Галузь застосування: загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади

Вид материала

Документы

Содержание Адреса навчального закладу: 39800, м. Комсомольськ Кросворд з історії України зтеми О – правильна відповідь; Х – неправильна відповідь. У чому переваги такого методу? Проблемне завдання (записуємо на дошці) 1. Народний рух України. 4. ДемПУ - Демократична партія України. 7. НДВУ - Партія Демократичного відродження України. 2. "Праві" партії. Чи вважаєте ви, що використання мобільних телефонів на уроках повинно бути забороненим?) Перелік проблем Використання ігрових методів на уроці правознавства Незалежна преса Рекламні агенти Методична розробка уроку - кінофестивалю ІІ. Вивчення нового матеріалу Наукові відкриття та технічні винаходи Слово викладача Помічник режисера Слово викладача ... Полное содержание

Подобный материал:

• Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. №1094, та поширюється на вищі, професійно-технічні,, 365.09kb.
• Професійно-технічні навчальні заклади області, 739.65kb.
• Організація роботи в середовищі «1 учень- 1 комп’ютер», 79.71kb.
• Кульчицька Валентина Павлівна Інститут харчування моз україни Карповець Петро Макарович, 833.57kb.
• Галузь застосування: у системі професійно-технічної освіти при вивченні предмету «Основи, 391.19kb.
• Навчальні заклади системи профтехосвіти вже багато років залишаються основними навчальними, 132.17kb.
• Моделі впровадження програми «Intel® Навчання для майбутнього» у вищі навчальні заклади, 107.22kb.
• Методичні рекомендації щодо проведення обстеження стану охорони праці в навчальних, 110.21kb.
• Навчальні заклади, які проводять навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих, 29.63kb.
• Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 641.01kb.

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ПРОФЕСІЙНИЙ ГІРНИЧИЙ ЛІЦЕЙ





Опис інноваційного проекту


2008 рік

Галузь застосування: загальноосвітні та професійно-технічні

навчальні заклади

Суб’єкти інноваційної діяльності: педагогічні працівники та учні

професійного гірничого ліцею


Автори проекту: Скрипник С.Ф., методист ліцею,

Лопушенко І.П., викладач суспільних предметів


Назва проекту: Використання ігрових методів на уроках

суспільних предметів

Девіз проекту: „Віримо в талант і творчі сили кожного вихованця”

Мета проекту: Спрямування роботи викладачів на розумовий розвиток учнів, формування їх творчих здібностей, здатності знаходити шляхи для розв’язання поставлених завдань у своїй майбутній діяльності. Відновити інтерес до засвоєння нових знань.

Завдання проекту:

• розвинути індивідуальні творчі здібності учнів;
  
• допомогти кожному учневі пізнати себе, виявити в собі нестандартне, креативне мислення;
  
• сформувати в учня думку про себе, як про особистість, яка вміє
  

самостійно мислити та реалізовувати свої вміння на практиці.

авдання проектуорчі сили кожного вихованця"

Очікувані результати: Реалізація даного проекту забезпечить перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, що сприятиме об’єднанню зусиль викладача і учнів у здобутті знань шляхом впровадження ігрових методів навчання. Завдяки впровадженню проекту в учнів підвищиться інтерес до вивчення загальноосвітніх предметів, зросте їх самостійність, творча активність як на уроках, так і у дорослому житті.

Назва навчального закладу. Професійний гірничий ліцей

м. Комсомольська

Адреса навчального закладу: 39800, м. Комсомольськ

Полтавської обл.

вул.Космонавтів, 10

тел: 8(05348) 2-17-40

Факс: 2-17-40

Директор ліцею – Пижиков

Володимир Васильович


Зміст інновації

Важливим освітнім завданням сучасного педагога є спрямування роботи на розумовий розвиток учнів, що забезпечуватиме формування їх творчих здібностей, здатність і уміння знаходити нові шляхи для розв’язання практичних завдань, творчо застосовувати набуті знання у своїй майбутній діяльності.

Уміння співробітничати – одна з найбільш необхідних умов для організації та проведення будь-якого уроку. Розвинути це вміння допоможе використання різного виду ігор та ігрових моментів на уроках.

На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, урок з використанням ігрових моментів найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків – сприйняття нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення – але у ігрових формах. Саме такі уроки містять у собі елементи таких технологій, які при згрупуванні їх у певну систему, можуть стати дійсно інноваційними.

