Авторський колектив Баранова Л. М

Вид материала

Документы

Содержание Регулюванню підрядних відносин в будівництві Поняття та значення договору будівельного підряду. Зобов 'язання, що виникають у зв'язку з виконанням робіт Ціна договору визначається кошторисом (ч. 1 ст. 877 ЦК). Строк Права та обов'язки сторін за договором. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з виконанням робіт 251 Замовник має наступні права Зобов'язання, що виникають у зв'язку з виконанням робіт Відповідальність сторін. Зоєш'язання, що виникають у зв'язку з виконанням робіт Зобов'язання, що виникають у зв'язку з

Подобный материал:

• Авторський колектив, 3197.04kb.
• План Колектив як соціокультурне середовище виховання І розвитку. Підходи до розробки, 95.42kb.
• Методичні рекомендації./ Міністерство охорони здоров’я України. Український інститут, 237.8kb.
• Особистісно орієнтований підхід до дитини в умовах гуманізації освіти, 61.12kb.
• Модульні тестові завдання з української мови, 1094.7kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів біблійна історія, 1740.7kb.
• Програма виховання дітей дошкільного віку Затверджено, 4983.02kb.
• Я україни національна академія медичних наук україни протоколи надання медичної допомоги, 756.31kb.
• Авторський договір про передачу невиключних майнових прав на використання твору, 57.88kb.
• Әл фараби атындағы ҚазҰУ кітапханасына түскен әдебиеттер, 607.18kb.

§ 3. Будівельний підряд

Будівництво - процес створення нових, а також розширення, реко­нструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів ви­робничого і невиробничого призначення, пускових комплексів.

Серед способів здійснення будівництва таких, як: підрядний, гос­подарський та змішаний, основним є підрядний, при якому будівель­ні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними організаціями, наслідком чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовником і підрядником, які пов'язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії - здачі об'єкта будівництва.

Регулюванню підрядних відносин в будівництві присвячений § 3 гла­ви 61 ЦК (статті 875-886) «Будівельний підряд», який за ЦК 1963 p. іменувався «Договором підряду на капітальне будівництво».

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підря­ду застосовуються загальні положення ЦК про підряд, якщо спе­ціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого поло­ження, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків (ст. 838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов'я­зань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо.

Між тим будівельний підряд, крім родових ознак договору підря­ду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет - будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає можливість розглядати його як самостій­ний вид договору підряду.

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться у нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансо­вого тощо.

В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво Оновилося, хоча цей процес триватиме і надалі. До нормативно-пра­вових актів в галузі будівництва належать закони України «Про ін­вестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. № 1560-ХІІ¹, «Про ос­нови містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХП², «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 p. № 687-XIV³, «Про за­купівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. № 1490-Ш⁴, «Про майнову відповідальність за порушення

1 Відомості Верховної Ради України. -1991. - № 47. - Ст. 646.

² Відомості Верховної Ради України; -1992. - № 52. - Ст. 683.

³ Відомості Верховної Ради Україии. -1999. - № 31. - Ст. 246.

⁴ Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 20. - Ст. 148,.

умов договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будів­ництві об'єктів» від 6 квітня 2000 р. № 1641-ІП¹; Положення про дер­жавний архітектурно-будівельний контроль, затверджений постано­вою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р.², Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та про­ведення їх комплексної державної експертизи, затверджений поста­новою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р.³. Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за дого­вором підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів, затвер­джений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. № 609⁴, Порядок державного фінансування капітального будівни­цтва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764⁵, тощо.

Характерною особливістю законодавства в галузі будівництва є те, що воно включає нормативно-технічні акти, до яких відносять бу­дівельні норми та правила⁶, державні стандарти, що регламентують техніко-економічні основи будівництва з урахуванням особливостей будівельних робіт.

Рекомендаційний характер мають відомчі нормативні акти, зокре­ма Положення про підрядні контракти в будівництві України, затвер­джене науково-технічною радою Міністерства у справах будівництва і архітектури (протокол від 15 грудня 1993р. № 9)⁷, Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з супідряд­ними організаціями, затверджене науково-технічною радою Держав­ного комітету України у справах містобудування і архітектури (про­токол від 14 грудня 1994р. № 4)⁸.

