Пашка Серія «митна справа в україні»

Вид материала

Кодекс

Содержание Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстр товарів, зазначених у частині пер Органи МВС України Митна вартість товарів. методи визначення митної вартості товарів

Подобный материал:

• Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
• До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
• Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
• Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
• Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
• Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
• Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
• Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
• Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
• Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.

Глава 45. Особливості переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності


Стаття 255. Порядок митного контролю та митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності


Митний контроль та митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, здійснюються у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.


За законодавством України усі результати творчої інтелектуальної діяльності визнані товаром і можуть бути об’єктом зовнішньоекономічних угод і переміщуватися через митний кордон України. Але об’єкти права інтелектуальної власності порівняно із звичайним товаром характеризуються деякими особливостями, що зумовлює необхідність здійснення спеціальних заходів при їх переміщенні через митний кордон України:

1. Право інтелектуальної власності виникає, як правило, тільки після державної реєстрації результату творчої діяльності у відповідних державних органах (зараз це Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки). Для об’єктів права промислової власності, а також для засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту така реєстрація є необхідною, для об’єктів авторського права реєстрація є бажаною (вона засвідчує пріоритет створення результату літературно-художньої творчості) і необхідна для реєстрації в подальшому об’єкта інтелектуальної власності у Держмитслужбі.
   
2. Право інтелектуальної власності є строковим, тобто воно припиняється з перебігом певного терміну, після чого об’єкт інтелектуальної власності стає суспільним надбанням. За загальним правилом дія авторського права на твір відбувається протягом життя автора та 70 років після його смерті, право на винаходи, корисні моделі – 20 років, право на промислові зразки – 10 років, право на товарні знаки – 10 років після подання заявки на отримання патенту.
   
3. Об’єкти інтелектуальної власності – це не речі, як предмети матеріального світу, а ті ідеї, символи, образи, думки, гіпотези тощо, які виражені в об’єктивній формі - втілені в матеріальних носіях. У зв’язку з цим, об’єкти інтелектуальної власності здатні до тиражування, тобто до багаторазового втілення в матеріальному об’єкті.
   
4. Автору об’єкта інтелектуальної власності належить два види прав: майнові права та особисті немайнові права. Майнові права можуть передаватися іншим особам, немайнові права відчуженню не підлягають.
   
5. Діє принцип вичерпання права інтелектуальної власності, тобто автор не може заборонити використання та розповсюдження товару, який містить об’єкт інтелектуальної власності, якщо його правомірно було введено в обіг правовласником шляхом першого продажу. Про це свідчить аналіз ч.7 ст. 15 Закону України “Про авторське право та суміжні права” та ч.6 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
   
6. З переходом права власності на річ до іншої особи, право інтелектуальної власності не переходить до нового власника. Передача прав на об’єкти інтелектуальної власності відбувається в спеціальному порядку.
   
7. Відчуження права власності відбувається в повному обсязі, тоді як право інтелектуальної власності передається за ліцензійними угодами як в повному обсязі (виключна ліцензія), так і частково з обмеженням по строку, способу використання, території, кількості примірників тощо. Крім того, договори на передачу прав інтелектуальної власності підлягають державної реєстрації так само, як і право інтелектуальної власності.
   
8. Охорона права інтелектуальної власності в більшості випадків обмежується територією певної держави, де відбулася державна реєстрація (за виключенням загальновідомих товарних знаків).
   
9. Результати творчої діяльності, що визнаються об’єктами права інтелектуальної власності, є різними за рівнем творчості, цілями створення, характером діяльності і, як наслідок, за правовим режимом виникнення, використання та охорони.
   

Таким чином, будь-який товар можна розглядати з двох сторін:

По-перше, як річ, предмет матеріального світу;

По-друге, як результат творчої діяльності, що міститься у цьому предметі, причому в одному товарі можуть міститися декілька об’єктів інтелектуальної власності.

Митний контроль та митне оформлення товарів в якості предметів матеріального світу визначається розділами ІІ, ІІІ Митного Кодексу. Особливості переміщення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності - відповідно розділом Х Митного Кодексу та іншими законами України. Ця норма Митного Кодексу має бланкетний характер, тобто вона відсилає до інших законодавчих актів, якими врегульовані ці правовідносини. Серед найважливіших законів, що регулюють правовідносини інтелектуальної власності слід назвати: Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 р., Закон України “Про авторське право та суміжні права” в ред. від 11.07.01р., Закон України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” в ред. від 1.06.2000 р., Закон “Про охорону прав на промислові зразки” України від 15.12..93 р., а також Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.93 р. та інші.

