Пашка Серія «митна справа в україні»
| Вид материала | Кодекс |
- Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
- До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
- Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
- Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
- Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
- Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
Стаття 306. Спеціальна митна статистика
Для забезпечення завдань, покладених на митні органи Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, митними органами формується, узагальнюється та аналізується спеціальна митна статистика. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається законодавством.
Відповідно до положень цієї статті метою спеціальної статистики є забезпечення вирішення завдань, покладених на митні органи Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України.
Регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митних органів для забезпечення якісного виконання покладених завдань потребує прийняття управлінських рішень, які базуються на всебічному аналізі статистичних показників, які відображають окремі напрямки діяльності митних органів.
Основим завданням спеціальної митної статистики є забезпечення належного рівня робіт зі збирання, аналізу, узагальнення даних статистичної інформації, достовірність та оперативність надання яких впливають на прийняття вищезазначених управлінських рішень.
Складовими частинами спеціальної митної статистики є:
- статистика декларування, яка містить відомості про переміщувані через митний кордон України товари, транспортні засоби, предмети, що підлягають декларуванню митним органам, про мету їх переміщення через митний кордон України;
- статистика справляння податків і зборів, яка містить відомості про суми нарахованих та сплачених податків і зборів при переміщенні через митний кордон України товарів, транспортних засобів, предметів;
- статистика з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, яка містить відомості про виявлені митними органами порушення митних правил, про результати розгляду справ про порушення митних правил судовими органами, про вилучені митними органами товари, транспортні засоби, предмети, про результати взаємодії з правоохоронними органами тощо;
- статистика пасажиропотоків, яка містить відомості про кількість фізичних осіб, що перетинають митний кордон України;
- статистика міжнародних перевезень, яка містить відомості про переміщення через митний кордон України окремих видів транспортних засобів, що використовуються для перевезень товарів, транспортних засобів, предметів, громадян;
- інші види спеціальної митної статистики, які містять відомості з кадрових питань, з питань боротьби з правопорушеннями в митних органах, з адміністративно-господарських питань та інші відомості.
З метою подальшого розвитку спеціальної митної статистики Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про порядок ведення спеціальної митної статистики”, Держмитслужбою розроблено та затверджено табель форм статистичної звітності, яким упорядковано та уніфіковано статистичну звітність, що є першоджерелом для формування спеціальної митної статистики, розробляється спеціалізоване програмне забезпечення.
Формування статистичних даних спеціальної митної статистики здійснюється митницями та регіональними митницями.
Збирання, опрацювання та накопичення статистичних даних спеціальної митної статистики здійснюються структурними підрозділами Держмитслужби України.
Дані спеціальної митної статистики використовуються виключно для митних цілей.
Стаття 307. Документи та відомості, що використовуються для формування митної статистики
Для формування митної статистики використовуються документи та відомості, що подаються до митних органів юридичними та фізичними особами згідно з нормами цього Кодексу, якими визначається порядок здійснення митного контролю та митного оформлення.
Документи й відомості, що використовуються для формування митної статистики, представляються відповідно до положень існуючих на даний час нормативних актів, а саме: Митного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів та розпорядчих листів Держмитслужби.
Для цілей ведення митної статистики зовнішньої торгівлі використовується вантажна митна декларація – документ, який подається митному органу суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності при митному оформленні зовнішньоторговельних операцій.
У підрозділах митних органів, до функціональних обов’язків посадових осіб якого віднесено формування статистичної звітності, зберігається другий примірник паперового аркуша ВМД та її електронна копія.
Для ведення спеціальної митної статистики використовуються як документи, що подаються до митного органу суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами, так і документи, що створюються самими митними органами в процесі їх діяльності.
Крім ВМД, для зазначених цілей використовуються інші форми митних декларацій (МД-1, МД-4, МД-6, МД-7), листи-узгодження, довідки про визначення митної вартості, картки обліку суб’єктів ЗЕД, протоколи про порушення митних правил, журнали обліку операцій та інші документи в залежності від особливостей напрямку спеціальної митної статистики.
Уся статистична інформація комплектується у зведені вихідні статистичні форми, які затверджуються відповідними наказами Держмитслужби. Звітність по терміну надання розподіляється на щоденну, щодекадну, щомісячну, щоквартальну, щорічну.
Стаття 308. Використання інформації, що надається митним органам
Статистична та інша інформація, надана митним органам відповідно до цього Кодексу, інших законів України, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, використовується виключно для митних цілей.
Інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів може надаватися лише органам, які ведуть державну статистику, а інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності – тільки органам досудового слідства у зв’язку з розслідуванням кримінальних справ.
Інформація, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційна інформація не підлягає розголошенню або використанню посадовими особами митних органів для особистих цілей, не може надаватися органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам, установам організаціям, підприємствам та громадянам, за винятком випадків, передбачених законом.
Зазначеною статтею регламентовано порядок використання інформації, що надається митним органам.
Згідно зі статтею 263 цього Кодексу, а також відповідно до міжнародних зобов’язань України, покладених на неї Рішенням Ради голів урядів СНД від 09.12.94 “Про Єдину методологію митної статистики зовнішньої торгівлі держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав”, інформація із зовнішньої торгівлі, що подається митним органам державними органами, підприємствами, установами, організаціями, громадянами може використовуватися виключно в митних цілях. Для цілей ведення митної статистики дані, що містяться у вантажних митних деклараціях, використовуються виключно у зведеному знеособленому вигляді.
Інформація щодо експортних та імпортних операцій конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у надається тільки органам досудового слідства у зв’язку з розслідуванням кримінальних справ.
Інформація, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційна інформація, не може надаватися органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам, установам організаціям, підприємствам та громадянам, за винятком випадків, передбачених законом.
Так, відповідно до укладених Угод про інформаційне співробітництво між Державною митною службою та Національним банком України, Держкомстатом, Головною державною податковою адміністрацією, Міністерством внутрішніх справ, протоколів погодження реквізитів, форми та термінів обміну інформацією надаються відомості щодо експортно-імпортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які формується на основі даних електронних копій ВМД.
