Пашка Серія «митна справа в україні»
| Вид материала | Кодекс |
- Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
- До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
- Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
- Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
- Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
- Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
Стаття 23. Розміщення підрозділів митної варти
Підрозділи митної варти розміщуються, як правило, в місцях розташування регіональних митниць і митниць.
За рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи особовий склад, транспорт, озброєння та спеціальні засоби підрозділів митної варти у разі оперативної необхідності можуть бути тимчасово переміщені в інші регіони України поза місцем основного розміщення.
В підрозділах митної варти є відділи (сектори) - оперативного реагування, а також охорони та супроводження, які є структурними одиницями регіонарьних митниць (митниць). Конкретне місця розташування підрозділів митниї вартості в зоні діяльності митного органу визначается начальником регіональної митниці (митниці).
Тимчасове переміщені особового складу підрозділів митної варти транспорт, озброєння та спеціальних засобів в інші регіони України поза місцем основного розміщення підрозділів проводиться за відповідним наказом керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Стаття 24. Майно, фінансування та матеріально-технічне забезпечення митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій
Майно митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій є державною власністю. Управління цим майном здійснює Кабінет Міністрів України в порядку, встановленому законом.
Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та розвиток інфраструктури митної служби України здійснюються за рахунок Державного бюджету України.
Майно митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій є державною власністю. Майно- матеріальні цінності, речі, якими володіють митні органи та спеціалізовані митні установи. Майно митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій – сукупність матеріальних і нематеріальних цінностей на певну дату. Чиста вартість майна- різниця між загальною вартістю матеріальних і нематеріальних цінностей з одного боку, і боргових прав з іншого. Поділяється на майно виробничого призначення ( входить до основних фондів ) та майно невиробничого призначення. Рахунки майна відображають послідовно здійснювані зміни переоцінок майна господарських одиниць з урахуванням темпів інфляції. Стан майна відображають у балансі ( форма 1 чинної в Україні бухгалтерської річної звітності ).
Основні засоби- це матеріальні активи, якими олодіє установа з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів,надання послуг, здавання в оренду, для здійснення адміністративних і соціально- культурних функцій, очікуваний термін використання яких більше одного року. Об”єкт основних засобів являє собою закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і обладнанням або окремий конструктивний об”єкт, що виконує самостійні функції, окремий комплекс конструктивно об”єднаних предметів, котрі мають загальні пристрої, фундамент тощо, внаслідок чого кожний предмет виконує певну роботу і в цілому комплексі.
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби поділяють на 9 груп.Група основних засобів являє собою сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням і умовами використання необоротних матеріальних активів.У бухгалтерському обліку для кожної групи основних засобів призначено свій субрахунок рахунка 10 “ Основні засоби “.
Придбані за грошові кошти основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю за вирахуванням суми ПДВ та транспортних витрат.
Основні фонди, які передаються митним установам централізовано (автомобілі, компютерна техніка, ТЗМК та ін.)зараховуються на баланс по вартості відображеній в Авізоповідомленнях.
Запаси – необоротні активи в матеріальній формі, що належать установі і забезпечують її функціонування (або знаходяться у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується протягом одного року.Термін очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється Державною митною службою України або (при відсутності таких нормативних документів) установою самостійно в момент придбання запасів.Для відображення у бухгалтерському обліку інформації про оборотні матеріальні активи, що належать установі, реалізацію і витрачання яких планується здійснити протягом року, призначений клас 2 “ Запаси “ Плану рахунків.
Для обліку малоцінних та швиткозношувальних предметів (далі МШП ) призначений окремий розділ 111 Плану рахунків.МШП- предмети, що використовуються протягом одного року або нормального операційного циклу (якщо він триває не більше 1 року)
Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Для контролю за збереженням МШП здійснюється маркування спеціального одягу, взуття, інвентарю, білизни фарбою, клеймуванням, прикріпленням жетонів.
2.Фінансування митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (далі митні установи) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у відповідності до закону України про Державний бюджет. Фінансування здійснюється безпосередньо через розпорядників бюджетних коштів.
2.1. Розпорядник бюджетних коштів- це орган державної влади, якому надано право розпоряджатися бюджетними коштами.Головним розпорядником бюджетних коштів в митних органах, являється Державна митна служба України. Фінансування здійснюється згідно річного розпису асигнувань за кодами програмної класифікації видатків Державного бюджету:
5161010 –“ Керівництво та управління у сфері митної справи “-митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні управління;
5161020 – “ Розбудова та модернізація об”єктів митної системи”- митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні управління;
5161030- “підготовка кадрів для митної служби “- Академія митної служби;
5161040- “ Підвищення кваліфікації працівників органів Державної митної служби Київський та Хмельницький центри підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.
2.2.Митні установи для забезпечення своєї діяльності і виконання покладених на них функцій складають і затверджують кошторис доходів і видатків у відповідності до бюджетних призначень, встановлених законом України про Державний бюджет.
Порядок складання, розгляду, затвердження і основні вимоги по виконанню кошторису доходів та видатків бюджетних установ затверджуються постановою кабінету Міністрів України.
