Аналіз суб’єктів господарювання за даними податкових декларацій

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

Реферат на тему:

Аналіз суб’єктів господарювання за даними податкових декларацій

У перехідний період, коли економіка знаходиться на етапі становлення ринкових відносин, інститути державного контролю і регулювання забезпечують передумови переходу до нової якості макросистеми. Важливу роль у створенні умов для формування у майбутньому соціально сталого суспільства покликана зіграти система оподаткування як інституційна складова і податкова служба як фактор ресурсного забезпечення функції держави в регулюванні відтворювального процесу і соціального розвитку. Роль податкової служби у період ринкових перетворень не обмежується тільки її внеском у формування державного і місцевого бюджетів, розв’язання на цій основі поточних проблем соціального характеру. У широкому розумінні становлення податкової служби як організаційної структури державного контролю у сфері оподаткування матиме велике значення і для майбутнього.

Система органів податкової служби в нашій державі не має давньої історії, але Україна, як і будь-яка інша держава, прагне побудувати податкову службу, яка спроможна буде виконати свої поточні функції і завдання на перспективу. Саме з цією метою в теперішній час проводиться модернізація податкової служби [9, с. 12–13 ].

В управлінні сферою оподаткування фінансово-економічний аналіз займає особливе місце. Він виконує функцію контролю виконання суб’єктами господарювання податкового законодавства, повинен служити основою для обґрунтування податкової політики і планування податкових надходжень. На даний час усі три функції вимагають серйозного вдосконалення.

Певний вклад у розробку проблем методології аналізу суб’єктів господарювання як платників податків і аналізу податкових надходжень внесено в роботах Афоніна О.В., Бандурки А.М., Білоуса В.Т., Жеребних А.М., Івахненка В.М., Кондукової Е.В., Лаби М.С., Мниха Е.В, Москаленко В.М., Ніколаєва В.П., Онищенка В.А., Посилкіна О.В., Червякова І.М., Рибака С.О., Піхоцького В.Ф., Полійчука М.Л., Чумаченка М.Г. Проте, незважаючи на інтенсивність і складність процесів, що відбуваються у сфері оподаткування, податкові аспекти фінансово-економічного аналізу не знайшли достатнього відображення в більшості підручників, навчальних посібників, збірників і монографічних робіт, що випущено видавництвами України по тематиці фінансово-економічного аналізу за останнє десятиріччя [12, с. 542].

У сучасних умовах модернізації податкової служби змінюється характер взаємовідносин податкової служби і платників податків, підходи і методи аналізу. Перебудову контрольної функції податкової служби передбачено здійснювати в двох стратегічних напрямах:

– удосконалення форм і методів аналітичної роботи щодо відбору платників для проведення контрольної роботи;

– підвищення якості та ефективності контрольно-перевірочної роботи на всіх її етапах.

Досвід розвинених країн свідчить про те, що основним джерелом наповнення бюджету є добровільна сплата податків, яка становить у цих країнах приблизно 95 %. Такий результат було досягнено шляхом направлення податкової політики на ділове партнерство із суб’єктами підприємницької діяльності та заохоченням їх до добровільної сплати належних платежів. Жодна податкова служба світу не може перевірити всіх платників податків. Тому скрізь використовуються різні методи добору кандидатів на подальші перевірки. Такі методи, як правило, визначаються відповідними стандартами податкових служб.

В усьому світі ставлення до порушників податкового законодавства досить суворе, а навмисне ухилення від сплати податків вважається злочином проти держави. Проте деяким платникам вдається в межах законів своєї країни не сплачувати податки чи принаймні їх мінімізувати. Саме на такий контингент підприємницької діяльності повинен бути направлений контроль податкової служби.

У зв’язку із зростанням ролі відбору об’єктів документальних перевірок підвищується роль камерального аналізу за даними податкових декларацій та фінансової звітності. Його мета – обґрунтований відбір суб’єктів господарювання для документальної перевірки.

У статті пропонуються підходи до аналізу за даними податкових декларацій і фінансової звітності. Послідовність аналітичних дій з проведення фінансового та податкового аналізу з урахуванням особливостей оподаткування суб’єктів господарювання наведено на рис. 1.