Поняття та значення договору будівельного підряду. Поняття до­говору будівельного підряду дається у ч. 1 ст. 875 ЦК. Відповідно до неї за договором будівельного підряду підрядник зобов 'язується збу­дувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші бу­дівельні роботи згідно з проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов 'язується надати підрядникові будівельний майдан­чик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обоє 'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи й оплатити їх.

¹ Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 27. - Ст. 212.

² ЗПУкраїни.- 1993.-№9.-Ст. 179.

³ Урядовий кур'єр. - 2002. - № 96. - 29 трав.

⁴ Урядовий кур'єр. - 2004. - № 101. - 2 черв.

⁵ Офіційний вісник. - 2001. - № 52. - Ст. 2374.

⁶ Див., напр.: Правила визначення вартості будівництва ДБН ДЛ.1-1-2000, затвер­
джені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики
України від 27 серпня 2000 р. № 174. •--

⁷ Все о бухгалтерском учете. -«1999..TtJfe 41. -Дйяая ,,._t ,_d ,в , . , :, ; :•:%

⁸ Там само. ї ;а!\ШЗПкІ« ОГГОІ'ШОП ЭНВЕВИЙ .ВШНЯОМ8С

Розділ XI

ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 249





• Привертає увагу той факт, що в легальному визначенні не містить­ся вказівка, що підрядник здійснює роботу на свій ризик. Хоча зако­нодавець не виключає можливості у договорі вказати, що робота ви­конується на ризик підрядника (ч. З ст. 882 ЦК).

Аналіз легального визначення дає підставу вважати цей договір -двостороннім, оплатним та консенсуальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 875 ЦК договір будівельного підряду укла­дається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, ре­конструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зо­крема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пускона­лагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнахо­дженням об'єкта. Таким чином, законодавець відповідно до характе­ру будівельних робіт і сфери їх виконання виділяє декілька видів договору будівельного підряду: договір на проведення нового будів­ництва (новобудови), при якому воно здійснюється на новому май­данчику на підставі початкової затвердженої проектно-кошторисної документації; договір капітального ремонту будівель (споруд), яким охоплюються ремонтні роботи основних засобів, внаслідок чого збільшується строк їх служби або поліпшуються якісні характеристи­ки (потужність, продуктивність тощо); договір на реконструкцію (технічне переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд; договір на виконання монтажних, пусконалагод­жувальних та інших робіт.

Сторонами договору будівельного підряду є підрядник і замовник.

Підрядник - особа, що спеціалізується на виконанні будівельних робіт, і у випадках, передбачених законом, має ліцензію на їх здій­снення.

Замовник - юридична чи фізична особа.

Умови договору будівельного підряду. Істотними умовами догово­ру слід вважати - предмет, ціну та строк договору. Предмет - це кін­цевий результат діяльності підрядника, тобто відповідний об'єкт бу­дівництва (будівельні роботи).

Ціна договору визначається кошторисом (ч. 1 ст. 877 ЦК).

Строк - це час, необхідний для виконання передбачених догово­ром робіт. У договорі будівельного підряду визначається не тільки початок і закінчення робіт в цілому, строки завершення окремих ета­пів робіт, а й гарантійні строки експлуатації об'єкта.

Права та обов'язки сторін за договором. Враховуючи специфіку договору, законодавець суттєво розширив права та обов'язки сторін договору порівняно з тими, що закріплені ЦК у загальних положен­нях про підряд. При цьому ЦК зберіг загальний для всього підряду принцип розподілу ризиків між сторонами. Так, відповідно до ст. 880 ЦК ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежать від замовника. Вказане повністю відповідає положенням ст. 876 ЦК,

згідно з якою власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник. Ризик підряд­ника щодо результатів робіт припиняється з моменту прийняття їх за­мовником. Так, відповідно до ч. З ст. 882 ЦК замовник, який поперед­ньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або по­шкодження не з вини підрядника, у тому числі у випадках, коли дого­вором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва вна­слідок непереборної сили до спливу встановленого договором бу­дівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у випадку неможли­вості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від за­мовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановле­но договором (ч. 5 ст. 879 ЦК).

