Ю. М. Воскобойник
| Вид материала | Документы |
Трудове навчання
Ю.М. Воскобойник,
методист трудового навчання
У новому навчальному році особливої уваги методистів та вчителів потребують питання:
- Організація викладання трудового навчання у 5-9 класах за новою програмою;
- Особливості викладання курсу «Технології» у 10 класі (за програмою 12-річної школи);
- Допрофесійна підготовка, а також роль МНВК у професійній підготовці старшокласників
- Розвиток критичного мислення учнів. Метод проектів у викладанні предмета та в позакласній роботі з трудового навчання;
- Організація роботи з обдарованими дітьми, проведення олімпіад як фактор підвищення авторитету трудового навчання як компонента загальної середньої освіти.
- ^
На допомогу вчителям трудового навчання.
На 2010/2011 навчальний рік типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 р. № 66) на вивчення трудового навчання передбачено:
- у 5, 6, 9 класах – 1 година на тиждень;
- у 7-8 класах – 2 години на тиждень (у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини та в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов – 1 година);
- у 10 класах академічного профілю – 2 години на тиждень, рівня стандарту – 1 година на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.02.2004 р. № 132 зі змінами відповідно до наказу МОН України від 05.02.2009 р. № 66);
- у 10-12 класах технологічного профілю – 5 (+1) годин на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.02.2004 р. № 132 зі змінами відповідно до наказу МОН України від 23.02.2009 р. № 66).
До того ж, кількість годин на вивчення предмета у 5-9 класах може збільшуватись до 2-х за рахунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Ще раз нагадуємо, що вивчення трудового навчання є обов’язковим у всіх закладах освіти, незалежно від форми власності і виду (ліцей, гімназія, колегіум, НВК та інші).
^ Організація викладання трудового навчання в 5-9 класах
Вчителі 5-9 класів у 2010-2011 навчальному році працюватимуть за програмою для 12-річної школи: «Трудове навчання. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: Ірпінь, 2005 р. (лист Міністерства освіти і науки України від 23.12.2004р. № 1/11-6611).
Особливості організації навчального процесу у 5-9 кл. визначаються двома модулями програми: перший інваріантний(для дівчат, для хлопців), другий варіативний – вибирається згідно профілю роботи вчителя, матеріальної бази та забезпечення майстерень.
У залежності від матеріально-технічної бази та регіональних особливостей учитель може змінювати розподіл кількості годин за розділами і темами навчальної програми (до 20 відсотків).
У загальноосвітніх навчальних закладах, у яких щодо вивчення трудового навчання є труднощі, пов’язані з повною відсутністю належного навчального обладнання, заняття слід проводити на базі професійно-технічних училищ, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, навчальних майстерень інших загальноосвітніх навчальних закладів. У такому випадку уроки проводить учитель того навчального закладу, на базі якого проходять заняття. При цьому потрібно забезпечити безпечне пересування учнів до місця проведення занять і у зворотному напрямку.
^ Особливості викладання курсу «Технології» у 10 класі
Предмет трудове навчання (художня праця, технології) обов’язково вивчається у 1-12(11) класах усіх загальноосвітніх навчальних закладів.
Учні 10 класів вивчатимуть новий предмет «Технології»-1 год. на тиждень(35 год. на рік).
З 2010/2011 навчального року старша школа починає перехід на 12-річний термін навчання. Типовими навчальними планами для 12-річної школи (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009р. № 66) передбачається вивчення технологій у 10-12 класах усіх напрямів профільної школи по одній годині на тиждень (окрім технологічного профілю).Зважаючи на це, підготовлена навчальна програма з технологій для учнів 10-12 класів (авт.: Сидоренко В.К. та інші). Нова програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Старшокласники навчаються застосовувати проектну технологію як інструмент для розв’язання проблем, що на уроках повинно бути представлено у формі навчальних і творчих проектів. Вивчення другої частини програми (варіативної) передбачається у обсязі по 20 годин (один варіативний модуль) у 10-му і 11-му класах і 35 годин (два варіативних модулі) у 12-му класі. Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість. Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.
