Караєва Наталія Веніамінівна. Комплексна оцінка ефективності механізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення сталого розвитку територі: дис канд наук: 08. 08. 01 2005
| Вид материала | Документы |
- В. С. Шовкалюк заступник директора Департаменту інноваційної діяльності та трансферу, 394.62kb.
- Онікієнко Сергій Володимирович. Оцінка ефективності інвестиційних проектів: дис канд, 147.11kb.
- Олійник Даниїла Іллівна. Інвестиційне забезпечення сталого розвитку телекомунікаційної, 263.02kb.
- Маслова Наталя Олександрівна. Підвищення ефективності маркетингових комунікацій комерційного, 293.66kb.
- Перелигін Микола Миколайович. Підвищення ефективності використання виробничих ресурсів, 71.45kb.
- Воробйова Наталія Петрівна, 199.56kb.
- Кочура Наталія Миколаївна. Культурно-естетична домінанта національного світогляду, 184.78kb.
- Скрипник Галина Олексіївна. Обліково-аналітичне забезпечення виробничого менеджменту, 63.85kb.
- Економічна сталість підприємств як основа соціально-екологічної стабільності, 131.3kb.
- Р І шенн явід " 30 " грудня 2010 року №8 місто Прилуки Про затвердження Програми соціально-економічного, 967kb.
Караєва Наталія Веніамінівна. Комплексна оцінка ефективності механізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення сталого розвитку територі: дис. канд. наук: 08.08.01 - 2005.
Анотація до роботи:
Актуальність теми. Можливі необоротні зміни навколишнього природного середовища (НПС) та відповідна глобалізація їх наслідків актуалізували проблему змін соціальних пріоритетів у процесі прийняття рішень, спрямованих на досягнення сталого розвитку (СР) суспільства. Головним соціальним критерієм реалізаціпринципів СР у ХХІ столітті стає «якість життя», що характеризується як сукупність економічних, екологічних і соціальних факторів.
В Україні перехід на модель СР супроводжується посиленням експлуатаціприродно-ресурсного потенціалу країни. В умовах дефіциту фінансових коштів зношеність основних виробничих фондів підприємств є фактором зниження якості НПС, що призводить не лише до погіршення здоров'я населення, але й до зростання економічних втрат, уповільнення соціально-економічного розвитку держави тощо.
Економіка, в основу якопокладений інноваційний тип господарювання, дозволяє створити значно більше можливостей для впровадження досконалих систем виробництва і споживання й забезпечити радикальне поліпшення еколого-демографічноскладовоекономічнобезпеки як важливого фактора забезпечення сталого розвитку держави.
Комплекс питань у площині методичних підходів забезпечення СР знайшов відображення в дослідженнях Л.О. Абалкіна, В.В. Бушуєва, О.О. Веклич, О.С. Власюка, М.І. Воропая, В.М. Геєця, Б.М. Данилишина, С.І. Дорогунцова, Я.А. Жаліла, О.А. Кукліна, С.Л. Массунова, В.І. Мунтіяна, С.І. Пірожкова, Г.С. Розенберга, В.М. Степанова, А.І. Сухорукова, О.І. Татаркіна, С.К. Харічкова, Л.Б. Шостак, Є.В. Хлобистова та інших авторів.
Але питання щодо формування цілісносистеми індикаторів, за значенням яких можливо судити про такі інтегральні характеристики СР, ще не достатньо досліджені та узагальнені.
В умовах формування в Україні новопарадигми суспільного розвитку використання в основному економічних критеріїв ефективності прийняття рішень стає недостатнім і потребує залучення більш широкого спектра соціальних, екологічних та інвестиційних критеріїв. У першу чергу необхідно забезпечити економічні механізми екологічного регулювання, що базуються на вартісній оцінці екологічного і соціального збитку і впливають на формування економічноефективності підприємства. Комплекс зазначених питань знайшов відображення в дослідженнях О.Ф. Балацького, Г.К. Гофмана, Л.Г. Мельника, Ю.Ю. Туниці, О.М. Теліженка, А.О. Афанасьєва, Н.В. Пахомовота інших авторів.