На замовника покладається специфічний обоє 'язок, що не зустрі­чається у інших видах договорів підрядного типу, метою якого є створення належних умов для виконання робіт. Відповідно до закону замовник зобов'язаний надати підрядникові підготовлений будівель­ний майданчик (фронт робіт), тобто отримати дозвіл на виконання будівельних робіт-документ, яким посвідчується право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітально­го ремонту будинків, споруд й інших об'єктів, розширення і техніч­ного їх переоснащення, у відповідності із затвердженою проектною документацією, підключення до інженерних мереж та споруд тощо. Надання дозволу регулюється відповідним Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим на­казом Державного комітету з будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 р. № 273^і, і яке обов'язкове для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від відомчої належності, джерел фінансування тощо. Виконання будівельних ро­біт без зазначеного вище дозволу забороняється, хоча на певні бу­дівельні роботи він не вимагається, зокрема на поточний ремонт бу­дівель та споруд без зміни призначення приміщень, відновлення або улаштування нових тротуарів тощо (п. 4 вказаного Положення).

Замовник зобов'язаний передати затверджену проектно-кошто­рисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядни­ка. Проектно-кошторисна документація - це сукупність документів, які визначають економічне і виробничо-технічне обґрунтування май­бутнього будівництва, тобто обсяг і зміст робіт й інші вимоги, що ставляться до робіт та до кошторису. До такої документації входять креслення, пояснювальні записки, кошторис й інші матеріали. Дана документація не тільки техніко-економічна, а й юридична підстава

1 Офіційний вісник України.-2000.-№ 52.-Ст. 2298. " .КілЛт,



250
Розділ XI

будівництва. У договорі будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст цієї документації, а також, яка із сторін і у який строк зо­бов'язана надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 ЦК).

Договором може бути на замовника покладено обов'язок мате­ріально-технічного забезпечення будівництва (ч. 1 ст. 879 ЦК). За правилом, це забезпечення технологічним, енергетичним, електро­технічним обладнанням і апаратурою. Хоча не виключається, що це можуть бути і матеріали.

Замовник повинен сприяти підрядникові у забезпеченні будівниц­тва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг¹ (ч. 1 ст. 879 ЦК). У договорі можуть бути передбачені випадки і порядок надання підряднику в користування необхідних для здійснення робіт споруд і будівель, забезпечення транспортуван­ня вантажів тощо.

Замовник, якщо це встановлено у договорі, повинен застрахувати об'єкт будівництва або комплекс робіт.

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сто­рін обставин замовник повинен оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, з цим пов 'язані (ч. 6 ст. 879 ЦК).

Головним обов'язком замовника є прийняття об'єкта або за­кінчених будівельних робіт та їх оплата. Передання та прийняття ро­біт - одна з найголовніших стадій договору будівельного підряду, в якій повинні брати участь обидві сторони. При отриманні від підряд­ника повідомлення про виконання робіт і готовність їх передання за­мовник негайно має почати їх прийняття, тобто організувати та здійс­нити прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У випадках, передбачених законом або іншими норма­тивно-правовими актами, у прийнятті робіт повинні брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самовря­дування.

Прийняття робіт можливо як після повного їх завершення, так, якщо це передбачено договором, після завершення окремих етапів робіт. ЦК передбачає, що передання і прийняття виконаних робіт оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується у акті; і він під­писується другою стороною. Між тим, якщо суд визнає мотиви від­мови від підписання акта обґрунтованими, зазначений акт може бути визнаний судом недійсним.

Можливі випадки, коли з характеру робіт випливає необхідність попереднього їх випробування. Для таких випадків встановлено спе­ціальний порядок прийняття, а саме воно може здійснюватися лише у

¹ Ці послуги замовник завжди надавав підряднику, а перелік їх містився у пп. 28-36, Правил про договори підряду на капітальне будівництво 1986 р. // СП СССР. - 1987. -№4.-Ст. 19.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 251

разі позитивного результату попереднього випробування. Вказаний порядок може бути встановлено у договорі.

