О. В. Михайлов господарське законодавство (право) Курс лекцій
| Вид материала | Закон |
- 1. Господарське право. Господарське законодавство, 475.2kb.
- Програма курсу "Господарське законодавство". До лекційного матеріалу входять такі теми:, 153.52kb.
- За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 286.68kb.
- Президія вищої атестаційної комісії україни, 148.41kb.
- Конспект лекцій з дисципліни «Господарське право» (для студентів денної І заочної форм, 1131.42kb.
- Тема Господарське право в системі права України, 50.94kb.
- Курс лекцій Курс лекцій "Макроекономіка" рекомендований для використання в навчальному, 1093.94kb.
- Тема Господарське право в системі права Предпринимательское право. Курс лекций / Под, 221.14kb.
- Курс лекцій спеціальністю 0600101 „Правознавство, 1295.63kb.
- І.І. Мечникова І. В. Іванова, О.І. Бурденюк, С. П. Гвоздій Курс лекцій, 2533.82kb.
Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю – злочин, передбачений ст. 202 Особливої частини КК України.
Здійснення без державної реєстрації, як суб’єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах – карається штрафом від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк.
Здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах – карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років.
Об’єкт даного злочину:
- основний безпосередній – порядок державної реєстрації і ліцензування підприємницької та іншої господарської діяльності, у т.ч. банківської і професійної діяльності на ринку цінних паперів;
- додатковий обов’язковий – система оподаткування, засади добросовісної конкуренції, законні інтереси споживачів.
Об’єктивна сторона злочину може виражатися в одній з трьох форм:
1) здійснення без державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької, у т.ч. банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових установ;
2) здійснення без одержання спеціального дозволу (ліцензії) видів господарської діяльності, які відповідно до законодавства підлягають ліцензуванню, у т.ч. банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових установ;
3) здійснення зазначеної діяльності з порушенням умов ліцензування.
Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Питання про те чи є діяльність підприємницькою вирішується в кожному конкретному випадку.
Господарська діяльність – це будь-яка діяльність, у т.ч. підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхи внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру – автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ліцензія – це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню. Під порушенням умов ліцензування розуміється недотримання винним тих організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, які є обов’язковими для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Банківська діяльність – це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Банківські операції це:
- операції з валютними цінностями;
- емісія власних цінних паперів;
- організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
- здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;
- надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
- придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
- лізинг;
- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
- випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних документів;
- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
Небанківські фінансові установи – це кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, дочірні товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, та які внесені до відповідного реєстру.
Професійна діяльність на ринку цінних паперів – це підприємницька діяльність по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню, випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності. Такими видами діяльності є:
- торгівля цінними паперами;
- депозитарна діяльність;
- розрахунково-клірінгова діяльність;
- діяльність з управління цінними паперами;
- діяльність з управління активами;
- діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
- діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів.
Даний злочин вважається закінченим з моменту, коли внаслідок здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації або господарської діяльності без ліцензії чи з порушенням умов ліцензування особа одержує дохід у великих розмірах. Отримання доходу у великих розмірах має місце тоді, коли його сума у 1000 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Під доходом розуміють всю суму надходжень.
Суб’єкт даного злочину:
1) фізична осудна особа незалежно від громадянства, яка досягла 16-річного віку, у т.ч. особа, яка займається зареєстрованою підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;
2) службові особи юридичних осіб, які приймають та (або) реалізують рішення про здійснення господарської діяльності без належним чином оформленої ліцензії або з порушенням умов ліцензування, а також службові особи, які не забезпечили отримання підприємством, установою чи організацією ліцензії, хоч цей обов’язок покладався на них нормативними актами, установчими документами або трудовим договором.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Обов’язковою ознакою є також мета – прагнення винного отримати від такої діяльності прибуток.
Зайняття забороненими видами господарської діяльності – злочин, передбачений ст. 203 Особливої частини КК України.
Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими статтями КК – карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Ті самі дії, якщо вони були пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності – караються обмеженням волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Об’єкт даного злочину:
- основний безпосередній – встановлений законом порядок зайняття дозволеними видами господарської діяльності.
Об’єктивна сторона цього злочину виражається у зайнятті тими видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, крім випадків, передбачених іншими статтями КК.
Поняття спеціальна заборона – означає не заборону певних діянь взагалі, а відсутність необхідних підстав для їх вчинення конкретною особою, а також зайняття тими видами діяльності, якими ні фізичні, ні юридичні особи не вправі займатися взагалі (виготовлення самогону).
Відповідно до закону, певні види господарської діяльності можуть здійснювати лише державні підприємства та організації, а окремі види господарської діяльності дозволено здійснювати лише юридичними особами певних організаційно-правових форм.
Зайняття неналежними суб’єктами – фізичними особами, не уповноваженими на це юридичними особами – видами діяльності, які для них не дозволені, теж кваліфікується за ст. 203 КК.