Для відбору підприємств, що перебувають у зоні ризику ухилення від сплати податків або їх неповної сплати, досить виконати експрес-аналіз і розв’язати такі завдання:

– оцінка динамічності розвитку підприємства і стану розрахунків з бюджетом по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість;

– оцінка поточної податкоспроможності підприємства і можливості погашення ним заборгованості.

Оцінка динамічності розвитку підприємства і стану розрахунків з бюджетом по податкових платежах здійснюється шляхом порівняння в динаміці темпів приросту показників прибутку, обсягу реалізації, валюти балансу з темпами приросту обов’язкових платежів до бюджету.

Експрес-аналіз динамічного розвитку підприємства та стану виконання ним зобов’язань по податкових платежах здійснюється за даними фінансової звітності: ф. 1 „Баланс”, ф. 2 „Звіт про фінансові результати”, ф. 3 „Звіт про рух грошових коштів” .

Динамічність розвитку підприємства за темпами приросту наведених вище показників характеризуються певним їх співвідношенням, при цьому ідеальним („золоте правило економіки”) буде наступне:

Т

> Т

>1,

де Т

– темп приросту прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;

Т

– темп приросту чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

Т

– темп приросту активів підприємства (валюти балансу).

Для оцінки динамічності розвитку і відповідного росту податкових платежів проводиться порівняння темпів приросту валюти балансу, виручки від реалізації і прибутку з динамікою податкових надходжень:

Т

> Т

>1,

де Т

– темп приросту податкових надходжень до бюджету.

Темп приросту податкових надходжень до бюджету розраховується за показником податку на прибуток від звичайної діяльності (ф. 2 ряд 180) та сплачені податки на прибуток (ф. 3 ряд 140).

Стан виконання податкових зобов’язань підприємства здійснюється за такими показниками:

– коефіцієнт зміни податку на прибуток від операційної діяльності;

– коефіцієнт зміни податку на прибуток від звичайної діяльності;

– коефіцієнт виконання податкових зобов’язань;

– коефіцієнт приросту (зниження) прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;

– коефіцієнт приросту (зниження) доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

– коефіцієнт приросту (зниження) валюти балансу (активів підприємства).

Алгоритми розрахунку показників стану виконання податкових зобов’язань підприємства:

Коефіцієнт зміни сплати податку на прибуток (Т_ппс):

,

де ПП¹_С – сплачені податки на прибуток (ф. 3 ряд 140, гр. 4);

ПП^О_с – сплачені податки за попередній період (ф. 3 ряд 140, гр. 6).

Коефіцієнт зміни сплати податку на прибуток від звичайної діяльності (Т_ппн):

,

де ПП¹_н – податок на прибуток від звичайної діяльності за звітний період (ф. 2 ряд 180, гр. 3);

ПП^О_н – податок на прибуток від звичайної діяльності за попередній період (ф. 2 ряд 180, гр. 4).

Коефіцієнт виконання (погашення) податкових зобов’язань (Кпз):

,

де ППс – сплачені податки на прибуток (ф. 3 ряд 140);

ППн – податок на прибуток від звичайної діяльності (ф. 2 ряд 180).

Коефіцієнт приросту (зниження) прибутку від звичайної діяльності
до оподаткування (Тп):

,

де П₁ – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період (ф. 2, ряд 170, гр. 3. або ряд 175 гр. 3);

П_О – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за попередній період (ф. 2, ряд 170, гр. 4. або ряд 175 гр. 4).

Коефіцієнт приросту (зниження) доходу (виручки) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) (Т_D):

,

де D₁ – чистий дохід (виручка) від реалізації за звітний період (ф. 2 ряд 035, гр. 3);

D_о – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції за попередній період (ф. 2 ряд 035, гр. 4);

Коефіцієнт приросту (зниження) валюти балансу (Так):

,

де А¹_К– середньорічна вартість активів підприємства у звітному періоді (ф. 1, ряд 280 (гр. 3 + гр. 4) / 2 за звітний період);

А⁰_К– середньорічна вартість активів підприємства у попередньому періоді (ф. 1, ряд 280 (гр. 3 + гр. 4) / 2 за попередній період).

