І призначення та галузь застосування

Вид материала

Закон

Содержание 1. Оцінка маси нафти за фактичними даними обсягу розлитої нафти 2. Оцінка маси нафти за результатами інструментальних вимірів 3. Визначення маси скинутої нафти на основі експертних оцінок А) Розрахунок збитків, пов’язаних із забрудненням підземних вод Б) Розрахунок збитків, заподіяних державі через забруднення підземних вод внаслідок впливу сміттєзвалища у процесі його функціон

Подобный материал:

• Державна служба автомобільних доріг україни, 394.51kb.
• Державний университет інформаційно-камунікаційних технологій кафедра систем технічного, 214.93kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 209.32kb.
• 1. Галузь застосування, 403.92kb.
• Тема: Призначення покарання, 217.86kb.
• Тема: "правила поведінки учасників бойових дій.", 190.16kb.
• Галузь застосування: у системі професійно-технічної освіти при вивченні предмету «Основи, 391.19kb.
• Ютерна інженерія" Галузь знань: 0501 "Інформатика та обчислювальна техніка", 113.29kb.
• Кравчук В. М. Стратегія І тактика цивільного процесу, 1280.22kb.
• Галузь застосування: загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади, 533.36kb.

Додаток 3

до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів


Розрахунок маси нафти, скинутої у водний об’єкт


Маса нафти і нафтопродуктів (далі – нафта), що потрапила у водний об’єкт може бути визначена:

1. за фактичними даними обсягу розлитої нафти;
   
2. за результатами оцінки кількості нафти у водному об'єкті:
   

• за результатами інструментальних вимірів нафти в поверхневій плівці, емульгованої і розчиненої у воді;
  
• на основі візуальних спостережень за зовнішніми ознаками нафтової плівки шляхом експертних оцінок.
  

Оцінка маси нафти інструментальними методами можлива лише при наявності у вимірювальних лабораторіях відповідних атестованих методик та засобів вимірювання. У випадку якщо визначення маси розлитої на водній поверхні нафти визначається кількома способами, що дають різні результати, у розрахунок включається більша величина.


1. Оцінка маси нафти за фактичними даними обсягу розлитої нафти


Маса нафти, що потрапила у водний об'єкт, може бути визначена по балансу між початковою кількістю нафти, що знаходилася у ємності і кількістю нафти, що у ній залишилася після виливу. Кількість нафти у ємності визначається за даними документів про заповнення ємності або будь-яких інших даних. Розрахунок проводиться по формулі (3.1):


М_н = М_поч - М_зал (3.1)


де: М_н - маса нафти, що надійшла у водний об'єкт (т);

М_поч - початкова маса нафти, що перебувала в ємності (т);

М_зал - маса нафти, що залишилася в ємності після виливу (т).

У випадку розливу нафти під час вантажно-розвантажувальних робіт, коли кількість нафти, що перекачується, фіксується приладами, маса скинутої нафти встановлюється за показаннями вимірювальних приладів про кількість перекачаної нафти і фактичній наявності нафти у відповідних ємностях або розраховується, виходячи з продуктивності перекачувального механізму і часу виливу.


2. Оцінка маси нафти за результатами інструментальних вимірів


За результатами інструментальних вимірів оцінюється маса нафти на одиниці площі поверхні води та концентрація розчиненої і емульгованої нафти у забрудненому водному шарі.

Маса нафти, що надійшла у водний об'єкт і має враховуватися при визначенні збитку, розраховується за формулою (3.2):


М_Н = М_П + М_Р (3.2)


де: М_П - маса нафтової плівки (т);

М_Р - маса розчиненої та емульгованої нафти (т).

Маса нафти М_п у плівці визначається по формулі (3.3):


М_П =  S  10^-6 (3.3)


де: - питома маса нафтової плівки на 1 м² поверхні води (г/м²);

S - площа поверхні води, забрудненої нафтою (м²);


Маса нафти, що перейшла у водний об’єм у розчиненому і емульгованому стані визначається за формулою (3.4):


М_Р = h  S  (С_Н – С_ф)  10^-6, (3.4)


де: h – товщина шару води, забрудненого нафтою (м).

