Формування позитивного гудвілу на малих підприємствах на прикладі легкої промисловості
| Вид материала | Документы |
- Тково грошових відносин, без нього неможлива раціональна й ефективна організація господарської, 371.22kb.
- Аналіз роботи промислових підприємств за І півріччя 2010 року, 14.15kb.
- Іванченко Надія Олександрівна. Механізм управління нематеріальними активами на підприємствах, 169.45kb.
- Проект Галузевої угоди від профспілок, 1973.55kb.
- ”Оцінка обстановки на підприємствах легкої промисловості в надзвичайних ситуаціях”, 185.27kb.
- Матеріали до урочистого засідання з нагоди професійного свята Дня працівників легкої, 138.82kb.
- Розділ 4 Управління потенціалом інноваційного розвитку на засадах маркетингу, 177.67kb.
- Тематика дипломних робіт за спеціальністю «Фінанси» окр «магістр» Напрям «Стратегічний, 41.31kb.
- Державний комітет статистики україни, 239.1kb.
- Правила безпеки для виробництв мікробіологічної промисловості складаються з одинадцяти, 2173.9kb.
РОЗДІЛ 3 ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ГУДВІЛУ НА МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВАХ 3.1 Залежність фінансово-економічних показників підприємства від позитивного гудвілу Позитивно сформований гудвіл підприємства впливає не лише на ринкову вартість підприємства (шляхом додавання величини гудвілу до балансової вартості підприємства), але і на економічні показники діяльності підприємства. Оскільки, складові елементи гудвілу, такі як сформована мережа стабільних споживачів, висока кваліфікація персоналу та висока якість продукції, заходи щодо просування товарів на ринок тощо, мають безпосередній вплив на діяльність підприємства. Комплекс складових елементів, що формують позитивний гудвіл підприємства, впливає і на фінансові результати його діяльності. Серед результативних показників діяльності підприємства можна виділити такі, як: прибуток, виручку від реалізації продукції (товарів, послуг) [51, 78, 138]. Прибуток є підсумковим показником, результатом фінансово-господарської діяльності підприємства як суб’єкту господарювання. Існують особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери діяльності, галузі господарства, форми власності. На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відображається у звітності суб’єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності. Загалом прибуток є узагальнюючим показником діяльності підприємства, що визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції та сумою всіх витрат підприємства на виробництво та збут. Виручку від реалізації продукції (робіт, послуг) можна віднести до найбільш наочних показників діяльності підприємства. Цей показник відображається у поточній звітності підприємства (Звіті про фінансові результати (форма №2), та впливає на інші фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Виручка є основним видом доходів підприємства, одержаних у процесі виробничої діяльності. На розмір виручки від реалізації продукції впливають: обсяг реалізації, асортимент і якість продукції, рівень цін. Для розгляду впливу гудвілу на фінансово-економічні показники підприємств, необхідно дослідити залежність виручки від реалізації продукції (V) та прибутку (P) підприємств від величини їх гудвілу V(G) і P(G). Для встановлення факту наявності зв’язку між ознаками доцільно використовувати кореляційно-регресійний зв’язок. Кореляційний-регресійний зв’язок дозволяє виявляти за допомогою синтетичних показників інтенсивність і напрямок зв’язків та взаємозалежностей економічних явищ [58]. Для визначення залежності V(G) і P(G), застосуємо такі показники: - коефіцієнт Г. Фехнера, який дозволяє оцінити силу зв’язку між даними ознаками на основі порівняння знаків відхилень індивідуальних значень факторної і результативної ознак від їх середньої. Показники ступеня щільності зв’язку дають можливість охарактеризувати залежність варіації результативної ознаки (виручки від реалізації (V) або прибутку (P)) від варіації факторної ознаки (гудвілу (G)). За даними методом, при наближенні даного