Geum.ru

Особистісно орієнтований підхід до дитини в умовах гуманізації освіти

Вид материалаДокументы
Подобный материал:


Особистісно орієнтований підхід до дитини в умовах гуманізації освіти


( З досвіду роботи МО класних керівників Книшівської ЗОШ I-III ступенів

Голова МО Інзик Т.В.)


2011-2012 н.р.


Дитина – явище в нашому земному житті,

а не випадковість.

Ш. Амонашвілі


Вчитель – це людина особливої, делікатної професії, адже його основна робота – зона довіри між людьми, зона взаєморозуміння і спілкування. Саме спілкування, а не управління людьми, тому що управління передбачає перевагу у віці, становищі, авторитет, а для спілкування якраз і недопустима перевага. Спілкування за принципом «рівний – рівному» пропонує зняття бар’єрів, які розділяють колектив педагогів і колектив дітей, перетворення тих і інших у єдиний загальношкільний колектив.

В умовах сучасної школи стрижнем у всій діяльності педагога, класного керівника є її гуманістична спрямованість, яка базується на принципі гуманізму, що асоціюється з любов’ю до людини, людяністю, такими якостями, як Доброта, Чуйність, Милосердя, Співчуття, Співпереживання. Вони визначають те, на чому тримається світ і що є неперевершеними людськими цінностями.

Як гуманістичний ідеал самоцінність особистості визначає зміст і призначення діяльності класного керівника, а її цінності тією чи іншою мірою відображають гармонію суспільних і особистісних інтересів, пріоритет загальнолюдських цінностей (добро, істина , мир, здоров’я, милосердя, допомога іншій людині тощо.)

Наша країна крокує до європейського простору, і мова йде про створення нової школи XXI ст.., яка плекала б творчу особистість, творила умови для повноцінного фізичного, інтелектуального, духовного розвитку дитини. Це спонукає до подолання усталених стереотипів, застарілих цінностей і підходів, пошуку нових ідей. А називається така школа школою життєтворчості, і базується вона на педагогіці життєтворчості, головна мета якої – плекання людини як творця, як проектувальника власного життя, суб’єкта соціальної творчості., де дитина розглядається як мірило всіх речей, дитина перебуває в центрі педагогічної уваги. В цьому суть особистісно орієнтованого підходу до дитини на сучасному етапі. Мета його – сприяння становленню і розвитку особистості; основна лінія поведінки – не притягувати вихованця до заздалегідь відомих стандартів, а координувати свої очікування і вимоги, максимально розгорнути можливості особистісного росту учня, що помічаються під час спілкування; способи спілкування – розуміння, визнання і прийняття іншого.

Гуманно-особистісний освітній процес будується на цілісності природи дитини, заперечує авторитарне ставлення до неї, базується на гуманістичних засадах.

Гуманна педагогіка на відміну від авторитарної пропонує творчий пошук, співробітництво, звернена на духовність, серце дитини, де знання мисляться як необхідна умова творчості, гуманна педагогіка виховує дітей самим життям, гуманна педагогіка - діалогічна, несе дітям радість спілкування, дарує вільний вибір, стверджує особистість.

Кожний класний керівник Книшівської школи починає свою роботу з того, що спільно з психологом детально вивчає кожну дитину, її здібності, нахили, інтереси, характер, темперамент. Важливо, щоб не тільки класний керівник , але й сама дитина усвідомила і полюбила себе як особистість. Виховний процес, орієнтований на особистість, не може обійтися без звернення дитини на саму себе. Дитину слід навчити осмислювати свої спонуки, прогнозувати наслідки власних вчинків для себе та інших людей, узгоджувати цілі власної поведінки із засобами їх досягнення.Тому часто практикуємо у роботі тести, які спонукають дитину вивчити себе: «Який ти є ?», «Чи справжній ти друг?», «Чи вмієш ти спілкуватися з людьми?», «Як у тебе з почуттям гумору?», «Чи багата у тебе фантазія?», «Чи вразлива ти людина?» та ін. Важливо, щоб дитина усвідомила, що наявність у неї недоліків – це нормально. Тільки треба зрозуміти їх і намагатися боротися з ними. З цією метою проводимо заходи: колективне ігрове спілкування «Чарівний стілець», «Чи любиш ти себе?», рольова гра «Сам собі вихователь», тренінги «Кроки до успіху», «Як подолати невдачу?», складання індивідуальних програм саморозвитку «Шлях до себе» та ін.

Реалізувати свої здібності дитина може як у навчанні, так і в позакласній роботі. І на перщому місці тут, на мою думку, є класні доручення. Учнівські доручення в нашій школі вже давно перестали бути формальними. Розподіляючи доручення, класні керівники не призначають учнів, а надають їм повну свободу у вияві своїх бажань та інтересів. Кожен робить те, що йому до душі. Прикладом може бути організація в нашій школі пошукової роботи. Вже кілька років працює загін «Пошук». Члени його вивчали, збирали матеріал про видатних майстрів села, мистецтво вишивки, партизанський рух у рідному краї.

