Програма психологічно-педагогічного всеобучу батьків для 5-9 класів 5-й клас

Вид материала

Документы

Содержание Хід зборів Питання для обговорення. Питання для обговорення. II. Перегляд концерту та виставки учнівських робіт. Правило четверте. Правило восьме. Питання для обговорення Питання для обговорення Питання для обговорення

Подобный материал:

• Програма з хімії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 140.04kb.
• Програма з хімії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 156.75kb.
• Зним інструментарієм опитано 433 респонденти), учнів 10 11 класів (404 респонденти), 131.85kb.
• Конкурс майстер-класів загальні положення Майстер-клас це одна з форм передачі викладачами, 112.12kb.
• Програма курсу за вибором для учнів профільних класів суспільно-гуманітарного напряму, 721.59kb.
• Вишукувальні роботи для будівництва, 90kb.
• Перелік робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням, 97.13kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення риторики в 3-4 класах, 217.47kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів економіка 11 клас, 147.25kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів економіка 11 клас, 147.97kb.

Хід зборів

І. Висвітлення теми і питань, які виносяться на батьківські збори.

Життя — найбільша цінність, яку має людина. Якщо порівняти життя з дорогоцінним палацом з багатьма за­лами, які щедро різноманітні і всі не схожі один на одного, то найбільший зал — у якому панує мистецтво. Це зал дивних чарів. І перше зачарування відбувається не лише з самим власником палацу, але і з кожним, хто запрошений сюди на торжество.

У вашому домі теж панує мистецтво. Це і українська вишивка, яка завжди славилась і славиться, це і ук­раїнська пісня, це і картини відомих художників, це і за­хоплення музикою, як сучасною, так і класичною.

Дійсно, люди спілкуються між собою завдяки мові. Ад­же існує мова мистецтва? Для чого, наприклад, людина береться за пензель або смичок, перо чи глину? Мабуть, щоб сказати нам те, що іншими засобами не висловиш. І людина сподівається, що її зрозуміють глибше через мистецтво.

У системі виховання дітей важливе місце посідає естетичне виховання. В його основі лежить спеціальна організація виховних впливів в сім'ї, школі, що формують і розвивають почуття особливості, розуміння і потребу у прекрасному, а та­кож устремління жити й творити за законами краси. А сім'я у цій системі — найперша ланка, де відбувається залучення ди­тини до світу прекрасного в стосунках людей, спілкуванні з природою, сприйманні творів мистецтва і культури.

Тому, якщо дитина захоплюється сучасною музикою, то не слід її відгороджувати від цього. Може вона вбачає в цьому свою красу мистецтва. Адже кожен вид його по-іншому впливає на дитину. І якщо дитина ваша має ба­жання захоплюватись тим чи іншим видом мистецтва, то допоможіть їй, але силою не примушуйте ходити в музич­ну або художню школи тощо.

Для кращого вирішення даної теми розглянемо декілька ситуацій.

Школяреві, який від'їжджав на літо в село, мати каже: «Як жаль, що влітку на волі у нас не буде інструмента». — «Нічо­го, візьми тільки більше нотного паперу, я буду записувати». — «Що ти будеш записувати? Адже в нас і пісень більше не почуєш, не співають». Хлопчик подивився на матір із здиву­ванням. «Як що? Усе...» — «Та що ж саме?» — «Ну, як річка біжить, який ліс навколо, яка трава зелена...»


Питання для обговорення.

1. Чи захоплюються ваші діти творчою діяльністю, мистецтвом? Яким?

2. Як ви сприяєте розвиткові творчих здібностей своїх дітей? Поділіться своїм досвідом.

(Виступи батьків).

Грицеві давали слухати музику Баха (вибір композито­ра був випадковим) з двох місяців. Хлопчикові подобалося слухати — він повертав голівку, усміхався. Уже з чотирьох місяців з'являється вибірна здатність малюка: у нього свої улюблені платівки — Бах, Вівальді, скрипкові концерти. Причому платівку Вівальді він любив слухати тільки з од­ного боку. Батьки йшли до своєї кімнати, займались своїми справами і дізнавались про закінчення платівки з плачу дитини. У дев'ять місяців Гриць із задоволенням слухає пісні, намагається наспівувати. У рік чисто співає «Ялиночку», «Зайчика». До чотирьох років хлопчик знає багато пісень. Серед його улюблених композиторів Бах, Вівальді. Мусоргський, Гайдн. Гриць не вундеркінд.


