Державна служба автомобільних доріг україни
| Вид материала | Документы |
- Інформаційне повідомлення, 96.21kb.
- Закон україни, 899.36kb.
- Державної цільової програми розвитку автомобільних доріг загального користування, 172.3kb.
- Державна податкова служба україни, 399.03kb.
- Державна податкова служба україни, 28.52kb.
- Правила охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг, 628.68kb.
- Регламент (інформаційна картка), 90.23kb.
- Кабінет міністрів україни розпорядження, 20.83kb.
- 1. Відповідно до статей 4, 48 Закону України «Про авторське право І суміжні права», 70.57kb.
- 1. Відповідно до статей 4, 42, 43 Закону України «Про авторське право І суміжні права», 129.16kb.
| ДЕРЖАВНА СЛУЖБА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ (УКРАВТОДОР) |
НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “КРОК”
(НВП „КРОК”)
-
РЕКОМЕНДОВАНО
Науково-технічною радою
Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор)
Протокол від «___» ______ 2011 р
№ _________
РЕКОМЕНДОВАНО
Науково-технічною радою
ДерждорНДІ
Протокол від «___» ______ 2011 р
№ _________
ТИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА
ПІДГОТОВКА МЕТАЛЕВИХ ПОВЕРХОНЬ ДО ФАРБУВАННЯ
БЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ СТРУМЕНЕВИХ МЕТОДІВ
ТТК 218-31911658- :2011
| ПОГОДЖЕНО Начальник управління науково- технічної політики Укравтодору ______________ О.Є. Крижанівський «____» ______________ 2011р | РОЗРОБЛЕНО Директор з наукової роботи НВП «КРОК» ______________ Ю.Р. Колесник «____» ______________ 2011р |
| ПОГОДЖЕНО Директор Департаменту автомобільних доріг України ______________ О.В. Сухоносов «____» ______________ 2011р | Заступник директора НВП «КРОК» ______________ Н.М. Тарасенко «____» ______________ 2011р |
| ПОГОДЖЕНО Начальник відділу стандартизації і метрології ДерждорНДІ _____________ О.В. Мозговий «____» ______________ 2011р | |
Київ
2011
ЗМІСТ С
| | Загальні положення……..………………………………………………. | 3 |
| 1 | Галузь застосування................................................................................. | 3 |
| 2 | Організація і технологія будівельного процесу…...………………….. | 4 |
| 3 | Основні операції з технології виконання будівельного процесу……. | 12 |
| 4 | Вимоги до якості робіт і вказівки щодо контролю робіт…………...... | 14 |
| 5 | Вимоги безпеки і охорони праці………………………………………. | 15 |
| 6 | Вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища…… | 16 |
| 7 | Матеріально-технічні ресурси…….…………………………………… | 17 |
| 8 | Калькуляція трудових витрат…………………………………………. | 18 |
| 9 | Схема операційного контролю якості робіт………………………….. | 21 |
| 10 | Техніко-економічні показники………………………………………… | 23 |
| 11 | Технологічна схема виконання будівельного процесу………………. | 23 |
| | ДОДАТОК А Нормативні посилання…………………………….. | 25 |
| | ДОДАТОК Б Лист реєстрації змін та доповнень…………...... | 28 |
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Типова технологічна карта (далі – технологічна карта) розповсюджується на процес підготовки металевих поверхонь, що були піддані корозії різного ступеню для подальшого нанесення захисно-декоративних покриттів (фарбування).
Технологічна карта призначена для застосування при: реконструкції та капітальному ремонті, розробці проектно-технічної документації та складанні проектів виконання робіт з підготовки до фарбування металевих елементів автодорожніх конструкцій.
Розроблена технологічна карта з метою забезпечення дорожнього будівництва раціональними рішеннями з організації робіт, та охороні праці які сприяють підвищенню продуктивності праці, покращенню якості робіт та зниженню їх собівартості, зменшенню антропогенного впливу на навколишнє середовище.
Ця технологічна карта призначена для використання інженерно-технічними працівниками організацій та підприємств, які планують та виконують роботи по фарбуванню металевих елементів автодорожніх споруд і конструкцій.
Технологічна карта розроблена на основі методичних рекомендацій Р В.3.2-218-202.
1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Металеві елементи конструкцій автодорожніх мостів, парапетні огорожі, розділювальні бар’єри тощо в процесі експлуатації піддаються корозії і потребують періодичного фарбування. Корозія металу знижує довговічність та надійність автодорожніх конструкцій. Продукти корозії у вигляді окислів заліза накопичуються на поверхні металевих конструкцій, що призводить до погіршення їх зовнішнього вигляду, подальшого розвитку корозії і перешкоджає нанесенню лакофарбових матеріалів. Для забезпечення декоративного вигляду та захисту від корозії металеві поверхні фарбують.
