Методичні рекомендації щодо подвійної системи контролю перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість платників юридичних осіб
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість Наказ, 165.85kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 300.01kb.
- Про податок на додану вартість, 185.86kb.
- Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої І другої груп, 53.03kb.
- План Вступ Загальна характеристика податку на додану вартість Додана вартість як об'єкт, 364.86kb.
- Про подання електронної податкової звітності, 203.74kb.
- Про подання електронної податкової звітності, 204.25kb.
- Наказ дпа україни від 10. 04. 2008 №233, 219.66kb.
- Назва реферату: Проблеми бух обліку податкових розрахунків з пдв розділ, 546.88kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 175.61kb.
| Додаток до листа ДПА України 22.10.2009 № 23235/7/16-1116 |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо подвійної системи контролю перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість платників - юридичних осіб
1. Перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість, отриманих органами державної податкової служби за відповідний звітний період, підрозділами оподаткування юридичних осіб здійснюється в три етапи:
1) до приймання звітності;
2) під час приймання звітності;
3) після приймання звітності.
Перший етап проведення перевірки включає узагальнення інформації щодо можливих податкових ризиків платника податку на додану вартість (вивчення наявної в органах державної податкової служби історії платника податку, інформації з інших джерел (АРМ "Митниця", Загального реєстру податкових накладних, Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів).
Другий етап включає безпосереднє проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки.
Для досягнення ефективності при проведенні документальних невиїзних (камеральних) перевірок податкової звітності з ПДВ платників податку та з метою розширення бази оподаткування, забезпечення збільшення загального збору податку, правильності декларування пільгових режимів, упередження випадків незаконних заявок до відшкодування ПДВ та руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань з використанням податкових векселів підрозділам, що здійснюють адміністрування ПДВ регіональних органів ДПС при проведенні оперативного контролю та здійсненні документальних невиїзних перевірок необхідно досліджувати податкові ризики, за сукупністю яких платник відноситься до однієї з трьох груп (додаток 1).
Третій етап - це формування обґрунтованих висновків та відповідна передача їх до підрозділів податкового контролю юридичних осіб та податкової міліції із застосуванням системи подвійного контролю.
2. За результатами аналізу одержаної звітності проводиться групування платників податку за такими категоріями:
1) сумлінні платники;
До цієї категорії платників відносяться суб'єкти господарювання - платники податку на додану вартість, що сплачують податок до бюджету, рівень податкового навантаження яких відповідає та вище середнього по галузі.
2) платники реального сектору економіки, які мінімізують податкові зобов'язання шляхом використання послуг платників з ознаками шахрайства;
До таких платників відносяться ті суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, мають основні виробничі фонди, достатню кількість трудових ресурсів для здійснення такої діяльності, однак використовують схеми ухилення від оподаткування (в ланцюгах постачання та придбання товарів використовують "транзитерів", вигодоформуючих платників), мають податкове навантаження нижче середнього по галузі, тобто потенційно мають резерви для збільшення надходжень до бюджету.
3) платники з ознаками шахрайства;
Платники податку з ознаками шахрайства - це суб'єкти господарювання, які не мають основних виробничих фондів, мають недостатню кількість трудових ресурсів для здійснення такої діяльності та використовують для ухилення від оподаткування так звані "податкові ями" (не декларують та не платять податкові зобов'язання або декларують не в повному обсязі), "транзитери", які використовуються для передачі податкового кредиту, сформованого "податковою ямою", до ризикових платників ПДВ - мінімізаторів.
3. Подвійна система контролю перевірки податкової звітності вказаних категорій платників.
Податкова звітність, яка прийнята відповідним підрозділом та пройшла арифметичний контроль за допомогою програми "Бест-Звіт" без помилок, підлягає опрацюванню в залежності від категорії платника.
1) По сумлінних платниках інспектором підрозділу юридичних осіб проводиться методологічний контроль, та за відсутності можливих податкових ризиків здійснюється моніторинг сплати задекларованих сум (порядок опрацювання звітності сумлінних платників додаток 2).
Висновок про віднесення платника до категорії сумлінних платників податку підписує інспектор органу державної податкової служби.
2) По платниках реального сектору економіки з низьким рівнем податкового навантаження, що користуються послугами платників з ознаками шахрайства, та схемами мінімізації податкових зобов'язань відпрацьовуються дані Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, системи ризиків (додаток 1), здійснюється попередня оцінка достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства, формується схема ухилення від оподаткування (порядок опрацювання звітності платників реального сектору економіки з низьким рівнем податкового навантаження додаток 3).
