Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти адміністрації московського району
| Вид материала | Документы |
- Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 181.85kb.
- Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 383.36kb.
- Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 215.52kb.
- Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 25.22kb.
- Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 93.44kb.
- Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 346.75kb.
- Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 215.28kb.
- Україна виконавчий комітет харківської міської ради харківської області управління, 225.15kb.
- Україна виконавчий комітет харківської міської ради харківської області управління, 481.84kb.
- Україна виконавчий комітет харківської міської ради харківської області управління, 40.98kb.
Загальні вимоги щодо оцінювання учнів початкових класів
Зміст початкової освіти на сучасному етапі визначив удосконалення результативного компонента – посилення практичної спрямованості навчання, залучення особистого досвіду школярів, оволодіння уміннями застосовувати знання в нових ситуаціях тощо. Тому оцінювання учнів повинно відбуватися на засадах компетентнісного підходу, який передбачає особистісно-діяльнісний вимір результатів навчання кожного учня, що підвищує його зацікавленість і відповідальність.
Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою складовою контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Оцінні судження мають супроводжувати і виставлення балів.
Учитель початкових класів має враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою.
У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, учителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – з особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але і з її попередніми успіхами.
Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач.
Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Критерії – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об’єктів оцінювання.
Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:
- якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість
- сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, у нових ситуаціях)
- володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні)
- володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.
На основі зазначених критеріїв виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі:
У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається "не атестований".
Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4-х класів здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».
Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-х класів здійснюється вербально, у 2-4-х класах – за 12-бальною шкалою. Звертаємо увагу на те, що внесені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.11 року №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зміни до оцінювання учнів початкових класів, а саме – бальне оцінювання, вводяться з другого класу. Однак, за рішенням педагогічної ради навчального закладу, може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу. Тому пропонуємо залишити практику минулого року: у І семестрі другого класу здійснювати вербальне оцінювання (з метою адаптації дітей до введення бальної системи), а бальне оцінювання проводити безпосередньо з ІІ семестру.
У такому разі оцінювання навчальних досягнень 2-го класу в балах учитель розпочинає застосовувати поступово. У першому семестрі важливо надавати перевагу балам достатнього і високого рівнів, ураховуючи індивідуальні особливості учнів та різні можливості досягнення ними певного рівня знань.
Навчальні досягнення учнів з обраних курсів за вибором варіативної складової типових навчальних планів оцінюються вербально (оцінними судженнями) Лист МОН України від 11.09.2007 №1/9-532.
Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.
Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану Лист МОН України від 12.06.2009 №1/9-396.
У першому класі важливим завданням виховання є цілеспрямоване формування самооцінки. За сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає формуватися правильна самооцінка, яка стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Створюючи такі умови, слід ураховувати індивідуальні особливості кожного учня, і, перш за все, виділяти ознаки, які свідчать про тенденції формування у них самооцінки. Рекомендується використовувати для розвитку самооцінної діяльності портфоліо учнівських досягнень, у якому накопичуються протягом певного часу результати виконання різних завдань, що переконливо ілюструють індивідуальний рух розвитку дитини. Це дозволяє учням аналізувати і порівнювати результати своєї праці, ставити особистісно значущі завдання, що зміцнює інтерес до навчання, виховує волю і старанність (накази МОНМС України від 20.08.2008 № 755 (додаток 1) та від 13.04.2011 №329).
Крім того, при оцінюванні недоцільним є використання будь-яких позначень для оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими критеріями оцінювання. Не оцінюються темп роботи учня, його особистісні якості та індивідуальні психічні процеси, зокрема пам’ять, увага, сприймання тощо.
Після закінчення учнями 1 класу, учителем складається письмовий висновок, який заноситься до особової справи учня. У ньому зазначаються рівень розвитку учня та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної діяльності, ступінь його прогресу в навчанні.
Усі учні 1 класу незалежно від річного оцінювання переводяться до наступного класу. Водночас учні, які через поважні причини (хвороба, сімейні обставини) за результатами річного оцінювання мають навчальні досягнення нижчі середнього рівня, можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у 1 класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків або осіб, які їх замінюють (п. 2.1.; п. 3.3. «Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 14.04.2008 року № 319).
Оцінювання навчальних досягнень учнів під час проведення індивідуальних і групових занять не здійснюється; відповідні бали до класного журналу не записуються.
Таким чином, оцінювання має вирішувати такі завдання:
- з’ясувати, як учень оволодіває уміннями використовувати отримані знання – тобто, як реалізує сучасну мету освіти;
- розвивати у школяра вміння самостійно оцінювати результати своїх дій, навчитися контролювати самого себе, знаходити й виправляти власні помилки;
- зорієнтувати учня на успіх, позбавити його страху перед шкільним контролем і оцінюванням, створити комфортну до навчання обстановку, зберегти фізичне, психічне та духовне здоров’я дітей.
