Юрія Федьковича " затверджую "

Вид материалаДокументы

Содержание


Питання до змістовного модуля 1
7.2 Додаткова література.
Подобный материал:
1   2   3

5. модуль контроль

Питання до змістовного модуля 1

1. Обґрунтуйте предмет і завдання курсу «Математична обробка геодезичних вимірів».

2. Дайте основні поняття теорії похибок.

3. Розкрийте суть вимірювального процесу. Дайте кваліфікацію вимірів.

4. Дайте поняття «похибка», «поправка». Дайте класифікацію похибок.

5. Дайте поняття розподілу та властивостям похибок.

6. Дайте критерії точності вимірів.

7. Поясніть середні квадратичні похибки виміру та результату вимірів.

8. Розкрийте суть методів обчислень СКП (формули Гаусса, Бесселя).

9. Дайте поняття і розкрийте суть середніх квадратичних похибок функцій виміряних величин.

10. Розкрийте суть поняття «вага виміру».

11. Розкрийте поняття ваги нерівноточного виміру.

12. Розкрийте суть середньої квадратичної похибки одиниці ваги.

13. Розкрийте суть ваги функцій виміряних величин.

14. Поясніть обробку ряду рівноточних вимірів однієї величини.

15. Дайте оцінку точності за різницями подвійних рівноточних вимірів.

16. Поясніть обробку ряду нерівноточних вимірів однієї величини.

17. Дайте оцінку точності за різницями подвійних нерівноточних вимірів.


Питання до змістовного модуля 2

18. Дайте характеристику загальним поняттям про метод найменших квадратів.

19. Розкрийте суть параметричного методу розв’язування задачі урівнювання. Загальна теорія методу. Рівняння поправок і нормальні рівняння.

20. Поясніть методи розв’язування систем нормальних рівнянь. Метод Гаусса (алгоритм, схема).

21. Розкрийте і поясніть метод обертання матриці коефіцієнтів нормальних рівнянь.

22. Поясніть суть контролю складання і рішення нормальних рівнянь.

23. Дайте оцінку точності результатів урівнювання параметричним методом; оцінку точності зрівняних невідомих.

24. Дайте оцінку точності функцій зрівняних невідомих. Вага функцій виміряних величин. Вага невідомих.

25. Поясніть порядок дій при розв’язуванні задачі урівнювань рівноточних вимірів параметричним методом. Урівнювання кутів у всіх комбінаціях.

26. Поясніть порядок дій при розв’язуванні задачі урівнювання нерівноточних вимірів параметричним способом. Урівнювання нівелірної мережі.

27. Розкрийте суть складання нормальних рівнянь по способу вузлів проф. В.В. Попова.

28. Поясніть і розкрийте суть корелатного методу розв’язування задачі. Загальна теорія, умови та нормальні рівняння корелат.

29.Посніть контроль складання та рішення системи нормальних рівнянь корелат.

30. Охарактеризуйте види умовних рівнянь, що найчастіше зустрічаються в геодезичних мережах.

31. Дайте оцінку точності функцій при корелатному зрівнюванні. Вага функцій виміряних величин.

32. Поясніть матричні формули урівнювання корелатним методом.

33. Дайте пояснення визначенню допустимих нев’язок умовних рівнянь.

34. Поясніть порядок дій при розв’язуванні задачі урівнювання нівелірної мережі корелатним методом.

35. Поясніть складання нормальних рівнянь корелат по способу проф. В.В. Попова (Спосіб полігонів).

36. Поясніть спосіб Крюгера-Урмаєва.

37. Поясніть рішення нормальних рівнянь методом наближень.

38. Дайте поняття про урівнювання залежних вимірів.

39. Дайте характеристику апріорній оцінці точності геодезичних мереж шляхом моделювання результатів вимірів.

40. Поясніть використання методу найменших квадратів при апроксимації функцій.

6. критерії оцінювання навчальних досягнень студентів за шкалою естs та національною шкалою

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль знань студента. Поточний контроль здійснюється під час проведення лабораторних та модульних контрольних робіт, ІНДЗ, самостійної роботи i має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на завершальному етапі.

Загальна кількість балів, яку студент може отримати в пpoцеci вивчення дисципліни протягом семестру, становить 100 балів, з яких 70 балів студент набирає при поточних видах контролю i 30 балів - у процeci підсумкового виду контролю (заліку чи екзамену).

Кількість балів за кожний навчальний елемент виводиться iз суми поточних видів контролю. Кількість балів за змістовний модуль дорівнює cyмi балів, отриманих за навчальні елементи даного модуля. Максимальна кількість балів складає: за 1 модуль – 32, за 2 модуль – 38 балів.