Держкомстат, у відповідності до пунктів 5,10 Положення про Державний комітет статистики України, затвердженого Указом Президента України від 06.11.97 № 1249/97 із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 14.06.2000 року № 794/200, на базі митної статистики, яка формується Держмитслужбою, забезпечує формування статистики зовнішньої торгівлі товарами (утому числі такими, що не проходять митного декларування).
Разом з Державною податковою адміністрацією створюється міжвідомчий інтегрований банк даних про несумлінних платників податків і боржників по отриманих кредитах, порушниках митного й податкового законодавства, порушниках підприємницької діяльності. Усі ці роботи ведуться комплексно в масштабах всієї України і використовують найпередовіші на сьогоднішній день інформаційні технології, що допускають не тільки використання високопродуктивної комп'ютерної техніки, наявність локальних обчислювальних мереж на митницях, але й підтримку працездатності всього комплексу програмних і технічних засобів. Значну частину всіх цих робіт митна служба виконує власними силами без залучення сторонніх організацій
З метою більш ефективного обміну інформацією між Держмитслужбою та Головною державною податковою адміністрацією розпочато роботи з встановлення серверного обладнання, яке дозволить здійснювати автоматичний обмін у визначені терміни (реплікація даних).
Склад і обсяг комерційної таємниці визначаються згідно із Законом України "Про підприємства в Україні". Перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.93 № 611.
Стаття 309. Використання митної статистики з питань зовнішньої торгівлі
Статистична інформація з питань зовнішньої торгівлі використовується для:
1) визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
2) аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики і ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку;
3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань;
4) застосування методів тарифного і нетарифного регулювання;
5) складання торговельного та платіжного балансів України, планування і проведення валютно-фінансової політики;
6) визначення ринків збуту товарів;
7) формування статистики зовнішньоекономічних зв'язків України.
Документальною основою митної статистики зовнішньої торгівлі є вантажні митні декларації. Дані, що занесені до вантажної митної декларації, після завершення митного контролю та відповідного оформлення їх електронних копій, являють собою об’єктивну та достовірну картину зовнішньої торгівлі країни.
Сформована на підставі даних ВМД статистична інформація забезпечує об’єктивний і достовірний облік даних про зовнішньоторговельні операції, здійснені у певний період, що дає можливість відслідковувати динаміку експортних, імпортних операцій та зовнішньоторговельного обороту в цілому, по країнах та регіонах світу. Аналіз цих даних дозволяє виявляти тенденції, що відбуваються у зовнішній торгівлі, основні напрями просування на світові ринки окремих груп товарів та української зовнішньої торгівлі в цілому.
Всебічний аналіз даних митної статистики є об’єктивним підґрунтям для вивчення сучасного стану зовнішньої торгівлі, визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності, стосунків з окремими країнами та регіонами світу, складання реальних прогнозів розвитку зовнішньоекономічної політики.
Дані митної статистики являються важливим джерелом інформаційного забезпечення переговорних процесів з торговельно-економічних питань, у тому числі інформаційного забезпечення процесу вступу України до СОТ.
Аналіз статистичних даних про ввезення та вивезення окремих товарів дозволяє робити висновки щодо збалансованості внутрішнього ринку та вживати відповідні заходи щодо стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, у тому числі зовнішньоекономічній діяльності, своєчасно приймати рішення щодо необхідності застосування тих чи інших методів тарифного та нетарифного регулювання, а також заходів щодо захисту інтересів національних товаровиробників.
Відповідності до постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 17 березня 2000 р. № 517 “Про складання платіжного балансу” Держмитслужба щомісяця подає до НБУ дані митної статистики зовнішньої торгівлі, а також інформацію про експорт та імпорт по країнах в розрізі валют, про вартість товарів, що надходять як гуманітарна допомога (порівняльні дані по країнах світу), про обсяги виготовленої з іноземної давальницької сировини продукції, яка залишена на території України, про кількість легкових автомобілів, що ввозяться на територію України фізичними особами, та суми платежів, що справляються під час їх митного оформлення.
Зазначені дані використовуються при складанні платіжного балансу та проведення валютно-фінансової політики.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 3 жовтня 1997 року №1092 “Про складання звітного зовнішньоторговельного балансу” для своєчасного та якісного виконання робіт, пов’язаних із складанням звітного зовнішньоторговельного балансу, Держмитслужба щомісяця подає до Держкомстату узагальнену інформацію про товари, що пройшли митне декларування, на підставі якої формується державна статистика зовнішньої торгівлі та складається зовнішньоторговельний баланс.
Постійний моніторинг стану зовнішньої торгівлі на підставі інформації про експортно-імпортні операції дає можливості для вивчення стану зовнішньої торгівлі, світових ринків та визначення потенційних ринків збуту перспективних напрямів просування товарів на ринки.
Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, на підставі даних митної статистики, що надаються Держмитслужбою та іншими органами, які провадять державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, Держкомстат здійснює зведення статистичної інформації щодо зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 310. Відомчі класифікатори
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи здійснює розроблення, впровадження та ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.
Порядок ведення класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Класифікатори, зазначені у частині першій цієї статті, використовуються виключно для митних цілей.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи інформує органи державної влади та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності про зміни і доповнення, внесені до класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті.
З метою забезпечення проведення статистичних обстежень зовнішньоекономічної діяльності Державною митною службою запроваджуються відомчі класифікатори, що дають можливість здійснювати формування митної статистики в розрізах митних органів, умов поставки, характерів угод, видів транспорту, процедур переміщення товарів через митний кордон України, видів податків, зборів та інших бюджетних надходжень, пільг в обкладенні товарів увізним, вивізним митом, акцизним збором, податком на додану вартість, способів розрахунків, видів документів, що подаються при митному оформленні та інших.