Кошторис доходів і видатків митних установ представляє собою основний плановий документ, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Існують наступні кошториси доходів та видатків: індивідуальні, зведені та на централізовані поставки.
Індивідуальні кошториси доходів та видатків, складають митні установи по кожному коду програмної класифікації, які подаються на узгодження та подальше затвердження Держмитслужбою.
Зведені кошториси доходів та видатків представляють собою зведені показники індивідуальних кошторисів доходів та видатків митних установ по функціональній класифікації, які складаються Державною митною службою України і представляються в Міністерство фінансів України та Держказначейству.
В кошториси на централізовані поставки, які здійснюються Держмитслужбою, включаються асигнування тільки в тих випадках, коли проведення таких міроприємств за рахунок бюджету дозволено законодавством України.
Кошторис доходів та видатків митних установ має дві складові:
Загальний фонд, який містить обсяг надходжень загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання митними установами основних функцій.
Спеціальний фонд кошторису утворюється за рахунок поступлень спеціального фонду бюджетуі розподіляється на видатки у відповідності до економічної класифікації на проведення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріорітетних міроприємств, пов”язаних з виконанням основних функцій.Отже в спеціальному фонді кошторису вказуються кошти, які поступають із спеціального фонду державного бюджету на покриття відповідних видатків.
Формування доходів спеціального фонду проводиться на основі розрахунків доходів, які розраховуються по кожному виду доходів, які плануються на рік. При складанні таких розрахунків врвховуються наступні показники:
об”єм тих чи інших платних послуг, які будуть надаватися, а також інші розрахункові показники (площа приміщення і вартість обладнання, які здаються в оренду, кількість місць в гуртожитку і т.д.) і розмір плати в розрахунку на одиницю, який повинен встановлюватись у відповідності до законодавчої бази. При формуванні показників, на основі яких обраховуються доходи планового року, обов”язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік.
Спеціальний фонд кошторису представляє собою зведені показники по всіх видах надходжень і відповідні напрями використання по видах надходжень.
План асигнувань із загального фонду бюджету митних установ представляє собою помісячний розподіл видатків по кошторису для загального фонду по скороченій економічній класифікації, і регламентує взяття зобов’язань ( придбання товарів (робіт, послуг), укладання угод і здійснення інших аналогічних операцій на протязі бюджетного року, у відповідності до якого необхідно здійснювати платежі на протязі року.План асигнувань являється невідємною частиною кошторису доходів та видатків митної установи та затверджується одночасно.
Лімітна довідка про бюджетні асигнування представляє собою документ, який відображає затвердженні бюджетні призначення і їх помісячний розподіл.
Затверджені кошториси, плани асигнувань і штатні розклади митних установ скріплюються гербовою печаткою і підписуються Головою Держмитслужби.Форми кошторису доходів та видатків, плану асигнувань із загального фонду бюджету, зведені показники спеціального фонду кошторису, штатного розкладу і інших документів, які використовуються в процесі виконання бюджету затверджуються наказом Міністерства фінансів України.
В основі системи бюджетного обліку лежить бюджетна класифікація, яка представляє собою єдину систематизовану, функціональну групіровку доходів і видатків по однорідних ознаках і забезпечує загальнодержавне і міжнародне співставлення бюджетних даних. Бюджетна класифікація затверджується наказом Міністерства фінансів україни.
Функціональна класифікація характеризує склад видатків бюджету по галузях народного господарства ( державне управління, судова влада, національна оборона, наука, охорона здоров’я і ін.).
Відомча класифікація представлена у вигляді переліку головних розпорядників бюджетних коштів ( міністерства, управління, відомства, служби і ін.).
Економічна класифікація видатків бюджету відповідає класифікації доходів і складається із:
-поточних видатків, пов’язаних з оплатою товарів і послуг, субсидій і поточних трансфертів;
-капітальних видатків, пов’язаних з придбанням основного капіталу (придбання предметів і обладнання терміном служби більше одного року, капітальне будівництво і капітальний ремонт), придбання землі і нематеріальних активів, капітальних трансфертів.
Нерозподілені видатки (здійснюється із резервних фондів Кабінету міністрів).
Кредитування за вирахуванням погашення ( включає в себе платежі бюджету всіх рівнів, в результаті яких у них появляються фінансові вимоги до інших економічних одиниць, або надання кредитів за вирахуванням сум повернення ).
У відповідності до Закону україни “ Про Державний бюджет” в перелік захищених статей видатків загального фонду по економічній структурі видатків вклчені:
Оплата праці працівників бюджетних установ ( код 1110 );
Нарахування на оплату праці ( код 1120 );
Придбання медикаментів ( код 1132 );
Забезпечення продуктами харчування ( код 1133 );
Трансферти населенню ( код 1340 ).
Фінансування через органи Державного казначейства.
Митні установи при переході на фінансування через органи Державного казначейства відкривають регістраційні рахунки.Порядок відкриття реєстраційних рахунків установлений Інструкцією про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства України.
Планом рахунків для обліку фінансування митних установ передбачено декілька рахунків:
31 “ Рахунки в банках “;
32 “ Рахунки в казначействі “;
68 “ Внутрівідомчі розрахунки “;
70 “ Доходи загального фонду “.
