Майбутнє промисловості нашої держави, безперечно, в руках висококваліфікованих робітничих кадрів, теперішніх учнів професійно-технічних навчальних закладів
| Вид материала | Документы |
- Результати моніторингу діяльності професійно-технічних навчальних закладів Закарпатської, 172.17kb.
- Інформація щодо спільної роботи професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних, 96.29kb.
- Н. О. Соціокультурне середовище виховання середовище виховання постановка проблеми, 97.03kb.
- Навчальна програма нормативної дисципліни для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних, 758.24kb.
- Програма для професійно-технічних навчальних закладів Пояснювальна записка, 387.23kb.
- Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних, 185.14kb.
- Указу Президента України від 30 вересня 2010 року №928 Про Міжнародний мовно-літературний, 618.76kb.
- Указу Президента України від 30 вересня 2010 року №928 Про Міжнародний мовно-літературний, 681.16kb.
- Методичні рекомендації для навчальних закладів: загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних, 832.7kb.
- Інноваційна діяльність професійно-технічних навчальних закладів у системі охорони праці, 157.98kb.
Шило О.Ф.,
викладач Шевченківського
професійного аграрного ліцею
Застосування методики модульного навчання як одного з важливих компонентів підвищення рівня професійної компетентності учнів ПТНЗ
Майбутнє промисловості нашої держави, безперечно, в руках висококваліфікованих робітничих кадрів, теперішніх учнів професійно-технічних навчальних закладів. Тому зрозуміло, яка велика відповідальність покладена на викладачів і майстрів виробничого навчання ПТНЗ, адже від їх роботи залежить рівень підготовки майбутніх фахівців, праця яких буде спрямована на розвиток нашої країни.
Виходячи із цього, перед професійно-технічним навчальним закладом стоїть першочергове завдання підвищення ефективності підготовки фахівців. Випускники професійно-технічних закладів освіти повинні бути готові працювати в умовах постійного оновлення техніки й технологій з урахуванням світових тенденцій. Це мають бути підприємливі конкурентоспроможні робітники з високим рівнем професійної компетентності, мобільності, готовності до впровадження нових технологій.
Компетентність – це здатність приймати рішення й нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності. Поняття компетентності передбачає сукупність фізичних та інтелектуальних якостей людини і властивостей, необхідних людині для самостійного й ефективного виходу з різних життєвих ситуацій, щоб створити кращі умови для себе в конструктивній взаємодії з іншими.
Компетентність учня — це ступінь його кваліфікації, яка дозволяє успішно вирішувати навчальні задачі, що стоять перед ним.
Для вдосконалення змісту теоретичної й практичної професійної підготовки трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва доцільно посилити увагу до тих структурних компонентів, які сприяють розвитку самостійності творчого мислення, формуванню розумних ціннісних орієнтацій у наших учнів.
Впровадження елементів модульного навчання надає навчальному процесу максимальної гнучкості, індивідуальності, безперервності, посилює його демократизацію, задовольняє потреби учнів у професійній підготовці.
Я вважаю, тільки те, що зроблено самостійно, залишається в пам'яті надовго і активно розвиває мислення. Якість засвоєння учбового матеріалу залежить від рівня підготовки і індивідуальних особливостей особи і проходять ефективно, якщо учень працював над ним самостійно.
Від програмованого навчання модульне перейняло способи керування навчальним процесом. Причому модульне навчання дозволяє перебороти фрагментарність програмованого шляхом створення цілісної наочної програми і проблемної подачі змісту в модулі, запозиченої з проблемного навчання. Модульне навчання характеризується адаптивністю, реалізація якої проявляється в специфічних способах організації індивідуально-диференційованого навчання. Така проблема, як велике значення самостійної роботи тих, що навчаються і недолік ділового спілкування, у модульному навчанні вдало компенсується нетрадиційними формами і методами активного навчання, що дозволяють активізувати пізнавальну діяльність тих, що навчаються, розвивати в них допитливість і формувати комунікативні навички.
Мета підвищення рівня професійної компетентності учнів підпорядкована загальним завданням навчання, виховання та розвитку особистості, зумовлених актуальними і перспективними соціальними потребами, переходом до нового інформаційного суспільства.
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Перелік цих методів є досить широким, їх можливості — різноплановими, тому доцільно окреслити провідні стратегічні напрями, визначивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя, звісно, не існує.
Потенціал, наприклад, продуктивних методик та технологій є дуже високим і реалізація його безпосереднім чином впливає на досягнення такого результату навчання як компетентність.
Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник ПТНЗ знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.
Основні задачі навчального закладу, які підлягають реалізації:
• створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
• задоволення запитів та потреб учня;
• засвоєння продуктивних знань, умінь;
• розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
• виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.
Ці задачі, як видно, певною мірою співзвучні до переліку завдань основних груп компетентностей. Чим же має керуватися викладач для їх розв'язання?
• Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а викладач своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.
• На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства.
• Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
• Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
• Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно-розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвивального навчання.
• Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.
• Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.
• Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
• Викладачі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.
• Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
• Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.
• Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.
• У значних блоках інформації легше встановлюються логічні зв'язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати учням.
• У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.
• Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку
• Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.
• Заохочуйте дослідницьку роботу учнів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.
• Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в навчальному закладі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.
• Пояснюйте учням, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.
