Крысько В. Г. Этнопсихология и межнациональные отношения. Курс лекций

Крысько В. Г. Этнопсихология и межнациональные отношения. Курс лекций

Содержание

Етнопсихологія базується на наступних дисциплінах:

Етнопсихологія є базою для наступних дисциплін:

Blog

Содержание

Етнопсихологія базується на наступних дисциплінах:

Етнопсихологія є базою для наступних дисциплін:

Вид материала

Плани лекцій
Європейські вчені про психологію народів
Теорія „модальної особистості”
Когнітивна антропологія.
Рекомендована література
Плани семінарських (практичних) занять
Контрольні питання до курсу „етнопсихологія”
Завдання для самостійної роботи студентів.
Шкала соціальної дистанції е. богардуса
Модифікований варіант шкали соціальної дистанції
Опрацювання результатів
Етнопсихологічний опитувальник
Вид занять
Основні поняття етнопсихології
Етнічна (грец. etnikos – народний) група
Психічний склад нації
Національний характер
Етнічні стереотипи
Етнічний конфлікт
Завдання для самостійної роботи студентів
...
Полное содержание

Подобный материал:

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Н. І. ЛЕВУС

Методичні матеріали до навчального курсу

для студентів психологічних відділень

(денна форма навчання)

Львів

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка

2009

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бороноев А.О., Павленко В.Н. Этническая психология. – СПб., 1994.
Введение в этническую психологию / Под ред. Ю.П. Платонова. – СПб., 1995.
Вундт В. Проблемы психологии народов // Преступная толпа. – М., 1982.
Етнопсихологія / За ред. Л.Е. Орбан-Лембрик. – Івано-Франківськ, 1994.
Крысько В.Г. Этнопсихология и межнациональные отношения. Курс лекций. – М.: „Экзамен”, 2002. – 448 с.
Крысько В.Г., Саракуев Э.А. Введение в этнопсихологию. – М., 1996.
Лебедева Н.М. Введение в этническую и кроскультурную психологию. – М., 1998.
Лебон Г. Психология народов и масс. – СПб., 1995.
Личность, культура, этнос: современная психологическая антропология / Под общей ред. А. А. Белика. – М.: Смысл, 2001. – 555 с.
Льовочкіна А.М. Етнопсихологія. Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – 144 с.
Лурье С.В. Историческая этнология. – М., 1997.
Павленко В.М., Таглін С.О. Етнопсихологія: Навчальний посібник. – К.: Сфера, 1999. – 408 с.
Пірен М.І. Основи етнопсихології. – К., 1998.
Платонов Ю.П. Этническая психология. – СПб.: „Речь”, 2001. – 320 с.
Платонов Ю.П., Почебут Л.Г. Этническая социальная психология. – СПб., 1993.
Саракуев Э.А., Крысько В.Г. Введение в этнопсихологию. – М., 1996.
Сегеда С.П. Українська антропологія: Курс лекцій. – К.,1995.
Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений. – СПб, 1999. – 203 с.
Стефаненко Т.Г. Этнопсихология. – М.: ИП РАН, 2000. – 320 с.
Шпет Г.Г. Введение в этническую психологию. – СПб., 1996.
Этническая психология и общество / Под ред. Н.М. Лебедевой. – М., 1997.
Янів В. Нариси з історії української етнопсихології. – К.: Знання, 2005.

ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1

Етнічна психологія як соціально-психологічна наука

Предмет і структура етнічної психології. Поняття етнопсихології. Що вивчає етнопсихологія. Вивчення психологічних особливостей індивідів і груп (спільнот), зумовлених їх етнокультурною приналежністю та ідентичністю, як предмет етнопсихології. Основні поняття етнопсихології: „етнос”, „етнічність”, „нація”, „психічний склад нації”, „національний характер”, „етнічні стереотипи”, „етнічний конфлікт”, „етноцентризм”, „етнічні установки”, „культура”.
Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань. Співвідношення предметних галузей антропології і етнопсихології. Зв’язок етнопсихології з етнологією, соціально психологією, соціологією, етнографією, культурологією, фольклористикою, історією.
Виникнення етнопсихології в історії філософської і соціальної думки.

Зародження етнопсихології в історії і філософії. Ідеї етнопсихології в античній філософії (Гіпократ, Платон, Теофаст). Геродот як родоначальник етнічного напрямку в історії і психології.

Європейські вчені про психологію народів (сер. XVIII – п.п. ХІХ ст.). Географічний детермінізм Ш. Монтеск’є. Концепція „народного духу” в німецькій філософії (І. Гердер, Г. Гегель, І. Кант).

Формування етнопсихології як самостійної дисципліни. Психологія народів (М. Лацарус, Г. Штейнталь, В. Вундт). Розвиток етнопсихології в Україні (М. Костомаров, О. Потебня, Д. Овсянико-Куликовський). Концепція психологічної природи мови (А.А. Потебня). Радянська культурно-історична школа (Г. Шпет, Л.С. Виготський, О.Р. Лурія).
Етнопсихологія нашого часу.

Психоаналітичний підхід до дослідження культури (З. Фрейд,
Е. Фромм, Е. Еріксон, Г. Деветро, А. Бандура). Роль соціальних факторів у формуванні національного характеру (Д. Юнг).

Теорія „модальної особистості” (Р. Ліптонду, А. Інкелес,
Дж. Хоніман).

Американська школа психологічної антропології. Культурний плюралізм Ф. Боаса. Конфігурації культур Р. Бенедикт. М. Мід про типи культури та дослідження дитинства.

Когнітивна антропологія. Дослідження примітивного мислення
(Е. Тейлор, Л. Леві-Брюль, К. Леві-Строс).