У проекті зосереджено увагу на розгляді деяких важливих, з нашого погляду, ігрових методів, що відрізняють звичайний урок від традиційного:

• наявність ігрових моделей об’єкта, процесу або діяльності;
  
• активізація мислення й поведінки учня;
  
• високий ступінь задіяності у навчальному процесі;
  
• обов’язковість взаємодії учнів між собою та викладачем, програмовим матеріалом;
  
• посилення емоційності і творчий характер заняття;
  
• самостійність у прийнятті рішення;
  
• бажання набути уміння та навички за відносно короткий термін.
  

Активні методи навчання поділяються на неімітіційні, які реалізуються на традиційних видах занять, та імітаційні, використання яких, як правило, пов’язане із застосуванням навчальних ігор. Імітація (наслідування, відображення) – це моделювання діяльності, розігрування ситуації.

Отже, ігровий метод – це спосіб взаємодії викладача та учнів, зумовлений грою, що веде до реалізації дидактичних завдань і мети навчання.

Ігрові методи багатопланові і кожен з них в той чи інший спосіб сприяє виробленню певної навички, а тому виникає необхідність систематизувати їх для більш диференційованого використання у навчальному процесі.


Ігри – вправи


Досить часто у своїй повсякденній роботі я використовую ігри – вправи, включаючи їх у зміст багатьох уроків історії. Особливість їх використання полягає в тому, що вони не потребують тривалої підготовки і займають значно менше часу в межах урочного навчання. Як правило, це можуть бути вікторини, ребуси, кросворди, лото, графічні диктанти, естафети та інше.

Ігри-вправи позитивно впливають на посилення інтересу до теми, що вивчається, дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу найбільш важливі явища і факти.

Аналіз роботи з такими вправами показує, що використання такого

методу сприяє закріпленню знань учнів, перевірці їх якості, набуттю

навичок.


Вправа-гра «Коло думок».

Викладач креслить посередині дошки коло, у центрі якого записує за­вдання: правопорушення, типові для неповнолітніх. Учні, кожен окремо на своєму аркуші, за 1хв записують свій варіант відповіді, підходять один за одним до дошки і клейкою смужкою прикріпляють аркуші по колу. При цьо­му слід дотримуватись такого правила: якщо точка зору учня уже викладена кимсь раніше, то одинакові варіанти відповідей кріпляться стосом — один на одного. Вправа пожвавлює атмосферу в класі, сприяє взаємозбагаченню знань учнів із цього питання


Гра “Пошук”


Викладач призначає 2 – 3 асистентів для проведення гри. Кожен гравець повинен на чистому аркуші паперу написати своє прізвище, а потім зазначити події і дати, які вивчили у загальній темі: «Україна у Другій світовій війні». Асистенти слідкують за тим, щоб не було списування та підказок, а на прикінці гри збирають аркуші та визначають, хто найбільше написав дат та подій. Після цього асистенти визначають переможців. За кількістю правильних відповідей виставляють бали.


Гра “Естафета”


Змагання починають учні, які сидять на останній парті – саме їм викладач дає чистий аркуш паперу. Учасники гри пишуть на аркуші своє прізвище і будь-яку дату, пов’язану з визначеною темою і передають своєму товаришеві попереду. Гра проводиться як на швидкість, так і на правильність відповідей. Якщо учень не пригадав жодної дати він передає аркуш далі.

Викладач визначає команду - переможницю та тих учнів, які не дали жодної правильної відповіді. Головне – не підштовхувати, не викрикувати, не втручатися до роботи іншої людини, інакше ведучий повинен буде зупинити естафету, бо, попередня домовленість порушена. “Естафета”- колективна розминка, де у кожного є свої обов’язки, які виконуються вчасно. Оце “вчасно” і є основною складністю. Терпляче ставлення одне до одного у такому простому завданні виявляється зовсім не простою справою для учасників.

“Естафета” освоюється учнями з інтересом, але не легко.І це свідчить про те, що вона точно потрапляє до зони соціальних та організаційних труднощів учнів, а отже, використання такого прийому сприяє загальному розвитку учнів.


Гра “Перестрілка”


Грають дві команди або учні попарно за певною схемою:

- дата – подія;

- назва – визначення;

- ім’я – хто він.