При глибинах менших ніж 10 м, h приймається рівним середній глибині водойми в районі знаходження нафтової плями. Якщо глибина водойми в районі знаходження нафтової плями більша 10 м, то h приймається рівний 10 м;

S - площа забруднення водного об'єкту нафтою (м²), яка може бути визначена:

1) методом експертних оцінок;

2) інструментальним методом;

3) методом аерофотозйомки.

С_Н – середня концентрація (г/м³) розчиненої і емульгованої нафти в забрудненому об’ємі води під нафтовою плямою, яка визначається за формулою (3.5):


С_Н = (С₁ + С₂ + С₃)/3, (3.5)


де: С₁ , С₂ , С₃ – концентрація розчиненої і емульгованої у воді нафти на глибинах 1 м, h/2 і h м, (г/м³);

С_Ф– фонова концентрація розчиненої і емульгованої нафти у воді даного водного об’єкту (г/м³). Визначення С_Ф дивись розділ 5.1.

Дані про фонову концентрацію можуть бути отримані в організаціях, що проводять екологічний моніторинг стану водних об'єктів, або визначаються контролюючими органами безпосередньо в момент фіксації забруднення за результатами лабораторних аналізів проб води, відібраних поза зоною забруднення. Ці роботи виконуються лабораторією державної екологічної інспекції або іншими атестованими лабораторіями (за заявкою контролюючих органів). Фінансування робіт здійснюється за рахунок забруднювача.

У разі, якщо фонова концентрація не встановлена, С_Ф приймається рівним ГДК нафти з урахуванням призначення забрудненої водойми (табл. 1 Додаток 3).


3. Визначення маси скинутої нафти на основі експертних оцінок


В основі даного методу знаходиться візуальна оцінка товщини нафтової плівки за її зовнішніми ознаками. Метод може застосовуватися за умови, що товщина нафтової плівки не перевищує 1 мм.

Маса нафти у плівці розраховується за формулою (3.6):


М_П =  S  10^-6, (3.6)


де: - питома маса нафти у поверхневій плівці (г/м²), яка визначається відповідно до табл. 1 (Додаток 1).

Загальна маса нафти, скинутої у водний об'єкт (М_Н, т) оцінюється за формулою (3.7):


М_Н = М_П /(1   ), (3.7)


де: М_П - маса нафти у плівці (т);

 - доля нафти, що розчинена і емульгована у воді.

Для водойм  = 0,15, для водостоків  = 0,11.


Додаток 4

до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів


ПРИКЛАД 1

При перевірці очисних споруд каналізації населеного пункту Донецької області встановлено, що якість стічних вод після очистки не відповідає затвердженим нормам на скид. Фактичні середні показники за останні 3 місяці (91 доба), згідно з результатами відомчої лабораторії, становлять:

органічні речовини (БСК_повн) 35 мгО₂/дм³, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 15 мгО₂/дм³;

завислі речовини 30 мг/дм³, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 15 мг/дм³;

нафтопродукти 2,5 мг/дм³, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 0,3 мг/дм³;

2,0 мг/дм³ речовини “n”, для якої відсутня ГДК і відповідно не затверджена величина ГДС та допустима концентрація.

Інші показники не перевищували затверджених спеціально уповноваженим органом допустимих концентрацій.

Витрати стічних вод за цей період становили 20 тис. м³/добу.

Склад стічних вод здійснювався у водний об’єкт рибогосподарського водокористування II категорії у межах населеного пункту.

Розрахунок маси забруднюючих речовин, що враховується при розрахунку збитку, здійснюється за формулою (1) із введенням збільшуючого коефіцієнту 1,2, що враховує скид у межах населеного пункту (див. табл. 4 Додатку 1):


(1)


органічні речовини: М₁ = 20000 * 91 * (35-15) * 0,000001 = 36,4 т

завислі речовини: М₂ = 20000 * 91 * (30-15) * 0,000001 = 27,3 т

нафтопродукти: М₃ = 20000 * 91 * (2,5-0,3) * 0,000001 = 4,0 т

речовина “n”: М₄ = 20000 * 91 * (2,0-0) * 0,000001 = 3,64 т


Розрахунок збитків здійснюється за формулою (3):


З = k_інф  К_кат1,2 К_Р  (М_i  γ_і  К_ні  К_Оі) (3)


З = 1 *1,6 * 1,2*1,26 * (36,4 * 533 * 0,02 * 1 + 27,3 * 160 * 0,16*1 + 4,0 * 32000*0,2*1 + 3,64*160000*0,138*1) = 259,1 тис. грн.