Замовнику надається право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної у договорі мети і котрі не можуть бути усунені ні підрядником, ні замовником. Причому закон під неможливістю усу­нення таких недоліків передбачає не тільки ті випадки, коли сторони договору не можуть провести відповідні роботи, а й не можна знайти третю особу, яка це могла б зробити (ч. 6 ст. 882 ЦК).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудовано­го об'єкта (виконаних робіт), хоча договором може встановлюватися й інший порядок розрахунків. Так, у договорі може бути передбачено право замовника сплатити встановлену договором частину ціни ро­біт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку (ч. 5 ст. 884 ЦК).

На замовника покладається обов'язок заявити підряднику в розум­ний строк про виявлені протягом гарантійного строку експлуатації об 'єкта будівництва недоліки (ч. 4 ст. 884 ЦК).

Замовник має наступні права:

вносити зміни до проектно-кошторисної документації до почат­ку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, вик­ликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначе­них договором (ч. 1 ст. 878 ЦК);

здійснювати контроль та нагляд за будівництвом, приймаючи від свого імені відповідні рішення¹. Слід зазначити, що закон дозволяє здійснювати вказане право замовнику не тільки особисто, а й із залу­ченням для цього спеціалізованої організації або спеціаліста, для чо­го замовнику надається право укласти з ними договір про надання та­кого виду послуг (договір доручення тощо). Застосування фігури «інженера» («інженерної фірми») при виконанні будівельних робіт, включаючи й етап прийняття виконаної роботи, відоме міжнародній практиці², а на сьогодні воно знайшло застосування і в оновленому цивільному законодавстві (наприклад, РФ - ст. 749 ЦК РФ). Функції та повноваження такого спеціаліста (спеціалізованої організації) ви­значаються у договорі будівельного підряду (ч.З ст.881 ЦК).

До обов'язків підрядника закон відносить г

- матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо у дого-

¹ Якщо будівельні роботи виконуються за рахунок коштів Державного бюджету
України, республіканського бюджету АРК, місцевих бюджетів, коштів державних і ко­
мунальних підприємств, установ та організацій, встановлюється контроль за дотриман­
ням сторонами договірних зобов'язань, що здійснюється спеціальними органами (див.:
Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором
підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів, затверджений постановою Ка­
бінету Міністрів України від 12 травня 2004 p.).

² Див.: Международное частное право / Сб. нормат. док.; Составитель Н. Ю. Ерпы-
лева. - М., 1994. - С. 181 та наступ.



252
РоздЬХІ

ворі не встановлено інше. В цьому випадку він несе ризик неможли­вості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;

- надання замовникові проектно-кошторисної документації, як­
що це передбачено у договорі;

-здійснення будівництва та пов 'язаніз ним будівельні роботи від­повідно до проектної документації;

• виконання усіх робіт, визначених у проектно-кошторисній доку­
  ментації;
  
• повідомлення замовника про виявлені в ході будівництва не вра­
  ховані необхідні додаткові роботи, здійснення яких призводить до
  збільшення кошторису; у разі неодержання від останнього в розум­
  ний строк відповіді - зупинення відповідних робіт з віднесенням
  збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звіль­
  няється від відшкодування названих збитків, якщо доведе, що у про­
  веденні цих робіт немає необхідності (ч. З ст. 877 ЦК). Між тим, якщо
  підрядник виконає додаткові роботи без згоди замовника, він не по­
  збавляється права на їх оплату і відшкодування завданих цим збитків,
  коли доведе, що це було необхідним у інтересах замовника, зокрема у
  зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або
  пошкодження об'єкта будівництва ч. 4 ст. 877 ЦК). Таким чином,
  законом встановлені особливості проведення додаткових робіт при
  договорі будівельного підряду, бо за загальним правилом (§ 1 цієї
  глави) питання про їх проведення теж вирішується замовником за по­
  передженням підрядника, але якщо останній цього не зробить, він зо­
  бов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою догово­
  ром (ч. 4 ст. 844 ЦК);
  

—страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо ін­ше не встановлено договором, з наданням замовнику в порядку, пе­редбаченому договором, доказів укладення цього договору, включа­ючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застра­ховані ризики. При цьому страхування не зменшує зобов'язань та від­повідальності сторін за договором;

-усувати за свій рахунок недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, якщо вони допущені з його вини (або з вини субпідрядника). Договором може бути передбачений обов'язок під­рядника усувати на вимогу замовника таза його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає. Але підрядник має право відмовитися від виконання цього обов'язку, якщо усунення недоліків не пов'язано безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснено під­рядником з незалежних від нього причин (ст. 885 ЦК).

