Загальні вимоги до контролю за станом викладання навчальних предметів завдання контролю
Вид материала | Документы |
- 1: Сутність, мета та завдання внутрішньогосподарського контролю, 72.98kb.
- Тема економічний контроль суть І завдання економічного контролю. Принципи організації, 198.85kb.
- Методика та науково-теоретичний рівень викладання предметів; використання форм І методів, 57.69kb.
- Довідка про правила проходження митного контролю у зонах спрощеного митного контролю, 103.21kb.
- Вимоги та тематична структура курсу, 54.72kb.
- Методика формування продуктивної мовленнєвої компетенції. Форми контролю: усна співбесіда;, 104.82kb.
- Методичні рекомендації щодо навчання математики у 2011-2012, 550.68kb.
- Програма постійного удосконалення професійних знань аудиторів України «Організація, 72.52kb.
- Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх, 217.14kb.
- Наказ , 20.42kb.
Орієнтовні цілі та програми аспектних аналізів уроків
Планування вчителем освітньо-виховно-розвиваючих завдань уроку
- Повнота, комплектність, різнобічність завдань уроку, що випливають із змісту навчального матеріалу.
- Врахування особливостей учнів даного класу під час планування завдань і можливостей їх прийняття школярем.
- Освітні завдання уроку.
- Виховні завдання уроку.
- Завдання розвитку учнів на уроці.
- цілеспрямована діяльність учителя в розвитку пізнавальних процесів учнів.
- Наявність диференційованих завдань для учнів різного рівня підготовки, з урахуванням їх індивідуальних особливостей.
- Правильне виділення серед усього кола завдань головних, основних, найбільш суттєвих за даних умов.
Організація вчителем повторення пройденого матеріалу, що готує учнів до сприйняття нового
- Чітка спрямованість у роботі, усвідомлення учнями завдань, що стоять перед ними.
- Знання учнями мети і плану роботи з повторення, розуміння його важливості та необхідності.
- Мобілізація зусиль учнів на подолання труднощів, що зустрічаються під час повторення.
- Ретельний відбір і планування матеріалу для повторення.
- Попередження можливих помилок під час повторення.
- Забезпечення органічного зв’язку між раніше пройденим матеріалом, необхідним для сприйнятя нового, і новим.
- Різноманітність прийомів для повторення.
- Внесення елементів нового.
- Правильний розподіл часу на повторення.
- Стимулювання активності учнів у процесі повторення.
- Дотримання сполучення різних видів повторення (повторення пройденого на початку навчального року, поточне, періодичне повторення та заключне повторення).
Оптимальність типу та структури уроку
- Тип уроку, його місце в системі уроків з теми.
- Відповідність структури уроків його типу.
- Як етапи уроку сприяють виконанню головної дидактичної мети.
- Макро- і мікроелементи структури уроку, дотримання вимог до кожного елементу уроку.
- Дозування часу, ефективність використання часу на уроці.
- Відповідальність послідовності елементів уроку (повторення пройденого, вивчення нового матеріалу, підготовленість учнів, рівень їхньої працездатності і т.д.).
- Оптимальне сполучення на уроці колективних, групових, парних та індивідуальних форм навчання.
- Оснащеність уроку наочними посібниками, технічними засобами навчання.
Дотримання вимог до змісту уроку
- Відповідність вимогам програми.
- Реалізація основних дидактичних принципів.
- відбір головного матеріалу (для реалізації вимог виховання під час навчання та формування узагальнених, понятійних знань).
- Науковість вивчаємих явищ.
- Дидактична обробка навчального матеріалу (які факти взяти і для чого: проілюструвати, довести; логіка та послідовність вивчення матеріалу; виділення вузлових понять; диференціація навчального матеріалу за мірою його складності; формулювання висновків – хто, коли; раціональне навантаження учнів; настанова учнів на засвоєння головних знань і вмінь; співвіднесення матеріалу з відведеним часом; його доступність).
- Здійснення внутрішньопредметного зв’язку, підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу на основі вивченого раніше.
- Встановлення міжпредметних зв’язків, понять.
- Зв’язок навчального матеріалу із життям, з практикою, з досвідом учнів.
- Помилки при відборі змісту уроку.
Вибір методів, прийомів і засобів навчання
- відповідність методів загальній спрямованості навчання завданням навчання, дидактичній меті, змісту матеріалу, віку учнів, специфіці предмета.
- Методи вивчення нового матеріалу, прийоми нових технологій навчання.
- Методи закріплення та вироблення вмінь і навичок.
- Методи стимуляції та мотивації навчальної діяльності.