Рекомендована література:

До 1 та 2 питання:

Бороноев А.О., Павленко В.Н. Этническая психология. – СПб., 1994.
Введение в этническую психологию / Под ред. Ю.П. Платонова. – СПб., 1995.
Етнопсихологія /За ред. Л.Е. Орбан-Лембрик. – Івано-Франківськ, 1994.
Лебедева Н.М. Введение в этническую и кроскультурную психологию. – М., 1998.
Льовочкіна А.М. Етнопсихологія. Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – 144 с.
Павленко В.М., Таглін С.О. Етнопсихологія: Навчальний посібник. – К.: Сфера, 1999.
Пірен М.І. Основи етнопсихології. – К., 1998.
Платонов Ю.П., Почебут Л.Г. Этническая социальная психология. – СПб., 1993.
Саракуев Э.А., Крысько В.Г. Введение в этнопсихологию. – М., 1996.
Стефаненко Т.Г. Этнопсихология. – М., 1999.
Этническая психология и общество / Под ред. Н.М. Лебедевой. – М., 1997.

До 3 і 4 питання:

Бенедикт Р. Психологические типы в культурах Юго-Запада США // Антропология исследования культуры. Т1. – СПб., 1997.
Вундт В. Проблемы психологии народов // Преступная толпа. – М., 1998.
Дашкевич Я. Основні етапи етнічної історії української нації // Родовід. – 1991. – № 2.
Дяченко В.Д. Антропологічний склад українського народу. – К.,1965.
Емельянов Ю.Н. Введение в культурантропологию, учебное пособие. – СПб., 1992.
Коул М. Культурно-историческая психология: наука будущего. – М., 1997.
Коул М., Скрибнер С. Культура и мышление. – М.: Прогресс, 1977. – С.38-47, 174-179.
Лебедева Н.М. Введение в этническую и кроскультурную психологию. – М., 1998.
Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. – М.: Педагогика-Пресс, 1994.
Леви-Стросс К. Первобытное мышление. – М.: Республика, 1994.
Личность, культура, этнос: современная психологическая антропология / Под общей ред. А. А. Белика. – М.: Смысл, 2001. – 555 с.
Лурье С.В. Историческая этнология. – М., 1997.
Mид M. Культура и мир детства. – М.: Наука, 1988. – С.48-59, 147-171, 259-274.
Петров В.П. Походження українського народу. – К.,1992.
Пономарьов А.П. Етнічність та етнічна історія України. – К., 1996.
Сегеда С.П. Українська антропологія: Курс лекцій. – К.,1995.
Янів В. Нариси з історії української етнопсихології. – К.: Знання, 2005.

Тема 2

Методологія і методи етнічної психології

Основні методологічні принципи етнопсихології: обґрунтованості та достовірності, порівняння та зіставлення значимих величин, історично-гносеологічного підходу, соціального підходу.
Підходи до етнопсихологічних дослідженнь: релятивізм, абсолютизм і універсалізм.
Конкретні методи і прийоми етнопсихологічного дослідження. Методи спостереження (включеного і невключеного), експерименту (природного і лабораторного), опитування, інтерв’ю. Тести (тестове опитування, тести-завдання, проективні тести, тести інтелекту). Біографічний метод.
Додаткові методи в етнопсихології: метод аналізу етнічних стереотипів, кроскультурний аналіз асоціацій, кольоровий тест стосунків, шкала соціальної дистанції (Е. Бодгардус) та ін.

Рекомендована література:

Бороноев А.О., Павленко В.Н. Этническая психология. – СПб., 1994.
Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1997. – С. 231-290.
Етнопсихологія / За ред. Л.Е. Орбан-Лембрик. – Івано-Франківськ, 1994.
Коул М., .Скрибнер С. Культура и мышление. – М.: Прогресс, 1977. – С. 54-123.
Лебедева Н.М. Введение в этническую и кроскультурную психологию. – М., 1998.
Методики социально-психологической диагностики личности и группы. – М., 1990.
Павленко В.М., Таглін С.О. Етнопсихологія: Навчальний посібник. – К.: Сфера, 1999.
Пірен М.І. Основи етнопсихології. – К., 1998.
Стефаненко Т.Г., Шлягина Е.И., Енгиколопов С.Н. Методы этнопсихологического исследования. – М., 1993.
Тернер В.У. Проблема цветовой классификации в примитивных культурах на материале ритуала ндембу // Семиотика и искусствометрия / Под ред. Ю.М. Лотмана, В.М. Петрова. – М.: Мир, 1972. – С. 50-81.

Тема 3

Етнопсихологічні проблеми дослідження особистості

Етнокультурна варіативність соціалізації. Психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки: соціалізація, наслідування, ідентифікація, інкультурація, культурна трансмісія.
Етнографія дитинства. Вплив культури на розвиток дитини
(А. Кардінер, М. Мід, І. Ейбл-Ейбесфельд, Р. Ронер). Порівняльно-культурне вивчення соціалізації.
Етнокультурна варіативність пубертату й „перехід у світ дорослих”. Дослідження М. Мід, Р. Бенедикт та ін. Культурні особливості ініціації.
Етнопсихологічні теорії особистості. Концепція особистості в психоаналізі (З. Фрейд, Е. Еріксон, Е. Фромм). Концепції базової і модальної особистості (А. Кардінер, К. Дюбуа, А. Інкельс і
Д. Левенсон).

Рекомендована література:

Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М., 1997.
Душков Б. А. Психология типов личности, народов и эпох. – Екатеринбург, 2001.
Кле М. Психология подростка: (Психосексуальное развитие). – М.: Педагогика, 1991. – С. 28-41.
Кон И. С. Ребенок и общество: (Историко-этнографическая перспектива). – М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1988. – С. 12-39, 133-165.
Кон И. С. Моральное сознание личности и регулятивные механизмы культуры // Социальная психология личности. – М., 1979.
Лич Э. Культура и коммуникация: логика взаимосвязи символов. К использованию структурного анализа в социальной антропологии. – М., 2001.
Личность, культура, этнос: современная психологическая антропология / Под ред. А. А. Белика. – М., 2001. – С. 104-134.
Мид M. Культура и мир детства. – М.: Наука, 1988. С. 48-59, 147-171.
Солдатова Г. У. Психология межэтничной напряженности. – М., 1998.
Уайтинг Дж. Процесс социализации и личность // личность, культура, этнос: современная психологическая антропология. – М., 2001.
Эриксон Э. Детство и общество. – СПб.: Ленато, ACT, Фонд „Университетская книга”, 1996. – С. 502-558.
Этнография детства. Традиционные методы воспитания детей у народов Австралии, Океании и Индонезии / Под ред. Н. А. Бутинова, И. С. Кона. – М., 1992.
Этнография детства: Сборник фольклорных и этнографических материалов / Сост. Г. М. Науменко. – М., 1998.

