Пашка Серія «митна справа в україні»
| Вид материала | Кодекс |
- Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
- До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
- Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
- Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
- Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
- Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
Стаття 244. Витрати на знищення товарів
Знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника чи іншої заінтересованої особи.
Всі витрати, пов’язані із розміщенням товару у митний режим "Знищення або руйнування", оплата робіт щодо зберігання, транспортування, пакування, розвантаження, навантаження та інші роботи здійснюються за кошти власника цього товару (які підпадають під даний режим) чи іншої заінтересованої особи.
Іншою заінтересованою особою може бути любий спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, в компетенцію якого входять контролюючі функції за ввезенням на митну територію України товарів та інших предметів, а також місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. У даному випадку знищення або руйнування неякісного та небезпечного товару (продукції) (в тому числі на який немає власника або власник невідомий) забезпечується за рахунок коштів місцевих бюджетів у встановленому законом порядку.
Спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи спільно з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України, а також місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, вживають заходів щодо встановлення власника неякісних та небезпечних товарів, який зобов’язаний відшкодувати всі витрати, пов’язані з їх знищенням або руйнуванням.
Стаття 245. Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів
Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, мають бути поміщені у відповідний митний режим як товари, що ввезені на митну територію України і перебувають під митним контролем.
Усі відходи (залишки) підлягають обов’язковому митному оформленню і мають бути поміщені у відповідний митний режим, як іноземний товар, ввезений на митну територію України під митним контролем.
Вибір митного режиму є прерогативою власника (декларанта), однак митний орган схвалює рішення про можливість розміщення відходів (залишків) у певний режим і надає відповідний дозвіл.
Процедура надання дозволу на розміщення відходів (залишків) у інший митний режим аналогічна як при застосуванні митного режиму “Знищення або руйнування”.
Дозвіл на розміщення відходів (залишків) у відповідний митний режим видається тим митним органом, яким було надано дозвіл на митне оформлення товарів у відповідності до митного режиму "Знищення або руйнування".
Строк подання декларації здійснюється у відповідності до ст.85 Митного Кодексу України, тобто протягом 10 діб з дати фактичного знищення або руйнування товару.
Податки та інші митні збори можуть нараховуватись, не нараховуватись або нараховуватись умовно за митне оформлення відходів (залишків) у залежності від заявленого митного режиму.
Податки та інші митні збори за митне оформлення відходів (залишків) не нараховуються:
- якщо відходи (залишки) знищені повністю (захороненні, спалені і т.д.) і дальше їх використання неможливе;
- якщо митна вартість відходів (залишків) не перевищує суми 100 (ста) доларів США або еквівалент цієї суми;
- в інших випадках, встановлених законодавством України.
Відповідно у всіх вищезазначених випадках декларування здійснюється без подання ВМД, а відомості про відходи (залишки) зазначаються у заявах та актах про знищення або руйнування товару (продукції).
Відходи (залишки), які перебувають під митним контролем, можуть бути поміщені у інші митні режими, крім таких режимів як реімпорт, реекспорт, тимчасове вивезення, магазин безмитної торгівлі, відмова на користь держави.
Порядок поводження з відходами (зберігання, транспортування, захоронення, утилізація, використання, надання дозволів, а також ведення реєстру місць видалення відходів, тощо) встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, або за його дорученням іншим органом виконавчої влади у відповідності до компетенції.
Глава 41. Відмова на користь держави
Стаття 246. Поняття митного режиму відмови на користь держави
Відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.
Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, який видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, що не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави.
Відмова від товару – добровільна заява власника (декларанта) про передачу товару який перебуває під митним контролем на користь держави, без будь-яких умов на свою користь.
На перший погляд назва глави дає зрозуміти, що не вигідно суб’єкту ЗЕД який затратив кошти на ввезення товару на митну територію України, просто так відмовитись від нього на користь держави. Але в митній практиці такий митний режим застосовується достатньо часто, і як правило в даний митний режим попадають виставочне майно, рекламна продукція та інші товари, в тому числі тимчасово ввезені на митну територію України. Власника (декларанта) спонукає відмовитись від свого товару насамперед:
- неможливість або невигідність розміщення товару в митний режим імпорт, так як виникає ряд видатків та додаткових зусиль для вирішення питань пов’язаних з тарифним та нетарифним регулюванням;
- транспортування, перевезення завантаження, розвантаження та виконання інших робіт;
- зменшення матеріальних збитків до мінімуму і звільнення від митних процедур;
- збереження іміджу та ділової репутації на ринку.
