Особливої уваги заслуговує питання орендних відносин. Станом на 01. 10. 2011 в області було укладено 228,9 тис

Вид материалаДокументы

Содержание


Оформлення документів щодо прав на землю сільськогосподарського призначення
Пропозиції до змін Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення
Пропозиції та зауваження до проекту
Назва статей, пунктів
Земельні угіддя
Подобный материал:
ДОВІДКА

про збільшення виплат за користування земельними ділянками та внесення пропозиційдо змін Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) та внесення пропозицій в частині усунення технічних помилок при проведенні державної реєстрації прав на землю до другого читання проекту Закону України «Про державний земельний кадастр»


Особливої уваги заслуговує питання орендних відносин. Станом на 01.10.2011 в області було укладено 228,9 тис. договорів оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок, що на 6,9 тис. договорів більше ніж станом на 01.10.2010 (222 тис.). Площа земель, переданих в оренду власниками земельних часток (паїв), становить 443 тис. га або 65,4% від площі розпайованих земель (станом на 01.10.2010- 439,8 тис.га, 64,9%).

Згідно державних актів укладено 227,8 тис. договорів, або 99,5% від загальної кількості укладених договорів оренди (станом на 01.10.2010 220,5 тис. 99,3%).

За термінами дії: 2,7% укладено договорів до 3 років (2010 – 3,1%); 45,6% – до 4 – 5 років (2010 – 49,7%); 42,8% – до 6 – 10 років (2010 – 38,9%) і 8,9% - більше 10 років (2010 – 8,3%). За останні три роки питома вага договорів оренди, укладених на 6 – 10 років, збільшилась на 7,2%, а більше 10 років на 1,7%, що в свою чергу призвело до зменшення кількості договорів, укладених на 1 – 3 роки (2,8%) та укладених на 4-5 років (6,1%).

У результаті проведення органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та управліннями Держкомзему у районах роз’яснювальної та організаційної роботи щодо збільшення розміру орендної плати відповідно до грошової оцінки земельної частки (паю), як того вимагає Указ Президента України від 19.08.2008 №725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» на встановлення орендної плати не менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки, то станом на 01.10.2011 в області 48,5% договорів укладено з вищезгаданим відсотком, а станом на 01.10.2010 їх було 32,5%.

Решта договорів укладено, в основному, з орендною платою від 1,5% до 3% нормативної грошової оцінки землі (51%).

Фактично сплачено орендної плати за 9 місяців 2011 року 94,1 млн.грн. (77,3%) виконання, а за 9 місяців 2010 року 63,5 млн. грн. (60,5%).

Орендна плата за 1 га у 2011 році становить по області 274,6 грн., що на 36,1 грн. більше ніж за 9 місяців у 2010 році.
Оформлення документів щодо прав на землю
сільськогосподарського призначення

В області право на земельну частку (пай) набули 317,8 тис. громадян, з них отримали сертифікати (317,4 тис.). На даний час землевпорядними організаціями оформлено 312,5 тис. державних актів на право власності на земельну ділянку, що складає 98,5% від загальної кількості виданих сертифікатів. З них видано громадянам 310,4 тис. (97,8%). За 9 місяців 2011 року видано майже 0,5тис. державних актів (за 9 місяців 2010 року майже 0,2 тис. Практично цей процес завершено в 16 районах області і на завершенні в Чортківському, де виконання становить 96,4%, а також в області залишилась незначна кількість сертифікатів майже 5 тис. (1,5%), які потребують заміни.


Пропозиції до змін Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення

Оскільки, Коефіцієнт КФ, який характеризує функціональне використання земельної ділянки враховує відносну прибутковість наявних в її межах видів економічної діяльності, а код Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України від 23.07.2010 року №548 визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які зокрема характеризуються власним правовим режимом та видом господарської діяльності, то було б доцільно визначення даного коефіцієнта здійснювати з врахуванням категорії земель (ст.19 Земельного кодексу України) та коду Класифікації видів цільового призначення земель.

Крім цього, необхідно врахувати і те, що Земельним кодексом України не передбачено визначення терміну «функціональне використання земельної ділянки» а визначено термін «цільове призначення земельної ділянки».


Пропозиції та зауваження до проекту

Закону України "Про державний земельний кадастр"

Проект Закону України «Про державний земельний кадастр» розглянутий науково – технічною радою Головного управління, за її рішенням встановлено, що запропонований законопроект в цілому забезпечує врегулювання питань ведення державного земельного кадастру. Однак, окремі його положення, потребують доопрацювання. З огляду на викладене, пропонуємо врахувати наступні пропозиції та зауваження щодо змісту положень законопроекту.

Так, проектом закону основну увагу акцентовано на здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, в той час коли потребують вирішення комплекс інших основ діяльності у сфері державного земельного кадастру. Зокрема, у законопроекті не відображено правові та організаційні засади ведення державного земельного кадастру.