Тема 4

Психологія етнічних груп. Поняття національного характеру

Психологічна характеристика етнічних груп (національна свідомість і самосвідомість, національний характер, психічний склад етносу, ментальність, етнічна ідентичність).
Національний характер. Підходи до дослідження національного характеру. Зміст національного характеру. Фактори розвитку національного характеру.
Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації. Визначення ментальності. Компоненти ментальності. „Центральна зона ментальності”.
Розвиток і трансформація етнічної ідентичності. Основні компоненти етнічної ідентичності. Етапи становлення етнічної ідентичності.

Рекомендована література:

Дубов И.Г. Феномен менталитета: психологический анализ // Вопросы психологии. – 1993. – № 5.
Идентичность и конфликт в постсоветских государствах. – М., 1997.
Кон И.С. К проблеме национального характера // История и психология / Под ред. Б. Ф. Поршнева, Л. И. Анцыферовой. – М.: Наука, 1971. – С.122-158.
Кон И.С. К проблеме национального характера // Социологическая психология. – М., 1999.
Личность, культура, этнос: современная психологическая антропология / Под ред. А.А. Белика. – М., 2001. – С. 204-229, 277-329.
Обушний М.І. Етнонаціональна ідентичність в контексті формування української нації: Автореф.дис. ... докт.політ.наук. – К., 1999.
Пірен М.І. Основи етнопсихології. – К., 1998.
Рудницька Т.М. Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін. – К., 1998.
Стефаненко Т.Г. Этническая идентичность в ситуации социальной нестабильности // Этническая психология и общество. – М., 1997.
Хотинец В.Ю. Этническое самосознание. – СПб, 2000.
Э. Кисс. Национализм реальный и идеальный. Этническая политика и полит. процессы. В кн.: Этничность и власть в полиэтническом государстве. Отв. ред. В.А. Тишков. – М.: Наука, 1994. – С. 136 - 137.
Эрик Хобсбаум. Национализм и этничность // Национализм. (Взгляд из-за рубежа). – М.: Российская академия государственной службы при Президенте РФ, Информационно-аналитический центр, научно-информационный отдел, 1995. – С. 84.
Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис.
Юрій М.Т. Етногенез та менталітет українського народу. – К., 1997.

Тема 5

Етнопсихологічні особливості українського характеру

Національно-психологічні особливості українського народу в працях видатних представників української думки. Психічний склад нації. Національний характер: визначення, основні ознаки.
Авторські концепції українського національного характеру. Психологічні константи в характеристиці української нації за В. Янівим. Д. Чижевський про риси українського національного характеру.
Узагальнена концепція характеристик українців за В. Павленком і
С. Тагліним. Інтровертованість, емоційність та індивідуалізм як універсалії українського національного характеру.
Самостійні етнічні типи у регіонах України. Особливості галичан
(О. Субтельний).
Чинники українського національного характеру: екологічний, взаємодія з іншими народами, геополітичний, історичний, релігійний, сімейний.

Рекомендована література:

Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995.
Гнатенко П.І. Український національний характер. – К., 1994.
Григоріїв Н. Українська національна вдача. – Вінніпег, 1941.
Гримич М. Два виміри національного характеру // Наука і суспільство. –1991. – № 8. – С. 2731.
Дяченко В. Не тільки чорнії брови, карії очі (антропологічні типи на етнічній території українського народу) // Віче. – 1992. – № 4.
Дяченко В.Д. Антропологічний склад українського народу. – К.,1965.
Рибчин І. Геопсихічні реакції і вдача українця. – Мюнхен, 1966.
Субтельний О. Україна. Історія. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 1992.
Сявавко Є.І. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. – К.,1974.
Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К.,1991.
Храмова В. До проблеми української ментальності // Українська душа. – К., 1992.
Юрій М.Т. Етногенез та менталітет українського народу. – К., 1997.
Янів В. Нариси з історії української етнопсихології. – К.: Знання, 2005.

Тема 6

Механізми міжгрупового сприймання в міжетнічних відносинах

Міжетнічні відносини. Сутність міжетнічних відносин. Психологічні детермінанти міжетнічних відносин.
Етноцентризм. Проблема етнічної установки в етнопсихології. Етноцентризм як соціально-психологічне явище.
Етнічні стереотипи. Основні властивості етнічних стереотипів. Роль етнічних стереотипів у міжгруповому сприйманні. Методи дослідження етнічних стереотипів. Автостереотипи і гетеростереотипи.

Рекомендована література:

Агеев В.С. Психология межгруповых отношений. – М., 1983.
Вацлав П., Бивин Дж., Джексон Д. Психология межличностных отношений. – СПб., 2000.
Здравомыслов А.Г. Межнациональные конфликты в постсоветском пространстве. – М., 1997.
Идентичность и конфликт в постсоветских государствах. – М., 1997.
Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений. – СПб., 1999.
Солдатова Г.У. Психология межэтнической напряженности. – М.: Смысл, 1998.
Стефаненко Т.Г. Методы исследования этнических стереотипов // Стефаненко Т.Г., Шлягина Е.И., Ениколопов С.Н. Методы этнопсихологического исследования. – М., 1993.
Стефаненко Т.Г. Социальные стереотипы и межэтнические отношения // Общение и оптимизация совместной деятельности. – М., 1987.
Чернобай П.Д. Социальная напряженность: опыт измерения // Социологические исследования. – 1999. – № 7.
Этнические стереотипы мужского и женского поведения. – СПб., 1991.