Учасників можна заздалегідь підготувати до гри. Потрібно сказати, щоб вони підготували: питання, дати, події, назви, визначення, імена та хто вони. Питання задаються почерзі. Викладач слідкує за грою, занотовує собі, хто скільки дав правильних відповідей, а хто помилився. Визначаються переможці та ті, хто не дав жодної правильної відповіді.

Гра “Так – не так”


редня домовленість порушена. “

Учням роздаються картки , які містять правильні й неправильні відповіді з певного предмета. Серед карток одна містить правильно сформульоване твердження, а друга –неправильне. Наприклад, “Голокост – це масове знищення євреїв в роки ІІ-ї світової війни” – правильне формулювання, а неправильне формулювання до цієї картки може бути таким: “ Голокост – це масове знищення українців в роки ІІ-ї світової війни ”

Учні розглядають картки. Пропонується спочатку назвати картки з неправильною відповіддю, дається пояснення, потім знаходиться учень-відповідач правильної відповіді. Можна ускладнити це завдання, запропонувавши мікрогрупам самим скласти картки двох видів, потім їх зібрати, перемішати й роздати мікрогрупам для аналізу. Залучення учнів до створення карток та їх обговорення допоможе більш осмислено засвоїти навчальний матеріал.


Гра “Продовж вислів”


- Продовжіть фразу відомої людини:

1. Б.Дізраел: «Англія не має суперників у двох речах – у спорті і в…» (політиці).

2. Сенека: «Не було іще генія без деякої долі…»(безумства).

3. Г. Гейне: « Кожний має право бути…» (дурнем).

4. В. Шекспір: «… - це зброя жінки» (сльози).

5. Дж. Рей: «У хорошого хірурга повинно бути око орла, серце лева, а руки …»(жінки).

Б. Крутчер: « Одну правду про себе говорить лише…» (попугай).

Гра “Волейбол” з теми «Українська революція»


Цією грою викладач перевіряє знання учнями дат історичних подій. Один з учнів називає дату, звертаючись до іншого учня (у волейболі - подача). Той відповідає і в свою чергу говорить наступну дату, звертаючись до іншого учня. І так далі. Викладач записує правильні відповіді, і пояснює, наскільки точними були дати. За підведеними підсумками викладач виставляє оцінки учням.


3-4 березня 1917р. – створення УЦР.

10 червня 1917р. – І-й Універсал УЦР.

7 листопада 1917р. – ІІІ-й Універсал УЦР,

4-6 грудня 1917р. – Всеукраїнський з’їзд Рад у Києві.

8-10 грудня 1917р. – встановлення радянської влади у Харкові.

5 січня 1918р. – початок наступу радянських військ на Київ.

9 січня 1918р. – Четвертий Універсал УЦР. Проголошення УНР.

16 січня 1918р. – бій під Крутами.

15 червня 1917р. – утворення Генерального Секретаріату Центральної Ради.

6-8 квітня 1917р. – проходив Український Національний конгрес.

Метод «уявного мікрофона». Вправа «Я маю намір у майбутньому:»


а) створити сім'ю, тому що...;

б) залишитися незаміжньою (неодруженим), тому що...

Викладач проводить вправу методом «уявного мікрофона»: учні пе­редають один одному почергово мікрофон, при цьому висловлюється лише той, у кого в руках мікрофон.


Робота в парах. Рольова гра "Інтерв'ю з політичним діячем"


Група поділяється на пари (по партах). Один з учнів виконує роль кореспондента, інший – політичного діяча М. Грушевського.

Представники творчої групи "кореспондентів" ставлять запитання з біографії та політичного шляху М. Грушевського, учні, які виконують роль самого політика, відповідають.


Орієнтовні запитання:


- Назвіть, будь ласка, своє прізвище, ім'я та по батькові.

- А чи можна дізнатися про ваше походження?

- Де ви здобули освіту?

- У якому віці ви прийшли в українську політику?

- Який український національний орган влади ви очолили в 1917р?

- Ви брали участь у створенні чотирьох Універсалів Центральної Ради. Яка їхня найголовніша ідея?

- Ваше ставлення до С. Петлюри?


Запитання до "політиків":

- Чи на всі запитання ви змогли відповісти?

- Які запитання викликали у вас труднощі?