Оформлення результатів навчальних досягнень учнів
1-4-х класів у класному журналі
Мова навчання, державна українська мова, друга (російська) мова
В основу оцінювання навчальних досягнень молодших школярів із мови навчання або другої (державної української чи російської мови) покладено компетентнісний підхід до побудови шкільного мовного курсу, який передбачає розвиток в учнів умінь ефективно користуватися мовою з метою розв’язання комунікативних завдань. Для цього важливо забезпечити таке співвідношення мовної теорії і мовної практики, за якого пріоритетним є розвиток умінь мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Вивчення мовної теорії, формування знань про мову підпорядковуються завданням розвитку мовлення.
З огляду на зазначене об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів із мови навчання є:
- мовленнєві уміння з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма;
- знання про мову та мовлення, мовні уміння й навички;
- орфографічні та пунктуаційні вміння й навички;
- графічні навички письма, техніка, швидкість письма, культура оформлення письмових робіт.
Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності
Аудіювання (слухання і розуміння прослуханого)
Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного-двох прослуховувань (у 1-2 класах) й одного – у 3-4 класах.
У 1 класі перевіряється розуміння фактичного змісту (про кого, що розповідається, що саме). У 2-4 класах, крім фактичного змісту, перевіряється розуміння: основної думки, причинно-наслідкових зв’язків, виражально-зображувальних засобів тексту (починаючи з 3 класу).
| Клас | Кількість перевірок | Кількість питань | Вага одного питання | Фіксація в журналі | |
| І семестр | ІІ семестр | ||||
| 1 | - | 1 | 4 | 3 бали | Оцінюється вербально |
| 2 | 1 | 1 | 4 | 3 бали | Сумарний бал у кінці семестру в окремій колонці не позначеній датою |
| 3 | 1 | 1 | 6 | 2 бали | |
| 4 | 1 | 1 | 6 | 2 бали |
Примітка: за відповідь із допомогою вчителя ставиться 1 бал.
Обсяги текстів для аудіювання та час їх звучання
| Клас | Кількість слів | Час звучання (у хвилинах) | ||
| Мова навчання | Державна моваабо друга (російська) мова | Мова навчання | Державна мова або друга (російська) мова | |
| 1 | 80-100 | 50-70 | 1-1,2 | 30-40 сек |
| 2 | 120-160 | 80-100 | 1,5-2 | 0,5-1 хв |
| 3 | 180-240 | 120-160 | 2-2,5 | 1-2 хв |
| 4 | 260-300 | 180-240 | 2,5-3 | 2-3 хв |
Мовлення (діалогічне, усне та письмове монологічне мовлення)
Діалогічне мовлення
Одиницями контролю є уміння:
- складати й розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації (теми) й мети спілкування (мовленнєвого завдання);
- додержуватися правил етикету (не перебивати співрозмовника, уважно слухати, дивлячись у вічі);
- вживати етикетну лексику і форми звертання української (російської) мови;
- дотримуватися норм української (російської) літературної мови.
| Клас | Кількість перевірок | Фіксація в журналі | |
| І семестр | ІІ семестр | ||
| 1 | - | 1* | Оцінюється вербально |
| 2 | 1 | - | Бал у кінці семестру в окремій колонці, не позначеній датою |
| 3 | 1 | - | |
| 4 | 1 | - |
Примітка: * - тільки для мови навчання.
Кількість реплік під час діалогічного мовлення
| Клас | Обсяги діалогів (кількість реплік) |
| 1 | 3-4 (2-3), враховуючи етикетну лексику |
| 2 | 3-4 без етикетної лексики (з етикетною лексикою) |
| 3 | 4-5 без етикетної лексики (з етикетною лексикою) |
| 4 | 5-6 без етикетної лексики (з етикетною лексикою) |
Під час перевірки учням, які досягли початкового, середнього, достатнього рівнів, пропонують різноманітні допоміжні матеріали: малюнки, сполучення слів, окремі речення, фрагменти діалогу, план висловлювання тощо. Учні, які досягли високого рівня, виконують відповідні завдання самостійно.
Усне монологічне мовлення
Починаючи з 1-го класу, формуються уміння монологічного мовлення: від дослівного переказування, творення тексту за аналогією (1-2 кл.) – до розповіді за опорними словами, малюнком, малюнком і опорними словами, малюнком і планом та без нього з орієнтацією на слухача чи слухачів.
Для усного переказу використовують невеликі твори чи фрагменти з них, переважно ті, які опрацьовувались на попередніх уроках.
Для переказування близько до тексту, при вивченні української мови як державної або другої (російської) мови, добирається невеликий за обсягом художній текст-розповідь, який читається вчителем двічі безпосередньо перед перевіркою рівня умінь монологічного мовлення.