1.2 Згідно ГОСТ 9.402 в технологічному процесі фарбування металевих конструкцій першою операцією є підготовка поверхні. Результатом підготовки поверхні може бути очищення від окислів або хімічне перетворення продуктів корозії.
1.3 Найбільш розповсюдженим методом видалення окислів з металевих поверхонь є струменеві методи. Їх недоліком є екологічні проблеми, що викликаються великою кількістю пилу, який утворюється. Відомі альтернативні методи підготовки до фарбування металевих поверхонь, що прокородували, вони базуються на застосуванні хімічних засобів.
1.4 Сутність хімічного методу підготовки металевих поверхонь до фарбування полягає у їх обробці хімічними засобами, які розчиняють іржу або перетворюють продукти корозії на конверсійні покриття (хроматні, фосфатні, оксидні).
1.5 Конверсійне покриття за рахунок своїх ізоляційних властивостей інгібуює підплівкову корозію та покращує фізико-механічні властивості нанесеного лакофарбового шару, що дозволяє протистояти корозійним процесам і забезпечити заданий строк служби конструкцій.
1.6 Ця технологічна карта поширюється на застосування хімічного методу підготовки до фарбування поверхні виробів, деталей, конструкцій, збірних одиниць з чорних металів з різним ступенем корозії.
2 ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Всі роботи з підготовки металевих автодорожніх конструкцій до фарбування, з поверхнею, що була піддана корозії слід виконувати згідно з ГОСТ 9.402. Вибір сировини та допоміжних матеріалів роблять на підставі СНиП 2.03.11, при організації робіт керуються СНиП 3.04.3.
2.1 Оцінка стану металевих конструкцій
2.1.1 Оцінку стану металевих конструкцій слід проводити в суху погоду при доброму освітленні. Огляд проводить комісія, що призначається керівником дорожньо-експлуатаційної організації. Результати огляду оформлюють актом.
2.1.2 Оцінку стану металевої поверхні проводять по наявності, вигляду та розмірам корозійних пошкоджень на конструкціях. При огляді необхідно визначити: загальний корозійний стан конструкції, загальний стан металевої поверхні, наявність та площу місцевих руйнувань, місця з підвищеною корозійною зношеністю.
2.1.3 Хімічний метод підготовки металевих конструкцій до фарбування застосовують в тому випадку, якщо дефектність поверхні досягає 5 балів корозійної небезпеки, згідно з ГОСТ 9.407, при цьому захисне покриття відсутнє, зруйновано або відшарувалося більше ніж на 50 % його площі.
2.1.4 Поверхні, що підлягають підготовці до фарбування, класифікують за ступенями забруднення та окислення.
2.1.5 Перший ступінь забруднення відповідає наявності тонких шарів мінеральних мастил, другий ступінь – товстих шарів консерваційних змазок. Вказані забруднення не є характерними для автодорожніх металевих конструкцій в умовах експлуатації і атмосферної корозії. У випадку виявлення вказаних забруднень вони видаляються за технологією, що наведена у Додатку Б ГОСТ 9.402.
2.1.6 У процесі обстеження виявляють характер корозії металевих поверхонь (тонкий наліт іржі, окремі плями, суцільна рівномірна, суцільна нерівномірна, шарувата, пластинки іржі, місцева у вигляді виразок), а також товщину продуктів корозії. У місцях, де продукти корозії сталі добре збереглися, по їх товщині орієнтовно судять про глибину корозії за співвідношенням:
tmt ≈ 0,6 · tpk, (1) де tmt – середня глибина суцільної рівномірної корозії;
tpk – товщина продуктів корозії.
2.1.7 Товщина продуктів корозії, згідно ТР-218-02071168-362 може бути встановлена не руйнуючим методом, за допомогою приладів, якими заміряють товщину немагнітних протикорозійних покрить на сталі (наприклад ІТП-1, МТ-30Н, МІП-10 та ін.), а також мікрометром.
2.1.8 Для металевих автодорожніх конструкцій, що знаходяться в експлуатації довгий час, ступінь окислення визначають за таблицею 1.
Таблиця 1 – Ступінь окислення металевої поверхні за ГОСТ 9.402
| Ступінь окислення | Характеристика окисленої поверхні |
| А | Поверхня сталі майже повністю вкрита щільно зчепленою з металом прокатною окалиною, але майже без іржі |
| В | Поверхня сталі почала іржавіти, від неї починає відставати прокатна окалина |
| С | Поверхня сталі з прокатною окалиною, що відстала в результаті корозії, або з якою окалина була видалена; на поверхні при візуальному огляді спостерігається окремі піттінги |
| D | Поверхня сталі з відсталою в результаті корозії прокатною окалиною, на котрій спостерігається піттінг на всій поверхні при візуальному огляді |
2.2 Підготовка поверхні
2.2.1 Основною метою підготовки поверхні є видалення з неї речовин, що перешкоджають фарбуванню та прискорюють корозійні процеси, або отримання конверсійного покриття, яке забезпечує необхідну адгезію з лакофарбовим покриттям.
