Ьний патронаж є соціально-економічним методом роботи соціального педагога у справі захисту та охорони дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Вид материала

Документы

Содержание Соціальний патронаж Соціальний патронаж Соціальний патронаж Соціальний педагог співпрацює З адміністрацією Зміст патронажної роботи

Подобный материал:

• Утримання І вихованя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 25.08kb.
• Доповідь голови ппо кту щокіна, 138.43kb.
• План роботи районної державної адміністрації на другий квартал 2012 року № п/п, 395.98kb.
• Програма, 67.43kb.
• Відомості Верховної Ради Опубликовано:  2006-06-19   Просмотров:  5662 закон, 476.26kb.
• Укра ї н а тисменицька районна рада івано-франківської області, 285.08kb.
• Інформація про стратегічні напрямки роботи служби у справах дітей, 108.37kb.
• Затверджено рішенням обласної ради від 03 лютого 2009 року №1103-V, 5246.25kb.
• Про затвердження спільних заходів, спрямованих на підтримку дітей у зимовий період,, 62.54kb.
• Р І шенн я " 11" вересня 2007 року №120 Про роботу служби у справах дітей з питань, 43.91kb.

Сімакова І.А.,

соціальний педагог Харківського

професійного електротехнічного ліцею


Організація соціального патронажу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування


Соціальний патронаж є соціально-економічним методом роботи соціального педагога у справі захисту та охорони дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Одна з основних проблем сучасного стану охорони дитинства в Україні – це наявність близько 100тисяч дітей-сиріт дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують соціального захисту і не адаптовані до життя в суспільстві.

Основними причинами залишення без батьківського піклування є:

• Соціально-економічні, пов’язані з убожінням сім’ї (безробіття, жебрацтво батьків, тривала їх відсутність, відсутність постійного житла, розлючення, або смерть одного з батьків);
  
• Морально-етичні (асоціальний спосіб життя батьків, до жебракування, злочинні діяння батьків, різноманітні форми насильства, спрямованого на дітей);
  
• Психологічні (суб’єктивні) – раннє або позашлюбне материнство, дисфункційність сім’ї: неповна, новоутворена, багатодітна, сім’я інвалідів, нездорова емоційна атмосфера в сім’ї, конфліктність її членів;
  
• Медичні – наявність хвороб у батьків, що унеможливлюють виконання батьківських обов’язків.
  

Крім того, зростає кількість соціальних сиріт, тобто дітей, соціальний статус яких невизначений. Це бездоглядні діти, які перебувають сам на сам з проблемами виживання. До цієї ж групи дітей можна віднести і тих які тривалий час виховуються в інтернат них закладах і батьки яких, хоч і не позбавлені батьківських прав, але не цікавляться їхнім життям.

Окрему групу дітей-сиріт становлять діти, від яких батьки відмовились ще у пологових будинках або яких народивши, покинули чи «підкинули» кому-небудь, чи залишили будь-де. Майже 100 новонароджених стають сиротами уже в перші години свого життя, тому що від них відмовляються матері у пологових будинках.

Вирішення проблеми дітей, які потребують соціального захисту, законом покладено на органи опіки та піклування. Безпосереднє виконання функцій щодо виявлення таких дітей, їх влаштування покладається на служби у справах дітей, охорони здоров’я, соціального захисту населення, у справах сім’ї та молоді, відділи (управління) освіти. Перебуваючи у постійному контакті, вони зобов’язані вживати всіх можливих заходів щодо захисту прав та інтересів дітей, які залишилися без батьківського піклування, були покинуті, виховуються у сім’ях опікунів, інтернат них закладах, надавати допомогу органам опіки і піклування у своєчасному влаштуванні таких дітей.

Соціальний патронаж, спрямований, згідно із Законом України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» (ст. 1), на створення соціальних умов для задоволення законних інтересів, свобод, реалізації прав дитини на освіту у системі освіти, на розвиток дитини. Сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні дітей, їхній адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам та особам, які їх заміняють.

