Міністерство внутрішніх справ україни академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей підсумкової конференції наукового товариства слухачів, курсантів І студентів
| Вид материала | Документы |
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1092.32kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1416.76kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 871.49kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1634.85kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний, 5166.67kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ, 628.82kb.
- Історична довідка про Академію внутрішніх військ мвс україни, 51.69kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни концепція реформування системи Міністерства внутрішніх, 526.69kb.
- Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 548.72kb.
- Мвс україни харківський національний університет внутрішніх справ сумська філія наукове, 54.77kb.
Коваль М.М., сержант 116 навчальної групи факультету № 4 Академії внутрішніх військ МВС України, науковий керівник – Пелепейченко Л.М., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри філології, перекладу та мовної комунікації
ПРИСЛІВ’Я МИРОТВОРЧОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ЯК АНТИКОНФЛІКТНИЙ ЧИННИК І ЯК ОБ’ЄКТ АНГЛО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ ДИСКУРСИВНИХ ПРАКТИК ЄВРО-2012)
Систематизована інформація про прагматичний потенціал паремій. Обгрунтовано моделі використання паремі1й миротворчого змісту як антиконфліктного чинника.
Поширення міжнародних контактів України, підготовка до проведення Євро-2012 поставили до порядку денного питання про належний рівень міжкультурної комунікації, яку будуть здійснювати правоохоронці. Головним їх завданням є забезпечення громадського порядку демократичними методами, без звернення до силових дій – лише такий підхід до службово-бойових завдань сьогодні може бути прийнятим та виправданим. Схарактризовані соціальні умови діяльності зумовлюють актуальність питаня, заявленого в темі цієї роботи. До того ж орієнтація сучасної лінгвістики на антропоцентричний принцип досліджень свідчить про актуальність тепми і в лінгвістичнеому аспекті.
Мета цієї роботи – виявити прагматичний потенціал паремій мировторчої спрямованості і змоделювати можливості його використання як антиконфліктного чинника під час Євро-2012.
Аналіз історичного досвіду, ролі сучасних динамічних процесів, що відбуваються навколо миротворчої діяльності, засвідчив, що миротворчість сьогодні здійснює значний вплив на формування світової системи міжнародних відносин, відіграє провідну роль у запобіганні можливих конфліктів, активному врегулюванні та жорсткому їх стримуванні під час проведення заходів з охорони громадського порядку. Спеціальні несилові заходи миротворчої діяльності є дієвим механізмом підтримання миру та безпеки світового співтовариства на глобальному, регіональному та національному рівнях.
На сьогодні миротворча діяльність є однією з визначальних рис ролі України на світов ій арені. На думку українських фахівців, найбільш доцільною є така класифікація миротворчих ситуацій: сприяння миру; підтримання миру; встановлення миру/примушення до миру; відбудова миру/постконфліктне врегулювання.
Наведена класифікація слугувала для виділення груп паремій миротворчої спрямованості.
Моделювання екстримальних ситуацій є необхідним для запобігання конфліктам, контролю над натовпом. Розв’язувати ці завдання правоохоронцям буде нелегко, адже спілкування із носієм іншої мови та ще й в екстремальних умовах – дуже складна справа. Невпевненість, розгубленість правоохоронця негативно впливають на його психологічний стан, зумовлюють невпевненість, почуття провини із-за невиконаного обов’язку. Якщо ж екстремальні ситуації будуть змодельовані в комунікативному довіднику та будуть подані варіанти мовної поведінки, труднощі перестануть бути нездоланними. Слід охопити всі екстремальні ситуації, коли мовний контакт відіграє роль у швидкому і оптимальному вирішенні питань: ситуації щодо здоров’я, ситуації щодо розгубленості іноземця, конфліктні ситуації тощо.
Наведемо перелік екстремальних та конфліктних ситуацій, коли паремії миротворчої спрямованості мають стати в нагоді.
