На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06. 05

Вид материала

Документы

Содержание 5.5. Розрахунок затрат часу на проведення експертиз у експертно-криміналістичних підрозділах 6. Ведення криміналістичних обліків 6.2. Дактилоскопічні обліки 6.3. Колекції знарядь зламування 6.4. Картотеки слідів взуття 6.5. Картотеки слідів транспортних засобів ( протекторів шин ) 6.6. Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки) 6.7. Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом. 6.8. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху 7. Участь працівника експертно-криміналістичних підрозділів у профілактиці злочинів 9. Оганізація професійної підготовки працівників експертно-криміналістичних підрозділів та підвищення їх кваліфікації 10. Організація взаємодії з науково-дослідними установами, організаціями і підприємствами інших міністерств та відомств 11. Міжнародне співробітництво 12. Організація науково-дослідницької діяльності 13. Забезпечення умов роботи експертно-криміналістичних підрозділів 13.2. Матеріально-технічне забезпечення експертно-криміналістичних підрозділів 13.3. Охорона праці в НДЕКЦ

Подобный материал:

• Зметою забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05. 12. 2007, 81.86kb.
• Указу Президента України від 05. 05. 2011 №547/2011 «Питання забезпечення органами, 33.16kb.
• Відно до законів України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей",, 216.87kb.
• Закону України "Про загальну середню освіту", 390.67kb.
• 1. Обґрунтування необхідності прийняття постанови Проект постанови Кабінету Міністрів, 94.49kb.
• Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Мінрегіону, 77.33kb.
• Керуючись ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання, 106.86kb.
• Ідно до статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, 42.7kb.
• На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20., 428.11kb.
• 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів складено на виконання Закону України, 587.75kb.

5.5. Розрахунок затрат часу на проведення експертиз у експертно-криміналістичних підрозділах


5.5.1. Затрати часу на виконання експертиз у експертно-криміналістичних підрозділах складаються з часу який витрачено на:

• безпосереднє проведення експертиз;
  
• виконання роботи, яка прямо пов'язана з проведенням цих експертиз (участь у судовому засіданні, виїзд на огляд об'єктів дослідження, отримання консультацій тощо).
  

5.5.2. Норми часу на проведення експертиз визначаються з урахуванням їх складності. За своєю складністю експертизи поділяються на категорії:

• прості - проведення яких потребує застосування тільки простих прийомів дослідження (фотозйомка, у т.ч. макрозйомка у видимій зоні спектру, застосування простих оптичних приладів, візуальне порівняння з еталонами, застосування простих оптичних приладів, візуальне порівняння з еталонами, застосування експрес-аналізу, проведення замірів простими мірильними приладами тощо);
  
• середньої складності - проведення яких потребує застосування нескладних неінструментальних методів (мікрофотозйомка, фотозйомка у невидимій зоні спектру, ідентифікаційні дослідження без застосування порівняльних мікроскопів, проведення нескладних хімічних реакцій та експериментів, які не потребують спеціальної підготовки та таке інше) або застосовування комплексу простих прийомів чи дослідження декількох об'єктів.
  
• складні - проведення яких потребує застосування складних інструментальних методів дослідження, проведення складних експертних експериментів: дослідження значної кількості обєктів, вирішення значної кількості питань, а також комплексні, комісійні та повторні експертизи.
  

5.5.3. Затрати на виконання роботи, яка прямо пов'язана з проведенням експертиз (участь у судовому засіданні, виїзд на огляд об'єктів дослідження, отримання консультацій тощо) враховуються за фактично витраченим часом.

5.5.4. Норми часу на проведення експертиз за окремими видами затверджуються начальником ДНДЕКЦ згідно з додатком 2.


6. Ведення криміналістичних обліків

6.1. Загальні положення


6.1.1. Криміналістичний облік - це система реєстрації, систематизації та зосередження обєктів або відомостей про них за їх ідентифікаційними ознаками з метою використання облікових даних для розкриття та попередження злочинів, яка грунтується на наукових даних і узагальненнях практики боротьби зі злочинністю.

Реєстрація - фіксація в установленому порядку ознак об'єктів в облікових документах за наявності необхідних підстав.

Систематизація - розміщення реєстраційних документів у відповідності з науково розробленою системою, що грунтується на класифікації ідентифікаційних ознак обєктів обліку.

Зосередження - концентрація відомостей про зареєстровані обєкти або самих обєктів у певному підрозділі органів внутрішніх справ.

6.1.2 Криміналістичні обліки залежно від завдань поділяються на:

• оперативно-пошукові;
  
• інформаційно-довідкові.
  

6.1.2.1. До масивів оперативно-пошукових обліків вміщуються обєкти, які безпосередньо пов'язані з подією злочину та, як правило, вилучені при оглядах місця події або при проведенні оперативних заходів та слідчих дій.

До них належать дактилоскопічні обліки, колекції слідів зламування, взуття, транспортних засобів, волокон, замків і ключів, підроблених рецептів і бланків документів, кулегільзотеки, колекції суб'єктивних портретів і інше.

6.1.2.2. Інформаційно-довідкові обліки (колекції і картотеки) комплектуються обєктами та даними, які безпосередньо не пов'язані з подією злочину і отримані в результаті накопичення відомостей інформаційного характеру. Обєктами інформаційно-довідкових колекцій і картотек можуть бути зразки різноманітних виробів, малюнки, фотографії, таблиці, каталоги та інше.


6.1.3. Криміналістичні обліки поділяються на центральні, регіональні та місцеві

6.1.3.1. Центральні обліки ведуться в ДНДЕКЦ. До ник належать:

6.1.3.1.1. Оперативно-пошукові:

• центральна колекція куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотека);
  
• центральна картотека фальшивих грошей;
  
• центральна картотека підроблених документів, виготовлених із застосуванням засобів поліграфії;
  
• центральна картотека слідів рук, вилучених з місць нерозкритих тяжких та резонансних злочинів;
  
• центральна колекція макетів вибухових пристроїв і речовин;
  
• центральна колекція фонограм з голасами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху.
  