2.2.2 Підготовка поверхні складається з ряду операцій, першою з яких є очищення від забруднень. Очищення допускається проводити механічними, хімічними (за допомогою води, розчинників, органічних засобів), або термічними методами.
2.2.3 При виборі методу підготовки поверхні враховують: вихідний стан поверхні, необхідний ступінь очищення, умови експлуатації, матеріал та характеристики конструкції.
2.2.4 Очищення поверхні металевих конструкцій від іржі повинне бути обов’язковим, за виключенням фарбування з застосуванням перетворювачів іржі.
2.2.5 Для надання поверхні додаткової корозійної стійкості після очищення проводять спеціальну хімічну підготовку поверхні: фосфатування, хромування, пасивування. В результаті хімічної підготовки поверхні на ній формуються неорганічні неметалеві покриття, що підвищують адгезію і строк служби лакофарбового покриття, що наноситься.
2.2.6 У випадку підготовки до фарбування нових металевих конструкцій обов’язково виконується стадія знежирення. Її проводять за допомогою води, пари, розчинників або лугів. Автодорожні металеві конструкції, що знаходяться в експлуатації та раніше були фарбовані, що мають ступінь окислення А…D (див табл. 1) знежиренню, як правило, не підлягають.
2.2.7 Перед нанесенням лакофарбового покриття жирові забруднення, при наявності, повинні бути видалені з поверхні пензлями, змоченими розчинниками.
2.3 Хімічний спосіб видалення іржі
2.3.1 Очищення хімічним способом проводять за допомогою інгібованої пасти, склад якої наведений в таблиці 2.
Таблиця 2 – Склад інгібованої пасти
| Склад інгібованої пасти | Вміст, мас. % |
| Соляна кислота (36 %) | 45 |
| Паперова маса (не проклеєна) | 1 |
| Формалін (40%) | 1 |
| Вода | 46 |
| Рідке скло (модул 3,11; щільність 1,5) | 5 |
| Карбоксиметилцелюлоза | 2 |
Пасту готують у полімерному посуді. При цьому у заданій кількості міцної соляної кислоти (на відкритому повітрі або, якщо у приміщенні, то під тягою) розмішують подрібнену паперову масу до отримання однорідної суміші. Потім у цю суміш додають розрахункову кількість формаліну.
В іншому полімерному посуді розчиняють у воді рідке скло і карбоксиметилцелюлозу у заданій кількості.
Після чого соляну кислоту з папером та формаліном при постійному перемішування додають до вмісту другої ємності. Загустіння відбувається через 3 – 4 год., після чого паста готова до застосування.
2.3.2 Зберігати пасту слід у щільно закритому посуді. Строк зберігання пасти не більше 6 місяців.
2.3.3 Пасту наносять на поверхню металу, що очищують після попереднього очищення її від бруду, жиру та фарби, що погано пристала. Вертикальні поверхні слід змочити водою або промазати пензлем невеликим шаром пасти перед основним нанесенням.
2.3.4 В залежності від ступеню руйнування металу, нанесену пасту шаром 0,3…0,5 см слід витримувати від 15 хв. до 6 год. У випадку багатошарової іржі, пасту можна залишати на поверхні, що очищується до 12 годин і більше.
2.3.5 Шар пасти, нанесений на поверхню металу, для прискорення його очищення бажано 1 – 2 рази перемішати без додавання свіжої пасти. При наявності різьби або рифленої поверхні необхідно ретельно промазати пастою усі нерівності поверхні.
2.3.6 Контрольним зніманням пасти у деяких місцях з предмету, що очищується встановлюють закінчення процесу очищення поверхні від іржі.
2.3.7 Оброблену пастою поверхню ретельно промивають під напором холодною водою.
2.3.8 Попередньо промиту поверхню металу нейтралізують 3 %-вим розчином кальцинованої соди або 3 %-вим розчином тринатрійфосфату за допомогою пензля, а потім просушують.
2.4 Застосування перетворювачів іржі
У деяких випадках, допускається нанесення лакофарбового покриття по не повністю очищеній іржавій поверхні, обробленій перетворювачем іржі.
2.4.1 При щільній та однорідній іржі з товщиною 50…100 мкм безпосередньо на продукти корозії допускається наносити ґрунтовку-перетворювач іржі, наприклад: ЕП-0199 згідно «Технологічної карти на відновлення протикорозійного покриття металевих прогонових будов існуючих мостових споруд», або ВЛ-02 згідно СНиП 2.03.11 Додаток 15.