- Методи контролю і самоконтролю учнів.
- Види самостійних робіт, методика їх організації.
- Оптимальне сполучення різних методів, що відповідають змісту уроку.
- Використання наочних посібників, дидактичного матеріалу, наочних посібників і технічних засобів навчання та контролю.
- Використання вчителем переваг кабінетної системи.
Характер взаємовідносин учителя та учнів
- Організація праці учнів на різних етапах уроку.
- Уміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організовувати самостійну роботу.
- Індивідуальний підхід до учнів на уроці.
- Рівень педагогічних вимог до праці учнів, до їхніх відповідей, до розвитку мислення та мовлення.
- Характер ставлення запитань учням.
- Реакція на помилки, яких припускаються учні.
- Репліки оціночного характеру, аргументація оцінок.
- Характер і тон дисциплінарних зауважень.
- Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці.
- Дотримання норм педагогічної етики. Культура спілкування.
- Стиль і темп роботи вчителя і їх вплив на діяльність учнів (бадьорість, рішучість, млявість, байдужість та ін.).
- Стимулювання успіхів учнів і використання арсеналу заохочень.
- Мовленєва взаємодія на уроці (культура мовлення, логічна стрункість, емоційність та ін.).
Підготовка учнів до виконання домашніх завдань
- Ясність кожному учневі.
- Регламентованість та узгодженість з такими інших предметів.
- Настанова на індивідуалізацію.
- Можливість перевірки завдання.
- Орієнтованість учнів на самостійний пошук рішення, на використання отриманих раніше знань та умінь.
- Розумна різноманітність завдань.
- Наявність у завданнях питань для повторення основоположних знань (настанова на повторення давно пройденого матеріалу).
- Очікувана трудність у завданні, яку можна здолати.
- Наявність фронтальних завдань.
- Введення інструктажу, алгоритму.
- Орієнтація учня на аналітико-синтетичну розумову діяльність.
- Цікавість завдань.
Організація закріплення виченого навчального матеріалу
- Спрямованість на засвоєння основного матеріалу підібраних питань і вправ.
- Ускладнення завдань з дотриманням їх доступності.
- Диференційованність завдань за мірою складності навчального матеріалу та з урахуванням індивідуальних здібностей і підготовленості школярів.
- Емоційна привабливість завдань і вправ.
- Включення до завдань питань, вправ, операцій, що забезпечують аналітико-синтетичну розумову діяльність.
- Спрямованість мислення учнів на рішення загальних та часткових пізнавальних завдань, що вимагають творчої переробки інформації.
- Закріплення способів діяльності учнів.
- Забезпечення самоконтролю та самооцінки праці учня.
- Підбиття підсумків закріплення навчального матеріалу.
Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів
- Місце контролю в структурі уроку.
- Методи контролю, доцільність їх застосування.
- Методика перевірки домашніх завдань (перегляд зошитів, перевірка домашньої роботи, розбір домашньої роботи біля дошки і т.д.).
- Розвиток в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (взаємна перевірка, рецензування відповідей, запитання тим, хто відповідає і т.д.).
- Число опитаних учнів (один, два і більше разів).
- Виховна сторона перевірки та оцінки знань учнів.
- Врахування індивідуальних особливостей учнів під час перевірки та оцінки знань і вмінь.
- Способи активізації учнів під час перевірки та оцінки знань.
- Скільки та які оцінки були виставлені на уроці, їхня об’єктивність та аргументація.
- Зміст і характер запитань і завдань (відтворювальні, проблемні, спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків та ін.).
- Оцінка якості знань, умінь і навичок (повнота, усвідомленість, міцність, глибина, наявність системи у відповіді, зв’язок із життям і т. д.).
Організація пізнавальної діяльності учнів
- Організація сприйняття на уроці:
а) підготовка до сприйняття;
б) створення умов для успішного сприймання матеріалу;
в) види сприймання (безпосереднє, опосередковане);
г) нові уявлення, сформовані в учнів, наскільки вони правильні та повні;
д) керівництво сприйняттям з боку вчителя.
- Формування понять на уроці:
а) якими знаннями оперують всі учні класу;
б) виділення в структурі знань наукових фактів, понять, законів, теорій;
в) формування нових понять, теоретичні узагальнення, висновки (використання аналізу, синтезу, порівняння);
г) рівень сформованості понять;
д) використання внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків;
е) етапи формування понять.
- Організація запам’ятовування вивченого матеріалу:
а) встановлення зв’язку нового матеріалу з попереднім;
б) концентрація уваги учнів на основному матеріалі;
в) організація повторення основних правил і законів, виведених на уроці;
г) організація закріплення (місце, методи, результативність).
