Geum.ru

На Заході до сфери біоетики як до галузі, де складним чином перетинаються світоглядні, етичні, теоретичні та практико технологічні проблеми дослідження живого

Вид материалаДокументы

Содержание


Питання для самоперевірки знань 21
Питання для самоперевірки знань 65
Питання для самоперевірки знань 96
Питання для самоперевірки знань 128
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
Основна література

  1. Вельков В.В. На пути к генетически модифицированному миру // Человек. — 2002 — №2. — С. 22-37.
  2. Иванов В,И,, Ижевская В,Л, Этика геномики. Этические принципы геномных исследований // Человек. — 1999. — № 4 – 5, С. 5 – 15, С. 8 – 18.
  3. Лейси Х. Свободна ли наука от ценностей? Ценности и научное понимание. Перевод с англ. Л.В.Суркова и др. Под ред. В.А.Яковлева. — М.: Логос, 2001. — 360 с.
  4. Нугаев Р.М. Смена развитых научных теорий: ценностные измерения // Вопросы философии. — 2002. — №12. — С.124-134.
  5. Павлова Т.Н. Биоэтика в высшей школе. — К.: Киевский эколого-культурный центр, 1998. — 128 с.
  6. Фролов И.Т., Юдин Б.Г. Этика науки. Проблемы и дискуссии. — М.: Политиздат. — 1986. — 399с.
  7. Шуманов В.И., Тоневицкий А.Г. Ксенотрансплантация: научные и этические проблемы // Человек. — 1999. — №6. — С.91-95.
  8. Яковлев В.А. Бинарность ценностных ориентаций науки // Вопросы филос. — 2001. — №12. — С.77-86.
  9. Rensh B. Biophilosophy. Columbio Un Press, 1971.
  10. Попов М.В. Аксіологія і медицина (Проблема цінностей і медицина). – К.: ПАРАПАН, 2003. – 284 с.
  11. Бобров О.Є. Медицина (нравы, судьбы, бесправие). – Кировоград: Полиум, 2003. – 212 с.
  12. Кулиниченко В.Л. Современная медицина: трансформация парадигм теории и практики (философско-методологический анализ). — К., 2001. - 237с.
  13. Кулиниченко В.Л., Вековшинина С.В. Биоэтика: Феноменологические поиски и основания// Феноменология и гуманитарное знание. — К.: Тандем, 1998.
  14. Й.А. Турак Етичні та правові засади медичного втручання: З погляду лікаря-практика. –Ужгород: ВАТ Виво «Закарпаття», 2002. – 192 с.



Додаткова література


  1. Етичні комітети. Становлення, структура, функції / ред.. В.Л. Кулініченко, С.В. Вєковшиніної. – К.: Видавець Карпенко В.М., 2002. – 160 с.
  2. Введение в биоэтику. — М.: Прогресс-Традиция, 1998. — 384 с.
  3. Караванов Г.Г. Деонтологія в хірургії. – К.: Здоров’я, 1974. – 78 с.
  4. Большая медицинская энциклопедия: В 36 т. 2-е изд. – М.: С. Э, 1964. – Т. 35. – С.831 – 839.
  5. Г. Дж. Меллер Значение генетики в изучении психофизиологичных проессов // Человек. – 2001. - №3. – С. 166 – 169.
  6. Lewis M., Warden C. Law and ethics in the medical office. – Philadelphia: Davis, 1983. – XV. – 227 p.
  7. Большая медицинская энциклопедия: В 36 т. 2-е изд. – М.: С. Э, 1958. – Т. 8. – С.1047 – 1047.



Післямова


Розглянуті в попередніх темах проблеми предметної сфери, ціннісного навантаження, епістемологічних та світоглядних можливостей білетики переконливо свідчать, що вона є яскравою відповіддю на складні виклики сучасного цивілізаційного розвитку. Вони пов’язані не лише зі ставленням людини до світу загалом, світу живого зокрема, а й до власне себе. В.Р. Поттер наголошує одну з проблем сучасної філософії науки: замість безладу притаманного нерівномірно розвинутим галузям знання ми провинні прийти до деякого стагну їх рівноваги. (В.Р. Поттер, 2002) Тому, обмеженим є підхід до розуміння білетики як лише вивчення питань біології і охорони здоров’я. Аналіз вищенаведених підходів дозволяє зробити висновок: білетика пов’язана зі спеціальним дослідженням складних теоретичних, методологічних та світоглядних проблем та потребує високого рівня абстракції.

Тому, як було показано в попередньому викладенні, таким значним є інтерес як науковців, медиків, екологів, юристів та філософів, так і широкої спільноти до обговорення найрізноманітніших аспектів біоетики. Філософи та ме5тодологи перш за все намагаються осмислити ті вияви білетики, які виходять далеко за межі власне наукових та практичних можливостей білетики, окреслюючи її вплив на визначення фундаментальних принипів людської моральності. Як випливає з викладеного в попередніх темах, для пошуку саме таких принипів потрібне визначення статусу та предмету білетики, її співвідношення як з класичною етикою, так і з галузями біологічного знання, співвіднесення білетики з екологічною та медичною етиками, пошук відповіді на питання про співвідношення теоретичного та прикладного в біоетиці. Стосовно останього ракурсу слід зауважити, що прикладна етика може бути розглянута як особливий феномен, оскільки в її межах створені власні теоретичні моделі. Прикладна етика набула виміру міждисиплінарності, тому в такому аспекті – може бути осмислена як не тільки феномен етичного. Для такого розуміння прикладної етики необхідними стають інші види знання, які визначають форми фахової діяльності залучаючи при цьому соціологію, юриспруденцію та інші галузі знання.

