Пашка Серія «митна справа в україні»
| Вид материала | Кодекс |
- Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
- До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
- Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
- Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
- Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
- Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
Стаття 363. Протокол про порушення митних правил
Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, складає протокол.
Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:
1) дату і місце його складення;
2) посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;
3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;
4) місце, час вчинення та суть порушення митних правил;
5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає відповідальність за таке порушення;
6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;
7) відомості щодо товарів, транспортних засобів, документів, вилучених згідно із статтею 377 цього Кодексу;
8) інші необхідні для вирішення справи відомості.
Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складанні протоколу була присутня особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.
Якщо особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.
У разі складення протоколу особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбачені статтею 366 цього Кодексу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.
У разі потреби в протоколі зазначаються також місце та час розгляду справи про порушення митних правил.
Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил.
У разі відмови особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується особою, що склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник надсилається цій особі за повідомленою нею або наявною в митному органі адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим, навіть якщо особа, яка вчинила порушення митних правил і притягується до відповідальності, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно.
Протокол, а також вилучені товари, транспортні засоби та документи, зазначені в протоколі, передаються до митного органу, в зоні якого виявлено порушення митних правил.
В статті міститься перелік обов’язкових реквізитів протоколу, без яких він не має доказового значення чи його можна оскаржити.
Протокол про порушення митних правил займає провідне місце в числі засобів, за допомогою яких встановлюються фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку посадові особи митних органів встановлюють наявність чи відсутність митного правопорушення, вину особи в його вчиненні та інші обставини, що вказуються у ст. 280 КпАП України i мають значення для правильного розв’язання справи. Така позицiя законодавця вимагає вiд посадових осiб, якi складають протокол, суворо дотримуватися порядку його оформлення.
Протокол про порушення митних правил є об’єктивованим відображенням акту порушення справи про митне правопорушення і слугує підставою для подальшого провадження в справі про порушення митних правил. Проте, деякі науковці справедливо розглядають протокол не тільки як акт порушення справи, але і як завершальний етап його розслідування, з’ясовування всіх фактичних обставин правопорушення, особи порушника і доказ його винності.
Протокол складається у кожному випадку виявлення порушення митних правил, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення порушення митних правил, ніякого іншого документу про прийняття до провадження митними органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про порушення митних правил, правильність розгляду справи по суті й обгрунтованість застосування адміністративного стягнення.
Протокол про порушення митних правил - це комплексне джерело доказової iнформацiї. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою митних органів; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.
Немає необхідності зупинятися на всіх перерахованих вище реквізитах, тому що вони детально розглянуті в науково-практичних коментарях КпАП України й у ряді робіт інших авторів. У коментованій статті слід детальніше розглянути ті моменти, що є найбільш важливими із погляду доказового значення протоколу.
Особливе доказове значення має та частина протоколу, в якій міститься вказівка про сутність обвинувачення і посилання на конкретну статтю МК України, що порушена. У цій частині протоколу формулюється обвинувачення. Тому однією з найважливіших частин протоколу є його описова частина, яка містить інформацію про місце, час скоєння та сутність порушення митних правил. Описова частина протоколу на практиці досить часто виглядає найбільш уразливо. При формуванні описової частини протоколу слід виходити з того, що відносна лаконічність інформації, яка в ній міститься, про сутність митного правопорушення повинна в той же час давати чітке уявлення про характер скоєного діяння, яке підпадає під ознаки відповідної статті МК України. Вона повинна бути конкретною, точною, об’єктивною, а також стислою, але з вичерпною повнотою розкривати характер правопорушення. Саме тому в цій частині протоколу необхідно більш детально описувати сутність правопорушення, а саме: місце та точний час скоєння, як, коли, яким способом, при яких умовах воно було виявлено, тобто деталі, фрагменти неправомірних дій (бездіяльності) особи, що притягається до відповідальності.
Безумовно, при складанні протоколу необхідно точно вказувати дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (П.І.Б., посада, юридична та фактична адреса, телефон). Як правило, особа правопорушника встановлюється на підставі документів, що посвідчують особу (паспорт, військовий квиток, посвідчення водія тощо). Неприпустимо записувати в протоколі прізвище порушника тільки з його слів, тому що можливі випадки, коли порушники з метою уникнення відповідальності можуть назвати прізвища й адреси відомих їм громадян.