Для обліку руху грошових коштів на регістраційних рахунках, відкритих в органах Державного казначейства України, використовується рахунок 32 “рахунки в казначействі“.
До рахунку 32 відкриваються наступні субрахунки:
321 “ Реєстраційні рахунки”;
322 “ Лицеві рахунки “;
323 “ Спеціальні регістраційні рахунки для обліку спеціальних коштів “;
324 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку сум за дорученнями “;
325 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум “;
326 “ Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших власних надходжень”;
328 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку субвенцій, отриманих із бюджету іншого рівня “;
329 “ Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших доходів спеціального фонду“.
Внутрішні розрахунки.
До рахунку 68 “ Внутрішні розрахунки” відкриваються такі субрахунки:
681 “ Внутрішні розрахунки по загальному фонду”;
682 “ Внутрішні розрахунки по спеціальному фонду “.
На субрахунку 681 “ внутрішні розрахунки по загальному фонду” нижчестоящі розпорядники ( митні установи ) грошових коштів обліковують суми загального фонду, отримані від вищестоящого розпорядника грошових коштів.В свою чергу, вищестоящі розпорядники грошових коштів на цьому субрахунку обліковують суми проведених перерахунків із загального фонду підвідомчим установам.
На субрахунку 682 “Внутрішні розрахунки по спеціальному фонду“ нищестоящі розпорядники обліковують суми коштів спеціального фонду, отримані від вищестоящих розпорядників (Держмитслужби) грошових коштів.
Крім розглянутих вище рахунків, головні розпорядники грошових коштів для обліку сум доходів загального фонду кошторису використовують рахунок 70 “Доходи загального фонду “
3.Матеріально-технічне забезпечення: основні та оборотні засоби, які використовуються митними установами для нормального функціонування та забезпечення безперебійної роботи.
До матеріально-технічного забезпечення відносяться:
-техніка, будівлі, споруди разом з матеріалами, необхідними для їх функціонування ( паливо, запасні частини та ін.);
-матеріали, необхідні для підтримання в робочому стані засобів праці, що використовуються лише для зберігання предметів або для забезпечення матеріальних умов праці (робочі будівлі, засоби зв’язку й транспорту та ін.).
Технічні засоби митного контролю – використовуються для здійснення митного контролю, які повинні бути безпечні для життя та здоров’я людини, тварин і рослин, та такі, що не завдають шкоди підприємствам і громадянам. Технічні засоби митного контролю можна розподілити на пошукові засоби, засоби ідентифікації та засоби аудіовізуального контролю.
.До пошукових засобів митного контролю відносяться:
Рентгенапарати. Ренгенівські апарати перетворюють електричну енергію в ренгенівське випромінювання. Тому при проходженні ренгенівських променів через предмет у них закладається інформація про його конструкцію і внутрішню будову. Сучасні рентгенапарати обладнані телевізійними камерами та моніторами, що створюють комфортабельні умови для роботи оператора. Причому тільки вони можуть дати найбільш достовірну інформацію про наявність прихованих вкладень за дуже короткий час.
Металошукачі. Металошукачі призначені для виявлення металевих предметів у неметалічному середовищі.Це один із головних видів технічних засобів контролю. Як стаціонарні металошукачівикористовуються декілька типів приладів, наприклад типу “КС-7“, “ Метекс “.
Переносні металошукачі типів “ МКХ-900”,”МКД-9903”,” КС-1”, “Денсок“, “Гама“, “ІМ-1” живляться від батарей, які розміщуються в корпусі приладу або у виносному пеналі при роботі приладу в зоні від’ємних температур.
Доглядові дзеркала. Для догляду важкодоступних неосвітлених місць у транспортних засобах використовуються комплекти дзеркал з підсвіченням. Для догляду в кабінах та салонах автомашин, літаків та інших місцях можна застосовувати дзеркала типу “CF-142”, телескопічна ручка яких складається з двох частин.
Електрощуп. Завдяки маленькому діаметру лампочки електрощупом можна з успіхом користуватися при підсвітленні вузьких щілин з меблями,ящиками, простору за решітками вентиляції та в багатьох інших місцях. У ряді випадків щуп можна з успіхом використовувати як ліхтар.
Ендоскопи. Трубка доглядова гнучка ТСГ призначена для неруйнуючого контролю елементів конструкції.
Трубка доглядова ТСС використовується для візуального контролю важкодоступних порожнин транспортних засобів і вантажів при їх огляді.
Блок підсвічування БП призначений для створення необхідного рівня освітленості об”єктів, що досліджуються.
Зарядний пристрій ЗУ застосовується для підзарядки акумуляторів.
Фотоперехідник ФП призначений для приєднання трубки доглядової до фотоапаратів.
Галогенові акумуляторні ліхтарі. Призначені для використання у вибухонебезпечних, задимлених і вологих середовищах, при догляді великих ємкостей, цистерн і трюмів на транспортних засобах, мають підвищений рівень світлового потоку.Типи галогенових акумуляторних ліхтарів- “Rangersun”, “Mag-lite”, “Varta”.
Ультрафіолетові ліхтарі. Складаються з перетворювача напруги та двох ламп: одна - джерело звичайного світла, друга - ультрафіолетового. Лампа ультрафіолетового світла дозволяє побачити в ряді випадків сліди підробок митних документів,валюти.
