Законодавство про охорону праці
| Вид материала | Закон |
- Типові тематичний план І програма навчання посадових осіб І спеціалістів з питань охорони, 193.21kb.
- Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових, 14899.46kb.
- Основні законодавчі акти про охорону праці, 1432.51kb.
- Про затвердження Правил охорони праці в деревообробній промисловості, 2616.95kb.
- Правила охорони праці в содовій промисловості I. Визначення термінів, 681.45kb.
- Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного, 386.09kb.
- Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного, 359.92kb.
- Призначена для добування та транспортування споживачам питної води, 71.94kb.
- Державний комітет україни по нагляду за охороною праці нака, 182.61kb.
- Про затвердження міської програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого, 219.37kb.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
2.1. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
2.1.1. Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
2.1.2. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
2.1.3. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
2.1.4. Система управління охороною праці створюється суб’єктом господарювання і має передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності” (“Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці”, затверджені Головою Держгірпромнагляду 07.02. 2008 р.).
2.2. Обов’язки та права працівників на охорону праці
2.2.1 Працівник зобов'язаний:
дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і
здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи
під час перебування на території підприємства;
знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
проходити у встановленому законодавством порядку попередні та
періодичні медичні огляди (ст. 14 Закону України “Про охорону праці”).
2.2.2. На роботодавця покладено обов’язок під час укладання трудового договору інформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
2.2.3. Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
2.2.4. Якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля, працівник має право відмовитися від дорученої роботи. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. За період простою з зазначених причин, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
2.2.5.Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
2.2.6. Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за його згодою на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.
2.3. Служба охорони праці
2.3.1. На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. (ст. 15 Закону України ссылка скрыта).
2.3.2. Служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці..
2.3.3. На підприємстві повинна бути нормативна, розпорядна, звітна й облікова документація з питань охорони праці.
Нормативна документація: закони, норми, правила, типові положення.
Розпорядна документація : накази, розпорядження, положення, інструкції.
Звітна документація: форми офіційної статистичної звітності.
Облікова документація відбиває всю діяльність по охороні праці на підприємстві, вона включає журнали, переліки, графіки, протоколи, плани, схеми.
Уся документація повинна зберігатися в службі охорони праці підприємства в належному стані, зручному для користування, при необхідності або у випадку контролю підприємства органами державного нагляду.
2.3.4. Роботодавець повинен розробити Положення про службу охорони праці, що має відповідати НПАОП 0.00-4.21-04 “Типове положення про службу охорони праці”, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України 15.11.2004р. № 255, зареєстрованим в Мін’юсті України 01.12.2004 р. № 1526/1012 із змінами внесеними наказом Держгірпромнагляд 02.10.2007р. № 236, зареєстрованими в Мін’юсті України 18.10.2007р. № 1191/14458.
2.4. Управління внутрішніми нормативними актами
2.4.1. Внутрішні нормативні акти з охорони праці опрацьовуються в організації, затверджуються її керівником і спрямовуються на побудову чіткої системи управління охороною праці та створення безпечних і здорових умов праці, з врахуванням НПАОП 0.00-6.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України 21.12.1993р. № 132, зареєстрованим в Мін’юсті України 07.02.1994 р. № 20/229.
2.5. Основні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці
2.5.1. На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці.
Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками особи, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці (ст.16 Закону України “Про охорону праці”).
2.5.2. Основні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці мають відповідати НПАОП 0.00-4.09-07 “Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства”, затвердженого наказом Держгірпромнагляду 21.03.2007 р. № 55, зареєстрованого в Мін’юсті 04.04.2007р. № 311/13578 із змінами внесеними наказом Держгірпромнагляд 25.09.2007р. № 216, зареєстрованими в Мін’юсті 07.11.2007р. № 1252/14519.
2.6. Навчання працівників з питань охорони праці
2.6.1. Обов’язкові вимоги до проведення навчання з питань охорони праці викладено в статті 18 Закону України “Про охорону праці” “працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії”.
2.6.2. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається НПАОП 0.00-4.12-05 ”Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці”, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005р. № 15, зареєстрованим в Мін’юсті України 15.02.2005р. № 231/10511 із змінами внесеними наказом Держгірпромнагляд 16.11.2007р. № 273, зареєстрованими в Мін’юсті України 03.12.2007р. № 1334/14601.
2.6.3. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці .
2.6.4. Перелік робіт з підвищеною небезпекою визначається НПАОП 0.00-8.24-05 “Перелік робіт з підвищеною небезпекою”, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 26.01.05 №15, зареєстрованим в Мін’юсті України 15.02.2005 № 231/10512.
2.6.6. Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
2.6.7. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
2.6.8. Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Програма та тривалість вступного інструктажу затверджуються керівником підприємства. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці , який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
2.6.9 . Первинний інструктаж проводиться до початку роботи на робочому місці з працівником, щойно прийнятим на роботу, при переведенні з одного підрозділу (дільниці) в інший та для працівника, який має виконувати нову для нього роботу. Також цей інструктаж повинен проводитись для відряджених, тимчасових працівників, студентів і учнів, які проходять виробничу практику. Інструктаж на робочому місці проводить керівник підрозділу або особа (бригадир), призначена наказом. Кожного робітника індивідуально інструктують з показом безпечних методів праці. Інструктаж проводиться за спеціальними інструкціями, які розробляються для окремих професій з урахуванням вимог відповідних нормативних актів з охорони праці. Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.
2.6.10. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу. в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - один раз на три місяці, для решти робіт - один раз на шість місяців.
2.6.11 . Позаплановий інструктаж проводиться в наступних випадках:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.
Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.
2.6.12 . Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:
при ліквідації аварії або стихійного лиха;
при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.
2.6.13. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.
2.7. Професійний добір, медичний огляд працівників
2.7.1. Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими умовами чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
2.7.2. Проведення медичних оглядів регламентується нормативно-правовими актами:
“Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій”, затверджений наказом МОЗ 21.05.2007р. № 246, зареєстрований в Мін’юсті 23.07.2007р. № 846/14113;
“Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі”, затверджений наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України 23.09.94 № 263/121, зареєстрований в Мін’юсті України 28.07.94 р. № 176/385; зміни затверджені наказом МОЗ України та Дернаглядохоронпраці від 6.06.1995 року за № 102/85, зареєстровані в Мінюсті України 5.07.1995 р. за N 202/738;
“Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджено Постановою Кабінет Міністрів України 23.05.2001 № 559.
2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
2.8.1. Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці (ст. 21 Закону України “Про охорону праці”).
2.8.2 . Дотримання вимог здійснюється згідно з НПАОП 0.00-4.20-94 “Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці”, затвердженим Постановою КМ України 23.06.1994 р. №.431 із змінами затвердженими Постановою КМ України 18.01.1999 р. № 57.
2.9. Видача дозволів Держгірпромнаглядом та його територіальними органами
Суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, проводити навчання працівників з питань охорони праці інших суб'єктів господарської діяльності, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки, повинен одержати відповідний дозвіл Держггірпромнагляд або його територіального органу.
Видача дозволів та аналювання дозволів Держггірпромнаглядом та його територіальними органами регламентується НПАОП 0.00-4.05-03 Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінет Міністрів України від 15.10.2003 за № 1631.
2.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
2.10.1. За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом (ст. 44 Закону України “Про охорону праці”).
2.10.2. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
2.10.3. Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.
2.10.4. Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.
2.10.5. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку. Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи
фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України (ст. 43 Закону України “Про охорону праці”).
2.10.6. За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку,
встановленому законом.
2.10.7. Міра відповідальності за недодержання вимог законодавства “Про охорону праці” визначається:
Кримінальним кодексом України - у статтях 271-275, що об'єднані в розділ X “Злочини проти безпеки виробництва”;
Кодексом України про адміністративні правопорушення - у статтях 41, 42, 93, 94, 95, 165-4, 175, 188-4, 188-8, 188-11, 188-24;
Кодексом законів про працю – стосовно дисциплінарної відповідальності статтею 147 (на підставі подань служби охорони праці, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, профспілок), стосовно матеріальної відповідальності – статтею 130.
Цивільним кодексом України - глава 81 Створення загрози життю; здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Статті 1163-1165; глава 82 Відшкодування шкоди. Статті 1166-1172.
2.11. Звітність про стан охорони праці
2.10.1. Форма № 1 -ПВ "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці", затверджена наказом Держкомстату від 04.10.2004 р. № 535.
2.10.2. Форма № 7-тнв "Звіт про травматизм на виробництві за відповідний рік", наказ Держкомстату від 14.08.2002 р. № 309.
2.10.3. Форма № 1-УБ "Звіт про стан умов і безпеки праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах", НПАОП 0.00-7.06-94 "Єдина державної система показників обліку умов і безпеки праці", затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 31.03.1994 р. № 27.