- Чи задоволені ви ходом бесіди?


Запитання до кореспондентів:

- Чи задоволені ви відповідями "політиків"?

- Чи змогли б ви відповісти на сформульовані вами запитання?

- Спробуйте відповісти на запитання, яке викликало труднощі у вашого інтерв'юера.


Кросворд з історії України зтеми :

«Україна у Другій світовій війні».

		12
																3
								7				11
												2		5
						1
															4
	10
												8
		9
											6

Запитання:

1. План нападу Німеччини на СРСР носив назву.
   
2. Союзниця Німеччини у Другій світовій війні.
   
3. Командир партизанського з׳єднання.
   
4. Рейхскомісар України.
   
5. Місто-герой Великої вітчизняної війни.
   
6. Масове знищення євреїв в роки Другої світової війни.
   
7. Співпраця з ворогом в роки війни.
   
8. Прізвище науковця, який в роки війни очолював інститут електрозварювання в Україні.
   
9. Прізвище письменника, який написав твір «Україна у вогні».
   
10. Назва фільму режисера Марка Донського років війни, який отримав «Оскара».
    
11. Вид військової техніки Другої світової війни.
    
12. Назва частини окупованої України.
    

Графічний диктант з теми:


«УКРАЇНА ПІД ЧАС ІІ-ї СВІТОВОЇ ВІЙНИ”


Викладач зачитує учням твердження, які є правильними або не правильними. Учні позначають свої відповіді графічними позначками:

О – правильна відповідь; Х – неправильна відповідь.


Потім викладач на аркуші паперу показує правильні відповіді, учні звіряють з своїми. Скільки правильних відповідей, така і оцінка. Учень сам може перевірити і поставити собі оцінку. Вправа цікава для учнів і коротка в часі.


1.Оборона Києва тривала довше оборони Севастополя. – Х

2. План нападу на СРСР називався « Барбароса». – О

3. Київ є містом-героєм. – О

4. «Визвольний похід» Червоної Армії розпочався 1 вересня 1939р. – Х

5. «Другим Сталінградом» називають визволення Криму. – Х

6. Колаборанти – це особи, що співробітничали з окупантами. – О

7. Рейхскомісаріат «Україна» очолив Е. Кох. – О

8. Масовий розстріл населення, переважно єврейської національності

в Києві відбувся у Сирецькому таборі. – Х

9. Територія УРСР була остаточно окупована гітлерівськими

військами у 1943р. – Х

10. Голокост – це масове знищення євреїв у роки ІІ-ї світової

війни. - О


Ігрові дискусії

Наступним видом ігрових методів, які я використовую на своїх уроках, є метод ігрової дискусії, основне призначення якого виявити відмінності в розумінні питання й шляхом товариської суперечки встановити істину, прийти до спільної точки зору. Міжгрупова дискусія передбачає виступи груп, захист результатів, обговорення правил дискусії, роботу експертів. Сам викладач може включитися до ігрової діяльності, виконуючи одну із раніше визначених ролей, але, по можливості, не втручатися у загальний хід гри без необхідної потреби.

Різновидами ігрової дискусії є “мозкова атака”, “дискусія круглого столу”, диспут та інше.

У чому переваги такого методу?

По-перше, виникає інтерес пошуку істини.

По-друге, набуваються уміння та формуються практичні навички для логічного, несуперечливого й аргументованого ведення дискусії, в ході якої необхідно не просто відкинути якусь думку, а доказово, обгрунтовуючи свої факти, зрозуміти та вирішити проблему.

По-третє, розкриваються творчі можливості учнів, їхня здатність

до узагальнення, аналізу, тобто формуються навички, необхідні для

самостійної навчальної діяльності.


“Мозкова атака”.


Викладач оголошує тему уроку і організовує учнів для роботи з текстом Конституції України методом «мозкової атаки».

Суть методу полягає в тому, що на першому етапі у швидкому темпі учні відшукують у розділі II Конституції України якомога більше прав і сво­бод, якими наділені громадяни, а викладач кожну запропоновану тезу записує на дошці чи великому аркуші паперу. Завдання другого етапу — визначити, які з названих прав і свобод є особистими (громадянськими), і виділити їх (підкреслити). Якщо в учнів виникають сумніви щодо належності прав до групи особистих, викладач нагадує їм про загальновизнані критерії поділу ос­новних прав на 5 груп згідно із Загальною декларацією прав людини (10 гру­дня 1948 р.) (Основи правознавства / За ред. /. Б. Усенка. — §19).