Мініскопи. Це портативні мікроскопи тридцятикратного збільшення.
Детектори контрабанди. Мають джерело ренгенівського випромінювання, за допомогою якого визначаються наявність та ступінь заповненості порожнеч у різноманітних предметах.
Засоби ідентифікації, визначення якісних та кількісних характеристик.
При проведенні митного контролю постають питання, пов’язані з необхідністю визначення якісних та кількісних характеристик. Для цих цілей використовуються наступні засоби ідентифікації:
Електронні ваги. Для визначення ваги дорогоцінних каменів та металів, а також для зважування речовин при проведенні лабораторних аналізів використовуються електронніпрецезійні ваги. Для зважування багажу та великовантажних транспортних засобів застосовуються ваги, розраховані на відповідну вагу і виконані у стаціонарному або портативному варіанті.
Детектори дорогоцінних металів. Тестер золота призначений для швидкого і точного визначення вмісту золота різних кольорів від 210 до 958 проби.
Детектори діамантів. Портативні детектори діамантів використовуються для визначення в оперативних умовах природних діамантів та їх штучних імітацій.
Детектор наркотиків. Призначений для виявлення головних рослинних наркотичних речовин, які не піддавалися попередній хімічній обробці.
Детектор валюти. Використовується для визначення справжності іноземної валюти.
Дозиметри. Переносний мікропроцесорний дозиметр призначений для вимірювання потужності польової еквівалентної дози та накопиченої дози гамма-випромінювання.
Каратоміри. Визначають розмір перснів,приблизну вагу перлів та дорогоцінних каменів в оправі та без неї.
Комплекти хімічних реактивів. Комплект індикаторів вибухових речовин призначений для виявлення вибухових речовин.
Засоби контролю аудіовізуальних матеріалів.
До них відносяться: відео- та аудіомагнітофон, засоби обчислювальної техніки, програвачі (платівок, лазерних компакт-дисків), слайдоскопи, кінопроектори, засоби стирання магнітних записів.
З метою вдосконалення обліку наявності і визначення потреб у технічних засобах, технічних засобах митного контролю і зв’язку затверджені норми оснащення технічними засобами окремих підрозділів і митних установ України.
3.6. Форменний одяг митних органів України.
Форменний одяг для виконання оперативної роботи.
Службові особи митних органів України забезпечуються форменним, спеціальним одягом та взуттям у відповідності до норм забезпечення речовим майном.
Спеціальним одягом та взуттям забезпечуються працівники митних установ при:
-виконанні робіт з огляду транспортних засобів (морських, річкових суден, залізничних вагонів, локомотивів, автотранспорту, літаків, вантажів, контейнерів і багажу що транспортується окремо);
-виконанні робіт з огляду поштових посилок і мішків з поштовою кореспонденцією, що прибувають із-за кордону і відправляються за кордон; працівники чергових служб митних органів України.
Оперативні підрозділи спеціального призначення (митна варта) в митних установах забезпечуються додатковим одягом.
3.7.Автомобільна служба митних органів.
Кількість автомобілів, що утримуються в підрозділах митних органів, визначається їх оперативно-службовою діяльністю, планами будівництва та експлуатації митних об’єктів і затверджується наказом Голови ДМСУ.
Поставку автомобілів для митниць здійснює Автотранспортне митне господарство ДМСУ.
Автомобілі, які надійшли на баланс митного підрозділу, підлягають реєстрації (перереєстрації) в органах ДАІ незалежно від їх технічного стану впродовж 10 днів від часу придбання (отримання) чи переобладнання.
Приймання передача автомобіля оформляється актом, який затверджується головою комісії, призначеної наказом начальника митної установи.
До експлуатації автомобілів допускається персонал, який знає їх устрій, правила експлуатації, а також хто засвоїв правила безпеки при поводженні з ними та має посвідчення відповідної категорії.
Після реєстрації автомобіль закріплюється за конкретним водієм наказом по митному органу.
Стаття 25. Земельні ділянки, службові та побутові приміщення, обладнання та засоби зв'язку митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій
Земельні ділянки для службових потреб, у тому числі для створення зон митного контролю, надаються митним органам, спеціалізованим митним установам та організаціям у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Попереднє відшкодування власникам земель їх вартості та збитків, відшкодування землекористувачам збитків, завданих вилученням земель, здійснюється відповідно до закону.
У разі якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів здійснюється митними органами безпосередньо на територіях або в приміщеннях підприємств, зазначені підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування, зобов'язані надавати митним органам у тимчасове користування відповідні службові та побутові приміщення, а також необхідне обладнання та засоби зв'язку на договірних засадах.
До митних об’єктів відносяться будівлі, споруди та мережі інженерного забезпечення (електро-, тепло-, водо- та газопостачання, каналізація), які знаходяться на балансі митного органу. До експлуатації митних об’єктів відносяться всі роботи, пов’язані з утриманням та підтримкою їх належного стану. Безпосередньо експлуатацією митних об’єктів у митних органах займаються господпрсько- експлуатаційні відділи (ГЕВ). У Держмитслужбі України створено Господарсько- експлуатаційне митне управління (ГЕМУ), яке планує та здійснює контроль роботи митних органів з питань експлуатації митних об’єктів. Роботи з експлуатації митних об’єктів повинні організовувати та проводити фахівці, що пройшли навчання і мають відповідну кваліфікацію.