Не знайшли, в повній мірі, відображення всі складові частини державного земельного кадастру визначені статтею 196 Земельного кодексу України, зокрема проект закону не містить визначень та вимог до кадастрових зйомок, бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та грошової оцінки земельних ділянок, які б деталізували вимоги до них.

Також, у проекті закону не зазначено і не передбачається, встановлення правового статусу об’єктів земельних відносин. Без наявності таких відомостей не можливо буде в повній мірі забезпечити реалізацію прав на землю територіальних громад та держави, як вимагають норми статей 83,84 Земельного кодексу України. Підставою для внесення змін до державного земельного кадастру повинна буди затверджена в установленому порядку документація із землеустрою з обов’язковим визначеним правовим статусом об’єктів земельних відносин.

Окрім того, у запропонованому проекті закону не передбачено чітких механізмів формування та ведення земельно – кадастрової документації, внесення відомостей про земельні ділянки до названої системи. Враховуючи юридичне значення земельно – документації для ведення державного земельного кадастру, законопроект потребує доповнення визначеннями про зміст, вимоги до оформлення та порядок (підстави) її зберігання та ведення.

Разом з тим, законопроект взагалі не передбачає ведення державного земельного кадастру органами місцевого самоврядування, як нижчої ланки органів влади. Річ у тім, що будь - яка державна функція (включаючи і ведення державного земельного кадастру) завжди здійснюється через розгалужену систему органів влади до яких відносяться і органи місцевого самоврядування, яке є формою децентралізації державного управління. Зауважимо, що участь у веденні державного земельного кадастру органів місцевого самоврядування (при чіткому розмежуванні їх повноважень й встановленні вимог щодо їх взаємодії) зумовлюється їх потребою у кадастровій базі даних для планування і розвитку відповідних територій на перспективу.

Також, у запропонованому проекті закону не доречним є надання повноважень щодо видачі витягів з державного земельного кадастру органам нотаріату (абзац 6 пункт 1 статті 36 пропонованого закону) та надання органу державного реєстрації речових прав на нерухоме майно доступ до перегляду кадастрових карт (планів) (абзац 5 пункту 1 статті 29).

Окремо слід привернути увагу до невідповідності законопроекту вже діючому Закону України «Про землеустрій». Зокрема, зміст п.2 Прикінцевих та Перехідних положень законопроекту необхідно ув’язати із статтею 79 Земельного кодексу України та змістом статті 55 Закону України «Про землеустрій».

Крім цього, законом не врегульовано порядок взаємодії та саму необхідність існування двох суб’єктів ведення державного земельного кадастру (центрального органу виконавчої влади та територіальних органів з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та Центру державного земельного кадастру і його територіальних підрозділів). Такий підхід в майбутньому може призвести до недостовірності, необ’єктивності та неактуальності відомостей державного земельного кадастру.

Також , пропонуємо врахувати зауваження, викладені нижче.

Назва статей, пунктів

Існуючий проект

Редакція із запропонованими змінами

Ст. 1

Доповнити пунктом:

Земельні угіддя – землі, які систематично використовуються за цільовим призначенням та/або придатні для використання за природними та набутими властивостями.

Абзаци 6 п.3 та 5 п. 4 ст. 7

Доповнити словами:

«внесення відомостей та змін до Державного земельного кадастру»

Ст.12

Доповнити:

- відомості стосовно обліку кількості земель, розподіл їх серед власників землі та землекористувачів.

П.6 ст.15

Кадастровий номер скасовується у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Кадастровий номер скасовується у разі поділу або об’єднання земельної ділянки. У випадку скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер отримує статус архівного і в подальшому не використовується.

Ст.17

Доповнити:

- відомості стосовно обліку кількості та якості земель, розподіл їх серед власників землі та землекористувачів

Абзац 6 п.4 ст. 23

Заява з доданими документами надається заявником особисто або надсилається поштою цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення. В разі подання заяви особисто заявник (уповноважена особа) зобов’язаний пред’явити документ, що посвідчує його особу.

Заява з доданими документами надається заявником особисто або розробником документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором чи надсилається поштою цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення. В разі подання заяви особисто заявник (уповноважена особа) зобов’язаний пред’явити документ, що посвідчує його особу.

Абзац 3 п.10 ст.23

Замітити таким змістом:

У разі надходження рішення суду про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Абзац 5 п. 1 ст. 29, абзац 10 п. 1 ст.34 та абзац 6 п. 1 ст.36

Виключити.




Абзац 3 п. ст.36

Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.

Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в 10- денний термін.

Підпункт 8 ст. 79-1 Прикінцевих та перехідних положень

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв’язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв’язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру з урахуванням вимог ст. 20 цього Закону.


З огляду на наведене, відсутність закону про державний земельний кадастр негативно впливає на стан реформування земельних відносин, перешкоджає реалізації громадянами, територіальними громадами та державою їх прав на землю, не сприяє раціональному використанню та охороні земель, не дозволяє швидко та оперативно вирішувати питання про продаж земельних ділянок з метою поповнення місцевих і державного бюджетів, а тому є доцільність у прийнятті такого закону із запропонованими змінами та доповненнями.