Митний контроль за переміщенням товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності можна поділити на два види:

По-перше, це безпосередній митний контроль, що здійснюється з детальною перевіркою наявності порушень прав інтелектуальної власності на матеріальному носії за умови попереднього надання інформації правовласником в порядку, передбаченому розділом Х МК.

По-друге, це формалізований митний контроль, який здійснюється відповідно до розділів ІІ, ІІІ МК за дотриманням умов переміщення певних матеріальних носіїв (наприклад, при переміщенні дисків для лазерних систем зчитування вимагається наявність ліцензії Мінекономіки, СІД-кодів та контрольних марок). Ці заходи також спрямовані на захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні, але митні органи перевіряють лише формальні ознаки, передбачені законодавством, без перевірки наявності чи відсутності об’єктів прав інтелектуальної власності на цих матеріальних носіях. Разом з тим, у авторів творів завжди залишається право отримати допомогу митних органів по захисту прав інтелектуальної власності шляхом здійснення безпосереднього митного контролю при дотриманні умов, передбачених розділом Х МК.

Порядок переміщення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, передбачений розділом Х Митного Кодексу застосовується з обмеженням по видах митних режимів, способу переміщення та колу осіб. Такі обмеження встановлено, зокрема, до товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності та переміщуються через територію України транзитом; ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання та не призначені для використання у комерційних цілях; пересилаються у міжнародних поштових та експрес відправленнях.

Примітка: визначення та види об’єктів інтелектуальної власності розглядаються у ст. 1 п.32 Митного Кодексу.


Стаття 256. Заходи митних органів щодо контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності


Власник прав на об'єкт права інтелектуальної власності, який має підстави вважати, що при переміщенні товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати заяву до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи про реєстрацію товару, що містить об'єкт права інтелектуальної власності.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстр товарів, зазначених у частині першій цієї статті.

Порядок реєстрації товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, включаючи форму заяви власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подачі та розгляду заяви, порядок ведення реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Після реєстрації відповідного товару у реєстрі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митні органи України вживають заходів щодо попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Для забезпечення митного контролю при переміщенні через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, інформація про зареєстровані товари надсилається всім митним органам України.


Митним законодавством передбачений певний реєстраційний порядок, який є передумовою здійснення митного контролю за переміщенням об’єктів інтелектуальної власності через митний кордон України. Це означає, що митному контролю та митному оформленню відповідно до розділу Х Митного Кодексу підлягають не будь-які товари, що містять об’єкти інтелектуальної власності, а лише ті з них, які зареєстровані у спеціальному реєстрі Державної митної служби України.

Ця норма значно звужує коло об’єктів інтелектуальної власності, що підлягають митному контролю порівняно з переліком об’єктів інтелектуальної власності, що міститься у загальному законодавстві про інтелектуальну власність. Така позиція законодавця обумовлюється перш за все цивільно-правовим характером відносин інтелектуальної власності та необхідністю встановлення чітких меж повноважень державних органів стосовно можливості втручання у цю сферу господарського обороту. За п.4. ст. 11 Митного Кодексу завданням митних органів є сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв’язків, а не безпосередньо захист. Тобто митний контроль може здійснюватися лише за волевиявленням власника, яке проявляється у заяві щодо реєстрації визначеного об’єкта в реєстрі Держмитслужби.

Реєстрація товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України – це передбачена митним законодавством процедура засвідчення факту зацікавленості правовласника у сприянні захисту його прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України та механізм збору інформації, необхідної для виконання таких функцій митними органами.

Треба зазначити, що аналіз міжнародного досвіду також свідчить про необхідність запровадження реєстрації у митних органах об’єктів інтелектуальної власності, власник яких зацікавлений в здійсненні митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності. Зокрема, Угодою по торгових аспектах прав на інтелектуальну власність (Agreement on Trade-Related Asects of Intellectual Property Rights - Угода ТРІПС), яку було прийнято у рамках уругвайського раунду переговорів за Генеральною угодою по тарифах і торгівлі (ГАТТ) передбачено подання заяви правовласником як необхідної умови запровадження митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон для країн-учасниць Всесвітньої торгової організації (ВТО).⁹

Ведення реєстру, враховуючи міжнародний досвід, може відбуватися за різними позиціями:

1. За об’єктами інтелектуальної власності;
   
2. За товарами, що містять об’єкти інтелектуальної власності.
   

Реєстрації у реєстрі Державної митної служби підлягає саме товар, як предмет матеріального світу, а не об’єкти інтелектуальної власності, що містяться в ньому. Це обумовлено такими факторами:

1. В одному товарі, можуть міститися одночасно декілька об’єктів інтелектуальної власності. Наприклад, пляшка, кришка та етикетка можуть бути зареєстровані як самостійні промислові зразки, на них можуть бути розташовані декілька різних товарних знаків.
   
