Пашка Серія «митна справа в україні»
Вид материала | Кодекс |
- Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
- До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
- Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
- Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
- Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
- Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
Глава 46 Загальні положення
Стаття 259. Митна вартість товарів
Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.
Поняття митної вартості є базовою категорією не лише в системі митного оподаткування, але й у системі митного контролю та митного оформлення, так як саме на основі митної вартості розраховуються такі платежі як мито, митні збори, акцизний збір та податок на додану вартість.
Правильне розуміння суті та змісту митної вартості потребує розгляду еволюції даного поняття.
Так відповідно до Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів, підписаної у 1950 році в Брюселі, митна вартість сприймалася як нормальна ціна товару (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем за умов повної конкуренції відкритого ринку), визначена на умовах СІФ у місці перетинання митного кордону країни – імпортера товару.
У 1979 році в рамках Токійського раунду багатосторонніх торговельних переговорів під егідою ГАТТ було підписано Угоду про застосування статті VII ГАТТ “Оцінка товарів для митних цілей”, яка визначила митну вартість товару як ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари при продажу з метою експорту до країни імпорту, скориговану з урахуванням встановлених додаткових нарахувань до цієї ціни.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту. При чому в цій Угоді “митна вартість імпортних товарів” означає вартість товарів для цілей стягнення адвалорних мит на імпортні товари.
Отже призначенням митної вартості є реалізація основного принципу статті VII ГАТТ, згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Дійсна вартість повинна дорівнювати ціні, за якою для часу і місця, визначених законодавством країни імпортера, такий або аналогічний товар продається чи пропонується для продажу у звичайному режимі торгівлі за умов повної конкуренції.
Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється декларантом з метою заявлення митному органу та відповідно до методів, передбачених Митним кодексом
Митний орган, що проводить митне оформлення товарів, здійснює контроль за правильністю визначення декларантом їх митної вартості, у тому числі правильністю й можливістю застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, повнотою (комплектністю) поданих декларантом документів (обов'язкових і додаткових) та їх відповідністю встановленим вимогам.
Якщо митний орган вважає, що певні конкретні елементи витрат, які формують частину вартості для митних цілей, понесені покупцем, але не включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари, то митний орган має право відповідним чином корегувати заявлену митну вартість .
Дана стаття Митного кодексу підкреслює, що при розрахунку митної вартості враховуються витрати, понесені покупцем до моменту перетину кордону.
Стаття 260. Визначення митної вартості та митна оцінка товарів, що переміщуються через митний кордон України
Порядок визначення митної вартості та митної оцінки товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України.
Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Товари, які переміщуються через митний кордон України – це товари, які перетинають митний кордон України у буть який спосіб.
Преміщення товарів через митний кордон здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту, а також лініями електропередачі. Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення товари переміщуються у вантажних відправленнях (з оформленням вантажної митної деклараціїї), у супроводжуваному чи несупроводжуваному багажі (з оформленням багажних документів), у ручній поклажі (без оформлення багажних документів), у міжнародних поштових чи експрес-відправленнях.
Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються статтями 266 – 273 цього Кодексу.
Стаття 261. Використання відомостей про митну вартість товарів
Відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийняті митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Стаття обмежує сферу використання відомостей про митну вартість товарів, заявлених декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийнятих митним органом.
Стаття 262. Декларування митної вартості товарів
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а форма декларації і порядок її заповнення - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до положень, встановлених цим Кодексом.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів.
Для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються форми декларацій митної вартості ДМВ-1 і ДМВ-2.
Декларація митної вартості - заява, що містить відомості про митну вартість товарів і є документом, потрібним для цілей митного оформлення.
Порядок заповнення декларацій митної вартості (далі - ДМВ) визначається Державною митною службою.
Форма ДМВ-1 застосовується при заявлені митної вартості, визначеної за методом 1 - за ціною угоди щодо товарів, що імпортуються, відповідно до положень статті 267 цього Кодексу.
Форма ДМВ-2 застосовується при визначенні митної вартості в установленному ст.ст. 268-273 цього Кодексу порядку за одним із методів 2-6: за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2), за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3), на основі віднімання вартості (метод 4), на основі додовання вартості (метод 5), резервний метод (метод 6).