коефіцієнту до + 1 можна висунути припущення про пряму і сильну залежність, при наближенні до – 1 можна говорити про сильну обернену залежність, якщо коефіцієнт наближається до 0, роблять висновок про відсутність зв’язку між результативною і факторною ознаками; - лінійний коефіцієнт кореляції Пірсона, ґрунтується на відхиленнях значень взаємопов’язаних ознак від їх середніх. Наближення даного коефіцієнту до + 1 свідчить про сильний і прямий зв’язок, при наближенні коефіцієнту до – 1 зв’язок сильний і зворотній, при наближенні – до 0 зв’язок слабкий. Вважається, що кореляція буде щільною, коли r > 0,7. При значенні коефіцієнту кореляції 0,5 < r < 0,7 щільність зв’язку між ознаками вважається середньою, а при значенні r < 0,5 – слабкою. При r < 0 зв’язок відсутній, при r = 1 – функціональний; - t-критерій Стьюдента, який доцільно розраховувати для перевірки істотності одержаного лінійного коефіцієнту кореляції при малих обсягах вибірки. За даним методом отриманні значення необхідно порівняти з табличним для (n-2) ступенів свободи. Якщо розраховане значення t-критерію більше, ніж відповідне табличне значення, то лінійний коефіцієнт r вважають суттєвим. - коефіцієнт еластичності, який дозволяє визначити, на скільки відсотків змінюється величина результативної ознаки при зміні факторної ознаки на 1 %; - індекс кореляції, для оцінки адекватності обраного рівняння регресії. Наближення даного показника до одиниці є свідченням того, що зв’язок між ознаками достатньо добре описується обраним рівнянням регресії. Рівняння регресії (певна математична функція, яка найкращим чином моделює залежність між даними ознаками), в загальному випадку має вигляд:  , або  , або P = f(P), ( 3.1)де V – виручка від реалізації; G – гудвіл ; P – чистий прибуток підприємства; Для відображення характерних особливостей зв’язку використовуються різні за видом регресійні моделі. Так якщо зі зміною фактора (х) результативний показник (у) змінюється більш-менш рівномірно, зв’язок описується лінійною функцією. Для характеристики зв’язку даних показників застосуємо лінійну функцію:  , (3.2)де a та b – параметри рівняння регресії. Параметри обраного рівняння можуть бути визначені методом найменших квадратів. Спосіб розрахунку показників кореляційно-регресійного аналізу представлені у Додатку З. Допоміжні розрахунки для визначення зазначених показників при дослідженні залежності виручки від реалізації і прибутку від гудвілу представлені у Додатку И. Результати кореляційно-регресійного аналізу представлені у табл. 3.1. Таблиця 3.1 Результати кореляційно-регресійного аналізу залежності V(G) і P(G)
Параметри рівняння регресії, наведені у табл. 3.1, дають змогу побудувати математичну функцію, яка найкращим чином моделює залежність між даними ознаками. Залежність показника виручки від реалізації від показника гудвілу підприємства можна представити: V= -521,875+55,68G, (3.3) Залежність показника прибутку від показника гудвілу підприємства можна представити: Р = -12,2+3,96G, (3.4) Коефіцієнти регресії є додатними величинами в обох випадках, що дає підстави говорити про наявність прямого кореляційного зв’язку між V(G) і Р(G). За результатами кореляційно-регресійного аналізу залежності виручки від реалізації продукції та прибутку підприємства від величини гудвілу можна зробити такі висновки, оскільки: - коефіцієнт Фехнера V(G) складає 0,6 для Р(G) – 0,46, отже прямий лінійний зв’язок спостерігається між виручкою від реалізації і гудвілом підприємства; - коефіцієнт кореляції Пірсона V(G) складає 0,883 для Р(G) – 0,599, це свідчить про сильну щільність зв’язку між виручкою від реалізації і гудвілом і про середню щільність зв’язку між показниками прибутку і гудвілу підприємства; - t-критерій Стьюдента, показав істотність одержаного лінійного коефіцієнту кореляції для зазначених ознак, t-критерій V(G) складає 6,793 для Р(G) – 2,69, при цьому табличні значення для числа ступенів свободи к = n-2 = 13 та рівня значимості складають: при 1% tтабл= 3,0123, при 5% tтабл= 2,1604, при 10% tтабл= 