6.1.3.1.2. Інформаційно-довідкові колекції зразків:

• документів суворого обліку, цінних паперів та грошей;
  
• зброї та боєприпасів;
  
• наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;
  
• рельєфних підошов взуття;
  
• інструментів, що використовуються при зламуваннях;
  
• лакофарбових покриттів;
  
• скла фар автотранспорту;
  
• вибухових пристроїв і речовин;
  
• протекторів шин;
  
• волокон і волосся;
  
• пально-мастильних матеріалів;
  
• підроблених номерів вузлів і деталей та агрегатів автотранспорту тощо.
  

6.1.3.2. Регіональні обліки ведуться в НДЕКЦ ГУМВС, УМВС, УМВСТ. До них належать:

6.1.3.2.1. Оперативно-пошукові, масиви яких комплектуються обєктами, що вилучені у ході оглядів місця події за справами про злочини, що вчинені на території обслуговування ГУМВС, УМВС, УМВСТ або надіслані для постійної перевірки з інших органів, зокрема:

• картотеки слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідотеки);
  
• дактилоскопічні картотеки на осіб, які взяті міліцією на облік;
  
• кулегільзотеки;
  
• картотеки фальшивих грошей;
  
• картотеки підроблених документів, які виготовлені з застосуванням засобів поліграфії;
  
• колекції слідів знарядь зламування, які вилучені з місць нерозкритих злочинів (слідотеки);
  
• картотеки слідів взуття, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;
  
• картотеки слідів транспортних засобів, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;
  
• суб'єктивних портретів осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів;
  
• підроблених рецептів на одержання наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів;
  
• зразків почерку осіб, які займаються підробкою медичних рецептів;
  
• зразків печаток і підписів лікарів, які виписують рецепти на одержання медичних засобів;
  
• мікрооб'єктів.
  

6.1.3.2.2. Інформаційно-довідкові колекції:

• зразків зброї та боєприпасів
  
• наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;
  
• рельєфних підошов взуття;
  
• інструментів, що використовуються при зламуваннях;
  
• лакофарбових покриттів;
  
• скла фар автотранспорту;
  
• макетів вибухових пристроїв і речовин;
  
• протекторів шин;
  
• слідів рукавиць;
  
• замків і ключів;
  
• зразків волокон і волосся;
  
• пально-мастильних матеріалів;
  
• підроблених номерів вузлів і агрегатів автотранспорту тощо.
  

6.1.3.3. Місцеві обліки ведуться у відділах, відділеннях, групах НДЕКЦ, які обслуговують міськрайліноргани, до них належать:

6.1.3.3.1 Оперативно-пошукові, масиви яких комплектуються об'єктами, що вилучені в ході оглядів місця події за справами про злочини, які вчинені на території обслуговування органу внутрішніх справ або надіслані для постійної перевірки з інших органів, зокрема

• картотеки слідів рук, які вилучені з місць нерозкритих злочинів (слідотеки);
  
• дактилоскопічні картотеки на осіб, які взяті міліцією на облік;
  
• колекції слідів знаряддя зламування, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;
  
• картотеки слідів взуття, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;
  
• картотеки слідів транспортних засобів, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;
  
• суб'єктивних портретів осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів.
  

6.1.3.3.2. Інформаційно-довідкові колекції:

• рельєфних підошов взуття;
  
• інструментів, що використовуються при зламуваннях;
  
• лакофарбових покриттів;
  
• скла фар автотранспорту;
  
• протекторів шин;
  
• слідів рукавиць;
  
• замків і ключів;
  
• підроблених номерів вузлів і агрегатів автотранспорту і т.п.
  

6.1.4. За потреби залежно від оперативної обстановки на території обслуговування, в експертно-криміналістичніх підрозділах можуть впроваджуватись інші криміналістичні обліки.

6 1.5. Організація роботи картотек і колекцій, комплектування іх масивів та перевірка за ними здійснюється згідно з наказами, інструкціями, методичними розробками ДНДЕКЦ та МВС України.

6.1.6. Вміщені в картотеку об'єкти, які є речовими доказами за кримінальними справами в обов'язковому порядку реєструються у спеціальних журналах (додаток 1, форма 4).


6.2. Дактилоскопічні обліки


6.2.1. Дактилоскопічні обліки експертно-криміналістичних підрозділів поділяються на картотеки слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідотеки) і дактилоскопічні картотеки осіб, які взяті міліцією на оперативний облік ( дактилотеки ) і призначені для встановлення:

• осіб, які залишили сліди на місці події;
  
• фактів залишення однією особою слідів рук при вчиненні різних злочинів;
  
• особи невпізнаних трупів;
  
• осіб, які приховують дійсні установчі дані;
  
• наявності (відсутності) дактилокарт осіб.
  

6.2.2. Організація роботи дактилоскопічних обліків визначається відповідними наказами та інструкціями.


6.3. Колекції знарядь зламування


6.3.1. Колекції знарядь зламування створюються для:

• встановлення фактів використання тих самих знарядь при вчиненні декількох злочинів ( у різний час, на різних територіях );
  
• ідентифікації конкретного знаряддя зламування яким залишено сліди на місці події;
  
• узагальнення відомостей про різновидності інструментів і предметів, що застосовуються для зламування перешкод.
  

6.3.2. У колекцію вміщуються натурні об'єкти зі слідами знарядь зламування ( окремі частини зламних перешкод ) і лише в окремих випадках, за неможливості вилучення самого об'єкта, на якому були виявлені сліди, допускається вміщення їх зліпків, одержаних за допомогою полімерних мас.