2. Митний контроль за своїм характером передбачає необхідність огляду матеріального носія об’єкту інтелектуальної власності (тобто товару), тоді як об’єкт інтелектуальної власності може бути виражений в будь-який об’єктивній формі, не обов’язково в матеріальній. Наприклад, виконавська майстерність артистів, усні твори є об’єктом авторського права, об’єктивно виражені, але не втілені у матеріальному носії, тому, безумовно, не можуть підлягати митному контролю за відсутністю матеріального носія.
   
3. Митний контроль та митне оформлення не проводиться окремо щодо товару як предмету матеріального світу та об’єкту інтелектуальної власності, що втілений в цьому товарі. Наявність об’єкту інтелектуальної власності при митному оформленні може впливати на ціну товару (наприклад, вартість сигарет з товарним знаком буде значно вища від вартості сигарет без товарного знаку), на код товару за УКТ ЗЕД (наприклад, матриці кодуються за кодом - 8523900000, а лазерні диски з записом – за кодом – 8524310000), але окремо на об’єкт інтелектуальної власності вантажна митна декларація (ВМД) не оформлюється, кодування об’єкта інтелектуальної власності за УКТ ЗЕД не передбачено, вартість не визначається, митні обкладення не нараховуються.
   
4. Обсяг правової охорони зареєстрованого товарного знаку за п.4 ст. 5 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака та переліком товарів та послуг.¹⁰ Тобто, за законодавством України, правова охорона в випадку використання товарного знаку не за призначенням, для іншої категорії товарів, крім зазначених у свідоцтві, не вважається порушенням прав на товарний знак. Наприклад, використання товарного знаку “Coca-Cola”, на джинсовому одязі або на косметичних товарах. В законодавстві багатьох країн світу такі дії вважаються порушенням (ослабленням товарного знаку) за умови, що товарний знак є загальновідомим.¹¹ Тобто, митні органи повинні при здійсненні митного контролю виявляти не наявність товарного знаку на будь-якому товарі, а наявність певного товару з зареєстрованим товарним знаком.
   
5. Не всі товари з одним об’єктом інтелектуальної власності, зокрема, товарним знаком, що імпортуються в Україну або експортуються з неї, є економічно привабливими для підробки. Тому власник товару самостійно визначає, стосовно якої позиції товарів, що випускаються з застосуванням зареєстрованого об’єкту інтелектуальної власності, існує значна вірогідність порушення прав на об’єкт інтелектуальної власності та звертається до митного органу за сприянням у захисті його прав. Митний контроль здійснюється лише стосовно того товару, який зареєстровано правовласником у реєстрі Держмитслужби.
   

Тому можна вважати обґрунтованою і цілком доцільною вимогу митного законодавства щодо необхідності реєстрації товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України для оптимального забезпечення виконання контрольних функцій митними органами по дотриманню прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України.

Треба звернути увагу, що власник прав на об’єкт інтелектуальної власності лише має право звернутися з заявою до відповідного органу, а не право зареєструвати у митній службі відповідний об’єкт інтелектуальної власності. Тобто питання можливості проведення реєстрації і, таким чином, здійснення в подальшому митного контролю за переміщенням цього об’єкту інтелектуальної власності через митний кордон України є компетенцією реєструючого органу, який може відмовити у проведенні реєстрації. Структурним підрозділом, що безпосередньо здійснює реєстрацію, є відділ по захисту прав інтелектуальної власності та дотримання прав споживачів Управління митних режимів Державної митної служби України.

Порядок реєстрації товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, включаючи форму заяви власника прав на об’єкт права інтелектуальної власності, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подачі та розгляду заяви визначаються Положенням “Про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 412 від 28.04.2001 р. Цей порядок детально відображений у схемі 1.


Схема 1

Процедура реєстрації об’єктів інтелектуальної власності

в Державній митній службі України



До заяви додаються:

• витяг з відповідного реєстру державного органу, що видав охоронний документ про реєстрацію в Україні права інтелектуальної власності, який засвідчує дійсність акта про реєстрацію на момент подання заяви;
  

• докладний опис об'єкта інтелектуальної власності, який дає змогу митному органу ідентифікувати його код згідно з УКТ ЗЕД;
  

• зразки об'єкта інтелектуальної власності або їх фотографічне зображення;
  

• інші відомості про об'єкти інтелектуальної власності, які дають змогу його ідентифікувати;
  

• інформація про країни, виробників та способи транспортування контрафактних товарів у разі її наявності;
  

• гарантійний лист (зобов'язання) про відшкодування витрат на зберігання, експертизу об'єкта інтелектуальної власності та інших витрат митних органів, а також відшкодування збитків власникові товару в разі непідтвердження порушень.
  