1,7709. - коефіцієнт еластичності свідчить що, при зміні гудвілу на 1% показник виручки від реалізації зміниться на 1,95 %, а показник чистого прибутку підприємства зміниться на 1,45%. Таким чином, результати кореляційно – регресійного аналізу залежності виручки від реалізації продукції та прибутку підприємства від величини гудвілу показали, що більш сильна щільність зв’язку спостерігається між показником виручки від реалізації продукції і гудвілом. Вплив гудвілу на величину виручки від реалізації є особливо важливим для малих підприємств з точки зору формування вхідного грошового потоку підприємства. Вырезано. Для приобретения полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ссылка скрыта. Запропонований у дисертаційному дослідженні підхід до формування позитивного гудвілу підприємства було впроваджено на малому швейному підприємстві ТОВ «Силует». Необхідно зазначити, що величина гудвілу даного підприємства є позитивною, але її значення не має тенденції до збільшення або сталої величини протягом певного періоду. Отже, необхідно враховувати тенденцію зміни величини гудвілу при виборі важелів управління. Як показало дослідження наведене у п. 3.2 даної роботи, на величину гудвілу ТОВ «Силует» найбільший вплив мають витрати спрямовані на: - просування торгової марки (назви фірми) та продукції на ринок (х1), - створення мережі стабільних споживачів (х2), - підтримку вигідного територіального розташування торгових точок (х5), - підвищення якості продукції (х4). Опитування керівників даного підприємства (п. 2.3 даної роботи) показало, що у найближчий рік планується реєстрація торгової марки. Торгова марка визначена як найбільш важливий нематеріальний актив для розвитку даного підприємства. (Додаток Д, Додаток Е). Також виявлено, що дане підприємство має постійних споживачів та надає їм знижки при купівлі товару, проте на підприємстві не створено автоматизованої системи формування мережі постійних споживачів. Враховуючи особливості діяльності підприємства, серед яких можна виділити такі:
Визначені тенденції зміни показника гудвілу підприємства, які необхідно враховувати в процесі формування позитивного гудвілу підприємства. Розроблені варіанти розвитку складових елементів гудвілу для ТОВ «Силует» з урахуванням їх впливу на ефективність діяльності підприємства. ВИСНОВКИ У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення важливого наукового завдання: розробки теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування позитивного гудвілу на малих підприємствах легкої промисловості. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки. 1. Зростання ролі нематеріальних активів в ефективному функціонуванні підприємства пояснюється, з одного боку, впливом нематеріальних активів на вартість підприємства в цілому, з іншого – саме нематеріальні активи вирізняють підприємство серед аналогічних за видом діяльності підприємств, що є надзвичайно важливим в умовах розвитку ринкових відносин. 2. Як економічна категорія гудвіл відображає нематеріальні переваги підприємства, що відрізняють його від аналогічних підприємств, підсилюючи конкурентні позиції і можливість збільшення ринкової вартості підприємства за рахунок таких складових елементів, як: відомість торгової марки чи назви фірми; реклама та просування продукції; наявність стабільних споживачів; наявність постійних постачальників; висока якість продукції; вигідне територіальне розташування; кваліфікація персоналу та використання кращих управлінських якостей; використання нових технологій, ліцензій, патентів. 3. Гудвіл є специфічним нематеріальним активом, що має набір характеристик, які не притаманні жодному іншому нематеріальному активу. Відповідно до ознак нематеріальних активів гудвіл є: невід’ємний, незахищений, довгостроковий, отриманий в результаті купівлі підприємства або створений підприємством, власний, відображений (невідображений) у фінансовій звітності підприємства. Формування позивного гудвілу підприємства пов’язано з іншими ідентифікованими нематеріальними активами підприємства (торгові марки, ліцензії, патенти). 4. Дослідження показали, що активний розвиток малих підприємств легкої промисловості обмежується, як проблемами галузі у цілому так і проблемами становлення та розвитку малого бізнесу в Україні. Виявлено, що основними чинниками, які стримують розвиток малих підприємств легкої промисловості є: несприятливий інвестиційний клімат, наявність істотного тіньового сектора виробництва, складність отримання довгострокових кредитів на пільгових умовах, складна конкурентна ситуація на внутрішньому ринку. Обгрунтовано, що запорукою подальшого розвитку та ефективного функціонування даного сектора економіки є, зокрема, державна підтримка, вдосконалення законодавчо-нормативної бази, а також впровадження нових підходів до управління малими підприємствами. 5. З’ясовано, що формування гудвілу значною мірою залежить від виду малого швейного підприємства. Малі швейні підприємства пропонується розглядати в залежності від особливостей функціонування та створення: франчайзі; самостійне швейне підприємство, що здійснює серійне виробництво; дизайн-студія ексклюзивного одягу. Головні відмінності полягають у наступному: гудвіл франчайзі залежить від гудвілу франчайзера, що пояснюється особливостями організації даного виду підприємств; швейні підприємства, що здійснюють серійне виробництво самостійно формують власний гудвіл; дизайн-студія ексклюзивного одягу характеризується одиничним виробництвом, особливості діяльності якого пов’язані з репутацією дизайнера, що підпорядковує внутрішньо створений гудвіл підприємства персональному гудвілу. 6. Дослідження впливу гудвілу на вартість підприємства як цілісного майнового комплексу показало, що на малих швейних підприємствах частка гудвілу у вартості підприємства становить від 3,74 до 30,26%. Для більш детального аналізу розвитку гудвілу підприємств пропонується використовувати коефіцієнт гудвілу, та на його підставі визначати рівень позитивного гудвілу підприємства 7. Дослідження ставлення керівників малих підприємств до збільшення частки нематеріальних активів та формування гудвілу підприємства показало, що: 60% респондентів вважають найбільш раціональну частку нематеріальних активів у майні малого підприємства у границях від 5 до 10%, збільшення частки нематеріальних активів планується керівниками підприємств у короткостроковій перспективі; серед нематеріальних активів найбільш важливими для розвитку малих підприємств легкої промисловості керівниками виділені права на комерційні позначення; на всіх підприємствах здійснюються витрати на розвиток окремих складових елементів гудвілу. 8. Обгрунтовано вплив позитивного гудвілу на фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Серед результативних показників діяльності підприємства найбільш щільним є зв’язок між виручкою від реалізації та гудвілом. Виявлено, що саме виручка від реалізації є найбільш важливим показником діяльності малих підприємств, оскільки є головним вхідним грошовим потоком на малих підприємствах, має безпосередній вплив на показник чистого грошового потоку, який є важливим результатом господарської діяльності підприємства. 9. Вдосконалено процес формування позитивного гудвілу підприємства, який передбачає: кількісний та якісний аналіз гудвілу, планування та організацію управлінського впливу на гудвіл, реалізацію і контроль формування позитивного гудвілу підприємства. 10. Розроблено методичний підхід до формування позитивного гудвілу на малих підприємствах, що передбачає визначення складових елементів гудвілу, характерних даному підприємству, визначення оціночної вартості гудвілу, планування витрат на окремі складові елементи гудвілу, прогноз величини гудвілу, розробку рекомендацій по формуванню позитивного гудвілу підприємства. Додаток А Вырезано. Для приобретения полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ссылка скрыта. Додаток Н Таблиця Н.1 Спосіб розрахунку показників ефективності [79]
Таблиця Н.2 Розрахунок рентабельності операційної діяльності ТОВ «Силует»
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
,