Відділ освіти Нікопольської райдержадміністрації
Вид материала | Документы |
- Укра ї н а міністерство освіти І науки України Відділ освіти Овруцької райдержадміністрації, 231.01kb.
- Верхньодніпровська районна державна адміністрація дніпропетровської області відділ, 98.35kb.
- Міністерство освіти І науки україни відділ освіти І науки нікопольської міської ради, 159.64kb.
- Криничанська районна державна адміністрація Дніпропетровської області відділ освіти, 145.06kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни вінницька область мурованокуриловецька, 24.35kb.
- Відділ освіти І науки нікопольської міської ради, 89.5kb.
- Голова профкому відділу освіти Начальник відділу освіти, 71.81kb.
- Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти Жовтневої, 816.26kb.
- Міністерство освіти І науки України Софіївська районна державна адміністрація Відділ, 115.07kb.
- Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації, 287.92kb.
Відділ освіти
Нікопольської райдержадміністрації
(ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА)
Степаненко
Тетяна Григорівна
Олексіївська середня загальноосвітня школа
2006 рік
Даний посібник знайомить читачів з різними методиками розвитку критичного мислення молодших школярів як на уроках, так і в позаурочний час. Дає рекомендації до їх практичного застосування.
Розрахований на вчителів початкових класів.
Величезні зміни, що відбуваються сьогодні в суспільстві людей у всьому світі, заставляють задуматися нас, як
підготувати дітей до двадцять першого сторіччя.
Сьогодні неможливо уявити ті види робіт, які будуть виконувати по закінченні школи сьогоднішні відвідувачі початкових класів, коли вони увіллються до лав робочої сили. В Сполучених Штатах вважають, що більше двадцяти п'яти відсотків тих видів робіт, які люди виконуватимуть у двадцять першому сторіччі, сьогодні ще не існує, а ті сучасні види робіт, які існуватимуть на початку сторіччя, істотно зміняться. І тому, для того щоб працювати в майбутньому, будуть необхідні абсолютно нові знання та навички.
Центральне завдання для учнів: навчитись ефективно здобувати знання і критично мислити. Учні повинні бути здатними, сприймати нову інформацію та ретельно і критично її досліджувати. Вони повинні бути здатні досліджувати нові ідеї, розглядаючи їх з численних перспектив і породжуючи власні судження відносно їх достовірності, а також оцінювати і визначати загальну вартість цих ідей на основі власних потреб і цілей.
Програма „Читання та письмо для розвитку критичного мислення" розроблена вченими Куртом Мередітом, Джеані Стілом, Чарльзом Темплом та Скотом Вальтером. Вона апробується в 14 країнах світу.
Критичне мислення само по собі не розвивається. Його треба розвивати. Описують ряд умов, які вчителеві необхідно створити у класі, а також декілька настанов, які мусять усвідомлювати учні для того, щоб успішно залучитися до процесу критичного мислення.
Критичне мислення є складним процесом творчої інтеграції ідей та джерел, переоцінка та переоформлення понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання.
Починати розвивати критичне можна з початкових класів. Хочу запропонувати вам практичне застосування методик для розвитку критичного мислення учнів молодших школярів.
„Методика керованого читання"
(Читання з передбаченням)
Підбирається текст короткий, але з цікавим сюжетом. Читаю частинами, після кожної ставлю запитання, діти роблять передбачення, що буде далі, чим закінчиться, як можна продовжити.
Урок читання. 4 клас (Читанка: Підруч. для 4 кл. Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко, Н. Й. Волошина. - 4-те вид;)
Тема: Зростайте справжніми людьми
Матеріал до уроку: Такий самий дриль. К. Пасічна. (Використовується на етапі ознайомлення з новим матеріалом)
Вчитель: Прочитайте до слів „Після уроків судномоделісти пиляли ..."
- Як ви гадаєте, про що далі йтиме мова?
- Що, на вашу, думку трапиться? Чому ви так думаєте?
Вчитель: Читайте до слів „- Не журись, - утішав Ігор".