Специфіка договору будівельного підряду відбивається і на правах підрядника. Так, підрядник може відмовитися від договору в наступ­них випадках: коли, по-перше, прийде до висновку про неможливість використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, на­даного замовником, без погіршення якості виконуваних робіт. При

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 253

цьому він також має право вимагати від замовника сплати ціни робо­ти пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих вказаною сумою (ч. З ст. 879 ЦК); по-друге, коли замов­ник прагне внести зміни до проектно-кошторисної документації, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять від­сотків визначеної у кошторисі ціни, він може дати на це згоду (ч. 2 ст. 878 ЦК).

Відповідальність сторін. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору визначається статтями 883 та 886 ЦК і настає при наявності загальних підстав цивільно-правової відпо­відальності. Між тим особливістю відповідальності підрядника у до­говорі будівельного підряду є відповідальність за дії інших осіб («чу­жу» вину), оскільки саме у цьому договорі широко застосовується система генерального підряду, при якій підрядник відповідає перед замовником за порушення субпідрядником свого обов'язку, а перед субпідрядником - за невиконання або неналежне виконання замовни­ком своїх обов'язків.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань підрядник і замовник несуть встановлену договором або законом¹ відповідаль­ність, яка реалізується у стягненні неустойки (пені) і відшкодуванні збитків у повному обсязі, тобто заподіяних (реальних) збитків і упу­щеної вигоди, якщо не доведуть, що ці порушення сталися не з їх вини.

Відповідно до ЦК підрядник відповідає: за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові; за інші пору­шення договору.

Законодавець зберіг положення, яке передбачалося і у раніше чин­ному законодавстві: суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються йому у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ст. 883 ЦК).

Якщо інше не встановлено у договорі, підрядник гарантує досяг­нення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній до­кументації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Останній становить де­сять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший га­рантійний строк не передбачено договором або законом. Названий строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуату­ватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

¹ Так, при виконанні робіт на будівництві об'єктів, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Рес­публіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій загальні правові засади майнової відповідальності встановлені у Законі України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будівництві об'єктів» від б квітня 2000 р. Відповід­но до цього Закону на сторони договору покладається обов'язок стягувати неустойку (nemo) та вимагати відшкодування збитків з винної сторони.

254

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного , строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зно­су об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації чи непра- .вильності інструкції щодо його експлуатації, розроблених самим за-. мовником або залученими ним іншими особами; неналежного -ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником чи залученими ним третіми особами (ч. 2 ст. 884 ЦК).

§ 4, Підряд на проектні та пошукові роботи

Іа договором підряду на проведення проектних та пошукових

робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошуко­ві роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК).

Здійсненню будівельних робіт завжди передує проведення пошу­кових і проектних робіт. Пошукові роботи полягають у інженерно-ге­ологічних, гідрометеорологічних, екологічних (та інших залежно від призначення об'єкта) розвідках і узгодженні їх результатів, підготов­ці виділеної під забудову земельної ділянки з визначенням на місце­вості прив'язки до розташування об'єкта, підборі матеріалів і визна­ченні найбільш оптимальних умов майбутнього будівництва. По­дальше проектування будівництва може здійснюватись з урахуван­ням всіх умов зведення майбутнього об'єкта, позитивного економіч­ного обгрунтування будівництва і наявності згоди та висновків всіх необхідних інстанцій. Після цього розробляється проект і кошторис будівництва. Проектна документація складається з урахуванням ре­зультатів, отриманих у ході проведення пошукових робіт.

Проект будівництва, як правило, підлягає державній експертизі, яка проводиться спеціалізованими установами. За умови позитивного висновку державної експертизи проект і кошторис виконавець обго­ворює із замовником, який має право прийняти їх без обмовок і засте­режень або висловити побажання щодо йото доопрацювання і внесен- ня відповідних змін. За умови відсутності суттєвих розбіжностей стосовно змісту проекту між проектувальником і замовником скла- дається та підписується акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації. У подальшому будівництво повинно здійснюватись у відповідності з цією документацією, з урахуванням будівельних норм і правил, а також інших умов договору та чинного законодавства.