ПРИКЛАД 2

З очисних споруд, що розглядались в першому прикладі, скидаються стічні води з аналогічними показниками, але немає дозволу на спецводокористування та затверджених величин ГДС, а скид здійснюється в рибогосподарський водний об’єкт I категорії за межами населеного пункту.

Розрахунок маси скинутих забруднюючих речовин:

(1)


органічні речовини: М₁ = 20000 * 91 * (35-3) * 0,000001 = 58,2 т

завислі речовини: М₂ = 20000 * 91 * (30-10) *0,000001 = 36,4 т

нафтопродукти: М₃ = 20000 * 91 * (2,5-0,05) * 0,000001 = 4,5 т

речовина “n”: М₄ = 20000 * 91 * (2,0-0) * 0,000001 = 3,64 т


Розрахунок збитків здійснюється за формулою (5):


З =1,5 k_інф  К_кат  К_Р  (М_i  γ_і  К_ні  К_Оі) (5)


З = 1,5*1*2*1,26 * (58,2*533*0,02*1*2 + 36,4*160*0,16*1 + 4,5*32000*0,2*2 + 3,64*160000*0,138*1) = 529,7 тис. грн.


ПРИКЛАД 3

Внаслідок аварії, що сталася на головній каналізаційній насосній станції міста Запорізької області, протягом 12 діб у р. Дніпро за межами міста на ділянці, що визначена як водний об’єкт рибогосподарського користування І категорії, скидались стічні води місцевої каналізації з середньою концентрацією забруднюючих речовин: БСК_повн– 105 мгО₂/дм³, завислих речовин – 72,5 мг/дм³, нафтопродуктів – 8,57 мг/дм³, при цьому витрати стічних вод становили 1496,8 м³/год або 35923 м³/добу.

За 12 діб скинуто 431,08 тис. м³ неочищених стічних вод, що призвело до екстремально високого забруднення водного об’єкта нафтопродуктами, вміст яких у контрольному створі досяг 60 ГДК (3,0 мг/дм³).

Розрахунок маси скинутих забруднюючих речовин:


органічні речовини: М₁ = 4310784 * (105-3) * 0,000001 = 43,97 т

завислі речовини: М₂ = 4310784 * (72,5-0,25) * 0,000001 = 26,94 т

нафтопродукти: М₃ = 4310784 * (8,57-0,05) * 0,000001 = 3,67 т


Збитки розраховуються за формулою (5) із введенням коефіцієнта К_Еі = 5,0, що враховує екстремальне забруднення річки нафтою; при цьому коефіцієнт К_Оі для нафтопродуктів, що також дорівнює 5, не враховується (див. розд. 5.4 ):


З_а = 1,5 × k_інф × К_кат × К_Р × (М_i × γ_і × К_ні × К_Оі) (5)

З_а = 1,5*1*2*1,28*(43,97*533*0,02*2+26,94*160*0,16*1+3,67*32000*0,2*5) = 457,6 тис. грн.


ПРИКЛАД 4

В місті Маріуполі внаслідок аварії в системі каналізації підприємства протягом 36 годин здійснювався скид неочищених стічних вод не в міську каналізацію, а в Азовське море у межах міста (за межами порту). Усього було скинуто 4 тис. м³ стічних вод.