Орієнтовна схема записів: Право на: вільний розвиток особистості, громадянство, життя, пова­гу до гідності, працю, страйк, свободу й особисту недоторканість, охорону здоров'я, безпечне довкілля, невтручання в особисте життя, правову допо­могу, освіту тощо.


Метод ділової гри на уроці історії з теми

«Початок формування багатопартійної системи в Україні»

(урок прес-конференція)


Вступне слово викладача:

- Шановні друзі!

- Сьогодні наша зустріч пройде у незвичній для вас формі. Всі ми присутні на прес-конференції, в якій братимуть участь представники політичних партій, що ведуть передвиборний марафон. Саме кінець 80-х років став періодом кра­ху безроздільної влади КПРС. Курс на демократію і гласність, проголошений на XIX партконференції влітку 1988 року, сприяв виходу на політичну арену національно-демократичних сил в Україні. Горбачовська перебудова, яка ра­ніше проводилася лише партійно-державними верхами, викликала широкий рух "знизу", спровокувала активні дії народних мас. Виникали незалежні від КПРС громадські об'єднання, організації, політклуби. А після вересневого 1989 року Пленуму ЦК КП України, коли пішов у відставку Перший секретар ЦК КП України В. Щербицький, необхідність політичного плюралізму і створен­ня багатопартійної системи стали очевидним фактом. І ось перед нами вис­туплять представники від партій, які започаткували створення багатопартій­ної системи в Україні.

Отже, тема нашої прес-конференції:

"Початок формування багатопар­тійної системи в Україні".

Завдання на урок: вияснити причини та умови формування багатопартійності в Україні, розкрити основні програмні положення цих партій, класифікувати їх і визначити їхнє реальне значення у політичному житті України.

Проблемне завдання (записуємо на дошці):

Чому багатопартійність в Україні (1989-1990 рр.) носила формальний, декларативний характер?

На нашій прес-конференції присутні кореспонденти українських газет, експерти, гості. Обов'язковим для присутніх на прес-конференції засновників є ведення кон­спектів, адже в кінці роботи всі матеріали треба здати голові прес-конференції. Представлення команд (називають свою партію і оголошують гасло команди).

1. Народний рух України.

Гасло: "Вільний розвиток особистості у демократично-правовій державі".

1. 
   "Праві" партії - УКП, УКДП, ДСУ, УНДП.
   

Гасло: "За відновлення УНР і самостійну Україну!"

3. УРН - Українська республіканська партія.

Гасло: "Українська незалежна соборна Україна - понад усе!"

4. ДемПУ - Демократична партія України.

Гасло: "Продовжимо традиції української соціал-демократії у розбудові незалежної України!"

5. СДПУ, ОСДПУ - Соціал-демократична партія і Об'єднана соціал-де-мократична партія.

Гасло: "Свобода, солідарність, соціальна справедливість".

6. ПЗУ - Партія зелених України.

Гасло: "Майбутнє України - це екологічно солідарне суспільство".

7. НДВУ - Партія Демократичного відродження України.

Гасло: "Демократичне відродження - основа майбутнього України".

Основний доповідач зачитує доповідь про причини формування багатопар­тійності, дає класифікацію партій, що виникали у цей період в Україні.

Кореспонденти задають питання доповідачеві (і доповідач, і кореспонденти готуються самостійно). Кореспонденти працюють з групами, партіями.

1. НРУ.

Запитання журналістів представникам Народного руху України:

- як і коли виникла організація?

- які основні програмні положення вашої організації?

Учасники дають відповіді, рекламують свою партію, використовуючи засо­би агітації.

2. "Праві" партії.

Запитання до представників "правих" партій:

- що ви можете сказати про час створення ваших партій, їхню мету?

- які основні положення передвиборної програми вашої команди?

3. УРГІ.

Запитання представникам УРП:

- як сформувалася ваша організація?

- які основні програмні положення вашої партії?

4. ДемПУ.

Звертання до представників ДемПУ:

• хотілося б почути про час створення вашої партії та її програму.
  

5. СДПУ.

Запитання представникам СДПУ та ОСДПУ:

- чи одночасно були створені ці дві партії?