Класифікатори використовується під час збирання та оброблення інформації в автоматизованих системах митних органів та призначені для забезпечення машинної обробки даних електронних копій вантажних митних декларацій митної статистики в цілях проведення статистичних спостережень у сфері зовнішньоекономічної діяльності та аналізу даних митної статистики.
Класифікатори дають можливість подавати до митного органу інформацію у вигляді, зручному для її збору, перевірки, обробки, передання та здійснення послідуючого економічного аналізу.
Держмитслужба здійснює розроблення, впровадження та ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, що використовуються в процесі оформлення митних декларацій, та забезпечує ведення бази електронних копій класифікаторів для використання митними органами в автоматизованих системах збирання, формування, опрацювання, узагальнення та зберігання статистичної інформації з питань митної статистики зовнішньої торгівлі та митної справи.
У процесі оформлення митних декларацій використовуються такі відомчі класифікатори:
-
Класифікатор митних органів України
Класифікатор умов поставки
Класифікатор характерів угод
Класифікатор видів транспорту
Класифікатор процедур переміщення товарів через митний кордон України
Класифікатор видів податків, зборів та інших бюджетних надходжень
Класифікатор пільг в обкладенні товарів ввізним митом
Класифікатор пільг в обкладенні товарів вивізним митом
Класифікатор пільг в обкладенні товарів акцизним збором
Класифікатор пільг в обкладенні товарів податком на додану вартість
Класифікатор способів розрахунків
Класифікатор документів
Коди використовуваних в УКТ ЗЕД додаткових одиниць виміру та обліку
Порядок ведення відомчих класифікаторів встановлено постановою Кабінету Міністрів України “Про відомчі класифікатори з питань митної статистики, що використовуються в процесі оформлення митних декларацій”.
Відомчі класифікатори, а також зміни та доповнення до них, затверджуються та вводяться в дію наказами Державної митної служби.
Підставами для розроблення, внесення змін чи доповнень до відомчих класифікаторів є:
- потреба вдосконалення митної статистики;
- зміни відповідних законодавчих і нормативних актів України;
- зміни та доповнення до міжнародних, регіональних класифікаторів, які є базовими;
- пропозиції користувачів;
- потреба вдосконалення класифікатора.
Відомчі класифікатори використовуються виключно для митних цілей і є обов'язковими для застосування всіма митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями, юридичними й фізичними особами, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, оформлюють митні декларації.
Про зміни й доповнення, внесені до класифікаторів, що використовуються в процесі оформлення митних декларацій, Держмитслужба інформує зацікавлені центральні органи виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.
Розділ XV
УКРАЇНСЬКА КЛАСИФIКАЦIЯ ТОВАРIВ ЗОВНIШНЬОЕКОНОМIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
Глава 53. Ведення Української класифікації товарiв зовнішньо-економічної дiяльностi
Стаття 311. Структура та застосування Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Українська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (далi – УКТЗЕД) складається на основi Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв.
В УКТЗЕД товари систематизовано за роздiлами, групами, товарними позицiями, товарними пiдпозицiями, найменування i цифрові коди яких унiфiковано з Гармонiзованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнiшої товарної класифiкацiї використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарiв в УКТЗЕД включає код групи (першi два знаки), товарної позицiї (першi чотири знаки), товарної пiдпозицiї (першi шiсть знакiв), товарної категорiї (першi вiсiм знакiв), товарної пiдкатегорiї (десять знакiв).
Застосування різних форм державного регулювання у зовнішньоекономічних відносинах України з країнами світу вимагає, перш за все, визначення об’єкту зовнішньоекономічних операцій.
Об’єктом застосування таких державних форм регулювання зовнішньоекономічної діяльності, як тарифні та нетарифні методи, в нашій країні визначено товар. Наявність лише найменування товару є недостатньою для однозначного розуміння та визначення об’єкту регулювання. Для вирішення цього питання в міжнародній практиці існує система цифрового кодування товарів з метою надання необхідної інформації про товар, його склад або призначення та інші характеристики, що не враховані в найменуванні товару.
Збільшення обсягів і ускладнення структури зовнішньої торгівлі, участь в міжнародних торговельних операціях сотень тисяч найменувань товарів, викликали до життя потребу в узгодженні правил організації і побудови системи товарних номенклатур. Міжнародне співробітництво в даній сфері було спрямовано на розробку і застосування уніфікованої товарної номенклатури, здатної:
- використовувати єдиний понятійний апарат, що полегшує діяльність митних органів, експертів, учасників міжнародних переговорів, а також виробників, експортерів, імпортерів і перевізників товарів;
- забезпечити однакову класифікацію всіх товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі, на прийнятній для всіх сторін основі;
- здійснювати зіставлення національних статистик зовнішньої торгівлі для аналізу і порівняння даних світової торгівлі.
Зростання обсягу і значення міжнародної торгівлі, тенденція до уніфікації і стандартизації зовнішньоторговельної документації, потреби обміну статистичними даними поставили питання необхідності розробки єдиного міжнародного документа, який встановлює більш чіткі і деталізовані правила класифікації товарів, що знаходяться в міжнародному товарообігу. Розробка цього документа велася при участі експертів з різних країн, представників міжурядових, неурядових і національних організацій.
В основу побудови нової системи класифікації була покладена Брюссельська тарифна номенклатура, а також Стандартна міжнародна торгова класифікація ООН. Крім того, було використано більше десятка різних міжнародних і національних класифікаційних систем, у тому числі і митних.
У результаті проведеної роботи була підготовлена нова система класифікації товарів, що одержала назву Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС), невід'ємною частиною якої є Номенклатура (товарів) гармонізованої системи (НГС).
Для того, щоб забезпечити практичне використання Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв (далі – ГС) більшим числом країн, була розроблена Міжнародна конвенція про ГС, що запропонована державам для підписання в червні 1983 року.
Указом Президента України від 17.05.2002р. №466/2002 “Про приєднання до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів” Україна приєдналася до Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.
У Конвенції викладені цілі створення ГС, сфера її застосування, закріплено правовий механізм використання ГС країнами-учасницями Конвенції, їх обов'язки, порядок роботи по подальшому удосконаленню системи.
