Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009 р
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет водного господарства, 250.93kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25., 3635.02kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Коштори с доходів І видатків цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 54.68kb.
5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області
Для забезпечення екологічного збалансованого розвитку, збереження популяцій видів рослин і тварин в області створена та існує мережа природно-заповідного фонду, до якої станом на 1.01.2009р. віднесено 306 території та об’єкти загальною площею 181,2 тис. га, що складає 9,0 % від загальної площі області, в тому числі 27 об’єктів загальнодержавного значення площею 64,9 тис. га і 279 об’єктів місцевого значення площею 116,3 тис. га.
Таблиця 5.23. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року
| № п/п | Найменування об’єктів ПЗФ | Об’єкти природно-заповідного фонду | |||||
| Загальнодержавного значення | Місцевого значення | Всього | |||||
| Кількість | Площа | Кількість | Площа | Кількість | Площа | ||
| 1 | Природні заповідники | 1 | 42289 | - | - | 1 | 42289 |
| 2 | Національні природні парки | 1 | 5448,3 | | | 1 | 5448,3 |
| 3 | Регіональні ландшафтні парки | - | - | 3 | 58708 | 3 | 58708 |
| 4 | Заказники – всього, в т.ч.: | 13 | 16720 | 112 | 53904 | 125 | 70624,3 |
| | - загальнозоологічні | 1 | 100 | 6 | 7037 | 7 | 7137 |
| | - ботанічні | 8 | 12301 | 38 | 32466 | 46 | 44767 |
| | - ландшафтні | 1 | 905 | 10 | 2201,2 | 11 | 3106,2 |
| | - лісові | 1 | 110 | 16 | 2142,8 | 17 | 2252,8 |
| | - гідрологічні | 2 | 3304 | 11 | 2442 | 13 | 5746 |
| | - орнітологічні | - | - | 9 | 1556,3 | 9 | 1556,3 |
| | - ентомологічні | - | - | 16 | 344 | 16 | 344 |
| | - геологічні | - | - | 4 | 2460 | 4 | 2460 |
| | - іхтіологічні | - | - | 2 | 3255 | 2 | 3255 |
| 5 | Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: | 8 | 420,2 | 56 | 394,3 | 64 | 814,5 |
| | - комплексні | 1 | 91 | 13 | 114,5 | 14 | 205,5 |
| | - ботанічні | 4 | 243,2 | 29 | 220,8 | 33 | 272,2 |
| | - зоологічні | 1 | 13 | - | - | 1 | 13 |
| | - гідрологічні | 2 | 73 | 12 | 56,2 | 14 | 129,2 |
| | - геологічні | - | - | 2 | 2,8 | 2 | 2,8 |
| 6 | Дендрологічні парки | 1 | 29,5 | - | - | 1 | 29,5 |
| 7 | Зоологічні парки | 1 | 11,6 | - | - | 1 | 11,6 |
| 8 | Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва | 2 | 39 | 12 | 128 | 14 | 167 |
| 9 | Державні заповідні урочища | - | - | 96 | 3188,2 | 96 | 3188,2 |
| | ВСЬОГО: | 27 | 64957,6 | 279 | 116322,8 | 306 | 181280, 4 |
На виконання п.5 Указу Президента України від 23.05.2005р. № 838 „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” в області продовжуються роботи щодо встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі. З обласного природоохоронного фонду в 2009 році на вказані заходи виділено 480 тис.грн.
З метою забезпечення подальшого розвитку та удосконалення мережі об’єктів природно-заповідного фонду, посилення контролю за дотриманням охоронного режиму на заповідних територіях продовжується робота з переоформлення технічної документації на заповідні об’єкти, винесення в натуру меж об’єктів природно-заповідного фонду.
Указом Президента України №1039/2009 від 11грудня 2009року створено національний природний парк „Дермансько-Острозький”.
