Методика проведення дослідницької роботи з учнями. Використання народознавства та краєзнавства на уроках хімії у класі (конкретно у якій темі що можна використати).

Вид материалаУрок

Содержание


Основні вимоги до змісту та оцінювання докурсового завдання
Зміст роботи.
Структура та оформлення.
Рецензування роботи.
Оцінка проектів
Оцінка в балах
Максимальна кількість
Подобный материал:
Орієнтовні теми докурсових завдань

для учителів хімії

  1. Цикл уроків на _______________тему в _____ класі (розробки уроків).
  2. Розробки факультативних занять з однієї теми (назва факультативу, розробки занять, перелік літератури для підготовки вчителя, учнів).
  3. Власні програми факультативних курсів або курсів за вибором з хімії (пояснювальна записка, компетенції, теми з розподілом кількості годин, рекомендовані лабораторні та практичні роботи, вимоги до знань та вмінь учнів, рекомендована література для підготовки вчителя та учнів).
  4. Тиждень (декада) з хімії у навчальному закладі з розробками заходів.
  5. Узагальнені результати роботи над методичною проблемою, затвердженою на засіданні методичного об’єднання (районного, кущового, шкільного) за міжкурсовий період
  6. Методика проведення дослідницької роботи з учнями .
  7. Використання народознавства та краєзнавства на уроках хімії у _____ класі (конкретно у якій темі що можна використати).
  8. Методика проведення позакласної та позашкільної роботи з хімії (опис методики, розробки заходів).
  9. Методика проведення екскурсій (тема екскурсії, мета, план, завдання, узагальнення результатів, конкретні приклади розробок екскурсій).
  10. Власна тема слухача курсів (за погодженням з науковим консультантом та керівником курсів).



Основні вимоги до змісту та оцінювання докурсового завдання

слухача курсів підвищення кваліфікації

Загальні положення. Контроль знань слухачів курсів підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ передбачає виконання письмової роботи у вигляді роботау. Слухач обирає тему роботау, використовуючи набуті знання і аналізуючи практичну діяльність ЗНЗ, в якому він працює.

Зміст роботи. Підготовка слухачами роботау базується на вивченні та реферуванні наукових літературних джерел, нормативних актів з обраної теми, узагальненні практичного досвіду та фактичних даних з відповідного напряму діяльності ЗНЗ. Викладення матеріалу в роботаі не повинне бути занадто теоретизоване, має бути орієнтоване на аналіз практики. При написанні роботау слухач має не лише систематизувати теоретичний та фактичний матеріал, але проявити творчий підхід до аналізу та визначення шляхів розв’язання реальних проблем у межах обраної теми. В першу чергу це має стосуватися організації діяльності навчального закладу.

Структура та оформлення. Обсяг роботау має становити 10-15 друкованих сторінок формату А4 (без врахування додатків). Текст набирається шрифтом Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Сторінки мають бути нумеровані. Матеріал розподіляється згідно з планом роботау: вступ (1–1,5 стор.), основна частина [2–3 проблеми (параграфи)] (8–12 стор.), висновки (1,5–2 стор.), список літератури, додатки (схеми, таблиці, зразки документів). Стиль викладу матеріалу має бути науково-діловим, з дотриманням стилістичних і граматичних норм. У тексті обов’язково повинні бути посилання на літературні та інші джерела, що використовувалися при підготовці роботау.

У вступі мають бути обґрунтовані актуальність та практичне значення обраної теми роботау, визначені його мета й завдання.

В основній частині повинна бути розкрита тема роботау шляхом висвітлення основних питань, які становлять сутність зазначеного напряму (форми) діяльності конкретного центру зайнятості, та шляхом аналізу емпіричного матеріалу, статистичних даних певного спрямування.

У висновках необхідно сформулювати теоретичні і практичні підсумки проведеного аналізу за проблематикою роботау, навести практичні рекомендації щодо вдосконалення розглянутого напряму діяльності ЗНЗ. Висновки мають логічно пов’язуватися із змістом викладеного матеріалу.

Список літератури. Містить перелік (як правило 10–15) використаних літературних джерел та публікацій (за останні 3–5 років), законодавчих актів та відомчих нормативних документів. Оформлення списку літератури та посилань на використані літературні джерела має відповідати чинному стандарту. Зокрема, при посиланні в тексті на джерело у квадратних дужках наводять його порядковий номер зі списку літератури, наприклад “… у працях [1–3]…”. При посиланні на джерело з великою кількістю сторінок, або якщо подається цитата з тексту джерела, вказується номер конкретної сторінки, наприклад: [5, c.18].