Відставання динаміки податкових надходжень до бюджету від темпів приросту валюти балансу, доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) і прибутку може свідчити про можливі ухилення від сплати обов’язкових внесків (податків і зборів).

Для оцінки поточної податкоспроможності як складової платоспроможності з урахуванням деяких особливостей, які випливають із специфіки цілей, призначення і задач фінансового аналізу платників податків обчислюють за даними балансу такі показники – фінансові коефіцієнти:

– коефіцієнт абсолютної податкоспроможності (відношення грошових засобів до податкових зобов’язань);

– коефіцієнт поточної (швидкої) податкоспроможності (відношення високоліквідних активів до податкових зобов’язань);

– коефіцієнт загальної податкоспроможності (відношення оборотних активів до податкових зобов’язань);

– коефіцієнт абсолютного покриття обов’язкових внесків (відношення грошових засобів до податків і зборів);

– коефіцієнт швидкого (поточного) покриття обов’язкових внесків (відношення високоліквідних активів до податків і зборів);

– коефіцієнт загального покриття обов’язкових внесків (відношення оборотних активів до податків і зборів).

У теперішній час, коли подання фінансової звітності податковим органам відмінено, перспективи розвитку систематизованого фінансово-податкового аналізу пов’язані з розробкою нових аналітичних коефіцієнтів із застосуванням інформаційних баз, наведених у податковій звітності.

Один із варіантів моделі експрес-аналізу діяльність підприємств на основі даних податкових декларацій наведено у таблиці 1.

Призначення аналітичної таблиці – характеристика динаміки валових доходів і валових витрат, фінансових результатів і сум нарахованих податків і зборів, податкового зобов’язання і податкового кредиту з податку на додану вартість, показників ефективності системи оподаткування і оцінки стану можливостей ухилення від сплати податків та ряду інших інформаційних аналітичних коефіцієнтів для оперативного аналізу підприємств – платників податків.

На основі податкових декларацій можуть бути розраховані такі фінансові коефіцієнти:

– коефіцієнт рентабельності операційної діяльності;

– коефіцієнт рентабельності продаж;

– коефіцієнт рентабельності витрат;

– коефіцієнт зарплатомісткості продукції;

– коефіцієнт податкового тиску;

– коефіцієнт ефективності оподаткування;

– коефіцієнт податкомісткості оплати праці;

– коефіцієнт податкомісткості реалізації продукції;

– коефіцієнт податкового навантаження новоствореної (доданої) вартості;

– коефіцієнт темпів приросту (зниження) податків і зборів та бази оподаткування.

Таблиця 1

Модель експрес-аналізу діяльності

підприємств на основі даних податкових декларацій

Методика коефіцієнтного аналізу застосовується для виявлення кількісних співвідношень між окремими позиціями декларації з податку на прибуток підприємства (ДПП) і податкової декларації з податку на додану вартість (ДПДВ) з метою побудови системи коефіцієнтів для оцінки прибутковості, податкоспроможності і податкової дисципліни суб’єктів господарювання.

Для коефіцієнтного аналізу фінансових результатів діяльності платників податків застосовуються показники рентабельності, які характеризують рівень прибутку щодо доходів або витрат підприємств.

Алгоритм розрахунку показників рентабельності і джерела інформації є такими:

Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності (КРД):

КРД =

,

де ВД – валовий дохід (ДПП, Ряд 01);

ВВ – валові витрати (ДПП, Ряд 04);

ВП – валовий прибуток (ВД – ВВ).

Коефіцієнт рентабельності продаж (КРП):

КРП =,

де ОР – доходи від продажу товарів (робіт, послуг ) (ДПП, Ряд 01.1);

ОВ – витрати на придбання товарів (робіт, послуг) (ДПП, Ряд 04.1);

ПР – прибуток від реалізації товарів (робіт, послуг) (ОР – ОВ).

Коефіцієнт рентабельності витрат (КРВ):

КРВ=,

де ВП – валовий прибуток;

ВВ – валові витрати.