Питання для обговорення.

1. Чи зацікавило вас таке привчання дитини до класич­ної музики з раннього віку? Як ви його оцінюєте?

2. Змогли б ви застосовувати цей досвід у своїй сім'ї?

(Думки, виступи батьків).

Звичайно, класична музика — для дорослого сприйнят­тя. Але якщо дитина хоче взнати себе, побути наодинці із собою, якщо хоче вирости в цих знаннях і навчитися по­важати людину в собі і в інших — починаєш прислухатися до великої, справжньої музики і читати велику літературу. І в класичному мистецтві побачиш себе не маленького, зляканого, а великого і розумного з великими можли­востями і безмежними багатствами душі. Тому ви, як батьки, повинні поважати в своїх дітях велич людини і цінити їх успіхи на цьому шляху.

Не менше значення для виховання та розвитку ху­дожніх здібностей і смаків дітей у сім'ї має малюнок, твори живопису. В людини найуніверсальнішим руховим орга­ном є рука. Рука людини здатна створювати шедеври мистецтва, архітектури, розробляти найдосконалішу техніку, проводити найскладніші, просто унікальні операції і в той же час неосвячена високістю духу, думки і почуття, вона стає здатною до варварського знищення найбільших творінь людської цивілізації і самого життя людини. Дитина, яку батьки змалечку привчають до ма­лювання, ліплення, інших видів художньої діяльності, стає сприятлива до мистецтва, художнього освоєння й осмислення дійсності, її творчої і гуманної перебудови.

Безумовно, не кожна дитина стане художником, скульптором, живописцем, архітектором, та незаперечне те, що знання, вміння і навички, набуті в підлітковому і юнацькому віці стануть опорою у професійній підготовці молодої людини. Стануть вони у пригоді й при оформленні житла, робочого місця, і в повсякденному спілкуванні з людьми. Вони збагатять людину найбільшими надбання­ми тисячолітньої людської цивілізації. Отже, нехай дитина малює, ліпить, випилює і випалює. Ходіть з нею до музею, на виставки й на вернісажі, обговорюйте побачене, роз­вивайте і закріплюйте її художні вміння, смаки і погляди, і тоді ваше життя, ваше спілкування з дітьми стане багат­шим, змістовнішим, теплішим.

Лев Толстой говорив: «Завдяки своїй формі мистецтво найкраще поєднує людину з людством: примушує з більшою увагою і розумінням ставитись до чужого болю, до чужої радості. Воно робить чужий біль і радість у значній мірі своїми. Мистецтво у найбільшому розумінні слова людяне. Воно йде від людини і веде до людини — до найбільш живого, доброго, до найкращого в ній. Воно слу­жить єднанню людських душ». Гарно, дуже гарно сказано!

Багатства, які дає людині розуміння творів мистецтва, неможливо відняти в людини, а вони всюди, їх потрібно тільки побачити.

А зло в людині завжди спричинене нерозумінням іншої людини, болісним почуттям заздрості, ще тяжчим почут­тям недоброзичливості, незадоволенням своїм станови­щем у суспільстві, вічною злістю, яка з'їдає людину розча­руванням у житті. Зла людина карає себе своєю злістю. Вона топить у темряві насамперед сама себе.

Мистецтво освітлює і одночасно освячує життя люди­ни. І знову повторюю: воно робить її добрішою, а значить — щасливішою.

Але розуміти твори мистецтва зовсім не просто. Цьому потрібно вчитися — вчитися довго, все життя. Бо зупинки в розширенні свого розуміння мистецтва бути не може. Можливий лише відступ назад — у темряву нерозуміння. Адже мистецтво зводить нас весь час з новими і новими явищами, і в цьому величезна його щедрість. Відчинились нам у палаці одні двері, за ними черга відчинитись іншим.

І ми повинні виховувати через мистецтво дітей наших, бо воно робить їх добрішими, а значить, щасливішими.