Продовжується робота з землекористувачами та землевласниками щодо узгодження меж і площ проектованого національного природного парку „Нобельський” на території Зарічненського району.
В області розроблена та затверджена сесією Рівненської обласної ради „Програма розвитку природно-заповідного фонду та формування регіональної екологічної мережі Рівненської області на 2010-2020рр.” . Програмою передбачено створення на території області 2 національних природних парків („Нобельський” – в Зарічненському районі, „Надслучанський” – в Березнівському районі) та ряд інших об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення. Також, передбачено винесення в натуру об’єктів природно-заповідного фонду області, проведення моніторингових обстежень та створення автоматизованих інформаційних банків даних природно-заповідного фонду області, формування екологічної мережі, створення регіональних ландшафтних парків.
До репрезентативної мережі області віднесено ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля. Область за рівнем заповіданості входить в п’ятірку кращих по Україні. За оцінкою багатьох спеціалістів відсоток заповіданості Рівненщини мав би бути ще більшим - не менше 10 %.
Зважаючи на унікальність природних комплексів Рівненщини, виявлення в минулі роки нових місць зростання видів рослин, занесених до Червоної Книги України, можливості по розширенню природно-заповідного фонду області ще не вичерпані.
Виходячи з існуючих якісних та кількісних показників природно-заповідного фонду, умов сучасного господарювання та з метою забезпечення виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2009 р., пріоритетними проблемами в галузі заповідної справи, що потребують розв’язання, є:
збільшення площі та формування оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду;
інвентаризація сучасного стану та організація систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об’єктів;
створення та ведення кадастру природно-заповідного фонду;
вжиття заходів щодо збереження природно-заповідного фонду;
забезпечення реалізації заходів щодо формування регіональної екологічної мережі;
вдосконалення режиму охорони та використання інших природних територій, що особливо охороняються.
З метою вирішення пріоритетних проблем потрібно вжити комплекс організаційних заходів, а саме:
забезпечити розробку проектів організації територій та підтримання регіональних ландшафтних парків;
продовжувати роботи щодо розширення існуючих та створення нових заповідних об’єктів;
забезпечити поетапну інвентаризацію та розробку науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення встановленого режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів.
5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
Природно-рекреаційні ресурси є основою розбудови спеціалізованих закладів короткочасного та тривалого розміщення людей з метою задоволення їхніх рекреаційних потреб: лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх, спортивних. Звичайно їх розташовують за межами постійного проживання людей, на територіях, що характеризуються певним рекреаційним потенціалом.
Природні рекреаційні ресурси - природні та природно-технічні геосистеми, тіла, явища природи, які мають комфортні властивості для рекреаційної діяльності та можуть бути використані для її організації впродовж певного часу. Напрям рекреаційної діяльності визначається економічними і соціальними потребами суспільства, загальною культурою населення. Він пов'язаний з обсягом і характером відрізків вільного часу і потребує для реалізації особливих властивостей простору. Рекреаційна діяльність - невід'ємна частина сучасного способу життя. Залучаючи у сферу цієї діяльності природні об'єкти, культурні комплекси, технічні системи та інші складові рекреаційного потенціалу, людина знаходить або формує, а суспільство розвиває особливі територіальні рекреаційні системи.
Рівненщина має різноманітні природні рекреаційні ресурси (кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафтні, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі тощо). Характеристика рекреаційних ресурсів містить дані про якість природних умов, площу або об'єм, на які ці якості поширюються, тривалість періоду, впродовж якого виявляють свою дію певні якості.
Одним з найважливіших чинників лікувальної рекреації є наявність природних мінеральних вод. За існуючою класифікацією їх поділяють на вісім основних бальнеологічних груп: мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей, вуглекислі, сірководневі, залізисті та миш'якові, йодобромні, радонові, боровмісні та слабкомінералізовані з високим вмістом органічних речовин. На Рівненщині найбільш поширеними є хлоридно-натрієві мінеральні води миргородського типу і залягають на глибинах від 70-80 до 750 м. запаси цих вод розвідані в Жобрині та Олександрії Рівненського району, Степані Сарненського району та Острозі.