Коефіцієнт зарплатомісткості продукції (КЗМ) обчислюється за алгоритмом:

КЗМ=

,

де ФОП – фонд оплати праці (ДПП, Ряд 04.3);

ОР – доходи від продажу товарів (робіт, послуг) (ДПП, Ряд 01.1).

Зміни значень коефіцієнтів можуть бути викликані як позитивними, так і негативними процесами. Особлива увага приділяється негативним проявам у результаті діяльності: зниження обсягу продаж, наявності фіктивних витрат, заниження балансу товарних запасів, завищення валових витрат.

Відхилення динаміки коефіцієнтів рентабельності продаж та рентабельності діяльності від галузевого рівня або від показників попередніх періодів може свідчити про заниження продаж (реалізації), завищення валових витрат (наявність фіктивних витрат) або заниження доходу від інших операцій. Високе значення показника зарплатомісткості продукції до інших платників податків цієї галузі або збільшення з часом може бути зумовлена заниженням продаж. Зростання питомої ваги матеріальних витрат може свідчити про завищення собівартості продукції та заниження оподатковуваного прибутку.

Аналітичні методики з використання перелічених показників передбачають побудову таблиць з розрахунків змін протягом аналізуючого періоду. Головне вміння аналітика інтерпретувати дані та побачити серед нерівномірності змін і коливань комбінацій коефіцієнтів ознаки можливого ухилення від сплати податків.

У процесі аналізу суб’єктів господарювання за даними податкових декларацій обчислюють загальну суму нарахованих обов’язкових платежів за джерелами сплати податків і зборів за такими алгоритмом:

НОП = ПДВБ + НП + СЗ + ПЗ,

де НОП – загальна сума нарахованих обов’язкових платежів;

ПДВБ – сума сплати до бюджету податку на додану вартість ( ДПДВ, ряд 18);

НП – податок на прибуток (ДПП, ряд 12);

СЗ – сума страхового збору (ДПП, ряд 04.4);

ПЗ – сума інших нарахованих податків, зборів (акциз, мито, державне мито, плата за землю, рентні платежі, податок з власників транспортних засобів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, податок з реклами, ринковий збір та інші ) (додаток Р.2 до рядка 04.6 ДПП).

При аналізі ефективності оподаткування підприємств обчислюються як загальні, так і поодинокі оціночні показники.

Алгоритми розрахунків найбільш інформаційних показників аналізу за даними податкових декларацій мають такий вигляд:

Коефіцієнт податкового тиску:

КПТ =

,

де КПТ – коефіцієнт податкового тиску;

НОП – нараховані обов’язкові платежі;

ВД – валовий дохід.

Коефіцієнт ефективності оподаткування:

КОП =,

де КОП – коефіцієнт ефективності прийнятої системи оподаткування;

ВП – валовий прибуток;

НОП – нараховані обов’язкові платежі.

Коефіцієнт податкомісткості оплати праці:

КПМП =,

де КПМП – коефіцієнт податкомісткості витрат на оплату праці;

НОП – нараховані обов’язкові платежі;

ФОП – фонд оплати праці.

Коефіцієнт податкомісткості реалізованої продукції:

КПОР =,

де ПОР – коефіцієнт податкомісткості реалізації продукції;

НОП – нараховані обов’язкові платежі;

ОР – доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Для загальної оцінки ефективності податкової політики підприємства можна запропонувати інтегральний показник, який би характеризував вплив усіх податків, що вилучаються до бюджетів різних рівнів на кінцеві результати фінансово-господарської діяльності підприємств. Таким показником може бути коефіцієнт податкового навантаження доданої вартості, який характеризує частку податкових платежів у загальній величині новоствореної вартості.

Коефіцієнт податкового навантаження доданої (новоствореної) вартості:

КПН= НОП/ ВП+ФОП+ АЗ+ НОП,

де КПН – коефіцієнт податкового навантаження новоствореної вартості;

НОП – загальна сума нарахованих обов’язкових внесків (податків і зборів);

ВП – валовий прибуток;

ФОП – витрати на оплату праці (ДПП, ряд 04.3);

АЗ – сума амортизаційних відрахувань (ДПП, ряд 07 К 1).

