Кочура Наталія Миколаївна. Культурно-естетична домінанта національного світогляду та її ідеологічна значущість: дис канд наук: 09. 00. 12 2009

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз наукових джерел
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Мета дослідження.
З огляду на визначену мету сформульовано такі дослідницькі завдання
Об’єкт дослідження
Методи дослідження
Наукова новизна одержаних результатів.
Теоретичне значення результатів
Практичне значення
Особистий внесок здобувача.
Подобный материал:
Кочура Наталія Миколаївна. Культурно-естетична домінанта національного світогляду та її ідеологічна значущість: дис. канд. наук: 09.00.12 - 2009.


Анотація до роботи:

Актуальність роботи. На сучасному етапі національного державотворення одним із пріоритетів внутрішньої та зовнішньої політики України є формування єдиного українського гуманітарного простору. Одна з причин, що гальмує цей процес, полягає у відсутності цілісної ідеологічної парадигми як однієї із засад національного світогляду. Зважаючи на це актуальним є виявлення основних ідеологічних пріоритетів у національно-культурному просторі та визначення провідних детермінант, які зумовлюють їх формування.

Вагомий вплив на формування ідеологічних пріоритетів в українському суспільстві має культурно-естетична домінанта національного світогляду. Виявляючи свої світоглядно-ціннісні грані в процесі духовно-естетичного освоєння світу українською людиною, в системі суспільних естетичних ідеалів, поглядів, уявлень, настанов, вона була джерелом пробудження спільних переживань і духовно-емоційної енергії, що підтримувала надію українського народу на краще життя на різних етапах національно-культурного становлення і розвитку.

Аналіз наукових джерел дає можливість бачити недостатню розробленість у вітчизняній літературі культурно-естетичної домінанти національного світогляду як теоретичного поняття та онтологічного явища, а також відсутність комплексних досліджень, присвячених ролі культурно-естетичної домінанти національного світогляду у формуванні духовно-ідеологічних пріоритетів українського суспільства. Разом з тим у контексті нашого дослідження, цінними є праці таких вітчизняних учених, як О. Кульчицький, М. Драгоманов, І. Франко, М. Костомаров, В. Горський, Р. Кассіан, О. Вишневський, І. Надольний, М. Попович, С. Возняк, П. Кононенко, Т. Кононенко, В. Луць, В. Москалець, В. Кононенко, І. Кононенко, В. Фомін, О. Мишанич, Л. Бабій, Б. Цимбалістий, М. Братасюк, В. Храмова, О. Пріцак, В. Шаян, Т. Голіченко, М. Алексієвець, В. Цвіркун, Н. Кірюшко, М. Бойко, В. Шостак, С. Соловейчик, Л. Губерський, В. Андрущенко, Я. Калакура, М. Степико, М. Недюха, М. Розумний, О. Мостяєв, А. Кудряченко, С. Здіорук, В. Бебик, П. Таланчук, М. Обушний та інших науковців, які досліджували ціннісні пріоритети українського народу в політичній, правовій, морально-етичній сферах. Важливими для нашого дослідження є також роботи М. Грушевського, В. Щербаківського, Ю. Русова, Д. Чижевського, І. Мірчука, В. Яніва, О. Кульчицького, І. Крип’якевича, Я. Яреми, І. Бичка, А. Толстоухова, В. Ятченка, В. Крисаченка, В. Сніжка, С. Кримського, І. Зязюна, А. Карася, О. Дарморіз та ряду інших учених, які висвітлюють роль географічних, історичних, соціальних, культуроморфних, глибинно-психологічних чинників у формуванні морально-етичних і естетичних особливостей національного світогляду.

В українському суспільстві перехідного періоду проблема національного світогляду та національної ідеї стала ареною для протиборства політичних сил, які уособлюють протилежні вектори геополітичного та культурного розвитку нації, що зумовлює не лише науково-теоретичну, але й практичну актуальність наукової роботи.

Дослідження в цьому напрямі має спиратися на поняття національний світогляд, національна культура, світоглядно-ціннісні орієнтації, гуманітарна безпека нації, естетичний досвід, що розроблені вітчизняними та зарубіжними науковцями; ґрунтуватись на переосмисленні досягнень західних гуманітарних наук щодо аналізу впливу світоглядно-ціннісних орієнтацій і настанов на гуманітарну безпеку нації відповідно до українських реалій; на засаді застосування міждисциплінарного підходу формувати цілісну теорію культурно-естетичної домінанти як ціннісної генонеми української нації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане у межах тематики науково-дослідної роботи відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень, зокрема, за такими темами: «Гуманітарні пріоритети суспільно-політичного розвитку України», 2005 р. (номер державної реєстрації 0105U001184), «Гуманітарна політика держави на сучасному етапі», 2006 р. (номер державної реєстрації 0106U002640), «Стратегія гуманітарного розвитку України», 2007 р. (номер державної реєстрації 0107U002502).