У Міжнародній конвенції про ГС установлено, що країни, які її застосовують, не можуть змінити класифікацію товарів і їх код у межах перших шести знаків. Таким чином, створюється основа для доволі точного опису товарів, виходячи з їх об'єктивних характеристик відображених в ГС. Наведені характеристики можуть бути ефективно використані митними органами при проведенні контролю за товарами, що переміщуються. Крім того, безумовне дотримання зазначеного підходу дозволяє значно зменшити кількість помилок при складанні зовнішньоторговельної документації, а також удосконалювати обробку статистичних даних зовнішньоторговельного обігу в обороті різних країн.
У ГС реалізовано наступний підхід: розділи і підгрупи позначені римськими цифрами, а товарні групи, позиції і субпозиції - арабськими. При цьому коди розділів і підгруп не взаємозалежні один з одним, так само як і з кодами груп, товарних позицій і субпозицій. Товарні подпозиции цифрового коду в ГС не мають, вони позначаються прочерком ("-"), що проставляється перед їх найменуванням.
Діюча класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi розроблена на базі Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв.
Як відмічалось, в УКТЗЕД товари систематизовано за роздiлами, групами, товарними позицiями, товарними пiдпозицiями, найменування i цифровi коди яких унiфiковано з Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарiв в УКТЗЕД представлена в таблиці:
Структура десятизначного цифрового кодового позначення товарі в УКТЗЕД
| 27 | 10 | 00 | 27 | 11 |
| група | | | | |
| Позиція | | | | |
| Підпозиція | | | ||
| Категорія | | |||
| Під категорія | ||||
Як видно з таблиці 1, УКТЗЕД має п’ять рівнів класифікації, що побудовані за ступенем зростання деталізації і відповідної кількості цифрових знаків кодування.
Перший рівень — розділи. Їх в УКТЗЕД 21. На цьому рівні товарі згруповані за галузями господарства. Наприклад, у розділі I систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у II — продукти рослинного походження, у V — мінеральні продукти, у VII — пластмаси та вироби з них; каучук і гумові вироби. Отже, напочатку необхідно визначити, до якої галузі можно віднести товар. Порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але служить для зручності орієнтації в УКТЗЕД
Другий рівень — групи. Всього їх 97. У них товари згруповані згідно:
- з матеріалом, з якого вони виготовлені;
- з функціями, які вони виконують;
- зі ступенем обробки ;
Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.
Третій рівень — товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.
Четвертий рівень — підпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація
Товарні підпозиції — це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.
П’ятий рівень — підкатегорія. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару.
Кожний конкретний товар повинен бути однозначно визначений тільки одним кодом УКТЗЕД.
Українська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi - систематизований перелік товарів, який включає в себе код товару, його найменування, одиницю виміру та обліку (ОВО).
Для забезпечення визначення коду товару тільки одним кодом в УКТЗЕД:
-групи товарів не повторюються по змісту;
-перелічені всі товари, що можуть перетинати кордон;
-для виключення можливості присвоєння декількох кодів товару в залежності від застосування критерію матеріалу, з якого він виготовлений, або призначення, класифікація товарів здійснюється відповідно до вимог “Основних правил інтерпретації класифікації товарів”.
Таким чином, система кодування забезпечує високий ступінь деталізації номенклатури товарів. Це має особливе значення для її застосування в національних товарних номенклатурах: держави, не порушуючи відповідних міжнародно-правових норм, що закріплюють основи системи кодування, одержують можливість у відомих межах змінювати рівень деталізації, виходячи з національних інтересів. Розроблена система кодування дозволяє при необхідності провести подальше розширення номенклатури товарів без порушення системи класифікації. Вона передбачає резерв для включення нових чи специфічних товарів.
Стаття 312. Порядок ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Ведення УКТЗЕД передбачає:
вiдстежування змiн та доповнень до мiжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та iнших рiшень по тлумаченню цiєї основи, що приймаються Всесвiтньою митною органiзацiєю;
деталiзацiю УКТЗЕД на нацiональному рiвнi та введення додаткових одиниць вимiру;
розроблення пояснень та рекомендацiй з метою забезпечення однакового тлумачення i застосування УКТЗЕД;
прийняття рiшень щодо класифiкацiї та кодування товарiв в УКТЗЕД;
поширення iнформацiї про застосування УКТЗЕД;
ведення та зберiгання еталонного примiрника УКТЗЕД (у паперовому та електронному виглядi);
органiзацiю роботи з видання i поширення УКТЗЕД та пояснень до УКТЗЕД;
здiйснення iнших функцiй, необхiдних для ведення УКТЗЕД.
Ведення УКТЗЕД здiйснює спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузi митної справи в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Технічний прогрес та зміни в структурі міжнародної торгівлі обумовлюють необхідність внесення доповнень, змін та уточнень УКТЗЕД. Необхідне також здійснення вiдстеження змiн та доповнень до мiжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та iнших рiшень по тлумаченню цiєї основи, що приймаються Всесвiтньою митною органiзацiєю.
Ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi є одним з основних завдань митних органів по реалізації митної політики України (п. 13 ст. 11 цього Кодексу).
В основу УКТЗЕД покладені принципи побудови Гармонізованої системи опису та кодування товарів Держмитслужба відстежує зміни, що вносяться в ГС, пояснення та тлумачення, що приймаються Всесвітньою Митною Організацією для створення сприятливих умов для участі України в міжнародних торгівельних операціях. Держмитслужбою України здійснюється розроблення пояснень та рекомендацій для застосування УКТЗЕД, як невід’ємний допоміжний інструмент, за сприянням якого створюються умови для класифікації товарів лише в одній товарній підкатегорії. В Україні ще триває розроблення національних Пояснень до УКТЗЕД, а до його розробки в якості допоміжного матеріалу застосовуються Пояснення до Товарної Номенклатури зовнішньоекономічної діяльності Співдружності Незалежних Держав.