Встановлення нових соціальних та екологічних пріоритетів економічного розвитку держави вимагає переосмислення традиційних підходів щодо визначення ефективності еколого-економічних рішень. Тому актуальність теми дисертаційнороботи й визначається необхідністю реалізаціконцепціСР в Україні, що можливо лише за умови поглибленого дослідження системи взаємоузгоджених технологічних та управлінських стабілізаційних рішень екологічноспрямованості та можливостей їх впровадження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведення роботи з теми даного дослідження обумовлено необхідністю розвитку методологічного забезпечення організаційно-управлінських, екологічних, соціальних рішень, спрямованих на обґрунтування процесів удосконалення і реалізацімеханізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення СР території. Основні положення і результати дисертацівикористані в навчальному процесі Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” при читанні курсу лекцій “Основи екології” та “Еколого-економічна оптимізація виробництва”, а також при виконанні науково-технічнопрограми “Розробка науково-методичних основ системи прогнозування генетичного ризику впровадження нових технологій і забруднення навколишнього середовища” (програма “ГРАНІТ” за напрямком “Еколого-економічний моніторинг”. Номер державнореєстрацітеми УКРІНТЕІ №080999 Р0005), при розробленні теми “Створення комп'ютерносистеми екологічного аудиту промисловозони” (номер державнореєстрацітеми 0102U000512), а також при розробленні теми “Розробка комп'ютерносистеми оптимізаціеколого-економічних параметрів промисловозони” (номер державнореєстрацітеми 0104U003296). У зазначених темах використані такі результати дисертаційного дослідження автора:
- при розробленні програми “Граніт” використано методологічний підхід до економічнооцінки регулятивних рішень, спрямованих на підвищення екологічнобезпечності енергогенеруючих підприємств;
- при розробленні теми 0102U000512 використані результати аналізу
- взаємовпливу еколого-демографічноскладовоекономічнобезпеки досліджуванотериторіна фінансовий стан суб'єктів господарювання;
- при розробленні теми 0104U003296 використані результати, які стосуються обґрунтування показників визначення еколого-економічного стану промисловозони та критеріїв ухвалення рішення, а також розроблений методичний підхід до оцінки та урахування соціально-демографічних чинників при визначенні економічноефективності екологічного регулювання стосовно промисловозони.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробленні методологікомплекснооцінки ефективності механізму регулювання природокористуванням, спрямованого на забезпечення сталого розвитку України. Відповідно до зазначеномети вирішувалися такі основні задачі:
- аналіз значущості еколого-демографічноскладовосталого розвитку в умовах діючого механізму екологічного регулювання;
- аналіз специфіки еволюціконцепціприродокористування в контексті сталого розвитку;
- дефініція негативних соціоекологічних зовнішніх ефектів (через соціально-екологічний збиток) як істотних факторів, що знижують ефективність функціонування суб'єктів господарськодіяльності;
- узагальнення існуючих методологічних підходів до вибору та обґрунтування показників, що характеризують сталість території, у т.ч. аналіз методик оцінки ефективності природоохоронних заходів і втрат капіталу здоров'я;
- розроблення критеріїв і моделі для формалізацікількісних і якісних показників, необхідних при ухваленні рішення з реалізацікомплексу природоохоронних заходів, спрямованих на досягнення сталого розвитку території;
- розроблення методики визначення інвестиційного потенціалу технологічних та організаційно-управлінських природоохоронних заходів;
- розроблення сценарних підходів до обґрунтування перспективи удосконалення механізмів екологічного регулювання.
Об'єктом дослідження є трансформаційні еколого-економічні процеси внаслідок функціонування існуючого механізму регулювання природокористуванням.
Предметом дослідження є методологія і методи оцінки ефективності природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку України.
Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучаснотеорісоціального добробуту, загальнотеоріекономічного збитку, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, принципи сталого розвитку.
Для вирішення поставлених задач були використані: методи системно-структурного аналізу для формування структуризацімеханізмів екологічного регулювання (п. 2.1). Для оцінки рівня сталого розвитку застосовані методи оцінки відповідних індикаторів та інтегральних оцінок ступеня кризового стану територі(п. 1.2; п. 2.2). Для оцінки економічного збитку використані моделі й методи аналізу витрат-результатів (п. 2.3). Для визначення рівня економічностабільності суб’єктів господарськодіяльності використані сучасні методи і моделі, що використовуються у фінансовому аналізі виробничо-господарськодіяльності, а також методи моделювання фінансових потоків, можливих при реалізаціінвестиційних проектів (п. 2.4). При оцінці економічнопривабливості й ефективності природоохоронних заходів використовувався сценарний аналіз.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні матеріали, офіційні дані Державного комітету статистики України, а також модельні дані.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні методологікомплекснооцінки ефективності реалізацітехнологічних та організаційно-управлінських природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку України.