У протоколі повинні бути точно зазначені прізвище, ім’я по батькові свідків правопорушення, якщо вони є. Відомості про цих осіб, зафіксовані в протоколі, а також отримана від них інформація виконують функції доказів у справі і є умовою її вирішення в точній відповідності з законом.
У протоколі необхідно вказати такі дані:
-найменування та індивідуальні ознаки предметів, що є безпосередніми об’єктами порушення митних правил, їх кількість та вага, вартість, а також кількість однорідних з ними предметів, які пропущені, прийняті або повернуті;
-найменування затриманих предметів із спеціально виготовленими тайниками, їх індивідуальні ознаки, кількість, вартість;
-найменування транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил, їх індивідуальні ознаки;
-найменування затриманих документів, необхідних для розгляду справи (ВМД, провізна відомість, товарно-транспортні документи, контракти та інше);
-предмети, транспортні засоби, вилучені з метою забезпечення стягнення штрафів, їх індивідуальні ознаки, кількість, вага, вартість.
Також у протоколі необхідно зробити наступні записи:
-на якій мові велась бесіда з особою, відносно якої складено протокол, якщо ця особа не володіє українською мовою; ким був перекладений зміст протоколу на зрозумілу правопорушнику мову, і якщо перекладачем - то його прізвище, ім’я та по батькові, адреса та місце роботи;
-про те, що особі, стосовно якої складено протокол, відомо про час та місце розгляду справи, а також що вона одержала копію протоколу.
Протокол про порушення митних правил обов’язково підписується посадовою особою, яка його склала, якщо при складанні протоколу була присутня особа, яка притягається до відповідальності, протокол підписується і цією особою, а при наявності свідків він може бути підписаний також і цими особами.
Якщо ж особа, яка притягається до відповідальності, відмовилась від підпису, то про це повинен бути зроблений спеціальний запис, фіксація цього факту з вказівкою свідків не потрібна. Підпис особи у протоколі не говорить про визнання нею своєї вини, це означає лише одне: вона ознайомилася зі змістом протоколу, і він їй відомий.
Як відзначено вище, протокол повинен бути складений об’єктивно. Не можна приписувати особі такі дії, яких вона не вчиняла. У той же час посадові особи, що складають протокол, зобов’язані забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість скористатися правами, що йому гарантовані законом (ст. 366). Ці процесуальні права повинні бути їй роз’яснені, про що в протоколі робиться спеціальна відмітка.
Особа, яка притягається до відповідальності має право ознайомитися зі змістом складеного протоколу. Це дозволяє йому, по-перше дізнатись, за вчинення якого конкретного проступку та на підставі якої статті МК України вона притягається до відповідальності, і, по-друге, надати свої пояснення з приводу обставин, що зазначені в протоколі.
Особа, щодо якої складено протокол має право власноручно записати свої зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу.
Відсутність у протоколах підписів про роз’яснення особам, які притягаються до відповідальності, відсутність позначки про наявність чи відсутність зауважень, про вручення копій протоколів можуть бути підставою для оскарження рішень прийнятих за результатами розгляду цих справ.
Слід відмітити, що протокол про порушення митних правил складається у двох примірниках, перший з яких залишається в справах митного органу, другий вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол.
Якщо власник предметів, які є безпосередніми об’єктами порушення митних правил, не встановлений, копія протоколу може бути вручена іншим зацікавленим особам (капітану корабля, начальнику поїзда та ін.). Реквізити бланку протоколу, які передбачені для відомостей про місце та час розгляду справи, в цих випадках не заповнюються.
До протоколу про порушення митних правил можуть бути доданi фотознiмки, матерiали звукозапису та вiдеозапису, плани, схеми, вiдбитки тощо. Фотографiї, схеми, малюнки, креслення - це iлюстрацiї, що пояснюють змiст протоколу, а в сукупностi своїй становлять складову його частину.
Слід визнати, що протокол про порушення митних правил слугує не тільки підтвердженням факту порушення справи, а й виступає досить важливим джерелом інформації про обставини скоєного правопорушення.