II. Перегляд концерту та виставки учнівських робіт.

III. Індивідуальна бесіда з батьками окремих учнів.

IV. Підсумок зборів.

Батьки — перші вихователі дитячих, душ

Мета. Ознайомити батьків з правилами виховання дітей. Обговорити праці педагогів про виховання і вирішити ряд педагогічних задач, що стосуються даної теми.

Обладнання. Виставка книг

1) Петровский А.В. Дети й тактика семейного воспитания. -М.:3нание, 1981.

2) Сухомлинский В.О. Вибрані твори в п'яти томах - К.: Рад.шк., 1976,т. 2.

3) Савченко О.Я. Сімейне виховання. - К.: Рад. шк., 1979.

4) Макаренко А.С. Книга для батьків. - К.: Рад. шк., 1973.

Твори учнів на тему «Чи хотіли б ви бути подібними на

своїх батьків» або «За що я люблю тата і маму».

Форма проведення. Батьківські збори.


Хід зборів

І. Висвітлення теми і питань, які виносяться для обгово­рення з батьками.

У всі часи [і в наш також) вихователів можна було умовно поділити на дві великі групи. Одні вважають, що успіх у вихо­ванні залежить від керівництва дитиною, її підкорення волі дорослого. Інші вбачають основу виховання у доброму відно­шенні до дітей. І першим, і другим вдалося успішно впоратись з деякими труднощами виховання, але тільки жорстокість або тільки доброта не змогли допомогти в усіх випадках.

І це відбувається тому, що батьки не враховують основних правил виховання. Які ж вони, ці правила?


Правило перше. Ніколи не беріться за виховання у пога­ному настрої.

Виховання дітей — це одне з самих прекрасних занять людини і його, безперечно, повинні супроводжувати хоро­ший настрій, спокій, схильність до спілкування.

Щоб переконатись в цьому, ви самі повинні дати відповідь на ряд запитань: де вам краще — в компанії друзів, прихиль­них до вас, чи в компанії певних суб'єктів, де кожен зай­мається своєю справою? Чи подобається вам, коли на вас кричать, чи ви надаєте перевагу нормальному тону розмови? Звичайно, будь-яка людина на ці питання дасть однозначну відповідь. Але, на жаль, чомусь не всі батьки пам'ятають ці прості істини в щоденному спілкуванні з дітьми.


Правило друге. Ясно визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть їй це), а також дізнайтесь, що вона сама думає з цього приводу.

Діти народжуються «готовими людьми». І якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, сміливими, веселими, силь­ними, мужніми і т. д. — виховайте їх такими. При цьому деякі батьки чітко не уявляють собі, чого вони хочуть від дітей; во­ни лише знають, що в дітях їх дещо «не влаштовує». Головне — переконати дитину в тому, що ваша виховна мета — це і його мета. Але мета може бути досягнута й іншим шляхом, не так, як ви пропонуєте. Діти живуть своїм життям, а не просто життям батьків.


Правило третє. Надавайте дитині самостійність.

Виховуйте, але не контролюйте кожен крок. Люди не люб­лять, коли хтось нав'язує готові рішення, контролює вчинки. Діти — це ті ж люди, і ніщо людське їм не чуже. Але діти—лю­ди недосвідчені. І хоча вони хочуть, як правило, до всього дійти самі, зробити це вони зможуть лише з допомогою дорослого, але з допомогою тактовною. І це повинна бути лише допомога, а не підміна дій дитини діями дорослого.


Правило четверте. Не підказуйте готового рішення, а по­казуйте можливі шляхи до нього і час від часу розбирайте з дитиною його правильні й хибні кроки на шляху до мети.

При цьому важливе емоційне стимулювання: не тільки позитивний фон, але і негайне реагування на кожне досяг­нення дитини.


Правило п'яте. Не пропустіть того часу, коли досягнуто перший успіх.

Ніколи не чекайте особливого випадку хвалити дитину за кожен вдалий крок. Дуже важливо хвалити не взагалі, а кон­кретно. Не «ти у мене молодець», а обов'язково «ти поступив добре, тому що...», і обов'язково дайте відчути свій настрій — в даному випадку це радість успіху дитини.

Якщо ж дитина робить певний невірний рух, здійснює по­милку, то необхідно...