^ Загальний тематичний план
| № з/п | Назва модулів | Кількість годин | |||
| 10 клас | 11 клас | 12 клас | | ||
| 1. | Базовий модуль | 12 | 12 | - | |
| 2. | Варіативний модуль | 20 | 20 | 35 | |
| 3. | Резерв часу | 3 | 3 | - | |
| | Всього: | 35 | 35 | 35 | |
Для 12-річної школи затверджена структура технологічного профілю навчання (Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.10.2008 № 893).
| Технологічний профіль | ||
| Загальнотехнологічне спрямування | Професійне спрямування | Інженерно-технічне спрямування |
| Спеціалізації: | Спеціалізації: | Спеціалізації: |
| Деревообробка. Металообробка. Основи дизайну. Кулінарія. Швейна справа. Художня обробка матеріалів. Будівництво та опоряджувальні роботи. Агровиробництво. Основи бджільництва. Технічне конструювання та моделювання. Українська народна вишивка. Конструювання та моделювання одягу. | За робітничими професіями, на підготовку за якими навчальний заклад має ліцензію. | Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів. Енергетика. Комп’ютерна інженерія. Харчова технологія та інженерія. Легка промисловість. Основи телекомунікацій. Агротехніка. Технічна та комп'ютерна графіка. |
Особливістю навчання за загальнотехнологічним спрямуванням є те, що учні засвоюють обрану спеціалізацію досконало вивчаючи певні її частини. У навчальному процесі головна увага звертається на здобуття практичних навичок. Спеціалізації професійного спрямування передбачають оволодіння професіями, за якими заклад здійснює підготовку у межах профільного навчання відповідно до отриманої ліцензії. Робочі навчальні плани розробляються навчальним закладом на основі державних стандартів професійно-технічної освіти з підготовки кваліфікованих робітників. Зміст навчального матеріалу програм інженерно-технічного спрямування являє собою “вступ до спеціальності” технічних вузів за конкретною спеціалізацією. Передбачається, що за цим спрямуванням навчатимуться учні, які у майбутньому отримуватимуть вищу технічну освіту. За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки України профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших не передбачених даною структурою спеціалізацій. Технологічним напрямом 12-річної школи не передбачається так зване «допрофесійне навчання», коли навчання здійснювалося за програмами професійного навчання але без присвоєння робітничої кваліфікації, оскільки заклад не мав ліцензії на підготовку кваліфікованих робітників.
Учителям заборонено користуватися програмою «Трудове навчання. 5-12 класи (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К. Ірпінь, 2005 рік) для роботи у 10 класах. Учні 11 класів, за рішенням педагогічної ради, можуть навчатися за однією з діючих програм. Термін дії програм подовжено відповідно до протоколу засідання комісії з трудового навчання і креслення Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (перелік цих програм було надано у методичних рекомендаціях до 2009-2010 навчального року).
Ще раз нагадуємо, що всі програми, за якими працюватимуть вчителі, повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України.
^ Допрофесійна підготовка, а також роль МНВК
у професійній підготовці старшокласників
У межах профільного навчання можлива як допрофесійна так і професійна підготовка старшокласників. При цьому, професійна підготовка проводиться згідно ліцензійних вимог до зазначеного напряму навчальної діяльності (постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.03 р. №1380). Мережа навчальних груп, визначається на основі контингенту учнів старших класів, яких направляє школа, а їх наповнення регламентується ліцензійними нормами.
Випускникам, які успішно закінчили повний курс навчання з професійної підготовки, надається право складати державні іспити на присвоєння кваліфікації з видачею документа про професійну освіту єдиного державного зразка України.
При упровадженні технологічного напряму на базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (МНВК), загальноосвітні навчальні заклади передають в комбінати педагогічне навантаження в обсязі, достатньому для забезпечення якісного оволодіння учнями обраного напряму діяльності (для виконання вимог державних стандартів професійно-технічної освіти з підготовки кваліфікованих робітників до передбачених 5(+1) годин додаються години передбачені Типовими навчальними планами на поглиблене вивчення предметів, введення курсів і предметів за вибором – 7 годин).
Триває перехід старшої школи на профільне навчання. Концепцією профільного навчання, затвердженою рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 25.09.2003 р. № 10/12-2, передбачено упровадження допрофільної підготовки, яка здійснюється у 8-9 класах з метою профільної орієнтації учнів.
Формами реалізації навчальними закладами допрофільної підготовки є: вивчення окремих предметів на диференційованій основі; упровадження профорієнтаційних курсів, курсів за вибором, позакласної та гурткової роботи відповідного напряму. Допрофільні курси за вибором є, як правило, короткочасними і розраховані на 9, 18, 35 годин. Програми курсів друкуються на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» (6 випусків на рік) та фахової газети «Трудове навчання» (12 випусків на рік). Упровадження зазначених курсів покликане ознайомити учнів з різними напрямами технологічного профілю навчання. Зазвичай, загальноосвітній навчальний заклад може забезпечити 1-2 напрями технологічного профілю. Для ознайомлення з ними достатньо часу передбаченого варіативною складовою навчальних планів.
Великі можливості у вирішенні цього питання мають міжшкільні навчально-виробничі комбінати. Вони можуть забезпечувати понад 10 напрямів навчання. Для усвідомленого вибору учнями напряму технологічного профілю забезпечення допрофільної підготовки на базі МНВК у 8-9 класах може здійснюватись за рахунок годин варіативної складової навчальних планів та годин трудового навчання. Навчальні програми, при цьому, повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України.
Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси за вибором. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-11 класів. Програма курсу «Людина і світ професій» була надрукована у журналі «Трудова підготовка в закладах освіти» № 1 за 2008 рік. Якщо профільне навчання здійснюється на базі МНВК, то і допрофільну підготовку учнів 8-9 класів бажано проводити також на базі комбінату. У міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можуть проводитися уроки трудового навчання для учнів 5-11 класів. Вивчення трудового навчання відбувається окремо для хлопців та дівчат.
^ Розвиток творчого, критичного мислення учнів, удосконалення впровадження методу проектів у викладання предмета та в позакласну роботу з трудового навчання
Основою вивчення змісту програм трудового навчання є проектний метод навчання. Про значення методу проектів у викладанні трудового навчання неодноразово йшлося в методичних рекомендаціях, надрукованих на сторінках фахових видань: журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та газети «Трудове навчання».
Застосування проектного методу навчання дає можливість приділити особливу увагу розвиткові в учнів творчого і критичного мислення, вміння опрацьовувати інформаційні джерела, працювати з різними видами проектно-технологічної документації; формувати в учнів навички проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми, інструменти, обладнання тощо.
Виконання проекту можна поділити на кілька етапів: організаційно-підготовчий, технологічний, заключний. На кожному етапі вирішуються відповідні завдання.
Учні повинні обрати об’єкт технологічної діяльності, який має практичне застосування; обґрунтувати свій вибір; ознайомитись із подібними виробами на основі різних інформаційних джерел, проаналізувати їх, вказати їхні переваги та недоліки; створити ескіз майбутнього власного виробу, виконати художнє конструювання, технічне конструювання; дібрати матеріали; визначити послідовність технологічних операцій; дібрати інструменти, обладнання; виготовити виріб; проаналізувати й оцінити процес і результат праці; розрахувати собівартість виробу; виконати нескладні маркетингові дослідження; оформити пояснювальну записку.
Під час виконання учнями проектів особливу увагу треба звернути на те, щоб працюючи з різними інформаційними джерелами, учні не шукали виріб для відтворення або наслідування, а знайомилися з аналогами задуманого виробу. Лише в такому разі, за умови дотримання всіх інших вимог, можна вважати, що йдеться про творчий проект. Використовують методи творчої діяльності
^ Метод мозкового штурму.
Умови для проведення мозкового штурму.
1. До групи генераторів включають людей з бурхливою фантазією, здатних до абстрактних узагальнень, з оптимістичними поглядами на життя тощо. До складу групи також мають входити якнайменше дві особи, які не мають ніякого відношення до розв’язуваної задачі або відповідного фаху з тієї галузі, в якій розв’язується проблема.
2. Головне завдання генераторів полягає у тому, щоб запропонувати якнайбільшу кількість ідей з розв’язку поставленої проблеми, в тому числі і фантастичних чи навіть жартівливих. Ідеї записують на магнітофонну плівку або складають відповідний протокол так званої сесії, у ході якої генератори висловлюють ідеї.
3. Тривалість сесії залежить від складності проблеми, але має не перевищувати 30-45 хв.
4. Завдання експертів – оцінити ідеї генераторів, наприклад, за десятибальною шкалою.
5. Експертиза ідей може проводитись окремо від генераторів через прослуховування плівки. Кожна ідея розглядається якомога докладніше з детальним аналізом усіх можливих варіантів її практичної реалізації.
6. Якщо робота сесії виявилась неефективною і проблему розв’язати не вдалося, склад груп повністю міняють і проводять повторне засідання.
Під час виконання учнями цієї вправи учитель повинен дотримуватися таких умов:
1) треба фіксувати всі без винятку ідеї, які висувають учні;
2) не можна оцінювати або коментувати висунуті пропозиції. Інакше п’ятикласники від разу зосередять свою увагу на відстоюванні своїх ідей, і рух з пошуку нових пропозицій від разу припиниться;
3) учителю слід весь час у процесі виконання вправи нагадувати дітям, що ідей має бути якомога більше, тому вони можуть бути фантастичними.
4) якщо учитель досягне появи великої кількості ідей, це створить сприятливі умови для фантазування. Саме з цього моменту учні починають рішучіше висловлюватись і пропонувати власні ідеї. Учитель повинен бути уважним і не пропустити цей важливий момент;
^ Метод фантазування.
1. Постановка проблеми: що є недосяжним, а що треба поліпшити незалежно від того, можливо це за нормальних фізичних умов, чи ні?
2. З’ясувати і чітко сформулювати причини (чинники), що заважають розв’язку проблеми.
3. Припущення фантастичних умов, за яких зникають негативні чинники.
4. Відтворення у разі можливості з якнайбільшою кількістю деталей і уточнень об’єкта або процесу, який реально функціонує, за відсутності негативних чинників: форми, будови, принципу дії тощо.
5. Заміна фантастичних умовна реальні. Наприклад: фантастична умова – сили тяжіння не існує (за такої умови проблема буде розв’язана). Далі треба замінити фантастичну умову (відсутність сили тяжіння) на реальну (це може бути пристрій, зміна форми конструкції тощо).
^ Метод зразків (алгоритмічний аналіз) є спрощеним варіантом методу, що називається «Алгоритм розв’язання винахідницьких задач») він полягає в послідовному виконанні дій щодо виявлення, уточнення і усунення технічних суперечностей.
^ Метод фокальних об’єктів, Об’єкт, який вдосконалюють за допомогою цього методу, називають фокальним, оскільки його ставлять у центр уваги (фокус). Суть його ґрунтується на перенесенні ознак випадково вибраних об’єктів на фокальний об’єкт, внаслідок чого отримують незвичні поєднання, котрі дають змогу подолати психологічну інерцію.
Послідовність застосування методу фокальних об’єктів така:
1) вибір фокального об’єкта (наприклад, поличка для книг);
2) вибір 3-4 випадкових об’єктів (вибирають, як правило, навмання зі словника, каталогу, технічного журналу тощо, наприклад: «кіно», «змія», «каса», «полюс», «машина»);
3) складання списків ознак (властивостей) випадкових об’єктів (наприклад, кіно: широкоекранне, звукове, кольорове, об’єм не і т.п.);
4) генерування ідей шляхом приєднання до фокального об’єкта ознак випадкових об’єктів. Наприклад, поличка може бути звуковою, якщо в конструкції спроектувати місце для радіоприймача чи телевізора. Приєднавши до даного фокального об’єкта ознаку «саморухома», може з’явитися оригінальна ідея пересувної полички тощо;
5) розвиток сполучень шляхом вільних асоціацій;
6) оцінка отриманих ідей і відбір корисних розв’язків.
^ Метод створення образу ідеального об’єкта.
Враховуючи сказане, можна стверджувати, що суть методу створення образу ідеального об’єкта можна подати у вигляді таких етапів:
1) чітке формулювання завдання (постановка проблеми);
2) визначення властивостей або параметрів, якими повинен володіти об’єкт (для розв’язання поставленої проблеми);
3) образне моделювання об’єкта з відповідним набором якостей, що дасть змогу розв’язати поставлену проблему;
4) схематичне або художнє перенесення даного образу на папір.
Метод проектів варто застосовувати і в 10 кл., де навчання ведеться за програмами 12-річної школи. Під час вивчення основної (стабільної) частини програми необхідно сформувати в учнів рівень знань і вмінь, який міг би забезпечити самостійну проектно-технологічну діяльність у процесі засвоєння варіативної частини програми. Отже, незалежно від того, за якою програмою здійснюється викладання, навчання має базуватися на проектно-технологічній діяльності.
У позакласній роботі (проведенні предметного тижня, гурткової роботи, конкурсів майстерності, туристичних походів) також варто зацікавлювати учнів розробкою й виготовленням різноманітних виробів (шкільної форми, іграшок, сувенірів, знарядь для праці та відпочинку, тощо), створенням сценаріїв свят, організацією походів і та ін. з елементами дослідницько-пошукової роботи.
^ Організація роботи з обдарованими дітьми, проведення олімпіад як фактор підвищення авторитету трудового навчання як компонента загальної середньої освіти
Упродовж останніх років на обласному (ІІІ) етапі олімпіади з трудового навчання практикується творчий тур – діти виконують творчі проекти та їх захищають. Минулого навчального року виконані проекти захищали й учасники Всеукраїнського (ІV) етапу олімпіади з трудового навчання.
Результати III етапу олімпіади засвідчили, що далеко не всі учні 9-11 класів готові до виконання проектно-технологічній діяльності. Під керівництвом учителів вони виконували велику роботу як дослідницьку, так і з виготовлення об’єктів проектування. Та часто замість створення власної конструкції виробу на основі аналізу самостійно знайдених аналогів із внесенням умотивованих змін відбувався пошук зразка, або готового виробу.
Під час індивідуальної роботи з обдарованими дітьми варто звертати увагу на глибину розуміння ними суті проектно-технологічної діяльності, формування в них умінь і навичок щодо оформлення відповідних документів, виготовлення об’єктів, а також розвиток особистісних якостей:
- Комунікативних: обговорення проекту, консультації вчителя, захист проекту, імпровізація.
- Особистісних: самобутність, фантазія, допитливість, адаптивність, гнучкість мислення.
- Соціальних: колективна діяльність, самодисципліна, значимість виробу, терпимість до думки інших.
- Літературно-лінгвіністичних: опис ідеї, розробка рекламного прайс-листа, імпровізація при захисті.
- Економічних: розрахунок витрат, сполучення форми і обсяги, простору і часу.
- Художньо-соматичних: дизайн виробів.
- Маніпулятивних: корекція рухів, почуття силових прийомі, уміння користуватись інструментами.
- Технологічних: наочно-образна пам'ять, абстрактно-логічне мислення.
Цікавим підходом до підготовки учнів до участі у будь-якому етапі олімпіади є залучення до роботи з учнем кількох учителів або зі школи, або з району. Це дає можливість одне й те питання розглянути з різних сторін, по-різному розставляючи акценти теоретичної та практичної підготовки .
^
На допомогу вчителям трудового навчання
Вчителям трудового навчання радимо:
- впроваджувати сучасні інтерактивні методики викладання, які дають можливість урізноманітнити пізнавальний процес (лекції, семінари, моделювання ситуацій тощо);
- активніше проводити роботу з обдарованими дітьми, поновити або активізувати гурткову роботу з технічної творчості учнів;
- у плани самоосвіти включити питання мовної підготовки вчителя та психологізації навчально-виховного процесу;
- використовувати у навчальному процесі традиції народних промислів;
- проводити роботу щодо організації безпеки під час трудової підготовки учнів;
- активізувати діяльність щодо поповнення матеріальної бази майстерень трудового навчання;
- обов’язково зробити передплату на фахові журнали «Трудова підготовка у закладах освіти» (6 примірників на рік), «Трудове навчання в школі» (12 примірників на рік), «Трудове навчання» (12 примірників на рік).
Вважаємо за доцільне досконало опрацювати матеріали таких документів:
- Про затвердження нової Концепції профільного навчання в старшій школі : Наказ МОН України від 11.09.2009 р. № 854.
- Упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів : Лист МОН України від 07.07.2008 р. № 1/9-433.
- Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 р. № 132 : Наказ МОН України від 05.02.2009 р. № 66.
- Галіцина Л. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005 (Б-ка «Шкільного світу»).
- Омельчук Р. Метод проектів у контексті сучасної освіти / Директор школи. – 2007. – № 42 – С.8.
- Терещук А. Технологічні та методичні основи сучасного уроку трудового навчання. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2008. – № 1. – С.10.
Рекомендуємо навчальні посібники:
- Белавін О.І. Творча робота учнів з профілю «Радіоелектроніка» 9 клас (обслуговуючі та технічні види праці (газета «Трудове навчання», № 3, березень 2009)
- Л.Г.Сидоренко, С.Б.Ставицький. КОМПЛЕКСНИЙ ЗАЛІКОВИЙ ЗОШИТ-8КЛ.(технічна, обслуговуюча праця). Вид. ,,Ранок,,
- Т.В.Саніна. Економічний аналіз господарської діяльності, 9 клас. (Газета «Трудове навчання»).№2 лютий 2009р.
- О.В.Лащенко. Відродження народних звичаїв та ремесел на уроках обслуговуючої праці. (Газета «Трудове навчання»).№1 січень 2009 р.
Програми трудового навчання для середніх закладів освіти:
| Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. «Основи підприємницької діяльності. Основи фермерської діяльності» | 8-11 | Перун | 1998 |
| Програма «Агротехніка сільськогосподарського виробництва» | 8-11 | Перун | 1998 |
| Програми трудового навчання «Плодівництво», «Овочівництво» | 8-11 | Перун | 1998 |
| Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профіль: деревообробка. Професії: столяр (будівельний), тесляр | 8-11 | Перун | 1998 |
| Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профілі: основи кулінарії, основи швейного виробництва. Професії: кухар, кондитер, кравець | 8-11 | Перун | 1998 |
| Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профілі: основи слюсарної справи, металообробка. Професії: слюсар механоскладальних робіт, токар, фрезерувальник | 8-11 | Перун | 1998 |
| Орієнтовні тематичні плани з трудового навчання | 8-11 | Перун | 1998 |
| Програми трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. «Трудове навчання (обслуговуючі види праці)» | 8-11 | Шкільний світ | 2001 |
| Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. «Основи менеджменту» | 10-11 | Навчальна книга | 2004 |
| Основи сучасного виробництва | 10-11 | Форум | 2006 |
| Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. «Основи інтелектуальної власності» | 11 | Інститут інтелектуальної власності і права | 2003 |
| Програма з трудового навчання «Сюжетна пластика з елементами «Техно» Автор: Лук'яненко С.Д. | 10-11 | Вінниця | 2006 |
| Програма з трудового навчання «Основи бджільництва» Автор: Дубчак В.Я. | 10-11 | Вінниця | 2007 |