За даними лабораторних аналізів проб, концентрація органічних речовин у стічних водах становила 210 мг/дм³ за показником БСК₅, завислих речовин – 180 мг/дм³, нафтопродуктів – 1,5 мг/дм³., заліза – 1,32 мг/дм³

Розрахунок маси скинутих забруднюючих речовин:


(1)

БСК_повн : М₁ = 4000*(210- 3)*1,43⁵⁾ * 0,000001 = 1,18 т

завислих речовин:  М₂ = 4000*(180-10)* 0,000001 = 0,68 т

нафтопродуктів :  М₃ = 4000*(1,5-0,05)* 0,000001 = 0,006 т

заліза: М₄ = 4000*(1,32-0,1)* 0,000001 = 0,005 т


Збитки розраховуються за формулою (6) з урахуванням збільшуючого коефіцієнту 1,5 :


З =1,5 × k_інф × К_Ц × К_Я × К_Б × К_Д × (М_i × γ_і × К_ні× К_Оі) (6)


З = 1*(1,22*1,2)*1,23*1*1,15* (1,184*533*0,17*5 + 0,68*160*0,42*2 + 0,0058*32000*1*2 + 0,0049*21055*1*2) = 3589 грн.


ПРИКЛАД 5

Протягом 3-х місяців підприємство, розташоване в Лубенському районі Полтавської області, без дозволу на спеціальне водокористування здійснило забір води з р. Удай (басейн р. Дніпро) для виробничих потреб в кількості 13,5 тис. м³ та 2,5 тис. м³ з артезіанської свердловини.

Збитки розраховуються за формулою (13) з урахуванням нормативів збору за спеціальне водокористування окремо для поверхневих та підземних вод (Пост. КМ України від 18.05.1999 № 836):

Збитки розраховуються за формулою (13):

З_сам = 10 × W × Тар, (13)

Для використання поверхневих вод:

З_сам1 = 10 × 13 500 м³ × 0,1008 грн./ м³ = 13 608,00 грн.

Для використання підземних вод:

З_сам2 = 10 × 2 500 м³ × 0,1308 грн./ м³ = 3 270,00 грн.


З_сам = З_сам1 + З_сам2 = 14958 + 3270 = 16 878, 00 грн


ПРИКЛАД 6

У Донецькій області організацією самовільно (з метою вилову риби) здійснено скид води із ставка, розташованого на притоці р. Сіверський Донець. Об’єм скинутої води – 150 тис. м³.

Збитки розраховуються за формулою (13):

З_сам = 10 × W × Тар, (13)


З_сам = 10 × 150 000 м³ × 0,1966 грн./ м³ = 294 900,00 грн.


ПРИКЛАД 7

На нафтобазі в Донецькій області, внаслідок аварійного порушення герметичності резервуара для зберігання бензину в підземні води протягом двох тижнів надійшло 1,5 т бензину. Нафтобаза за 2 доби (з початку скиду) забезпечила ліквідацію аварійної ситуації.

Забруднення зазнали грунтові води, які залягають на глибині 4,0 – 4,5 м від поверхні землі.

Величина збитків, що обумовлена забрудненням підземних вод, розраховується за формулою (15):

З_п = k_інф × К_кат × К_Рп × L × М_Пi × γ_і × К_ні × К_Оі (15)


Зп = 1 × 5 × 1,34 × 1 × (1,5 × 32000 × 0,3 × 5) = 482 400 грн.


ПРИКЛАД 8

В результаті аварійного розливу нафтопродуктів з берегового об’єкту в Одеській області у Чорному морі на відстані 0,5 км від узбережжя спостерігається нафтова плівка площею 200 м².

Густина нафти - 0,800 т/м³. Глибина в районі знаходження плівки дорівнює 10 м. Пройшло 18 годин після розливу.

По лабораторних дослідженнях визначено:

- питома маса нафтової плівки на 1 м² поверхні води дорівнює 200 г/м²;

- концентрація нафти, що розчинена в шарі води 10 м, дорівнює 1,37 мг/л


Оцінимо масу нафтопродуктів за результатами інструментальних вимірів.

Маса нафти М_п у плівці визначається по формулі (3.3) Додатку 3:

М_П =  S  10^-6 (3.3)


М_П = 200 x 200 x 10^-6 = 0,04 (т)

Маса нафти, що перейшла у водний об’єм у розчиненому і емульгованому стані визначається за формулою (3.4) Додатку 3:


М_Р = h  S  (С_Н – С_ф)  10^-6, (3.4)

М_Нр = 10200  (1,37-0,05) *10^-6 = 0,0027 (т)


Маса нафти, що надійшла у водний об'єкт і має враховуватися при визначенні збитку, розраховується за формулою (3.2) Додатку 3:


М_Н = М_П + М_Р (3.2)

М_Н = 0,04 + 0,0027 = 0,0427 (т) .