За поданням центральних органів виконавчої влади або з власної ініціативи за погодженням із зацікавленими центральними органами виконавчої влади Держмитслужба приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні з урахуванням загальноприйнятих правил класифікації товарів у Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Така деталізація здійснюється до десятого знака коду (товарна підкатегорія) з метою забезпечення захисту національного товаровиробника шляхом застосування заходів тарифного й нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та вдосконалення статистичного обліку.
Застосування десятизначного коду дало змогу не порушуючи міжнародної основи УКТЗЕД враховувати національні інтереси розвитку та захисту внутрішнього ринку. Наприклад, для забезпечення умов контролю зовнішньоекономічних операцій з товарами, що мають суттєвий вплив на захист природного середовища, шляхом застосування різного дев’ятого та десятого знаків коду товару класифікувати бензин з різним вмістом високооктанових кисневмісних добавок у різних підкатегоріях (2710002711, 27110002719).
Для рішення задач по веденню УКТЗЕД відповідно до законодавства України Держмитслужба України має право:
-одержувати від центральних органів виконавчої влади необхідну інформацію;
-залучати фахівців центральних органів виконавчої влади та наукових установ до роботи з питань ведення УКТЗЕД.
Пропозиції про внесення змін і доповнень до Митного тарифу України у зв’язку зі змінами міжнародних основ УКТЗЕД надсилаються Держмитслужбою Митно-тарифній раді для врахування при підготовці пропозицій про внесення змін і доповнень до Митного тарифу України відповідно до чинного законодавства. Ці зміни затверджуються Законом України.
Ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів згідно з УКТЗЕД. З метою забезпечення цієї функції у митних органах створені відповідні підрозділи, а чинним законодавством України передбачено, що Держмитслужба визначає процедуру та форми таких рішень.
Стаття 313. Класифiкацiя товарiв
Митнi органи класифiкують товари, тобто вiдносять товари до класифiкацiйних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Рiшення митних органiв щодо класифiкацiї товарiв для митних цiлей є обов'язковими для пiдприємств i громадян.
Декларування товарів здійснюється митним брокером, який використовує право класифікації заявленого товару по представленим документам. При здійсненні митного оформлення та догляду товарів інспектор митниці перевіряє правильність класифікації товарів. У випадку виникнення сумнівів посадова особа митних органів може здійснити класифікацію товарів у відповідності з УКТЗЕД.
Для вирішення особливо складних та спірних випадків класифікації товарів згідно УКТЗЕД у митних органах створені відповідні підрозділи.
Рішення складних питань здійснюється цими підрозділами разом з декларантом шляхом отримання додаткових документів та додаткової інформації, яка може бути використана при прийняттi класифiкацiйного рiшення. Це технiко-технологiчна документацiя (офіційно видані книги, державні стандарти, технічні умови, каталоги фірм-виробників, креслення виробів з підписами виконавців та посадових осіб, які їх перевірили, паспорти виробу, iнструкцiї користувача, рецептури, тощо) на товар, фотознiмки, схеми, специфiкацiї та iншi документи. Підрозділом може бути iнiцiйоване проведення повторного огляду товару для уточнення наявності ознак товару, що є визначальними для їх класифікації згідно УКТЗЕД. За потреби уточнення хімічних, фізичних характеристик товару, що не визначаються візуально та потребують інших методів дослідження цим підрозділом готується звернення та iнiцiюється взяття проб і зразкiв (ст.ст. 75, 314 цього Кодексу) для проведення експертизи в митнiй лабораторiї. Взяття проб та зразкiв проводиться вiдповiдно до порядку, визначеного Кабiнетом Мiнiстрiв України.
В запитах до митної лабораторії зазначаються питання, при отриманні відповіді на які можливо буде провести однозначну класифікацію товарів. У випадку відсутності технічних чи інших можливостей проведення досліджень в митній лабораторії за місцем знаходження митних органів може бути звернення до центральної митної лабораторії та спеціалізованих акредитованих лабораторій.
Після проведення необхідних досліджень їх результати оформлюються у вигляді висновків. Ці висновки є підставою для прийняття остаточного рішення по класифікації товару.
Держмитслужбою встановлюються певні терміни на проведення лабораторних досліджень та на проведення класифікації товарів.
З технічної точки зору класифікація товарів, проведена митними органами, здійснюється відповідно до загальних принципів ведення Гармонізованої системи опису і кодування товарів, правилами її тлумачення, прийнятими вимогами й умовами класифікації. Рiшення по класифікації товарів оформлюється за встановленою формою i є обов'язковими для пiдприємств i громадян при митному оформленні товарів.
Рішення митних органів про класифікацію товарів використовуються лише для митних цілей і не призначені для використання іншими органами.
Розгляд класифiкацiйних питань, розв'язати якi через їх складнiсть не може підрозділ митниці нижчого рівня, передається митному органу вищого рiвня з пропозицією по встановленню коду товару та наданням наявних документів. Митний орган вищого рiвня має право скасувати або змiнити класифiкацiйне рiшення, винесене пiдпорядкованим йому митним органом, якщо таке рiшення прийнято на основi неповної або недостовiрної iнформацiї, а також у разi встановлення порушення правил класифiкацiї товарiв згiдно з УКТЗЕД.
Стаття 314. Надання зразкiв товарiв пiд час здiйснення класифiкацiї товарiв
З метою встановлення достовiрних вiдомостей про товари та їх вiдповiдностi опису класифiкацiйних групувань УКТЗЕД митнi органи можуть вимагати вiд суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та громадян зразки товарiв та технiко-технологiчну документацiю на такi товари для проведення експертизи.
Порядок надання зразкiв товарiв та технiко-технологiчної документацiї на них, строки i порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацiєю визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Якщо при вирішенні питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД виникає необхідність проведення досліджень в митнiй лабораторiї або у разі виникнення сумнівів у правильності декларування товарів чи неподання до митних органів необхідних для митного оформлення достовірних документів про властивості товарів, митним підрозділом, на який покладена функція прийняття рішень по класифікації згідно УКТЗЕД, готується звернення до митної лабораторії та iнiцiюється взяття проб та зразкiв.