При складанні протоколу про порушення митних правил можливо проведення наступних дій: опитування осіб про порушення митних правил, адміністративне затримання, витребування документів, проведення митних обстежень, вилучення предметів, транспортних засобів та документів.
Стаття 364. Провадження у справі про порушення митних правил за матеріалами, одержаними від інших правоохоронних органів
У разі закриття кримінальної справи про контрабанду щодо конкретної особи за наявності в її діях складу порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності.
Постанова по такій справі виноситься у строки, передбачені частиною другою статті 328 цього Кодексу.
У разі закриття кримінальної справи про контрабанду щодо конкретної особи митний орган або суд за наявності в її діях складу порушення митних правил після отримання матеріалів про таке порушення від органів попереднього слідства, суду чи прокурора продовжує провадження у справі та вирішує його у загальному порядку.
Після отримання митним органом постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за ознаками контрабанди, провадження дізнання якого віднесено до компетенції митних органів, якщо тим не менше вбачаються ознаки порушення митних правил, у випадку достатності матеріалів, що дозволяють прийняти рішення по справі, посадова особа митного органу, уповноважена розглядати справи про порушення митних правил, після виконання передбачених процесуальних вимог призначає справу для розгляду.
При необхідності здійснення митного розслідування після отримання матеріалів припиненої кримінальної справи чи в зв’язку з відмовою у порушенні кримінальної справи при наявності ознак порушення митних правил керівник митного органу чи його замісник доручає провадження по справі особам, передбаченим ст. 362 цього Кодексу.
Посадова особа, якій доручено вести провадження у справі про порушення митних правил приймає справу до свого провадження. В ході провадження у справі з органів попереднього слідства, прокуратури чи суду витребуються необхідні матеріали (або їх копії), а також предмети, документи, визнані речовими доказами у справі про порушення митних правил.
У випадку відсутності у матеріалах протоколу про порушення митних правил необхідно керуватись вимогами закону про те, що справа про порушення митних правил вважається порушеною, а провадження по справі – розпочатим. з моменту складення протоколу про порушення митних правил. Протокол повинен бути складений у кожному конкретному випадку виявлення факту порушення митних правил (ст. 358). Якщо у отриманих матеріалах відсутній протокол про порушення митних правил, що відображає сутність та кваліфікацію вчиненого правопорушення, прийняття у справі рішення не можливе без наявності зазаначеного процесуального документу.
Товари, транспортні засоби, чи інші предмети та документи, що визнані речовими доказами у справі про порушення митних правил підлягають залученню до справи про порушення митних правил. Підставою для цього виступає протокол про порушення митних правил.
Постанова по справі про порушення митних правил виноситься у строки, передбачені ч.2 ст. 328 цього Кодексу.
Стаття 365. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил
Участь у провадженні у справах про порушення митних правил беруть:
особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил;
представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил (законні представники, представники, що діють на підставі довіреності, доручення);
захисники;
свідки;
експерти;
перекладачі;
поняті.
Згідно ст. 320 Митного кодексу суб’єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а також посадові особи підприємств.
Під поняттям "громадяни", згідно п.4. ст. 1 цього Кодексу розуміються фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства.
В п.30 ст. 1 Митного кодексу визначено, що посадові особи підприємств - це керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку;
Громадяни мають право брати участь лише на етапах розгляду справи та винесення постанови.
Посадові особи підприємств, крім етапів розгляду справи та винесення постанови, мають право бути присутніми і при проведенні митних обстежень.
Згідно статті 356 Митного кодексу поняття "провадження у справі про порушення митних правил" включає в себе: розгляд справ, винесення постанови та проведення митних обстежень. Але стаття 378 ("Проведення митних обстежень"), на яку йде посилання в статті 356, передбачає проведення митного обстеження у присутності лише посадових осіб підприємств. Рішення про запрошення до участі у митному обстеженні спеціалістів приймають посадові особи митних органів.
Вказані вимоги статей Митного кодексу повністю відповідають положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 366. Права осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил
Особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватись іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Правом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є право знати, за яке правопорушення вона притягується до відповідальності. З цією метою вказана особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії необхідних документів.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Право ознайомлення з матеріалами справи надається з моменту закінчення провадження у справі про порушення митних правил. Разом з тим, користуватися послугами адвоката особа, що притягується до відповідальності може в будь-який час. Наприклад, відразу після заведення справи про порушенням митних правил, звернутися до адвоката за допомогою у складанні пояснень, клопотань тощо.