Модульна технологія формує професійне мислення та вміння вчитись, здатність приймати рішення та нести за них відповідальність. Вона привчає не тільки до своєчасного виконання робочого плану, але й приводить до розвантаження як учнів, так і викладачів, а також розвиває більшу відповідальність і самостійність учнів та ліквідує необхідність у “відсиджуванні” на додаткових заняттях. Модульна технологія враховує індивідуальні психологічні особливості учня, тип характеру, розвиває їх різні нахили і здібності, і є характерною для індивідуалізації навчального процесу, що допомагає згуртувати колектив групи та закріпити відносини співпраці між викладачами та учнями.
Модульна технологія вимагає від викладача підвищення професійної компетентності.
Педагогічна компетентність викладача - це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.
Синтез розрізнених елементів знань і вмінь учнів в єдине ціле, формування світогляду на уроках з предмету «Трактора» – важливі і складні завдання для викладача. Тому виникає потреба впровадження модульно-розвиваючої системи навчання. Навчальний модуль – це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психосоціальний розвиток учня і викладача . Основними психолого-дидактичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічно адаптована система понять у вигляді сукупності системи знань, системи норм і системи цінностей. Крім того, це – поетапне відкриття учнем під паритетним впливом викладача цієї системи у ході пошукової пізнавальної активності і наступного використання її як засобу (способу) діяльності.
Впроваджуючи елементи модульного навчання в навчальний процес я помітив, що
1. значно активізується самостійна робота учнів з навчальною літературою, оскільки зростає їхній стимул до навчання;
2. завдяки систематичній самостійній роботі протягом року учні опрацьовують увесь програмний матеріал, рівень якого контролюється;
3. підвищується рівень знань учнів;
4. можна виставляти об'єктивні оцінки на основі поточної успішності;
5. з'являється більше можливостей досить об'єктивно оцінити педагогічну працю викладача, поглиблюється контроль до необхідної точності.
Аналізуючи сам процес впровадження елементів модульного навчання в навчальний процес та його вплив на формування рівня професійної компетентності учня можна вдатись таких основних принципів та наслідків, що формуються в процесі навчання:
- Вміння та оперування (вміння застосовувати набуті знання на практиці в епоху інформаційних технологій та можливості в подальшому підвищувати свій кваліфікаційний рівень; сформована точність);
- Розвиток логіки, самостійної роботи, ефективного використання часу(мобільність знань);
- Можливість вирішення проблемних ситуацій, уникання та готовність до стресових ситуацій.
Для того щоб знання учня були мобільними, він повинен бути здатним обробляти накопичені знання, вміти добувати нові знання і використовувати і ті і інші в своїй практичній діяльності.
В епоху інформаційної насиченості проблеми компоновки знань і оперативного їх використання набувають колосальну значимість. З цією метою я використовую всі можливі типи моделей представлення знань в "стиснутому", компактному, зручному для використання вигляді. Ефективними способами "стискання" учбової інформації є моделювання в графічній і знаковій формі, структурна блок-схема теми, опорний конспект, таблиця та ін.. Цілеспрямоване використання принципу укрупнення забезпечує до 20% економії навчального часу.
Аналізуючи переваги і недоліки різних підходів до проблемного і модульного навчання, а також приймаючи до уваги переваги теорії "стискання" учбової інформації, визнано, що найбільш доцільним для формування компетентного учня є проблемно-модульне навчання.
Використання модульного навчання дає змогу підвищити рівень професійної компетентності учнів, реалізувати особистісно діяльнісний і особистісно орієнтований підходи в їх освіті. Ці підходи базуються на використанні знань і вмінь, отриманих у процесі навчання. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, активізує творчу діяльність учнів.
Основним напрямом в підготовки кваліфікованих кадрів є формування професійної майстерності учнів.
Майстерність - це досягнення найвищих в певній діяльності і постійне творче вдосконалення знань, мислення, і умілому їх застосуванні на практики.
Майстерність характеризується в:
1. необхідності легко і з високим темпом майстерно виконувати роботи(це результат великої праці, тривалих вправ і тренувань).
2. необхідності постійного творчого вдосконалення діяльності.
3. володінні глибокими теоретичними знаннями і умілому застосуванні їх на практиці.
Формування, становлення і розвиток майстерності здійснюється поетапно:
1. формування основ професійної майстерності співпадає з періодом навчання в ПТНЗ.
2. становлення професійної майстерності здійснюється в період самостійної роботи і триває впродовж усієї трудової діяльності.
Отже, до основ професійної майстерності можна віднести усебічні глибокі, міцні теоретичні знання і уміння застосовувати їх при виконанні учбово-виробничих робіт, творчому відношенні до праці, здібностей до постійного вдосконалення, самоосвіти і самовиховання.
Інноваційна модель розвитку суспільства потребує висококваліфікованої робочої сили, професійно мобільних, конкурентоспроможних працівників. Звідси випливає головне завдання для системи професійно-технічної освіти: забезпечення економіки держави кваліфікованими, грамотними кадрами, які дали б змогу долучитися до сучасних інтегрованих процесів, характерних для глобалізованого світового співтовариства.
У зв'язку з цим набуває актуальності теоретичне обґрунтування, впровадження в процес професійного навчання майбутніх робітників інноваційних форм і методів навчання і насамперед тих, що передбачають формування в учнів здатностей до діяльнісного оволодіння навчальним матеріалом.