Geum.ru

Виховна робота у вимірах сьогодення

Вид материалаДокументы

Содержание


Значною мірою дають відповіді на ці питання сучасні педагогічні технології особистісної орієнтації, впровадження яких підвищує р
Подобный материал:
1   2   3

Створення здоров’яформуючого освітньо-виховного простору є пріоритетним завданням педагогів Новомиргородського районного Центру дитячої та юнацької творчості (директор Л.А. Кислун).

Творчий колектив закладу переконаний, що паростки всього кращого в потенціалі дитини зростають, якщо є відповідні умови для її розвитку. Отже, своєю діяльністю намагаються відшліфувати талант та здібності дитини, створюючи ситуацію успіху, мажорний настрій та відчуття комфортності.

Ініціативною групою педагогів-позашкільників розроблено план роботи координаційної ради сприяння здоров’ю, в якому передбачено науково-методичне, інформаційне забезпечення щодо впровадження здоров’язберігаючих технологій.

Реалізації проблеми закладу сприяє робота творчих груп: «Формування у дітей свідомого і відповідльного ставлення до свого здоров’я, розвитку творчих здібностей засобами технічної творчості», «Пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих дітей», «Формування екологічної культури школярів», «Формування навичок життєвих компетентностей».

Педагоги закладу подбали й про впровадження активних форм роботи для школярів. Для них проведено тренінгові заняття: «Ми за здоровий спосіб життя!», «Твій вибір, твоя відповідальність», «Хочу! Знаю! Можу!», «Емоційне здоров’я. Уміння керувати собою». Чимало КТС мають валеологічне спрямування – «Не втомлюймось жити», «Піраміда здорового харчування».

Результатом багатогранної роботи з батьківською громадськістю стало проведення батьківської конференції «Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя».

Цікавий досвід роботи щодо створення виховних систем в навчальних закладах Світловодська і Бобринця у напрямку формування громадянських компетентностей особистості.

Серед них заслуговує на увагу зміст діяльності ЗШ І-ІІІ ступенів № 1 (директор Л.І.Дехтяренко), СЗШ І-ІІІ ступенів № 3 (директор З.М.Климчук), СЗШ І-ІІІ ступенів № 7 (директор А.Л.Колесник), НВК «Гімназія-ЗШ І-ІІІ ступенів № 4» (директор Н.І.Прасол), НВК «Бобринецька гімназія-ЗШ І-ІІІ ступенів № 1» (директор Т.П.Борисова), що спрямовується на досягнення цілей у здійсненні громадянського виховання, яке оцінюється за результативністю трансформування отриманих умінь і навичок у світоглядні пріоритети та ціннісні установки, формування громадянської культури особистості.

Мета громадянського виховання в зазначених освітніх закладах полягає у наданні кожному учневі знань, що є необхідними для існування й ефективного функціонування в демократичному суспільстві; формуванні громадянської компетентності, реалізація якої досягається через виконання основних завдань: створення системи громадянського виховання, забезпечення громадянської освіченості та вихованості особи.

Оскільки стрижнем виховних систем є формування свідомого громадянина, активного та безпосереднього учасника шкільного життя, то в школах створюються сприятливі умови психолого-педагогічної взаємодії та позитивної психологічної атмосфери, що сприяє виявленню і розвитку потенційних можливостей кожної особистості – вільного прояву свого «Я».

Ідеї демократії та громадянськості є основними і наскрізними у системі кожного шкільного життя. Громадянське виховання запроваджується в навчальний процес через викладання дисциплін гуманітарного циклу; впровадження курсу «Громадянська освіта» та інших курсів варіативної частини, а саме: «Права людини», «Людина і світ», «Основи економіки» тощо. Ці предмети дають учням безпосередні знання про теоретичні засади демократії, історичний досвід і життя сучасних демократичних суспільств, формують базовий комплекс умінь і навичок, систему демократичних пріоритетів і цінностей особистості [4, 6].

Зазначимо, що важливого значення для розвитку виховних систем має дотримання таких педагогічних умов:
  • творчий характер виховного процесу;
  • самоідентифікація та суспільно-значиме особистісне самовизначення дитини;
  • визначення пріоритетом виховної системи інтелектуального життя і духовної єдності, утвердження в колективі поваги, гідності, справедливості у взаєминах;
  • інтеграція виховних сил з позашкільними навчальними закладами, сім’єю та громадськістю. Створення збагаченого виховного простору та використання його виховних можливостей для творчого розвитку особистості;
  • різноманітність змісту та організаційних форм діяльності школярів;
  • гуманізм відносин і спільної життєдіяльності у навчально-виховному процесі дітей і дорослих;
  • насичене соціальне життя учнів;
  • демократизація шкільного життя, залучення учнів до діяльності нових, демократично зорієнтованих організаційних структур та об’єднань.