Мета дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення ролі, а також умов і шляхів формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду як духовно-ідеологічної основи національного державотворення.

З огляду на визначену мету сформульовано такі дослідницькі завдання:
  • розглянути ціннісні домінанти українського етносу та проаналізувати основні світоглядні джерела їх формування;
  • охарактеризувати особливості сучасних світоглядно-ціннісних настанов в українському соціумі та проаналізувати їх вплив на гуманітарну безпеку нації;
  • з’ясувати роль естетичного фактора у формуванні світоглядної культури та національної ідентичності громадян України;
  • проаналізувати основні чинники формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду;
  • дослідити особливості суспільних естетичних ідеалів і уявлень, які сформувались на основі естетичного досвіду українського народу, та проаналізувати їх вплив на процеси консолідації українського суспільства;
  • визначити можливі шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду з метою забезпечення гуманітарної безпеки нації, формування цілісного образу України і українства в національно-культурному та світовому часопросторах.

Об’єкт дослідження: національний світогляд українського суспільства.

Предмет дослідження: культурно-естетична домінанта національного світогляду як духовно-ідеологічна основа національного державотворення.

Методи дослідження: Дослідження ґрунтується на загальних та філософських методах і принципах пізнання. Серед них:
  • метод аналізу та синтезу, за допомогою якого виокремлено світоглядно-ціннісні домінанти українського етносу та джерела їх формування, а також здійснено дослідження комплексу чинників, які вплинули на формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду;
  • порівняльний метод, який дав змогу виявити риси подібності та відмінності між філософськими поглядами вчених на найсуттєвіші поняття і цінності етносу, національного світогляду, гуманітарної безпеки, що сприяло цілісному баченню та осмисленню наукової проблеми;
  • системний – дав можливість трактувати предмет дослідження як єдину цілісну систему з її структурними компонентами;
  • герменевтичний – сприяв розкриттю смислів текстів у зв’язку з ментальними та культурними особливостями українського народу, з’ясуванню світоглядно-ціннісних настанов суб’єктів суспільних відносин.

Означені методи в поєднанні з принципами об’єктивності, детермінізму, плюралізму, методами та принципами аксіологічного аналізу дають змогу дослідити умови та шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду, з’ясувати її роль в консолідації українського суспільства.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням культурно-естетичної домінанти національного світогляду як онтологічного явища та теоретичного поняття, її ролі в процесах національного державотворення та формування цілісного образу України і українства. Наукові положення, що найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що в дисертаційній роботі

вперше:
  • запропоновано визначення культурно-естетичної домінанти національного світогляду, згідно з яким вона постає як вагома ознака та відповідна складова національного світогляду, що являє собою систему уявлень, ідеалів, поглядів і настанов, які визначають ставлення українського народу до основних духовно-естетичних цінностей, виражених, зокрема, в категоріях прекрасного, піднесеного, трагічного та комічного;
  • досліджено вплив культурно-естетичної домінанти національного світогляду на формування ціннісно-ідеологічних пріоритетів в українському суспільстві; будучи формою реалізації культуротворчого та духовного потенціалів, культурно-естетична домінанта національного світогляду набуває в теперішній час парадигмальних ознак, постаючи своєрідним провідником національної ідеології в свідомість суб’єктів українського суспільства, важливим засобом і чинником формування світоглядної культури та національної ідентичності, що в умовах аксіологічного плюралізму та конформізму постмодерного українського суспільства зумовлює орієнтуючий, стимулюючий та консолідуючий вплив на особистість і націю в цілому; культурно-естетичній домінанті національного світогляду властиві орієнтація на духовно-естетичні пріоритети, звернення до національних духовних цінностей та суспільних естетичних ідеалів, активізація міжкультурного спілкування на якісно новому рівні, поєднання націєзберігаючих та геополітичних векторів розвитку українства;
  • визначено можливі шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду, реалізація яких можлива за умов розбудови системи національного виховання та освіти в контексті традиційних світоглядно-ціннісних орієнтацій українського соціуму і має призвести до утвердження в суспільстві української національної ідеї як стрижня ідеології і запоруки гуманітарної безпеки та збереження ідентичності нації;

удосконалено:
  • теоретичне підґрунтя взаємозв’язку між ціннісними домінанти українського етносу та світоглядними джерелами їх формування; естетичний характер народної міфології та морально-етичні засади християнського світогляду стали підвалиною формування ціннісних домінант українського етносу; серед яких – розбудова національної державності, досягнення злагоди в суспільстві, соборність, утвердження демократичних принципів співжиття, забезпечення реального суверенітету – домінанти в політичній сфері; досягнення гармонії прав і обов'язків громадян, правове забезпечення функціонування національної мови – в правовій; добро, справедливість, гідність, гуманізм, патріотизм, працелюбність, дружба, любов, вірність – у моральній сфері; з уявленнями українського етносу про прекрасне, що ґрунтовані на відчуттях міри та гармонії людини з навколишнім середовищем і з самою собою, пов’язані естетичні домінанти українського етносу;
  • теоретико-методологічне підґрунтя, що визначає взаємозв’язок між формуванням культурно-естетичної домінанти національного світогляду та процесами культурного, державотворчого поступу; культурно-естетична домінанта національного світогляду постає духовно-ідеологічною основою, яка уможливила історичне відтворення і еволюцію головних світоглядно-ціннісних орієнтацій українського соціуму в його державотворчих, націєконсолідуючих зусиллях;