Заява правовласника або його представника визначеної форми з клопотанням про запровадження контролю за переміщенням об’єкта інтелектуальної власності через митний кордон України

Інформування про зміни у відомостях, поданих для реєстрації ОІВ











Термін розгляду – 30 днів.




Реєстр ведеться у електронному виді с правом обмеженого доступу до нього посадових осіб, перелік яких визначається відповідним наказом Державної митної служби. Товар, що містить об’єкт інтелектуальної власності, проходить реєстрацію в Держмитслужбі шляхом розміщення відповідної інформації в електронній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ з присвоєнням окремого шестизначного коду, який містить наступний в порядку черговості номер. Реєстрації підлягає кожний вид товару, що містить об’єкт інтелектуальної власності окремо, але збір за реєстрацію кожного наступного товару зменшується на 50%. До реєстру заносяться наступні відомості:

-докладний опис об'єкта інтелектуальної власності, який дає змогу митному органу -ідентифікувати його код згідно з УК Т ЗЕД;

-кольорове зображення товару;

-зразки об'єкта інтелектуальної власності або їх фотографічне зображення;

-термін реєстрації;

-відомості про правовласника та його представників на території України: назва та місцезнаходження;

-витяг з відповідного реєстру державного органу, що видав охоронний документ про реєстрацію в Україні права інтелектуальної власності, який засвідчує дійсність акта про реєстрацію на момент подання заяви;

-інформація про виробників, імпортерів, експортерів, перевізників, способи переміщення, основні шляхи;

-інформація про країни, виробників та способи транспортування контрафактних товарів у разі її наявності;

-інша інформація.

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві, несе заявник. Разом з тим, відсутність у заявника інформації щодо переміщення контрафактних товарів, не є підставою для відмови у реєстрації товару у реєстрі Державної митної служби.

Після реєстрації у реєстрі митні органи України вживають наступні заходи щодо попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів:

-надсилають інформацію про зареєстровані товари всім митним органам України електронною поштою з повідомленням коду, за яким зареєстрований новий об’єкт інтелектуальної власності;

-здійснюють митний контроль у формах, передбачених розділом ІІ Митного Кодексу;

-призупиняють митне оформлення товарів, пред’явлених для митного контролю та митного оформлення, в разі виявлення ознак того, що вони є контрафактними;

-забезпечують зберігання товарів відносно яких призупинено митне оформлення на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів;

-повідомляють, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення, відповідного власника на об’єкти права інтелектуальної власності про факт переміщення через митний кордон України відповідних товарів;

-повідомляють, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення, декларанта про причини призупинення митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, найменування та адресу власника зазначених прав;

-дозволяють власнику прав на об’єкти права інтелектуальної власності та декларанту брати проби і зразки товарів для проведення експертизи;

-порушує справу про порушення митних правил, в разі підтвердження контрафактності товарів, митне оформлення яких було призупинено;

-вилучає товари - безпосередні предмети правопорушення.


Треба зазначити, що на ефективність діяльності митних органів впливає зацікавленість правовласника у здійсненні вказаних заходів. Напрямки взаємодії митних органів та правовласників при здійсненні митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України відображені у схемі 2.


Схема 2


В
Проведення реєстрації товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України.


Визначення критеріїв ризику порушення прав інтелектуальної власності для товару, що зареєстрований Державною митною службою.


Налагодження співпраці в інформаційних відносинах.

Присутність правовласника під час здійснення митних процедур та здійснення дій щодо доведення контрафактності товарів.


Фінасування правовласником витрат, повязаних з здійсненням спеціальних заходів щодо забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України.


Проведення навчання працівників митних органів щодо виявлення ознак оригінального та контрафактного товару за участю представників правовласника.


Напрямки взаємодії митних органів з власниками об’єктів інтелектуальної власності


Збереження конфіденційності інформації

Підтримання постійного двостороннього інформаційного зв’язку

Присутність при митному огляді товару

Взяття проб та зразків товару

Звернення до суду

Проведення експертизи товару

заємодія митних органів з власниками обє’ктів інтелектульної власності


Стаття 257. Призупинення митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності


Якщо митний орган на основі даних реєстру товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, який ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, виявляє ознаки того, що товари, пред'явлені для митного контролю та митного оформлення, є контрафактними, їх митне оформлення призупиняється. Такі товари підлягають розміщенню на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів.

Рішення про призупинення митного оформлення строком на 15 календарних днів із можливістю наступного продовження не більше ніж на 15 календарних днів, приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує.