Слабомінералізовані залізисті води вивчені в районі Клесова Сарненського району, Корця, Володимирця.
Ресурси підземних мінеральних вод заслуговують на подальші дослідження з метою використання їх в лікувальних цілях.
5.4.3. Історико-культурна спадщина
В області функціонує три заповідники: історико-культурні заповідники в м.Дубно, м.Острог, державний історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви” в с.Пляшева Радивилівського району. До складу заповідників входять комплекси (ансамблі) пам’яток, що мають особливу культурну цінність.
У області на державному обліку перебуває 2933 об’єкти культурної спадщини, з них: 1088 – археології, 1761 – історії, 84 – монументального мистецтва. Також на державному обліку перебуває 335 пам’яток архітектури та містобудування, з них 239 пам’яток місцевого значення і 96 пам’яток національного значення. Культових споруд в області налічується 248, що становить 74 відсотки від загальної кількості пам’яток.
Відповідно до Програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини в Рівненській області на 2004-2010 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 20.08.2004 р. № 392 та схваленої розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.06.2004 р. № 280, управлінням з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації проводиться постійний моніторинг об’єктів культурної спадщини. Стан збереження пам’яток, в переважній більшості, задовільний. Об’єкти, які передані в користування, утримуються в задовільному стані. Рішенням обласної ради від 11.08.2006 р. № 77 затверджено Регіональну програму збереження культових споруд – пам’яток архітектури місцевого значення Рівненської області на 2006-2010 роки. Заходи Програми реалізуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, користувачів пам’яток, громадських організацій, інших джерел, не заборонених законодавством. За період реалізації програми на проведення реставраційно-ремонтних робіт на культових будівлях з обласного бюджету виділено 1 млн. гривень і проведено робіт на 44 об’єктах – пам’ятках архітектури культового призначення.
Рішенням обласної ради від 20 квітня 2005 року № 551 затверджено Комплексну програму паспортизації об’єктів культурної спадщини Рівненської області до 2010 року. За 2005-2009 роки з обласного бюджету виділено 334 тис.550 грн. і виконано паспортизацію 66 пам’яток архітектури місцевого значення.
Також в області функціонує 11 державних музейних закладів. Це Рівненський обласний краєзнавчий музей, музей Уласа Самчука, сім районних державних музеїв (Березнівський краєзнавчий музей, Млинівський краєзнавчий музей, Дубровицький історико-краєзнавчий музей, Радивилівський краєзнавчий музей, Костопільський краєзнавчий музей, Корецький історичний музей, Зарічненський краєзнавчий музей).
Негативного природного та техногенного впливу на стан об’єктів культурної спадщини в 2009 році в області не зафіксовано.
5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
Рівненська область по праву може претендувати на один з найоригінальніших регіонів України. Рівненщина – глибоко історична земля, що повниться численними пам’ятками природи, архітектури, культури та унікальними об’єктами, аналогів яким нема у інших регіонах. Тут же є і приваблива етнографічна база для розвитку сільського туризму: майстри з ткацтва, лозоплетіння, різьби по дереву, народної вишивки. Збереглися унікальні зразки фольклору та народних звичаїв.
Рівненщина подарувала світу Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають на вірність країні президенти України, першу у східних слов’ян академію в Острозі, Острозьку типографію і перший український „Буквар”. Вона славиться гучними іменами науковців, письменників та героїв визвольної війни.
В Рівненському обласному краєзнавчому музеї зберігається найдревніша українська ікона, написана в ХІІІ ст. – Богородиця Одигітрія. А на півночі області в урочищі „Юзефінська дача” до цих пір росте дуб князя Ігоря – найстаріший в Україні, чий вік перевищує 1300 років. В с. Сварицевичі (в єдиному місці в країні) зберігся древній дохристиянський обряд „Водіння куста”. Крім того, лише в рівненських селах можна побачити вулики -борті. Історія розвитку такого виду бджільництва перевищує навіть час зародження вищезгаданого обряду.
