Вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


Ак­ту­а­ль­ність те­ми.
Сту­пінь на­у­ко­вої роз­ро­б­ле­но­с­ті про­бле­ми.
Зв’я­зок ро­бо­ти з на­у­ко­ви­ми про­гра­ма­ми, пла­на­ми, те­ма­ми.
Ме­та і за­вдан­ня до­слі­джен­ня.
Об’­єкт і пред­мет до­слі­джен­ня.
Ме­то­ди до­слі­джен­ня.
На­у­ко­ва но­ви­з­на оде­р­жа­них ре­зуль­та­тів.
Прак­ти­ч­не зна­чен­ня оде­р­жа­них ре­зуль­та­тів.
Ап­ро­ба­ція ре­зуль­та­тів ди­се­р­та­ці­ї.
Спи­сок ви­ко­ри­с­та­них дже­рел
Подобный материал:
  1   2   3   4


ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

РОЗДІЛ 1


ДОГОВІРНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ЯК ВИД ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ТРУДОВОМУ ПРАВІ . . . . . . . . . . . . . . 14
    1. Соціально-правова природа юридичної відповідальності . . . . . . . . . . . . . . 14
    2. Матеріальна відповідальність працівників як правовий стан . . . . . . . . . . . . 31
    3. Трудове майнове правопорушення – фактична підстава матеріальної відповідальності працівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
    4. Договір про повну матеріальну відповідальність як юридична підстава матеріальної відповідальності працівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72
    5. Матеріальна відповідальність працівників на підставі контракту . . . . . . . . 83

РОЗДІЛ 2

ДОГОВОРИ ПРО ПОВНУ МАТЕРІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ПОРЯДОК ЇХ УКЛАДАННЯ ТА ЗМІСТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
    1. Суб’єкти договору про повну індивідуальну матеріальну

відповідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
    1. Порядок укладання договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
    2. Особливості договору про повну колективну (бригадну) матеріальну відповідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126
    3. Права й обов’язки сторін за договорами про повну матеріальну відповідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138

РОЗДІЛ 3

ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕНЬ ДОГОВОРІВ ПРО ПОВНУ МАТЕРІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
    1. Поняття та види порушень договорів про повну матеріальну відповідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
    2. Пра­во­ві пи­тан­ня ви­зна­чен­ня роз­мі­ру пря­мої дій­с­ної шко­ди, за­по­ді­я­ної пра­ців­ни­ка­ми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158
    3. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної порушенням договорів про повну матеріальну відповідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 170

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195

Додаток А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214

Додаток Б . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 220

Додаток В . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 243


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php


ВСТУП


Ак­ту­а­ль­ність те­ми. Пі­с­ля про­го­ло­шен­ня не­за­ле­ж­но­с­ті і при­йн­ят­тя Кон­сти­ту­ції Укра­ї­на тве­р­до ста­ла на шлях по­бу­до­ви пра­во­вої дер­жа­ви. Со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­ні пе­ре­тво­рен­ня, спря­мо­ва­ні на ста­но­в­лен­ня ри­н­ко­вої еко­но­мі­ки, по­тре­бу­ють сут­тє­вих змін ме­ха­ні­з­му пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня су­час­них су­с­пі­ль­них від­но­син, у то­му чи­с­лі й тих, що по­в’я­за­ні з ви­ко­ри­с­тан­ням найманої пра­ці.

Кон­сти­ту­ція Укра­ї­ни [84] у стат­ті 13 вста­но­ви­ла, що вла­с­ність зо­бо­в’я­зу­є. Во­на ви­зна­єть­ся ­ва­ж­ли­вою со­ці­а­ль­ною цін­ні­с­тю, охо­ро­на і за­хист якої скла­да­ють од­ну з фу­н­к­цій дер­жа­ви. Кон­сти­ту­ція вста­но­в­лює рі­в­ність усіх су­б’єк­тів пра­ва вла­с­но­с­ті пе­ред за­ко­ном, на­дає їм рі­в­ні мо­ж­ли­во­с­ті ре­а­лі­за­ції та за­хи­с­ту сво­їх прав во­ло­ді­ти, ко­ри­с­ту­ва­ти­ся й роз­по­ря­джа­ти­ся вла­с­ні­с­тю. За­ко­но­дав­ст­во Укра­ї­ни до­зво­ляє вла­с­ни­кам ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти на­ле­ж­не їм май­но для здій­с­нен­ня го­с­по­дар­сь­кої та ін­шої, не за­бо­ро­не­ної за­ко­ном, ді­я­ль­но­с­ті, за­лу­ча­ю­чи до неї на до­го­ві­р­ній ос­но­ві пра­цю фі­зи­ч­них осіб. Од­ні­єю з форм ре­а­лі­за­ції фі­зи­ч­ни­ми осо­ба­ми сво­їх зді­б­но­с­тей до пра­ці ви­сту­па­ють тру­до­ві пра­во­від­но­си­ни, у про­це­сі ре­а­лі­за­ції яких по­стає жит­тє­ве за­вдан­ня – за­без­пе­чен­ня ці­ло­с­ті май­на ро­бо­то­да­в­ця, яке ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся у го­с­по­дар­сь­кій ді­я­ль­но­с­ті.

Стат­тя 41 Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни пе­ред­ба­чає, що ні­хто не мо­же бу­ти про­ти­пра­в­но по­зба­в­ле­ний пра­ва вла­с­но­с­ті. Се­ред пра­во­вих за­со­бів охо­ро­ни вла­с­но­с­ті ро­бо­то­да­в­ця від про­ти­пра­в­них діянь на­й­ма­них пра­ців­ни­ків ва­ж­ли­ве мі­с­це на­ле­жить за­хо­дам ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті за тру­до­вим пра­во­м.

Но­р­ми ін­сти­ту­ту ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків, які фо­р­му­ва­ли­ся в умовах адміністративно-командної системи, бу­ли зо­рі­є­н­то­ва­ні в ос­но­в­но­му на за­хист ін­те­ре­сів дер­жа­ви, охо­ро­ну її вла­с­но­с­ті. Пе­ре­хід до ри­н­ко­вої еко­но­мі­ки зу­мо­вив по­яву у пра­во­во­му по­лі Укра­ї­ни ве­ли­кої кі­ль­ко­с­ті су­б’єк­тів, за­сно­ва­них на рі­з­них фо­р­мах вла­с­но­с­ті та у чи­с­лен­них ор­га­ні­за­цій­но-­пра­во­вих фо­р­мах ді­я­ль­но­с­ті. Їх іс­ну­ван­ня по­тре­бує пе­в­них змін у пра­во­во­му ре­гу­лю­ван­ні від­но­син по ре­а­лі­за­ції за­хо­дів ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті. Та­кі змі­ни ма­ють від­бу­ва­ти­ся з огля­ду на га­ра­н­тії прав і за­кон­них ін­те­ре­сів на­й­ма­них пра­ців­ни­ків, вра­хо­ву­ва­ти еко­но­мі­ч­ні ін­те­ре­си ро­бо­то­да­в­ців.

У пра­во­во­му ре­гу­лю­ван­ні тру­до­вих і ті­с­но по­в’я­за­них із ни­ми від­но­син від­бу­ва­єть­ся зву­жен­ня сфе­ри центра­лі­зо­ва­но­го й від­по­ві­д­но роз­ши­рен­ня сфе­ри до­го­ві­р­но­го ре­гу­лю­ван­ня, оскі­ль­ки «пе­ре­хід до ри­н­ку з не­об­хід­ні­с­тю ди­к­тує де­це­н­т­ра­лі­за­цію пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня пра­ці» [65, с. 54]. Про зро­с­тан­ня ро­лі до­го­ві­р­но­го ре­гу­лю­ван­ня сві­д­чать но­р­ма­ти­в­но-­пра­во­ві ак­ти, при­йн­ят­ті остан­нім часом в Укра­ї­ні. Зо­к­ре­ма, роз­ши­ре­но по­в­но­ва­жен­ня сто­рін ко­ле­к­ти­в­них до­го­во­рів та угод у ре­гу­лю­ван­ні тру­до­вих і со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­них від­но­син, вста­но­в­ле­но по­ря­док та умо­ви укла­ден­ня ко­н­т­ра­к­ту як осо­б­ли­во­го ви­ду тру­до­во­го до­го­во­ру, в яко­му сто­ро­ни мо­жуть пе­ред­ба­ча­ти і вза­є­м­ну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність.

Іс­ну­ван­ня в тру­до­во­му пра­ві до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність за ра­дян­сь­ких ча­сів, ко­ли іс­ну­ва­ла пе­ре­ва­ж­но дер­жа­в­на вла­с­ність, ви­сту­па­ло май­же бе­з­у­мо­в­ною га­ра­н­ті­єю збе­ре­жен­ня вла­с­но­с­ті дер­жа­в­них під­при­ємств, від­шко­ду­ван­ня за­по­ді­я­ної шко­ди пра­ців­ни­ка­ми у по­в­но­му роз­мі­рі без ре­а­ль­но­го вста­но­в­лен­ня при­чин шко­ди та іс­тин­них ви­ну­ва­т­ців її ви­ни­к­нен­ня. На сьо­го­дні та­ке ста­но­ви­ще є не­при­пу­с­ти­мим. До­го­во­ри про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність мають на­бу­ти фо­р­ми до­б­ро­ві­ль­ної уго­ди сто­рін, за до­по­мо­гою якої ро­бо­то­да­вець і пра­ців­ник, з ура­ху­ван­ням умов праці та господарської діяльності, мо­жуть вста­но­в­лю­ва­ти вза­є­м­ні пра­ва та обо­в’я­з­ки, спря­мо­ва­ні, перш за все, на за­без­пе­чен­ня ці­ло­с­ті май­на ро­бо­то­да­в­ця і вра­ху­ван­ня ін­те­ре­сів пра­ців­ни­ка, а по­тім – на від­шко­ду­ван­ня за­по­ді­я­ної шко­ди. Та­кі до­го­во­ри ма­ють ста­ти ді­є­вим за­со­бом охо­ро­ни пра­ва вла­с­но­с­ті ро­бо­то­да­в­ця в умо­вах ри­н­ко­вої еко­но­мі­ки.

Ав­то­ром був про­ве­де­ний ана­ліз прак­ти­ки укла­ден­ня до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність на під­при­єм­с­т­вах, в уста­но­вах, ор­га­ні­за­ці­ях рі­з­них форм вла­с­но­с­ті, а та­кож у фі­зи­ч­них осіб – су­б’єк­тів під­при­єм­ни­ц­т­ва, які здій­с­ню­ють свою ді­я­ль­ність на те­ри­то­рії м. Ха­р­ко­ва і Ха­р­ків­сь­кої об­ла­с­ті у сфе­рі то­р­гі­в­лі, гро­мад­сь­ко­го ха­р­чу­ван­ня та об­слу­го­ву­ван­ня на­се­лен­ня (за­га­ль­на кі­ль­кість опи­та­них су­б’єк­тів – 145). Ре­зуль­та­ти про­ве­де­но­го досліджен­ня до­зво­ля­ють зро­би­ти на­сту­п­ні ви­сно­в­ки та виявити певні недоліки. По­-пе­р­ше, в уста­но­вах та ор­га­ні­за­ці­ях дер­жа­в­но­го се­к­то­ра до­го­во­ри про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність укла­да­ють­ся, як пра­ви­ло, в усіх ви­па­д­ках, ко­ли така мо­ж­ли­вість пе­ред­ба­че­на за­ко­но­дав­ст­вом. Проте, сто­ро­ни фо­р­ма­ль­но під­хо­дять до їх укла­ден­ня, при­йма­ю­чи за ос­но­ву ти­по­ві фо­р­ми до­го­во­рів, не вра­хо­ву­ють спе­ци­фі­ки ро­бо­ти пра­ців­ни­ків із пе­ре­да­ни­ми цін­но­с­тя­ми, вла­с­ни­ки ча­с­то порушують умови до­го­во­рів, не до­три­му­ють­ся по­ряд­ку при­тя­г­нен­ня пра­ців­ни­ків до ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті. По­-дру­ге, на під­при­єм­с­т­вах, за­сно­ва­них на ко­ле­к­ти­в­ній або при­ва­т­ній вла­с­но­с­ті, спо­сте­рі­га­єть­ся зме­н­шен­ня відсотка укла­де­них до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність (укла­да­ють­ся при­бли­з­но в 70 % ви­па­д­ків), ро­бо­то­да­в­ці на­в’я­зу­ють пра­ців­ни­кам по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність на під­ста­ві ко­н­т­ра­к­тів, не вра­хо­вуючи об­ме­ження, вста­но­в­ле­ні за­ко­но­дав­ст­вом. По­-третє, се­ред великої кількості при­ва­т­них під­при­єм­ців, які за­лу­ча­ють на­й­ма­них пра­ців­ни­ків до ви­ко­нан­ня ро­біт з об­слу­го­ву­ван­ня пе­в­них цін­но­с­тей (то­ва­рів, гро­шей), ви­яв­ле­но най­ни­ж­чий від­со­ток укла­де­них до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність (при­бли­з­но 22 %), а де­яким підприємцям на­віть неві­до­мо про іс­ну­ван­ня та­ких до­го­во­рів.

Під­го­то­в­ка про­е­к­ту но­во­го Тру­до­во­го ко­де­к­су Укра­ї­ни, не­об­хід­ність вдо­с­ко­на­лен­ня чин­них но­р­ма­ти­в­но-­пра­во­вих ак­тів і усу­нен­ня не­до­лі­ків у прак­ти­ці укла­ден­ня до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність, ко­н­т­ра­к­тів по­тре­бу­ють ком­пле­к­с­но­го на­у­ко­во­го до­слі­джен­ня про­блем ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті вза­га­лі та до­го­ві­р­ної ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків зо­к­ре­ма, що й обу­мо­ви­ло ви­бір те­ми ди­се­р­та­цій­ної ро­бо­ти.

Сту­пінь на­у­ко­вої роз­ро­б­ле­но­с­ті про­бле­ми. До­слі­джен­ню ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків за тру­до­вим пра­вом при­ді­ля­ла­ся зна­ч­на ува­га в ра­дян­сь­кій та су­час­ній укра­ї­н­сь­кій пра­во­вій на­у­ці. По­нят­тя цьо­го ін­сти­ту­ту, під­ста­ви та умо­ви ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті, її ви­ди роз­гля­да­ли­ся в мо­но­гра­фі­ч­них до­слі­джен­нях, на­у­ко­вих до­по­ві­дях, те­зах, стат­тях, на­вча­ль­них по­сі­б­ни­ках, під­ру­ч­ни­ках і ди­се­р­та­ці­ях. Зна­ч­ний вне­сок у до­слі­джен­ня за­зна­че­них пи­тань на­ле­жить О.­А. Аб­ра­мо­вій, М.Й. Ба­ру, О.Т. Ба­ра­ба­шу, Є.С. Бе­лін­сь­ко­му, В.С. Ве­не­ди­к­то­ву, В.Я. Го­цу, М.І. Да­н­че­н­ку, С.С. Ка­рин­сь­ко­му, Є.­О. Кльо­но­ву, Р.З. Лі­вши­цю, В.Г. Ма­ло­ву, А.Р. Ма­цю­ку, В.Є. Па­ню­гі­ну, Ю.М. По­лє­та­є­ву, В.І. Про­ко­пе­н­ку, О.­І. Про­цев­сь­ко­му, В.М. Ско­бє­л­кі­ну, П.Р. Ста­ви­сь­ко­му, Л.О. Си­ро­ват­сь­кій, Н.І. Ти­то­вій, І.­А. Ти­ще­н­ко­ву, Н.М. Ху­то­рян, Г.І. Чанишевій, Б.О. Ше­ло­мо­ву та ін.

Ва­ж­ли­ві пи­тан­ня те­о­рії юри­ди­ч­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті бу­ли пред­ме­том ува­ги пред­ста­в­ни­ків за­га­ль­ної те­о­рії пра­ва: С.С. Але­к­сє­є­ва, Б.Т. Ба­зи­лє­ва, С.М. Бра­ту­ся, В.М. Го­р­ше­ньо­ва, О.С. Йо­ф­фе, О.­Е. Лей­с­та, М.С. Ма­ле­ї­на, І.С. Са­мо­ще­н­ка, О.Ф. Ска­кун, М.Х. Фа­ру­к­ши­на, Р.О. Ха­л­фі­ної та ін.

Про­бле­мам до­го­во­ру як ре­гу­ля­то­ра су­с­пі­ль­них від­но­син та до­го­ві­р­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті в ци­ві­ль­но­му пра­ві при­свя­че­ні пра­ці Б.С. Ан­ти­мо­но­ва, М.І. Бра­гін­сь­ко­го, В.В. Ві­т­рян­сь­ко­го, Ф.І. Га­в­зе, О.В. Дзе­ри, П.Д. Ка­мін­сь­кої, Н.С. Ку­з­нє­цо­вої, М.І. Ку­ла­гі­на, Л.А. Лу­н­ца, І.Б. Но­ви­ць­ко­го та ін. До­го­во­ри про по­вну ін­ди­ві­ду­а­ль­ну та ко­ле­к­ти­в­ну (бри­га­д­ну) ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність бу­ли пред­ме­том спе­ці­а­ль­них дослі­джень В.Г. Ва­ку­ле­н­ко і Є.М. Стре­ль­ні­ко­во­ї.

От­же, су­ку­п­ність вка­за­них ро­біт яв­ляє со­бою до­б­ро­т­не на­у­ко­ве під­ґру­н­тя для спе­ці­а­ль­но­го до­слі­джен­ня до­го­ві­р­ної ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків, яка до цьо­го ча­су в су­час­ній на­у­ці тру­до­во­го пра­ва Укра­ї­ни ще не бу­ла пред­ме­том окре­мо­го на­у­ко­во­го до­слі­джен­ня. За­ли­ша­ють­ся дис­ку­сій­ни­ми та по­тре­бу­ють до­да­т­ко­во­го роз­гля­ду пи­тан­ня що­до спе­ци­фі­ки ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків як пра­во­во­го ста­ну, її фа­к­ти­ч­ної та юри­ди­ч­них під­став. Ма­ло ви­вче­ні пи­тан­ня що­до су­ті і зна­чен­ня до­го­ві­р­ної ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків у тру­до­во­му пра­ві; по­нят­тя та спе­ци­фі­ч­них ознак до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність; сто­рін, пред­ме­ту і змі­с­ту та­ких до­го­во­рів у ри­н­ко­вих умо­вах; осо­б­ли­во­с­тей по­ряд­ку їх укла­дан­ня та ре­а­лі­за­ції тощо.

Зв’я­зок ро­бо­ти з на­у­ко­ви­ми про­гра­ма­ми, пла­на­ми, те­ма­ми. Те­ма­ти­ка ди­се­р­та­цій­но­го до­слі­джен­ня по­в’я­за­на з пріо­ри­те­т­ни­ми на­пря­ма­ми роз­ви­т­ку на­у­ки і тех­ні­ки на пе­рі­од до 2006 ро­ку, вста­но­в­ле­ни­ми За­ко­ном Укра­ї­ни «Про пріо­ри­те­т­ні на­пря­ми роз­ви­т­ку на­у­ки і тех­ні­ки» від 11.07.2001 р. [61]. Ди­се­р­та­ція ви­ко­на­на від­по­ві­д­но до пла­нів на­у­ко­вих до­слі­джень ка­фе­д­ри ци­ві­ль­но-­пра­во­вих ди­с­ци­п­лін Ха­р­ків­сь­ко­го дер­жа­в­но­го пе­да­го­гі­ч­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Г.С. Ско­во­ро­ди в ра­м­ках дер­жа­в­ної на­у­ко­вої про­гра­ми «Пра­во­ві за­са­ди роз­бу­до­ви дер­жа­в­но­с­ті», за­твер­дже­ної по­ста­но­вою Ка­бі­не­ту Мі­ні­с­т­рів Укра­ї­ни від 24.12.2001 р. № 1716 «Про затвердження переліку державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002–2006 роки» [112].

Ме­та і за­вдан­ня до­слі­джен­ня. Ме­тою ди­се­р­та­цій­ної ро­бо­ти є про­ве­ден­ня ком­пле­к­с­но­го до­слі­джен­ня пра­во­вих про­блем до­го­ві­р­ної ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків як ви­ду ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті в тру­до­во­му пра­ві, а також вироблення на цій основі теоретичних засад правового регулювання до­го­ві­р­ної ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті працівників і прак­ти­ч­них ре­ко­ме­н­да­цій що­до удо­ско­на­лен­ня тру­до­во­го за­ко­но­дав­ст­ва й пра­во­за­сто­со­вчої прак­ти­ки.

Ви­хо­дя­чи з по­ста­в­ле­ної ме­ти, ав­то­ром окре­с­ле­но на­сту­п­ні за­вдан­ня:
  • про­ана­лі­зу­ва­ти пра­во­ву при­ро­ду і спе­ци­фі­ч­ні озна­ки ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків як пра­во­во­го ста­ну, з’я­су­ва­ти її мі­с­це в си­с­те­мі юри­ди­ч­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті;
  • окре­с­ли­ти но­ві під­хо­ди до ви­зна­чен­ня під­став і умов ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків;
  • об­ґру­н­ту­ва­ти іс­ну­ван­ня в тру­до­во­му пра­ві до­го­ві­р­ної ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків і з’я­су­ва­ти її зна­чен­ня в умо­вах ри­н­ко­вих від­но­син;
  • до­слі­ди­ти до­го­вір про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність як окре­му юри­ди­ч­ну під­ста­ву ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків і як пра­во­вий за­сіб ре­гу­лю­ван­ня пе­в­них пра­во­від­но­син;
  • виявити особливості матеріальної відповідальності працівників, передбаченої контрактом;
  • ви­зна­чи­ти ко­ло су­б’єк­тів до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність і про­ана­лі­зу­ва­ти їх­ пра­во­ве ста­но­ви­ще, до­слі­ди­ти по­ря­док укла­дан­ня таких до­го­во­рів, з’я­су­ва­ти їх зміст;
  • кла­си­фі­ку­ва­ти ви­па­д­ки по­ру­шен­ня до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність та ви­яви­ти на­с­лід­ки та­ких по­ру­шень;
  • удо­ско­на­ли­ти по­ря­док ви­зна­чен­ня роз­мі­ру за­по­ді­я­ної шко­ди в су­час­них умо­вах, а та­кож по­ря­док її від­шко­ду­ван­ня вин­ни­ми пра­ців­ни­ка­ми;
  • ви­ро­би­ти та об­ґру­н­ту­ва­ти від­по­ві­д­ні ре­ко­ме­н­да­ції що­до удо­ско­на­лен­ня за­ко­но­дав­ст­ва Укра­ї­ни у сфе­рі ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків.

Об’­єкт і пред­мет до­слі­джен­ня. Об’­єк­том ди­се­р­та­цій­но­го до­слі­джен­ня є пра­во­ве ре­гу­лю­ван­ня відносин ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків в умо­вах пе­ре­хо­ду до ри­н­ко­вої еко­но­мі­ки.

Пред­ме­том до­слі­джен­ня є нормативні по­ло­жен­ня Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни, Ко­де­к­су за­ко­нів про пра­цю Укра­ї­ни та ін­ших но­р­ма­ти­в­но-­пра­во­вих ак­тів, що сто­су­ють­ся пи­тань до­го­ві­р­ної ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків. Ана­лі­зу­ють­ся по­ста­но­ви Пле­ну­му Вер­хо­в­но­го Су­ду Укра­ї­ни, окре­мі пра­во­ві ак­ти за­ру­бі­ж­них кра­їн, а та­кож си­с­те­ма на­у­ко­вих по­гля­дів що­до об­ра­ної те­ми.

Ме­то­ди до­слі­джен­ня. Ди­се­р­та­цій­не до­слі­джен­ня ба­зу­єть­ся на ме­то­дах і при­йо­мах на­у­ко­во­го пі­знан­ня, ос­но­ву яких скла­дає за­га­ль­но­на­у­ко­вий ді­а­ле­к­ти­ч­ний ме­тод. Пра­во­ва при­ро­да і спе­ци­фі­ч­ні ри­си ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків до­слі­джу­ва­ли­ся за до­по­мо­гою ме­то­ду си­с­те­м­но­го ана­лі­зу та по­рі­в­ня­ль­но-­пра­во­во­го ме­то­ду. Си­с­те­м­но-­ст­ру­к­ту­р­ний ме­тод за­сто­со­ва­но для ви­о­к­ре­м­лен­ня еле­ме­н­тів скла­ду тру­до­во­го май­но­во­го пра­во­по­ру­шен­ня. Ви­вчен­ня до­го­во­ру про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність та об­ґру­н­ту­ван­ня іс­ну­ван­ня в тру­до­во­му пра­ві до­го­ві­р­ної ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті про­во­ди­ло­ся за до­по­мо­гою фо­р­ма­ль­но-­ло­гі­ч­но­го та по­рі­в­ня­ль­но-­пра­во­во­го ме­то­дів на­у­ко­во­го пі­знан­ня. Ви­ко­ри­с­тан­ня стру­к­ту­р­но-­фу­н­к­ці­о­на­ль­но­го, фо­р­ма­ль­но-­ло­гі­ч­но­го та іс­то­ри­ко-­пра­во­во­го ме­то­дів да­ло змо­гу ви­зна­чи­ти ко­ло су­б’єк­тів до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність та про­ана­лі­зу­ва­ти їх­ пра­во­ве ста­но­ви­ще, до­слі­ди­ти по­ря­док укла­дан­ня до­го­во­рів, їх зміст, роз­кри­ти осо­б­ли­во­с­ті ви­зна­чен­ня роз­мі­ру за­по­ді­я­ної шко­ди та по­ряд­ку її від­шко­ду­ван­ня.

Те­о­ре­ти­ч­ні ви­сно­в­ки і прак­ти­ч­ні ре­ко­ме­н­да­ції ба­зу­ють­ся на ви­вчен­ні на­у­ко­вої лі­те­ра­ту­ри, ма­те­рі­а­лів ен­ци­к­ло­пе­ди­ч­но­го ха­ра­к­те­ру, но­р­ма­ти­в­но­го ма­те­рі­а­лу і прак­ти­ки ви­ко­ри­с­тан­ня за­ко­но­дав­ст­ва, до­сві­ду за­ру­бі­ж­них кра­їн з пи­тань ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків.

Ем­пі­ри­ч­ну ба­зу до­слі­джен­ня скла­да­ють уза­галь­не­ні ав­то­ром ма­те­рі­а­ли су­до­вої прак­ти­ки, а та­кож ма­те­рі­а­ли, отри­ма­ні під час ви­вчен­ня прак­ти­ки укла­ден­ня до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність, ко­н­т­ра­к­тів.

На­у­ко­ва но­ви­з­на оде­р­жа­них ре­зуль­та­тів. Ди­се­р­та­ція є ком­пле­к­с­ним до­слі­джен­ням те­о­ре­ти­ч­них і прак­ти­ч­них про­блем ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків, що ґру­н­ту­єть­ся на до­го­во­рі. На­у­ко­ва но­ви­з­на ро­бо­ти по­ля­гає в то­му, що впе­р­ше в су­час­ній на­у­ці тру­до­во­го пра­ва Укра­ї­ни про­ве­де­но все­бі­ч­ний ана­ліз пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня від­но­син, які ви­ни­ка­ють під час укла­дан­ня, змі­ни, припинен­ня до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність, а та­кож пра­во­вих на­с­лід­ків по­ру­шен­ня пра­ців­ни­ка­ми і ро­бо­то­да­в­цем сво­їх обо­в’я­з­ків за за­зна­че­ни­ми до­го­во­ра­ми. До­слі­джен­ня про­ве­де­не ви­хо­дя­чи із су­час­них еко­но­мі­ч­них умов, кон­сти­ту­цій­них за­сад обо­в’я­з­ко­во­с­ті до­три­ман­ня дер­жа­вою прав і сво­бод лю­ди­ни, рі­в­но­сті усіх су­б’єк­тів пра­ва вла­с­но­с­ті пе­ред за­ко­ном, не­об­хід­но­с­ті ре­фо­р­му­ван­ня чин­но­го тру­до­во­го за­ко­но­дав­ст­ва.

Від­по­ві­д­но до ме­ти і за­вдань до­слі­джен­ня на за­хист ви­но­сять­ся на­сту­п­ні ос­но­в­ні по­ло­жен­ня, які ста­но­в­лять на­у­ко­ву но­ви­з­ну ро­бо­ти:
  • сфо­р­му­льо­ва­но по­нят­тя ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків у ши­ро­ко­му сми­с­лі – пра­во­вий стан, в яко­му зна­хо­дять­ся пра­ців­ник, що вчи­нив тру­до­ве май­но­ве пра­во­по­ру­шен­ня, ро­бо­то­да­вець, яко­му за­по­ді­я­но май­но­вої шко­ди, а та­кож ор­га­ни, на­ді­ле­ні по­в­но­ва­жен­ня­ми що­до при­му­со­во­го ви­ко­нан­ня за­хо­дів від­по­ві­да­ль­но­с­ті. У ву­зь­ко­му сми­с­лі та­ка від­по­ві­да­ль­ність роз­гля­да­єть­ся як обо­в’я­зок пра­ців­ни­ка від­шко­ду­ва­ти за­по­ді­я­ну шко­ду в роз­мі­рі та по­ряд­ку, пе­ред­ба­че­них за­ко­ном чи до­го­во­ром;
  • де­та­ль­но об­ґру­н­то­ва­но по­ло­жен­ня про тру­до­ву при­ро­ду ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків, яка обу­мо­в­ле­на не про­с­то іс­ну­ван­ням, а про­це­сом ре­а­лі­за­ції тру­до­вих пра­во­від­но­син;
  • уза­галь­не­но спе­ци­фі­ч­ні ри­си ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків і вста­но­в­ле­но, що во­на ре­а­лі­зу­єть­ся в ра­м­ках окре­мих охо­рон­них пра­во­від­но­син, які по­ви­нні роз­гля­да­ти­ся як ті­с­но по­в’я­за­ні з тру­до­ви­ми пра­во­від­но­си­на­ми і та­кі, що ви­ті­ка­ють з них;
  • за­про­по­но­ва­но но­вий під­хід до ви­зна­чен­ня під­став і умов ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків. Як фа­к­ти­ч­на під­ста­ва та­кої від­по­ві­да­ль­но­с­ті роз­гля­да­єть­ся тру­до­ве май­но­ве пра­во­по­ру­шен­ня в су­ку­п­но­с­ті еле­ме­н­тів йо­го скла­ду – обо­в’я­з­ко­вих умов від­по­ві­да­ль­но­с­ті, ін­шими умовами ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків ви­зна­ють­ся: де­лі­к­то­з­да­т­ність пра­ців­ни­ка, на­яв­ність у мо­мент пра­во­по­ру­шен­ня тру­до­вих пра­во­від­но­син і юри­ди­ч­но­го обо­в’я­з­ку пра­ців­ни­ка дбай­ли­во ста­ви­тись до май­на ро­бо­то­да­в­ця, сво­бо­да ви­бо­ру пра­ців­ни­ком пра­во­мі­р­ної або про­ти­пра­в­ної по­ве­ді­н­ки в тру­до­вих пра­во­від­но­си­нах, пе­ред­ба­че­на за­ко­ном чи до­го­во­ром мо­ж­ли­вість за­сто­су­ван­ня за­хо­дів від­по­ві­да­ль­но­с­ті до пра­во­по­ру­ш­ни­ка;
  • ді­с­та­ло по­да­ль­шо­го роз­ви­т­ку ви­зна­чен­ня ко­ла об­ста­вин, які ви­клю­ча­ють ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність пра­ців­ни­ків;
  • за­про­по­но­ва­на но­ва кла­си­фі­ка­ція ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків за­ле­ж­но­ від її юри­ди­ч­ної під­ста­ви: 1) по­за­до­го­ві­р­на від­по­ві­да­ль­ність, 2) до­го­ві­р­на від­по­ві­да­ль­ність. До­го­ві­р­на ма­те­рі­а­ль­на від­по­ві­да­ль­ність пра­ців­ни­ків, у свою чер­гу, по­ді­ля­єть­ся на та­кі під­ви­ди: а) пе­ред­ба­че­на ко­н­т­ра­к­том, б) пе­ред­ба­че­на до­го­во­ром про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність (ін­ди­ві­ду­а­ль­ним або ко­ле­к­ти­в­ним (бри­га­д­ним);
  • ба­зу­ю­чись на прин­ци­пі сво­бо­ди до­го­во­ру, впе­р­ше до­слі­дже­но до­го­вір про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність як юри­ди­ч­ну під­ста­ву ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків і без­по­се­ре­д­ній ре­гу­ля­тор пе­в­них пра­во­від­но­син, запропонова­но ви­зна­чен­ня та­ко­го до­го­во­ру;
  • уперше вста­но­в­ле­но вза­є­мо­обу­мо­в­ле­ність тру­до­вої фу­н­к­ції пра­ців­ни­ка і до­го­во­ру про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність, де­та­ль­но про­ана­лі­зо­ва­но спе­ци­фі­ч­ні вла­с­ти­во­с­ті су­б’єк­тів до­слі­джу­ва­них до­го­во­рів і за­про­по­но­ва­но уве­с­ти в по­ня­тій­ний апа­рат на­у­ки тру­до­во­го пра­ва по­нят­тя ма­те­рі­а­ль­но від­по­ві­да­ль­ної осо­би та ко­ле­к­ти­ву (бри­га­ди) та­ких осіб;
  • удо­ско­на­ле­но по­ря­док укла­дан­ня до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність;
  • роз­ро­б­ле­но кла­си­фі­ка­цію по­ру­шень до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність;
  • упе­р­ше роз­ро­б­ле­но ме­то­ди­ку ви­зна­чен­ня роз­мі­ру за­по­ді­я­ної ро­бо­то­да­в­цю май­но­вої шко­ди, яка від­по­ві­дає су­час­ним економічним умо­вам, вра­хо­вує ін­те­ре­си пра­ців­ни­ків і ро­бо­то­да­в­ців;
  • ді­с­та­ло по­да­ль­шо­го роз­ви­т­ку пи­тан­ня про по­ря­док від­шко­ду­ван­ня шко­ди, за­по­ді­я­ної по­ру­шен­ням до­го­во­ру про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність;
  • ви­яв­ле­но та уза­галь­не­но під­ста­ви по­в­но­го і ча­с­т­ко­во­го зві­ль­нен­ня пра­ців­ни­ків від від­по­ві­да­ль­но­с­ті на під­ста­ві до­го­во­ру.

Прак­ти­ч­не зна­чен­ня оде­р­жа­них ре­зуль­та­тів. Оде­р­жа­ні на­у­ко­ві ре­зуль­та­ти роз­ви­ва­ють і до­по­в­ню­ють ряд по­ло­жень на­у­ки тру­до­во­го пра­ва, де­які з них є но­ви­ми і по­тре­бу­ють більш гли­бо­ко­го до­слі­джен­ня. Але за­га­лом во­ни спри­я­ти­муть по­да­ль­шо­му роз­ви­т­ку на­у­ки тру­до­во­го пра­ва Укра­ї­ни, мо­жуть слу­гу­ва­ти ма­те­рі­а­лом для на­сту­п­них на­у­ко­вих роз­ро­бок і дис­ку­сій з про­блем ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті.

Уза­галь­нен­ня, ви­сно­в­ки і про­по­зи­ції, які мі­с­тять­ся в ди­се­р­та­ції, мо­жуть бу­ти ви­ко­ри­с­та­ні при ви­кла­дан­ні ку­р­су «Тру­до­ве пра­во Укра­ї­ни», під­го­то­в­ці від­по­ві­д­них на­вча­ль­них по­сі­б­ни­ків і під­ру­ч­ни­ків, до­ві­д­ко­вої та ме­то­ди­ч­ної лі­те­ра­ту­ри.

Ре­зуль­та­ти до­слі­джен­ня мо­ж­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти в про­це­сі удо­ско­на­лен­ня чин­них та при під­го­то­в­ці но­вих но­р­ма­ти­в­но-­пра­во­вих ак­тів з пи­тань пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня ма­те­рі­а­ль­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті пра­ців­ни­ків, зо­к­ре­ма проекту но­вого Тру­до­во­го ко­де­к­су Укра­ї­ни, По­ряд­ку укла­ден­ня з пра­ців­ни­ка­ми до­го­во­рів про по­вну ін­ди­ві­ду­а­ль­ну і ко­ле­к­ти­в­ну (бри­га­д­ну) ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність, но­во­го Пе­ре­лі­ку ро­біт, при ви­ко­нан­ні яких з пра­ців­ни­ка­ми мо­жуть укла­да­ти­ся пись­мо­ві до­го­во­ри про по­вну ін­ди­ві­ду­а­ль­ну і ко­ле­к­ти­в­ну (бри­га­д­ну) ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність, а та­кож Ти­по­вих форм до­го­во­рів та ін­ших но­р­ма­ти­в­них ак­тів. Це знай­шло ві­до­бра­жен­ня у за­про­по­но­ва­них ав­то­ром про­по­зи­ці­ях що­до вне­сен­ня змін та до­по­в­нень до чин­них но­р­ма­ти­в­них ак­тів, а та­кож про­е­к­тах но­вих но­р­ма­ти­в­них ак­тів, на­пра­в­ле­них у ви­гля­ді до­по­ві­д­них за­пи­сок у Вер­хо­в­ну Ра­ду Укра­ї­ни, Мі­ні­с­тер­с­т­во пра­ці та со­ці­а­ль­ної по­лі­ти­ки Укра­ї­ни.

За­про­по­но­ва­ні ре­ко­ме­н­да­ції спри­я­ти­муть вдо­с­ко­на­лен­ню прак­ти­ки укла­дан­ня до­го­во­рів про по­вну ма­те­рі­а­ль­ну від­по­ві­да­ль­ність, під­ви­щен­ню рі­в­ня пра­во­вої куль­ту­ри су­б’єк­тів пра­во­від­но­син.

Ап­ро­ба­ція ре­зуль­та­тів ди­се­р­та­ці­ї. Ре­зуль­та­ти про­ве­де­но­го до­слі­джен­ня ап­ро­бо­ва­ні при об­го­во­рен­ні ди­се­р­та­ції на ка­фе­д­рі ци­ві­ль­но-­пра­во­вих ди­с­ци­п­лін Ха­р­ків­сь­ко­го дер­жа­в­но­го пе­да­го­гі­ч­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Г.С. Ско­во­ро­ди.

Ос­но­в­ні по­ло­жен­ня ди­се­р­та­ції до­по­ві­да­ли­ся ав­то­ром на на­у­ко­вих кон­фе­ре­н­ці­ях: III мі­сь­кій на­у­ко­во-­пра­к­ти­ч­ній кон­фе­ре­н­ції «А­к­ту­а­ль­ні про­бле­ми су­час­ної на­у­ки в до­слі­джен­нях мо­ло­дих вче­них Ха­р­кі­в­щи­ни» (м. Ха­р­ків, сі­чень 2000 р.); на­у­ко­во-­пра­к­ти­ч­ній кон­фе­ре­н­ції «Де­р­жа­в­на слу­ж­ба і гро­ма­дя­нин: ре­а­лі­за­ція кон­сти­ту­цій­них прав, сво­бод та обо­в’я­з­ків» (м. Ха­р­ків, лю­тий 2000 р.); Між­на­ро­д­ній на­у­ко­во-­пра­к­ти­ч­ній кон­фе­ре­н­ції «Со­ці­а­ль­ні пріо­ри­те­ти ри­н­ку пра­ці в умо­вах стру­к­ту­р­ної мо­дерніза­ції еко­но­мі­ки» (м. Ки­їв, ве­ре­сень 2000 р.); науково-теоретичній конференції «Проблеми реформування трудового і соціального законодавства України» (м. Харків, листопад 2002 р.).

Ма­те­рі­а­ли ди­се­р­та­ції бу­ли ви­ко­ри­с­та­ні при під­го­то­в­ці ме­то­ди­ч­них ре­ко­ме­н­да­цій і прак­ти­ч­них за­вдань з ди­с­ци­п­лі­ни «Тру­до­ве пра­во Укра­ї­ни» для сту­де­н­тів юри­ди­ч­но­го фа­ку­ль­те­ту Ха­р­ків­сь­ко­го дер­жа­в­но­го пе­да­го­гі­ч­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Г.С. Ско­во­ро­ди, а та­кож ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся ав­то­ром при про­ве­ден­ні ле­к­цій­ та се­мі­нар­сь­ких за­нять.