Тема 7

Етнічні конфлікти

Етнічні конфлікти. Сутність етнічних конфліктів, їх об’єктивні і суб’єктивні умови виникнення. Когнітивні процеси і механізми етнічної напруги.
Соціальні причини етнічних конфліктів: соціально-економічні, культурно-мовні, політичні і територіальні. Теорії виникнення етнічних конфліктів.
Види етнічних конфліктів. Класифікації за цілями, залежно від території та типу етносу.
Стратегії поведінки в етнічному конфлікті, шляхи і методи його подолання. Переорієнтована агресія (К. Лоренц), введення надгрупових цілей (М. Шериф), введення додаткових ідентичностей (Тешфел). Метод визначення прихованих мотивів. Метод подолання негативних емоцій. Метод переговорів. Метод відновлення комунікації між конфліктуючими сторонами.

Рекомендована література:

Агеев В.С. Психология межгруповых отношений. – М., 1983.
Вацлав П., Бивин Дж., Джексон Д. Психология межличностных отношений. – СПб., 2000.
Де-Вос Дж. Этнический плюрализм: конфликт и адаптация // Личность, культура, этнос: современная психологическая антропология. – М., 2001.
Здравомыслов А.Г. Межнациональные конфликты в постсоветском пространстве. – М., 1997.
Идентичность и конфликт в постсоветских государствах. – М., 1997.
Левин К. Разрешение социальных конфликтов. – СПб., 2000.
Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений. – СПб., 1999.
Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений. – СПб., 1999.
Солдатова Г.У. Психология межэтнической напряженности. – М.: Смысл, 1998.
Стефаненко Т.Г. Социальные стереотипы и межэтнические отношения // Общение и оптимизация совместной деятельности. – М., 1987.
Чернобай П.Д. Социальная напряженность: опыт измерения // Социологические исследования. – 1999. – № 7.
Ямсков А.Н Этнический конфликт: проблемы дефиниции и типологии // Идентичность и конфликт в постсоветских государствах. – М., 1997.

Тема 8

Психологічні проблеми адаптації до нового культурного середовища

Психологічні фактори засвоєння особистістю нового культурного середовища. Етнічні пересування і міграції. Поняття культурного шоку. Культурна дистанція.
Адаптація як процес досягнення відповідності до нового культурного середовища. Фактори культурної адаптації: індивідуальні характеристики, життєвий досвід (культурна дистанція, особливості власної культури, особливості країни перебування).
Акультурація як результат безпосереднього контакту з іншими культурами. Концепція акультурації в антропології і культурній психології (Р. Редфільд, р. Лінтон і М. Херсковіц). Стратегії акультурації Д. Беррі: асиміляція, сепарація, маргіналія та інтеграція.
Підготовка до міжкультурної взаємодії. Культурний асимілятор, або техніка підвищення міжкультурної сенситивності.
Наслідки міжкультурних контактів. Концепція етнічного плюралізму. Мультикультуралізм: поняття, сутність, типологія.

Рекомендована література:

Грищенко В.В. Роль индивидуальных различий в процессе адаптации вынужденных мигрантов // Психология беженцев и вынужденных переселенцев: опыт исследований и практической работы / Под ред. Г.У. Солдатовой. – М., 2001.
Ким Я.Ю. Коммуникация и кросс-культурная адаптация // Этнос и политика: Хрестоматия. – М., 2000.
Лебедева Н.М. Введение в этническую и кросс-культурную психологию. – М., 1998.
Лебедева Н.М. Социальная психология этнических миграций. – М., 1993.
Лебедева Н.М. Социально-психологические закономерности аккультурации этнических групп // Этническая психология и общество / Под ред. Н.М. Лебедевой. – М., 1997.
Личность, культура, этнос: современная психологическая антропология / Под ред. А.А. Белика. – М., 2001. – С. 174-204, 229-277.
Павленко В.Н. Аккультурационные стратегии и модели трансформации идентичности у мигрантов // Психология беженцев и вынужденных переселенцев: опыт исследований и практической работы / Под ред.
Г.У. Солдатовой. – М., 2001.
Стефаненко Т.Г. Методы подготовки к межкультурному взаимодействию // Стефаненко Т.Г., Шлягина Е.И., Ениколопов С.Н. Методы этнопсихологического исследования. – М., 1993.
Фрейнкман-Хрусталева Н.С., Новиков А.И. Эмиграция и эмигранты: история и психология. – СПб., 1995.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ

Тема 1. Етнічна психологія як соціально-психологічна наука

Етнос і культура як об’єкти психологічного вивчення. Предмет і структура етнічної психології.
Проблеми етнопсихології як однієї з галузей психології. Функції етнопсихології в сучасному суспільстві.
Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань.
Ідеї етнопсихології в античній філософії. Етнопсихологічні ідеї у філософії Нового часу.
Німецька школа „психології народів” (М. Лацарус і Г. Штейнталь). Психологія народів В. Вундта.
Сучасні європейські етнопсихологічні течії та їх дослідження.
Етнопсихологічний напрямок на теренах України.

Тема 2. Методологія і методи етнічної психології

Методологія етнопсихологічного дослідження: принципи та підходи.
Порівняльно-культурний підхід до вивчення етнічних явищ і процесів.
Спостереження у етнопсихологічних дослідженнях: його переваги і недоліки. Приклади етнопсихологічних спостережень.
Експеримент як метод етнопсихологічного дослідження: його переваги і недоліки в порівнянні зі спостереженням. Приклади експериментів в етнопсихологічних дослідженнях.
Тести у етнопсихології, їх види, переваги та недоліки.
Інші методи етнопсихологічних досліджень: інтерв’ю, біографічний метод, дослідження письмових джерел і т. д.

Тема 3. Етнопсихологічні проблеми дослідження особистості

Етнопсихологічні проблеми соціалізації, інкультурації та культурної трансмісії.
Вплив культури на розвиток дитини. Способи виховання та ставлення до дітей у сучасному та традиційному суспільствах.
Пубертат та ініціація. Навести приклади ініціації у різних народів.
Етнопсихологічні концепції особистості в психоаналізі. З. Фрейд та його вчення про несвідоме і вплив культури. Теорія соціального характеру
Е. Фромма. Розвиток особистості за Е. Еріксоном.
Базова і модальна особистість: етнопсихологічні підходи.