Нормативно-правову базу з соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування складають:

• Конституція України;
  
• Міжнародні правові акти
  
• Закони України
  
• Акти Президента України
  
• Постанови Кабінету міністрів України та ін. нормативно-правові акти України.
  

Важливим міжнародним нормативно-правовим документом є Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради УРСР №789-ХІІ від 27 лютого 1991р. «Про ратифікацію Конвенції про права дитини»

У Конвенції зазначено, що дитина, яка постійно, або тимчасово позбавлена сімейного оточення, не повинна залишатися в такому оточенні і має право на захист і допомогу держави (ст.20), тобто на заступництво та піклування (або патронаж).

Основним документом нормативно-правового регулювання діяльності в Україні є Конституція України (прийнята на V сесії ВР України 28 червня 1996р.), яка гарантує права та свободи громадян у тому числі і дітей (розділ ІІ), зокрема право на соціальний захист та допомогу (ст.46).

Соціальний патронаж – основна форма соціальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування. Це система заходів щодо підтримки умов , достатніх для забезпечення життєдіяльності дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.

Соціальний патронаж передбачає організацію постійної роботи в дитячих будинках сімейного типу, інтернатах, підбір сімей, які беруть дітей-сиріт з дитячих будинків та інтернатів на вихідні та канікули до себе додому. Постійну роботу фахівців центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з дітьми в сім’ях опікунів. Спеціалістами таких центрів надається постійна психологічна, педагогічна, інформаційна та юридична допомога батькам-вихователям та дітям-сиротам, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу.

Соціально-правовим захистом дітей-сиріт та тих, що залишились без батьківського піклування, суспільство переймалось ще з найдавніших часів. Цій категорії дітей необхідно забезпечити максимально можливий рівень фізичного та психічного здоров’я, доступ до отримання якісної освіти, надати можливість повністю реалізувати свій потенціал, розвивати почуття само ідентичності, навички міжособистісного спілкування і впевненості у різних ситуаціях суспільної взаємодії.

Соціальний патронаж включає такі компоненти:

• системний облік та догляд;
  
• комплексні заходи, спрямовані на подолання життєвих труднощів;
  
• створення корегую чого і виховую чого середовища;
  
• врахування і захист інтересів та прав дитини;
  

Принципи соціального патронажу:

• співпраця педагога та сім’ї;
  
• повага до дитини, визнання її цінності незалежно від досягнень та поведінки;
  
• реалізація першочергового права дитини на зростання та виховання у сім’ї;
  
• індивідуальний та диференційований підхід до кожної дитини;
  
• толерантність та гуманізм, відповідальність за дотримання норм професійної етики;
  
• компетентність соціальних педагогів та соціальних працівників у виконанні своїх обов’язків;
  
• уважне формування стратегії соціального патронажу;
  
• опора на позитивний соціально-педагогічний досвід;
  

Мета патронажу:

• виховання дитини з позиції інтересів і поваги до людей;
  
• формування у дитини загальнолюдських цінностей;
  
• надання допомоги та підтримки у гідному самоствердженні та повноцінному житті;
  
• педагогізація середовища, в якому зростає дитина.
  

Завдання патронажу:

• організація цілеспрямованої фахової допомоги у вирішення соціальних, психолого-педагогічних, медичних, юридичних, побутових, навчальних проблем;
  
• створення доцільних умов для виховання дитини відповідно до її індивідуальних особливостей та потреб вчасного і всебічного розвитку;
  
• послідовна соціалізація дитини в умовах сучасного суспільного життя;
  
• здійснення заходів, спрямованих на сприяння здобуттю дитиною освіти, фаху (формування позитивної мотивації до навчання та свідомого вибору професії);
  
• формування навичок самостійного життя;
  
• сприяння в оформленні державної допомоги, пенсій, пільг;
  
• забезпечення захисту майнових і житлових прав та інтересів;
  
• представлення інтересів дитини в суді та в органах виконавчої влади;
  
• надання комплексних правових соціально-педагогічних, соціально-психологічних послуг;
  

Функція патронажу:

• виховна, що передбачає формування позитивного процесу соціалізації дитини та опікунів, спрямованого на вдосконалення, досягнення успіхів у конкретних життєвих ситуаціях;
  
• соціально-правова, що виявляється у піклуванні держави про дітей, у їх правовій підтримці та захисті, формуванні правової компетентності шляхом ознайомлення з чинним законодавством;
  
• соціально-реабілітаційна, яка передбачає виховну, освітню, опікунську роботу з неблагополучними сиротами і сім’ями, в яких вони виховуються.
  

