; за порушення встановленого законодавством термінів збереження документів, пов'язаних з оподаткуванням; за ненадання оригіналів документів та їх копій; за порушення порядку відчуження активів, які знаходяться у податковій заставі; за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків податковими агентами; за дії, спрямовані на неправомірне повернення, відшкодування податків або взаєморозрахунки з бюджетом; за невиконання банками та іншими фінансовими установами рішень про зупинення видаткових операцій за рахунками платників податків; за не внесення змін до звітності; за порушення іншого законодавства, контроль за яким здійснюють органи державної податкової служби.
Передбачено запровадження податкової звітності в електронному вигляді, реєстрів податкових накладних, що сприятиме покращенню адміністрування податку на додану вартість, своєчасному виявленню безпідставно заявлених сум до відшкодування з бюджету, запобіганню мінімізації податкових зобов’язань, прискоренню здійснення податковими органами перевірки достовірності даних податкової декларації.
Встановлення заборони щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених погашеними податковими накладними.
Позбавлення платника податку права на податковий кредит і бюджетне відшкодування ПДВ за операціями з суб’єктом господарювання, щодо якого прийнято судове рішення про його припинення або який є суб’єктом з ознаками фіктивності.
Введення поняття „погашеної податкової накладної”, якою вважається накладна у разі включення її до податкової декларації та проведення розрахунків з Державним бюджетом за цією декларацією.
Запровадження комбінованого оподаткування для платників єдиного податку сума доходу яких перевищує 300 тис. грн. – за ставкою 1% від суми такого перевищення (додатково до вже сплачених протягом року сум податку за фіксованими ставками).
Запровадження механізму відповідальності у вигляді оподаткування сум перевищення граничного доходу, що дає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, за підвищеною ставкою податку з доходів фізичних осіб – 15 відсотків.
*******
Одним із основних завдань положень проекту Податкового кодексу України, зокрема є упорядкування механізму стягнення податків та посилення відповідальності за ухилення від сплати податків та їх несвоєчасну сплату
Одним із основних завдань положень проекту Податкового кодексу України, зокрема є упорядкування механізму стягнення податків та посилення відповідальності за ухилення від сплати податків та їх несвоєчасну сплату.
Так, з метою недопущення постановки на податковий облік суб’єктів підприємницької діяльності для здійснення протиправних дій та унеможливлення використання схем ухилення від оподаткування, незаконного формування від’ємного значення з податку на додану вартість Департаментом спільно із Головним управління податкової міліції опрацьовано та надано пропозиції, які знайшли своє відображення в Розділі ХVІІІ Прикінцеві та Перехідні положення проекту Податкового кодексу України та передбачають внесення змін до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.
Зазначені зміни врегульовують питання унеможливлення діяльності суб’єктів господарювання „з ознаками фіктивності”, визначають підстави їх припинення, визнання правочинів недійсними, забезпечать запобігання ухиленню від оподаткування суб’єктів господарювання, спрямовані на виключення безпідставного відшкодування ПДВ.
Крім того, з метою запобігання використання платників єдиного податку у схемах ухилення від оподаткування, запроваджується оподаткування суми перевищення граничного обсягу доходу, що забезпечить контроль та ефективність фіскальної складової спрощеної системи оподаткування, зокрема, передбачається оподаткування такого перевищення за подвійною ставкою для юридичних осіб та за ставкою 15% - для фізичних осіб.
На відміну від чинного законодавства, в проекті Кодексу чітко визначено термін „сільськогосподарська продукція” (виключно товарна), що використовується при визначенні платників фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки його неоднозначне тлумачення створює умови для ухилення від оподаткування тим особам, які не займаються сільськогосподарським товарним виробництвом.
*******
Удосконалення процесів адміністрування в контексті Податкового кодексу
Послідовна реалізація в Україні курсу демократичних реформ, перехід від командно-адміністративної до державно-громадської системи управління, об’єктивні процеси розвитку та модернізації суспільства в цілому визначають необхідність і значимість модернізації податкової служби України. З прийняттям Податкового кодексу України суспільство зробить значний крок в даному напрямку. В діяльності органів державної податкової служби України є основна мета, яка полягає в ефективності взаємовідносин платників податків з податковою службою, що основною мірою досягається шляхом відкритості та підзвітності органів державної податкової служби перед суспільством.
Платники податків з метою отримання відповіді з тих чи інших питань застосування норм податкового законодавства України у відповідності до пп. 4.4.2 п. 4 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 №2181 – ІІІ (надалі – Закон №2181) мають право звернутися до органів державної податкової служби із відповідними запитами. За результатами розгляду вказаних звернень, у строки передбачені чинним законодавством України, органи державної податкової служби надають відповідні роз’яснення, що вільно можуть використовуватися суб’єктами господарювання при здійсненні господарської діяльності та громадянами при виконанні суспільного обов’язку – сплати податків.
При цьому, відповідно до пп. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181 платник податків, який вважає за внутрішнім переконанням, що відповідне податкове роз’яснення суперечить нормам або змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) має право вказане податкове роз’яснення оскаржити до суду.