- Яку картину змалювала ваша уява?
- Що порадить Юркові Ігор?
- Чи добра буде ця порада?
- Як би ви розрішили цю проблему, якби з вами трапився такий випадок?
Вчитель: Продовжуємо читання до слів „Увечері, коли гості розійшлися"...
- Про що це оповідання?
- Доведіть.
- Що відчув хлопчик, коли тато передав йому інструменти?
- Що буде далі? ,
- Чим закінчиться це оповідання?
Вчитель: Читайте до кінця тексту.
- Чи справдилися ваші передбачення?
- Як би ви продовжили це оповідання?
Методика „Кубування"
Урок української мови. 4 клас
„Кубування", зазначали (Кован та Кован, 1980), є методом навчання, який полегшує, розгляд теми через розгляд її з різних перспектив. Для роботи використовую кубик, на гранях якого написані вказівки:
* -опишіть це; (для початкових класів можна написати, як це виглядає?),
** - порівняйте з іншим; (на що схоже, а від чого відрізняється),
*** - засоціюйте це; (про що це змушує тебе думати),
**** - проаналізуйте це; (з чого це зроблено)
*****- знайди застосування; (як би ти це використав),
******-і за і проти (добре це чи погано); (хороше це, чи погане? Чому?).
Тема: Іменник (підсумковий урок з теми)
(Дана методика застосовується під час узагальнення та систематизації знань)
Вчитель: Поділіться на 6 груп. Займіть місця за зсунутими партами (для зручності спілкування). Представник від кожної групи за допомогою кубика визначте своє питання для обговорення.
(Учні по черзі кидають кубик. Завдання записані на дошці або на сторонах кубика.)
Учні в групах проводять обговорення. Потім представники від кожної групи дають вичерпні відповіді.
«круглий стіл»
Учні вчаться працювати невеликою групою. Виконуючи колективне завдання, відчувають відповідальність перед іншими. Аналізують роботу попереднього товариша, вчаться продовжувати, розкривати його думку, уникають повторів.
Українська мова. 4 клас
Тема: Текст. Текст-опис
(Проводиться під час закріплення знань, умінь і навичок)
Вчитель! Ми повторили з вами матеріал про текст, про текст-опис, а зараз ви сядете за „круглі столи", одержите завдання і кожна група складе текст-опис якогось предмета. Об'єкт для опису вибираємо методом жеребкування. (Якщо він різний для всіх груп, а якщо він однаковий, то просто оголошується.) Кожен з вас буде складати і записувати тільки одне речення і передаватиме його товаришеві за столом. Останній учень, дописавши своє речення, зачитує увесь текст. Клас визначає найбільш вдалий опис. Учні отримують заохочення.
«Асоціативний кущ»
Це форма діяльності, що стимулює мислення. Підсвідомість дітей виходить на поверхню, спонукає думати вільно, відкрито. Дітей знайомлю з етапами асоціювання:
1.Напишіть задане слово або фразу посередині аркушу паперу;
2. Навколо нього записуйте слова та фрази, які спадають на думку з обраної теми;
3. Коли записані всі ідеї, починайте встановлювати, там де це можливо, зв'язки між поняттями (гронування);
4. Пишіть стільки ідей, скільки дозволить час.
Цю методику, як. зауважував Стіл (1991), можна використовувати як для групи, так і індивідуально.
Природознавство. 4 клас Тема: Карпати
(Проводиться на етапі вивчення нового матеріалу).
Вчитель: Кожному з вас я роздала листочки, на яких посередині записано слово. „Карпати". Чи чули ви його? Чи знаєте, що воно означає? (Діти обмежуються відповідями: „так" чи „ні"). Запишіть навколо нього слова, які асоціюються у вас з ним. Можна виконувати малюнки.
(Учні працюють самостійно).
Вчитель: На які думки вас наштовхнуло слово „Карпати"? Діти: гори, схил, Дністер, вище - холодно, смереки, половини,. вівці, білка, чорниці, ведмідь, дуб, лікувальна вода, Трускавець, нафта і т.д.
