До курсового проектування за курсом "Моделювання І прогнозування стану навколишнього середовища" для студентів 4 курсу хіміко-технологічного факультету / Уклад
Вид материала | Документы |
Содержание3.2. Визначення параметрів теплообмінника-рекуператора |
- Єльнікової Тетяни Олександрівни з курсу "Моделювання та прогнозування стану довкілля", 33.26kb.
- Робоча навчальна програма з раціонального використання та відтворення водних ресурсів, 401.96kb.
- Укладач О. О. Кузьменко, 590.11kb.
- Л. М. Чуніхіна Рецензент М. М. Латишева, 719.95kb.
- Комп’ютерне моделювання фізичних процесів Для студентів ІV курсу спеціальності 070100, 219.13kb.
- Юрія Федьковича «затверджую», 632.92kb.
- Програма та плани семінарських занять для студентів Філософського факультету львів, 361.9kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Програма стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня, 68.98kb.
- Ї праці студентів й виконання курсової роботи з дисципліни „Загальна екологія й основи, 517.37kb.
3.2. Визначення параметрів теплообмінника-рекуператора
Поверхню теплопередачі можна визначити з рівняння теплопередачі для поверхневих теплообмінників
F = Q / (кт tср) | (3.13) |
де Q – тепловий потік, Вт;
Кт – коефіцієнт теплопередачі, Вт/ (м2 К);
tср – середня різниця температур гарячого і холодного теплоносія, К.
Тепловий потік (кількість переданої теплоти) дорівнює
Q = Uo Ср ρ Т | (3.14) |
де Т – зміна температури теплоносія, К.
Для визначення Т и tcp необхідно знати початкові і кінцеві температури двох потоків у теплообміннику, що зв'язані рівнянням теплового балансу
( – ) = 1,03 ( – ), | (3.15) |
де Uo – об'ємна витрата газової суміші, м3/с;
cр – питома теплоємність газової суміші, кДж /(кг K);
Твх,Твих – температури на вході і виході, К;
ρ – густина вихідної суміші, кг/м3;
1,03 – коефіцієнт, що враховує тепловтрати в навколишнє середовище.
Індекси Т і МТ позначають трубний і міжтрубний простір теплообмінника відповідно.
У розглянутому випадку практично одна і та сама кількість газу проходить по трубному і міжтрубному простору, тому з достатньою точністю можна вважати, що
Тоді рівняння (3.15) прийме вигляд
– = 1,03 ( – ), | (3.16) |
Використовуючи позначення температур потоків на рис 3.1; можна записати:
= Твих ,
= Тк ,
= Т0 ,
= Твх при роботі без нагрівача (3),
= Тпр при роботі з нагрівачем (3).
Тоді
Твих – Тк = 1,03(Твх – Т0) | (3.17 а) |
чи
Твих – Тк = 1,03(Тпр – Т0) | (3.17 б) |
З рівнянь (3.17а чи 3.17б) знаходять будь-яку температуру, знаючи інших три.
Середню різницю температур (tср) знаходять як середню арифметичну різниць температур на обох кінцях теплообмінника.
| (3.18 а) |
чи
| (3.18 б) |
Для даного випадку значення коефіцієнта теплопередачі від газу до газу знаходитися в межах 10–60 Вт/(м2К). Для первісного вибору теплообмінника значення КТ приймають у зазначеному інтервалі, після виконання перевірочного розрахунку за допомогою програми САLFT1 значення коефіцієнта теплопередачі можна уточнити. Визначивши необхідні величини по основному рівнянню теплопередачі (3.13) знаходять необхідну поверхню.
По знайденій поверхні теплопередачі вибирають найближчий стандартний одноходовий теплообмінник. При виборі також варто керуватися величиною швидкості теплоносія, що рекомендується, у трубках: для газів при невеликому тиску w = 4–15 м/с. Лінійна швидкість потоку дозволяє визначити межі прохідного перетину трубного простору для заданого потоку
Sтр = U0 / w.
Варто вибирати такий теплообмінник, для якого табличне значення прохідного перетину більше розрахункового Sтр.
У табл. 1 додатків приведені параметри стандартних теплообмінників типу ТН, ТК, ХН, ХК з трубками 252. При виконанні розрахунків використовуються теплофізичні властивості суміші для повітря, що приведені в табл. 2 додатків.
Використовуючи програму CALFT1 із програмного комплексу EKTEPL.EXE проводять перевірочний розрахунок обраного теплообмінника і визначають запас поверхні. Якщо запас поверхні менш 5–10% і більше 40–50%, то теплообмінник обрано невдало і слід уточнити вибір і повторити перевірочний розрахунок.