Не пізніше наступного робочого дня після дати прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів, зазначених у частині першій цієї статті, митний орган повідомляє відповідного власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності про факт переміщення через митний кордон України цих товарів, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності. У повідомленні власникові прав на об'єкт права інтелектуальної власності зазначається: митне оформлення яких саме товарів призупинено, заявлена декларантом митна вартість цих товарів, найменування та адреса власника зазначених товарів, а також інша необхідна інформація.

Власник прав на об'єкт права інтелектуальної власності та декларант з дозволу митного органу можуть брати проби і зразки товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і направляти їх на експертизу. Копії відповідних експертних висновків подаються митному органові.

Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, контрафактність товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджена, митний орган в установленому цим Кодексом порядку порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення - вилучаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, контрафактність товарів, щодо яких приймалося рішення про призупинення митного оформлення, не буде підтверджена, ці товари підлягають митному оформленню в установленому порядку.


Підставою призупинення митного оформлення є наявність ознак контрафактності товарів, пред’явлених для митного контролю та митного оформлення.

Контрафактними є товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України, або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Контрафактність товарів виявляється у процесі здійснення митного контролю. Підставами для підозри про контрафактність товарів є:

виявлення товарів, занесених у реєстр, на які відсутні документи про наявність у декларанта прав на даний об’єкт інтелектуальної власності (відносно товарів, що містять об’єкти авторського права та суміжних прав);

виявлення невідповідності ознак товарів наданих для митного оформлення ознакам, що містяться у державному реєстрі;

ідентифікації товарів відповідно до наданого правовласником клопотання та опису товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, які імпортуються чи експортуються з порушенням прав інтелектуальної власності (у разі можливості з наданим зразком цього об’єкта або його фотографічного зображення);

ідентифікації декларанта, відправника або отримувача товару, країни імпорту та експорту, як таких, що відповідають критеріям ризику, тобто оцінним критеріям, що в сукупності визначають вибір заходів, спрямованих на запобігання потенційному недотриманню вимог митного законодавства щодо переміщення товарів, які містять об’єкти інтелектуальної власності.

Зупинення митного оформлення товарів – це комплексні процесуальні дії митних органів відносно товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, в результаті яких тимчасово, до наступу випадків, передбачених чинним законодавством, припиняється процедура митного оформлення зазначених товарів.

Зупинення митного оформлення товарів здійснюється:

з ініціативи митного органу відносно об’єкта інтелектуальної власності, включеного до реєстру, стосовно якого є достатні підстави вважати, що його переміщення через митний кордон України здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності;

після надходження до митного органу клопотання власника прав на об’єкти інтелектуальної власності, які надані для митного оформлення, або його представника, про зупинення митного оформлення об’єкта інтелектуальної власності, стосовно якого є достатні підстави вважати, що він переміщується через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності цього правовласника;

Рішення про призупинення митного оформлення приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує.

Термін, на який призупиняється митне оформлення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, становить 15 календарних днів. Цій термін може бути продовжений не більше ніж на 15 календарних днів. Рішення про продовження даного терміну приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує. Перебіг строків, вказаних у частині другій даної статті починається з дня, наступного за днем в який винесено відповідне рішення. Термін призупинення митного оформлення зазначених вище товарів може бути більшим, ніж вказаний у частині другій даної статті, якщо є ухвала суду (господарського суду) про заборону оформлення товару митними органами. В такому випадку митне оформлення може бути здійснено при вступі у законну силу відповідного рішення суду (господарського суду) або надходженні їх ухвали про скасування заборони.

Не пізніше наступного робочого дня після дати прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів, зазначених у частині першій цієї статті, митний орган повідомляє відповідного власника прав на об’єкт права інтелектуальної власності, а також декларанта.

При цьому, правовласник повідомляється про факт переміщення через митний кордон цих товарів, а декларант про причини призупинення митного оформлення, задекларованих ним товарів, найменування та адресу власника прав на об’єкт права інтелектуальної власності. Повідомлення правовласника повинно складатися за встановленою формою і містити наступні дані: митне оформлення яких саме товарів призупинено; заявлена декларантом митна вартість цих товарів; найменування та адреса власника зазначених товарів; інша необхідна інформація.

Під час направлення правовласникові повідомлення про факт переміщення через митний кордон товарів, внесених у реєстр, керівник митного органу або особа, що його заміщує повинен дотримуватися вимог ст. 28 Закону України “Про інформацію” від 02.10.1992 р., щодо режиму доступу до інформації, не розголошувати інформації, що є комерційною таємницею декларанта, яка може завдати його інтересам значну шкоду, а також використовувати з метою, що визначена у чинному законодавстві, як недобросовісна конкуренція.

