Методичні рекомендації щодо вивчення риторики в 3-4 класах

Вид материала

Содержание

Вивчення риторики у 4 класі.
Наводимо сторінки з посібника «Риторика» для 3 класу.
Навчитися гарно і правильно говорити – навчитися володіти голосом, розуміти співрозмовника, знати і мати, що сказати.
Буслові імена
А. М'ястківський
Урок 3. Посмішка.
Майже чарівна розмова
Просила, щоб і я допомагав, але мені не цікаво. Це ж дівчача робота.

Подобный материал:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо вивчення риторики в 3-4 класах

(для тих, хто вперше в цьому навчальному році починає вивчати риторику

в 3, 4 класах, з метою забезпечення наступності пропонуємо використати прийом укрупнення дидактичних одиниць)

З 2009-2010 навчального року в 1-4 класах для реалізації варіативної складової робочого навчального плану пропонується курс риторики, який використовується за вибором загальноосвітнього закладу. Програма з риторики і посібники для учнів («Риторика, 1 клас, «Риторика, 2 клас,«Риторика, 3 клас, «Риторика, 4 клас) одержали гриф Рекомендовано Міністерством освіти і науки України.

Методика організації роботи учнів на уроках риторики в 1-4 класах багатоаспектна. Вона передбачає реалізацію всіх завдань програми з урахуванням мети кожного уроку. Враховуючи вікові особливості шести-семилітніх учнів, навчальний зміст риторики для учнів 1-го і 2-го класів включає матеріали для артикуляційної та дихальної гімнастики: протяжне промовляння звуків, підвищуючи й понижуючи голос, скоромовки, читання віршів із певними артикуляційними завданнями тощо.

Темою уроку є вислови відомих філософів риторів, поетів, письменників. До кожної теми подаються поради, правила, а також теоретичний матеріал, який в доступній формі вкладається у діалоги між Курсориком та Риторинкою. Цей матеріал доцільно глибоко проаналізувати, зробити висновки, а окремий – вивчити напам'ять. Діалоги між героями корисно розігрувати в ролях. Матеріалом для читання слугують різноманітні прозові та поетичні твори, які допоможуть учителю розкрити тему уроку.

«Риторика» для третього класу передбачає ту ж тематику, однак відомості у межах теми підсилені теоретичним матеріалом, який подається у вигляді правил, порад, а також звучить у діалогах між Риторинкою та Курсориком. Кожен четвертий урок риторики (3-4 класи) – це урок-тренінг. Основною метою таких уроків є розв'язування риторичних вправ, завдань, життєвих ситуацій, а також пропонуються мовленнєві риторичні ігри. Пропоновані навчально-тренувальні вправи спрямовані на удосконалення набутих комунікативно-риторичних умінь із попередньо вивчених тем.

Враховуючи те, що будь-які набуті риторичні (вербальні, невербальні) уміння найповніше розкриваються у контексті зв'язного висловлювання, уроки-тренінги пропонують різноманітні життєві ситуації, які уможливлюють власний вибір дитини: що, як і коли треба говорити залежно від мети, місця, обставин, обирати відповідний темп, силу, звучність голосу, керувати ним.

На таких уроках велика увага приділяється розвитку ініціативи і самостійності учнів, умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти, давати вмотивовану оцінку сказаного, прочитаного, почутого. Риторичний досвід, набутий протягом попередніх уроків, залучається до процесу «вільного висловлювання», умови реалізації якого продумує вчитель: добирає тему, мету, «крилаті вислови», поради, правила, ігри та інші засоби.

Учителям третіх класів, які у цьому навчальному році вибрали «Риторику» як предмет за вибором, варто подбати про наступність у змістовому, емоційному та операційному аспектах роботи на уроках.

Змістовий аспект вивчення риторики у 3 класі має на меті приведення в активний стан опорних знань, необхідних для подальшої роботи.

Емоційний аспект сприятиме появі позитивних вражень, відкритості почуттів, щирості у словах і поступках.

Операційний аспект уроків з риторики спрямований на формування риторичних умінь на основі набутих знань. Його забезпечують різного роду риторичні ігри, вправи, задачі, життєві ситуації.

Варто зазначити, що реалізація цих аспектів можлива за наявності навчального змісту з риторики 1-го і 2-го класів. Саме тому, вважаємо, що учителям третіх класів потрібно мати хоча б один підручник з риторики для 1-2 класу. Навчальний зміст з риторики для 1-го класу є базовим змістового аспекту і розрахований на тридцятитихвилинний урок. У другому класі поглиблюються і розширюються відомості з тих же тем. У цій ситуації учителям третіх класів доцільно використати прийом укрупнення дидактичних одиниць.