Не можуть бути заявленими (розміщені) в митний режим “Відмови на користь держави” відповідно:
- товари (предмети) які заборонені до ввезення в Україну;
- товари, які не знаходяться на митний території України;
- товари, які не можуть бути пред’явлені та фактично передані митним органам при декларуванні;
- товари, які не є власністю особи, яка відмовляється від товарів на коритсь держави та якщо немає згоди власника;
- товари, щодо яких не проведено встановлених законодавством України видів контролю;
- товари, які потребують особливих умов зберігання, у випадках коли митний орган не має можливості їх забезпечити;
- товари (предмети) які перебувають під митним контролем в режимі:
а)знищення або руйнування;
б)реімпорт;
в)випущені у вільний обіг;
г)тимчасово ввезені на митну територію України.
- відходи та залишки після знищення або руйнування;
- товари неліквідні або неякісні, щодо яких закінчився термін використання (споживання);
- радіоактивні та іонізуючі матеріали;
- збиткові товари які можуть завдати державі витрат;
- товари які можуть спричинити шкоду здоров’ю людей, загрожувати їх життю, а також тваринному та рослинному світу;
- інші товари перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Деякі особливості правового регулювання митного режиму "Відмова на користь держави" .
Для розміщення товарів в митному режимі на користь держави потрібен дозвіл митного органу.
Насамперед власник (декларант) здійснює відмову без будь-яких умов на свою користь. На такі товари не нараховуються і не справляються податки та інші митні збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.
Для того щоб отримати дозвіл на розміщення товару в митний режим "Відмова на користь держави", власник (декларант) повинен звернутись до митного органу (по місцю акредитації, в пункті пропуску, або по місцю знаходження товару) з письмовою заявою для отримання дозволу на подання ВМД та оформлення товару у відповідному митному режимі.
До заяви, крім ВМД, долучаються всі товаросупровідні документи у яких зазначено кількість, вага, характер товару, його назва, інші характеристики (в тому числі ПП, ПД), документи, які засвідчують право власника розпоряджатись товарами відповідно до Закону України, дозволи, надані іншими органами державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України, згідно ст. 27 МКУ та обов’язково зазначається причина відмови. ВМД заповнюється декларантом без сплати податків та митних зборів і служить як документ статистичної звітності.
Митний орган має право не надати дозволу на розміщення товару який знаходиться під митним контролем в митний режим "Відмова на користь держави" виходячи із наявності достатніх підстав вважати про недоцільність розміщення його у такий режим.
Власник повинен забезпечити доставку товарів на склад митного органу до здійснення митного оформлення .
Підставою для розміщення товарів на склад митного органу є дозвіл митного органу (зазначений у п. 2.1.) , із складанням акту прийняття-передання .
Оцінка товарів провадиться комісією, яка утворюється митним органом, у складі його посадових осіб та представників державних податкових інспекцій й організацій, які здійснюватимуть розпорядження цим майном та спеціалістів-експертів .
За результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі товарів.
Митне оформлення товарів відповідно до режиму відмови на користь держави здійснюється із застосуванням вантажної митної декларації у встановленому порядку .
При заявлені товарів у митний режим відмови на користь держави неповна, тимчасова та періодична декларація не застосовуються .
Одночасно з вантажною митною декларацією подаються наступні документи:
- дозвіл митного органу на поміщення товарів у режим відмови на користь держави;
- акт опису, оцінки та передачі товарів;
- копії документів, які засвідчують право власника або уповноваженої ним особи розпоряджатись товарами відповідно до законів України;
- копії дозволів інших державних органів, якщо товари, завезені на митну територію України, підлягають такому контролю згідно ст. 27 Митного кодексу України;
- інші документи, необхідні для здійснення митного оформлення і проведення митного контролю.
При розміщенні товарів у режим відмови на користь держави :
- податки і збори не нараховуються і не справляються ;
- заходи нетарифного регулювання не застосовуються;
- вартість товарів визначається згідно з актом опису, оцінки та передачі товарів.
Митні органи при застосуванні відповідного митного режиму, звільняються від задоволення будь-яких майнових вимог третіх осіб відносно товарів від яких власник (декларант) відмовився на користь держави.
Переданими на користь держави можуть бути товари, майно, валюта та цінності, безхозне майно, інші предмети, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання їх під митним контролем встановленого Митним Кодексом України. Процедура передачі таких товарів визначається порядком, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань митної справи.
Визначення та внесення змін до переліку товарів які не можуть бути розміщенні в режим ”Відмова на користь держави”, здійснюється виключно Кабінетом Міністрів України.
Особи, винні в порушенні законодавства з питань відмови та передачі товару на користь держави, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України
Розділ IX ОСОБЛИВОСТІ ПРОПУСКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ГРОМАДЯНАМИ