Частиною четвертою даної статті власнику прав на об’єкт права інтелектуальної власності та декларанту надане право брати проби і зразки товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і направляти їх на експертизу. Однак, вказане право може бути реалізоване лише за наявністю дозволу митного органу. Такий дозвіл має право дати керівник митного органу або особа, що його заміщує.

Порядок взяття проб і зразків товарів для проведення експертизи врегульований ст. 75 Митного кодексу. Особливістю взяття проб та зразків товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності є те, що крім митного органу, декларанта та відповідних органів державного контролю, право на отримання зазначених проб та зразків надано й правовласнику.

Експертиза проб та зразків товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, відповідно до листа Державної митної служби України № 2/24-4395-ЕП від 13.09.2001 р. рекомендовано здійснювати у Науково-дослідному інституті інтелектуальної власності, створеному у складі Академії правових наук України. Даний інститут проводить судові експертизи, в тому числі технічні, техніко-економічні та економічні, пов'язані з об'єктами інтелектуальної власності. Метою проведення згаданої експертизи є встановлення легітимності або контрафактності товарів, митне оформлення яких тимчасово призупинено.

Після проведення експертизи, копії відповідних експертних висновків подаються митному органові.

Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, контрафактність товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджена, митний орган в установленому цим Кодексом порядку порушує справу про порушення митних правил, а товари – безпосередні предмети правопорушення – вилучаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, контрафактність товарів, щодо яких приймалось рішення про призупинення митного оформлення, не буде підтверджена, ці товари підлягають митному оформленню в установленому порядку.

Митне оформлення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, поновлюється та здійснюється в установленому порядку, у випадках:

наявності клопотання власника прав на об’єкти інтелектуальної власності про відсутність порушення його прав;

в разі визнання недостатніми поданих правовласником або його представником доказів контрафактності товарів;

після закінчення терміну призупинення митного оформлення об’єкта інтелектуальної власності за відсутності порушеної справи про порушення митних правил, судового рішення або іншого підтвердження контрафактності товарів.


Стаття 258. Взаємодія митних органів з іншими органами державної влади у сфері захисту права інтелектуальної власності


При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, митні органи взаємодіють з іншими органами державної влади, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в порядку, що визначається законодавством України.

Захист та забезпечення економічної безпеки України є завданням практично усіх правоохоронних та контролюючих органів держави.

Конституцією України, яка прийнята 28.06.1996 р., проголошено пріоритет інтересів людини над пріоритетами інтересів держави. Так, ч. 2 ст. 3 Конституції України встановлено, що “права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави”. Тому, діяльність усіх державних органів, в тому числі правоохоронних та контролюючих, до яких належить Державна митна служба України, також, в першу чергу, спрямована на захист саме прав і інтересів людини.

Для забезпечення захисту конституційних прав та інтересів людини, до яких належать права інтелектуальної власності, державним органам надані певні організаційно-розпорядчі, контролюючі та фіскальні повноваження. Але, у зв’язку з тим, що ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без належно організованої та, такої, що постійно підтримується, взаємодії між різноманітними державними органами, усунення розбіжностей між ними у їх спільний діяльності, виконати у повному обсязі усі покладені на них завдання та в повній мірі захистити права людини, вони будуть не в змозі.

У відповідності до статей 26-29 Митного кодексу України, митні органи у своїй діяльності взаємодіють з іншими державними, в тому числі, правоохоронними органами.

Митний контроль об’єктів інтелектуальної власності повинен здійснюватися в умовах тісної взаємодії підрозділів митної служби з іншими правоохоронними та контролюючими органами України. Взаємодія тут завжди носить конкретний характер у тому розумінні, що вона є завжди відношенням сторін певної цілісної системи.

Взаємодія державних органів, в тому числі правоохоронних та контролюючих, це комплексні спільні дії, узгоджені по місцю, часу та способах їх проведення, під час яких здійснюється взаємна підтримка одного державного органу іншими, надання йому всебічної допомоги, з метою отримання єдиного результату, досягнення єдиної мети.

Співпраця в адміністративно-правових заходах, спрямованих на забезпечення інтересів держави під час здійснення митного контролю це, перш за все, здійснення різними суб’єктами (органами і їх посадовими особами) взаємодії в проведенні сумісних дій, що дозволяють вести ефективну боротьбу з замахами на порушення митних правил, прав та законних інтересів громадян і попереджувати їх. Вивчення досвіду роботи митних органів України показує, що найбільш інтенсивно вони взаємодіють з підрозділами прикордонних військ, податкової міліції ДПА, МВС, СБ України. В даний час цей порядок діяльності регулюється Указом Президента України “Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю” від 13.05.2003 р.