Студент, який набрав протягом нормативного терміну вивчення дисципліни 60 балів та виконав навантаження за всіма кредитами, має можливість не складати іспит i отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку або складати іспит з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною.

Підсумкова оцінка за навчальну дисципліну, з якої складається екзамен, виводиться iз суми балів поточного контролю за модулями (до 70 балів) та модуля-контролю (екзамену) – до 30 балів. Якщо студент за власною ініціативою, бажанням, кpiм обов'язкових видів контролю (70 балів), виконує додаткові види роботи (ІНДЗ, фіксовані виступи, реферати, статті, участь в oлiмпiaдax, наукових конференціях тощо), при цьому набравши додатково не менше 30 балів, може отримати оцінку за іспит автоматично.

Відповідно до вимог Болонської угоди проводиться місцева (національна) шкала визначення оцінок i шкала ECTS. Для їх порівняння використовується така таблиця:



Рейтингова оцінка з дисципліни

Оцінювання в системі ECTS

Оцінка за національною шкалою

Залік за

національною

шкалою

90-100

А

5 (відмінно)

Зараховано

82-89

В

4 (добре)

75-81

С

4 (добре)

69-74

D

3 (задовільно)

60-68

Е

3 (задовільно)

35-59

FX

2 (незадовільно)

з можливістю повторного

складання


складання

Не зараховано

1-34

F

2 (незадовільно)

з обов'язковим

повторним курсом

Студент, який не отримав позитивні оцінки за підсумками роботи над кожним модулем, вважається не атестованим та не допускається до складання іспиту. Допущеним до складання іспиту студент може бути лише у разі відпрацювання всього матеріалу, передбаченого навчальним планом у повному обсязі, або тiєї частини навчального матеріалу, за який отримано незадовільну оцінку, або за яким він не атестований.

Облік ycпішностi за формами поточного контролю знань за модулями в межах академічних груп проводиться за такими видами роботи студента:
  • підготовка ІНДЗ
  • підготовка рефератів
  • письмове визначення основних понять,
  • модульні контрольні роботи, самостійні роботи
  • лабораторні роботи, розв'язання задач.

Для здійснення контролю знань студентів викладач заповнює журнал, де вказуються оцінки за кожний навчальний елемент. Журнал зберігається у викладача. За модулями заповнюються відомості рубіжного контролю, які подаються i зберігаються на кафедрі.


7. Література до дисципліни

7.1 Основна література

1. Бурмистров Г.А. Основы способа наименьших квадратов. М.: Госгеолтехиздат, 1963. – 392 с.

2. Гайдаев П.А., Большаков В.Д. Теорія математической обработки геодезических измерений. М.: Недра, 1969. – 400 с.

3. Гайдаев П.А. Способ наименьших квадратов. М.: Геодезиздат, 1959. – 269 с.

4. Линник Ю.В. Метод наименьших квадратов и основы теории обработки наблюдений. М.: Физматгиз, 1962. – 349 с.

5. Маркузе Ю.И. Алгоритм уравнивания комбинированых геодезических сетей. М.: Недра, 1972. – 152 с.

6. Чеботарев А.С. Способ наименьших квадратов с основами теории вероятностей. М.: Геодезиздат, 1958. – 606 с.

7. Кемниц Ю.В. Теорія ошибок измерений. М.: Геодезиздат, 1961. – 112 с.

8. Большаков В.Д. Теорія ошибок наблюдений с основами теории вероятностей. М.: Недра, 1965. – 183 с.

9. Справочник геодезиста в двух книгах. М., 1975. – 1032 с.

10. Куштин Н.Ф. Геодезическая обработка результатов измерений. М.: Март, 2006. – 208 с.

11. Гайдаев П.А. Вычесления геодезических сетей 3 и 4 класов. М.: Недра, 1972. – 183 с.

12. Гольшин В.Н., Лебедев С.М., Хренов Л.С. Практикум по геодезии. М.: недра, 1964. – 410 с.


7.2 Додаткова література.


1.Пранис-праневич И.Ю. Руководство по уравнительным вычеслениям триангуляции. М.: Геодезиздат, 1956. – 362 с.

2. Гнеденко Б.В. Курс теории вероятностей. М.: наука, 1969. – 400 с.

3. Вентцель Е.С. Теория вероятностей. М.: Наука, 1969. – 576 с.

4. Вентцель Е.С., Овчаров Л.А. Теория вероятностей и ее инженерные приложения. М.: наука, 1988 р. – 480 с.

5. Феллер В. Введение в теорию вероятностей и ее применение в 2-х томах. – М.: УНР, 1984, – т.1 – 528 с., 1984 – т.2 – 752 с.

6. Фильгаков П. Справочник по высшей математике. Киев: Наукова думка, 1974. – 729 с.