Митна вартість товарів, увезених на митну територію України, заявляється декларантом митному органу України за формами ДМВ-1 або ДМВ-2 при заявлені тих митних режимів, відповідно до яких ці товари обкладаються податками та зборами (обов`язковими платежами).
Декларант самостійно заповнює всі графи декларації митної вартості (ДМВ-1 або ДМВ-2) відповідно до Інструкції про порядок заповнення декларації митної вартості, що розроляється Держмитслужбою, за винятком граф, призначених для відміток митниці.
Якщо декларацію митної вартості заповнено декларантом правильно, вірно вибрано та застосовано метод визначення митної вартості й документально підтверджено заявлені відповідно до встановлених вимог відомості, то в графі "Для відміток митниці" на всіх аркушах ДМВ робиться відмітка "Митна вартість відповідає заявленій", яка засвідчується підписом та особистою номерною печаткою посадової особи, що здійснювала перевірку.
Декларація митної вартості подається одночасно з вантажною митною декларацією та іншими потрібними для митного оформлення документами відповідному митному органу в установленому порядку.
Митна вартість заявляється лише у вантажній митній декларації в таких випадках:
- при заявлені митних режимів, відповідно до яких товари, що ввозяться, не підлягають обкладенню податками та зборами (обов`язковими платежами)
- якщо митна вартість товарів у партії не перевищує суми, еквівалентної 5000 євро, за умови, що така партія не є частиною поставки за однією угодою (договором, контрактом), а також поставок того самого товару, що повторюються, одним відправником в адресу одного одержувача за різними угодами (договорами, контрактами).
При виникненні в митного органа обґрунтованих сумнівів щодо достовірності заявленої митної вартості він може вимагати від декларанта заповнення декларації митної вартості.
Особливості визначення митної вартості товарів, що ввозяться, при застосуванні до них конкретних митних режимів, а також при зміні попередньо заявленого митного режиму встановлюються Державною митною службою України.
Стаття 263. Дотримання конфіденційності інформації
Інформація, надана декларантом і визнана такою, що становить комерційну таємницю чи є конфіденційною, може використовуватися митним органом для митних цілей і не може розголошуватися, передаватися третім особами, включаючи інші органи державної влади, без спеціального дозволу декларанта, за винятком випадків,передбачених законом.
За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, посадові особи митних органів несуть відповідальність згідно з законом.
Дана стаття забезпечує захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації, яка надається декларантом митному органу для цілей контролю за правильністю визначення митної вартості.
Стаття 264. Права та обов'язки декларанта, який декларує митну вартість товарів
Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.
У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.
Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.
У разі виникнення потреби в уточненні заявленої декларантом митної вартості товарів або у разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням надати йому товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори згідно з митною оцінкою цих товарів, здійсненою митним органом. Гарантією також може виступати простий вексель, виданий декларантом митному органу та авальований уповноваженим банком, або депозит у банку.
При наданні декларантом гарантії уповноваженого банку митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний обіг. У випадку сплати декларантом податків і зборів згідно з митною оцінкою, зробленою митним органом, і прийняття остаточного рішення митним органом вищого рівня або судом щодо застосування митної оцінки, зробленої декларантом, митний орган зобов'язаний відшкодувати декларанту суму надміру сплачених податків і зборів.
Термін дії гарантійних зобов'язань, визначених цією статтею, не може перевищувати 30 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.
Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв'язку з уточненням заявленої ним митної вартості або поданням митному органу додаткової інформації, несе декларант. При цьому збільшення строку митного оформлення товару, зумовлене проведенням митної оцінки, не може бути використане декларантом для одержання фактичної відстрочки у сплаті мита та інших податків і зборів.
Для митної оцінки товарів і перевірки правильності визначення заявленої декларантом митної вартості може використовуватися інформація, надана декларантом, а також та, що є в розпорядженні митного органу.
Інформація повинна бути достовірною, повною (комплексною) та забезпечувати підтвердження правильності визначення заявленої митної вартості.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, декларант повинен подати, крім декларації митної вартості, такі документи:
-угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї;
-рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу (для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів)), а також інші платіжні й/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;
-угоду (договір, контракт) перевезення, транспортні та страхові документи, якщо вони є, залежно від умов поставки;
-рахунок за виконання транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у випадках, якщо транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури;
-пакувальні листи;
-ліцензію на ввезення товарів, імпорт яких здійснюється за ліцензіями відповідно до встановленого порядку;
-сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.