Залежно від бажання замовника і ступеня складності об'єкта бу­дівництва виконання всіх робіт може здійснюватись однією організа­цією (генеральним підрядником). Як правило, такий обов'язок за до- говором може брати на себе спеціалізована будівельна організація, яка здійснює весь комплекс пошукових, проектних і будівельних ро­біт. Враховуючи це, таку організацію іменують генеральним підряд-

ЗОЄШ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 255

виком. Вія може залучати да вроведешш окремих видів робіт субпід­рядні організації і використовувати інші варіанти побудови дого­вірних зв'язків з контрагентами. Замовник може також укласти дого­вори з декількома контрагентами,, які спеціалізуються на виконанні окремих видів вказаних робіт.

Договір на виконання пошукових і проектних робіт є одним з різ­новидів договору підряду, а тому, є консенсуальннм, двостороннім та відплатним.

Права, обов'язки та відповідальність сторін

Сторони у договорі- замовник і підрядник.

Підрядником виступає - спеціалізований суб'єкт: юридичні і фі­зичні особи, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності ї отримали відповідну ліцензію на здійснення таких видів робіт. До­сить часто — це спеціалізовані проектно-пошукові організації, основ­на мета діяльності яких - виконання зазначених робіт.

Замовниками можуть бути фізичні особи, котрі, як правило, ма­ють статус підприємця, а також юридичні особи приватного і публіч­ного права та держава.

Обов'язки замовника полягають у наступному?

- якщо інше не встановлено договором підряду на проведення
проектних та пошукових робіт, передати підрядникові завдання на
проектування, а такожіншї вихідні дані, необхідні для проектування і
складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проек­
тування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядни­
ком. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту
його затвердження замовником. Оскільки формулювання завдання
досить часто є складним для замовника, це потребує наявності спе­
ціальних знань. Тому замовник може з цією метою скористатися по­
слугами інших осіб, у тому числі і самого» підрядника. У останньому
вигадку завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його за­
твердження замовником;

• сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх
  робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів ро-
  біт або у іншому порядку, встановленому договором чи законом;
  
• використовувати вроектво-кошторисну документацію, одержа­
  ну від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не пере
  давати проектщо-кошторисну документацію іншим особам і не розго­
  лошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;
  
• надавати послуги підрядникові у виконанні проектннх та пошу-
  кювих робіт в обсязі та иа умовах встановлених договором; '
  

• сприяти підряднику у виконанні робіт за договором, зокрема
  шляхом надання необхідної додаткової інформації;
  
• брати участь разом з підрядником у погодженні готової проект-
  

256
Розділ Ш

но-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

- відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із
зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових ро­
біт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

- залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим
до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проект­
ної документації або виконаних пошукових робіт.

Обов'язки підрядника полягають у наступному (ст. 890 ЦК):

• виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення
  проектування та згідно з договором. Підрядник зобов'язаний додер­
  жуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для
  проектування й виконання пошукових робіт, і має право відступити
  від них лише за згодою замовника;
  
• погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із за­
  мовником, а у разі необхідності - також з уповноваженими органами
  державної влади та органами місцевого самоврядування;
  
• передати замовникові готову проектно-кошторисну документа­
  цію та результати пошукових робіт;
  
• не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну доку­
  ментацію іншим особам;
  
• гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права пере­
  шкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за
  договором проектно-кошторисної документації.
  

Відповідальність сторін. Підрядник несе відповідальність за не­доліки проектно-кошторисної документації та виконаних робіт (ст. 891 ЦК). Він відповідає за недоліки проектно-кошторисної доку­ментації та пошукових робіт, включаючи вади, виявлені згодом у хо­ді будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторис­ній документації або у пошукових роботах підрядник на вимогу за­мовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено дого­вором або законом.

Відповідальність замовника визначається положеннями договору. Договором може бути передбачена відповідальність замовника за не­своєчасну оплату виконаних робіт. Зокрема, він може нести відпо­відальність за затримку виплати підряднику авансу та інших, обумов­лених договором, платежів (наприклад, необхідних для фінансування проведення пошукових робіт).

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 257