Від зайняття видами господарської діяльності щодо яких є спеціальна заборона потрібно відмежовувати випадки, пов’язані із зайняттям підприємництвом тими особами, яким законом взагалі заборонено займатись такою діяльністю (військовослужбовці, службові особи органів прокуратури, суду, СБУ, ОВС, державні службовці, народні депутати, депутати).
Злочин вважається закінченим з моменту початку зайняття одним із заборонених видів господарської діяльності.
Суб’єкт даного злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку і якій законом не заборонено займатися підприємницькою діяльністю, а також службова особа, яка дала вказівку здійснювати заборонену для даного підприємства діяльність або керувала нею.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. У разі, коли винний здійснює заборонене підприємництво як різновид господарської діяльності, цьому злочину притаманна спеціальна мета – одержання прибутку.
Кваліфікуючі ознаки цього злочину:
1) отримання доходу у великих розмірах – має місце, коли його сума у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
2) вчинення діяння особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності.
Фіктивне підприємництво – злочин, передбачений ст. 205 Особливої частини КК України.
Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона – карається штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років.
Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам – караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Об’єкт даного злочину:
- основний безпосередній – встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності;
- додатковий факультативний – встановлений порядок оподаткування й отримання кредитних ресурсів, добросовісна конкуренція, право власності.
Об’єктивна сторона злочину виражається в одній із двох дій:
1) створення юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми – суб’єкта підприємницької діяльності. Під створення суб’єкта підприємницької діяльності слід розуміти вчинення дій, результатом яких має стати юридичне заснування нової, раніше не існуючої організації, котра нібито переслідує мету одержання прибутку. До таких дій належать:
- розробка і прийняття установчих документів,
- оголошення підписки на акції створюваного акціонерного товариства,
- подання установчих документів до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб’єктів підприємництва,
- власне державна реєстрація юридичної особи,
- відкриття банківських рахунків,
- постановка на облік у податкових органах,
- отримання дозволу на виготовлення штампів і печаток;
2) придбання такої юридичної особи – означає набуття права власності на майно юридичної особи як у цілому, так і в тій частині, яка дозволяє фактично керувати діяльністю даного підприємства, впливати на прийняття рішень його керівних органів (купівля контрольного пакету акцій, придбання майна підприємства, яке приватизується, передача власником права власності на майно приватного підприємства іншій особі).
Ст. 205 КК встановлює відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легальними. При цьому особи, які стоять за створений або придбаним суб’єктом підприємництва, насправді мають на меті не зайняття повноцінною, самодостатньою підприємницькою діяльністю, а зовсім інше – прикриваючись даною юридичною особою як ширмою, вони прагнуть приховати свою незаконну діяльність. Особи, які здійснюють фіктивне підприємництво можуть:
- повністю відмовлятися від здійснення тієї офіційної діяльності, котра фіксується і установчих документах юридичної особи (замість масажу фактичну утворюють місце розпусти);
- вести її у мінімальному обсязі, що дозволяє вважати комерційну структуру такою, що насправді функціонує, тобто імітувати підприємницьку діяльність;
- вести більш-менш повноцінну підприємницьку діяльність з отриманням прибутку для того, щоб приховати паралельно здійснювану незаконну діяльність.
Доказами фіктивності конкретного підприємства можуть визнаватися:
- реєстрація підприємства на підставну особу, за підробленими, втраченими, позиченими або викраденими документами, документами померлих осіб, за вигаданою юридичною адресою;
- внесення в установчі документи неправдивих даних про засновників і керівників підприємства або про інші обставини;
- залучення до протиправної діяльності у формі призначення на посаду керівника реально існуючого громадянина із специфічним соціальним статусом (малозабезпечені, психічно хворі);
- відсутність ознак діяльності фірми, зазначеної в установчих документах;
- короткий термін існування підприємства (як правило не перевищує одного податкового періоду);
- відсутність руху коштів підприємства на його банківських рахунках.
Злочин вважається закінченим з моменту створення або придбання зазначеної юридичної особи.
Суб’єкт даного злочину:
1) осудна особа, яка досягла 16-річного віку і виступає як засновник або набувач суб’єкта підприємництва – юридичної особи або за допомогою чужих чи підроблених документів реєструє (придбаває) такий об’єкт;
2) службова особа підприємства або організації, яка прийняла рішення про створення чи придбання іншої юридичної особи;
3) власник (засновник)юридичної особи, який прийняв таке ж рішення.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом і спеціальною метою – прикрити незаконну діяльність або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона. Така мета має бути наявною вже на момент створення або придбання суб’єкта підприємницької діяльності
Незаконною діяльністю, прикрити яку прагнуть особи, винні у фіктивному підприємництві визнається:
- легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом,
- одержання кредитів нібито для здійснення підприємницької діяльності,
- ухилення від оподаткування,
- ведення недоброякісної конкурентної боротьби,
- монополізація ринку товарів і послуг,
- одержання в оренду приміщень і земельних ділянок з метою їх використання для інших потреб, відмінних від легального підприємництва,
- залучення коштів населення з їх подальшим використанням у власних інтересах,
- приховування ролі фактичного інвестора у придбанні певного об’єкта.