Тема 4. Психологія етнічних груп. Поняття національного характеру

(на самостійне вивчення)

Психологія національної спільноти і психологія індивіда. Характер їх взаємодії.
Національний характер: методологія підходу і аналізу.
Національно-психологічні особливості: характеристики і властивості.
Основні концепції національного характеру в антропології і психології.
Національний характер і менталітет. Соціальний і національних характер.

Тема 5. Етнопсихологічні особливості українського характеру

Національно-психологічні особливості українського народу.
Психологічні універсалії в характеристиці української нації.
Етнічна самосвідомість і національна ідея українського народу.
Особливості матеріальної та духовної культури українців.

Тема 6. Механізми міжгрупового сприймання в міжетнічних відносинах

Культура і спілкування в поліетнічному середовищі.
Стилі міжетнічного спілкування.
Відмінності між вербальним і невербальним спілкуванням між представниками різних етносів.
Особливості невербальної комунікації в різних народів. Навести приклади і порівняти.

Тема 7. Етнічні конфлікти: причини виникнення і способи регулювання

Визначення і класифікація етнічних конфліктів.
Міжетнічна напруженість як соціально-психологічний феномен.
Способи розв’язання міжетнічних конфліктів.
Міжетнічні конфлікти на пострадянському просторі. Навести приклади та проаналізувати з точки зору етнопсихологічного підходу.

Тема 8. Психологічні проблеми адаптації до нового культурного середовища (на самостійне вивчення)

Етнічні міграції: психологічні і соціально-психологічні причини.
Етнопсихологічні проблеми адаптації вимушених мігрантів.
Ксенофобія і мігрантофобія: причини і форми прояву.
Методики вимірювання рівня толерантності в середовищі мігрантів і в суспільстві, що їх приймає.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО КУРСУ „ЕТНОПСИХОЛОГІЯ”

Модуль І

Поняття етнопсихології.
Що вивчає етнопсихологія.
Предмет етнопсихології.
Зв’язок етнопсихології з іншими науками.
Ідеї етнопсихології в античній філософії.
Географічний детермінізм Ш. Монтеск’є.
Концепція „народного духу” в німецькій філософії.
Психологія народів.
Розвиток етнопсихології в Україні.
Радянська культурно-історична школа.
Психоаналітичний підхід до дослідження культури.
Американська школа психологічної антропології.
Когнітивна антропологія.
Основні методологічні принципи етнопсихології.
Підходи до етнопсихологічних досліджень: релятивізм, абсолютизм і універсалізм.
Метод спостереження в етнопсихології.
Метод експерименту в етнопсихології.
Біографічний метод в етнопсихології.
Метод аналізу етнічних стереотипів.
Кроскультурний аналіз асоціацій.
Кольоровий тест стосунків.
Шкала соціальної дистанції.
Психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки: соціалізація, наслідування, ідентифікація, інкультурація, культурна трансмісія.
Етнографія дитинства.
Етнокультурна варіативність пубертату й „перехід у світ дорослих”.
Концепції базової і модальної особистості.
Психологічна характеристика етнічних груп (національна свідомість і самосвідомість, національний характер, психічний склад етносу, ментальність, етнічна ідентичність).
Національний характер.
Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації.
Етнічна ідентичність.

Модуль ІІ

Національно-психологічні особливості українського народу.
Психічний склад української нації.
Національний характер українців: визначення, основні ознаки.
Концепції українського національного характеру В. Яніва.
Д. Чижевський про риси українського національного характеру.
Узагальнена концепція характеристик українців за В. Павленком і
С. Тагліним.
Самостійні етнічні типи у регіонах України.
Особливості галичан як етнічного типу.
Чинники українського національного характеру: екологічний, взаємодія з іншими народами, геополітичний, історичний, релігійний, сімейний.
Міжетнічні відносини.
Психологічні детермінанти міжетнічних відносин.
Проблема етнічної установки в етнопсихології.
Етноцентризм як соціально-психологічне явище.
Етнічні стереотипи.
Методи дослідження етнічних стереотипів.
Автостереотипи і гетеростереотипи.
Етнічні конфлікти.
Умови виникнення етнічних конфліктів.
Теорії виникнення етнічних конфліктів.
Види етнічних конфліктів.
Стратегії поведінки в етнічному конфлікті.
Методи його подолання етнічних конфліктів.
Етнічні пересування і міграції.
Поняття культурного шоку.
Культурна дистанція.
Адаптація до нового культурного середовища.
Акультурація як результат безпосереднього контакту з іншими культурами.
Концепція акультурації в антропології і культурній психології.
Підготовка до міжкультурної взаємодії.
Мультикультуралізм: поняття, сутність, типологія.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ.

ТЕМИ ПИСЬМОВИХ РОБІТ

Проблеми етнічності і нації в контексті глобалізації і побудови інформаційного суспільства.
Проблемна галузь етнопсихології.
Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань.
Етнос і культура як об’єкти психологічного вивчення.
Ідеї етнопсихології в античній філософії.
Геродот як родоначальник етнічного напрямку в історії і психології.
Ідеї етнопсихології в філософії Нового часу.
Географічний детермінізм Ш. Монтеск’є.
„Психології народів”: теорії і концепції.
Основні психолого-антропологічні концепції кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Концепція психологічної природи мови А.А. Потебні.
Українська національна школа в етнопсихології: історія і сучасність.
Сучасні дослідження в галузі етнопсихології в Україні.
Радянська культурно-історична школа в етнопсихології.
Сучасна французька школа етнопсихології.
„Emic” і „Etic” підходи в методології етнопсихологічних досліджень.
Особливості і стадії формування особистості дитини в монокультурному і полікультурному середовищі.
Типологія культур М. Мід.
А. Кардінер і його концепція „основної особистісної структури”.
Дослідження модальної особистості Р. Лінтона, К. Дюбуа.
Основні концепції національного характеру в антропології і психології: порівняльний аналіз.
Традиційні обрядовість, вірування і повір’я українців.
Етнічний склад і розселення українців.
Українська діаспора в історії етнопсихології.
Особливості формування української культури в діаспорі.
Етноцентризм як соціально-психологічне явище.
Націоналізм і патріотизм в Україні: історія і сучасність.
Міжетнічна напруженість як соціально-психологічний феномен.
Етнопсихологічні проблеми адаптації вимушених мігрантів.
Ксенофобія і мігрантофобія: причини і форми прояву.