Все, що збудовано, носить загальну назву споруди.
Будівлями називають наземні споруди, в яких розміщені приміщення, необхідні для того чи іншого виду людської діяльності.
Підрозділи митних установ розміщуються в будівлях, які знаходяться на їхньому балансі, або в орендованих приміщеннях.
Ті будівлі, що знаходяться на балансі митних органів, обслуговуються за рахунок коштів, які виділяються митною службою на ці цілі (капітальний ремонт, поточний ремонт, ремонт обладнання, електромереж, водогону, опалення, придбання меблів та ін.).
Кількість необхідного обслуговуючого персоналу розраховується згідно з нормами і затверджується Державною митною службою України.
Норми чисельності враховують одну або декілька характеристик об’єктів, що обслуговуються.
Для виконання великих обсягів робіт з поточного та капітального ремонтів будівель, а також капітального будівництва об’єктів укладаються договори зі спеціалізованими організаціями, які мають ліцензію на виконання цих видів робіт. Відбираються будівельні організації на тендерній основі.
Поточний ремонт складається з систематичних і своєчасно виконаних робіт по попередженню завчасного зносу конструкцій, оздоблення та інженерного обладнання, а також робіт по усуненню дрібних пошкоджень і несправностей у конструкціях і обладнанні, виконуючих у процесі експлуатації будівель.
За видами проведення робіт розділяються на:
-поточний профілактичний ремонт- визначається і планується заздалегідь щодо часу виконання, обсягів та вартості робіт (проводиться не частіше одного разу на 3 роки );
-поточний непередбачений ремонт- виявляється в процесі експлуатації і виконується, як правило, в терміновому порядку.
До поточного профілактичного ремонту відносяться частковий ремонт і фарбування покрівель,заміна і фарбування водостічних труб, частковий ремонт дверей, очистка від забруднень, просте фарбування фасадів, т.ін.
Плани поточного профілактичного ремонту складаються на основі технічного огляду будівель та опису необхідних робіт. При проведенні поточного профілактичного ремонту збільшується термін експлуатації і підвищується довговічність будівлі.
Капітальний ремонт будівель містить у собі заміну й відновлення окремих частин або цілих конструкцій та інженерно- технічного обладнання будівель у зв’язку з їх фізичним зносом і руйнуванням, а також проведення робіт по підвищенню рівня благоустрою.
Капітальний ремонт ділиться на :
комплексний- при якому передбачається одночасне відновлення зношених конструкцій, інженерного обладнання та підвищення благоустрою будівель і проводиться один раз на 18-30 років.
вибірковий – включає в себе ремонт окремих елементів будівель чи обладнання і проводиться один раз на 6 років.
Реконструкція будівель, як правило, включає перепланування будівель (надбудови, прибудови, вбудови та ін.).
Згідно зі встановленою періодичністю після проведення профілактичного поточного ремонту впродовж 3-5 років неповинні проводитись ніякі ремонти (за винятком непередбаченого чи аварійного).
До початку ремонтних та будівельних робіт розробляється проектно-кошторисна документація (креслення та кошториси), згідно з якою й повинні проводитися необхідні роботи.
Обладнання та засоби зв’язку в митних установах обліковуються на балансі. Обладнання для зв’язку в основному постачається централізовано через Держмитслужбу. В митних установах передбачаються відповідні кошти по кошторису доходів та видатків на утримання зв’язку. Користування мобільним зв’язком та проводити оплату за дані послуги без дозволу Держмитслужби заборонено.
Глава 3. Взаємовідносини митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами
Стаття 26. Взаємовідносини митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій та їх посадових осіб з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами
Митні органи, спеціалізовані митні установи та організації та їх посадові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законодавством.
У відносинах з митними органами інтереси підприємств та громадян можуть представляти митні брокери та інші особи на підставі відповідного договору, укладеного з підприємством, або нотаріально посвідченої довіреності (доручення), виданої громадянином.
У разі виявлення під час здійснення митних процедур працівниками митних органів ознак злочинів керівник митного органу чи особа, яка його заміщує, повідомляє про це відповідні правоохоронні органи або органи охорони державного кордону України.
Органи охорони державного кордону України та правоохоронні органи повідомляють митним органам про виявлені порушення митних правил або контрабанду.
Митні органи, спеціальні митні установи та організації та їх посадові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи інформує Президента України та Кабінет Міністрів України про виконання покладених на нього повноважень, вносить пропозиції з питань удосконалення чинного законодавства України і практики його реалізації.
Митні органи взаємодіють з іншим органам виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на них завдань.
Обмін статистичної та іншого роду інформації між митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями з іншими державними органами здійснюється у порядку, визначеному відповідними законодавчими актами, що регулюють діяльність цих органів.
Відповідно до Закону України від 09.04.99 № 586 “Про місцеві державні адміністрації”, місцева державна адміністрація сприяє діяльності митних органів, створенню умов для їх належного функціонування; забезпечує виконання зобов’язань за міжнародними договорами; сприяє розвитку міжнародного співробітництва; сприяє зовнішньоекономічним зв’язкам.