Сфера виховання є відкритою для пошуку альтернативних способів виховання. Тому дуже б хотілось, аби ми, радіючи успіхам своїх колективів і замислюючись над певними невдачами відшукали відповідь на запитання «У чому полягає сутність виховної системи сучасної школи?» Тільки тоді можна розраховувати на те, що виховна система закладу, створений виховний простір стануть істотним фактором особистісного розвитку школярів. А мудрі слова В.О. Сухомлинського звучать як порада освітянам: «У дитинстві закладається людський корінь. Жодної людської рисочки природа не відшліфовує – вона закладає, а відшліфовувати нам – батькам, педагогам, суспільству».


Література


1. Бех І.Д. Виховання особистості. Книга перша /«Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади». – К.: «Либідь», 2003. – С.3-5.

2. Єрмаков І.Г. Виховання життєтворчості: моделі виховних систем. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 224 с.

3. Кириченко В.І. Створення превентивного виховного простору: технологічні аспекти. Проблеми виховання: погляд у майбутнє. Харків: Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти, 2007. – С.21.

4. Махно О.П. До джерел громадянськості. Методичні матеріали. – Кіровоград: Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2007. – 44 с.

5. Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

6. Сорока Г.І. Сучасні виховні системи і технології. – Х.: Вид. група «Основа», 2003.

7. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. Т. 1. – К.: Радянська школа, 1976.

8. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. Т. 4. – К.: Радянська школа, 1976.


Н.І.Дяченко,

методист НМК виховної роботи та шкільних бібліотек


Сучасні виховні технології

в системі роботи класного керівника.


Суть соціального замовлення суспільства школі полягає у вихованні особистості, яка володіє не лише певною сумою знань, умінь і навичок, а й здатна активно включитися в демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні.

Школа сьогодні є однією з основних інституцій соціалізації підростаючого покоління і саме вона, як наголошується у Концепції загальної середньої школи, «простір життя дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації й гуманізації взаємин між учнями і педагогами, школою і родиною, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистого життєвого шляху» [8, 6].

Саме особистісно орієнтоване виховання, як акцентує в своїх працях дійсний член АПН України, доктор психологічних наук І.Д.Бех, є досить перспективним, оскільки воно виходить із самоцінності особистості, її духовності. А його метою є формування людини як неповторної особистості, творця самої себе і своїх обставин [2, 270].

Цілеспрямований розвиток індивідуальності можливий лише тоді, коли теорія освіти не декларуватиме необхідність творчості педагога і школяра, а систематично за допомогою доцільних технологій втілюватиме її у навчально-виховному процесі.

Відповідне технологічне забезпечення виховного процесу має ґрунтуватися на діалогічному підході, який визначає суб’єкт-суб’єктну взаємодію учасників педагогічного процесу та сприяє практичній реалізації прагнень вихованців до соціально-морального саморозвитку [2, 197].

Сфера виховання є відкритою до пошуку альтернативних (нетрадиційних) способів виховання. Вони асоціюються з новими моделями виховних систем, тими підходами до розв’язання педагогічних проблем, які вважаються інноваційними, прогресивними. Використання технології є завжди вибором стратегії, принципів, системотворювальних чинників взаємодії вихователя і вихованців, а також вибором тактики та стилю виховної роботи [12, 19].

Педагог сучасності В.О.Сухомлинський наголошував, що «майстерність і мистецтво виховання всебічно розвиненої особистості полягає в умінні педагога відкрити буквально перед кожним, отже й перед найпосереднішим, найважчим вихованцем ті сфери розвитку його духу, де він може досягти вершини, виявити себе, заявити про своє Я, черпати сили з джерела людської гідності, почувати себе не обділеним, а духовно багатим» [16, 73].

Виходячи з того, що дитина є суб’єктом виховного процесу, слід докорінно змінити його організацію на основі використання таких педагогічних технологій, які ставлять за мету не нав’язування правил і норм та примусове їх виконання, а створення сприятливих умов для осмислення й свідомого засвоєння моральних норм та духовних цінностей, а також набуття учнями досвіду ціннісного ставлення до навколишнього світу, до людей, до самого себе.

Вибудовуючи процес виховання, його організатори мають керуватися особистісно орієнтованим підходом до інтересів, потреб, здібностей, нахилів кожного вихованця, тим самим створюючи умови для його самореалізації, саморозвитку, самовдосконалення на основі національних та загальнолюдських цінностей, як зазначено у Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді [12].

Сьогодення потребує використання саме технологій орієнтованих на особистість.

На відміну від традиційних методів особистісно зорієнтовані виховні технології враховують сучасні досягнення психології і педагогіки. Їх практичне використання створює більш широкі можливості педагогічної ініціативи, творчості на основі знання внутрішніх психологічних законів розвитку особистості.

«Такі технології, - зазначає І.Д.Бех, - створюють максимальні можливості життєвого самовизначення вихованців, що означає розкриття перед ними світу людських взаємин у всій їх складності й суперечливості, вирізнення тих моделей взаємодії людей, які можуть вести до успіху. Це випливає з самої суті повноцінного виховання як залучення підростаючої особистості до світу людських цінностей і норм взаємовідносин зі світом, що неможливо без свідомого (тобто заснованого на вільному самовизначенні) дотримання відповідних норм і цінностей» [2, 175-176].

Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» окреслює основні позиції щодо вибудови сучасного виховного процесу, який передбачає науково обґрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей. Тут же обумовлена і роль класного керівника як організатора даного процесу [13].

Створення ж умов для самореалізації учнів у складному сьогоденні, формування здатності знайти своє покликання, місце в життєвому просторі в системі виховної роботи є одним із пріоритетних завдань класного керівника.

Саме йому належить провідна роль у реалізації сучасних технологій виховної роботи на основі проектування розвитку особистості, її пізнавальних інтересів, здібностей кожного з вихованців у процесі становлення класного учнівського колективу.

Процес виховання має бути персоніфікованим (індивідуальним) і колективним водночас, спрямованим на розширення соціальної компетентності та розкриття індивідуальності кожного учня для колективу і нього самого, особистісне зростання юної людини [4].

Програма виховання в конкретному учнівському колективі має носити творчий характер, вирізнятися власною специфікою, що зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку, провідною діяльністю, виховними впливами мікро та макросоціумів, рівнем розвитку особистостей та класних колективів, власними можливостями педагога.

Реалізація особистісно орієнтованого, діяльнісно-системного та компетентнісного підходів до виховання має на меті, перш за все, цілеспрямований процес оптимізації виховної діяльності, вибір і поєднання найбільш ефективних технологій, засобів її організації за умови збереження унікальності внутрішнього світу та життєвого досвіду вихованців.

Будь-яка особистісно орієнтована виховна технологія вимагає від педагога створення мудрих життєвих ситуацій, які б відповідали реальним віковим потребам школяра, ставили б перед ним зрозумілі й посильні вимоги, а також сприяли розвитку його як особистості.

Долученя вихованців до спільної з вихователем діяльності у процесі застосування сучасних виховних технологій здійснюється через розв’язання соціально-моральних завдань, що ставлять вихованців в умови свідомого вибору і практичної реалізації власної позиції, стилю поведінки. Таким чином, відбувається перехід від «педагогіки заходів» до «педагогіки формування особистісних рис і якостей».

Прояву індивідуальності, реалізації учнями своїх природних нахилів, здібностей та потреб, можливості самовираження, саморозвитку сприяє їх участь у колективній творчій та проектній діяльності.

Колективні творчі справи та метод проектів – це приклад педагогічних технологій особистісно орієнтованих та інтерактивних. Колективне проектування максимально спрямоване на поєднання колективних інтересів з бажаннями і можливостями кожного з учасників у процесі дослідницько-пошукової, творчої діяльності у колективі й для колективу, а її результатом є накопичення власного соціального досвіду.

Змінюється при цьому й психологічний клімат у колективі, бо проектна діяльність максимально спрямована на суб’єктивне пробудження і розвиток особистості кожного учня, який, виконуючи цікаве й посильне для нього завдання, відчуває свою необхідність, а відповідно – значимість для колективу.

Крім того, вирішується ряд педагогічних завдань. Реальна участь школярів у колективній творчій діяльності допомагає педагогам найліпше вивчити природні задатки й здібності дітей та цілеспрямовано сприяти їх розкриттю. Саме при підготовці та проведенні творчих справ чи колективних проектів для всіх учнів є реальна можливість проявити ініціативу, реалізувати свої бажання й здібності, об’єктивно оцінити свою діяльність та справи інших. Заохочується бажання школярів самостійно збагачувати свої знання, розширювати свій кругозір, знаходити нестандартні рішення певних завдань, а отже закладаються основи самостійності й ініціативи. А також, що надзвичайно цінно, дані технології націлюють на встановлення стосунків довіри, поваги, взаємодії, взаємозбагачення, створення комфортних умов вільного розвитку вихованців в учнівському колективі, стимулюється розвиток колективістських демократичних основ життя. Бо саме життєздатний колектив, діяльність якого спрямована на активну участь кожного у проведенні змістовної роботи, й сприятиме самовдосконаленню, саморозвитку всіх його членів [10].

Важливий аспект даних технологій в тому, що вони мають багатопланову виховну мету, в ході реалізації якої формується ціннісне ставлення до держави, суспільства, людини та результатів її діяльності, навколишнього середовища, до себе.

Метод проектів посідає вагоме місце серед інших виховних технологій, бо він інтегрується в систему навчання і виховання й сприяє особистісному розвитку учнів, а для старшокласників може стати ще й засобом знайомства зі світом професій та реалізації своїх життєвих і професійних планів.

Високий суб’єктивний компонент виховних технологій, пріоритет унікальності кожної особистості вимагає відповідального ставлення до технологізації виховного процесу та професіоналізму його організаторів.

У цьому зв’язку надзвичайно важливим є сприяння підвищенню професійної компетентності організаторів виховної роботи, їх готовності до вибору, опанування й використання сучасних виховних технологій.