В навчальному посібнику біоетика розуміється як сфера багатоманітного знання, що інтенсивно змінюється, структура якого тільки починає складатися. Існує «широке» і «вузьке» розуміння біоетики. Широке розуміння прикладної етики стимулює болючі моменти морального досвіду на який впливають новації сучасності. Водночас – біоетика є і прикладна етика в широкому розумінні є феноменом духовного життя, який несе перспективу для подальшого розвитку людини.


Словник термінів


Антропогенетика – генетика людини.

Аксіологія – вчення про цінності, що сформувалося (в такому термінологічному визначенні) на початку ХХ ст. і проявляло різні ідейні втілення.

Безсмертя – поняття, що окреслює можливість існування людини поза межами смерті – безпосередньо або в пам’яті нащадків (через вчинки, культурні артефакти).

Ген – спадковий фактор, функціонально неподільна одиниця спадкового матеріалу, ділянка ДНК.

Генетична дискримінація – обмеження прав індивідуумів, носіїв тих чи інших спадкових ознак або генів.

Генетична інженерія – розділ молекулярної генетики і геномікі, теоретичний фундамент для генних технологій – цілеспрямованого створення організмів з модифікованим геномом.

Деонтологія – розділ етичного знання, в якому розглядаються проблеми належного, аналізуються імперативні характеристики моралі, в якості ентральної категорії - поняття «борг».

Мета етика – термін (термін введений в неопозитивізмі, набув широке розповсюдження в сучасних етичних конепіях. Визначає галузь методологічних проблем теорії моралі, що протиставляється галузі нормативних аспектів етики.

Євгеніка – теоретична концепція вивчення спадковості людини з метою створення концептуального фундаменту і розробки методичних основ оптимізації генофонда людства.

Соціобіологія – науковий напрямок середини 70-х рр., що виник на межі еволюційної біології, етології і соціології.

Клон – сукупність генетично ідентичних клітин, які походять від загального пращура або соматичної клітини шляхом нестатевого розмноження.

Постнекласична наука – сучасна наука. Пізнання здійснюється на основі нового типу раціональності, що стверджується в дослідженні ск54ладних систем, що само розвиваються і є людино вимірними. Пізнання таких систем потребує нових стратегій пізнання (наприклад, синергетичної) та врахування ролі людини і моральних орієнтацій. Прикладом систем такого типу є екологічні системи.

Глобальна екологічна криза – стан біосфери, спричинений техногенною діяльністю людини, що загрожує порушенням самоорганізації ієї складної екосистемиі руйнацією життєво важливих для існування її і суспільства структурних і функціональних зв’язків.

Екологічна етика – галузь, яка вивчає формування етичних засад ставлення людини до довкілля, її поведінку і дії, наілені на нього. Обґрунтовує екологічний імператив як моральну засаду людського ставлення до світу.

Екологічна культура – одна з форм культури, яка проявляється в здатності людини відчувати себе частиною природи, живого, пристосовуватись до них і пристосовувати природу до свого існування. Тобто, взаємо узгоджувати власні потреби і устрій природного довкілля.

Коеволюія – спільна еволюція природи і суспільства, що відбувається в їх взаємодії й не завдає шкоди одне іншому.


ЗМІСТ


ВСТУП 1

Тема 1. Виникнення біоетики та її предметна сфера 2

Предмет біоетики 2

Структурна багатоаспектність біоетики 10

Філософські засади білетики 18

Питання для самоперевірки знань 21

Теми рефератів 22

Завдання 23

Основна література 24

Додаткова література 25


Тема 2. Біоетика в контексті ціннісних вимірів сучасної філософії та науки 26

Співвідношення когнітивного та ціннісного в класичній та некласичній науці 26

Світоглядно – етична складова дослідження в постнекласичній науці 48

Питання для самоперевірки знань 65

Теми рефератів 66

Завдання 66

Основна література 67

Додаткова література 68


Тема 3. Філософія живого як основа біоетики 70

Роль аксіологічних принципів в постнекласичному науковому дослідженні живого 70

Сучасна біофілософія: вітчизняна і західна традиції 82

Питання для самоперевірки знань 96

Теми рефератів 97

Завдання 98

Основна література 99

Додаткова література 100


Тема 4. Епістемологічні аспекти біоетики 101

Теоретичні засади біоетики 101

Методологічні орієнтації білетики 112

Біоетика як сфера постнекласики 121

Питання для самоперевірки знань 128

Теми рефератів 129

Завдання 129

Основна література 130

Додаткова література 131


Тема 5. Біоетика як основа сучасних медичних практик 132

Історичні ракурси медичної біоетики 132

Біоетична регламентація медичної діяльності: від клятви Гіппократа до сучасних медичних декларацій 141

Питання для самоперевірки знань 165

Теми рефератів 165

Завдання 166

Основна література 167

Додаткова література 168


ПІСЛЯМОВА 168


СЛОВНИК ТЕРМІНІВ 170