Найбільш значущими науковими результатами дисертаційнороботи є такі положення:
уперше:
- обґрунтовано правомірність розгляду механізмів екологічного регулювання як комплексу науково-технологічних та організаційно-управлінських стабілізаційних природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку території;
- розроблена модель формалізацікількісних і якісних показників, необхідних при ухваленні рішення з реалізацікомплексу природоохоронних заходів з урахуванням принципів сталого розвитку території;
- обґрунтовано необхідність розгляду соціоекологічного збитку як самостійнокатегорів загальній структурі економічного збитку, а відвернений соціоекологічний збиток розглядати як основний еколого-соціальний критерій реалізацімеханізмів екологічного регулювання;
- запропоновано враховувати вартісну оцінку розміру соціоекологічного збитку при обґрунтуванні необхідності збільшення витрат на охорону навколишнього середовища до рівня відповідночастки соціоекологічного збитку до ВВП;
- запропонована модель оцінки інвестиційного потенціалу при реалізацікомплексу природоохоронних заходів;
удосконалено:
- систему критеріїв і показників оцінки ефективності механізму екологічного регулювання;
набуло подальшого розвитку:
- методологія оцінки ефективності прийняття еколого-економічних рішень.
Практичне значення отриманих результатів. У теоретичному плані результати роботи можуть бути використані для вдосконалення методів розрахунку ефективності впровадження природоохоронних заходів, реалізованих на різних рівнях управління, а також оцінювання економічноефективності інновацій при розробленні відповідних методичних рекомендацій. Використання оцінок, отриманих за допомогою пропонованих підходів, дозволить виробити ефективну екологічну й інвестиційну політику, здатну забезпечити якість життя населення.
Практична значущість роботи впроваджена в науково-дослідній роботі при виконанні бюджетних і договірних тем, а також у навчальному процесі кафедри автоматизаціпроектування енергетичних процесів і систем при підготовці навчальних курсів “Основи екології” і “Еколого-економічна оптимізація виробництва”. Результати роботи використовуються в курсових і дипломних проектах студентів спеціальності “Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг”.
Особистий внесок здобувача полягає в розробленні й обґрунтуванні авторського підходу щодо оцінювання ефективності комплексного застосування механізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення сталого розвитку території. Сформульовані в дисертацірезультати, висновки і пропозиціналежать особисто авторові і є його науковою розробкою.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися, обговорювалися й одержали схвалення на Науково-практичній конференці“Теорія управління організацією: стан та перспективи” (м. Трускавець, 2000 р.), ІІ Міжнародній конференці“Стратегічний маркетинг та інноваційний менеджмент: теорія та практика, проблеми підготовки фахівців” (м. Київ, 2000 р.), Всеукраїнській науковій конференці“Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України” (м. Умань, 2000 р.), Міжнародній науковій конференцімолодих вчених “Водные биоресурсы и пути их рационального использования” (м. Київ, 2000 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференцістудентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія, Людина, Суспільство” (м. Київ, 2000 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференці“Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” (м. Київ, 2001 р.), постійно діючому Науковому семінарі з міжнародною участю “Економічні проблеми забезпечення енергетичнобезпеки” (м. Чернігів, 2004 р., м. Біла Церква, 2005 р.), IV Всеукраїнській науковій конференці“Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 2004 р.), постійно діючому Міжнародному науковому семінарі ім. Ю.М. Руденка “Методические вопросы исследования надежности больших систем енергетики” (76-те засідання, м. Псков, 2005 р.).
Публікації. Наукові положення, висновки і рекомендацідисертаційного дослідження опубліковані в 19 наукових працях загальним обсягом 8,3 друк. арк. (з них особисто авторові належить 7,2 друк. арк.), у тому числі в монографіобсягом 3,6 друк. арк.