Важливим моментом оптимізації оподаткування суб’єктів господарювання є аналіз у динаміці сум податків і зборів та бази оподаткування, який здійснюється в такій послідовності:

– співставляються темпи зміни доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг ) з динамікою сум податків і зборів, що включаються в ціну реалізованої продукції;

– співставляються темпи зміни оподаткованого прибутку з динамікою сум податку на прибуток;

– співставляються темпи зміни фонду оплати праці з динамікою сум податків на доходи фізичних осіб і страхових зборів.

Для обчислення показників темпів приросту (зниження) використовують такі алгоритми:

Темп приросту доходу (виручки) від реалізації продукції:

Тор – показник приросту (зниження) доходу від реалізації продукції(робіт, послуг);

ОР¹ – дохід від реалізації продукції за звітний період (ДПП ряд 01.1зп);

ОР⁰ – дохід від реалізації продукції за відповідний період минулого року (ДПП ряд 01.1мп).

Темп приросту прибутку, що підлягає оподаткуванню:

де Тпо – показник приросту (зниження) оподаткованого прибутку;

ПО¹ – прибуток, що підлягає оподаткуванню за звітний період (ДПП, ряд 11 зп);

ПО^{0 –} прибуток, що підлягає оподаткуванню за відведений період минулого року (ДПП, ряд 11мп).

Темпи приросту витрати на оплату праці:

де Тфоп – показник приросту (зниження) фонду оплати праці;

ФОП¹ – фонд оплати праці за звітній період (ДПП, ряд 04.3 зп);

ФОП⁰ – фонд оплати праці за відповідний період минулого року (ДПП, ряд 04.3 мп).

Темп приросту (зниження) податку на додану вартість:

Т_ПДВБ – показник приросту (зниження) податку на додану вартість;

ПДВБ¹– сума сплати ПДВ до бюджету за звітний період (ДПДВ, ряд 21зп);

ПДВБ⁰ – сума сплати ПДВ до бюджету за відповідний період минулого року (ДПВБ, ряд. 21 мп).

Темп приросту (зниження) податку на прибуток:

де Т_НП-показник приросту (зниження) податку на прибуток;

НП¹ – нарахована сума податку на прибуток за звітний період (ДПП, ряд 12 зм);

НП⁰ – нарахована сума податку на прибуток за відповідний період минулого року (ДПП, ряд 12 мп).

Темп приросту (зниження) сум страхових зборів:

де Т_сз – показник приросту (зниження) страхового збору;

СЗ¹ – сума страхового збору за звітний період (ДПП, ряд 04.4 зп);

СЗ⁰ – сума страхового збору за відповідний період минулого року (ДПП, ряд 04.4 мп).

Темп приросту (зниження) загальної суми нарахованих обов’язкових платежів:

де Т_НОП– показник приросту (зниження) обов’язкових платежів;

НОП¹ – нараховані обов’язкові платежі за звітній період;

НОП⁰ – нараховані обов’язкові платежі за відповідний період минулого року.

Сигнальним параметром можливого ухилення від сплати податків є наявність таких негативних тенденцій, як відставання: темпів приросту податку на додану вартість від темпів приросту доходу (виручки) від реалізації продукції ( Т_ПДВБ < Т_ОР); темпів приросту податку на прибуток від динаміки оподаткованого прибутку (Т_НП < Т_ПО ); темпів приросту податку на дохід фізичних осіб і страхових зборів від динаміки фонду оплати праці (Т_СЗ < Т_ФОП ). Наявність тенденції спаду загальних сум обов’язкових платежів при стабільності баз оподаткування (Т_НОП < Т_ОР – Т_ПО – Т_ФОП) також свідчить про можливість ухилення від сплати окремих податків, зборів і платежів.

Результати фінансового експрес-аналізу за даними податкових декларацій можуть бути використані при визначенні зон ризику ухилення від сплати податків, резервів розширення бази оподаткування та при виборі суб’єктів господарювання для документальної перевірки безпосередньо на підприємстві.