Через соціальний патронаж реалізуються права дитини:

• почуватися потрібно (само актуалізація);
  
• жити у безпечному фізичному і психічному середовищі;
  
• бути вислуханим і почутим;
  
• на шанобливе ставлення до її особистості і почуттів;
  
• на серйозне та уважне ставлення до її проблем;
  
• на допомогу;
  
• на самореалізацію.
  

Відповідальність за організацію заходів щодо охорони дитинства в навчальному закладі та соціального патронажу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування покладається на керівника цього навчального закладу.

Для забезпечення ефективної роботи керівник визначає відповідальних осіб, забезпечує чіткий розподіл посадових обов’язків та взаємодію всіх суб’єктів з питань соціального захисту дитини, а також здійснює постійний контроль за роботою всіх внутрішніх служб.

На різних етапах через свої функціональні повноваження до соціального захисту залучають:

• педагогічну раду; адміністрацію; раду наставників;
  
• психолого-педагогічний консиліум;
  
• внутрішні психолого – медико - педагогічні комісії;
  
• штаб з профілактики правопорушень;
  
• батьківський комітет;
  
• класних керівників, майстрів в/н;
  
• соціально-психологічну службу, яка організовує систему патронажної роботи, залучає інших фахівців, служби. Установи з метою захисту інтересів і прав дитини.
  

Взаємодія суб’єктів соціального патронажу є вирішальною у забезпеченні реальної допомоги дитині.

Значний обсяг роботи покладається на представників інших галузей, відомств, служб:

• кримінальної міліції(КМ);
  
• виконкому;
  
• служби у справах дітей (ССД);
  
• відділу у справах сім’ї та молоді;
  
• центру соціальних служб для молоді (ЦССМ);
  
• наркологічного диспансеру;
  
• центру зайнятості населення та інших соціальних партнерів;
  
• громадських організацій.
  

Важливо налагодити зв’язки з цими установами та раціонально використовувати можливості кожної.

Повноваження суб’єктів соціального патронажу (додаток 1).

Види роботи соціального педагога в навчальному закладі та поза ним щодо захисту і підтримки дітей, їхніх родин:

1. Педагогічна просвіта батьків, опікунів, класних керівників, майстрів в/н; консультування дітей, опікунів з правових питань.
   
2. Створення бази даних учнів, що потребують уваги та постійне ведення обліку учнів-сиріт та тих, що перебувають під опікою, здійснення контролю за їх вихованням, навчанням, станом здоров’я, матеріально-побутовими умовами утримання, збереження майна, яке їм належить, виконання опікуном своїх обов’язків. Вживання необхідних заходів щодо захисту прав та інтересів підопічних.
   
3. Участь у обстеженні і підготовці висновку з питань виховання дітей при окремому проживанні батьків, розбіжності поглядів щодо місця проживання; відбирання дітей; позбавлення батьківських прав.
   
4. Виступи в суді (за довіреністю навчального закладу) під час розгляду справ, пов’язаних з вихованням дітей, охороною їх прав та інтересів.
   
5. Підготовка матеріалів про доцільність позбавлення батьківських прав, відбір дітей на засідання опікунської ради.
   
6. Забезпечення учнів, які перебувають під опікою, єдиними квитками для пільгового проїзду в транспорті та оформлення інших видів пільг.
   
7. Консультування з питань працевлаштування та надання правової допомоги у подальшому влаштуванні дітей під час випуску з навчального закладу.
   
8. Участь у засіданнях штабу з профілактики правопорушень та ради наставників навчального закладу.
   
9. Здійснення соціального патронажу мікрорайону, який належить до навчального закладу.
   