6.3.3. Об'єктами колекцій можуть бути лише сліди знарядь зламування, за якими можливе проведення ідентифікаційного дослідження або встановлення групової належності знаряддя зламування.


6.4. Картотеки слідів взуття


6.4.1. Картотеки слідів взуття, створюються для:

• встановлення фактів залишення слідів одним і тим же зразком взуття при вчиненні декількох злочинів ( у різний час, на різних територіях);
  
• ідентифікації взуття, що належить конкретній особі, за слідами, які вилучені під час оглядів місця події.
  

6.4.2 До масивів картотек можуть вмішуватися зліпки, фотознімки та схематичні малюнки слідів взуття, які вилучені з місця події. Не підлягають вміщенню в картотеку фотознімки слідів взутя, які залишені потерпілим та іншими особами, які не мають відношення до вчинення злочину.

У картотеку вміщуються тільки сліди за якими можливе проведення ідентифікаційного дослідження або встановлення групової належності.


6.5. Картотеки слідів транспортних засобів ( протекторів шин )


6.5.1. Колеікції слідів транспортних засобів створюються для:

• встановлення фактів використання одних і тих же транспортних засобів при вчиненні декількох злочинів ( у різний час, на різних територіях );
  
• ідентифікації конкретних транспортних засобів ( протекторів шин), що залишили сліди на місці події.
  

6.5.2 Картотека комплектується зліпками, фотознімками і схематичними малюнками, які виготовлені під час огляду місця події і слідів, що залишені шинами транспортних засобів (автобусів, тролейбусів, легкових та вантажних автомобілів, тракторів, самохідних машин і механізмів, мотоциклів, мопедів, велосипедів, причепів тощо).

Фотознімки слідів транспортних засобів мають бути виконані за правилами судової фотографії. На схематичних малюнках в обов'язковому порядку наносяться необхідні розміри.


6.6. Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки)


6.6.1 Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки) створюються для:

• встановлення фактів використання одних і тих же зразків зброї при вчиненні декількох злочинів ( у різний час, на різних територіях);
  
• виявлення зброї, яка застосовувалась при вчиненні злочинів, серед вилученої, знайденої та добровільно зданої;
  
• встановлення фактів застосування злочинцями втраченої нарізної або гладкоствольної вогнестрільної зброї, що була на озброєнні органів внутрішніх справ, зареєстрована на об'єктах дозвільної системи та перебувала в особистому користуванні громадян;
  
• виявлення зброї, яка була втрачена працівниками органів внутрішніх справ, серед вилученої, знайденої та добровільно зданої.
  

До масивів кулегільзотек вміщуються об'єкти:

• кулі і гільзи, які вилучені під час оглядів місця події;
  
• експериментальних куль і гільз, які одержані при відстрілі вилученої, знайденої та добровільно зданої нарізної вогнестрільної зброї;
  
• експериментальних куль і гільз, які одержані при відстрілі втраченої нарізної та гладкоствольної вогнестрільної зброї, що зберігається та використовується в органах внутрішніх справ, на об'єктах дозвільної системи та перебувала в особистому користуванні громадян.
  

Кулі і гільзи, які надійшли до колекції, досліджуються з метою визначення моделі зброї, з якої вони вистріляні та ссистематизуються в колекції за моделями або за видами зброї.

Інформаційні картки систематизуються в аналогічному порядку.

6.2.6. Кулегільзотеки розподіляються на центральну та регіональні. Центральна кулегільзотека ( ЦКГТ ) ведеться в ДНДЕКЦ МВС, регіональні (КГГ) у НДЕКЦ ГУМВС, УМВС та УМВСТ.

6.6.3. Ведення кулегільзотек доручається працівнику або групі працівників, які спеціалізуються в області балістики

6.6.4. Об'єкти підлягають рсєстрації в спеціальному журналі (додаток 1, форма 4) і зберігаються в спеціально обладнаних шафах або ящиках, які в неробочий час зачиняються і опечатуються.

6.6.5. Кулі і гільзи зі слідами зброї надсилаються для перевірки за колекцією органом, що веде розслідування, до регіональних кулегільзотек не пізніше 10 дів з дня порушення кримінальної справи, незалежно від того, розкрито злочин чи ні.

6.6.5.1. Після перевірки за масивами регіональної кулегільзотеки об'єкти надсилаються до ЦКГТ ДНДЕКЦ. Перевірка за масивами ЦКГТ виконується в термін, що не перевищує 10 діб з дня надходження об'єктів до колекції. Довідка про результати перевірки надсилається зацікавленим органам.

Якщо під час огляду місця події вилучено лише по одному об'єкту кожного виду, усі вони надсилаються для перевірки та вміщення до масивів ЦКГТ, а якщо вилучено декілька однакових об'єктів, частина їх надсилається до ЦКГТ, а частина - вміщується до масивів регіональної кулегільзотеки. Кулі і гільзи зі слідами зброї, які вилучені з місць нерозкритих злочинів, перед направленням на перевірку фотографуються (з куль робиться розгоріка).

6.6.6. Перевірці за колекцією підлягає вилучена або добровільно здана вогнестрільна зброя, яка незаконно зберігалася в державних установах, організаціях чи у громадян, а також знайдена нарізна вогнестрільна зброя ( револьвери, пістолети, автомати, карабіни, обрізи малокаліберинх і бойових гвинтівок та карабінів, саморобна нарізна зброя, комбіновані мисливські рушниці ).

6.6.7. Необхідність перевірки зброї з числа зданої в органи внутрішніх справ установами, організаціями, та громадянами, у яких вона знаходилася в користуванні на законних підставах визначається органом внутрішніх справ, на обліку в якому ця зброя перебувала.