Правило шосте. Зробити своєчасно йому зауваження.

Відразу дати оцінку вчинку і зробити паузу — дати усвідо­мити почуте. Будь-яке зауваження потрібно робити відразу після помилки.


Правило сьоме. Оцінювати вчинок, а не особистість!

На жаль, якраз в цьому пункті закладена найпоширеніша і важка батьківська помилка. «Ти — поганий» (оцінка особистості) звучить замість більш вдалого у цій ситуації «ти вчинив погано» (оцінка вчинку]. І необхідно конкретно пояснити, в чому, власне, помилка, чому в даному випадку дитина вчинила неправильно. Оскільки критикується по­милка, конкретна помилка, а не особистість, то у дитини відпадає необхідність ставати в позу захисника, а разом з тим і непотрібний страх, побоювання бути покараним. З того суворого, навіть жорстокого, але спокійного аналізу вчинку випливає і віра в справедливість вихователя, в його послідовність і не зникає віра в свої сили.


Правило восьме. Після зауваження обов'язково до­торкніться до дитини і тим самим дайте відчути, що співчу­ваєте її помилці, вірите в неї, що ви хорошої думки про неї, не дивлячись на помилки.

Сутність людини і її вчинки — не одне і те ж. І потрібно вести себе відповідно: нема нічого гіршого, коли батько або мати ображаються на своїх дітей.

Не піддавайтесь хибній думці, згідно з якою діти поділя­ються на талановитих і неталановитих, хороших і поганих. Кожна дитина може досягнути достатньо багато. Але для цього вона повинна бачити кінцеву мету.


Правило дев'яте. Виховання повинно бути поетапним.

Якщо ви приведете високу, стрибучу молоду людину в сектор для стрибків у висоту і вкажете їй на планку з відміткою світового рекорду і скажете — стрибай! — то нічо­го не доб'єтесь. Планку потрібно піднімати поступово. Так само поступово, рухаючись від першої висоти до наступної, штурмує свої планки людського росту дитина. Завдання ви­хователя — своєчасно і точно піднімати планку, керуючись системою перспективної мети дитини.


Правило десяте. Виховання повинно бути жорстким, але добрим.

В цьому і полягає суть своєчасності вихователя. Не потрібно мучитися хибним вибором — який спосіб вихован­ня кращий: жорстокість або доброта, авторитарність або лібералізм — і те, і інше рівно віддалене від суті ефективного сучасного виховання дітей в сім'ї. Все добре в свій час, і потрібно вміти застосувати різні методи у відповідності з конкретною ситуацією. Тоді й виховання буде своєчасним.

Звичайно, можна ще багато називати правил виховання. Але головне—добитися того, щоб і батько, і мати, як вихова­телі своїх дітей, виступали в єдності.

В.О. Сухомлинський у книзі «Сто порад учителеві» писав: «Ми повинні турбуватися, щоб у матері й батька було єдине уявлення про те, кого вони разом із школою виховують, а звідси і про єдність їх вимог, передусім — до самих себе. До­битися того, щоб батько і мати, як вихователі, виступали в єдності — це означає навчити мудрості материнської і батьківської любові, гармонії доброти і суворості, ласки і ви­могливості. З великим тактом, не доторкаючись до особистого, часто болісного, ми прагнемо запобігти помил­кам батьків у цій найтоншій сфері духовного життя. Там, де немає мудрості батьківської педагогіки, любов матері й батька калічить дітей».


Питання для обговорення

1. Чи погоджуєтесь ви з даною точкою зору?

2. Як ви думаєте, що таке батьківський обов'язок?

3. Оцініть традиційні взаємини у вашій сім'ї, стосунки між дорослими і дітьми.

(Виступи батьків).

Для прикладу розглянемо таку педагогічну задачу. «Тео­ретично і чоловік, і я розуміємо, що дії батьків мають бути єдині в питаннях виховання, а на практиці часто буває на­впаки! Чи можу я зробити зауваження чоловікові в присут­ності сина, якщо вимоги чоловіка в даний момент непра­вильні?»


Питання для обговорення

1. Дайте відповідь авторові листа, враховуючи власний досвід сімейного виховання.

(Виступ батьків).