Усі дії та види роботи соціальний педагог здійснює, керуючись посадовою інструкцією, затвердженою директором навчального закладу тау співпраці із заступником директора з навчально-виховної роботи, класними керівниками, майстрами в/н, практичним психологом, батьківським комітетом.


Соціальний педагог співпрацює:

1. З практичним психологом навчального закладу, який надає усю інформацію, що стосується особистості дитини, дослідження особистісних рис, акцентуацій характеру, особливостей взаємин, узагальнену інформацію стосунків з батьками, опікунами; дані оформлює у вигляді психологічної характеристики, здійснює психологічне консультування батьків, опікунів.

Психолог висвітлює на консиліумі, педраді, батьківських зборах причини та наслідки психологічних проблем, які переживає дитина, особливості проявів дезадаптації учнів; надає відповідні рекомендації класним керівникам, майстрам в/н, викладачам щодо психологічних особливостей роботи з педагогічно занедбаними дітьми; проводить корекційну роботу.

Соціальний педагог, оперуючи одержаною від психолога аналітичною інформацією, організовує роботу з дитиною, сім’єю, опікунами.

2. З адміністрацією, класними керівниками, майстрами в/н; бере участь у заходах контролю з виховної роботи, яку проводить адміністрація навчального закладу.

Раз на тиждень представник адміністрації (частіше це заступник директора з НВихР) та представник батьківського комітету разом із соціальним педагогом обходять усі групи, перевіряючи зовнішній вигляд учнів, дотримання гігієни тощо з метою визначення контролю з боку батьків, опікунів.

Усі спостереження соціальний педагог фіксує у своєму журналі; уточнює дані про сім’ю, опікунів отримані з соціального паспорту групи, заносить додаткову інформацію до індивідуальної картки учня, спілкується з класними керівниками, майстрами в/н з приводу становища родини де виховується дитина, планує відвідування.

Таким чином, соціальний контроль здійснюється з боку соціально-психологічної служби, класних керівників, майстрів в/н, адміністрації, ради наставників навчального закладу.

Соціальний педагог аналізує інформацію, проводить бесіди з учнями й приймає (колегіальні) рішення щодо заходів, яких необхідно вжити у кожному конкретному випадку.


Отже, оперуючи об’єктивною інформацією, соціальний педагог визначає напрями патронажної роботи, яка передбачає дослідження умов життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, рівня виховання в родині опікунів, виду необхідної роботи.

Зміст патронажної роботи за основними напрямками залежатиме від характеру соціально-психологічних проблем, які у певний момент переживає дитина


Література

1. Конституція України ст. 51,52
   
2. Закон України про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. (Відомості Верховної Ради України, 2005, №6, ст.147)
   
3. Закон України «Про охорону дитинства» (від 26.04.2001р. № 2402-111)
   
4. Цивільний кодекс України (ст.292)
   
5. Кримінальний кодекс України (05.04.2001р., ст.166)
   
6. Декларація прав дитини (проголошена Генеральною Асамблеєю ООН, 20.11.1959р)
   
7. Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини
   
8. Постанови Кабінету міністрів №226 від 05.04.1994р, №866 від 24.09.2008р.
   
9. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю».
   
10. // Соціальний педагог (пілотний номер 2006р№12 2009р., №3 2011)
    

Схема 1

Дії навчального закладу щодо захисту прав та інтересів дитини

Інформація про дитину

Навчальний заклад:

• адміністрація
  
• соціально-психологічна служба
  
• класний керівник
  
• майстер в/н
  
• актив навчальної групи
  

Банк даних про дитину:

• пакет документів
  
• об’єктивні дані про дитину
  
• акт обстеження житлово-побутових умов
  
• довідка про проведену роботу
  

Подання документів до відповідних установ, відомств, (опікунської ради), закладів


Подання банку даних на дітей до управління освіти і науки


Індивідуальна робота з дитиною, батьками, опікуном



Психолого-педагогічний консиліум. педрада



Рада наставників навчального закладу



Штаб з профілактики правопорушень



Учнівське самоврядування навчального закладу

Схема 2

Дії державних установ щодо соціального захисту дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування