Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю „ психологія : 2010. 23 с. Розробник: доцент кафедри психології, к психол н. Гупаловська В. А

Вид материалаДокументы

Содержание


Розподіл балів, що присвоюється студентам
Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS
Подобный материал:
1   2   3



  1. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою:
  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується заліком, становить: за поточну успішність – до 100 балів, на заліку (якщо студент не набрав достатньої кількості балів) – 20 балів.
  • Поточний контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни оцінюється за десятибальною шкалою. Студент повинен отримати мінімум три оцінки. Якщо оцінок більше, враховуються найвищі. Якщо оцінок менше, сума буде меншою. Таким чином заохочуємо студента до активності і підвищення успішності. За два модулі студенти також можуть набрати по 10 балів. У кінці семестру усі одержані оцінки додаються: три оцінки за відповіді на семінарах і дві – за модулі – і множаться на коефіцієнт 2. Таким чином, за семестр студент набирає до 100 балів. Якщо за семестр набрано більше 50 балів, залік ставимо «автоматично». Якщо балів набрано менше, студент приходить на залік, де може отримати не більше 20 балів.
  • Бали за аудиторну роботу не відпрацьовуються у разі пропусків без поважної причини. Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме відповідний поточний контроль – 0 балів.
  • Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:
  • виступ з основного питання
  • усна наукова доповідь
  • доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ
  • участь у дискусіях
  • аналіз джерельної і монографічної літератури
  • письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи)
  • реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог)

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.


Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90– 100

5

Відмінно




Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо

FX

25-50

2

Незадовільно

Не зараховано

F

0-24

Незадовільно з повторним курсом

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або контрольних робіт. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, - по 10 балів.


  1. Методичне забезпечення


Рекомендована література

Основна література:
  1. Александров А.А. Психогенетика: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2004.
  2. Малых С.Б., Егорова М.С., Мешкова Т.А. Основы психогенетики. – М., 1998.
  3. Равич-Щербо И.В., Марютина Т.М., Григоренко Е.Л. Психогенетика. Учебник. - М.: Аспект-Пресс, 2004.

Додаткова література:
  1. Анохин А.П. Генетика, мозг и психика человека: тенденции и перспективы исследований. – М., 1988.
  2. Егоров М.С. Развитие как предмет психогенетики // Вопросы психологи. – 1992. - № 5-6. – С. 5-15.
  3. Левантин Р. Человеческая индивидуальность: наследственность и середа. – М., 1993.
  4. Малых С.Б. Исследование генетической детерминации ЭЭГ человека // Вопросы психологии. – 1997. - № 6. – С. 109-128.
  5. Марютина Т.М. Психологические факторы как детерминанты генотип-средовых соотношений // Психологический журнал. – 1994. – Т. XV. - № 2.
  6. Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека / под ред. И.В. Равич-Щербо. – М., 1988.
  7. Системогенез и проблемы генетики мозга / Под ред. Н.П.Дубинина. – М., 1991.
  8. Талызина Н.Ф., Кривцова С.В., Мухаматулина Е.А. Природа индивидуальных различий: опыт исследования близнецовым методом. – М., 1991.
  9. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека: В 3 т. – М.: Мир, 1990. – Т. 3. – Гл. 7: Генетика и поведение человека; Гл. 8: Практические аспекты генетики человека и биологическое будущее человечества.
  10. Эрмон Л., Парсонс П. Генетика поведения и эволюция. – М.: Мир, 1984. – Гл. 2-5, 7, 11, 12.
  11. Эфроимсон В.П. Генетика этики и естетики. – СПб., 1995.
  12. Strelau J. Psychologia. Podręcznik akademicki. – Gdańsk, 2000. – T.1. – Rozdiał 6: Elementy genetyki zachowania. – S. 205-227.


Підсумковий (семестровий) контроль


Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни „Психокорекція дитячої агресивності” передбачена така форма звітності, як залік, який проводиться у 5 семестрі. Протягом семестру студент може набрати до 100 балів. Для допуску до заліку студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 31 бала.

Залік не є обов’язковою підсумковою формою контролю, однак, він дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу і проводиться у тестовій формі. Студенти отримують тестові завдання (10 запитань по 2 бали за кожне), за які максимально можна отримати 20 балів.


Запитання до модулю 1

  1. Сексуальна норма: визначення, критерії, види норми. Відносність норми.
  2. Культурний аспект норми.
  3. Транскультуральні відмінності у ставленні до сексуальності. Сексуальні символи в традиціях, звичаях, обрядах, фольклорі, літературі, мистецтві.
  4. Особливості сексуальних норм різних часів та народів.
  5. Сучасні особливості ставлення до сексуальності.
  6. Шлюбно-сімейні стосунки: тенденції та прогнози розвитку інституту сім’ї.
  7. Вікові особливості нормальних проявів сексуальності.
  8. Основні принципи класифікації розладів у сексології. МКХ-10.
  9. Розлади складових копулятивного циклу за Г. С. Васильченком.
  10. Статева конституція, її функціональне і клінічне значення.
  11. Стадії психосексуального розвитку. Клінічні критерії розладів психосексуального розвитку.
  12. Сповільнення та пришвидшення психосексуального розвитку. Теоретична та практична оцінка порушення поетапності.
  13. Порівняння концепцій психосексуального розвитку З. Фройда, Е. Еріксона, Г. Васильченка, У. Мастерса.
  14. Відхилення у перебігу психосексуального розвитку. Сенситивні періоди.
  15. Стадії індивідуальної еволюції лібідо за Г.С. Васильченком.
  16. Співвідношення стадій індивідуальної еволюції лібідо із періодами психосексуального розвитку.
  17. Основні прояви нормальної сексуальності у чоловіків.
  18. Основні прояви нормальної сексуальності у жінок (за Г.С. Васильченком).
  19. Особливості індивідуальної еволюції лібідо жінок та чоловіків.
  20. Особливості сексуальності жінок та чоловіків.
  21. Стереотипи стосовно нормальних проявів і сексуальних можливостей жінок та чоловіків. Гендер та упередження.
  22. Обмеження, які накладаються статтю. Ставлення сім’ї та суспільства до ранніх та нестандартних проявів сексуальності.
  23. Види любові. Теорії кохання. Цикл романтичного кохання за Р. Стернбергом.
  24. Біологічні основи почуття любові у людини.
  25. Особливості переживання кохання та проявів інтимності серед жінок і чоловіків.
  26. Клінічні критерії «патологічної любові».
  27. Захворювання, що передаються статевим шляхом: причини, прояви, лікування.
  28. Бактерійні, вірусні, грибкові, викликані найпростішими та комахами захворювання.
  29. Клінічні особливості перебігу СНІДу.
  30. Особливості стійкості до захворювань. Психологічні аспекти захворювань.
  31. Безпліддя. Причини та види безпліддя.
  32. Допоміжні методи репродукції. Види та особливості.
  33. Психологічна допомога клінічного психолога при безплідді, виношуванні вагітності, перед пологами
  34. Сурогатне материнство: фізіологічні, психологічні аспекти.
  35. Соціально-психологічна та клінічна оцінка проституції.