Прийом укрупнення дидактичних одиниць не є новим у методиці викладання. Цій проблемі приділяли увагу педагоги, психологи і вчителі різних предметів. Зокрема, П.М.Ерднієв і Б.П.Ерднієв використовували згаданий прийом у викладанні математики.

У процесі укрупнення дидактичних одиниць доцільно враховувати такі вимоги:

одночасне вивчення взаємопов'язаних понять;
забезпечення єдності змісту;
взаємопереходи і взаємодоповнюваність навчального змісту;
логічність поєднання дидактичних одиниць;
урахування віку школярів;
реалізація принципу наступності, системності;
цілісність навчального процесу.

Враховуючи вимоги укрупнення дидактичних одиниць, наводимо можливе об'єднання навчального змісту риторики для 1-2 класу та 3 класу, яке забезпечує принципи наступності та системності.

№ п/п	Теми 3-го класу	Укрупнення дидактичного змісту з Риторики для 1-2 класу
1	Урок 1. Тема: Рольова поведінка і мовленнєві ролі	Урок 1. Тема: Демосфенові поради (2 кл. с.3-4). Урок 2. Тема: Спілкуючись, намагайся зрозуміти почуття і настрій іншої людини(2 кл.с.5-6).
2	Урок 2. Тема: Знайомство. Приверни до себе увагу.	Урок 6. Тема: Ввічлива людина вміє не лише говорити, а й слухати (2 кл. с.18-19).
3	Урок 3. Тема: Ввічливість.	Урок 7. Тема: Правдиве слово-найкращий помічник у спілкуванні (2 кл. с.21-23).
4	Урок 4. Тренінг. «Заговори, щоб я тебе побачив».	Урок 25. Тема: Привітне спілкування починається зі слів вітання, подяки, компліментів (2 кл. с.78-80).
5	Урок 5. Тема: Вітання.	Урок 26. Тема: Привітність-ознака вихованої людини (2 кл.с.81-83).
6	Урок 6. Тема: День народження. Привітання. Побажання.	Урок 31 Тема: День народження, гості. Ходити в гості, приймати гостей – це мистецтво (2 кл.с.96-99).
7	Урок 7. Тема: Запрошення.	Урок 30. Тема: Чекаємо Вас.(2 кл. с.92-93).
8	Урок 8. Тренінг. «Заговори, щоб я тебе побачив».	Урок 29-31 Тема: Початок розмови – встановлення контакту (2 кл. с.89-91).

Вивчення риторики у 4 класі.

Посібник «Риторика» для 4 класу структурований за двома розділами:

«Щоденне спілкування» і «Публічний виступ».

У першому розділі учні повторюють і набувають нових знань і умінь, необхідних для ефективного повсякденного спілкування у різних життєвих ситуаціях (вміння орієнтуватися в конкретній мовленнєвій ситуації, вибирати найточніші слова, жести, міміку для досягнення завдань спілкування (переконати, інформувати, розважити...), будувати тексти різної функціональної спрямованості, встановлювати контакт із співрозмовником, вести діалог, монолог, керувати голосом).

Другий розділ дає уявлення про усний (публічний) виступ: оратор, вимоги до оратора, підготовка виступу, його композиція, виступ підготовлений, непідготовлений, інформуючий, переконуючий; виголошення промови .

Складовою підготовки до ефективного спілкування є ознайомлення із різними мовленнєвими жанрами: вітальна промова, оголошення, подяка, комплімент, замітка, репортаж, хроніка; формування умінь презентувати свої досягнення.

Готовність учнів до опрацювання програми зручно забезпечити прийомом укрупнення дидактичних одиниць. Для цього треба, як зазначалося вище, використовувати додатково програму з риторики і навчальні посібники для 1-3 класів. При цьому треба вибирати такі форми подачі цього матеріалу, щоб учні самі відкривали нове, засвоювали знання, розв'язуючи риторичні задачі, а також під час риторичного аналізу усних і письмових текстів, риторичних ігор. Урок риторики варто починати із мовленнєвої гімнастики, ортологічних вправ (див. посібники для 1, 2 класів). У структуру уроку включати непідготовлені діалоги, монологи, які розвивають спонтанне мовлення.

Нагадаємо, риторичний аналіз передбачає обговорення трьох питань: що сказав співрозмовник, що хотів сказати, що сказав без наміру, тобто, що в нього вийшло. Для першого і другого класів, як відмічає Т.О.Ладиженська, головними під час аналізу є питання: що сказав і що хотів сказати. Питання що сказав без наміру найважче: адже треба помітити великі паузи, повтори, неправильно використані слова, хвилювання .