2.4.2 Якщо ступінь окислення металевої поверхні оцінюють як рівень D (див. табл. 1) і товщина окислів досягає 100…300 мкм, застосовують перетворювачі іржі, вимоги до котрих наведені в таблиці 3.
Таблиця 3 – Властивості перетворювачів іржі
| Найменування показника | Вимоги ГОСТ 6552-80 |
| Щільність, г/см | 1,05 – 1,2 |
| Склад основної речовини, % | 15 – 20 |
| Час утворення фосфатної плівки, хв. не більше | 30 |
| Колір за Гарднером, не більше | 7 |
2.4.3 Перетворювач наносять ручним або механічним способом безпосередньо на окислену поверхню (іржу) на якій відсутній бруд, жир, стара фарба, відшарована іржа.
2.4.4 Якщо товщина продуктів корозії біля 300 мкм, можливе поява на поверхні рудих плям. У цьому випадку обробку перетворювачем іржі виконують повторно.
2.4.5 В результаті обробки утворюється танатно-фосфатне конверсійне захисне покриття, що покращує адгезію лакофарбових матеріалів. Після його висихання, без проведення операції змивання, наносять ґрунтувальний шар згідно СНиП 2.03.11.
2.5 Застосування травильної та пасивуючої паст
2.5.1 Для видалення іржі з поверхні крупногабаритних виробів та конструкцій з чорних металів зі ступенем окислення поверхні (В - D) застосовують травильну пасту, яку наносять шпателем, штукатурними лопатками або пастопультом, витримують протягом 1 – 6 год., після чого поверхню промивають водою та на 0,5 – 1,0 год. наносять пасивуючу пасту, потім поверхню промивають і висушують. Склади паст, що застосовують наведені в таблиці 4.
Таблиця 4 – Склади травильної та пасивуючої паст
| Найменування компоненту | Маса, кг |
| Травильна паста Вода за ГОСТ 2874 Інгібітор (ПБ-5, катапін, ХОСП-10 та ін.) Контакт Петрова Сірчана кислота щільністю 1840 кг/м3 за ГОСТ 2184 або ГОСТ 4204 Ортофосфорна кислота щільністю 1700 кг/м3 за ГОСТ 6552 або ГОСТ 1067 Соляна кислота щільністю 1190 кг/м3 за ГОСТ 857-95 Сульфіт целюлозний шелок Інфузорна земля (трепел) | 170 5 5 77 24 213 146 360 |
| Пасивуюча паста Вода за ГОСТ 2874 Сульфіт целюлозний шелок Гідроокис натрію за ГОСТ 2263 Двохромовокислий калій (натрій) за ГОСТ 4220 Інфузорна земля (трепел) | 492 96 9 23 380 |
2.6 Вибір та нанесення захисних покриттів на підготовану
поверхню металоконструкції
2.6.1 Нанесення ґрунтовки на підготовлену поверхню металоконструкцій робиться якомога швидше після закінчення процесу очищення щоб запобігти окисленню свіжоочищеної поверхні сталі, не пізніше ніж через 6 годин.
2.6.2 Кількість шарів ґрунтовки залежить від умов експлуатації металевої конструкції та приймається на підставі розділу 5.20 СНиП 2.03.11.
2.6.3 У випадку якщо до даної конструкцій, що захищається, пред’являються особливі вимоги декоративності оздоблення, допускається вирівнювання поверхні під покриття до ґрунту шпаклювальними складами.
2.6.4 Фарбування металоконструкцій виробляється згідно обраної для певних експлуатаційних умов системи покриттів з числа варіантів, що рекомендуються на підставі Додатку 15 СНиП 2.03.11.
2.7 Вибір методу хімічної підготовки металевої поверхні до
фарбування
2.7.1 Вибір методу хімічної підготовки залежить від товщини іржі та ступеню окислення металевої поверхні і обирається враховуючи складність конструкції та вартість необхідних засобів.
2.7.2 Підготовка поверхні повинна бути виконана з мінімальною витратою матеріальних і трудових ресурсів, в короткий строк.
2.7.3 При щільних шарах іржі товщиною 70…100 мкм і ступенем окислення А…В економічно доцільно застосовувати ґрунтовки-перетворювачі іржі.
2.7.4 У тому випадку, якщо з поверхні повинна бути видалена вся іржа, застосовують інгібовану пасту. Застосовується при ступені окислення А – D.
2.7.5 На щільних шарах іржі до 250…300 мкм допускається застосовувати перетворювачі іржі нанесені у два шари.
2.7.6 При ступені окислення В…D, наявності товстих шарів іржі, що відшаровуються, слід застосовувати систему травильно/пасивуючих паст.