Висновок за результатами перевірки таких платників за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника інспекції передається до підрозділу податкового контролю для проведення документальної перевірки.
3) Перевірка та аналіз звітності платників з ознаками шахрайства проводиться з використанням Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, системи ризиків, Загального реєстру податкових накладних (порядок опрацювання звітності платників з ознаками шахрайства додаток 4).
На підставі одержаної інформації формується схема ухилення від оподаткування.
Висновок за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника інспекції передається до підрозділу податкового контролю та податкової міліції (додаток 5).
| Додаток 1 |
Податкові ризики,
які необхідно досліджувати при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки
1. Суб'єкт господарювання має суми заниження податкових зобов'язань чи завищення податкового кредиту за звітний місяць в сумі понад 1 млн. грн.
- використовуючи дані Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів визначити перелік таких суб'єктів;
- перевірити на наявність технічних помилок та виключити платників у яких розбіжність виникла з технічних причин чи з вини працівників ОПС;
- здійснити заходи по збору доказової бази фактів нездійснення операцій.
2. Ризик ухилення від оподаткування при експортно-імпортних операціях:
2.1. Ризик заниження ставки оподаткування при здійсненні експорту послуг. Починаючи з 31.03.2005 р. відмінено застосування нульової ставки при здійсненні поставки робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України. Їх оподаткування залежить від місця поставки послуг (п. 6.5): розташування продавця чи покупця, а також від характеру самих послуг, а тому послуги з місцем поставки на території України оподатковується за ставкою 20 відсотків, а ті, що надані поза межами території України - не є об'єктом оподаткування.
2.2. Ризик "нетипових" експортно-імпортних операцій.
2.3. Ризик "псевдоекспорту (імпорту)".
При відпрацюванні зазначених ризиків потрібно:
• Звіряти дані в декларації з податку на додану вартість в частині експортних та імпортних операцій з інформаційними даними митних органів та даними вантажних митних декларацій (виявлення завищення обсягів експорту (імпорту)).
• Проводити моніторинг господарської діяльності платників на предмет виявлення нетипових видів операцій, що здійснюються такими платниками податку (наприклад, ввезення сировини для власних виробничих потреб за відсутності у платника бази для такої переробки (власних чи орендованих основних фондів); придбання великих обсягів продукції з коротким терміном реалізації за умов відсутності такої реалізації чи умов для переробки такої продукції; операції з ввезення та наступного вивезення однієї і тієї ж продукції та застосування при цьому значних розходжень в цінах).
• Встановити контроль за повнотою визначення податкових зобов'язань такими підприємствами, правомірністю отримання ними податкового кредиту.
3. Ризик мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ.
3.1. Податкові зобов'язання дорівнюють податковому кредиту (без урахування суми ПДВ, сплаченій митним органам).
3.2. Податкове навантаження з ПДВ менше середньогалузевого (без урахування мінімізаторів з п. 3.1). Відношення суми податкових зобов'язань з ПДВ (р. 18.1 податкової декларації з податку на додану вартість) до обсягу оподатковуваних за ставкою 20 % операцій (р. 1 кол. А податкової декларації з податку на додану вартість).
3.3. Розбіжності між сумою податкових зобов'язань з ПДВ задекларованих в податковій звітності з ПДВ та розрахованої за елементами доданої вартості.
При відпрацюванні підприємств "мінімізаторів" фахівцям органів ДПС рекомендується:
• Проаналізувати декларації з ПДВ, в яких задекларовані значні обсяги поставок товарів (робіт, послуг) та значні обсяги придбаних товарів (робіт, послуг) та незначним податковим навантаженням, у тому числі тих, у яких до сплати задекларовано нульове значення.
• Проводити співставлення даних податкових декларацій з ПДВ з окремими показниками декларації з податку на прибуток/податку з доходів фізичних осіб, розрахунку акцизного збору та розрахунків по інших податках, зборах та обов'язкових платежах, звітів про суми отриманих пільг, тощо. При цьому першочергово зосередити увагу на підприємствах, які здійснюють торгівельно-посередницьку діяльність, декларують збитки, декларуючи при цьому суми ПДВ до відшкодування.
• Визначати податкові зобов'язання з ПДВ за елементами доданої вартості.
3.4. Податковий кредит сформований по ланцюгу постачання від вигодоформуючих суб'єктів господарювання ("податкових ям").