Стихійні лиха; паніка; заворушення; провокації; акт хуліганства (бійки фанатів, соціальні конфлікти на міжетнічному, релігійному чи іншому підґрунті); акт варварства; терористичний акт; порушення у сфері громадського порядку; протистояння між клубами; очікуване насилля; расистська поведінка; проблеми з уживанням алкоголю; застосування зброї; порушення у сфері громадської безпеки; злочинна діяльність; злодійство тощо. У перелічених та інших ситуаціях паремії використовуються з метою встановлення миру та порядку. При цьому вони реалізують свій прагматичний потенціал, а саме:
- Застереження від неправильних або небажаних вчинків
- Порада
- Підтримка, підбадьорення
- Констатація факту з метою спонукати співрозмовника до тих або інших дій
- Характеристика особи, явища, події з метою викликати певну реакцію співрозмовника (сміх, сльози, подив
Узагальнюючи викладене, зауважимо, що паремії мають прагматичний потенціал, який дозволяє використовувати їх для нейтралізації напруженості в спілкуванні, залагодження конфлікту або його наслідків. Вони можуть бути використані правоохоронцями у спілкуванні із представниками інших комунікативних культур, яке очікує їх у період проведення в Україні Євро-2012. Для популяризації паремій та розширення комунікативної компетенції правоохоронців необхідне створення довідників, у яких прагматичний потенціал паремій був би представлений. Це завдання ми розглядаємо як перспективу дослідження теми.
Кисла А.В., студентка 159 навчальної групи факультету № 4 Академії внутрішніх військ МВС України, науковий керівник – Пелепейченко Л.М., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри філології, перекладу та мовної комунікації
КОМПЛІМЕНТ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ КОМУНІКАТИВНИХ КУЛЬТУРАХ (ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ)
Узагальнена інформація про гендерні особливості комунікативних стратегій і тактик. Виявлено сутність реакції на комплімент у комунікативній субкультурі англійських чоловіків.
Гендерні особливості мовної комунікації дають змогу виокремити специфіку чоловічої та жіночої стратегій і тактик поведінки в різних комунікативних ситуаціях. На прикладі англійської лінгвокультури розглядається вживання компліменту адресантів-жінок як засобу комунікативної тактики. Адресатами можуть бути представлені як чоловіки, так і жінки.
Комунікативна мовна тактика – це сукупність практичних ходів у процесі мовної взаємодії. Вона допомагає в реалізації комунікативної стратегії, вона завжди спрямована на досягнення комунікантами їхніх комунікативних завдань та цілей. Комунікативна стратегія –це сукупність запланованих заздалегідь комунікативних, теоретичних методів, що спрямовані на досягнення комунікативних цілей. Існують думки, що комунікативна (мовна) стратегія універсальна, а комунікативна тактика залежить від національних особливостей культури. Одним із тактичних засобів комунікації є комплімент.
Комплімент в англійській лінгвокультурі має важливе значення. Він використовується не лише для вираження позитивної оцінки, коментаря з боку адресанта відносно адресата спілкування у найрізноманітніших комунікативних ситуаціях, він закладає основу всіх комунікативних відносин.
Різне ставлення чоловіків і жінок до компліментів пояснюється тим, що комунікативна поведінка жінок охарактеризована вченими як орієнтація на встановлення контактів із співрозмовником, тобто кооперативна, в той час як комунікативна поведінка чоловіків спрямована на суперництво та контроль.
Найчастіше як в ролі адресантів так і адресатів компліментів виступають жінки. Найменше зафіксовано використання компліментів при спілкуванні чоловіка з чоловіком. Таке домінування жінок у використанні компліментів пояснюється тим, що ці комунікативні формули постійно повинні нагадувати їм про правила поведінки згідно із соціальними нормами, в той час як чоловіча форма поведінки розглядається як нормативна, яка не потребує будь-яких обговорень чи коментарів.
За результатами досліджень було встановлено, що в повсякденному спілкуванні можна виділити 11 реакцій адресатів на жіночі компліменти. Через те, що існує невелика кількість мовних одиниць при вираженні компліментів жінками-адресантами, які використовуються по відношенню як до адресатів чоловіків, так і жінок, можна зробити висновок, що комплімент слугує своєрідною формулою етикетного мовного жанру.
Особливостями комунікативної тактики компліментів жінок-адресантів в англійській лінгвокультурі є те, що жінки завжди звертають увагу на різне ставлення обох статей до компліментів, враховують деякі аспекти відповідної комунікативної ситуації, наприклад, вік, соціальний статус, ступінь знайомства, характер спілкування, переважно використовують клішовані мовні формули, які легко розпізнати під час спілкування.
Перспективу дослідження становлять питання щодо відтворення в перекладі прагматичного потенціалу компліменту.