Вчитель: Спробуйте згрупувати деякі слова у групи за певними ознаками. ?
Діти: Смереки, чорниця, дуб,.....- рослини.
Білка, ведмідь, вівці,....-тварини.
Трускавець, лікувальна вода, нафта,... — використання природних багатств.
Вчитель: Узагальнимо наші знання про Карпати на даному етапі.
(Складаємо колективно розповідь про дані гори. Після чого повідомляється тема уроку і клас приступає до вивчення нового матеріалу.
«Мозкова атака»
Природознавство. 4 клас
Працюючи за цією методикою, учні вчаться самостійно встановлювати рівень власних знань, щоб потім додати нові.
а) Учням даю листки і пропоную записати на них все, що вони знають з даної теми.
б) Робота в парах.
Діти обмінюються думками.
в) Складання таблиці.
Учні зачитують свої думки, а я записую їх до таблиці коротко, систематизуючи їх за певними ознаками: (наприклад)
Тема: корисні копалини рідного краю.
1 етап
Вчитель: Чи бачили ви кам'яне вугілля? Перед вами лежать листки. Запишіть на них все, що ви знаєте про нього.
/ Учні працюють самостійно).
2 етап. Робота в парах.
Вчитель: Використовуючи записи в своїх листках, розкажіть своєму товаришеві по парті все, що ви знаєте про кам'яне вугілля.
(Учні вчаться самостійно встановлювати рівень власних знань.)
З етап. Колективна робота. Узагальнення знань. Складання таблиці.
Вчитель: Поділіться з нами тим, що ви знаєте.
(Учні називають, а вчитель записує все на дошці без коментувань, розміщуючи учнівські відомості у таблицю).
Властивості Використання Добування Утворення
чорне опалення шахти
тверде крихке
4 етап: Читання тексту з використанням інтерактивної системи позначок
Вчитель: Ми з вами визначили, що ми знаємо про цю корисну копалину. А зараз перечитаємо текст підручника з використанням інтерактивної системи позначок. Для цього візьміть прості олівці. Знаком „+" ми будемо позначати матеріал, який ми знали; знаком „- „ .який не знали; „!" - мали неправильні уявлення.
(Читаємо текст частинами, робимо відповідні позначки) .
Таке читання дає змогу учням активно перевіряти власне розуміння того, що вони читають; розвиває навичку свідомого читання, вміння аналізувати прочитане, виховує самостійність в роботі.
5 етап. Систематизація знань
.Вчитель: Про що нове ми дізналися з тексту? Запишемо ці відомості до таблиці. Використовуючи матеріал таблиці, складемо розповідь про кам’яне вугілля.
Далі проводиться урок за планом.
«кутки»
Учні вчаться висловлювати свої думки і захищати їх.
Перед учнями ставлю проблему, вони збираються групами „по
кутках", висувають свої версії, фіксують на папері докази на користь своєї позиції. Група вибирає представника або двох, які захищають у дебатах їх точки зору.
Урок читання. З клас. (Читанка: Підруч. для 3 кл.)
Тема: Світ у мені і в світі я
Матеріал до уроку: Як же все, це було без мене? В. Сухомлинський (Проводиться на етапі обговорення прочитаного тексту)
Вчитель: Що здивувало Яринку? Чи задумувались ви коли-небудь над цим? Сядьте групами. Подумайте, як дати відповідь на таке питання: - Як же все, було до того часу, коли ви народилися? Обговоріть його. Потрібні версії, докази на користь своєї позиції фіксуйте на папері.
Самостійна робота учнів у групах.. Дебати.
«Джигсоу»
Дана методика розвиває вдумливе відношення до прочитаного, вміння акцентувати свою увагу на конкретно визначеному завданні, формує навички переказування, відповідальність за доручену справу.
Урок природознавства, 4 клас
Тема: Різноманітність природи України.
Південний берег Криму.