Питання оновлення процесу виховання на основі впровадження в практичну діяльність його організаторів у школі, класі сучасних виховних технологій особистісної орієнтації стали предметом обговорення на засіданнях дворічної обласної школи творчо працюючого класного керівника з проблеми «Інноваційні аспекти в роботі класного керівника» при КОІППО імені Василя Сухомлинського. Під час занять у рамках школи слухачі отримали теоретичні основи сучасних виховних технологій. Акцентувалася увага педагогів на тому, що дані технології не можуть бути самоціллю, а їх використання є завжди вибором стратегії, пріоритетів, системотворчих чинників взаємодії вихователя і вихованців, а також вибором тактики та стилю виховної роботи.

Найбільший інтерес викликали технології колективної творчої діяльності, що включали методику колективних творчих справ за І.Івановим та метод проектів. У ході тренінгів, ділових ігор, семінарів-практикумів класні керівники мали змогу поглиблено ознайомитися з методикою організації даних технологій, структурою та особливостями кожної з них. Педагоги визначилися також зі своєю роллю як організатора, наставника, консультанта, співучасника творчого процесу, який володіє методикою інтеграції знань, сприяє активній участі вихованців у даному процесі, підтримує вибір кожного та колективу вцілому без будь-якого тиску, створює умови для їх ініціативи, самовияву, самоствердження.

Було наголошено на важливості першого кроку – означення проблемного поля, виявлення певної потреби, що має бути задоволена в результаті індивідуальної і колективної діяльності. При виникненні певної ідеї проекту чи творчої справи, необхідно визначитися спільно з вихованцями щодо її соціально-культурної цінності та значущості в житті колективу, кожного учня, школи, громади. Можливо, ідея може бути усвідомлена лише при розгляді певного соціального явища чи економічної проблеми. Обрана ідея також може створити підґрунтя для кількох взаємопов’язаних проектів, що складають єдину проблематику, яку доцільно аналізувати послідовно, розглядаючи її різні аспекти. В результаті буде визначена соціально-виховна програма, що складатиметься з серії цільових взаємопов’язаних проектів і відкриє широке поле творчої діяльності учнів.

При цьому акцентувалася увага на створенні особливого соціокультурного середовища, відповідної атмосфери творчої міжособистісної взаємодії всіх учасників проектно-технологічної діяльності, ситуації успіху в класному колективі; переорієнтації на різноманітні соціально спрямовані види самостійної діяльності: дослідницьку, пошукову, творчу.

У творчих групах педагоги опрацювали алгоритм здійснення творчої справи та проекту, технологічні компоненти процесу, моделювали різні види творчих справ і проектів, створювали мультимедійні презентації, захищали їх.

Між засіданнями слухачі апробували дані технології зі своїми учнівськими колективами, а потім презентували власний досвід їх використання своїм колегам обласної школи, а також в рамках шкільних, районних чи міських методичних формувань класних керівників.

Учасники школи ознайомилися з практичним досвідом впровадження даних технологій у систему виховної роботи Богданівської ЗШ І-ІІІ ступенів № 2 Знам’янської районної ради та гімназії № 9 Кіровоградської міської ради.

Як зробити процес виховання радісним і цікавим для учнів, щоб сприяв розвитку творчого потенціалу особистості вихованця, ставив його у ситуацію вибору з прийняттям самостійного рішення?

Значною мірою дають відповіді на ці питання сучасні педагогічні технології особистісної орієнтації, впровадження яких підвищує результативність виховного процесу.

Питання впровадження сучасних освітній технологій стали предметом обговорення в гімназії № 9 Кіровоградської міської ради на педагогічних радах «Формування інноваційного стилю діяльності класних керівників» (2004 рік) та «Діяльність педагогічного колективу гімназії щодо формування в учнів громадянської позиції, самостійності та організаторських здібностей» (2008 рік).

Під час семінарів-практикумів у рамках методичних об’єднань класні керівники закладу отримали ґрунтовні теоретичні знання та ознайомилися з практичним досвідом однієї з них – методом проектів. Сприяло цьому й партнерство гімназії з Всеукраїнською Асоціацією вчителів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба», що стало першим практичним досвідом впровадження даної технології у навчально-виховний процес гімназії.

«Усвідомлення школярами того, що великі справи починаються з маленьких вчинків (посадженого дерева, очищеного струмка, допомоги ближньому), призводить не лише до конкретних дій, але й до набуття позитивного досвіду громадянської співучасті», – зазначає Петро Кендзьор, координатор акції «Громадянин». І це дійсно так.

Вже протягом кількох років колектив гімназії є учасником Суспільної акції школярів України «Громадянин», завданнями якої є навчання учнів:
  • бачити проблеми місцевої громади та визначати своє ставлення до них;
  • досліджувати суспільну проблему;
  • працювати в групі;
  • планувати діяльність щодо вирішення проблем громади;
  • реалізувати на практиці свій план дій;
  • контактувати з представниками органів влади місцевого самоврядування, ЗМІ, громадськими організаціями тощо;
  • представляти результати власної діяльності та оцінювати її.