- чим відрізняються передвиборні платформи цих двох партій?

6. ПЗУ.

Запитання представникам ПЗУ:

- яким ви бачите майбутнє України у світлі ваших програмних положень?

7. ПДВУ.

Запитання представникам ПДВУ:

- як сформувалася ваша партія?

- що ви пропонуєте своїм виборцям?


Після виступів усіх груп слово надається експертам, які рецензують усі виступи за такими показниками:

- готовність групи;

- активність усіх її членів;

- наявність наочності;

- реклама;

- політична грамотність і т. д.

Висновок робить один із учнів або основний доповідач у заключному слові. Далі розглядається проблемне завдання про декларативний характер почат­кової багатопартійності в Україні.


Ігрові ситуації


В основі методу ігрової ситуації лежить проблемна ситуація.

Вона активізує пізнавальний інтерес учнів, спрямовує розумову діяльність. Основне призначення цього методу – встановлення зв’язку теорії і практики з теми, що вивчалася або вивчається, вміння аналізувати, робити висновки, приймати відповідне рішення у нестандартних ситуаціях.

Метод ігрової ситуації сприяє заохоченню учнів до захопливої діяльності на основі певної ситуації, що розігрується. У зміст ситуації закладено необхідну суму знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні. Ігрова ситуація сприяє посиленню емоційно-психологічного стану, збуджує внутрішні стимули до навчальної роботи, знімає напругу, стомленість. Різновидами ігрових ситуацій є “аналіз конкретної ситуації”, “розгляд ділової кореспонденції”, “аукціони” та інше.


Симуляційна гра « Референдум »

Урок правознавства. Тема « Вибори та референдум»

> Учні складають список запитань, важливих у житті групи, які залиша­ються нерозв'язаними.

> Більшістю піднятих рук визначається питання, винесене на референ­дум.

> Референдум повинен бути корисним, не заперечувати законних прав громадян, наприклад, на здобуття освіти, свободу думки і слова.

> Створюються ініціативні групи з 3-4 осіб.

> Одна з груп чітко формулює запитання для однозначної відповіді «так» або «ні» (наприклад: Чи вважаєте ви, що використання мобільних телефонів на уроках повинно бути забороненим?)

інші групи:

1) скласти списки «виборців»;

2) підготувати бюлетені;

3) підготувати скриньку і кабіну для голосування;

4) видати бюлетені, підрахувати голоси, скласти протоколи та повід­омити про результати голосування;

5) повідомити про день, місце і час проведення референдуму;

6) підготувати листівки та плакати.

> Проводиться референдум з обраного питання. Повідомляються резуль­тати голосування.


Урок –аукціон


"Товаром" на уроці-аукціоні є знання учнів. "Товар" на аукціоні - це "лот", продавець - "купець". Ведучим бажано бути вчителеві.

Підготовка до уроку здійснюється за 2 тижні. Призначаються 4 "купці", які готують лоти, а також "банкір", який відповідає за підготовку аудиторії і зведеної таблиці результатів аукціону. Аудиторія - учні, які добре встигають з предмета.

Інші учні утворюють 4 "акціонерні товариства" (АТ) по 6 учнів у кожно­му. Товариства обирають своїх "президентів".

"Президентам" видають перелік питань для повторення, список рекомен­дованої літератури. Вони організовують повторення матеріалу в своїх АТ і підготовку своїх емблем і гасел.

Кожний "купець" готує 2-3 лоти (завдання) під керівництвом і контролем учителя. Оцінку відповідей учнів дають "купці", тому вони повинні бути дуже добре підготовленими до виконання своїх обов'язків. Перед уроком розстав­ляють столи в аудиторії, а на початку уроку ведучий оголошує відкриття аук­ціону, представляє "купців", "банкірів", "президентів". Потім АТ представля­ють свої емблеми і гасла.

Максимальна оцінка - 2 бали. Цей конкурс оцінюють 4 "купці".

"Банкір" визначає середній бал кожного АТ, записує в таблицю результатів аукціону. Потім ведучий по черзі надає слово "купцям" для представлення "лотів" (завдань).