(Дана вправа проводиться на етапі вивчення нового матеріалу.) Вчитель: Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати природу рідного краю, познайомимося ще з однієї природною зоною України. Це Південний берег Криму.
Поділіться на групи по 4-5 чоловік. Займіть зазначені місця за партами. Кожній групі я видам експертний листок із записаними на ньому запитаннями. Читати ви будете один і той же текст „Південний берег Криму", але особливу увагу зверніть на матеріал, що містить відповідь на поставлені перед вами запитання. Для кращого запам'ятовування можете робити деякі помітки.
Учні отримують такі завдання:
1 група: Що незвичайного можна спостерігати в природі Південного берега Криму?
2 група: Опишіть кліматичні умови даної зони. Поясніть їх причину.
3 груда: Установіть причинно-наслідкові зв'язки. Особливість рослинного світу в залежності від природних умов зони.
4 група: Своєрідність тваринного світу Криму.
5 група: Праця людей.
Після читання тексту, учні відтворюють його зміст. В обговоренні доповнення можуть робити учні різних груп.
«Т - схема»
Це багатоцільовий організатор для запису бінарних так—ні. Учні вчаться порівнювати, аналізувати, робити висновки.
урок природознавства. 4 клас
Тема: Корисні копалини рідного краю. .
(Дана робота проводиться на етапі узагальнення знань)
. Вчитель: Які ж корисні копалини видобуваються в нашій місцевості?
Діти; В нашій місцевості видобувається марганцева руда, вапняк, граніт.
Вчитель: Яким способом вони видобуваються?
Діти: Вони видобуваються відкритим способом.
Вчитель: Сторінку зошита поділіть на дві частини. Зверху лівого стовпчика запишіть слово „за", а зверху правого - слово „проти". Подумайте і запишіть у лівий стовпчик під словом „за" переваги у видобуванні корисних копалин відкритим способом (кар'єри), а у правий - під словом „проти"- недоліки порівнюючи з видобуванням їх закритим способом (шахти).
Діти працюють самостійно, у їх зошитах з'являються подібні записи
За Проти
менші матеріальні затрати вилучення сільськогосподарських
корисних земель;
забруднення навколишнього
можливість рекультивації; середовища;
Діти вчаться краще, зрозуміти свої думки з вивченої теми.
«5-хвилинне есе»
Тема: Будова слова. Префікс.
(Вправа проводиться під час підсумку уроку).
Вчитель: Перед вами лежать листки. Залишіть на них два речення. В першому вкажіть те, про що ви дізналися на уроці, а в другому сформулюйте запитання, яке у вас виникло під час уроку і залишилося без відповіді. Листки із записаними реченнями передайте на стіл вчителеві.
Записи можуть бути такими:
1. За допомогою префіксів утворюються нові слова. За допомогою чого ще утворюються слова?
2. Префікс-це частина слова, яка стоїть перед коренем. Які є ще частини слова?
3. Префікс - це частина слова.
А чому вона так називається? і т. д. Зібраний матеріал вчитель використовує при підготовці до наступного уроку.
„Вільне письмо"
Це письмо виконується без перечитування та перевірки чи критичного ставлення. Воно, як зазначають дослідники, „може відкрити шлюзи творчості".
Дітям дається завдання протягом 5 хвилин писати усе без зупинки, що спаде їм на думку, коли думають на задану тему.
Наприклад, на уроках читання в 3 класі перед вивченням теми „В осінні барви - шати вляглись ліси й поля..." можна запропонувати для вільного письма тему: „Осінь"; а перед вивченням теми „Ось прийшли морози і зима настала" можна розпочати з вільного письма „Зима" і т. д. Теми: „Речення", „Іменник", „Прикметник", „Дієслово" і т.д. (4 клас) доцільно пропонувати дітям після вивчення цих розділів.
«Письмо в малюнках»
Для письма використовують кольорові ручки. Діти списують слова, речення чи текст використовуючи їх.
„ Кольорові" слова і речення розвивають дитячу фантазію, уяву, вчать визначати своє відношення до написаного, збуджують інтерес до письма, виховують естетичний смак.
«Сенкант»
Вміння підсумовувати інформацію, схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення декількома словами є дуже важливою навичкою Сенкант позначає вірш у 5 рядків:
1 рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник);
2 рядок представляє собою опис теми, який складається з двох слів (два прикметника);
3 рядок виражає дію, пов'язану з темою і складається з трьох слів (який + дієслово);
4 рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і виражає ставлення до теми;
5 рядок складається з одного слова --синоніму, який також передає сутність теми.
Щоб розвинути критичне мислення, дотримуюсь застосування трифазової методичної структури мислення та навчання:
1 фаза (евокативна) - це обмін думками, обговорення, висування своїх, пропозицій, без встановлення правильності чи хибності висловлюваного). Джудіт Рен'і зазначав: „Учням потрібно розповідати один одному та світові те, що вони знають для того, щоб висловити, що саме вони знають. «Розповідаючи, вони вчаться тлумачити світ так, як його бачать".
На даному етапі можна використати такі методики, як „мозкова атака", „круглий стіл".
2 фаза - стадія отримання нової інформації-процес пізнання. Це може бути читання, слухання, розповідь, експеримент. Під час якого учень перевіряє своє власне розуміння, сполучає нові знання з уже відомими, щоб утворити розуміння. Можливе використання „читання, з передбаченням", „інтерактивної системи нотаток", „джигсоу", «асоціювання».
3 фаза -стадія міркування, формування власної думки. Учень перетворює нові знання на свої власні. Очікується, що дитина почне виражати щойно одержані відомості та ідеї своїми власними думками. Можна застосувати методики: „кутки", „вільне письмо", дискусії з відкритими питаннями, сенкант, кубування.
Додаткова позаурочна діяльність.
Розвивати критичне мислення я продовжую й після уроків, створюючи додаткову позаурочну діяльність. Ця робота надає учням можливість самостійно працювати над проблемами, про які йшлося на уроці. Вони мають нагоду винести свої знання за межі школи, застосувати їх на практиці, а я зможу розвантажити час уроку. Так, вивчаючи на уроках природознавства в 4 класі тему „Рідний край", зокрема „Поверхня і водойми рідного краю", використовую комплексний метод вивчення цієї теми. На уроці ставлю перед учнями проблемні запитання:
- Як називається водойма нашого краю?
- Чи завжди вона була такою?
- Які зміни внесла побудова Каховської ГЕС?
Так у класі відбувається 1 етап роботи-вибір комплексної теми: „Каховське водосховище". На 2-му етапі цієї роботи разом з дітьми
встановлюємо перелік підтем, пов'язаних з головною темою, та визначаємо можливі джерела інформації.
На 3-му етапі проводимо формування комітетів, які будуть планувати вивчення своїх підтем.
4. Проводжу міні-уроки на тему щодо навичок, які будуть потрібні учням у роботі.
5. Учні проводять дослідження у рамках своїх комітетів.
Зустрічаюся з кожною групою, пересвідчуюся, що кожен учень має свою визначену раль, що робота просувається вперед за розкладом, а перешкоди долаються.
6. Презентація матеріалу кожного комітету у вигляді усного журналу.
7.Визначення наступних дій класу.
- Створення екологічного посту по збереженню природи водойми
рідного краю.
- Написання есе, де викладають свої погляди на проблему, що
дебетувалася у класі.
- Творче письмо (за бажанням): написати твір у стилі автора „Про
Що просить нас водосховище?»
Використана література:
1.Матеріали регіональної науково-практичної конференції „Розвиток критичного мислення в сільській школі" (Збірка методичних розробок учасників, семінарів - тренінгів). -Дніпропетровськ: Міжнародний фонд „Відродження"; Ресурсно-методичний центр „Сучасна шкода"; Науково-методичний центр „Інтелект"; Дніпропетровський інститут освіти; Кафедра педагогіки та психології, 2000.