3.5. Податковий кредит сформований за рахунок податкових накладних попередніх звітних періодів (особливо до березня 2008 року)
4. Ризик необґрунтованого формування податкового кредиту у значних розмірах.
• Здійснювати порівняння показників поточної звітності з ПДВ з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника. При проведенні такого аналізу в першу чергу приділяти увагу діяльності підприємств які задекларували податковий кредит за останні 12 місяців у значних обсягах та допустили різке коливання (більше 50 відс.) сум податкового кредиту.
• Звернути увагу на ритмічність діяльності СГД, динаміку обсягів продажу товарів (робіт, послуг), порівняти з розмірами задекларованих до сплати сум чи до відшкодування. Якщо мають місце відхилення, то встановити причини такого відхилення.
5. Ризик здійснення безтоварних операцій.
6. Ризик при здійсненні операцій на давальницьких умовах.
7. Ризик здійснення поставок за готівку, шляхом бартерних, товарообмінних операцій.
8. Ризик маніпулювання сумами від'ємного ПДВ (р. 26) та згортання позитивних нарахувань.
Упередження накопичення платниками у рядку 26 Декларацій з ПДВ значних сум та застосування до таких платників частину "а" пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" стосовно добровільної відмови платника ПДВ від бюджетного відшкодування.
9. Ризик мінімізації податкових зобов'язань шляхом видачі податкових векселів.
Подання пропозицій щодо застосування статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" стосовно припинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання, що систематично порушують чинне законодавство в сфері ЗЕД, або переведення їх у режим індивідуального ліцензування.
| Додаток 2 |
Порядок опрацювання звітності
сумлінних платників податку на додану вартість
1. Проведення доперевірочного аналізу та узагальнення інформації щодо можливих податкових ризиків платника податку на додану вартість (вивчення наявної в органах державної податкової служби історії платника податку, інформації з інших джерел (АРМ "Митниця", Загального реєстру податкових накладних, Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів).
2. Податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються сумлінними платниками ПДВ до податкової інспекції, підлягають обов'язковій документальній невиїзній (камеральній) перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку.
3. Метою проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності є виявлення та упередження на першій стадії можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання.
4. Під час проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки обов'язковим є:
4.1. перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення методологічних помилок);
4.2. перевірка своєчасності представлення звітності до органу ДПС; логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);
4.3. перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;
4.4. співставлення даних податкової звітності з ПДВ з даними до перевірочного аналізу, інформації, отриманої від митних органів та інших джерел;
4.5. попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.
5. Якщо за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації (крім перевірки задекларованої платником суми бюджетного відшкодування) з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів порушень не виявлено, то висновок про віднесення платника до категорії сумлінних платників податку приймає інспектор органу державної податкової служби, та у розділі IV податкової декларації робиться запис про відсутність порушень.
У разі подання податкової звітності в електронному вигляді відмітки про результати камеральної перевірки проставляються у відповідному режимі програмного забезпечення з приймання та обробки податкової звітності.
6. Якщо за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних осіб запрошує платника ПДВ для складання Акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою наказом № 166, та направляє повідомлення-рішення відповідно до наказу № 253.
| Додаток 3 |
Порядок опрацювання звітності
платників реального сектору економіки, які мінімізують податкові зобов'язання шляхом використання послуг платників з ознаками шахрайства
1. Проведення доперевірочного аналізу та узагальнення інформації щодо можливих податкових ризиків платника податку на додану вартість (вивчення наявної в органах державної податкової служби історії платника податку, інформації з інших джерел (АРМ "Митниця", Загального реєстру податкових накладних, Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів).
2. Податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платниками ПДВ, які відносяться до реального сектору економіки та мінімізують податкові зобов'язання шляхом використання послуг платників з ознаками шахрайства, підлягають обов'язковій невиїзній документальній (камеральній) перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку.
3. Метою проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності є виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання, а також встановлення можливих схем ухилення від оподаткування.
4. Під час проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки обов'язковим є:
4.1 перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення методологічних помилок);
4.2. перевірка своєчасності представлення звітності до органу ДПС; логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);
4.3. перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;
4.4. співставлення даних податкової звітності з ПДВ з даними до перевірочного аналізу, інформації, отриманої від митних органів та інших джерел;
4.5. попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства;
4.6. проведення ретельного аналізу результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з метою виявлення операцій з поставки з контрагентами, які використовують для ухилення від оподаткування так звані "податкові ями" (не декларують та не платять податкові зобов'язання або декларують не в повному обсязі), або які використовуються для передачі податкового кредиту, сформованого "податковою ямою".