Взяття проб та зразків товарів для проведення їх досліджень здійснюється у відповідності до вимог статті 75 цього Кодексу.
Крім проб та зразків митні органи України мають право вимагати від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності достовірні документи: оригінали або завірені відправником (одержувачем) копії відомостей про фізико-хімічні властивості, основні стадії технології виробництва та призначення (використання) товарів. Достовірними документами вважаються офіційно видані книги, державні стандарти, технічні умови, каталоги фірм-виробників, креслення виробів з підписами виконавців та посадових осіб, які їх перевірили. Техніко-технологічна документація необхідна для скорочення часу лабораторної експертизи, зменшення фінансових витрат і безпомилкового встановлення відомостей про товари та їх відповідність опису класифікаційних групувань УКТЗЕД. Ненадання матеріалів та товарознавчої інформації може бути причиною затримки митного оформлення товару. У випадку відмови суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності надати інформацію про товар митний орган має право відмовити йому у митному оформленні цього товару.
Митне оформлення товарів, проби і зразки яких бралися на дослідження, може бути закінчене тільки після отримання митним органом, де зберігаються ці товари, результатів дослідження.
Рішення, прийняте митним органом на підставі результатів проведеного лабораторного дослідження, доводиться до відома власників вантажу i є обов'язковими для пiдприємств i громадян при митному оформленні товарів.
Розділ ХVІ
ВЕРИФІКАЦІЯ СЕРТИФІКАТІВ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ З УКРАЇНИ
Глава 54. Верифiкацiя сертифікатів про походження товарів з України
Однією із форм міжнародного співробітництва митних органів різних країн є співпраця по перевірці державними органами країни - експортера сертифікатів про походження товарів, які надаються при митному оформлені товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Метою зазначеної перевірки, як правило, встановлюється визначення країни походження та, як слідство, застосування пільгових або повних ставок ввізного мита до товарів, що імпортуються в країну.
В Україні функцію по верифікації сертифікатів про походження з України законодавець покладає на Держмитслужбу.
Загальна схема взаємодії митних органів іноземних країн з Держмитслужбою при верифікації сертифікатів про походження товарів з України відображена на малюнку до ст.315 цього Кодексу.
Стаття 315. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України
Верифікація сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами у порядку, що встановлюється Кабінетом Мiнiстрiв України.
Органи, уповноваженi видавати сертифікати про походження товарів з України, зобов'язанi за запитом митних органiв надавати їм необхiдну iнформацiю, пов'язану з видачею таких сертифiкатiв i необхiдну для здiйснення верифiкацiї сертифiкатiв про походження товарiв з України.
Верифікація сертифікатів про походження товарів з України – комплекс адміністративно - правових заходів, направлених на встановлення достовірності документу (сертифікату), що підтверджує українське походження товарів.
В Держмитслужбі України функція по здійсненню верифікації сертифікатів покладено на Управління тарифного регулювання.
Верифікація сертифікатів про походження товарів з України здійснюється на підставі запитів митних органів зарубіжних країн або за ініціативою Держмитслужби.
Верифікація сертифікатів може здійснюватися у формах:
- перевірки сертифікату на автентичність (справжність);
- перевірки правильності даних, внесених до сертифікату, в тому числі критерію походження товару.
Схема
взаємодії митних органів іноземних країн з Держмитслужбою при здійсненні верифікації сертифікатів про походження товарів з України.
Надання для митного оформлення сертифікату про походження товару з України митному органу іноземної держави
так ні
Направлення відповіді на запит іноземної країни
ні
такЗастосування повної ставки
мита
Застосування пільгової ставки мита
1. Перевірка сертифікату на автентичність здійснюється шляхом:
- отримання відповідної інформації від Торгово - промислової Палати України (ТПП);
- встановлення на підставі даних ТПП достовірності видачі сертифікату;
- порівняння даних, внесених у графи сертифікату, з даними ТПП;
- проведення, у разі потреби, експертизи бланка сертифікату, відбитку печатки та підпису уповноваженої особи ТПП.
2. Перевірка правильності даних, внесених до сертифікату, здійснюється шляхом:
- встановлення належного застосування правил визначення країни походження, які діють у країні ввезення;
- експертизи критерію походження, який зазначено в сертифікаті;
- установлення достовірності іншої інформації, що міститься в сертифікаті;
- порівняння товару (або його фотокопії), надісланого митним органом зарубіжної країни, з товаром, ідентичним тому, на який видавався сертифікат.
У разі потреби для проведення перевірки сертифікатів можуть бути залучені спеціалісти та експерти сторонніх підприємств, організацій та установ.
За результатами перевірки складається Акт перевірки сертифікату про походження товарів з України, на підставі якого Держмитслужба надсилає повідомлення митному органу зарубіжної країни.
У разі виявлення недостовірності даних, внесених до сертифікату, Держмитслужба виходить з пропозицією до ТПП України про анулювання сертифікату та надсилає відповідне повідомлення митному органу зарубіжної країни.
Уся інформація щодо здійсненої перевірки сертифікату про походження є конфіденційною і може використовуватися тільки з метою митного контролю.
Якщо митними органами під час перевірок сертифікатів виявлено факти грубих порушень (надання неправдивих даних, підробки документів та інше) з боку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призвели до ускладнення умов експорту українських товарів, Держмитслужба інформує про це правоохоронні органи і виходить з пропозицією до Мінекономіки щодо застосування до цього суб’єкта санкцій, передбачених статтею 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
До органів, уповноважених видавати сертифікати про походження товарів з України, законодавець відносить торгово-промислові палати.
Норма статті зобов’язує ТПП надавати митним органам необхідну інформацію для проведення верифікації сертифікатів про походження товарів з України.