До цієї акції залучені всі учнівські колективи, батьки, громадськість.

Щорічно кожен клас обирає проблему, яку буде досліджувати, а потім презентує її на загал. Вибір проблеми проекту – процес не простий. Вона має бути цікавою й корисною, актуальною, мати соціальне спрямування. Творча група в кожному класі розробляє механізм реалізації обраного проекту. Серед тем: «Птахи в місті», «Школа – наш рідний дім і ми – господарі в нім», «Спортивна гордість гімназії» (підготовка фотовиставки), «Майбутнє хореографічного залу», «Естетичне оформлення шкільних коридорів» та ін.

Учні 9-В класу (класний керівник Н.А.Леонович) обрали проект-акцію «Допомога дітям-сиротам нашого міста», перший етап якої було представлено у формі прес-конференції. Соціологічна служба класу «Социс» попередньо провела дослідження серед педагогів, батьків, гімназистів, однолітків з інших шкіл стосовно шляхів вирішення даної проблеми. На конференції намітилася стратегія реалізації проекту на основі пропозицій її учасників та даних досліджень. Наступним його етапом визначено:

- взяти шефство над будинком для дітей-сиріт;

- організувати касу взаємодопомоги для дітей-сиріт, залучивши зароблені власними силами кошти;

- створити драмстудію, яка підготує виставу до Дня захисту дітей для підшефних.

Гімназисти досягли своєї мети, отримали моральне задоволення, а головне, що милосердя для них набуло практичного соціального змісту.

А зі своїм проектом щодо створення фотогалереї «Рідне місто завжди з нами! Таке звичне і незнане…» учні 8-Г класу (класний керівник Н.В.Дуняшенко) представляли Кіровоградщину на заключному етапі Суспільної акції школярів України «Громадянин-2007». Цього року учні (вже тепер 9-Г класу) продовжили роботу над своїм проектом, залучивши до його реалізації всіх бажаючих, а таких виявилося немало. Йде робота над поповненням галереї, розміщеної в коридорі гімназії, упорядкуванням фото за напрямками.

Свої проекти гімназисти презентували слухачам обласної школи творчо працюючого класного керівника й отримали їх високу оцінку.

Педагоги Петрівського району також визначили проектну технологію як ефективну форму поєднання теорії з практикою, яка надає можливість продемонструвати власні вміння та індивідуальність, реалізувати потяг до творчої, пошуково-дослідницької діяльності. Теоретична база проектної технології та її практичне впровадження в навчально-виховний процес закладу, класу були опрацьовані на семінарі-практикумі «Через метод проектів – до виховної діяльності» в школі заступників директорів з виховної роботи, а також під час проблемного семінару «Метод проектів у роботі класного керівника» в рамках педагогічної майстерні класного керівника «Творче впровадження в практику роботи класного керівника досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічного досвіду».

Оновлення педагогічного процесу в напрямку впровадження сучасних виховних технологій сприяло активному включенню педагогів та учнів загальноосвітніх закладів району в творчу проектну діяльність та накопиченню певного досвіду її реалізації.

Так, у Чечеліївській ЗШ І-ІІІ ступенів, колектив якої працює над створенням Школи сприяння здоров’ю, захищено ряд проектів, серед них: «Йодована сіль – розумний вибір», «Бути здоровим чи курити?», «Культура харчування», «Молодь проти СНІДу». У процесі проектування учнями школи проводилися дослідження з проблем здоров’я та здорового способу життя, тренінги для школярів; були підготовлені інформаційні матеріали, лекції, семінари для учнів, батьків, односельців. Результати досліджень та хід проектів висвітлювалися у районній газеті «Трудова слава». Проектна діяльність сприяла розкриттю творчого потенціалу кожного з учасників та колективу закладу в цілому, подоланню психологічних бар’єрів та закомплексованості, формуванню пошукового досвіду, розвитку організаційних, комунікативних та інших життєво важливих умінь і навичок. Налагодилися тісні партнерські зв’язки: фельдшерський пункт – школа – дитячий садок «Сонечко», а також з громадськими організаціями, ЗМІ. Головне, що у багатьох змінилося ставлення до здоров’я власного та оточуючих людей.

Позитивний досвід громадянської співучасті, активна громадянська позиція формуються в учнів Балахівської ЗШ І-ІІІ ступенів під час проектної діяльності в рамках Всеукраїнської акції школярів «Громадянин» та співпраці з Асоціацією «Нова доба». У ході колективних проектів «Збережемо наше озеро», «Зупинка - візитна картка села», «Юним майстрам – хорошу майстерню» та інші, які визнані кращими, учні набувають навички участі у громадському житті через практичний досвід співпраці з місцевою громадою та владними структурами. А проект «Молодіжна рада в місцевій громаді» учні школи з успіхом презентували на Всеукраїнському форумі Молодіжних рад у м. Києві.