Збитки розраховуються за формулою (9):

З_{тр. зв} = 1,5 × k_інф × К _Ц × К_Я × К_Б × К_Д × М × γ_і × К_ні (9)


З = 1,5*1*1,3*1,20*1*1,15*0,0427*32000*1 = 3 676,98 грн.


ПРИКЛАД 9

Визначення збитків від забруднення підземних вод нафтопродуктами в районі Шебелинського газопереробного заводу


Факт забруднення грунтових вод був встановлений після виявлення нафтопродуктів у ряді колодязів селища Анріївка Харківської області, розташованого в 1,5 км від заводу.

Спеціальна комісія вивчила проектно-технічну документацію на будівництво і розширення окремих об’єктів заводу, матеріали науково-дослідних робіт по визначенню впливу господарської діяльності на підземні води, обстежила стан технологічного обладнання і комунікацій, визначила причини та умови забруднення підземних вод.

Було встановлено основні джерела та причини забруднення підземних вод, в т.ч.:

- ставки-випаровувачі та наливна естакада без гідроізоляційного покриття;

- технологічні трубопроводи, що знаходяться в грунті без температурних компенсаторів;

- резервуари із пошкодженою ізоляцією днищ та цегляними стінами;

- каналізаційна мережа техногенного установок сировинного парку не має відповідної герметизації внаслідок руйнування керамічних труб та залізобетонних колодязів, що сприяє витіканню нафтопродуктів.

На основі екологічних вишукувань було встановлено, що площа території забруднення на момент проведення вивчення складає 82,6 га.

В геологічному відношенні район займає частину заплави і надзаплавної тераси р.Сіверський Донець, на глибину до 20 м складають піщано-глинисті відклади, які підстеляються глинами.

Водовмісткі породи представлені дрібно — і середньозернистими пісками з коефіцієнтом фільтрації 1 м/добу, активною пористістю 0,18.

Потужність водоносного горизонту в середньому дорівнює 12 м.

Горизонт експлуатується місцевим населенням.

Згідно з п.7.2.7 Методики об’єм підземних вод, що забруднився, визначається за формулою (13):

Vз = 826000 * 12 * 0,18 = 1784160 куб.м;

Щоб ліквідувати забруднення підземних вод, необхідно


ПРИКЛАД 10

Визначення збитків від забруднення підземних вод внаслідок впливу полігону ТПВ «Дальницькі кар’єри» в Одеській області

Факт забруднення грунтових вод був встановлений після виявлення зміни смакової якості води в найближчих до полігону колодцях села Дальник, що розташоване за 3 км від полігону. Попередні хіміко-аналітичні дослідження колодязної води в селі та в спостережних свердловинах дозволили встановити факт забруднення підземних вод, що виявився у підвищеному вмісті в підземних водах азоту амонійного, нітратного і нітритного, БСК і ХСК.

Спеціальними дослідженнями, які провело підприємство «Причорноморгеологія» (з яким адміністрація полігону ТПВ заключила відповідний договір), встановлено, що в результаті розширення сміттєзвалища і виходу його на територію з послабленим протифільтраційним природним екраном (тобто, через порушення правил експлуатації полігону), відбулося проникнення фільтрату у підземні води, внаслідок чого були забруднені підземні води в напрямку їх потоку на площі 320 га.

В геологічному відношенні район займає частину заплави і надзаплавної тераси р. Великий Дальник; на глибину до 20 м складають піщано-глинисті відклади, які підстеляються глинами.

Водовмісткі породи представлені дрібно — і середньозернистими пісками з коефіцієнтом фільтрації 1 м/добу, активною пористістю 0,18.

Потужність водоносного горизонту в середньому дорівнює 12 м.

Середні концентрації забруднюючих речовин (С_i ) в підземних водах у межах забрудненої ділянки за даними «Причорноморгеології» та їх ГДК для питної води:

Показник	Середня концентрація мг/дм3	ГДК	Показник	Середня концентрація мг/дм3	ГДК
БСКповн	18	3	Сульфати	660	500
ХСК	96	15	нафтопродукти	0,60	0,1
Азот амонійний	14	1	залізо	1,1	0,1
Азот нітритний	3,5	3,3	свинець	0,06	0,03
Азот нітратний	170	45

Державною екологічною інспекцією було видано припис перебазувати сміття з незахищеної ділянки на ділянку, захищену протифільтраційним екраном, що було виконано упродовж 6 місяців.

