Регіональна програма розвитку тваринництва на 2012 2015 роки
Вид материала | Документы |
СодержаниеМ’ясне скотарство |
- Про хід виконання районної програми стабілізації І розвитку тваринництва Бериславщини, 55.93kb.
- Програма розвитку галузі тваринництва у Драбівському районі на 2012 2014 роки І. Вступ, 479.92kb.
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва в Київській області на 2011-2012, 1119.68kb.
- Програма підтримки розвитку підприємництва у м. Харкові на 2012-2015 роки зміст, 516.42kb.
- Комплексна програма регіонального розвитку житомирського району на 2012-2015 роки, 167.07kb.
- Обласна програма розвитку тваринництва на 2011 2015 роки, 120.42kb.
- Регіональна програма розвитку малого підприємництва у Перемишлянському районі, 337.44kb.
- Регіональна цільова Програма розвитку туризму в області на 2011-2015 роки, 502.15kb.
- Районна цільова програма "Духовне життя" на 2012-2015 роки Замовник Програми, 206.24kb.
ПРОЕКТ
РЕГІОНАЛЬНА ПРОГРАМА
РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
НА 2012- 2015 РОКИ
Загальні положення програми
Галузь тваринництва дає вагомий внесок до валового виробництва сільськогосподарської продукції регіону та має забезпечити продуктами харчування тваринного походження в обсягах, що забезпечують харчування населення на рівні фізіологічно-обгрунтованих норм споживання та формування експортного потенціалу.
У 2010 році обсяг виробництва продукції сільського господарства
в усіх категоріях господарств становив 3003,7 млн. грн., що більше на 1,5% у порівнянні з 2009 роком, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах 778,9 млн.грн., на 2,8% більше.
За останні 5 років приріст виробництва у тваринництві відбувався за рахунок нарощування об’ємів виробництва м’яса птиці та свинини. Разом з тим спостерігалась тенденція зменшення валового виробництва молока у всіх категоріях господарств на 16,2, а в сільськогосподарських підприємствах на 8,2 відсотка.
Негативний вплив на функціонування галузі проявляється в постійному скороченні поголів’я молочних корів в усіх категоріях господарств (з 164,1 тис.гол. у 2005 році до 129.3 голів у 2010 році), в т.ч.
в сільськогосподарських підприємствах (з 38,5 тис.гол. у 2005 році до 29,5 голів у 2010 році)
Ситуація, що склалася зумовлена рядом причин. В умовах розбалансованості ринкових відносин, коли вартість реалізації тваринницької продукції не відшкодовувала її собівартості, диспаритету цін на продукцію тваринництва і матеріально-технічні ресурси, при недосконалості системи регулювання ринку, коли значна кількість продукції реалізується через посередників, які привласнюють значну частину прибутків, створену на стадії виробництва, відсутності дієвої державної політики щодо створення сприятливих економічних умов для розвитку галузі, переважна частина господарств ліквідувала скотарство через його збитковість.
Основні обсяги виробництва молока (більше 80 відсотків) зосереджено в особистих селянських господарствах, що не дає можливості технологічно забезпечити високу його якість. Тому, головним завданням на сучасному етапі є розробка і впровадження необхідних заходів для збільшення валового виробництва молока, зниження його собівартості та підвищення якості.
М’ясне скотарство в господарствах області найбільш розвинуте в поліських районах, де низька розораність земель, тобто є достатня кількості природніх пасовищ, що дає можливість випасати м’ясну худобу з ранньої весни до пізньої осені і одержувати значну кількість дешевої яловичини з мінімальними затратами кормів, людської праці та енергоносіїв.
Проте і в м’ясному скотарстві в останні роки спостерігається тенденція скорочення чисельності поголів’я, що в цілому вплинуло на зменшення обсягів виробництва яловичини.
Свинарство, як галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує населення цінними продуктами харчування і наразі залишається однією з найбільш перспективніших в аграрному бізнесі. Наявність в раціоні харчування свинини є одним із показників якості харчування людини, рівня життя населення.
Останнім часом, завдяки поліпшенню цінової і кредитної політики, розширення напрямків і обсягів державної підтримки у скотарстві створились сприятливі умови для його стабілізації та розвитку в господарствах усіх форм власності. Виникла об’єктивна потреба змінити стратегію ведення скотарства з наданням першочергового значення в нарощуванні валового виробництва продукції використання прогресивних енерго- і ресурсозберігаючих технологій та збільшення якості і конкурентоспроможності продукції. Розробка та впровадження ефективних технологічних рішень виробництва тваринницької продукції застосовуватиметься як у великотоварних, так і в дрібних господарствах.
Визначення мети і концепції програми
Метою Програми є забезпечення потреби населення у молоці і м’ясі відповідно до фізіологічно обґрунтованих норм та збільшення конкурентоспроможності і експортного потенціалу продукції тваринництва.
Особливістю концепції Програми є її орієнтованість на інтенсивні шляхи збільшення виробництва, створення сприятливих умов для розвитку галузі тваринництва на основі ефективної державної політики щодо використання бюджетних коштів і стимулювання залучення інвестицій та відповідного законодавчого забезпечення.
Основне завдання Програми – збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції в об’ємах, що забезпечують продовольчу безпеку області і експортний попит та нарощування чисельності поголів’я ВРХ, що забезпечить необхідний рівень валового виробництва продукції.
Пріоритетні завдання програми:
- розвиток та створення великотоварних спеціалізованих сільгосппідприємств з виробництва молока і яловичини, технічне переоснащення наявних молочно-товарних ферм та освоєння нових технологій, покращення технологічних умов виробництва і якості молока, в тому числі у фермерських та особистих селянських господарствах;
- поліпшення генетичної якості тварин шляхом ефективного використання в селекційному процесі найцінніших світових генетичних ресурсів для створення високопродуктивного поголів’я в усіх категоріях господарств;
- формування ефективної цінової, фінансово-кредитної та бюджетної політики;
- забезпечення економічної стабільності та конкурентоспроможності галузі, створення нових робочих місць та розширення зайнятості сільського населення;
Основні напрямки виконання програми
та організаційні заходи
Пріоритетне спрямування кощтів державного та місцевих бюджетів на нарощування поголів’я корів і підвищення їх продуктивності та стимулювання конкурентоспроможності господарств шляхом:
- реалізації інвестиційних проектів з будівництва та реконструкції великих тваринницьких комплексів за спільної участі держави
та суб’єктів господарювання;
-здешевлення племінної (генетичної) продукції вітчизняного походження з метою розширення бази підприємств та зниження собівартості реалізованих племінних (генетичних) ресурсів;
- збільшення поголів’я молочних корів за рахунок їх прискореного нарощування шляхом власного відтворення;
- закупівля молодняку в особистих господарствах населення для вирощування та поповнення основного стада;
- закупівля племінних корів і нетелів власниками особистих
селянських господарств для нарощування поголів’я
-сприяння у формуванні сімейних ферм - дотація власникам ОСГ, які утримують 3 і більше корів;
- часткове відшкодування придбання доїльних апаратів для власників особистих селянських господарств;
-часткове здешевлення вартості штучного осіменіння корів і телиць в усіх категоріях господарств;
-виділення коштів для обладнання додаткової кількості пунктів штучного осіменіння
-придбання племінних тварин для проведення оцінки за власною продуктивністю та якістю потомків на контрольно-випробовувальних станціях;
- відшкодування планово-нормативних затрат на утримання маточного поголів’я молочної та м’ясної худоби;
- здійснення доплат до закупівельних цін за реалізовану переробним підприємствам тваринницьку продукцію та за поголів’я сільськогосподарських тварин;
- розширення переліку техніки і обладнання, а також введення до нього племінної худоби, що постачаються сільськогосподарським товаровиробникам на умовах фінансового лізингу із залученням вітчизняних і іноземних лізингодавців;
- технологічне і технічне переоснащення, модернізація молочних
ферм на рівні вимог ЄС. Зокрема, оновлення застарілого та зношеного обладнання, впровадження передових технологій: безприв’язного утримання корів та ремонтного молодняка, доїння у молочних залах, монтування молокопроводів, приготування багатокомпонентних кормо сумішок, широке використання культурних пасовищ.
Селекційно-племінна робота
Селекційна робота з українською чорно-рябою молочною породою спрямована на подальше підвищення молочної продуктивності, консолідації за типом та основними господарсько-корисними ознаками.
Зростання продуктивності корів повинно досягти за рахунок використання бугаїв-плідників з високою племінною цінністю де селекційний індекс Сі + 1000 і більше.
Відтворення тварин у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення проводитиметься шляхом штучного осіменіння з використання сперми бугаїв-плідників з племінною цінністю Сі + 300 і більше. Спермопродукція таких бугаїв є в спермобанку обласного племпідприємства та щорічно закуповується у селекційних центрах України та по імпорту.
Щорічно племінною службою проводиться закріплення бугаїв-плідників для кожного сільгосппідприємства та по сільських радах.
В господарствах, де частка крові голландської породи значна, переважно зона Волинського Полісся, щоб мати стада з удоєм 4,5 – 5,5 тис. кг. молока які будуть оплачувати корми найбільшим виходом продукції за тривалого збереження плодючості тварин використовується спермопродукція від оцінених бугаїв за якістю потомства з ліній Аннас Адема та Елевейшн.
Передбачається поширення системи селекційно племінної роботи на поголів’я худоби у фермерських та особистих господарствах населення, розширення мережі пунктів штучного осіменіння маточного поголів’я ВРХ і свиней в кожному районі.
Кормозабезпечення
Для підвищення продуктивності поголів’я великої рогатої худоби необхідно забезпечити повноцінну годівлю тварин відповідно до фізіологічних норм та планової продуктивності за рахунок інтенсифікації кормовиробництва та ефективного використання кормів.
Передбачається:
- істотно збільшити обсяги виробництва кормів, довівши річну норму їх згодовування у товарних господарствах не менше 50-60 ц кормових одиниць на корову та у племінних – 80 ц і більше;
- розробити механізм економічного стимулювання розвитку продуктивної кормової бази скотарства;
- впровадити раціональні системи виробництва молока при широкому використанні культурних пасовищ та однотипної годівлі худоби;
- запровадити бюджетну підтримку створення культурних пасовищ і сіножатей;
- розширити використання кормових сівозмін з короткою ротацією, в яких багаторічні злаково-бобові трави складають 45-50% і використовуються 3-4 роки;
- збільшити обсяги використання у кормовиробництві насіння зернофуражних і кормових культур інтенсивних сортів, відновити систему насінництва кормових культур, особливо багаторічних злакових і бобових трав, озимої вики та інших;
- максимально використовувати в годівлі худоби відходи рослинництва і переробної харчової промисловості;
Розвиток молочного скотарства в особистих
селянських господарствах
На найближчу перспективу основним виробником молока і яловичини залишаються господарства населення. Враховуючи, що останнім часом в селах намітилась тенденція зменшення поголів’я худоби, а відповідно і обсягів продукції, необхідно вжити дієві заходи для покращення ситуації.
Передбачається:
-налагодити продаж молока господарствами населення виключно через мережу молочарських збутових кооперативів, оснащених необхідним технологічним обладнанням, значно покращити якість молока закупленого у населення;
- посилити діяльність регіональної узгоджувальної комісії у напрямку цінового захисту дрібних товаровиробників у ланці виробництва – закупівлі;
- розширити мережу пунктів штучного осіменіння, організацію маршрутно-кільцевої системи осіменіння та надання сервісних послуг за викликом;
- при осіменінні використовувати спермопродукцію бугаїв-плідників вітчизняної та зарубіжної селекції, оцінених за якістю нащадків, які записані у каталог та допущені до використання;
- довести питому вагу штучного осіменіння корів у особистих господарствах населення до 70% від наявного поголів’я;
- охопити системою племінного обліку поголів’я корів у кращих господарствах населення, та організувати закупівлю у них теличок для сільськогосподарських підприємств;
-покращити забезпечення худоби кормами шляхом створення громадських пасовищ за участю сільських рад;
М’ясне скотарство
М’ясне скотарство в області представлене волинською м’ясною та абердин-ангуською породами.
Розвиток спеціалізованого м’ясного скотарства в області зумовлено необхідністю збільшення виробництва яловичини, зниження собівартості та покращення її якості. Визначними об’єктивними факторами, котрі зумовлюють розвиток цієї галузі є продовольчі, соціально-економічні, ресурсні, енергетичні та екологічні.
Селекційно-племінна робота буде направлена на підвищення живої маси, високорослості, поліпшення м’ясних форм будови тіла, відтворювальної здатності на основі добору та підбору, оцінки продуктивних якостей тварин і ліній, вибраковки ялових корів, виранжировки з маточного стада некласного поголів’я, осіменіння (парування) маточного поголів’я оціненими бугаями-плідниками, занесених в каталог бугаїв м’ясних порід і типів племінних господарств України, для відтворення маточного поголів’я та згідно планів селекційно-племінної роботи.
Для забезпечення рентабельного ведення м’ясного скотарства передбачається істотно покращити економічну ефективність розведення м’ясної худоби шляхом підвищення її продуктивності (забезпечити середньодобовий приріст живої маси худоби всіх статево-вікових груп до 775-800 г, вихід телят на 100 корів 85-87 голів), що призведе до зниження витрат кормів на 1 ц виробленої живої маси (включаючи годівлю корів)
Свинарство
Аналіз господарської та економічної діяльності галузі свинарства показує, що щорічно в області досягається підвищення інтенсивності її розвитку, зростає економічна ефективність.
Основними породами свиней, які розводять в області є велика біла, що складає 56 відсотків, ландрас 40 відсотків та миргородська.
Племінне поголів’я свиней сконцентроване в 1 племзаводі і
6 племрепродукторах по розведенню великої білої породи,
6 племрепродукторах породи ландрас і 1 племзавод миргородської породи свиней.
За останні роки агроформування області стабільно нарощують чисельність поголів’я свиней, зростає виробництво м’яса свинини. Створюються нові сучасні, потужні підприємства, котрі утримують по 10 і більше тисяч поголів’я свиней. Як товариство з обмеженою відповідальністю «Віра-1» та фермерське господарство «Чебені плюс».
Надалі планується збільшення виробництва свинини шляхом збільшення продуктивності та нарощування поголів’я.
Птахівництво
Птахівництво в області представлене двома племрепродукторами ІІ порядку з розведення курей м’ясних порід крос «Кобб - 500» і крос «Росс -308» та пемрепродуктором бірківської барвистої яєчної порди.
На даний час більше 70 відсотків виробництва м’яса в області становить птиця, вирощування якої збільшується з кожним роком. Зростає виробництво яєць. Середня несучість курей-несучок 129 штук яєць.
Для забезпечення рентабельного ведення птахівництва передбачається впровадити у виробництво високопродуктивні кроси і породи птиці (зокрема курей-бройлерів, середньодобові прирости живої маси яких за період вирощування і відгодівлі становлять понад 50 грамів, кросів яєчних порід курей з несучістю 280-310 яєць в рік
Передбачається покращення генетичного матеріалу як шляхом завезення із-за кордону перспективних високопродуктивних кросів, так і використання вітчизняних конкурентоспроможних порід і кросів птиці.
Ветеринарне забезпечення
Ветеринарне благополуччя галузі та відповідність продукції вимогам стандартів щодо її якості і безпеки забезпечуватимуться шляхом:
- здійснення в повному обсязі ветеринарно-санітарних заходів, зокрема лікувально-профілактичних, діагностичних, тощо;
- посилення контролю з боку державної ветеринарної служби за дотриманням зоогігієнічних нормативів комфортного утримання тварин та використання атестованих бугаїв-плідників для осіменіння маточного поголів’я;
- запобігання ввезенню на територію регіону збудників хвороб тварин із за кордону;
- задоволення потреб галузі у високоефективних засобах захисту тварин, у тому числі на основі мікробіологічних препаратів;
- здійснення контролю за станом здоров’я тварин із застосуванням сучасних методів згідно вимоги Санітарного Кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
- запровадження моніторингу кормових добавок та ветеринарних препаратів, які містять генетично модифіковані організми;
- створення сприятливих умов для організації виробництва високоякісної та безпечної для життя і здоров’я населення тваринницької продукції;
- розробки та реалізації програм з іррадикації (викоріненню) інфекційних захворювань;
- в районах забруднених радіонуклідами – проведення обстежень продукції на забрудненість радіонуклідами та здійснення відповідних профілактичних заходів по одержанню чистої і доброякісної продукції.
Здійснення заходів щодо одержання дозволів на експорт молочної і м’ясної продукції за межі України (в першу чергу на ринки ЄС).
Очікувані результати виконання програми
Виконання Програми створить сприятливі умови для розвитку тваринництва, забезпечить доведення обсягів виробництва молока до 570 тис. тонн на рік. Це дозволить довести обсяги споживання молока і молокопродуктів до фізіологічної потреби (380 кілограмів у розрахунку на одну людину), значно наростити виробництво м’яса яловичини.
Зростання обсягів виробництва молока буде забезпечуватись шляхом підвищення продуктивності та поступового збільшення поголів’я корів. Приріст буде досягнуто, насамперед, за рахунок великотоварного спеціалізованого виробництва.
У результаті виконання Програми передбачається:
- забезпечити населення продуктами харчування тваринного походження на рівні фізіологічно обгрунтованих норм споживання;
- підвищити рівень зайнятості сільського населення, а також рівень доходів товаровиробників продукції тваринного походження;
- забезпечити безпечність продукції тваринництва для споживачів;
- -досягти беззбитковості виробництв тваринницької продукції товаровиробникам різних форм господарювання;
- суттєво підвищити якість отриманої продукції в дрібнотоварних
господарствах;
- забезпечити функціонування кооперативних формувань у сфері заготівлі та збуту сільськогосподарської продукції з метою підвищення ефективності виробництва в дрібнотоварних господарствах.
- досягти продовольчої безпеки держави та сформувати експортний потенціал тваринницької продукції.