Поштовхом до впровадження технологій особистісно орієнтованого спрямування у виховний процес, зокрема проектної діяльності, педагогами м. Світловодська стали практикуми на семінарах, курсах підвищення кваліфікації КОІППО імені Василя Сухомлинського. Дана методика була опрацьована в міських методичних об’єднаннях класних керівників. Так, під час семінару організаторів виховної роботи у березні 2008 року, педагогічний колектив ЗШ І-ІІІ ступенів № 10 м. Світловодська, опорної з проблеми формування у школярів здорового способу життя, презентував свій досвід впровадження даної технології у виховний процес закладу, а учні представили колективні проекти (вони акцентували увагу не лише на окремих аспектах досліджуваної проблеми, а й продемонстрували своє розуміння та шляхи її реалізації).

Заслуговує на увагу цілеспрямована діяльність педагогічного колективу ЗШ І-ІІІ ступенів № 2 м. Світловодська щодо впровадження особистісно орієнтованих технологій, направлених на розкриття природних задатків, творчого потенціалу кожного з вихованців та їх соціалізації. Зокрема, за ініціативи учнівського активу та бібліотеки учнівський і педагогічний колективи працюють над спільним проектом з вивчення історії вулиць рідного міста «Нема такої вулиці у місті, яку би світловодець не любив». Даний проект довготривалий, має на меті стимулювання пошуково-дослідницької діяльності школярів та формування почуття патріотизму, громадянськості.

У закладах відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації склалася певна система методичної роботи, яка націлена на створення виховних систем, де основними формами діяльності педагогів і дітей є проектна, науково–дослідницька, творча.

Так, педагогічним колективом і, зокрема шкільним методичним об’єднанням класних керівників Олександрівської ЗШ І-ІІІ ступенів № 2, у рамках реалізації проблеми «Особистісно зорієнтоване виховання як умова розвитку творчого потенціалу учнів» розроблено цільовий творчий проект розвитку особистості. До того ж у системі методичної роботи передбачено два тематичних майстер-класи: «Проектна діяльність за проблемою «Розвиток творчої особистості старшокласника» (класний керівник Л.В.Левченко) та «Інтерактивні форми спілкування як дієвий спосіб формування громадянських компетентностей учнів» (класний керівник В.Ф.Шевченко).

Участь учнів у загальношкільному проекті громадянського спрямування «Я – Ми – Родина –Україна» та соціальних проектах «Погляд учня», «Твоє здоров’я в твоїх руках», «Вплив преси, радіо і телебачення на життя людини» сприяє гармонійному розвитку, творчому потенціалу, формуванню активної життєвої позиції.

Одним із пріоритетних напрямків діяльності методичних служб відділу освіти Бобринецької районної державної адміністрації є підвищення професійної компетентності організаторів виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах району з питань впровадження особистісно зорієнтованих педагогічних технологій.

Саме тому районне методичне об’єднання класних керівників (керівник Н.С.Могиленко) працює над реалізацією проблеми «Виховання всебічно розвиненої високогуманної особистості з високими духовними цінностями через впровадження передових педагогічних технологій у роботі класних керівників».

Класні керівники, націлюючи свою діяльність на формування гармонійно розвиненої особистості, намагаються надати кожній дитині можливість розкрити себе для колективу, реалізувати на практиці свої бажання й можливості. Як показує досвід, найпродуктивнішою формою організації виховної роботи в класі є колективна творча діяльність, спрямована на розвиток і самореалізацію особистості, її самовираження. Найбільше їх зацікавив метод проектів.

Даний метод презентувала для своїх колег Н.С.Могиленко, слухач обласної школи творчо працюючого класного керівника, під час семінару-практикуму в рамках районного методичного об’єднання та на засіданні творчої групи. Педагоги освоїли теоретичні основи даного методу та створили кілька моделей проектів, які стали базовими у практиці класних керівників району.

Практика колективної проектної діяльності довела, що ефективніше йде справа, якщо проблема та шляхи її вирішення визначаються самими учнями, а класний керівник виконує лише роль консультанта, наставника. Школярі, висувають та обговорюють провідні проблеми, які важливі для класу, школи, міста, і котрі вони в змозі вирішити силами свого класного колективу. На учнівських зборах формуються завдання та створюються робочі групи для їх виконання. Кожна з груп визначає свій власний напрям роботи, об’єкт і мету дослідження, інформаційно-пошукову та практичну діяльність, розподіляє обов’язки, критерії само та взаємооцінювання діяльності учасників групи, обумовлює спосіб представлення результатів. Крім того, визначаються форми співпраці з класним керівником, учителями-предметниками, шкільним самоврядуванням, батьками, громадськими організаціями, державними органами влади, засобами масової інформації.

Слід відзначити позитивне використання методу проектів у виховній роботі педагогічними колективами і класними керівниками району, зокрема у НВК «Бобринецька гімназія – ЗШ І-ІІІ ступенів № 1», Бобринецькій ЗШ І-ІІІ ступенів № 5, Федіївській та Тарасівській ЗШ І-ІІІ ступенів.