Додатки. Такими можуть бути цільові документи (або витяги з них), матеріали, що розкривають досвід роботи; методичні розробки, результати досліджень, анкети для опитування педагогічних працівників, учнів, а також таблиці, статистичні дані, діаграми, що ілюструють основні положення роботау і на які є посилання в його тексті.

Титульна сторінка та план оформлюються відповідно до встановлених норм (див. зразок).

Рецензування роботи. Викладач має підготувати на робота рецензію (обсягом 0,5–1 сторінки рукописного або друкованого тексту на стандартному бланку) не пізніше трьох днів з дня надходження роботи на перевірку. При оцінюванні роботи викладач має брати до уваги основні вимоги до змісту, структури та оформлення роботау.

Зміст рецензії має обґрунтовувати оцінку роботау з таких позицій:
  • актуальність та практична значущість теми роботау;
  • логічність його структури;
  • обґрунтованість використання теоретичних положень та нормативних актів;
  • правильність акцентів на актуальні напрями, методи і форми роботи ЗНЗ;
  • врахування сучасних вимог щодо діяльності ЗНЗ;
  • якість узагальнення й аналізу практичного досвіду роботи конкретного навчального закладу;
  • повнота та змістовність висновків;
  • обґрунтованість рекомендацій та їхнє практичне спрямування;
  • дотримання правил оформлення роботи.


Критерії оцінювання докурсового завдання.

Робота оцінюється на «відмінно» (9-10 балів), якщо:

  1. тема роботи актуальна та відзначається практичною значущістю;
  2. у роботі здійснено ґрунтовний аналіз усіх аспектів проблеми;
  3. використано сучасні джерела, у тому числі періодичні видання, монографії, які дають змогу висвітлити теоретичні й прикладні аспекти теми;
  4. матеріал роботи добре структурований, логічно викладений та побудований на прикладі діяльності конкретного навчального закладу;
  5. висновки відповідають завданням роботи, свідчать про реалізацію мети дослідження;
  6. рекомендації є обґрунтованими та мають практичний характер;
  7. роботу оформлено з дотриманням встановлених правил.


Робота оцінюється на «добре» (6-8 балів), якщо:

  1. тема роботи актуальна;
  2. у роботі здійснено аналіз основних аспектів проблеми;
  3. використано джерела, які дають змогу розкрити теоретичні й прикладні аспекти теми;
  4. матеріал випускної роботи структурований, логічно викладений та побудований на прикладі діяльності конкретного ЗНЗ;
  5. висновки відповідають завданням роботи;
  6. рекомендації мають практичну значущість;
  7. оформлення роботи в цілому відповідає встановленим правилам.


Робота оцінюється на «задовільно» (4-5 балів), якщо:

  1. здійснений слухачем теоретичний аналіз не повною мірою відповідає темі, меті і завданням дослідження;
  2. використані джерела не дають можливості повністю розкрити проблему;
  3. висновки не повністю відповідають завданням роботи;
  4. рекомендації недостатньо обґрунтовані;
  5. робота в цілому оформлена згідно з правилами, але є певні недоліки.


Робота оцінюється на «незадовільно» (1-3 бали) , якщо:

  1. тема роботау неактуальна і не має практичної значущості;
  2. здійснений слухачем аналіз не відповідає темі, меті і завданням дослідження;
  3. у змісті роботау не аналізується досвід (практика) роботи конкретного ЗНЗ, певні положення не ілюструються емпіричним матеріалом, в т.ч. таблицями, графіками тощо.
  4. слухач не використовував необхідні літературні, нормативні джерела і статистичні дані;
  5. висновки не відповідають завданням роботи;
  6. оформлення роботи не відповідає встановленим правилам.