Місцева державна адміністрація за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування вносить пропозиції про створення спеціальних (вільних) економічних зон, зміну статусу та території цих зон.
Також надзвичайно важлива роль місцевих державних адміністрацій, як координуючого органу, у забезпеченні взаємодії митних органів з іншими правоохоронними органами та контрольними службами в регіоні.
Керівники митних органів призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями та їх посадовими особами.
Керівник митного органу має право звернутися до органів виконавчої влади вищого рівня або до суду про скасування розпорядження голови місцевої державної адміністрації, що суперечить законодавству в питаннях, що стосуються їх діяльності.
У випадках, передбачених чинним законодавством, нормативні акти спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.
Взаємовідносини митних органів, спеціальних митних установ та організацій та їх посадових осіб з іншими підприємствами, установами, організаціями у всіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Митні органи та їх службові особи можуть втручатись у діяльність підприємства тільки відповідно до своєї компетенції, встановленої законодавством.
Митні органи, спеціалізовані митні установи та організації, їх посадові особи забезпечують додержання прав і свобод громадян.
Громадяни мають право звертатися до митних органів, спеціалізованих митних установ у вирішенні питань, що належать до сфери їх діяльності.
Посадові особи митних органів, спеціалізованих митних установ, зобов’язані розглянути звернення громадян і не пізніше, ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь. Рішення посадових осіб митних органів можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
Взаємовідносини митних органів, спеціалізованих митних установ, їх посадових осіб з громадянами будуються на засадах поваги гідності особи, виявлення до неї гуманного ставлення, незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.
Інтереси підприємств (на підставі відповідного договору) та громадян (на підставі доручення, посвідченого у нотаріальному порядку) можуть представляти митні брокери.Митні брокери здійснюють брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування.
Митні органи взаємодіють з Прикордонними військами та правоохоронними органами України на засадах і в порядку, визначеному законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України.
У разі виявлення під час здійснення митних процедур працівниками митних органів ознак злочинів керівник митного органу чи особа, яка його заміщує, повідомляє про це відповідні правоохоронні органи або органи охорони державного кордону України.
У свою чергу, органи охорони державного кордону України та правоохоронні органи повідомляють митним органам про виявлені порушення митних правил або контрабанду.
Взаємодія між митними, правоохоронними органами та органами охорони державного кордону, здійснюється шляхом проведення спільних операцій, створення оперативних робочих груп.
Одним із основних напрямів взаємодії є взаємообмін оперативною інформацією з метою опрацювання та здійснення узгоджених заходів щодо запобігання та виявлення порушень чинного законодавства з прикордонних і митних питань, протидії контрабандному переміщенню через кордон товарів та інших предметів; розслідування та розкриття злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Основними формами взаємодії митних, правоохоронних органів та органів охорони державного кордону є:
- розгляд найбільш актуальних проблем правоохоронної діяльності, прийняття погоджених рішень щодо реалізації державних програм боротьби зі злочинністю, виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань боротьби зі злочинністю;
- опрацювання та реалізація спільних планів, програм боротьби зі злочинністю;
- видання спільних відомчих нормативних актів щодо порядку взаємодії в процесі здійснення заходів по боротьбі зі злочинністю;
- створення спільних робочих груп представників правоохоронних органів для вивчення окремих проблем боротьби зі злочинністю та вироблення пропозицій щодо їх вирішення;
- опрацювання та подання в інстанції погоджених пропозицій з питань профілактики злочинів та інших правопорушень;
- вивчення проблем профілактики злочинів і вироблення спільних пропозицій щодо форм і методів її проведення;
- спільне вивчення умов та причин, що сприяють вчиненню злочинів та опрацювання заходів до їх усунення;
- своєчасне інформування правоохоронними та митними органами один одного про підготовку чи вчинення злочинів;
- створення спільних банків даних щодо осіб, причетних до контрабанди, незаконного обігу зброї та наркотиків, а також до злочинів у кредитно-фінансовій та зовнішньоекономічній сферах.
Взаємодія між митними, правоохоронними органами та органами охорони державного кордону здійснюється в інтересах реалізації державної політики у сфері боротьби зі злочинністю, профілактики злочинів та інших правопорушень, виявлення, припинення та розслідування злочинів, забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, а також удосконалення правової бази боротьби зі злочинністю.
Стаття 27. Взаємовідносини митних органів з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України
Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України.
Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до чинного законодавства, переміщення через митний кордон України дозволено відносно лише тих товарів, які за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними та екологічними характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів та вимог, що діють на території України.
Результати санітарного, фітосанітарного, екологічного, ветеринарного контролю має бути відображено у вигляді позначок (штампи, печатки) державних інспекторів цих служб на товаросупровідних, транспортних документах, що супроводжують вантажі.
При здійсненні санітарно-епідеміологічного контролю митні органи взаємодіють з Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров’я, на яку покладено виконання функцій санітарно-епідеміологічного контролю, з метою захисту населення від недоброякісною продукції.
Підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров’я населення.