Так, учні 6 класу Федіївської ЗШ І-ІІІ ступенів (класний керівник Л.В.Безносенко) ініціювали проект «А пам’ять жива, вона житиме вічно», до якого долучилися класні колективи 5-11 класів школи. Школярі за підтримки педагогів та за участю батьків працювали в групах за бажанням (розвідників, волонтерів, журналістів). Було створено банк даних «Вони житимуть поруч», досліджено долі та проблеми ветеранів селища, а також їх родин. Волонтери склали карту «Зона дитячої допомоги» і започаткували благодійний фонд «Милосердя». Журналісти систематизували зібраний матеріал і на сторінках шкільної газети розповіли про життя і долю людей, серця яких були опалені війною, а також створили відеофільм «Вони подарували тобі мирне небо, ти подаруй їм свою вдячність», фотоальбом. Дані матеріали зайняли почесне місце у шкільному музеї.

Дев’ятикласники (класний керівник В.І.Лантух) цієї ж школи в ході роботи над проектом «Пісня – душа народу» зібрали улюблені народні пісні жителів села Федіївка та випустили альбом «Пісні мого села».

Учні 7 класу НВК «Бобринецька гімназія – ЗШ І-ІП ступенів № 1» (класний керівник І.Ю.Синьогуб) особливу увагу приділили проблемам здорового способу життя і виконали проекти, серед яких: «Вплив паління та алкоголю на здоров’я дитини», «Запобігти, врятувати, допомогти», «Твоє здоров’я в твоїх руках», «Людина і природа – трагедія чи гармонія?».

А темою спільного проекту гімназисти 5-8 класів визначили «Ми різні - ми рівні». Групи психологів та правознавців дослідили як співвідносяться права кожної людини в колективі й розробили схему безконфліктної поведінки учнів у класі, а літературознавці презентували свою роботу у формі вистави про порушення прав героїв у казках.

Проект «Національні культурні надбання м. Бобринця» допоміг десятикласникам навчально-виховного комплексу (класний керівник К.І.Почтар) у вивченні історії рідного краю, результатом якого стало написання історії Свято-Вознесенського собору м. Бобринця.

Н.С.Могиленко, класний керівник Бобринецької ЗШ І-Ш ступенів № 5, педагогічне кредо якої «Найбільша цінність на землі – дитина», запропонувала на початку року своїм десятикласникам проект «Я – Ми». Ним було передбачено здійснення досліджень, серед яких «Які стосунки у нашому класі?», «Із яким настроєм йду до школи?», «Які предмети тобі найбільше подобаються?», «Я і мої однокласники», «Моя роль і позиція у справах колективу», «Моє ставлення до класного керівника». Учні змогли більше дізнатися про своїх однокласників, налагодилися дружні партнерські стосунки між учнями і з класним керівником, що сприяло згуртуванню колективу.

У ході розкриття сутності виховних технологій та впровадження їх в організацію виховного процесу необхідно акцентувати увагу на низці питань.

Перш за все, метод проектів (як і колективні творчі справи) має сприйматися як система навчання і виховання, як гнучка модель організації виховного процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її природних нахилів, розкриття для неї самої й для колективу власних можливостей у процесі створення нового, соціально значущого продукту за сприяння й підтримки педагога [5].

Проектна діяльність має розкривати широкі дослідницько-пошукові можливості як індивідуальні, так і колективу, а також активно розвивати критичне мислення, сферу комунікації.

Під час використання даної технології найбільш ефективно відбувається процес соціалізації школярів, вирішується низка виховних, навчальних і розвивальних, завдань. Серед них: створення в учнів образу цілісності знань та підвищення мотивації до отримання нових; формування навичок самостійного планування своїх дій; орієнтування в інформаційному просторі та вміння узагальнювати необхідну інформацію; конструювання та інтеграція своїх знань з різних предметів; розвиток пошуково-дослідницьких, творчих здібностей, критичного мислення. Крім того, здійснюється формування значущих загальнолюдських цінностей (соціальне партнерство, толерантність, діалог тощо), виховання почуття відповідальності, самодисципліни й самоорганізації, готовності працювати в колективі й для колективу.

Методичним службам всіх рівнів необхідно сприяти впровадженню сучасних педагогічних технологій в освітній процес навчально-виховних закладів регіону, що є велінням часу. Здійснення даної діяльності можливе лише за умови професійної компетентності організаторів виховного процесу. Перш за все, необхідно виявити рівень готовності педагогів до організації проектно-технологічної діяльності вихованців, ступінь теоретичних знань даних технологій та вміння їх реалізації на практиці.

