Пашка Серія «митна справа в україні»

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 155. Види транзитних перевезень
3) від одного митного органу, розташованого на митній території України, до іншого митного органу, розташованого на митній терит
Стаття 156. Умови здійснення транзиту товарів
2) бути доставленими до митного органу призначення у строк, визначений митним органом відправлення.
Стаття 157. Маршрути транзитних перевезень
Подобный материал:
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   93

Стаття 155. Види транзитних перевезень



Транзитні перевезення здійснюються як прохідний та внутрішній митний транзит.

Прохідний митний транзит - це переміщення товарів під митним контролем від одного пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввезення на митну територію України - до іншого пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України.

Внутрішнім митним транзитом вважається переміщення товарів під митним контролем:

1) від пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввезення на митну територію України - до митного органу, розташованого на митній території України;

2) від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України;

3) від одного митного органу, розташованого на митній території України, до іншого митного органу, розташованого на митній території України.


Будь яке переміщення товару, яке виконується під митним контролем між двома митними органами можна вважати транзитним перевезенням. При цьому важливо визначити відмінність між змістом терміну “транзит”, щодо норм Глави 22 Розділу VI Митного кодексу з нормами інших глав та розділів кодексу. В контексті зазначеного розділу терміни “транзитне перевезення”, “митний транзит”, “транзит” не обов‘язково визначають причетність операції переміщення товарів до митного режиму транзит, поняття про який надано нормами Глави 33 Розділу VIІІ кодексу. При практичному розгляді тієї чи іншої норми Митного кодексу, в якій застосовуються зазначені вище терміни, для визначення такої причетності обов‘язково слід враховувати передуючий критерій - мету переміщення товарів через митний кордон України згідно з нормами статей 185, 187 кодексу.

Разом з тим таке перевезення як прохідний митний транзит виконується саме з товарами які оформлені в митний режим транзит, а в категорію внутрішнього митного транзиту підпадають всі інші перевезення товарів між митницями. До останніх належать перевезення товарів як таких, які вже оформленні в будь-який митний режим (наприклад: експорт, реекспорт, тимчасове вивезення, митний склад, переробка за межами митної території України) так і таких, які направляються в інші митниці (митниці призначення) з метою проведення оформлення (наприклад в митний режим: імпорт, реімпорт, тимчасове ввезення, митний склад, переробка на митній території України).

Щодо розширення поняття терміну прохідного транзиту, цілком логічно зробити наступне зауваження: відносно митної території України товари повинні спочатку ввозитись “із за меж”, потім вивозитись “за межі”.

Схеми митних транзитних перевезень товарів між митницями наведені на малюнку 22.1.


ВСТАВИТИ МАЛЮНОК 22.1 (наявний у твердій копії)


Стаття 156. Умови здійснення транзиту товарів



Товари, що переміщуються транзитом, повинні:

1) залишатися у незмінному стані, крім природних втрат, і не використовуватися з іншою метою, крім транзиту;

2) бути доставленими до митного органу призначення у строк, визначений митним органом відправлення.

Під час транзиту товарів на митній території України з дозволу та під контролем митного органу можуть здійснюватися окремі операції (перевантаження, вивантаження, навантаження, перепакування) з такими товарами без зміни їхніх властивостей та товарного вигляду.


Застереження перевізнику наведені в статті 156 Митного кодексу мають метою: по-перше гарантувати виконання заходів митного контролю митницею призначення саме з тими товарами, які відправляються з митниці відправлення, та вирішують питання збереження їх (товарів) якісних показників, характеристик та властивостей, що можуть, за умови їх зміни, негативно впливати на застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання, по-друге стимулюють виконання транспортування товарів оперативно, обмеживши термін виконання перевезення в часі.

Якщо у перевізника виникає потреба під час транспортування товарів з метою усунення причини, яка унеможливлює подальше виконання транспортної операції або створює небезпечні умови перевезення (наприклад: зсув вантажу, порушення кріплення вантажу тощо), здійснити їх перевантаження, вивантаження, навантаження, перепакування, перевізнику на виконання таких операцій необхідно попередньо отримати дозвіл митного органу. Такі операції виконуються під митним контролем посадової особи митного органу.


Стаття 157. Маршрути транзитних перевезень



Митний транзит товарів через територію України здійснюється за маршрутами, які визначаються перевізниками на власний розсуд, виходячи з міркувань економічної доцільності за умови додержання вимог, що визначаються відповідно до цього Кодексу.

Кабінетом Міністрів України можуть встановлюватися обмеження щодо використання окремих шляхів та напрямків транзиту на території України, визначатися шляхи чи напрямки руху для певних видів транспорту чи товарів, що переміщуються транзитом через територію України, пункти пропуску для ввезення та вивезення окремих видів товарів.


Як правило перевізники краще митників поінформовані про найбільш оптимальні маршрути транзитних перевезень. Тому, якщо конфлікт на етапі прийняття перевізником товарів та оформлених митних і транспортних документів для доставки в митницю призначення у встановлений строк не виникає, подальше втручання митних органів в регламентацію процесу транспортування товару, без поважних причин, не бажано.

Однак, що стосується деяких категорій транспортних операцій або окремих видів товарів, виникає необхідність обмежити права перевізників щодо географічних реквізитів (пунктів пропуску, маршрутів) виконання митного транзиту. Така необхідність мотивується: по-перше наявністю міждержавних угод про обмеження на спільних ділянках митного кордону кількості пунктів пропуску окремих видів товарів (наприклад: алкогольних, тютюнових товарів), які потребують відповідних умов проведення митного контролю (наприклад операції оформлення книжок МДП), технічних можливостей застосування заходів гарантування доставки товарів, наявність відповідної інфраструктури (наприклад розміщення банківських установ для забезпечення сплати/повернення грошової застави) та ін., по-друге, присутністю в пунктах пропуску або в місцях прибуття транспортних засобів (аеропортах, морських портах) відповідних підрозділів державних органів, які здійснюють митний, прикордонний та інші види контролю.