Якщо для підтвердження заявленої митної вартості недостатньо зазначених документів, декларант на вимогу митного органу зобов'язаний надати потрібні для цього додаткові відомості. Додаткові відомості можуть підтверджуватися такими документами:
-установчі документи підприємства, що переміщує товари;
-угодою з третіми особами, що стосуються угоди (контракту) поставки товарів, які оцінюються;
-митну декларацію країни відправлення (якщо вона є та в країні відправлення товари, що ввозяться на митну територію України, не були поміщені в митні режими, що не передбачають сплату податків);
-рахунками за платежі третім особам на користь продавця;
-рахунками за комісійні, брокерські послуги, що стосуються виконання умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається;
-відповідною бухгалтерською документацією;
-ліцензійними чи авторськими угодами;
-експортними (імпортними) ліцензіями;
-складськими квитанціями;
-замовленнями на поставку;
-каталогами, специфікаціями, прейскурантами цін (прайс-листами) фірм-виробників;
-калькуляцією фірми-виробника на товар, що оцінюється (якщо фірма згідна її надати українському покупцеві);
-іншими документами, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.
Декларант може мати у своєму розпорядженні інформацію про митну вартість ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, увезених раніше, або про їх ціну на внутрішньому ринку чи калькуляції та прейскуранти виробника, які відсутні в митного органу, що здійснює митне оформлення товару.
Використання зазначеної інформації можливе, якщо для її підтвердження надано належним чином оформлені відповідні документи, наприклад комерційні, митні та платіжні документи, що стосуються угод щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, рахунки, накладні тощо.
За недостовірність цього Кодексу відомостей, зазначених у декларації митної вартості та в документах, поданих на підтвердження митної вартості, декларант несе відповідальність згідно із законодавством України.
Декларант має право оскаржити рішення, прийняте митним органом щодо правильності визначення митної вартості товару, згідно із законодавством України.
Якщо декларант не згоден з коригуванням митної вартості товару, здійсненим митним органом, то він має право не підписувати заповнені бланки декларації митної вартості, у яких зазначено перераховану посадовою особою митного органу митну вартість товарів.
У такому разі відповідно до статті 265 Митного кодексу України декларант має можливість отримати у визначений термін роз'яснення на письмовий запит до митного органу щодо причин, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути прийнята митним органом.
Подання декларантом письмового запиту до митного органу щодо проведеної ним митної оцінки, а також оскарження прийнятого митним органом рішення не звільняє декларанта від сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) відповідно до здійсненої митним органам митної оцінки.
До уточнення правильності визначення заявленої декларантом митної вартості рішення щодо товарів, що декларуються, приймається відповідно до чинного законодавства.
За відсутності на момент митного оформлення в декларанта документів, що підтверджують заявлену митну вартість, або доказів достовірності наданих відомостей, а також у випадках, коли умовами угоди (контракту) передбачено можливість перегляду цін з урахуванням результатів реалізації товару, відповідно до чого остаточна ціна товарів, що ввозяться, може бути визначена за загальною сумою платежів покупця продавцеві, митний орган може прийняти рішення про надання цього товару в користування декларантові за умови забезпечення повноти сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), обчислених згідно з результатами митної оцінки.
За письмовою заявою декларанта митний орган може прийняти рішення про надання в користування декларантові товару, що декларується, за умови забезпечення повноти сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), а саме:
а) під гарантію вповноваженого банку згідно з законодавством. Сума гарантії банку визначається, виходячи з різниці суми податків та зборів (обов`язкових платежів), визначених за результатами митної оцінки товару, здійсненої митним органом у встановленому порядку, і суми податків та зборів (обов`язкових платежів), обчислених відповідно до митної вартості, заявленої декларантом;
б) виходячи з тимчасової (умовної) митної оцінки товару.
При здійсненні коригування митної вартості й податків та зборів (обов`язкових платежів) усі розрахунки проводяться відповідно до законодавства, чинного на день прийняття митної декларації.
Усі коригування митної вартості, у тому числі й коригування митної вартості після випуску товару у вільне користування, проводяться з урахуванням курсу валюти, установленого Національним банком України на дату прийняття вантажної митної декларації до митного оформлення.
Якщо декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість, то митний орган має право визначити митну вартість на підставі послідовного застосування методів оцінки.