За результатами аналізу винесених судами рішень у справах за позовами платників податків до ДПА України про визнання недійсними податкових роз’яснень (листів) можна зробити висновок про початок формування єдиної позитивної судової практики. Так, у рішеннях судів зазначається про те, що позивачами не доведено вплив на їх права та обов’язки, а також порушення охоронюваних законом інтересів станом на день розгляду справи, оскаржуваного податкового роз’яснення, а також звертається увага на той факт, що у разі незгоди з роз’ясненням органу ДПС платник має право і зобов’язаний користуватись нормами чинного законодавства.
Протягом 2006 – І кварталу 2007 років на розгляді в судах перебувало 9 справ даної категорії. З них у 8 справах винесені рішення на користь ДПА України (5 справ в суді І інстанції, 2 справи в суді ІІ інстанції, одна справа у Вищому адміністративному суді України) у одній справі зупинено провадження до розгляду пов’язаної справи в порядку ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із вказаних 9 справ, у 3 справах оскаржувані роз’яснення затвердженні наказами ДПА України.
У рішеннях, винесених у справах за позовами платників податків до ДПА України про визнання недійсним листів ДПА України (податкових роз’яснень), суди зазначають, що відповідно до п.п. 4.2.2. п. 4.4. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. При цьому податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акта.
Враховуючи те, що податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акту, воно не є обов’язковим до виконання платниками податків, а отже ніяким чином не може впливати, тим більше порушувати, їх законні права та обов’язки.
Якщо платник податків не погоджується з позицією органів державної податкової служби, зазначеною у податковому роз’ясненні, він зобов’язаний керуватися нормами чинного законодавства України.
Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсних актів державних чи інших органів” №02-5/35 від 26.01.00 передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації – позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду не має правових підстав для задоволення позову.
Оскільки позивачі по даній категорії спорів на день розгляду справи, не можуть довести, в чому саме податкові роз’яснення порушують їх законні права та інтереси, суди відмовляють суб’єктам господарювання у задоволені їх позовних вимог.
Відносно податкових роз’яснень затверджених наказами ДПА України, слід зазначити, що при розгляді вказаних справ суди приходять до висновку, що вказані роз’яснення ґрунтуються на підставі норм чинного законодавства України і ніяким чином не суперечать йому.
В останній час все актуальніше в суспільстві постає питання стосовно прийняття податкового кодексу України, який повинен узагальнити систему норм податкового законодавства з метою більш ефективної співпраці суб’єктів господарювання та громадян з державою для досягнення спільної цілі – розвитку заможної української держави, де б з повною ефективністю мали можливість функціонувати всі інститути громадянського суспільства.
Прийняття податкового кодексу України, дозволить удосконалити механізм взаємовідносин платників податків з податковими органами з питань підготовки, видання та оприлюднення податкових роз’яснень
Так, зокрема ст. 19 Розділу ІІ Загальних адміністративних положень Проекту податкового кодексу України (надалі – Проект) передбачено, що податкові роз'яснення окремих положень податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби, можуть надаватися виключно центральним контролюючим органом за погодження з Міністерством фінансів України, виходячи із економічного змісту податку або спрямованості законодавства, що розглядається. Податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння контролюючими органами окремих норм податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 19.5 ст. 19 Проекту центральний контролюючий орган зобов'язаний оприлюднювати з дотриманням правил комерційної або банківської таємниці видані податкові роз'яснення норм законодавства, які стосуються усіх аспектів оподаткування та значної кількості платників податків. Податкове роз’яснення затверджується наказом центрального контролюючого органу, погодженим з Міністерством фінансів України. Платник податків має право безоплатно отримувати будь-яке податкове роз’яснення, у строки, передбачені для надання відповіді на звернення громадян до органів державної влади, встановлені законом.
Пунктом 20 ст. 19 Проекту встановлено, що платник податків може оскаржити до суду рішення контролюючого органу або органу стягнення щодо видання наказів, інструкцій, податкових роз'яснень (у тому числі форм обов'язкової податкової звітності), які, за висновком такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку. Визнання судом нормативно-правового акта або податкового роз'яснення контролюючого органу (незалежно від їх реєстрації у Міністерстві юстиції України) недійсними є підставою для використання зазначеного рішення всіма платниками податків з моменту набрання чинності таким судовим рішенням, а також для відповідної зміни положень нормативно-правового акта чи роз'яснень контролюючих органів з цього питання. Зазначене рішення суду повинно бути оприлюднене за рахунок сторони, що програла спір (була визнана винною), протягом 30 календарних днів з моменту набрання законної сили таким судовим рішенням.
До інших форм роз’яснення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, можна віднести надання податкових консультацій платникам податків.
Відповідно до ст. 17 Проекту податкові консультації надаються за зверненням платників податків до органів державної податкової служби. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі. Консультації надаються органом державної податкової служби, у якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби (включаючи центральний орган державної податкової служби), якому орган державної податкової служби, де перебуває на обліку платник податків, адміністративно підпорядкований. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до сфери їх компетенції. У разі коли податкова консультація суперечить положенням податкового роз’яснення, застосовується податкове роз’яснення.
З метою своєчасності, оперативності та повноти надання відповідей на питання платників податків, в телефонному режимі, Державною податковою адміністрацією України проводиться робота щодо створення інформаційного-довідкового центру.
Діяльність органів державної податкової служби стане ще більш прозорою, наближеною та підконтрольною громадянському суспільству, що є необхідною складовою правової держави.
*******