Для переказування можна використовувати також той матеріал, який учні чули по радіо чи телебаченню, прочитали в журналі, газеті, почули від рідних, знайомих тощо. Для усного твору пропонують учневі тему, сформульовану на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного твору, прослуханої чи переглянутої передачі тощо.
Учні, які досягли високого рівня розвитку зв’язного мовлення, готуються (протягом кількох хвилин) самостійно, інші користуються допоміжними матеріалами.
Під час оцінювання враховуються такі критерії:
- самостійність (міра допомоги) під час переказування тексту чи його побудови;
- рівень розкриття теми;
- змістовність, логіка викладу, стилістична вправність;
- орфоепічна, граматична й лексична правильність мовлення.
| Усний переказ | ||||||
| Клас | Кількість перевірок | Обсяги текстів для дослівного переказування (враховуються повнозначні слова) | Фіксація у журналі | |||
| І семестр | ІІ семестр | Мова навчання | Державна мова | Друга (російська) мова | ||
| 1 | - | 1 | 40 – 45 | 35-40 | 30-35 | Оцінюється вербально |
| 2 | - | 1 | 45 – 55 | 45-50 | 40-45 | Бал у кінці семестру за зміст |
| 3 | - | 1 | Не перевіря-ється | Не перевіря-ється | 40-50 | |
| Усний твір | ||||||
| 3 | - | 1 | 50-55 | 45-50 | Не переві-ряється | Бал у кінці семестру за зміст |
| 4 | - | 1 | 55-65 | 50-60 | 50-60 |
Письмове монологічне мовлення
Перевірка письмового монологічного мовлення (письмовий переказ) проводиться тільки в школах з українською мовою навчання. У школах, де українська мова вивчається, як державна письмовий переказ проводиться з навчальною метою.
| Клас | Кількість перевірок та обсяги текстів для дослівного переказування (враховуються повнозначні слова) | Оцінювання під час перевірки (у зошитах) | Фіксація в журналі | ||||
| Мова навчання | Державна мова | Друга (російська) мова | |||||
| І семестр | ІІ семестр | І семестр | ІІ семестр | І семестр | ІІ семестр | ||
| 3 | - | 1 40-50 сл. | Проводиться з навчальною метою | 1 30-40 сл. | 1 40-50 сл. | Дві оцінки: за грамотність і за зміст | Одна оцінка за зміст |
| 4 | 1 50-55 сл. | 1 55-60 сл. | 1 40-50 сл. | 1 50-60 сл. |
Зміст учнівської письмової роботи оцінюють за тими критеріями, що і зміст усного висловлювання. Правописні помилки виправляють і опрацьовують у ході аналізу письмових робіт.
Оцінювання знань із мови, мовних умінь і навичок
Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється після вивчення певної теми (невеликі за обсягом теми можна об’єднувати, а великі – перевіряти за логічно завершеними частинами).
Перевіряються вміння:
- розпізнавати мовні одиниці;
- групувати, класифікувати мовні факти;
- порівнювати з рідною мовою (знаходити відмінності).
А також – мовні й мовленнєві вміння:
- розуміння значення слова, сполучення слів, речення;
- наголошувати, добирати слова на певну тему;
- добирати споріднені слова, синоніми й антоніми;
- розпізнавати народні вислови та слова, ужиті в переносному значенні;
- змінювати форму слова залежно від іншого; правильно вживати родові та відмінкові форми іменників, прикметників та особові форми дієслів;
- будувати (доповнювати, перетворювати) сполучення слів та різні за синтаксичною структурою речення.
Для перевірки пропонуються завдання двох типів:
1) завдання, які передбачають вибір одного із запропонованих варіантів відповіді;
2) завдання, що передбачають виконання без опори на запропоновані варіанти відповіді (самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою, побудову речень тощо).
| Клас | Кількість перевірок | Кількість завдань | Вага одного завдання | |||
| І семестр | ІІ семестр | Мова навчання | Державна мова | Друга (російська) мова | ||
| 2 | 2 | 2 | 3(І)+1(ІІ) | Не перевіряється | Не перевіряється | За кожне завдання – по 3 бали |
| 3 | 2 | 2 | 4(І)+4(ІІ) | 1(І)+3(ІІ) | 4 питання з трьома варіантами відповідей і додаванням власного прикладу з наданого питання * | (І) =1 бал (ІІ) = 2 бали (у разі часткового виконання бал знімається) |
| 4 | 2 | 2 | 4(І)+4(ІІ) | 2(І)+4(ІІ) |
Примітка: (І) – завдання першого типу, (ІІ) – завдання другого типу.
* – за кожну правильну відповідь виставляється 2 бали плюс 1 бал за власний приклад.