ЛОТ №1 - перевірка АТ на "платоспроможність", тобто підготовленість учнів із даної теми. Лот - це 10 запитань, на які треба дати відповідь "так" чи "ні". Перший "купець" повільно і чітко читає запитання лота. Члени АТ за відповідь "так" піднімають руки, за відповідь "ні" - не піднімають. Облік кількості піднятих рук з кожного запитання ведуть у підготовлених першим "купцем" картках "президенти" АТ, але не в своєму товаристві, а в сусідньому (перед початком цього конкурсу "президенти" переходять до сусідів).

Облік кількості правильних відповідей і середнього балу по картках, зібра­них у "президентів", здійснює перший "купець" і передає "банкіру" відомості для зведеної таблиці, виконаної на цупкому папері.

ЛОТ №2 - знання умов, причин, визначень. Другий "купець" вивішує цей лот, виконаний у вигляді таблиці на аркуші формату А1, на штативі для загального огляду, а також дає на кожний стіл АТ аркуш (формат А4) з індивідуальним завданням. Завдання для товариств різні, а запитання - однакові.

Оголошуються умови конкурсу: час на підготовку - 5 хв. Максимальна оцінка - 4 бали (за кількість запитань). За правильне доповнення або виправ­лення інше товариство може одержати заохочення у вигляді 1 бала. Оцінку відповідей здійснює другий "купець" і передає "банкіру" для заповнення зведе­ної таблиці (облік ведуть за лотами у зростаючому порядку).

ЛОТ №3 - перевірка знань історичної хронології. Кожному АТ дається по три історичні дати. Треба вказати на правильність запису дат, якщо за­писані неправильно - виправити помилку. Цей лот готує і представляє третій "купець". Час на обговорення - 5 хв. Максимальна кількість балів - 3. За правильне доповнення чи виправлення інше АТ одержує заохочення - 1 бал. Третій "купець" оцінює відповіді та передає результати "банкіру" для зведе­ної таблиці.

ЛОТ №4 - для емоційного розвантаження і зміни виду діяльності - "чорна скринька". АТ повинні мати опис, зроблений третім "купцем", визначити, що за проблема схована у "чорній скриньці". Час на обдумування - 2 хвилини. АТ, яке перше відгадає запитання "чорної скриньки", одержує 2 бали, решта - 0.

ЛОТ №5 - розшифровка ребуса. Представляє себе четвертий "купець". Кож­не АТ протягом 3 хвилин повинно розшифрувати ребус, написати розшифро­ваний вираз (слово) на аркуші паперу і здати "купцеві". За кожну зекономле­ну хвилину додають 1 бал. Через 3 хвилини "купець" оголошує результати.

Ведучий підводить підсумок:

- за активну участь у підготовці і проведенні аукціону "купцям" і "банкі­рам" виставляють по 11-12 балів.

- членам АТ, яке зайняло перше місце, виставляють 11 балів, за друге - 9, за третє і четверте — 7-6. (Учням дозволяється перездавати тему з метою підвищення балів.) Зведена підсумкова таблиця результатів аукціону дозво­ляє вчителеві проаналізувати рівень підготовки класу з теми.

При підготовці до уроку "купцям" і викладачеві необхідно врахувати:

1. Обов'язково на цупкому папері (формат А1) повинна бути заготовлена загальна картка лота. Для загального огляду її вивішують біля дошки на штативі. Це дозволяє підтримувати високу активність та інтерес учнів протя­гом усього уроку, а членам акціонерних товариств слідкувати за правильністю відповідей сусідів, вносити поправки, доповнення і "заробляти" додаткові бали.

2. Запитання на кожному лоті повинні бути однаковими для всіх акцыонернихтовариств, а завдання - різними.

3. Кількість балів за лот повинна дорівнювати кількості запитань, щоб "купець" міг оцінити відповідь АТ з кожного питання.

Загальна оцінка за лот складається з суми балів, одержаних товариством за кожне запитання лота. Це полегшить "купцям" зробити підсумки конкур­су і оцінити відповіді.

Під час проведення уроку-аукціону ведучому необхідно змінювати черговість відповідей акціонерних товариств і слідкувати за тим, щоб кожний член давав відповідь тільки на один з лотів (не "торгував" за інших).

Необхідними реквізитами уроку є гонг, дерев'яний молоток, секундомір.


Ігровий момент уроку-аукціону з історії України

з теми: «Сталінська індустріалізація України»

Викладач-ведучий поділяє групу на акціонерні товариства та купців