На жаль, у багатьох сім'ях, причому неповних, бувають ви­падки, коли дуже хворобливо позначається на вихованні ди­тини те, що батьки не живуть разом, якщо вони розлучилися. Часто діти стають предметом розбрату між батьками, які відверто ненавидять один одного і не ховають цього від дітей.

«... Було мені тоді, мабуть, років дев'ять, учився я в треть­ому класі. Одного разу прокидаюсь вночі — чую, батько й ма­ти про щось сперечаються... Те, що я почув тоді, приголом­шило мене: мати й батько вирішили розлучитися. «Що зна­чить розлучитися?» — спалахнула в моїй свідомості думка. Я зрозумів, що батько й мати житимуть в різних місцях. А далі почув, що ні батько, ні мати не хочуть взяти мене до себе. Батько наполягає на тому, щоб я залишився матері, а мати каже: «Хай він іде з тобою, нічого я з ним не вдію, він уже не слухається...»


Питання для обговорення

1. Як ви думаєте, що відчув хлопчик, почувши не тільки про розлучення батьків, але й про те, що ніхто з них не хоче взяти його до себе?

2. Як позначається на дітях дефіцит батьківської любові? До яких наслідків призводять конфлікти між батьками? Поділіться власними спостереженнями.

(Виступи батьків).

А видатний педагог А.С. Макаренко у книзі «Книга для батьків» писав: «Тільки в сім'ї, де є кілька дітей, батьківське піклування може мати нормальний характер. Воно рівномірно розподіляється між усіма. У великій сім'ї дитина звикає з наймолодшого віку до колективу, набуває досвіду взаємного зв'язку. Якщо в сім'ї є старші і молодші діти, між ними встановлюється досвід любові і дружби в найрізно­манітніших формах. І дуже часто єдина дитина звикає до свого виняткового становища і стає справжнім деспотом у сім'ї. Для батьків дуже важко буває загальмувати свою лю­бов та свої турботи до неї, і мимоволі виховують егоїста».

І зараз для прикладу розглянемо педагогічну задачу і спробуємо її обговорити.

Ми виявились сусідами. У Валі син Сашко, у мене також діти. Відома справа, вели розмови про дітей: як навчаються, як поводяться, і до чого прагнуть.

Нам, сусідам, Сашко завдав багато клопоту: подряпини і вибоїни, які він залишав зі своїми дружками в під'їзді, ми шпаклювали і білили, спалені поштові скриньки замінювали новими. А Валя повторювала тільки одне: «Гарний у мене син росте, гарний! А що пустує, так усі хлопці такі».

Бувало, скажеш Валі: «Навіщо дозволяєш Сашкові пали­ти?» Вона у відповідь: «Адже хлопець він, а не дівчина...»

І ми пробачали Сашкові пустощі, жаліли його, адже хло­пець без батька росте. Усі раділи, коли Сашко закінчив восьмирічку, думали, вступить до училища, здобуде про­фесію, буде працювати, візьметься за розум. Даремно сподівалися. В училищі, як і в школі, Сашко пропускав занят­тя, розважався з дружками. А мати тільки дружків лає, а Сашка, як і раніше, захищає: «Гарний у мене син!»

Мати завжди любить першу дитину. Але не повинна бути такою сліпою материнська любов! Не допоможе така любов вирости Сашкові гарною людиною!

Питання для обговорення

1. Чи згодні ви з автором листа? Чи підтверджують вислов­лену точку зору ваші власні спостереження? Які саме?

2. Як ви думаєте, у чому полягає мудрість батьківської любові?

(Виступи батьків).

І наші збори мені хотілося б закінчити словами В.О. Сухомлинського. Він говорив: «Поважайте дитяче бажання бути хоробрим, бережіть його як самий тонкий рух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрість батьківської влади в деспотичну самодурість. Пам'ятайте, що ваш син, ваша донька—такі ж люди, як і ви, їх душа явно про­тестує, коли хтось прагне зробити її іграшкою своєї фантазії».

II. Огляд преси або журналів. Обговорення певної статті.

III. Перегляд виставки учнівських робіт, учнівських творів.

IV. Індивідуальна бесіда з батьками деяких учнів.

V. Підсумок зборів.