За довідкою Одеського Гідрометцентру сумарна кількість опадів за розрахунковий період склала 130 мм. Утилізація та видалення фільтрату з території полігону за цей час не проводилися. Площа полігону ТПВ «Дальницькі кар’єри» (що покрита сміттям на даний період) складає 42 га. Ділянка з неякісним протифільтраційним екраном становить 1,4 га.

А) Розрахунок збитків, пов’язаних із забрудненням підземних вод

Об’єм забруднених вод визначається за формулою (14)

V = F × m × na, (14)


V = ( 320*10000) * 12 * 0,18 = 6912000 м³


Маса забруднюючих речовин (т), що надійшла в підземні води з фільтратом полігону ТПВ розраховується за формулою (13):


М_Пi = V × (С_i – С_Фi ) ×10^-6, (13)

Показник	Маса, т	Показник	Маса, т
БСКповн	103,7	Сульфати	1105,9
ХСК	559,9	нафтопродукти	3,5
Азот амонійний	89,9	залізо	6,9
Азот нітритний	1,4	свинець	0,2
Азот нітратний	864,0

Величина збитків розраховується за формулою (15):

З_п = k_інф × К_кат × К_Рп × L × М_Пi × γ_і × К_ні (15)


З_{п 1} = 1* 5 *1,43*1*(103,7*533*0,013 + 559,9*107*0,01 + 89,9*3200*0,06 +

+ 1,4*20000*0,09 + 864*40*0,05 + 1105,9*16*0,05 +3,5*32000*0,17 + 6,9*16000*0,11 + 0,2*160000*0,21 = 440548 грн.


Б) Розрахунок збитків, заподіяних державі через забруднення підземних вод внаслідок впливу сміттєзвалища у процесі його функціонування упродовж розрахункового періоду

Розрахунок проводиться за період 6 місяців (період винесення сміття з уразливої ділянки на захищену щодо впливу фільтрату на підземні води). Об’єм води, що надійшла на площу ТВП за розрахунковий період і перетворилася у фільтрат розраховується за формулою (16):

W_ф = 10^-3×Н_оп × S_{П +} W_w - W_фВ (16)

W_ф = 130*0,001*4*10000 +0 - 0 = 5200 м³


Приймаються середні концентрації забруднюючих речовин у фільтраті типового полігону ТБО відповідно до табл.. 17 (додаток 1) :

Показник	Сi мг/дм3	Показник	Сi , мг/дм3
БСКповн	1450	Сульфати	956
ХСК	1694	нафтопродукти	210
Азот амонійний	625	залізо	9,5
Азот нітритний	12,50	свинець	0,17
Азот нітратний	1860

Маса забруднюючих речовин (т) у 5200 м³ фільтрату, які забруднюють підземні води, розраховується за формулою (17):


М_Пi = W_ф × С_i × 10^-6, (17)

Показник	Маса, т	Показник	Маса, т
БСКповн	7,54	Сульфати	4,97
ХСК	8,81	нафтопродукти	1,09
Азот амонійний	3,25	залізо	0,049
Азот нітритний	0,065	свинець	0,001
Азот нітратний	9,67

Величина збитків розраховується за формулою (15):

З_п = k_інф × К_кат × К_Рп × L × М_Пi × γ_і × К_ні (15)


З_{п 2} = 1* 5 *1,43*1* (7,54*533*0,04 + 8,81*107*0,04 + 3,25*3200*0,14 + 0,065*20000*1+ + 9,67*40*0,1 + 4,97*16*0,12 + 1,09*32000*0,34+ 0,049*16000*1 + 0,001*160000*1 = 113081 грн.

Загальна сума збитків за попереднє забруднення підземних вод і за забруднення упродовж періоду перенесення звалища становить:

З = З_{п 1} + З_{п 2} = 440548 + 113081 = 553629 грн.