Надавати пояснення по справі є виключно право, а не обов’язок особи, що притягується до відповідальності. Це передбачено Конституцією України, де визначено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.
Стосовно прав осіб, що притягуються до відповідальності за порушення митних правил, при розгляді справ у суді.
Вищезазначені особи можуть заявити відвід судді (суддям), прокурору, експерту, перекладачу, секретарю судового засідання у випадках, передбачених законом.
Відвід повинен бути мотивований і заявлений до початку розгляду справи по суті. Заявляти відвід після цього можна лише у випадках, коли про підставу відводу суд або особа, яка заявляє відвід, дізналися після початку розгляду справи по суті.
Доказами в цивільній справі, які має право подавати особа, що притягуються до відповідальності за порушення митних правил, можуть бути: пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів.
Докази надаються в суд (або повідомляється про їх наявність) до початку судового засідання в справі. Питання про прийняття доказів після цього строку вирішується судом залежно від обставин справи.
Разом з тим, особи, що притягуються до відповідальності за порушення митних правил, повинні додержуватись визначених вимог. Наприклад, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження справи. При відсутності заяви про зміну адреси повістки надсилаються на останню відому судові адресу і вважаються доставленими, навіть коли адресат за цією адресою більше не проживає.
За невиконання обов'язку повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження по справі суд вправі на сторони і інших осіб, які беруть участь у справі, накласти штраф у розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються цивільними процесуальними правами нарівні з громадянами України.
Стаття 367. Представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил
Представниками осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, можуть бути:
1) законні представники: батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники на підставі документів, що посвідчують їх повноваження, - у справах осіб, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про порушення митних правил. Законні представники можуть доручити участь у справі іншій особі, обраній ними як представник;
2) інші особи - на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Громадяни можуть також посвідчити довіреність на участь у справі на підприємстві, де вони працюють, або в управлінні будинками, де вони проживають; військовослужбовці - у відповідній військовій частині; особи, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріальних контор, - у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради; особи, які перебувають на лікуванні, - у відповідному лікувальному закладі.
Особиста участь у справі громадянина не позбавляє його права мати по цій справі представника.
Законні представники користуються під час участі у справі усіма правами, зазначеними у статті 366 цього Кодексу. Повноваження інших представників на участь у справі дають їм право на вчинення від імені осіб, яких вони представляють, усіх дій, зазначених у статті 366 цього Кодексу, крім передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскарження постанови митного органу або суду (судді), одержання товарів або грошових сум у разі їх повернення. Повноваження представника на вчинення кожної із зазначених дій повинні бути спеціально обумовлені у виданій йому довіреності.
Не можуть бути представниками осіб, які притягуються до відповідальності:
1) особи, які не досягли повноліття;
2) особи, над якими встановлено опіку, піклування;
3) адвокати, які прийняли доручення про подання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру, а також особи, виключені з колегії адвокатів.
Посадові особи митної служби України, а також судді, слідчі і прокурори не можуть бути представниками осіб, які притягуються до відповідальності, крім випадків, коли вони діють як батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники цих осіб.
Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка є неповнолітньою або особою, що через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
До категорії осіб, що не можуть самостійно здійснювати свої права, відносять і громадян, визнаних недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства або обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами.
Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; робити з них витяги, одержувати копії рішень, поставно та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи; від імені особи, інтереси якої вони представляють, подавати доводи, міркування та заперечення, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Довіреності на право бути представником особи, що притягується до відповідальності за порушенням митних правил, від імені державних підприємств, установ, організацій видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої ним службової особи і з прикладенням печатки підприємства, установи, організації.
Довіреності від імені кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій видаються за підписом службових осіб, уповноважених статутом (положенням), і з печаткою організації.
Законні представники не можуть бути свідками по обставинам, які їм стали відомі у зв’язку з виконанням обов’язків представника.
Слід відмітити, що при розгляді справи у суді, суд, якщо визнає потрібним, може викликати відповідача для дачі особистих пояснень навіть тоді, коли у процесі бере участь його представник.