- Формування загальнонавчальних умінь і навичок на уроці:
а) які завдання формування загальнонавчальних умінь і навичок були накреслені;
б) які загальнонавчальні вміння та навички формувались і який рівень їх сформованості;
в) які завдання та вправи пропонувались для формування загальнонавчальних умінь і навичок;
г) які методи роботи були вибрані і чому;
д) як здійснюється формування в учнів навичок планування навчальної роботи (учитель сам повідомляє план, навчає складати план, дозволяє користуватись планом, пропонує слабким учням картки з орієнтовним планом відповіді, аналізує плани учнів і т.д.);
є) як формується вміння виділяти головне, суттєве в навчальному матеріалі (вчитель конкретизує, концентрує увагу на основних поняттях, виділяє суттєві ознаки понять, записує головні думки, підкреслює головне з допомогою інтонації, аналізує логіку відповідей учнів і т.д.);
е) які утруднення відчували вчитель та учні у вирішенні цього завдання.
ВИМОГИ ДО ВІДВІДУВАННЯ ТА АНАЛІЗУ УРОКУ
І. Підготовка до відвідання уроку.
Визначення мети відвідання уроку, виду та форми контролю. Складання програми спостереження уроку, згідно з метою. Ознайомлення з навчально-методичними матеріалами, зміст яких відповідає меті відвідання уроку.Знайомство з навчальною програмою предмета, який перевіряється зі змістом навчального матеріалу за підручником. Визначення можливих варіантів структури та методики уроку (за методичними посібниками, за інструктивними та нормативними документами). Вивчення записів у класному журналі про використання програми, в тому числі її практичної частини в щоденниках учнів, в їхніх зошитах, звернувши увагу на оцінки (їх наповнюваність, бали тощо), на обсяг домашніх завдань. Перегляд та аналіз висновків і пропозицій, зроблених учителю за раніше відвіданих уроків. Рішення доцільності запрошення на урок інших учителів. Проведення (за необхідності) попередньої бесіди з учителем, знайомство з його задумом проведення уроку, уточнення поурочного плану (за необхідності – перегляд і перевірка календарно-тематичного плану).
ІІ. Класифікації цілей відвідання уроку.
- За часом дії: довгострокові, короткочасні, постійні та перемінні. Це залежить від змісту основних і допоміжних завдань, що стоять перед школою, основних напрямів методичної роботи, характеристики понять, які обговорюються на педрадах і виробничих нарадах.
- За широтою охоплення та глибиною: масштабні цільові настанови, що хаарктеризуються загальнодидактичною спрямованістю. Наприклад, робота вчителя з розвитку пізнавального інтересу учнів під час навчання, з формування загальнонавчальних умінь і навичок і т.п.; локальні цільові настанови, що характеризуються частково-дидактичною спрямованістю. Приміром, результативність роботи вчителя з розвитку усного мовлення учнів, з організації на уроці творчої праці учнів і т.п..
- За змістом: коли цілі відвідання орієнтуються на конретні питання навчальних програм. Наприклад робота вчителя з розвитку обчислювальних навичок учнів із першоджерелами на уроках історії; ефективність роботи вчителя іноземної мови із закріплення мовного матеріалу та ін.
ІІІ. Рівні проведення уроку.
Вищий: прогнозування способу переводу школярів до заданого цілями навчання результату на основі зворотного зв’язку та подолання можливих утруднень у роботі з учнями.
Високий: включення учнів у вирішення гіпотези, передбаченої завданням уроку.
Середній: виявлення знань і вмінь учнів і повідомлення інформації відповідно до теми та завдань уроку.
Низький: організація опитування школярів і пояснення нового матеріалу за завчасно складеним планом без активізації пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на одержання позитивного результату.
Схеми спостереження та аналізу уроку.
І
Основні частини змісту уроку | Методи діяльності | Посібники, що використовуються | |
Вчителя | Учнів |
ІІ
Особливості ведення уроку вчителем | Чого навчились учні | Що можна покращити в уроці |
ІІІ
Час контролю | Що контролюється | Форми та прийоми контролю | Висновки за контролем |
ІV
Діяльність вчителя | Мотиви поведінки і стан учнів | Наявні недоліки | Шляхи усунення недоліків |
V
Час і структурні ланки уроку | Діяльність | Зауваження по уроку | |
Вчителя | Учнів |
VІ
Етапи уроку, дозування часу | Діяльність | Зауваження | |
Вчителя | Учнів |