Під незаконною діяльністю у ст. 205 слід розуміти такі види діяльності, які особа або немає права здійснювати взагалі, або ж маючи право на їх здійснення за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює їх з порушенням цих умов і порядку.
Кваліфікуючі ознаки даного злочину:
1) повторність;
2) заподіяння державі, банкові, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам великої матеріальної шкоди. Шкода в даному випадку вважається великою, якщо вона у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (для фізичних осіб), у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (для держави, юридичних осіб). Матеріальна шкода може бути заподіяна в результаті:
- неповернення одержаного кредиту та відсотків за його користування,
- витрачання коштів, зібраних у населення під час проведення довірчих або страхових операцій, на потреби, не передбачені установчими документами,
- несплати належних сум податків,
- припинення діяльності придбаного суб’єкта підприємництва.
Протидія законній господарській діяльності – злочин, передбачений ст. 206 Особливої частини КК України.
Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутністю ознак вимагання – караються виправними роботами на строк до 2 років або обмеженням волі на строк до 3 років.
Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна – караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Об’єкт даного злочину:
- основний безпосередній – встановлений порядок здійснення господарської діяльності у частині забезпечення свободи підприємницької діяльності;
- додатковий обов’язковий – психічна недоторканість особи;
- додатковий факультативний – здоров’я особи чи відносини власності.
Об’єктивна сторона характеризується пред’явлення протиправної вимоги, поєднаної з погрозою застосування насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їх майна. Вимога може полягати у категорично висловленій пропозиції:
1) припинити займатися господарською діяльністю – це може полягати у пропозиції ліквідувати юридичну особу, діяльність якої контролює потерпілий; продати (передати) її іншим особам; подати до відповідного органу заяву про анулювання реєстрації потерпілого як підприємця; перестати здійснювати господарську діяльність. Форма вимоги, а також час припинення такої діяльності не мають значення для кваліфікації діяння за ст. 206;
2) обмежити таку діяльність – це може полягати у пропозиції зменшити обсяг промислового виробництва, торговельних операцій послуг, припинити таку діяльність у певних пунктах чи регіонах, припинити зайняття окремими видами господарської діяльності або хоча б одним із таких окремих видів, розірвати або обмежити ділові зв’язки з певними партнерами;
3) укласти угоду, виконання якої може призвести до матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю – це може стосуватися угоди:
- яка у разі її виконання прямо призведе до заподіяння потерпілому чи іншим особам майнової шкоди;
- про повну або часткову передачу потерпілим належних йому прав щодо управління юридичною особою;
- про продаж чи іншу оплатну передачу засобів виробництва, приміщень чи іншого майна, необхідного для ведення підприємницької діяльності;
- про відмову потерпілого чи відповідної юридичної особи від ведення певних видів діяльності, від діяльності у певних пунктах та регіонах, обмеження обсягів такої діяльності;
- про продаж потерпілим чи організацією, яку він представляє, своєї продукції певним особам; про прийняття небажаної потерпілому особи на певну посаду на відповідному підприємстві;
4) не виконувати укладену угоду – така вимога має місце у разі, коли винний висловлює пропозицію потерпілому відмовитися від виконання відповідної угоди, що може призвести до матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси потерпілого чи іншої особи, яка займається господарською діяльністю..
Ст. 206 охороняє лише господарську діяльність, яка має законний характер. Її дія поширюється не лише на випадки, коли від потерпілого вимагають вчинення дій на шкоду його особистим інтересам, а й на ті ситуації, коли від потерпілого (директора фірми, який не є власником) вимагають вчинення дій, які зашкодять інтересам певної юридичної особи.
Злочин є закінченим з моменту висунення будь-якої із зазначених вище вимог, поєднаної з відповідною погрозою, і доведення їх до потерпілого.
Суб’єкт злочину загальний.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Психічне ставлення до заподіяння великої матеріальної шкоди чи інших тяжких наслідків може характеризуватися як умислом, так і необережністю.
Кваліфікуючі ознаки цього злочину є вчинення його:
1) повторно;
2) за попередньою змовою групою осіб;
3) із погрозою вбивством чи заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
4) у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я;
5) у поєднанні із пошкодженням чи знищенням майна.
Особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину є вчинення його:
1) організованою групою;
2) службовою особою з використанням свого службового становища;
3) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я;
4) заподіяння ним великої матеріальної шкоди. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
5) спричинення інших тяжких наслідків. Під такими наслідками слід розуміти смерть або самогубство потерпілого чи близької йому особи, заподіяння смерті, тяжких тілесних ушкоджень чи великої матеріальної шкоди сторонній особі, припинення роботи підприємства, вимушене звільнення з роботи багатьох людей.