дістало подальший розвиток:
  • визначення чинників, які вплинули на формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду; в процесі біосоціальної еволюції під впливом географічних, історичних, культуроморфних чинників відбувався динамічний синтез світоглядного «субстрату» як основи для творення своєрідної культурно-естетичної генонеми; гармонійне виявлення в національно-культурному бутті архетипів національної культури та ментальності забезпечувало відтворення культурно-естетичної генонеми національного світогляду в складних історичних умовах;
  • обґрунтування аксіологічних акцентів стратегії політики у сфері гуманітарної безпеки, що визначають її спрямованість на пріоритетну державну підтримку певних духовно-інтелектуальних сфер діяльності, мета яких – гармонійний розвиток особистості; формування світоглядно-ціннісних орієнтацій в українському соціумі, пов’язаних із самореалізацією у сфері духовно-естетичних цінностей.

Теоретичне значення результатів роботи полягає в тому, що воно є першим комплексним дослідженням культурно-естетичної домінанти національного світогляду як духовно-практичного явища та теоретичного поняття, її ролі в процесах національного державотворення та формування цілісного образу України і українства.

Практичне значення цих результатів полягає в можливості їх використання держслужбовцями за розробки державної гуманітарної політики та формування єдиного українського гуманітарного простору, що, зокрема, сприятиме подальшому науковому розробленню теоретичних і прикладних проблем формування національної ідентичності та цілісного образу України й українства в суспільній свідомості, а в навчальному процесі – змістовному збагаченню курсів з українознавства, філософії, культурології, політології, соціальної і гуманітарної політики, національної безпеки. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці навчальних посібників з гуманітарних дисциплін, громадськими й політичними організаціями.

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації положення, які складають новизну дослідження – є результатом самостійної роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Головні ідеї дисертації доповідались на таких наукових і науково-практичних заходах:
  1. П’ятий міжнародний семінар: «Религия и гражданское общество: через межкультурные коммуникации – к диалогу цивилизаций», м. Ялта, 26-28 жовтня 2005 року, доповідь на тему: «Естетичний досвід як умова гармонізації міжкультурних комунікацій»;
  2. Дев’яті Міжнародні Далевскі читання: «Наследие В. И. Даля в контексте общечеловеческих национальных ценностей», м. Луганськ, 23-24 листопада 2005 року, доповідь на тему: «Національний світогляд в координатах домінуючих естетичних цінностей»;
  3. Третя міжнародна наукова конференція: «Політологічні, соціологічні та психологічні виміри перехідного суспільства: як зробити реформи успішними», м. Суми, 22-24 червня 2006 року, доповідь на тему: «Культурно-естетична домінанта національного світогляду як ціннісно-ідеологічна основа стратегії державотворення»;
  4. Всеукраїнська наукова конференція: «Формування національних і загальнолюдських цінностей в українському суспільстві», м. Харків, 23-24 листопада 2006 року, доповідь на тему: «На шляху пошуку нової парадигми розвитку культури української нації»;
  5. Міжнародна наукова конференція: «Поведінкові типи в українському соціокультурному середовищі: історичний досвід та аналіз тенденцій», м. Київ, 25 жовтня 2007 року, доповідь на тему: «Світоглядні характеристики титульного етносу та гуманітарна безпека України: культурно-естетичні аспекти»;
  6. Міжнародна наукова конференція: «Українознавство XXI ст.: нові вимоги, проблеми та методологія розвитку», м. Київ, 21-22 жовтня 2008 року, доповідь на тему: «Роль природного чинника у формуванні культурно-естетичної генонеми українського національного світогляду»;
  7. Міжнародна наукова конференція: «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій», м. Суми, 27-30 квітня 2009 року, доповідь на тему: «Українська національна ідея як відгук на сучасні виклики глобалізованої цивілізації».

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у чотирнадцяти публікаціях. Із них вісім статей надруковані у фахових наукових журналах; п’ять доповідей опубліковані у збірниках наукових праць за результатами конференцій та семінарів; одні тези – у збірнику матеріалів наукової конференції.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, кожен з яких складається з двох підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 183 сторінки, із них обсяг основного тексту – 165 сторінок, список використаних джерел складає 197 найменувань, обсягом 18 сторінок.