ШКАЛА СОЦІАЛЬНОЇ ДИСТАНЦІЇ Е. БОГАРДУСА

Шкала соціальної дистанції була запропонована Е. Богардусом у 1925 р. Вона спрямовувалась на визначення установки індивіда, що демонструє ставлення до певної етнічної групи. У 1959 р. Е. Богардусом був запропонований спеціальний бланк шкали соціальної дистанції (за національною ознакою).

№ п/п	Категорія	Національність
№ п/п	Категорія	Німці	Поляки	Англійці	Американці	...
1	До тісного споріднення через шлюб
2	До членства в моєму клубі як особистого друга
3	До проживання на моїй вулиці як сусіда
4	До роботи за моєю професією
5	До громадянства в моїй країні
6	У моїй країні тільки як інтуриста
7	Бажав би не бачити в моїй країні

Досліджуваному пропонувалося зробити помітку на тому рівні (із запропонованих варіантів) соціальної дистанції, яка б його найбільше влаштовувала. Вітчизняні вчені запропонували адаптований до наших умов бланк модифікованого варіанта шкали соціальної дистанції.

МОДИФІКОВАНИЙ ВАРІАНТ ШКАЛИ СОЦІАЛЬНОЇ ДИСТАНЦІЇ

№ п/п	Соціальна роль	Етнічна група
№ п/п	Соціальна роль	Росіяни	Українці	Білоруси	Німці	...
1	Чоловік (дружина)
2	Сусід
3	Друг
4	Колега
5	Територіальний керівник
6	Керівник виробництва
7	Житель мого району

Вибір етнічних груп може варіюватися залежно від регіону, в якому проводиться дослідження, та поставлених завдань. Список соціальних ролей також може бути доповнений, якщо це відповідає цілям дослідження.

Інструкція: потрібно відзначити всі соціальні ролі, що респондент згоден надати типовим представникам певної етнічної групи.

Опрацювання результатів: обчислюється сума плюсів окремо в кожній колонці. Цей показник характеризує ступінь прийняття респондентом різних етнічних груп. Величина його знаходиться в інтервалі від 0 (при найменшому доброзичливому ставленні й, відповідно, найбільшій соціальній дистанції) до 7 (що свідчить про виражене доброзичливе ставлення до представників даного етносу). Відповідно всі етнічні групи можуть бути проранговані за допомогою показника за ступенями їхньої прийнятності для респондента.

Інтерпретація. Якісний аналіз бланку дає інформацію – представники яких національних груп є найбажанішими в певній ролі, а представники яких – навпаки – неприйнятні (порядковий аналіз). Аналіз за колонками показує, які ролі досліджуваний вважає можливим запропонувати представникам певної етнічної групи, а які – ні.

Примітка. Шкала Е. Богардуса та її чисельні модифікації рідко застосовуються для аналізу етнічних установок окремо взятого досліджуваного. Як правило, вона використовується для вивчення різних аспектів етнічної свідомості на репрезентативній вибірці певної етнічної групи.

ЕТНОПСИХОЛОГІЧНИЙ ОПИТУВАЛЬНИК

(за Н. КРЮКОВОЮ)

1. Як добре ви володієте рідною мовою?

вільно розмовляю, читаю, пишу;
вільно розмовляю, але не читаю і не пишу;
розумію і можу порозумітись;
не володію.

2. Якою мовою ви найчастіше розмовляєте вдома?

тільки рідною мовою;
здебільшого рідною мовою;
однаковою мірою рідною та іноземною;
здебільшого іноземною;
тільки іноземною.

3. Якою мовою ви розмовляєте зі своїми друзями, знайомими вашої

національності в навчальному закладі та в інших місцях?

тільки рідною мовою;
здебільшого рідною мовою;
однаковою мірою як рідною, так і іноземною;
здебільшого іноземною;
тільки іноземною.

4. Якщо на вулиці, в якому-небудь закладі або громадському місці вам необхідно було б звернутися до людини вашої національності, то якою б мовою ви б звернулися?

тільки рідною мовою;
іноземною;
це залежить від конкретної ситуації.

5. Поясніть, будь ласка, вибір вашої відповіді на попереднє запитання.

6. Якою мовою вам приємно було б спілкуватися (розмовляти) в позааудиторний час з викладачами вашої національності?

своєю рідною мовою;
іноземною;
мені байдуже.

7. Чи дратує вас, коли в колективі люди однієї національності розмовляють рідною мовою, а решта їх не розуміє?

дратує, так як вважаю, що в багатонаціональному колективі
потрібно розмовляти доступною всім мовою;
дратує, хоча вважаю, що люди мають право розмовляти своєю мовою де завгодно і коли завгодно;
ні, мене це не дратує, вважаю це цілком природно;
мені байдуже.

8. Нижче наводиться список деяких видів діяльності. Будь ласка, поставте позначку у відповідній графі, як часто ви приділяєте час кожному з них.

9. Пригадайте і назвіть українські народні казки, пісні, танці, легенди.

10. Скажіть, будь ласка, які пісні та танці вам найбільше подобаються?

національні пісні й танці;
пісні й танці народів нашої країни та закордонні, але віддаю
перевагу все-таки своїм національним;
подобаються різні пісні й танці однаковою мірою – свої
національні і закордонні;
подобаються закордонні національні пісні й танці.

11. Чи вважаєте ви, що необхідно збільшити випуск книг про історичне

минуле нашого народу?
так, це необхідно;
достатньо того, що є;
мені байдуже;
не знаю.

12. Як ви вважаєте, чи обов’язково отримувати згоду батьків при одруженні?

так, обов’язково;
мабуть, необов’язково;
ні, не обов’язково;
важко відповісти.