Торгово – промислова палата – недержавна неприбуткова самоуправлінницька організація, яка створюється з метою сприяння розвитку народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислових, фінансових і торгівельних структур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвитку всіх видів підприємництва, науково-технічних і торгівельних зв’язків українських підприємців із підприємцями іноземних країн.
У відповідності до статті 11 Закону України “Про торгово - промислові палати в Україні” до одних із основних прав ТПП відноситься завірення та видача сертифікатів про походження товарів.
Торгово - промислові палати створено на території Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Регіональні торгово -промислові палати України
ВІННИЦЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ДІДИК Олександр Миколайович
21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 67
Телефон: (0432) 35-83-30, 52-03-36
Факс: (0432) 32-58-33
E-mail: cci@cci.vinnica.ua
Web site: innica.ua
ВОЛИНСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - НАУМЕНКО Сергій Васильович
43025, м. Луцьк, вул. Шопена, 20а
Телефон: (03322) 4-22-33, 4-24-22
Факс: (03322) 4-22-33
E-mail: :vtpp@lutsk.ukrpack.net
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ЖМУРЕНКО Віталій Григорович
49061, Дніпропетровськ, вул. Вакуленчука, 3
Поштова адреса:
49044, Дніпропетровськ, аул. Шевченка, 4
Телефон: (0562) 36-22-58
Факс: (0562) 36-22-59
E-mail: miv@dcci.dp.ua
Web site: dp.ua
ДОНЕЦЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ЧИЖИКОВ Геннадій Дмитрович
83000, м. Донецьк, ін. Дзержинського, 12
Телефон: (0622) 92-80-60
Факс: (0622) 92-80-48, 92-81-72
E-mail:dcci@dtpp.donetsk.ua
Web site: onbass.com
ЖИТОМИРСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - МИХАЙЛОВ Андрій Георгійович
10002, м. Житомир, вул. Гагаріна, 24
Телефон: (0412) 34-44-35, 34-15-96
Факс: (0412) 34-15-96
E-mail: info@cci.zhitomir.ua
Web site: hitomir.ua
ЗАКАРПАТСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - КОВЧАР Отто Олександрович
88015, м. Ужгород, вул. Грушевського, 62
Телефон: (03122) 6-22-14
Факс: (03122) 1-64-77
E-mail: tpp@karpaty.uzhgorod.ua
Web site: zhgorod.ua
ЗАПОРІЗЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ШАМІЛОВ Володимир Іванович
69000, м. Запорожжя, бульв. Центральний, 4
Телефон: (0612) 39-04-16, 13-50-24
Факс: (0612) 33-11-72, 13-50-26
E-mail: cci@cci.zp.ua
Web site: p.ua/
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ГУМЕНЮК Василь Васильович
76014, Івано-Франківськ, вул. Розумовського, 9
Телефон/факс: (0342) 55-27-91
E-mail: office@cci.if.ukrtel.net
КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ЗАСУЛЬСКИЙ Микола Васильович
01054, м. Київ, ГСП, вул. Богдана Хмельницького, 55
Телефон: (044) 246-83-01
Факс: (044) 246-99-66
E-mail: info@kiev-chamber.org.ua
Web site: chamber.org.ua/
КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ГОЛОВІНА Таміла Іванівна
09117, м. Біла Церква, вул. Фрунзе, 15
Телефон: (263) 5-35-33
Телефон/факс: (263) 5-34-88
E-mail: ccibts@magnus.kiev.ua
Web site: ссылка скрыта
КІРОВОГРАДСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ХАРИТОНОВА Валентина Сергіївна
25022, м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 55
Телефон: (0522) 22-48-07
Факс: (0522) 24-02-89
E-mail: info@chamber.kr.ua
Web site:ссылка скрыта
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА КРИМУ
Президент - ГРАЧОВА Неоніла Михайлівна
95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 45
Телефон: (0652) 499-731
Факс: (0652) 44-58-13
E-mail: cci@cci.crimea.ua
Web site: ссылка скрыта
СЕВАСТОПОЛЬСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ВИШНЯ Людмила Іллівна
99011,м. Севастополь, вул. Велика Морська, 34
Телефон: (0692) 54-06-44, 54-35-36
Факс: (0692) 54-06-44
E-mail: stpp@optima.com.ua
ЛУГАНСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - БОЛДИРЬ Геннадій Миколайович
91022, м. Луганськ, вул. Радянська, 45
Телефон: (0642) 52-42-00
Факс: (0642) 52-31-62, 52-64-44
E-mail: lugcci@is.com.ua
Web site: ссылка скрыта
ЛЬВІВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ХУСТОЧКА Олег Маркович
79011, м. Львів, Стрийський парк, 14
Телефон: (0322) 76-46-11
Факс: (0322) 76-79-72, 76-46-11
E-mail: lcci@cscd.lviv.ua
Web site: ссылка скрыта
МИКОЛАЇВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ЛОКАРЕВ Сергій Валентинович
54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41
Телефон: (0512) 47-33-13
Факс: (0512) 47-33-77, 47-58-01
E-mail: ves@cci.mk.ua
Web site: ссылка скрыта
ОДЕСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ШУВАЛОВ Сергій Євгенович
65011, м. Одеса, вул. Базарна, 47
Телефон: (0482) 28-66-10, 22-22-49
Факс: (0482) 22-48-22, 49-63-07
E-mail: orcci@orcci.odessa.ua
Web site: ссылка скрыта
ПОЛТАВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ЧЕРНОКОНДРАТЕНКО Володимир Олексійович
36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6
Телефон/факс: (05322) 7-52-91
E-mail: slcci@e-mail.pl.ua
Web site:ссылка скрыта
РОВЕНСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ЯРОЩУК Микола Якович
33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, 19
Телефон: (0362) 22-30-96
Факс: (0362) 26-96-74
E-mail: rcci@rivne.com
Web site: ссылка скрыта
СУМСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ПАВЛОВСЬКИЙ Андрій Віталійович
40030, м. Суми, вул. Червоногвардійська, 7-а
Телефон: (0542) 22-37-45, 21-00-41
Факс: (0542) 21-00-41
E-mail: chamber@cci.sumy.ua
ТЕРНОПІЛЬСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ПИСАРИК Валерій Миколайович
46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 40