У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
До товарів, продукції, сировини, що імпортуються в Україну, застосовуються вимоги щодо їх безпеки для здоров’я і життя людини, а також до процедур контролю, експертиз, надання дозволів, встановлення санітарно-епідеміологічних нормативів, регламентів аналогічно тим вимогам, що застосовуються до відповідних товарів, продукції, сировини, які вироблені в Україні.
При здійснені ветеринарного контролю митні органи взаємодіють з регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті, їх структурними підрозділами (пунктами).
Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті є обов’язковими у разі здійснення експорту, імпорту і транзитного перевезення об’єктів держаного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду усіма видами транспорту.
Таким чином, пропуск через митний кордон України товарів, продуктів тваринного походження, готових харчових продуктів, сировини тваринного походження, кормів тваринного та рослинного походження, кормових добавок, а також предметів і матеріалів, що можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин, вирішується лише після проходження обов’язкового ветеринарного контролю. Митне оформлення вантажів може бути завершене тільки після проходження згаданого контролю, який проводять фахівці регіональних служб державного ветеринарного контролю.
Ввезення, вивезення і транзит через територію України тварин, продуктів і сировини тваринного походження та інших вантажів, в’їзд транспортних засобів, що підлягають обов’язковому державному ветеринарному контролю, допускається за наявності документів, передбачених міждержавними угодами, та за умови дотримання вимог ветеринарного контролю.
У разі ввезення на територію України або вивезення за її межі юридичними чи фізичними особами предметів тваринного походження митному органові має бути представлено ветеринарний сертифікат. Митне оформлення може бути здійснене лише після закінчення ветеринарного контролю.
При здійсненні фітосанітарного контролю митні органи взаємодіють з Головною державною інспекцією з карантину рослин, яка встановлює фітосанітарні правила ввезення із-за кордону та експорту підкарантинних матеріалів, а також порядок їх переробки.
Фітосанітарному контролю підлягають усі підкарантинні матеріали та об’єкти, що перетинають державний кордон України.
Ввезення в Україну підкарантинних матеріалів провадиться за наявності:
- фітосанітарного сертифіката, що видається державними органами з карантину і захисту рослин країни-експортера;
- карантинного дозволу на імпорт, що видається Головною державною інспекцією з карантину рослин України.
Фітосанітарний контроль запроваджується з метою охорони території України від проникнення через кордон карантинних та інших небезпечних шкідників, що можуть завдати значних збитків народному господарству України.
Підкарантинні матеріали, що вивозяться за межі України, мають відповідати умовам, передбаченим міжнародними договорами, учасником яких є Україна. Вивезення підкарантинних товарів за межі України провадиться на основі фітосанітарного огляду в супроводі фітосанітарного сертифіката на експорт, що завіряється штампом і видається на кожну транспортну одиницю.
Таким чином, у разі переміщення через митний кордон матеріалів та об’єктів, що підлягають фітосанітарному контролю, їх митне оформлення може бути закінчено лише після проведення фітосанітарного контролю, свідченням чого є відповідні відмітки на товаросупровідних, товаротранспортних та інших документах.
При здійсненні радіологічного та екологічного контролю митні органи взаємодіють з Державною екологічною інспекцією Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, яку уповноважено здійснювати екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон: транспортних засобів, у тому числі літаків, суден, військових кораблів; вантажів, що містять промислові сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров’я людей речовини, засоби захисту рослин, стимулятори їхнього росту, добрива; усіх видів риб, диких тварин і рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій, мисливських трофеїв.
Митне оформлення зазначених вантажів може бути завершено на підставі відповідних документів, що дозволяють пропуск вантажу через митний кордон України.
При здійсненні контролю за переміщенням культурних цінностей митні органи взаємодіють із спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей - Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Міністерстві культури і мистецтв України (далі - Державна служба контролю), а також з Головним архівним управлінням України та Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей.
Для координації роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо управління та здійснення контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей створюється Міжвідомча рада з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.
Державна служба контролю в межах своєї компетенції: забезпечує проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення), та при поверненні після тимчасового вивезення; розглядає клопотання власників культурних цінностей або уповноважених ними осіб; приймає рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей; видає свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей; здійснює реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) культурних цінностей; складає переліки культурних цінностей, що вивозяться (тимчасово вивозяться), і встановлює режим тимчасового вивезення розробляє та здійснює заходи, спрямовані на виконання міжнародних зобов'язань України з питань запобігання незаконним вивезенню, ввезенню та поверненню культурних цінностей.
Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі.
Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Державна служба контролю за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей.
У разі прийняття Державною службою контролю рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей.
Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.
Стаття 28. Взаємодія митних органів з органами виконавчої влади та Національним банком України
Митні органи взаємодіють з органами виконавчої влади в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та законами України.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи подає Міністерству фінансів України звіт про надходження до Державного бюджету України коштів від податків і зборів, справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи.
Митні органи інформують Національний банк України та відповідні фінансові органи України про перерахування ними коштів до Державного бюджету України.
Розмежування повноважень і функціональних обов'язків між митними та іншими органами виконавчої влади України щодо справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України.
Митні органи в процесі своєї роботи взаємодіють з органами виконавчої влади.