Стаття 265. Права та обов'язки митного органу під час здійснення контролю митної оцінки товарів
Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Митний орган на письмовий запит декларанта зобов'язаний у термін, що не перевищує 30 календарних днів, надати декларанту письмове роз'яснення причин, за якими заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути прийнята митним органом як основа для нарахування податків і зборів.
Рішення митного органу стосовно визначення митної вартості товарів може бути оскаржене в порядку, встановленому законом.
Митний орган має право упевнитися в істинності або точності будь- якого документа чи декларації, поданих для цілей митної оцінки.
Митний орган, що здійснює митне оформлення товару, може мати у своєму розпорядженні інформацію, яка відсутня в декларанта, у тому числі про довідкові ціни на товари, що обертаються в зовнішній торгівлі, про вартість ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснювалося раніше іншими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності. При цьому декларантові можуть бути надані за їх наявності в митного органу або середньоконтрактні ціни, що містяться в базі даних цінової інформації Держмитслужби України, або інформація про митну вартість товарів за конкретною угодою тільки в знеособленому вигляді для забезпечення дотримання конфіденційності інформації, що використовується (тобто без зазначення продавця, покупця, декларанта та інших даних, що можуть дати можливість ідентифікувати угоду).
Посадова особа митного органу, що здійснює перевірку та оформлення декларації митної вартості, не має права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта вносити будь-які дані про заявлену митну вартість до граф, які заповнюються декларантом, або вносити зміни, доповнення та виправлення до цих граф.
У разі потреби коригування здійснених декларантом розрахунків, у тому числі після надання останнім митному органу потрібних додаткових відомостей, посадова особа митного органу здійснює відповідні записи та розрахунки або в графах "Для відміток митниці", або на звороті форми із зазначенням заголовка "Відмітки митниці".
Усі відмітки посадової особи митного органу засвідчуються її підписом та особистою номерною печаткою із зазначенням дати здійснення запису.
Згідно з розрахунками митного органу декларант заповнює новий бланк декларації митної вартості, про що в старому бланку декларації митної вартості робиться відмітка "Митну вартість перераховано; заповнено новий бланк (арк. № ...)". Обидва бланки (старий, з невірно нарахованою митною вартістю, і новий, з уточненою митною вартістю) зберігаються в митному органі. На новому бланку декларації митної вартості посадовою особою митного органу в правому верхньому куті проставляється штамп "Коригування митниці", а в графі "Для відміток митниці" робиться запис "Митну вартість перераховано", що засвідчується підписом і особистою номерною печаткою посадової особи, і зазначається дата заповнення (коригування). Якщо декларант згоден з виправленнями митного органу, то декларантом заповнюється графа 10(б) у загальному порядку.
Після коригування митної вартості посадовою особою митного органу в графі "С" вантажної митної декларації проставляється відмітка "Митну вартість перераховано". Декларантом або митним органом заповнюється Форма коригування митної вартості, яка разом з декларацією митної вартості є невід'ємною частиною вантажної митної декларації.
Форма коригування митної вартості, порядок її заповнення та подання визначаються Держмитслужбою.
Глава 47. Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, та порядок їх застосування
Стаття 266. Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);
за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);
за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);
на основі віднімання вартості (метод 4);
на основі додавання вартості (метод 5);
резервного (метод 6).
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.
Стаття проголошує, що основою оцінки товарів для митних цілей повинна бути, у максимально можливій мірі, вартість зовнішньоторговельної операції. Тому першим та основним методом визначення митної вартості є метод який базується на ціні фактично сплаченій або тій, що підлягає сплаті за товари після їх продажу на експорт до країни імпорту з врахуванням витрат до перетину митного кордону.
Ціна, фактично сплачена або яка підлягає сплаті, – це загальний платіж, який зроблений або має бути зроблений покупцем продавцеві імпортних товарів або на його користь. Дана ціна включає всі платежі, фактично здійснені або які мають бути здійснені як умова продажу імпортних товарів покупцем продавцеві або продавцем третій стороні для виконання зобов’язань продавця.
Термін “сплачений”, або “що підлягає оплаті” значить, що якщо товари сплачені перед оцінкою, то сплачена ціна буде використана як основа для оцінки. Якщо товари не були сплачені, тоді буде використана ціна, що підлягає оплаті.
Крім того в статті перераховуються всі методи визначення митної вартості та дається послідовність їх застосування.