З метою посилення боротьби з контрабандою і максимального використання можливостей в цій галузі зацікавлених міністерств і установ України, наказом Державного митного Комітету України № 225 від 21 вересня 1994 р. затверджена і введена в дію Інструкція про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю, яка узгоджена з керівниками МВС, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України. Ця Інструкція надала змогу підвищити ефективність взаємодії МВС, Служби безпеки України, Державної митної служби України і Державної прикордонної служби України у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, припиненні незаконного вивезення та ввезення на територію України об’єктів інтелектуальної власності, наркотичних засобів, сильнодіючих отруйних, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та набоїв до неї, предметів культурної та історичної спадщини, виявленні та усуненні причин і умов, що сприяють здійсненню таких правопорушень.

Слід зазначити, що найбільш ефективними напрямками і формами взаємодії митних органів з іншими правоохоронними органами при здійсненні митного контролю є:

-систематичне взаємне інформування про оперативну обстановку, наміри і спроби порушень державного кордону, незаконне переміщення через кордон товарів та інших предметів, а також про джерела придбання і канали переміщення через митний кордон валюти, сировини, значних обсягів промислових виробів та сільськогосподарської продукції, товарів народного вжитку, культурних та історичних цінностей, крадених автомобілів;

-спільне планування та проведення заходів (операцій), спрямованих на запобігання, виявлення і розкриття порушень чинного законодавства з прикордонних і митних питань, протидія організованій нелегальній міграції, контрабандному та незаконному переміщенню через кордон товарів та інших предметів;

-здійснення спільних заходів при розслідуванні та розкритті злочинів, в тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, розшук і затримання злочинців та інші;

Взаємодія МВС, Служби безпеки України, Державної митної Служби України і Держкомкордону України організовується безпосередньо керівниками відповідних органів на місцях.

Координація взаємодії органів, як в центрі, так і на місцях, при вирішенні питань організації боротьби зі злочинністю в даній сфері покладається на спеціально створені для цього спільні робочі групи, які розробляють спільні плани взаємодії з урахуванням оперативної обстановки та місцевих умов.

Результати взаємодії щорічно аналізуються та узагальнюються робочою групою і висвітлюються в річних звітах. За підсумками узагальнення, в разі необхідності, вносяться нормативи в організацію подальшої спільної діяльності.

Основними принципами взаємодії зазначених відомств є: суворе дотримання законності, відповідальність за збереження службових таємниць, оперативність та комплексне використання сил і засобів, що є у наявності в кожному відомстві.

Реалізація представленого вище механізму взаємодії митних органів з іншими правоохоронними органами можлива тільки при наявності встановленого стійкого, своєчасного, об’єктивного та повного мережного обміну інформацією між цими органами. Дана умова необхідна, тому що саме обмін інформацією, який здійснюється з дотриманням вказаних вище принципів, дозволить вживати своєчасних заходів щодо попередження та припинення фактів порушень прав інтелектуальної власності під час митного контролю. Відсутність налагодженого інформаційного обміну катастрофічно знижує ефективність такої взаємодії.

Важливе значення має порядок надання інформації іншим державним органам, зокрема з наступних аспектів: інформація про проведене митне оформлення товарів щоденно у вигляді баз даних направляється до центральної бази даних ДМСУ, звідки направляється до Державної податкової адміністрації та Національного банку України; в необхідному для контролю об’сязі, у вигляді баз даних інформація з центральної бази даних ДМСУ направляється до органів Держстандарту, Державного комітету України у справах захисту прав споживачів та статистики; іншим органам групові об’сяги інформації подаються за дозволами Держмитслужби.

Механізм взаємодії митних та інших правоохоронних органів під час здійснення митного контролю товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, можна представити наступним чином (схема 3).


Cхема 3

Організація взаємодії між органами ДМСУ та іншими

правоохоронними органами при здійсненні митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України



Органи МВС України:

• Встановлюють фактичні данні про фізичних та посадових осіб СПД, якими або в адресу яких переміщуються ОПІВ;
  
• Проводять оперативно-розшукові заходи по фактах імпортування –експортування контрафактних ОПІВ;
  
• Здійснюють спільні с органами ДМСУ рейди та перевірки СПД;
  
• Проводять розслідування кримінальних справ.
  

Органи СБ України:

• проводять операції по припиненню широкомасштабної діяльності організованих груп контрабандистів і зарубіжних контрабандних центрів;
  
• сприяють в організації контролю за об’єктами оперативної зацікавленості митних органів та органів внутрішніх справ;
  
• спільно з митними органами здійснюють взаємопогоджені дії щодо попередження та усунення таких порушень.
  

Органи ДМС України:

• Реєструють ОПІВ за заявою власників;
  
• Безпосередньо здійснюють митний контроль за ОПІВ;
  
• Затримують ОПІВ, які переміщуються з порушеннями встановлених правил;
  
• Інформують інші органи про факти виявлення під час митних процедур ознак злочинів, пов’язаних з порушеннями прав інтелектуальної власності.
  