Найбільшим багатством Рівненської області є унікальне природне середовище. Територія має найбільший показник залісненості України (40%) та один з найбільших рівнів заповіданості території. До основних об’єктів природно-заповідного фонду України належить Рівненський природний заповідник, що є найбільшим в країні. Він складається з чотирьох масивів, які розташовані в різних районах області. До складу заповідника входять найкрасивіші озера українського Полісся: озера Сомине та Біле. На території області розташовані також 3 регіональні ландшафтні парки: „Надслучанський”, „Дермансько-Мостівський”, „Прип’ять-Стохід”.
Крім того, в області нараховується понад 3 тисячі пам’яток історії, архітектури та монументального мистецтва, 800 культових закладів, серед яких 242 – пам’ятки архітектури (69 – національного, 173 – місцевого значення). На території Рівненщини розташовано 15 монастирів, відомих далеко за межами області.
Для області також характерні унікальні замкові споруди, що у давні часи носили оборонне значення.
В області діють Державні історико-культурні заповідники м. Дубно та м. Острога, Державний історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви”.
Санаторно-оздоровчу мережу області складають понад 50 закладів: санаторії, оздоровчі комплекси, дитячі табори, будинки відпочинку. Найвідоміші серед них – санаторії “Червона калина”, “Горинь”, “Хрінники” та база відпочинку „Сосновий бір”.
Усе це - багатий та неповторний потенціал для розвитку усіх видів туризму, створення позитивного іміджу області.
Однак, інтенсивний розвиток сучасної туристичної індустрії, за умови нераціонального використання природних ресурсів, може спричинити погіршення екологічного стану об’єктів рекреації і туризму. Адже, туризм є широкою і надзвичайно охоплюючою практикою використання природи людиною. У зв’язку з цим, при розробці програм розвитку туризму та інших заходів щодо регулювання галузі туризму, все більша увага приділяється попередженню негативного впливу туристичної галузі на природне середовище.
Так, в області діє регіональна програма розвитку туризму до 2010 року, затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації 15.11.2002 № 662, якою передбачено реалізацію заходів щодо розвитку та збереження туристичних регіонів і об’єктів області, раціонального та екологічно-збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області для потреб туризму.
Крім того, пріоритетним напрямком розвитку туризму в області є сприяння розвитку сільського туризму, як інструменту виховання екологічної свідомості. Так, відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 02.08.2006 № 331 „Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму в Рівненській області на 2006-2010 роки” реалізується ряд заходів щодо підтримки розвитку цього виду діяльності.
На Рівненщині вперше в Україні запроваджена практика мікрокредитування власників особистого селянського господарства на розвиток сільського туризму.
Послуги сільського туризму надають 80агросадиб у 15районах області.
З метою підтримки розвитку сільського туризму другий рік поспіль проведена акція „Відпочивайте на Рівненщині”.Протягом місяця в ефірі 6радіостанцій, 3телеканалів та на сторінках 7обласних газет подавалися рекламно-інформаційні матеріали про переваги відпочинку на Рівненщині.
З метою підтримки розвитку сільського туризму організовані та проведені виїзний навчальний тур для голів сільських та селищних рад в Закарпаття,виїзний навчальний тур в смт.Гриців Хмельницької області.
Створений та систематично оновлюється туристичний Інтернет-портал-tourizm.rv.ua.
Крім того, нові туристичні маршрути розробляються з урахуванням об’єктів інфраструктури сільського туризму.
Поширення екологічних знань передбачається й під час здійснення екскурсійної діяльності, зокрема під час проведення екскурсій для молоді та дітей шкільного віку.