13. Як би ви поставились до того, що хто-небудь з ваших близьких родичів одружився з людиною іншої національності?

вважаю такий шлюб небажаним;
надав би перевагу людині своєї національності, але заперечувати
не став би;
національність у шлюбі не має ніякого значення;
важко відповісти.

14. Якщо ви неодружені, то як би ви хотіли одягнутися на власному весіллі?

у національний одяг;
у національний одяг з елементами сучасного вбрання;
у сучасний одяг з елементами національного вбрання;
у сучасний одяг;
важко відповісти.

15. Якому весіллю ви б надали перевагу?

урочистому обіду;
обіду з елементами національного обряду;
національному обряду, але не старовинному;
старовинному обряду;
важко відповісти.

16. Кілька запитань щодо ваших національних особливостей. Що, на вашу думку, повинно бути головним при визначенні національності

людини? Зазначте лише одну ознаку.

національність батьків;
національність матері;
мова в сім’ї;
власне побажання;
місце або країна проживання;
інше (вкажіть).

17. Як ви вважаєте, чим відрізняються представники інших національностей в першу чергу? (Можна зазначити три ознаки.)

рисами характеру, психологією;
особливостями поведінки;
культурними традиціями, звичаями;
зовнішнім виглядом;
віруванням;
важко визначити;
немає різниці;
важко відповісти;
інше (вкажіть).

18. Що, на вашу думку, зближує вас з людьми вашої національності? (Можна зазначити три ознаки.)

рідна мова;
народні звичаї, обряди, культура;
спільне історичне минуле;
релігія;
зовнішній вигляд;
риси характеру, психологія;
спільна поведінка;
родинні зв’язки;
ніщо не зближує;
важко сказати;
інше (вкажіть).

19. Скажіть, будь ласка, хто за національністю ваші близькі друзі?

по спільному навчанню;
за місцем проживання.

20. Які риси характеру ви найбільше цінуєте в:

росіян;
українців.

21. Які риси характеру вам не подобаються в:

росіян;
українців.

22. Скажіть, будь ласка, з представниками якої національності вам було б краще (приємніше, зручніше) навчатися в одній групі, підтримувати дружні стосунки?

навчатися і підтримувати дружні стосунки байдуже з ким за національністю;
байдуже з ким навчатися, але підтримувати дружні стосунки тільки з представниками своєї національності;
навчатися і підтримувати дружні стосунки тільки з представниками своєї національності.

23. А тепер, будь ласка, повідомте деякі відомості про себе:

факультет;
відділення;
курс;
національність;
стать;
місце проживання (село, місто).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЕТНОПСИХОЛОГІЇ

Етнопсихологія (від гр. ethnos – плем’я, народ) – це галузь психології, що вивчає етнічні особливості психіки людей, національний характер, закономірності формування та функціонування національної самосвідомості, етнічних стереотипів та установок. (За А. М. Льовочкіною).

Етнопсихологія вивчає етнічні особливості психіки людей, національний характер, закономірності формування і функціонування національної самосвідомості, етнічних стереотипів, особливо цінним є пошук шляхів регуляції ділового спілкування як всередині етнічної групи, так і на міжнаціональному рівні. (Л. Е. Орбан-Лембрик).

Етнопсихологія вивчає факти, закономірності й механізми вияву типології, ціннісних орієнтацій і поведінки представників тієї чи іншої етнічної спільності. Вона описує і пояснює особливості поведінки та її мотиви всередині спільності й між етносами, що живуть століттями в одному геоісторичному просторі. (М. Н. Корнєв, А. Б. Коваленко).

Етнос – від гр. плем’я, народ – це стійка сукупність людей, які мають загальні, відносно стабільні особливості культури та психіки, а також усвідомленням своєї єдності та відмінності від усіх інших схожих утворень. Грецьке слово „етнос” послужило основою назви окремої галузі психології – психології етносу, або, як це звучить у працях одного з засновників етнопсихології В. Вундта – „психології народів”. (За А. М. Льовочкіною).

Етнічна (грец. etnikos – народний) група – стійка спільність, що історично склалася на певній території і якій властиві відносно стабільні особливості мови, спільні риси, неповторні якості, усвідомлення єдності і відмінності від інших утворень (самосвідомість етносу), відміні від інших груп характеристики (спосіб життєдіяльності, традиції, норми, правила і звички, побут, матеріальна і духовна культура, метод господарсько-екологічної діяльності, внутрішня формальна організація та ін.).
(За Л. Е. Орбан-Лембрик).

Етнічність як сукупність характерних культурних рис етнічної групи. Розкриття етнічності забезпечує найбільш повну й розгорнуту характеристику того або іншого народу, узятого як специфічна спільнота, яка відрізняється від всіх інших тільки їй властивою культурно-історичною своєрідністю. Етнічність можна порівняти із національністю даного народу, його етнічним „портретом”.

Нація – духовно-психологічна спільність, заснована на територіально-економічній та історико-культурній єдності. Хоч нації й існують у сучасних суспільствах як найпоширеніші форми етнічної спільності, але, окрім них, існують і такі різновиди етнічних спільнот, як народність, національна група та ін.

Психічний склад нації – це стійкі риси психіки людей, що склалися на основі тривалої історії розвитку народу, які проявляються у звичках, смаках, звичаях, традиціях, емоційному сприйманні людиною навколишнього середовища та темпераменті.