Відповідно до Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Свої повноваження Кабінет Міністрів України реалізує, приймаючи постанови і розпорядження з стратегічних та поточних питань управління, а також використовуючи право законодавчої ініціативи шляхом підготовки законопроектів та подання їх на розгляд до Верховної Ради.
Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади. Центральні органи управління, що входять до системи виконавчої влади, перебувають в його безпосередньому віданні і йому підпорядковуються.
Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Митні органи взаємодіють з місцевими органами державної виконавчої влади й управління в межах повноважень, наданих митною службою.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, у разі потреби, видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Органи державної виконавчої влади, що відповідно до чинного законодавства не здійснюють загального керівництва митною справою, не мають права приймати рішення, які входять до компетенції митних органів України або іншим чином втручатись у діяльність цих органів.
Органи державної виконавчої влади сприяють митним органам у виконанні покладених на них завдань.
Співробітництво і взаємовідносини органів виконавчої влади з митними органами спрямовані на зміцнення економічного потенціалу регіону, до якого вони відносяться. Адже одним з основних завдань регіональних митниць та митниць є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств, організацій та установ регіону, а також прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України.
За переміщення будь-яких товарів та предметів через митний кордон України спеціальним законодавством України та цим Кодексом встановлено справляння митними органами певних видів податків та зборів, які надходять до Державного бюджету України.
Про надходження коштів від податків та зборів до Державного бюджету України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи подає звіт Міністерству фінансів України.
Митні органи взаємодіють з Національним банком України, інформують Національний банк України та відповідні фінансові органи України про перерахування ними коштів до Державного бюджету України.
Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій та їх посадових осіб. Нормативно-правові акти Національного банку України повинні бути зареєстровані в Міністерстві юстиції України.
Для підготовки банківської та фінансової статистики, аналізу економічної ситуації Національний банк України має право безоплатно отримувати необхідну інформацію від митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій. Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Чинним законодавством встановлено розмежування повноважень і функціональних обов’язків між митними та іншими органами виконавчої влади України щодо справляння податків, зборів та інших обов’язкових платежів при переміщені товарів та інших предметів через митний кордон України.
До обов’язкових платежів, які надходять до Державного бюджету України після здійснення митного оформлення товарів та інших предметів належать: мито, акцизний збір та податок на додану вартість.
Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
Мито нараховується митним органом України відповідно до законодавства, чинного на день подання митної декларації та вноситься до Державного бюджету України.
Акцизній збір – це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору здійснюється податковими органами.
Контроль за правильністю обчислення й своєчасністю сплати акцизного збору з товарів, що ввозяться в Україну здійснюється митними органами, під час митного оформлення цих товарів.
Податок на додану вартість є внутрішнім податком і не може регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 168/97-ВР.
Контроль за нарахуванням і внесенням податку на додану вартість до бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України – митні органи в порядку, узгодженому з центральним органом податкової служби України. Порядок внесення податку на додану вартість до бюджету при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 29. Взаємовідносини митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій з органами місцевого самоврядування і місцевими державними адміністраціями
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій і взаємодіють з ними в межах повноважень, встановлених законами.
До компетенції місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питання зовнішньоекономічної діяльності, а також повноваження в галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності митних органів, створюють умови для їх належного функціонування.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування не втручаються у господарську діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ, крім випадків, визначених законом. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не вправі приймати рішення, які належать до компетенції митних органів.
Відповідно до Закону України від 21.05.97 р. № 280 “Про місцеве самоврядування в україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
- укладення і забезпечення виконання у встановленому законодавством порядку договорів з іноземними партнерами на придбання та реалізацію продукції, виконання робіт і надання послуг;
- сприяння зовнішньоекономічним зв'язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;
- сприяння у створенні на основі законодавства спільних з іноземними партнерами підприємств виробничої і соціальної інфраструктури та інших об'єктів; залучення іноземних інвестицій для створення робочих місць;
- організація та контроль прикордонної і прибережної торгівлі;
- створення умов для належного функціонування митних органів, сприяння їх діяльності;
- забезпечення на відповідній території в межах наданих повноважень реалізації міжнародних зобов'язань України.
Відповідно до Закону України від 09.04.99 № 586 “Про місцеві державні адміністрації”, місцева державна адміністрація сприяє діяльності митних органів, створенню умов для їх належного функціонування; забезпечує виконання зобов’язань за міжнародними договорами; сприяє розвитку міжнародного співробітництва; сприяє зовнішньоекономічним зв’язкам.
Місцева державна адміністрація за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування вносить пропозиції про створення спеціальних (вільних) економічних зон, зміну статусу та території цих зон.
Також надзвичайно важлива роль місцевих державних адміністрацій, як координуючого органу, у забезпеченні взаємодії митних органів з іншими правоохоронними органами та контрольними службами в регіоні.
Керівники митних органів призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями та їх посадовими особами.
Керівник митного органу має право звернутися до органів виконавчої влади вищого рівня або до суду про скасування розпорядження голови місцевої державної адміністрації, що суперечить законодавству в питаннях, що стосуються їх діяльності.
У випадках, передбачених чинним законодавством, нормативні акти спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.