Запитання до модулю 2
  1. Статеві розлади та розлади сексуальності.
  2. Розлади, пов’язані із функціонуванням лібідо.
  3. Розлади, пов’язані із сексуальними реакціями. МКХ-10.
  4. Розлади сексуальної переваги.
  5. Психологічні та поведінкові розлади, пов’язані з статевим (психосексуальним) розвитком та статевою орієнтацією.
  6. Розлади статевої ідентифікації (транссексуалізм, трансвестизм).
  7. Розлади скерованості сексуального потягу: гомосексуальність і бісексуальність.
  8. Розлади пренатальної статевої диференціації: види, причини, зовнішні прояви.
  9. Синдроми Кляйнфельтера, Тернера-Шрешевського, синдроми зайвої Х-хромосоми, зайвої(их) У-хромосом, синдром ламкої Х-хромосоми.
  10. Синдром Домініканської республіки, псевдогермафродитизм, гермафродитизм.
  11. Сексуальна агресія: причини і прояви.
  12. Види сексуальної агресії.
  13. Зґвалтування – крайній прояв сексуальної агресії. Типи зґвалтувань.
  14. Психологічні типи ґвалтівників. Можливості психологічної корекції ґвалтівників.
  15. Сексуальні домагання і примушування.
  16. Психологічна робота із жертвами сексуальної агресії.
  17. Інцест. Причини і наслідки інцесту. Види інцесту.
  18. Проблеми виявлення інцесту. Психологічна корекція наслідків інцесту.
  19. Педофілія. Чотирифакторна модель пояснення педофілії.
  20. Психологічний портрет педофіла. Психологічні типи педофілів. Можливості психокорекції педофілії.
  21. Наслідки сексуального розбещення для жертв. Психологічна робота із жертвами.
  22. Визначення сексуальних девіацій, парафілій. Сексуальні аберації. Критерії діагностики.
  23. Вітчизняне та американське трактування парафілій. Причини парафілій. Можливості корекції парафілій.
  24. Розлади сексуальної переваги: фетишизм, ексгібіціонізм, вуайєризм, педофілія, садомазохізм.
  25. Психологічні та поведінкові розлади, пов’язані з статевим (психосексуальним) розвитком та статевою орієнтацією.
  26. Сексуальна самостимуляція: визначення, види. Історія ставлення до мастурбації.
  27. Сексуальні фантазії. Сон і сексуальність. Критерії патології фантазій.
  28. Сексуальне здоров’я та сексуальні розлади. Сучасні підходи до розуміння сексуальних розладів.
  29. Сексуальна орієнтація. Психологічні аспекти патогенезу сексуальних розладів. Етіологія сексуальних розладів.
  30. Сексуальні розлади, не зумовлені органічними ураженнями чи хворобами (відсутність інтересу; відсутність задоволення; відсутність фізіологічних реакцій, необхідних для ефективної сексуальної взаємодії; неможливість контролювати чи переживати оргазм).
  31. Сексуальна дисфункція. Передчасна еякуляція, еректильна дисфункція, аноргазмія, анеякуляція, ретроградна еякуляція, вагінізм, диспареунія, сексуальна аверсія, фригідність.
  32. Структурний аналіз сексуальних розладів.
  33. Особливості та загальні принципи терапії сексуальних розладів. Індивідуальної та подружньої терапії сексуальних розладів.
  34. П’ять шлюбних факторів за Г.С. Васильченком. Сімейно-сексуальні дисгамії.
  35. Сімейна психотерапія в реабілітації сексуальних розладів.
  36. Сучасні концепції сексуальної терапії. Види сексотерапії.
  37. Методики У. Мастерса, В. Джонсон, Х. Каплан, поведінкові та психодинамічні підходи.
  38. Психологічне дослідження при визначенні стратегії та тактики терапії.
  39. Еротичні прийоми психотерапії сексуальних розладів.
  40. Роль психодинаміки в терапії сексуальних розладів.
  41. Неврологічні захворювання та сексуальність.
  42. Вплив ендокринних захворювань на сексуальність.
  43. Хвороби серцево-судинної системи та сексуальність.
  44. Вплив соматичних захворювань на сексуальність.
  45. Рак і сексуальність.
  46. Психічні розлади і сексуальність.
  47. Вплив алкоголю на прояви сексуальності.
  48. Наркотики та сексуальність.


Тестові запитання для підсумкового контролю
  1. Основні аспекти сексуальності:

а) біологічний;

б) медичний;

в) соціальний;

г) культуральний;

д) педагогічний;

е) психологічний.


  1. До видів сексуальної агресії належать:

а) інцест;

б) зґвалтування;

в) примушування;

г) шантаж;

д) домагання.