Органи податкової міліції ДПА України:

• Встановлюють правоздатність СПД, які підпадають під ознаки “фіктивних”;
  
• Розшукують СПД та фізичних осіб - приватних підприємців;
  
• Припинення адміністративних проступків, пов’язаних з порушеннями прав на ОПІВ;
  
• Проводять спільно з органами ДМСУ рейди та перевірки СПД;
  
• Інформують органи ДМСУ про фати можливої контрабанди ОПІВ.
  

Органи Державної прикордонної служби України:

• Проводять оперативно-розшукові та військові заходи в інтересах охорони державного кордону та забезпечення митного контролю ОПІВ;
  
• Інформують органи ДМСУ про факти підготовки до переміщення або переміщення контрафактної продукції;
  
• Сприяють органам ДМСУ у проведенні митного контролю;
  
• Разом з органами ДМСУ проводять рейдові та перевірочні заходи.
  

З метою вдосконалення взаємодії, координації зусиль і розмежування функцій на кордоні України організацій державної влади і управління, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Державною митною службою, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Міністерством транспорту, Міністерством закордонних справ, Міністерством охорони здоров’я, Міністерством сільського господарства і продовольства, Міністерством охорони навколишнього середовища, Міністерством юстиції України, за узгодженням з Генеральним прокурором України, була розроблена “Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні”, яка введена в дію в митних органах України наказом Державного митного комітету України №181 від 20 липня 1995р.

Зазначеною Інструкцією встановлюється, що особи, транспортні засоби, товари та інші предмети, що перетинають державний кордон України, підлягають прикордонному і митному контролю. У відповідних випадках здійснюється також і санітарно-карантинний, ветеринарний, фітосанітарний і екологічний контроль та ін.

Значну роль щодо припинення фактів незаконного обігу товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності грає взаємодія між підрозділами митної служби та прокуратури України. Згідно ст. 1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 р., прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Одним із основних завдань прокурорського нагляду, закріплених п. 2) ст. 4 даного Закону, є діяльність, яка спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина.

У зв’язку з тим, що незаконним відтворенням, тиражуванням та розповсюдженням, в тому числі, шляхом здійснення імпортно-експортних операцій, об’єктів інтелектуальної власності порушуються, як правило, права та законні інтереси громадян, без допомоги органів прокуратури виконання функцій, що покладені на митні органи у сфері боротьби з незаконним переміщенням інтелектуальної власності буде в значної мірі ускладнено. Так, наприклад, п. 29 “Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 412 від 28.04.2001 р., встановлено, що у випадку надання митною лабораторією висновку про те, що затримані митним органом оптичні носії інформації були вироблені на українських підприємствах, митна лабораторія надсилає відповідний висновок Держмитслужбі та обласній прокуратурі за місцем затримання оптичних носіїв інформації для вирішення питання про наявність порушення законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності під час виготовлення цих об'єктів інтелектуальної власності.

Слід звернути увагу на взаємодію митних органів України з державними інспекціями та іншими державними органами, на які, відповідно до ст.18 Митного кодексу України, також покладається контроль за переміщенням товарів та інших предметів через митний кордон України. Ці інспекції не є правоохоронними органами, однак вони відносяться до категорії органів, які забезпечують законність, володіють великими повноваженнями щодо застосування міри адміністративного примусу.

Важливим кроком вперед стало введення у штат Державного департаменту інтелектуальної власності інспекторів з питань інтелектуальної власності. Введення вказаних посади було встановлено Указом Президента України “Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні” №285/2001 від 27.04.2001 р. На підставі даного нормативного акту Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 674 від 17.05.2002 р. “Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності”, нормами якої врегульовані завдання, функції та повноваження зазначених посадових осіб.

Згідно п. 3 Положення, основними завданнями державного інспектора є здійснення державного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форм власності вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, а також у сфері виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування. Тому, взаємодії митних органів з саме вказаною категорією державних службовців повинна приділятися найбільша увага при здійсненні митного контролю об’єктів інтелектуальної власності.

Таким чином, вищезазначені міністерства та відомства здійснюють взаємодію на основі законодавства України, в якому визначені основні напрямки та функції, що здійснюються правоохоронними органами, спрямовані на організацію та реалізацію державної політики у сфері боротьби зі злочинністю, виявлення і розкриття порушень чинного законодавства з прикордонних і митних питань, протидії організованій нелегальній міграції, контрабандному переміщенню через кордон товарів та інших предметів, в тому числі таких, що містять об’єкти інтелектуальної власності.


Розділ XІ

МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