Національний характер – це відносно стійка сукупність рис характеру, які властиві переважній більшості представників певної нації та залежать від конкретних історичних і соціально-економічних умов існування певної спільноти. В основі національного характеру лежить національна самосвідомість.(За А. М. Льовочкіною)

– своєрідне, специфічне поєднання типових рис у конкретних історичних і соціально-економічних умовах буття нації; уявлення народу про себе, сукупність стійких, основних для національної спільності особливостей сприйняття навколишнього світу та форм реакцій на нього. (Л. Е. Орбан-Лембрик)

Етнічні стереотипи – це відносно стійкі уявлення про моральні, розумові та фізичні якості, що властиві представникам тих чи інших спільнот. (За А. М. Льовочкіною)

– продукований під впливом конкретної етнічної культури, актуальний для представників окремої етнічної спільності, стійкий, емоційно насичений, ціннісно визначений, стандартизований образ, уявлення про певний об’єкт. (Л. Е. Орбан-Лембрик)

Етнічний конфлікт – це форма міжгрупового конфлікту, коли групи з протилежними інтересами поляризуються за етнічною ознакою. Причиною етнічних конфліктів, як правило, бувають етнічні, соціальні, політичні та економічні суперечності. Загострення етнічного конфлікту супроводжується зростанням етноцентризму, що властивий у тій чи іншій мірі етнічній самосвідомості будь-якого рівня розвитку, посиленням циркуляції в суспільстві негативних етностереотипів, посиленням націоналізму.

Етноцентризм (грец. ethnos – плем’я, народ і centrum – осердя) – це погляд на етнопсихологічні особливості іншого народу з точки зору уявлень власного народу. (За А. М. Льовочкіною)

– психологічна схильність сприймати всі життєві події з позицій своєї етнічної групи, вважаючи її еталоном. (Л. Е. Орбан-Лембрик)

– це сукупність ірраціональних уявлень, що є психологічними утвореннями масової свідомості у вигляді конкретизованих спрощень образів свого народу, щедро наділених позитивними рисами. (М. Н. Корнєв, А. Б. Коваленко)

Етнічні установки – це готовність особистості сприймати ті чи інші явища етнічного життя та міжетнічних стосунків і, відповідно до цього сприймання, діяти певним чином у конкретній ситуації.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Студенти упродовж семестру пишуть контрольну роботу, у якій повинні продемонструвати знання теоретичного матеріалу. Контрольна робота – це творче завдання, яке полягає в у виборі і розкритті однієї із запропонованих тем, що стосуються історії розвитку етнопсихології, її напрямків і течій. Обсяг роботи – не менше 10 сторінок друкованого тексту (кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5). Максимальна кількість балів за це завдання – 50. При оцінюванні враховується оригінальність та самостійність підходу, деталізація розкриття теми, посилання на літературні джерела, оформлення роботи, представлення роботи на семінарському занятті у вигляді виступу та дискусії (див табл.). Контрольні роботи обговорюються під час семінарів.

Розподіл балів за контрольну роботу
Параметри	Бали
Оригінальність та самостійність підходу	10
Деталізація розкриття теми	10
Посилання на літературні джерела	10
Оформлення роботи	10
Виступ	10
Разом	50

Теми контрольних робіт:

Проблеми етнічності і нації в контексті глобалізації і побудови інформаційного суспільства.
Проблемна галузь етнопсихології.
Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань.
Етнос і культура як об’єкти психологічного вивчення.
Ідеї етнопсихології в античній філософії.
Геродот як родоначальник етнічного напрямку в історії і психології.
Ідеї етнопсихології в філософії Нового часу.
Географічний детермінізм Ш. Монтеск’є.
„Психології народів”: теорії і концепції.
Основні психолого-антропологічні концепції кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Концепція психологічної природи мови А.А. Потебні.
Українська національна школа в етнопсихології: історія і сучасність.
Сучасні дослідження в галузі етнопсихології в Україні.
Радянська культурно-історична школа в етнопсихології.
Сучасна французька школа етнопсихології.
„Emic” і „Etic” підходи в методології етнопсихологічних досліджень.
Особливості і стадії формування особистості дитини в монокультурному і полікультурному середовищі.
Типологія культур М. Мід.
А. Кардінер і його концепція „основної особистісної структури”.
Дослідження модальної особистості Р. Лінтона, К. Дюбуа.
Основні концепції національного характеру в антропології і психології: порівняльний аналіз.
Традиційні обрядовість, вірування і повір’я українців.
Етнічний склад і розселення українців.
Українська діаспора в історії етнопсихології.
Особливості формування української культури в діаспорі.
Етноцентризм як соціально-психологічне явище.
Націоналізм і патріотизм в Україні: історія і сучасність.
Міжетнічна напруженість як соціально-психологічний феномен.
Етнопсихологічні проблеми адаптації вимушених мігрантів.
Ксенофобія і мігрантофобія: причини і форми прояву.

СХЕМА МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

(предмети та теми, на яких базується даний курс)

Предмет „Загальна психологія”.

Теми: 1. Методи психології.

Формування особистості.
Діяльність особистості.

Предмет „Соціальна психологія”.

Теми: 1. Психологія спілкування.

Психологія великих груп.
Соціалізація.
Соціальні стереотипи.
Соціальні конфлікти.

Предмет „Конфліктологія”.

Теми: 1. Причини конфлікту.

Етапи протікання конфлікту.
Стратегії вирішення конфлікту.

Предмет „Соціологія”.

Теми: 1. Соціологія великих груп.

Соціалізація.
Соціальна свідомість.
Соціальні цінності.
Соціологія культури.

Предмет „Етнографія”.

Теми: 1. Особливості побуту різних народів.

Культурні особливості різних народів.

Предмет „Культурологія”.

Теми: 1. Мова, побут, архітектура етносів.

Релігія етносів.
Творчість етносів.

Предмет „Історія”.

Теми: 1. Зародження, розвиток, а також зникнення чи асиміляція певних етнічних груп.

Предмет „Конфліктологія”.

Теми: 1. Стратегії проведення переговорів з урахуванням етнічних особливостей.

Поведінка у конфлікті представників різних етнічних та національних груп.
Міжетнічні конфлікти.
Міжнаціональні конфлікти.

Предмет „Психологія реклами”.

Теми: 1. Етнічні та національні особливості сприймання реклами.

Створення рекламного продукту із врахуванням етнічних та національних особливостей.
Стратегії просування рекламного продукту на різних національних ринках.

Вид занять

Дуже часто

Читання книг рідною мовою

Читання газет, жур-налів рідною мовою

Слухання народних пісень і музики

Перегляд телепередач рідною мовою

Похід до музеїв націо-нального прикладного мистецтва