Телефон: (0352) 25-14-57, 25-58-15
Факс: (0352) 25-14-57
E-mail: admin@tpp.te.ua
Web site: ссылка скрыта
ХАРКІВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ЛОБОДА Віктор Іванович
61012, м. Харків, вул. Кацарська, 3-а
Телефон: (0572) 14-96-90
Факс: (0572) 14-96-82
E-mail: info@kcci.kharkov.ua
Web site:ссылка скрыта
ХЕРСОНСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ОСТРОУМОВА Вікторія Володимирівна
73013, м. Херсон, вул. Гагаріна, 34-а
Телефон: (0552) 22-57-49, 24-33-29
Факс: (0552) 24-22-92, 24-33-29
E-mail: kcci@kcci.kherson.ua
Web site: ссылка скрыта
ХМЕЛЬНИЦЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - СМЕРТЕНЮК Ельвіра Василівна
29025, м. Хмельницький, вул. Вокзальна, 59
Телефон/факс: (0382) 55-16-48, 55-16-64
E-mail: khmelcci@infocom.km.ua
Web site: ссылка скрыта
ЧЕРКАСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ЛЯШЕНКО В'ячеслав Михайлович
18002, м. Черкаси, вул. Леніна, 105
Телефон: (0472) 47-35-60
Факс: (0472) 47-43-25
E-mail: cci@uch.net
Web site: ссылка скрыта
ЧЕРНІГІВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ФЕДОСІЄНКО Ігор Євгенович
14000, м. Чернігів, вул. Примакова, 7
Телефон: (04622) 4-22-42, 4-13-95
Факс: (04622) 4-25-05
E-mail: palata@mail.cn.ua
Web site: ссылка скрыта
ЧЕРНІВЕЦЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА
Президент - ЛЯХОВИЧ Василь Миколайович
58029, м. Чернівці, вул. Стасюка, 20
Телефон: (03722) 7-46-81, 3-53-97, (0372) 51-88-09
Факс: (03722) 7-46-81
E-mail: chcci@chcci.org.ua
Web site: ссылка скрыта
Стаття 316. Надання зразкiв товарiв та документацiї при здiйсненнi верифiкацiї сертифiкатiв про походження товарiв з України
З метою встановлення достовiрностi даних, зазначених у сертифiкатi про походження товарiв з України, митнi органи можуть затребувати у пiдприємств - виробникiв товарiв документацiю, необхiдну для перевiрки даних, зазначених у такому сертифiкатi, а також здiйснювати безпосередньо на пiдприємствах перевiрку виробництва товарiв та первинної документацiї, пов'язаної з таким виробництвом.
Порядок надання зразкiв товарiв та документацiї, строки i порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками товарiв визначаються Кабінетом Мiнiстрiв України.
Стаття містить ряд важливих правових норм, якими встановлено коло актів та цілей перевірки українських підприємств, які займаються виробництвом продукції. Це забезпечення додержання законодавства України та міжнародних договорів, контроль за виконанням яких покладено на митні органи в частині встановлення критерію походження товарів та достовірності даних зазначених у сертифікаті про походження товарів з України.
Зазначені перевірки підприємств мають бути проведено після перевірки торгово-промислової палати, що видала відповідний сертифікат, передбаченої статтею 315 цього Кодексу.
Зобов’язання підприємства – виробника товарів надавати інформацію необхідну для встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товарів з України, виникає не автоматично, а тільки після пред’явлення підприємству відповідної вимоги митним органом. Зазначена вимога може бути пред’явлена керівнику відповідного підприємства у тому випадку, коли товар був вироблений на цьому підприємстві та відомості про цей товар занесено до сертифікату про походження товару з України, який підлягає верифікації.
Норма статті надає право посадовій особі митного органу, вповноваженій на проведення верифікації, отримувати документи, які знаходяться у підприємства – виробника і підтверджують інформацію, що міститься у графах сертифіката, а саме:
-інформації про підприємство (Статутні документи підприємства);
-довідки виробника про виготовлення товару та про матеріали, з яких він був вироблений;
-переліку товарів, що виготовляються підприємством;
-довідки про джерела надходження та про країну походження сировини i матеріалів,
-з яких виготовлявся товар, зазначений у сертифіката;
-довідки про вартісні показники матеріалів та товару;
-переліку основних технологічних операцій виробника:;
-іншу інформацію необхідну митному органу для проведення верифікації.
Норма зазначеної статті надає право митному органу проводити безпосередньо перевірку виробництва із виїздом на підприємство. Під час перевірки підприємство – виробник має сприяти посадовим особам митниці та надавати необхідну інформацію стосовно технологічного процесу виробництва товарів.
У разі необхідності на вимогу митного органу підприємство зобов’язано надати зразки власної продукції для проведення експертизи. Зразки відбираються в мінімально необхідних для проведення дослідження кількості. Кількість зразків товару визначається митним органом виходячи з особливостей та властивостей товарів, видів та умов проведення експертизи, а також із урахуванням думки спеціалістів (експертів).
Порядок надання зразків продукції встановлюється Кабінетом Міністрів України. Експертиза проводиться митними лабораторіями, а в разі необхідності, із залученням митними органами спеціалістів (експертів) за правилами статті 65 цього Кодексу.
На підставі отриманих документів та досліджень з'ясовується правильність встановленого критерію походження, та вiдповiднiсть внесеної до сертифіката інформації вихідним документам.
Вся отримана в ході перевірки інформація є конфіденційною, тобто інформація, яка не є загальнодоступною, та розповсюдження якої може завдати шкоди правам та законним інтересам підприємства. Зазначена інформація не повинна розголошуватись, використовуватись посадовими особами митних органів в особистих цілях, передаватися третім особам, а також державним органам, за виключенням випадків передбачених законодавством.
Розділ XVII