. Нинішньої осені два місяці працювали над проектом «З попелу забуття. Афганські спогади». Ще на початку вересня чітко визначили мету та завдання, розробили план реалізації проекту. В ході роботи учні з власної ініціативи домовлялися про зустрічі з воїнами-афганцями, жителями села, готували запитання, робили фотографії, записували спогади, організували волонтерську допомогу афганцям та їх сім’ям, вивчали матеріали про афганську війну. Результатом став оформлений ними альбом «З попелу забуття. Афганські спогади». Це і є яскравий приклад гуманної педагогіки, що пропонує творчий пошук, співробітництво, виховання дітей самим життям.

Робота кожного класного керівника по вихованню учнів починається , звичайно ж , з планування. Вибираючи форми і способи роботи, класні керівники нашої школи віддають перевагу тим справам, які вибрані учнями та батьками під час колективного планування. Побажання батьків враховуються на перших батьківських зборах, які традиційно проводимо першого вересня, а учнів – на перших учнівських зборах класу. Як правило, такі заходи найбільше відповідають інтересам і потребам учнів і сприяють їхньому розвитку. Пріоритетними тут є ті заходи , що формують в учнів ціннісне ставлення до людей, доброту, милосердя, толерантність. Це, наприклад, акції «Милосердя»(допомога пристарілим, ветеранам, інвалідам, афганцям), психологічний тренінг «Я, ти, ми..», години спілкування «Людське життя як найвища цінність», колективне ігрове спілкування «Конверт життєвих ситуацій», «Добро і зло», «Що означає бути Людиною», твір-роздум «Чи можна вбити словом?»

Особистісно орієнтований підхід до дитини перш за все передбачає розвиток її індивідуальних здібностей, будується у формі співпраці вчителя з учнями, коли вони потрапляють у рівноправні умови: учень має змогу виявити самостійні думки, незалежність, здатність до вибору власної позиції. Класні керівники нашої школи особливу увагу звертають на реалізацію змістової лінії , яку ми визначили провідною у виховній діяльності школи. Це формування в учнів ціннісного ставлення до мистецтва, художньо-естетичне виховання. Один-два рази на місяць проводимо заходи, що спонукають учнів до творчості, реалізації їхніх талантів, виховують вміння цінувати і любити прекрасне, бо людина, яка любить мистецтво, не може бути злою, жорстокою. Це наприклад, уявна гра-мандрівка «У країну мистецтва», творча майстерня «Вишиваночки мої», вечір- зустріч з пісенною творчістю Р.Кириченко «Берегиня української пісні», віртуальна екскурсія «Чарівний світ полотен Катерини Білокур». В школі постійно працюють гуртки народної пісні, «Мистецька вітальня», хореографічна студія Веселка». Учні постійно виступають з концертами не тільки в рідному селі, але й в інших селах району та м. Гадячі.

Не є відкриттям те, що командно-авторитарний стиль роботи з класом відійшов у минуле. Він не виправдає себе у роботі з сучасними дітьми. Розуміючи це, класні керівники нашої школи намагаються не нав’язувати учням свою думку, а провести роботу так, щоб ініціатива йшла від дітей, щоб вони зрозуміли, що з ними рахуються, їх поважають. Тому починаємо розмову з класом словами: «Я хочу з вами порадитися», «Мені потрібна ваша підказка чи допомога», «Є проблема, давайте подумаємо разом, як її вирішити» і т. д. Подібний підхід викличе в учнів відвертість, довіру до класного керівника. І тут можна розраховувати і на співтворчість, і на результат.

Сьогодні принцип гуманізму передбачає визнання людини найвищою цінністю. Він має на меті здійснення соціально-педагогічної діяльності на засадах альтруїзму, людяності , емпатії, прийняття особистості учня з усім його позитивом і негативом. У роботі класного керівника цей принцип повинен стати головним. Але діти не завжди вміють прийняти один одного в колективі як особистість, поважати один одного, пробачати помилки. З власного досвіду знаю, що майже в кожному класі є дитина, що не користується авторитетом серед однокласників, такий собі «ізгой» в колективі. Подолати таку ситуацію в класі дуже важко. Це дуже кропітка робота, яка потребує ретельної підготовки. Провожу анкетування «Що робить тебе Людиною?», відверті бесіди «Чим люди відрізняються від тварин?», «Що таке жорстокість?», гру «обери позицію»: «Поганих людей не буває, є люди невиховані» чи «Погані люди – це ті , які мені не подобаються?», «Про терпимість і людяність», організовую перегляд та обговорення фільму Р.Бикова «Опудало». Думаю, гуманна педагогіка вимагає не тільки гуманного підходу до дитини, але й виховання людяними самих вихованців.

Видатний педагог Ш.Амонашвілі писав: «Дитина – вище творіння Природи і Космосу і несе в собі їхні риси – могутність і безмежність.»Пам’ятаючи це, сучасний педагог повинен керуватися в своїй діяльності святими поняттями Дитина, Гуманність, Духовність, тому що вони - як Педагогічне сузір’я, за яким можна звіряти напрямок думок і стверджувати практику.