Орієнтовна тематика педагогічних проектів
  1. Календарно–тематичне планування курсу, теми для класiв поглибленого вивчення хiмiї, хiмiко–біологічного, гуманітарного профілів та експериментальної програми.
  2. Аналіз одного iз експериментальних пiдручникiв 8–11 класу (науковість, відповідність програмі, різноманітність та оригінальність вправ i завдань, спрямованість їх на розвиток творчих здібностей, якість ілюстрованого матеріалу i т. д.).
  3. Аналіз лабораторних, практичних робіт, передбачених експериментальною програмою (відмінність вiд діючих, підбір та оригінальність завдань, речовин, формування умінь та навичок i т. д.)
  4. Комп'ютерні навчальнi та контролюючі програми, уроки з використанням комп’ютера.
  5. Контрольні роботи для класiв поглибленого вивчення, хiмiко–біологічного, гуманітарного профілів.
  6. Контрольні роботи за експериментальною програмою.
  7. Тематика оцінювання знань учнiв з різних тем курсу в класах поглибленого вивчення хiмiї, хiмiко–біологічного, гуманітарного профілів, за експериментальною програмою.
  8. Науково–дослідницька робота з хiмiї, екології в школі.
  9. Вимірники навчальних досягнень учнiв вiдповiдно до Державного стандарту базової i повної середньої освiти.
  10. Інструкції з правил техніки безпеки та охорони праці вiдповiдно до практичних робіт 8–11 класiв різних профілів.
  11. Зошити для проведення лабораторних та практичних робіт різних профілів.
  12. Програми та плани для варіативної частини навчальних планів (курсiв за вибором, факультативні та гурткові заняття).
  13. Зразки тижнів хiмiї, екології в школі.
  14. Зразки олiмпiадних завдань, вправ.
  15. Алгоритми розв’язку різних типiв експериментальних задач з курсу неорганічної та органічної хiмiї.
  16. Алгоритми розв’язку різних типiв розрахункових задач.
  17. Хімічна промисловість Поділля, України.
  18. Тематика екскурсій, об'єктів вiдповiдно до програми.
  19. Тематика науково–дослідницьких робіт членів МАН.
  20. Програма клубу юних хіміків, екологів.
  21. Запровадження сучасних педагогічних технологій (лекційно-практичної сис­теми, модульного, концентрованого, колективного, особистісно орієнто­ваного навчання, навчання укрупненими дидактичними одиницями та ін.)
  22. Розробка курсів, тем, уроків за певною технологією навчання.
  23. Розробка програм авторських курсів, їх навчально-методичного забезпе­чення.
  24. Створення системи роботи з різних напрямків навчання та розвитку (розумового, економічного, екологічного, валеологічного, правового тощо).
  25. Створення системи роботи з розвитку творчих здібностей особистості (система роботи з розвитку розумової сфери, формування інформаційної, соціальної, організаційно-комунікативної, профорієнтаційної компетенції учнів тощо).
  26. Розробка моніторингових (діагностичних) систем навчання, розвитку особистості, рейтингово-модульної, рейтингово-кредитної систем оцінювання навчальних досягнень учнів.
  27. Проектні технології у навчально-виховному процесі.
  28. Діалогізація педагогічного процесу за умов особистісно орієнтованої освіти.
  29. Керівництво дослідницькою, самостійною роботою школярів.
  30. Розробка і проведення методичних заходів (методичних об’єднань, творчих груп, шкіл передового педагогічного досвіду, опорних шкіл, тижнів, декад тощо).
  31. Навчально-методичне забезпечення активних форм та методів роботи.
  32. Розробка тематичних вимірників щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.



Оцінка проектів

слухачів курсів вчителів хімії

Назва проекту ________________________________________________


Критерії

Аргументи

Оцінка в балах

Актуальність





2

Цілісність





2

Реалістичність





1

Результативність





2

Раціональність





1

Оригінальність





1

Якість

Представлення





1

Максимальна кількість

балів




10



Критерії оцінювання виступу на коференції з обміну досвідом

з/п

Критерії оцінювання

Кількість балів



Виділення основної думки виступу

0,5


Раціональність підібраного матеріалу

0,5


Ставлення виступаючого до того, про що він говорить

0,5


Використання для доведення думок виступаючого прийомів порівняння, аналогії, протиставлення, прикладів з життя

0,5


Чітка структура виступу

0,5


Логічність, послідовність розміщення фактів і висновків, доведеність висунутих положень

0,5


Відповідність змісту означеній проблемі

0,5


Правильна побудова речень

0,5


Дотримання вимог мовлення

0,5


Завоювання уваги слухачів

0,5




Максимальна кількість балів

5