5. Якщо за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації (крім перевірки задекларованої платником суми бюджетного відшкодування) з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів порушень не виявлено, то інспектор органу державної податкової служби, який проводив перевірку у розділі IV декларації робить запис про відсутність порушень, начальник структурного підрозділу візує звітну декларацію.
У разі подання податкової звітності в електронному вигляді відмітки про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки проставляються у відповідному режимі програмного забезпечення з приймання та обробки податкової звітності.
При цьому висновок про віднесення платника до категорії сумлінних платників податку можливий за умови наявності підтверджуючих документів щодо задекларованих витрат.
6. Якщо за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних осіб запрошує платника ПДВ для складання Акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою наказом № 166, та направляє повідомлення-рішення відповідно до наказу № 253.
7. Якщо за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки виявлені податкові ризики, які не можуть бути підтверджені результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, та встановлено проведення операції з поставки з контрагентами, які використовують для ухилення від оподаткування так звані "податкові ями" (не декларують та не платять податкові зобов'язання або декларують не в повному обсязі), або які використовуються для передачі податкового кредиту, сформованого "податковою ямою", то висновок за результатами перевірки таких платників за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника податкової інспекції передається до підрозділу податкового контролю для проведення документальних перевірок (додаток 5).
| Додаток 4 |
Порядок опрацювання звітності
платників з ознаками шахрайства
1. Проведення доперевірочного аналізу та узагальнення інформації щодо можливих податкових ризиків платника податку на додану вартість (вивчення наявної в органах державної податкової служби історії платника податку, інформації з інших джерел (АРМ "Митниця", Загального реєстру податкових накладних, Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів).
2. Податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платниками ПДВ з ознаками шахрайства, підлягають обов'язковій невиїзній документальній (камеральній) перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку.
3. Метою проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності є виявлення та упередження порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання, а також встановлення можливих схем ухилення від оподаткування.
4. Під час проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки обов'язковим є:
4.1 перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення методологічних помилок);
4.2. перевірка своєчасності представлення звітності до органу ДПС; логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);
4.3. перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;
4.4. співставлення даних податкової звітності з ПДВ з даними до перевірочного аналізу, інформації, отриманої від митних органів та інших джерел;
4.5. попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства;
4.6. проведення ретельного аналізу результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з метою виявлення операцій з поставки з контрагентами, які використовують для ухилення від оподаткування так звані "податкові ями" (не декларують та не платять податкові зобов'язання або декларують не в повному обсязі), або які використовуються для передачі податкового кредиту, сформованого "податковою ямою".
5. За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки виявлені порушення (помилки) податковий інспектор готує висновок (додаток 5), який за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника податкової інспекції передається до підрозділу податкового контролю для проведення документальних перевірок та до підрозділу податкової міліції для оперативного супроводження.
| Додаток 5 |
| ___________________________ Начальник податкової інспекції ___________________________ |
Висновок № ____ від _______
до акта невиїзної документальної (камеральної) перевірки
№ ______ від ______________
| Назва платника _______________________________________________________________________ Ідентифікацій код ______________________________________________________________________ Юридична (фактична адреса) ____________________________________________________________ Реєстрація за місцем масової реєстрації ____________________________________________________ Звітний період ________________________________________________________________________ Посадова особа, яка проводила перевірку __________________________________________________ В результаті проведеної невиїзної документальної (камеральної) перевірки встановлено: Категорія платника ____________________________________________________________________ Податкове навантаження _______________________________________________________________ Наявність основних виробничих фондів ___________________________________________________ Чисельність працюючих ________________________________________________________________ Наявність ймовірних податкових ризиків __________________________________________________ _____________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________ Контрагенти, якими не задекларовано податкове зобов'язання ________________________________ _____________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________ Ймовірні схеми ухилення від оподаткування _______________________________________________ _____________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________ Висновок*: 1. Підрозділу податкового контролю провести позапланову документальну виїзну перевірку за звітний період. 2. Підрозділу податкового контролю включити платника до плану-графіку проведення планових документальних перевірок на наступний квартал. 3. Підрозділу податкової міліції провести оперативне відпрацювання інформації щодо платника. Начальник структурного підрозділу __________ __________________ ____________ * - необхідне підкреслити |