До Програми економічних реформ за напрямком «Реформа житлово-комунального господарства» Виклад проблеми/формулювання основного завдання

Вид материала

Документы

Содержание Цілі реформи на середньострокову перспективу Необхідні ресурси Оптимізація теплопостачання населених пунктів Луганської області Цілі реформи на середньострокову перспективу Принципи і механізми реформи Необхідні кроки/рекомендації 5. Необхідні ресурси

Подобный материал:

• Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства Здолбунівського, 675.61kb.
• Зміст Програми відображає найбільш чуттєві питання порядку денного реформи: Реформа, 926.08kb.
• Управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації До 20-ї, 14.73kb.
• Про виконання міської Програми капітального будівництва об’єктів житлово-комунального, 79.82kb.
• Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства Київської області, 210.58kb.
• Про хід виконання Програми реформування І розвитку житлово-комунального господарства, 119.2kb.
• Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 57.24kb.
• Районна програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства в Гусятинському, 461.43kb.
• Аналіз регуляторного впливу, 59.43kb.
• Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства володарського району, 305.2kb.

ПРОПОЗИЦІЇ

до Програми економічних реформ


за напрямком «Реформа житлово-комунального господарства»

1. Виклад проблеми/формулювання основного завдання
   

Протягом останніх років ситуація в житлово-комунальному господарстві продовжує ускладнюватися, відсутні позитивні зміни у створенні ринкових засад господарювання, розвитку конкуренції та залученні приватних інвестицій у підприємства галузі.

Неефективність реформування галузі призвела до критичного стану основних фондів підприємств житлово-комунального господарства. Недосконала тарифна політика зумовила хронічну й постійно зростаючу збитковість підприємств. Недосконалість системи управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства, а також системи регулювання природних монополій призвела до неспроможності підприємств галузі ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості.

Нестача власних і бюджетних фінансових ресурсів, їх неефективне розміщення, відсутність дієвого механізму залучення позабюджетних коштів не сприяють вирішенню завдань технічного переоснащення житлово-комунальних підприємств та розвитку комунальної інфраструктури. Не налагоджена ефективна співпраця з приватними інвесторами, міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями, не створений сприятливий інвестиційний клімат.

Значними і постійно зростаючими є втрати води і теплової енергії. Питомі витрати енергетичних ресурсів під час виробництва і надання житлово-комунальних послуг майже удвічі перевищують відповідні показники Європейського Союзу.

Недосконалість системи соціального захисту населення у сфері надання житлово-комунальних послуг, недостатня поінформованість населення, неузгодженість норм законодавства щодо регулювання взаємовідносин споживачів і виробників/виконавців житлово-комунальних послуг зумовлюють зростання незадоволення серед населення.


Основними завданнями реформування є:

• розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг;
  
• формування державної політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства;
  
• технічне переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва (надання) житлово-комунальних послуг, у тому числі створення дієвого і прозорого механізму стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива;
  
• залучення інвестицій і співпраця з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями;
  
• залучення громадськості до процесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства.
  

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу
   

На середньострокову перспективу (5 років) визначаються основні цілі за напрямками:

1) Створення системи ефективного управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства, розвиток системи державного регулювання природних монополій у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг:

• довести загальну кількість утворених об’єднань співвласників багатоквартирних будинків або інших форм самоорганізації населення (станом на кінець року) до 850 одиниць;
  
• збільшити частку загальної площі багатоквартирного житлового фонду, що передано об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків або іншими формами самоорганізації населення до 15,8 %;
  
• довести частку підприємства, які розробили і виконують стратегічні плани дій (зокрема плани капітальних інвестицій) водопровідно-каналізаційних та теплопостачальних до 100%.
  

2) Поглиблення демонополізації житлово-комунального господарства та потенційно конкурентних ринків житлово-комунальних послуг:

• збільшити частку загальної площі багатоквартирного житлового фонду, що передана в управління управителям майном житлового комплексу
  до 30,0 %;
  
• зменшити частку загальної площі багатоквартирного житлового фонду, що перебуває в управлінні комунальних підприємств до 54,2 %;
  

3) Забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства:

• забезпечити рівень оплати населенням послуг за спожиті житлово-комунальні послуги до 100 %;
  
• довести рівень відшкодування доходами витрат операційної діяльності підприємств житлово-комунального господарства до 100 %.
  

4) Технічне переоснащення житлово-комунального господарства:

• забезпечити зниження частки ветхих і аварійних об’єктів житлового фонду до 0,13 %;
  
• забезпечити зниження частки ветхих і аварійних теплових мереж у загальній протяжності мереж до 35 %;
  
• забезпечити зниження частки пасажирського рухомого складу строком експлуатації, що перевищує нормативний до 50 %;
  
• забезпечити обладнання багатоквартирних будинків приладами обліку та регуляторами температури холодної води до 45 %, теплової енергії до 40 %;
  
• зменшити витрати умовного палива на відпуск тепла
  до 165,33 кг/Гкал;
  
• зменшити питомі витрати електроенергії на 1 куб. м поданої води
  до 1,167 кВт-год/куб. м;
  
• зменшити питомі витрати електроенергії на очищення і транспортування 1 куб. м стічних вод до 0,617 кВт-год/куб. м;
  
• реконструювати вулиць райцентрів та малих міст протяжністю
  0,28 тис. км, здійснити переоснащення мереж зовнішнього освітлення вулиць та малих міст 0,18 тис. км.
  

3. Принципи і механізми реформи
   

Державна політика реформування житлово-комунального господарства базується на таких основних принципах:

• спільна відповідальність держави та органів місцевого самоврядування за якісне виконання Програми, забезпечення населення житлово-комунальними послугами відповідно до державних соціальних стандартів та ефективність сфери житлово-комунального господарства в цілому;
  
• доступність для всіх верств населення житлово-комунальних послуг, що відповідають вимогам державних стандартів;
  
• формування та дотримання державних соціальних стандартів (норм і нормативів) у сфері житлового фонду та житлово-комунального обслуговування;
  
• створення умов для прозорого та незалежного державного регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, захисту прав споживачів і налагодження зв’язку із суспільством;
  
• забезпечення ефективного використання людських, грошових та матеріальних ресурсів у сфері житлово-комунального господарства;
  
• відповідальність держави (щодо управління, регулювання, стимулювання і технічної підтримки) та органів місцевого самоврядування (щодо планування розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури, ефективного використання майна територіальних громад) за ефективність функціонування житлово-комунального господарства;
  
• перехід до економічно обґрунтованих цін і тарифів за користування житлом та комунальні послуги, запровадження надання адресних субсидій окремим категоріям громадян для компенсації витрат, пов'язаних з оплатою житла та комунальних послуг;
  
• створення рівних умов для всіх суб'єктів господарювання і споживачів на ринку житла та житлово-комунальних послуг;
  
• забезпечення збалансованого розвитку енерго-, тепло-, водо-, газопостачання та водовідведення під час виконання програм житлового та промислового будівництва;
  
• технічне переоснащення галузі на основі широкого застосування вітчизняних і зарубіжних науково-технічних досягнень, зокрема в енерго- та ресурсозбереженні, впровадження екологічно чистих технологій;
  
• розвиток публічно-приватного партнерства у сфері будівництва та реконструкції житлового фонду і комунальної інфраструктури;
  
• гласність, громадський контроль, прозорість та участь громадян у прийнятті рішень з питань реформування та розвитку житлово-комунального господарства, інформування населення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень щодо основних принципів та завдань державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
  
• створення рівних умов для всіх суб'єктів підприємницької діяльності у сфері житлово-комунального господарства, забезпечення рівних умов для всіх інвесторів.
  

4. Необхідні кроки/рекомендації
   

З метою здійснення розвитку державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг необхідно:

1. Розробити проект закону щодо державного регулювання у сфері житлово-комунальних послуг та інших нормативно-правових актів щодо контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими розподільними тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення.
   
2. Підготувати проекти нормативно-правових документів стосовно:
   

• ведення звітності про діяльність з виробництва, передачі та постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення;
  
• визначення статусу і порядку формування комісій з регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг;
  
• застосування альтернативних методів регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і визначення статей витрат, що повинні при цьому враховуватися:
  
• порядку коригування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в разі зміни цін на енергоносії, ставок податків і зборів (обов’язкових платежів) розміру мінімальної заробітної плати;
  

3. Затвердити правила обліку, відпуску та споживання теплової енергії. Внести зміни до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів.
   
4. Розробити та затвердити Правила користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах. Провести інвентаризацію основних засобів комунальних підприємств.
   
5. Удосконалити законодавство у сфері водопостачання (внесення змін до законів України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки», розробити проект Закону України про централізоване водопостачання та водовідведення.
   
6. Внести зміни до Закону України «Про теплопостачання» в частині державного регулювання на ринку комунальних послуг. Розробити проект Концепції адресного надання пільг населенню.
   

Для формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла:

• доопрацювати нову редакцію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»;
  
• розробити проекти нормативно-правових актів щодо встановлення порядку доступу виробників і постачальників теплової енергії до теплових мереж; сертифікації житлових послуг; нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових і громадських споруд та на господарсько-побутові потреби.
  

З метою забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства необхідно:

• розробити проекти нормативно-правових актів щодо запровадження фінансових механізмів залучення коштів для здійснення енергозберігаючих заходів у житлових будинках;
  
• внести зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» щодо спеціального режиму оподаткування діяльності з надання житлово-комунальних послуг та постачання теплової енергії;
  
• розробити проект Державної програми розвитку теплозабезпечення населених пунктів на базі регіональних програм розвитку комунальної інфраструктури.
  

Розробити проекти законодавчих актів з питань технічного переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, пов’язаних з виробництвом житлово-комунальних послуг, у тому числі створення дієвого і прозорого механізму стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива.

Для залучення інвестицій і співпраці з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями необхідно:

• забезпечити розвиток моделі залучення фінансових ресурсів на реалізацію інвестиційних проектів у сфері житлово-комунального господарства від міжнародних фінансових організацій, удосконалення системи місцевих запозичень коштів для реалізації проектів модернізації житлово-комунальної інфраструктури, розвиток механізмів публічно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства.
  

З метою залучення громадськості до процесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства необхідно розробити:

• проекти нормативно-правових документів щодо порядку проведення моніторингу виконання завдань Програми;
  
• механізм визначення форми державних статистичних спостережень за станом реформування і розвитку житлово-комунального господарства;
  
• навчальні програми з підготовки управителів майном житлового комплексу;
  
• методичні рекомендацій щодо вивчення органами місцевого самоврядування громадської думки з питань проведення реформи у сфері житлово-комунальних послуг.
  

5. Необхідні ресурси
   

Прогнозні обсяги фінансового забезпечення виконання завдань Програми протягом 2010-2015 років на технічне переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг становить 1 610,797 млн грн.

Оптимізація теплопостачання населених пунктів Луганської області

1. Виклад проблеми/формулювання основного завдання
   

Комунальна теплоенергетика області знаходиться в критичному стані. Значна кількість котельного устаткування має коефіцієнт корисної дії до 80 %, третя частина устаткування вимагає заміни або виведення з експлуатації через фізичний знос і низькі експлуатаційні показники. У аварійному стані знаходяться 335 км (24,6 %) теплових мереж.

Розбалансованість систем, використання застарілого устаткування призводить до перевитрати паливно-енергетичних ресурсів. Нераціональне використання природного газу призводить до його щорічних втрат в об’ємі більше 85 млн м³, або 25 % його загального споживання комунальною теплоенергетикою області.

Разом з технічною відсталістю галузі, ситуацію з централізованим теплопостачанням в шахтарських містах області посилили ряд чинників:

• передача об’єктів теплозабезпечення в комунальну власність від вуглевидобувних підприємств була здійснена без фінансового супроводу, встановленого Законом України «Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності»;
  
• низький рівень оплати населенням послуг з централізованого опалювання у зв’язку з відсутністю реального механізму виконання ст. 43 Гірського закону в частині надання пільг.
  

Почався стрімкий процес переходу населення на індивідуальне опалювання. Підсумок – існуючі потужності котельних використовуються на 10-30 %, наднормативна витрата паливно-енергетичних ресурсів становить
до 45 %, що призводить до збільшення тарифного навантаження на населення і місцеві бюджети та є головною причиною збиткової роботи підприємств комунальної теплоенергетики.

Як наслідок, в окремих містах з 2005 року почався процес децентралізації. Цей процес в період 2005-2009 років понизив попит на послуги підприємств теплозабезпечення в середньому на 86 %.

У зв’язку з дотаційністю місцевих бюджетів, відсутності фінансових коштів на відновлення і підтримку в експлуатаційній готовності існуючих джерел теплопостачання, місцевими радами 12 населених пунктів області в період 2007-2009 років було прийнято відповідні програми децентралізації системи теплозабезпечення. Основними завданнями оптимізації теплопостачання населених пунктів Луганської області є приведення існуючих потужностей об’єктів теплоенергетики у відповідність з приєднаними навантаженнями, скорочення споживання енергоресурсів на 20-30 %, забезпечення мінімального ресурсоємного, надійного, ефективного теплопостачання, в першу чергу, соціально-значущих об’єктів – установ охорони здоров’я і освіти, а також створення комфортних умов для проживання і зниження тарифного навантаження.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу
   

Мета реформи – поліпшення теплозабезпечння 156 об’єктів соціальної сфери, створення комфортних умов проживання для 720 тисяч жителів міст і селищ області.

Результати:

• скорочення споживання енергоресурсів, у тому числі природного газу на 90 млн м³ на рік (у т.ч. за рахунок децентралізації на 29,8 млн м³), електроенергії – на 21 млн кВт/годин на рік (17,9 млн кВт/годин на рік);
  
• виведення з експлуатації 54 нерентабельних котельних;
  
• зниження або повне виключення витрат (у тому числі бюджетних коштів) на прокладення, обслуговування теплотрас і котельного устаткування;
  
• стимулювання впровадження ефективної системи обліку і зменшення витрат енергоносіїв.
  

3. Принципи і механізми реформи
   

В основу оптимізації системи теплопостачання покладений принцип розвитку, підвищення економічної самостійності, згладжування регіональних диспропорцій населених пунктів Луганської області.

Для завершення децентралізації з метою поліпшення теплопостачання соціальної сфери і жителів 12 населених пунктів області необхідно виконати наступний комплекс технічних та організаційних заходів:

• будівництво 45 міні-котельних для об’єктів бюджетної сфери;
  
• виконати роботи з модернізації газових мереж низького тиску і газорозподільних пунктів у зв’язку з можливим збільшенням споживання газу побутовими споживачами;
  
• виконати заходи щодо виведення з експлуатації нерентабельних котельних, де значна частина споживачів відмовилася від послуг центрального опалювання, і забезпечити переведення квартир, що залишилися на індивідуальне опалювання.
  

Для розвитку системи централізованого теплопостачання в містах: Луганськ, Алчевськ, Антрацит, Первомайськ, Ровеньки, Рубіжне, Кремінна необхідно виконати комплекс робіт з приведення існуючих потужностей об’єктів теплоенергетики у відповідність з приєднаними навантаженнями, заміні і модернізації котельного устаткування, скорочення втрат тепла при транспортуванні.

Виконання цих заходів у рамках проекту дозволить забезпечити застосування єдиних стандартів до встановлюваного устаткування, контроль за дотриманням вимог екологічної та санітарної безпеки.

4. Необхідні кроки/рекомендації
   

Кабінету Міністрів України:

• розробити і затвердити порядок надання адресної допомоги на встановлення індивідуального опалення громадянам, які мають право на отримання пільг і субсидій по сплаті за житлово-комунальні послуги за рахунок зниження об’ємів відшкодування цих пільг і субсидій в результаті децентралізації опалювання;
  
• передбачити за рахунок коштів Стабілізаційного фонду Державного бюджету України витрати на фінансування державного пільгового кредитування індивідуальних позичальників на виконання проекту «Оптимізація теплопостачання населених пунктів Луганської області»;
  
• розробити і затвердити Правила надання довгострокових пільгових кредитів індивідуальним позичальникам на виконання проекту «Оптимізація теплопостачання населених пунктів Луганської області»;
  
• при розробці порядку надання державних гарантій передбачити умови їх надання комунальним підприємствам теплоенергетики по кредитах міжнародних фінансових організацій для фінансування проектів розвитку і модернізації централізованих систем теплопостачання населених пунктів Луганської області.
  

5. Необхідні ресурси

Орієнтовна вартість проведення намічених заходів складає 1050 млн грн, у тому числі на завершення децентралізації 12 населених пунктів області –
102 млн грн.

Джерела фінансування проекту: кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, кредитні ресурси, кошти населення і кредити міжнародних фінансових організацій.

Кошти державного бюджету в сумі 140 млн грн, планується направити:

• на переведення установ соцсфери на локальні джерела теплозабезпечення і реконструкцію мереж газопостачання – 23 млн грн;
  
• надання адресної допомоги пільговим і соціально незахищеним категоріям громадян на облаштування індивідуального опалювання в
  квартирах – 21 млн грн;
  
• на поворотній основі – на державне пільгове кредитування громадян у рамках пілотного проекту децентралізації системи теплопостачання
  12 населених пунктів області – 30 млн грн;
  
• на розвиток централізованого опалювання шляхом впровадження енергозберігаючого устаткування і технологій – 66 млн грн.
  

По окремих заходах є в наявності, або знаходиться у стадії розробки проектно-кошторисна документація. Підготовка необхідної технічної документації може бути забезпечена в стислі терміни.