Головними напрямами поглиблення аналізу є: аналіз грошових потоків, аналіз потоків матеріальних ресурсів, аналіз розрахунків з постачальниками і споживачами, аналіз зовнішньо-економічної діяльності.

Експрес-аналіз платників податків сприяє виявленню резервів збільшення податкових надходжень до бюджету, фактів ухилення від сплати податків та може слугувати інформаційною базою обґрунтування оптимальності оподаткування суб’єктів господарювання.

Враховуючи те, що податкова політика є економічним інститутом, для якого характерна ієрархічна структура реалізації рішень, то об’єктивно виникає необхідність проведення на кожному підприємстві аналітичної роботи щодо стану їх розрахунків із бюджетом. Основні завдання такого аналізу – визначення структури і динаміки податків, які відраховуються до бюджету; вивчення причин і визначення факторів, що впливають на зміну розмірів сплачуваних податків. Важливим моментом є також проведення детального аналізу кожного податку і визначення його впливу на результативні показники діяльності підприємств. Проведення такого аналізу на рівні підприємств дозволить їм у наступних періодах, врахувавши дію чинників, які зумовили негативні тенденції у розвитку, покращити результати своєї фінансово-господарської діяльності, що сприятиме ефективнішому надходженню платежів до бюджету різних рівнів.

Література:

1. Білоус В.Т., Ніколаєв В.П., Чугаєв А.О. Аналіз податкових надходжень: проблеми методології. – Ірпінь, 2003. – 231 с.

2. Волков Ю.С. Аналіз фінансових результатів діяльності платників податків за даними податкових декларацій // Трансформація курсу „Економічний аналіз діяльності підприємства”: Тези доповідей міжнародної наукової методичної конференції (16–17 травня 2002 р.). – К.: КНЕУ, 2002. – С. 94–96.

3. Волков Ю.С. Сучасні аспекти методики фінансового аналізу платників податків. Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю // Матеріали 1-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (20–22 листопада 2002 р. м. Черкаси). – Черкаси: УДТУ, 2002. – С. 69–72.

4. Волков Ю.С. Модель фінансового аналізу в системі оподаткування підприємств // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми: Матеріали науково-практ. конференції 18–19 грудня 2003 року. – Ірпінь: ДПАУ, НАДПСУ, 2004. – С. 63–70.

5. Волков Ю.С. Фінансовий аналіз в процесі податкового планування суб’єктів малого підприємства // Розвиток методології і методики податкового аудиту: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (25–27 березня 2004 року). – Ірпінь: ДПАУ, НАДПСУ. 2004. – С. 227–234.

6. Давликамова Г.В. Налоговый анализ как составная часть анализа хозяйственной деятельности предприятия // Финансы. – № 8. – 2001. – С. 40–42.

7. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка – К.: КНЕУ, 2001. – 504 с.

8. Ковалев В.В Финансовый анализ: методы и процедуры. – М: Финансы и статистика, 2002. – 559 с.

9. Москаленко В., Афонін О. Ризикоорієнтована система відбору платників податків до податкового аудиту // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 25–27 березня 2004 року. – НАДПСУ, 2004. – С. 12–13.

10. Жерлицин Д.М. Финансовый анализ в системе налогового менеджмента предприятия // Трансформація курсу „Економічний аналіз діяльності підприємства”: Тези доповідей міжнародної наукової методичної конференції. (16–17 травня 2002 р.). – К.: КНЕУ, 2002. – С. 161–165.

11. Податковий аудит: Навчальний посібник / За заг. ред. В.А. Онищенка, А.О. Чугаєва – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 397 с.

12. Павленко А.Ф., Чумаченко М.Г. Трансформація курсу „Економічний аналіз діяльності підприємств”: Наук. доповідь. – К.: КНЕУ, 2001 – 38 с.

13. Чугаєв А.О. Податкові аспекти трансформації курсу „Економічний аналіз”. Проблеми формування ринкової економіки: Між. від. наук. зб., заснований у 1992 р.: Спец. випуск „Трансформація курсу „Економічний аналіз діяльності підприємства”. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 535–549.

Blog

Аналіз суб’єктів господарювання за даними податкових декларацій

Содержание