6.6.8. Не підлягаєе перевірці за кулегільзотеками учбова нарізна зброя, що не пристосована до стрільби, кулемети, мисливська гладкоствольна зброя ( окрім випадків зазначених у Інструкції по створенню єдиної автоматизованої системи обліку, вогнепальної (стрілецької) зброї, яка зберігається та використовується МВС, на об'єктах дозвільної системи та перебуває у особистому використанні громадян ), а також непридатна для одержання експериментальних куль і гільз.

6.6.9. Відстріл зброї робиться з використанням кулевловлювачів, що забезпечують якість відображення слідів на кулях і гільзах.

З кожного ствола зброї робиться по три постріли (за наявності змінних магазинів - по три постріли з використанням кожного магазину). Відстріл автоматів проводиться в режимі одиночного вогню. При відстрілі револьверів експериментальні кулі ( оболонкові і безоболонкові ) і гільзи повинні бути одержані і кожної камори барабана.

Відстріл технічно несправнаї зброї може проводитись після заміни пошкоджених або поповнення відсутніх деталей. Факт заміни деталей відображається в супроводжувальному документі (у цих випадках перевіряються лише сліди деталей, які не замінювалися).

6.6.10. Отримані експериментальні кулі та гільзи після перевірки за масивами регіональної кулегільзотеки надсилаються до ЦКГТ у термін, що не перевищує 10 діб.

6.6.11. З метою забезпечення ефективного використання кулегільзотек для розкриття злочинів у екепертно-криміналістичних підрозділах ведеться облік інформації про факт вилучення, добровільної здачі зброї.

6.6.12. Відстріляна зброя зберігається в ГУМВС, УМВС, УМНСТ до отримання відповіді з ЦКГТ про результати її перевірки. Знищення зброї до закінчення її перевірки за масивами центральної та регіональних кулегільзотек категорично забороняється.

6.6.13 Експериментальні кулі та гільзи, відстріляни з вилученої, знайденої зброї, зберігаються в ЦКГТ упродовж п'яти років.

6.6.14. Кулі та гільзи, які вилучені з місць подій, виключаються з колекції у разі:

• встановлення вогнестрільної зброї, з якої вони вистріляни;
  
• за вимогою слідчого або суду;
  
• після 5-річного терміну зберігання ( вилучені об'єкти відсилаються в орган, з якого вони надійшли).
  

6.7. Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом.


6.7.1.Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів які виготовлені поліграфічним способом, ведуться в ДНДЕКЦ для:

• встановлення ознак спільності їх походження за способом і технологією виготовлення;
  
• виявлення осіб, які займаються виготовленням підроблених грошей, цінних паперів;
  
• та бланків документів.
  

6.7.2. Обліки складаються з колекції зразків підроблених об'єктів і інформаційної картотеки про факти її вилучення:

6.7.2.1. Порядок комплектування масивів колекції та картотеки і робота з ними.

6.7.2.1.1. Грошові знаки, пінні піпери та документи з ознаками впдробки, які виготовлені поліграфічним способом, надсилаються слідчими чи працівниками оперативних підрозділів до експертно-криміналістичних підрозділів для проведення експертиз або досліджень.

6.7.2.1.2. Якщо під час проведения експертиз або досліджень встановлено, що обєкти підроблені, вони надсилаються разом з відповідною інформацією до ДНДЕКЦ для вміщення до обліків.

6.7 2.1.3. Інформація, що надійшла до ДНДЕКЦ, заноситься на картку, яка вміщується до картотеки.

6.7.2.1.4. Об'єкти, що надіслані до ДНДЕКЦ, підлягають перевірці. Довідка про результати перевірки надсилається до зацікавленого органу. Зразки об'єктів, яких немає а колекції, реєструються в журналі реєстрації об'єктів, уміщених у картотеку (колекцію) (додаток 1, форма 4) і залишаються для проведення досліджень.

6.7.2.1.5. Об'єкти й колекції розміщуються за розділами:

• паперові грошові знаки, які виготовлені із застосуванням технічних зіасобів;
  
• мальовані грошові знаки:
  
• монети;
  
• інші папери;
  
• бланки документів, які виготовлені поліграфічним способом.
  

6.7.2.1.6. Об'єкти, які зареєстровані в колекції, можуть вилучатися з колекції за вимогою слідчого або суду, але з обов'язковим їх поверненням після винесення вироку.


6.8. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху


6.8.1. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху, створюється для:

• встановлення фактів повідомлень однією і тією ж особою про загрозу вибуху (в різний час, на різних територіях);
  
• ідентифікації особи за ознаками голосу, який був зафіксований на фонограмі під час надходження анонімного повідомлення;
  
• встановлення соціального портрета (рівень освіти, соціальне походження, місця формування мовних навиків, професія, психологічний тип аноніма, реальність загрози та інше) такої особи.
  

6.8.2. Колекція формується з фонограм анонімних повідомлень, які надійшли до чергових частин органів внутрішніх справ або до установ, організацій та громадян.

Не підлягають вміщенню до колекції фонограми з голосами, характеристики яких не відповідають визначеним критеріям якості запису.

ІІри встановленні особи, яка анонімно повідомляла про загрозу вибуху, зразок її голосу направляється органом внутрішніх справ для перевірки за масивом анонімних повідомлень.


7. Участь працівника експертно-криміналістичних підрозділів у профілактиці злочинів


7.1. Профілактична діяльність експертно-криміналістичних підрозділів може здійснюватись як за власною ініціативою, так і згідно з завданнями посадових осіб галузевих служб.

7.2. Основними завданнями профілактичної діяльності є:

• виявлення умов, що сприяють учиненню злочинів, на основі аналізу і узагальнення експертної практики;
  
• визначення можливих способів учинення злочинів з використанням злочинцями технічних засобів і конструктивних недоліків місць зберігання матеріальних цінностей;
  
• навчання фізичних та юридичних осіб способам розпізнання злочинних проявів, які пов'язані з підробкою документів, цінних паперів, порушенням пломб, зачиняючих пристроїв і т.п.;
  
• застосування техніко-криміналістичних засобів при проведенні профілактичних заходів іншими підрозділами органів внутрішніх справ.
  

7.3. Умови, що сприяють учиненню злочинів, повинні виявлятися при проведенні експертиз та досліджень, як за завданнями особи або органу, які призначили їх, так і за ініціативою експерта і відображатися ним у висновку ( довідці ).

7.4. Аналіз експертної практики і участі в слідчих діях з метою профілактики злочинів проводяться за:

• об'єктами досліджень (видами речових доказів) - з метою визначення кола об'єктів, надійність захисту яких має бути підвищена;
  
• способами вчинення злочинів - з метою їх вивчення і розробки заходів, застосування яких виключить можливість вчинення нових злочинів аналогічним способом, а також засобів, які підвищують можливість розкриття таких злочинів.
  

7.5. Узагальнені матеріали використовуються при розробці пропозицій для інформування державних органів, установ та організацій, а також при підготовці оглядів, статей, доповідей, методичних посібників, проведенні лекцій і практичних занять.

7.6. Розроблені за результатами аналізу експертної практики пропозиції щодо усунення умов, що сприяють вчиненню злочинів, мають відповідати таким вимогам:

• грунтуватись на фактичному матеріалі, за потреби підтверджуватися результатами досліджень;
  
• бути прийнятними з економічної точки зору та реальними на даному рівні розвитку науки і техніки;
  
• не дублювати положення діючих нормативних актів ( правил, інструкцій, технічних умов тощо).
  

8. Організація навчання особливого складу органів внутрішніх справ з питань застосування техніко-криміналістичних засобів і експертно-криміналістичних методів у боротьбі зі злочинністю


8.1. Участь працівників експертно-криміналістичних підрозділів у навчанні особового складу органів внутрішніх справ здійснюється шляхом:

• проведення занять з особовим складом за тематикою, розробленою за методичними рекомендаціями підрозділів по роботі з особовим складом;
  
• організації практики працівників слідчих і оперативних підрозділів;
  
• проведення обласних та міжрегіональних науково-практичних рекомендацій, конференцій і семінарів;
  
• видання бюлетенів, оглядів, науково-методичних рекомендацій, інформаційних листів, відеофільмів, фотоальбомів та ін.
  

8.2 Основною формою навчання є практичні заняття в класах-полігонах, лабораторіях, і на місцевості в умовах, наближених до реальної обстановки, виїздом фахівців у міські, районні чи лінійні органи.

8.2.3. До проведення занять можуть залучатися фахівці інших міністерств і відомств.

8.2.4. Проведення практичних занять працівників слідчих і оперативних підрозділів здійснюється за планами, які погоджені підрозділами по роботі з особовим складом та з урахуванням рекомендацій керівників, які направили працівника для проходження стажування.


9. Оганізація професійної підготовки працівників експертно-криміналістичних підрозділів та підвищення їх кваліфікації


9.1. На посади експертів експертно-криміналістичних підрозділів призначаються особи, які мають вищу освіту та, як правило, експертну підготовку; на посаді старших експертов, головних спеціалістів – з вищою освітою ( рівня спеціаліста, магістра ) та високим рівнем кваліфікації.

Як виняток, на посади експертів можуть призначатись особи з вищою освітою без спеціальної підготовки.

Посади техніків-криміналістів, техніків-саперів заміщуються особами, які мають відповідну кваліфікацію.

9.1.1. Підготовка фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів здійснюэться на відповідних факультетах (кафедрах) закладів освіти МВС України, курсах, навчальних зборах, а також безпосередньо за місцем проходження служби за програмами, які затверджені МВС України. Відбір кандидатів для вступу на факультети (кафедрах) підготовки експертів-криміналістів закладів освіти МВС України проводиться за участю керівників ДНДЕКЦ, НДЕКЦ.

9.1.2. Надання права самостійного проведення експертиз та досліджень (атестація як судового експерта), проведення вібухотехнічних робіт працівникам експертно-криміналістичних підрозділів, у т.ч. випускникам криміналістичних факультетів (кафедр) закладів освіти МВС, здійснюється Експертно-кваліфікаційною комісією МВС України після складання відповідних іспитів.

Право участі як спеціаліста в проведенні оглядів місця події та інших слідчих дій працівникам надається Екзаменаційною комісією ГУМВС, УМВС, -УМВСТ після складання відповідних іспитів.

9.1.3. Порядок отримання, підтвердження або позбавлення права самостійного проведення експертиз та досліджень, вибухотехнічних робіт, участі як спеціаліста в проведенні оглядів місця події та інших слідчих дій визначається документами, що регламентують діяльність Експертно-кваліфікаційної комісії МВС України, Екзаменаційних комісій ГУМВС, УМВС, УМВСТ.

9.1.4. Працівники, які припустились грубих порушень методик проведення експертиз, вибухотехнічних робіт, можуть бути позбавлені права на самостійну роботу рішенням Експертно-кваліфікаційної комісії МВС України.

Працівники, які припустились грубих порушень при застосуванні техніко-криміналістичних засобів і експертно-криміналістичних методів під час проведення оглядів місця події та інших слідчих дій, можуть бути позбавлені права на самостійну роботу рішенням Екзаменаційної комісії ГУМВС, УМВС, УМВСТ за місцем проходження служби.

9.2. Працівникам експертно-криміналістичних підрозділів, які призначені на посади експертів без спеціальної підготовки, визначається 18-місячний іспитовий строк для набуття спеціальних знань, професійних навичок і отримаиня права самостійної роботи. За кожним таким працівником з моменту призначення на посаду на весь час освоєння професії, а також не менш ніж на півроку після отримання ним права самостійного проведення експертиз і досліджень, розпорядженням керівника експертно-криміналістичного підрозділу закріплюється наставник з достатнім досвідом роботи.

9.2.1. Навчання призначеного працівника здійснюється згідно з планом, який затверджується керівником експертно-криміналістичного підрозділу та складається з таких етапів:

• проведення вступного та первинного інструктажів з правил безпеки;
  
• ознайомча практика в ДНДЕКЦ, НДЕКЦ;
  
• засвоєння методів та тактика застосування технічних засобів для виялення, закріплення та вилучення слідів і речових доказів під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;
  
• складання іспитів на отримання права участі як спеціаліста в проведенні оглядів місця події та інших слідчих діях Екзаменаційній комісії ГУМВС, УМВС, УМВСТ;
  
• засвоєння методик проведення експертиз та досліджень за спеціальністю;
  
• стажування в експертно-криміналістичному підрозділі для закріплення отриманих знань з методик проведення експертиз та досліджень;
  
• навчання на учбово-методичних курсах у закладах освіти МВС або при НДЕКЦ;
  
• складання іспитів на огримання права самостійного проведення експертиз та досліджень Експертно-кваліфікаційній комісії МВС України.
  

9.2.2.1. Стажування працівника здійснюється в НДЕКЦ за місцем проходження служби. За потреби керівник експертно-криміналістичного підрозділу може направити працівника для проходження стажування в ДНДЕКЦ або інший експертно-криміналістичний підрозділ за відповідним погодженням з керівництвом останнього.

Для проходженни стажування керівник експертно-криміналістичного підроздлу складає направлення (додаток 1, форма 8).

9.2.2.2. Керівником експертно-криміналістичного підрозділу, де буде проводитись стажування працівника, призначаеться відповідальний за проведення стажування, який з урахуванням рекомендацій, викладених у направленні, складає план стажування (додаток 1, форма 9), організовує роботу згідно з цим планом, подає необхідну допомогу стажисту та здійснює контроль за проходженням стажування. За результатами стажування складається висновок (додаток 1, форма 10), який затверджується керівником експертно-криміналістичного підрозділу, де було проведено стажування, і додається до особової справи працівника.

9.2.2.3. Для виконання практичних завдань та вивчення спеціальної літератури працівник може використовувати службовий час.

9.3. Ознайомча практика, стажування, семінари, учбово-методичні збори та науково-практичні конференції організуються у відповідності з планами, які затверджуються ДНДЕКЦ і доводяться до відома керівництва ГУМВС, УМВС, УМВСТ.

9.4. Відповідальність за організацію підвищення кваліфікації працівимків покладається на керівників експертно-криміналістичних підрозділів.

9.5. Заявки на проходження стажувань в інших екстертно-криміналістичних підрозділах або експертних установах інших відомств для засвоєння нових методик досліджень, участь у науково-практичних конференціях, семінарах і зборах надаються до ДНДЕКЦ щопівроку до 10 травня та 10 грудня.

9.6. ДНДЕКЦ згідно з наданими заявками складає плани стажувань, які затверджуються керівництвом МВС, витяги з яких направляються в зацікавлені НДЕКЦ, інші відповідні установи і є підставою (дозволом) для проходження працівниками стажувань. Проведення науково-практичних конференцій, семінарів та зборів здійснюється згідно з піврічними планами роботи ДНДЕКЦ.


10. Організація взаємодії з науково-дослідними установами, організаціями і підприємствами інших міністерств та відомств


10.1. Працівники експертно-криміналістичних підрозділів можуть брати участь у роботі координаційних рад,міжвідомчих комісій та робочих груп, які створюються за розпорядженням Уряду або на підставі угод про співпрацю та інших міжвідомчих документів. Участь працівників експертно-криміналіс-тичних підрозділів у роботі зазначених органів регламентується відповідними положеннями або іншими документами.

10.2. Експертно-криміналістичні підрозділи при виконанні покладених на них обов'язків можуть звертатися в ініціативному порядку за допомогою до науково-дослідних установ, організацій, підприємств інших міністерств і відомств з метою:

• залучення фахівців для одержання консультацій в процесі виконання криміналістичних досліджень, використання обладнання і приладів;
  
• проведення стажувань працівників з метою засвоєння методик використання нових технічних засобів та обладнання для дослідження речових доказів;
  
• удосконалення діючих та розробки нових криміналістичних засобів і методів виявлення, закріплення, вилучення і дослідження слідів та речових доказів;
  
• автоматизації вирішення криміналістичних завдань на основі використання компютерних засобів.
  

Оплата праці залучених фахівців інших відомств проводиться в установленому порядку за рахунок коштів статей кошторису МВС України.

10.3. Експертно-криміналістичні підрозділи використовують в установленому порядку допомогу позаштатних працівників. Позаштатні працівники можуть бути залучені для спільної участі у проведенні:

• слідчих дій як спеціалісти;
  
• експертиз та досліджень;
  
• розробки та вдосконалення криміналістичних засобів і методів дослідження речових доказів;
  
• ремонтних та пуско-налагоджувальних робіт лабораторного обладнання, криміналістичної техніки і апаратури;
  
• наукової та методичної роботи.
  

Відбір і оформлення позаштатних працівників, організація роботи і ними здійснюється в порядку, встановленому нормативними актами МВС.

11. Міжнародне співробітництво


11.1. Міжнародне співробітництво здійснюється на умовах рівноправних відносин з іноземними науковими та науково-дослідними організаціями, юридичними особами, міжнародними науковими організаціями, науковими товариствами і об'єднаннями відповідно до чинного законодавства України та міждержавних угод.

11.2. Міжнародне співробітництво здійснюється через:

• участь у роботі міжнародних організацій, науково-практичних конференцій, конгресів, семінарів та симпозіумів;
  
• провадження спільних наукових досліджень, програм, технічних і технологічних розробок;
  
• участь у спільних дослідженнях та розробках, які проводяться міжнародними колективами спеціалістів;
  
• використання інтелектуальної власності на наукові на науково-технічні разробки на підставі угод між суб'єктами міжнародної наукової та науково-технічної діяльності;
  
• взаємний обмін науковою та науково-технічною інформацією;
  
• використання міжнародних інформаційних банків даних;
  
• участь у міжнародних інноваційних програмах, які мають на меті підвищення ефективності криміналістичного забезпечення боротьби зі злочинністю;
  
• реалізацію заходів, які передбачені міжнародними угодами;
  
• проведення експертиз та досліджень за дорученням відповідного органу або особи іншої держави, з якими МВС України укладено відповідні угоди;
  
• залучення спеціалістів з інших держав для проведення експертиз та досліджень у порядку, який передбачено діючим законодавством.
  

11.3. ДНДЕКЦ МВС України як суб'єкт науково-технічної діяльності згідно з чинним законодавством може укладати угоди з іноземними юридичними та фізичними особами, брати участь у роботі міжнародних наукових товариств, асоціацій та союзів на правах членства.


12. Організація науково-дослідницької діяльності


12.1. Науково-дослідницька діяльність експертно-криміналістичних підрозділів організовується згідно з планами, які затверджуються керівництвом МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ.

12.2. До планів науково-дослідницької роботи включаються такі заходи:

• розробка нових та вдосконалення існуючих експертних методик і техніко-криміналістичних засобів у боротьбі зі злочинністю;
  
• розробка та впровадження в практичну діяльність експертно-криміналістичних підрозділів нових науково-технічних засобів;
  
• редакційно-видавнича робота – підготовка підручників, посібників, довідників, методичних рекомендацій, інформаційних листів, оглядів, наукових і науково-практичних збірників;
  
• підготовка проектів нормативних документів, а також пропозицій керівництву ДНДЕКЦ, ГУМВС, УМВС, УМВСТ з питань удосконалення оперативно-службової діяльності;
  
• узагальнення і поширення передового досвіду;
  
• удосконалення експертно-криміналістичних методів досліджень, ведення криміналістичних обліків, аналітичної та організаційної роботи на основі впровадження автоматизованих систем та технологій;
  
• аналіз експертної практики та ефективності використання техніко-криміналістичних звсобів і експертно-криміналістичних методів для розкриття, розслідування та попередження злочинів;
  
• підготовка та проведення науково-практичних конференцій, семінарів;
  
• виконання дисертаційних досліджень працівниками експертно-криміналістичних підрозділів;
  
• участь у рецензуванні дипломних робіт випускників вищих навчальних закладів МВС.
  

12.3. Науково-дослідницька діяльність може здійснюватись працівниками експертно-криміналістичних підрозділів як самостійно, так і спільно з фахівцями науково-дослідних організацій, установ та підприємств.


13. Забезпечення умов роботи експертно-криміналістичних підрозділів


13.1. Забезпечення лабораторій та структурних підрозділів приміщеннями


13.1.1. Лабораторії ДНДКЦ, НДЕКЦ та їх структурних підрозділів розміщуються в приміщеннях, що відповідають вимогам санітарних та будівельних норм і правил безпечної експлуатації та збереження обладнання.

13.1.2. Для фотолабораторій, лабораторій проведення хімічних, фізичних, медико-біологічних, харчових, автотехнічних, пожежотехнічних. вибухотехнічних й інших видів спеціальних досліджень виділяються спеціальні приміщення. У відповідності з їх фактичною потребою в них має бути передбачено:

• енергозабезпечення;
  
• підведення газу, холодної і гарячої води;
  
• захист від електромагнітного поля, вібрації, шуму;
  
• електрозаземлення;
  
• вентиляція (крім згальної припливно-витяжної) для відсосу повітря з витяжних шаф;
  
• аварійний душ;
  
• збереження умов стерильності.
  

13.1.3. Роботи, які проводяться з використанням рентгенівської апаратури та ядерно-фізичні дослідження ведуться в окремих приміщеннях, які зазабезпечують протипроменевий захист.

13.1.4. Балістичні лабораторії експертно-криміналістичних підроділів забезпечуються тирами для експериментальних відстрілів вогнестрільної зброї, що надійшла на дослідження, які обладнуються згідно з вимогами наказів МВС України.

13.1.5. Лабораторіям автотехнічних досліджень та комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводять, надаються додаткові приміщення та бокси для проведення досліджень транспортних засобів, їх агрегатів, механізмів, вузлів, деталей, які обладнуються згідно з табелем належності.

13.1.6. Вибухотехнічна служба ДНДЕКЦ, НДЕКЦ забезпечується окремими приміщеннями для зберігання вибухонебезпечних речових доказів, дослідження вибухових пристроїв та речовин, вибухокамерами, підривними майданчиками. Обладнання їх здійснюється згідно з діючими нормативними актами.


13.2. Матеріально-технічне забезпечення експертно-криміналістичних підрозділів


13.2.1. Матеріально-технічне забезпечення експертно-криміналістичних підрозділів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, плати, отриманої від юридичних та фізичних осіб за проведення досліджень та інших робіт (послуг), а також коштів, що надаються установами, організаціями, підприємствами або громадянами для підвищення рівня матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення відповідно до ст. 24 Закону України "Про міліцію" та діючих нормативно-правових актів.

13.2.2. Експертно-криміналістичні підрозділи забезпечуються криміналістичною технікою і витратними матеріалами Головним управлінням військового та матеріально-технічного забезпечення (ГУВ та МТЗ) МВС України у відповідності з нормами табельної належності та поданими заявками.

13.2.3. Забезпечення аппаратурою, приладами, обладнанням та витратними матеріалами, не передбаченими нормами табельної належності (крім техніки та матеріалів імпортного походження), здійснюється ДНДЕКЦ. Перелічене майно імпортного походження закуповується за погодженням з ГУВ та МТЗ МВС України.

13.2.4. Заявки на витратні матеріали (фотоплівку, фотопапір, хімікати, хімічний посуд, спеціальні порошки, слідокопіювальні матеріали тощо) складаються з урахуванням норм витрат і середньорічних потреб експертно-криміналістичних підрозділів.

13.2.5 За нагальної потреби експертно-криміналістичні підрозділи мають право на придбання техніко-криміналістичних засобів та іншого обладнання, а також витратних матеріалів через торговельні установи і безпосередньо на підприємствах-виробниках.

13.2.6. Розподіл техніко-криміналістичних засобів та іншого обладнання, а також витратних матеріалів проводять ДНДЕКЦ, НДЕКЦ, а їх видачу -підрозділи тилового забезпечення.

13.2.7. Працівники експертно-криміналістичних підрозділів зобов'язані забезпечувати збереження і ефективне використання техніко-криміналістичних засобів та іншого обладнання.

13.2.8. Бухгалтерський облік техніко-криміналістичних засобів, іншого обладнання і витратних матеріалів ведуть працівники фінансової служби експертно-криміналістичних підрозділів. Оперативний облік зазначеного майна, складання табелю належності та звіту замовлень (як у цілому по службі так і по підрозділах) здійснюється відповідальною особою, призначеною керівником служби з числа старшого і середнього начальницького складу.

13.2.9. Технічне обслуговування техніко-криміналістичних засобів та іншого обладнання покладається на відділи та відділення експлуатаційно-технічного та метрологічного забезпечення криміналістичної техніки. Метою технічного обслуговування апаратури і приладів є своєчасне усунення несправностей і забезпечення їх постійної готовності до роботи. Воно складається з профілактичного огляду, планово-профілактичного, поточного, середнього і капітального ремонту.

Профілактичний огляд техніки проводять особи, за якими вона закріплена.

13.2.10. Техніко-криміналістичні засоби та інше обладнання після проведення плановр-профілактичного, поточного, середнього і капітального ремонту проходять обов'язкову метрологічну перевірку та атестацію.

13.2.11. Планово-профілактичний, поточний, середній і капітальний ремонт проводиться спеціалізованими підприємствами. Оплата вартості ремонту проводиться в межах виділених для цього асигнувань.

13.2.12 Вибракування і списання проводиться в порядку, визначеному МВС України. Витратні матеріали списуються за фактичними їх втратами щомісячно згідно з актами, які затверджуються керівником експертно-криміналістичного підрозділу.

13.2.13. Оплата мікродонорам за кожне взяття крові для проведення криміналістичних досліджень проводиться згідно чинного законодавства.

13.2.14. Придбання об'єктів для довідкових колекцій та поповнення бібліотек експертно-криміналістичних підрозділів спеціальною літературою здійснюється за рахунок коштів, які виділені для цього МВС України та позабюджетних надходжень.


13.3. Охорона праці в НДЕКЦ


13.3.1. У кожній лабораторії ДНДЕКЦ, НДЕКЦ та їх структурних підрозділів у загальнодоступному місці зберігаються:

• аптечка з набором медикаментів і перев'язувальних матеріалів;
  
• засоби гасіння пожеж;
  
• засоби індивідуального та колективного захисту від ураження електричним струмом (ізолюючі підставки, килими, гумові рукавиці тощо);
  
• інструкція з охорони праці за спеціалізацією та видами робіт.
  

13.3.2. ІІри роботі з хімічними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань лабораторії оснащуються індивідуальними засобами захисту.

При роботі з вибухонебезпечними предметами лабораторії оснащуються засобами захисту від вибуху.

13.3.3. Працівники експертно-криміналістичних підрозділів зобов'язані:

• знати і виконувати діючі норми і правила охорони праці при експлуатації електроприладів, рентгенівських установок та іншої апаратури, при роботі з хімічними речовинами, у тому числі отруйними, вибухо- і пожежонебезпечними, при користуванні апаратами, працюючи під тиском, балонами з стиснутим або зрідженим газом тощо;
  
• не приступати до роботи на приладах, установках й іншій апаратурі, які не пройшли державну чи відомчу метрологічну перевірку. У разі виявлення несправностей, які небезпечні для здоров'я або життя людей, вживати заходів до їх усунення в межах правил охорони праці;
  
• додержуватись правил пожежної безпеки і вміти застосовувати засоби гасіння пожеж;
  
• володіти прийомами подання першої медичної допомоги при нещасних випадках;
  
• регулярно проходити інструктаж з охорони та гігієни праці, пожежної безпеки.
  

13.3.4. Працівники експертно-криміналістичних підрозділів допускаються до роботи з техніко-криміналістичними засобами та іншим обладнанням тільки після здачі заліку з охорони праці.

13.3.5. У кожному експертно-криміналістичному підрозділі ведуться журнали обліку інструктажів з охорони праці.

13.3.6. Про випадки виробничого травматизму, що призвели до втрати працездатності працівника, негайно повідомляється в ДНДЕКЦ.

13.3.7. Працівниками експертно-криміналістичних підрозділів, які працюють з особиво шкідливими хімічними речовинами, компонентами вибухівки, видається спецхарчування згідно з діючими нормативними актами. Перелік хімічних речовин, при роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, наведений у додатку 3.