Питання впровадження сучасних педагогічних технологій у виховний процес повинне стати предметом обговорення методичних формувань (методоб’єднання, творчі групи, майстер-класи, творчі майстерні, школи передового досвіду, проблемні семінари) всіх рівнів. Педагогів потрібно ознайомити з теоретичним підґрунтям сучасних особистісно орієнтованих технологій та позитивним досвідом впровадження їх в Україні, області, районі чи місті; стимулювати їх інтерес до проектно-технологічної діяльності.

У ході ділових, рольових ігор, тренінгів, практикумів слід відпрацювати технологічні етапи проектів чи творчих справ. При їх моделюванні варто акцентувати увагу на ролі педагога в організації діяльності всіх його учасників вцілому та конкретно на кожному з етапів (підготовчому, що має на меті набуття певних знань і вмінь, необхідних для виконання певного проекту, мотивацію учнів до їх подальшої діяльності; першому, що включає вивчення актуальних проблем місцевої громади, школи, класу та вибору однієї з них для розв’язання; другому – дослідження обраної проблеми, накопичення інформації з теми та доведення її актуальності; третьому – аналіз отриманої інформації та вибір шляхів розв’язання обраної проблеми або колективне планування; четвертий – реалізація свого варіанта справи чи проекту; п’ятий – презентація матеріалів досліджень; шостий – обговорення й оцінювання проектної діяльності вцілому та особистого внеску кожного у спільну справу та післядія – орієнтир на наступний проект чи справу). Попередньо дані технології можуть бути розглянуті на засіданні майстер-класу чи творчої групи, члени яких опрацьовують обрані та апробовують зі своїми колективами, а потім презентують на загал, підкреслюючи особливості їх організації і реалізації.

Доцільно провести семінар-практикум чи тренінг щодо ознайомлення з технологією проектної діяльності та створення колективного проекту. Дані напрацювання можуть стати базовими й увійдуть у плани класних керівників, бібліотекарів. Тематика обирається колективно. Робота буде складатися з теоретичної частини, де учасники знайомляться з технологічним процесом складання проектів, та практичної, де безпосередньо у підгрупах напрацьовуються орієнтири-проекти різного спрямування та відбувається їх презентація. Важливо також дати варіанти різних проектів, їх оформлення як зразки для попереднього ознайомлення й обговорення в мікрогрупах.

Можливий варіант створення колективних проектів під час підготовки і проведення педагогічної ради в процесі реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу. Прикладом засідання педради з включенням моделювання колективних проектів може слугувати матеріал Тетяни Процько «Творча співпраця педагогічного колективу, учнів та батьків», надрукований в інформаційно-методичному журналі «Школа» (2006, № 9).

Важливо, щоб педагоги усвідомили, що успіх та ефективність впровадження будь-якої виховної технології в систему виховної роботи залежить від їх професіоналізму й компетентності, готовності до організації інноваційної діяльності, самоусвідомлення своєї ролі як співавтора і наставника, індивідуальної активної позиції, а також особистісних моральних якостей.


Література


  1. Безкоровайна О. Особистісне самоствердження учня – актуальна проблема сучасного виховання //Світ виховання. – 2007. – № 3. – С. 12-17.
  2. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навч.-метод. видання. – К.: Либідь, 2003. – 280 с.
  3. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади: Навч.-метод. посібник. – К.: Либідь, 2003. – 334 с.
  4. Бойчук Л. Виховуємо у співпраці //Школа. – 2007. – № 1 – С. 69-70.
  5. Вчимося проектувати (спецвипуск) //Завуч. – 2006. – № 19.
  6. Кайнова В. Проектна і науково-дослідницька діяльність – шлях до творчості //Рідна школа. – 2007. – № 10. – С. 21-22.
  7. Киселиця Л. Проектні технології – основа виховної системи //Рідна школа. – 2007. – № 10. – С. 23-24.
  8. Концепція загальної середньої школи (12-річна школа), затверджена Постановою Колегії МОН України та Президією АПН України від 22.11.2001 року № 12/5 – 2 //Управління освітою. – 2005. – № 15-16. – С. 6.
  9. Лебіга О. Метод проектів – метод цілісного розв’язання учнем життєво значущої проблеми //Школа. – 2006. – № 12. – С. 30-35.
  10. Лиса С. Плекаємо творчу особистість // Школа. – 2007. – № 5. – С.92-95.
  11. Метод проектів з використанням мультимедійних технологій //Школа. – 2006. – № 7. – С. 54-55.
  12. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді //Світ виховання. – 2004. –№ 4.
  13. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 17.12.2007 року № 113. [Електронний ресурс]. - К.: МОН, 2007. – Режим доступу: htt: //mon. gov. ua/.
  14. Оцінювання проектної діяльності учнів //Школа. – 2006. – № 7. – С.50-53.
  15. Процько Т. Творча співпраця педагогічного колективу, учнів та батьків //Школа. – 2006. – № 9. – С. 68-75.
  16. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5 томах. Т. І. – К.: Радянська школа, 1976. – С. 73.
  17. Шубіна Т. Проектна діяльність як важливий аспект компетентнісної освіти школярів //Школа. – 2006. – № 12. – С. 25-28.