Риторичні задачі розв'язуються шляхом відповіді на запитання:

хто говорить пише (адресант);
кому (адресат);
чому (причина);
для чого, з якою метою;
що говорить;
як;
де (місце, де відбувається спілкування);
коли, скільки часу говорить.

Риторичні ігри мають складовою змагання і передбачають визначення переможця: хто (яка команда) найсмішніше розкаже, розвеселить, найшвидше промовить.

Названі прийоми роботи на уроці риторики описані в методиці Т.О.Ладиженської (Ладыженская Т.А. и др.Детская риторика в рассказах и рисунках: методические рекомендации.-М.: Баласс,1998.-с 7-8)

Перша тема в посібнику з риторики – «Майстерно говорити – красно спілкуватися» потребує актуалізації знань учнів про предмет риторики: риторика навчає майстерно говорити, ефективно спілкуватися в усній і писемній формі. Ефективним називається спілкування, яке задовольняє обидві сторони його учасників і відповідає поставленій меті. Воно передбачає дотримання норм літературної мови і «уміння так будувати тексти різної функціональної спрямованості, щоб вони максимально розв'язували поставлені перед ними завдання спілкування» (Цицерон).

У різних життєвих ситуаціях необхідно знати, що сказати і як сказати, щоб було зрозуміло, ввічливо, щоб відчувалася готовність співрозмовників до співпраці. Привернути увагу учнів до засобів інтонаційної виразності (тон, темп мовлення, сила голосу), невербальних засобів (жести, міміка, поза).Дати уявлення про емоційне забарвлення мовленого слова: вміло підібране і майстерно промовлене, воно передає почуття адресанта і впливає на адресата, визначити мету спілкування: ми говоримо, щоб повідомити, пояснити, інформувати, поділитися думками, обмінятися враженнями, порадити, переконати, заборонити, проінструктувати і т. ін. Об'єднати зміст завдань можна за допомогою риторичної гри «Дипломатія». Мета гри – навчитися коректно захоплювати ініціативу під час діалогу.

Всі учасники гри діляться на групи по троє. Один у трійці – спостерігач. Двоє інших – співрозмовники. Один із співрозмовників хоче тактовно вийти із розмови, а інший настирливо хоче продовжити розмову і дізнатися щось важливе для себе. Спостерігач оцінює дипломатичність першого. Потім учасники групи міняються ролями.

Ця гра дає можливість учням зробити висновки про значення таких умінь, які описані вище.

Завдання другого уроку , тема якого «Запам'ятати ім'я співрозмовника – наполовину забезпечити успіх у спілкуванні», збагатити знання учнів про прийоми встановлення контакту під час спілкування, про необхідну умову ефективного спілкування – запам'ятати ім'я свого співрозмовника, промовляти його невимушено, виконувати поради, як запам'ятовувати ім'я нового співрозмовника.

Актуалізації потребують такі знання: засоби встановлення контакту(посмішка, доброзичливий тон, ввічливе звертання, зоровий контакт, тобто дивитися і бачити невербальні сигнали співрозмовника, слухати і чути його, відчувати). З цією метою можна запропонувати вправу. Діти діляться на пари, стають одне проти одного і розпочинають розмову, не дивлячись в очі, не називаючи імені співрозмовника. Потім діляться враженнями, чи комфортні відчуття, хочеться припинити чи продовжити спілкування. Після цього міняють стиль спілкування: називають одне одного по імені, спостерігають за виразом обличчя. В кінці діляться враженнями, як змінилися відчуття і бажання спілкуватися далі.

Третій урок – «Посмішка» потребує з'ясування з учнями таких положень: посмішка може змінити настрій співрозмовника, відчути радість, підтримку; під час спілкування відбувається обмін емоційними станами і почуттями. Це вимагає уважного ставлення до співрозмовника, спостережливості, доброзичливості. Для цього може бути використаний риторичний аналіз змісту цитати: «Умій відчувати поруч із собою людину, умій читати її душу, побачити в її очах духовний світ – радість, біду, нещастя, горе» (В.О.Сухомлинський). Аналіз проводимо за запитаннями: хто говорить? До кого говорить? Що хоче сказати?

На наступному уроці розглядається тактовність як риса, яка є необхідною умовою ефективного спілкування. Актуалізація знань про етичні норми, правила спілкування, уміння орієнтуватися у конкретній ситуації здійснюється шляхом розв'язання риторичної задачі. Зміст риторичної задачі: маленький братик захворів. Йому скучно лежати в ліжку.

Ти можеш братику розказати смішну чи сумну, реальну чи вигадану історію. Звичайно, вона повинна підтримати сили братика. Отже, ти в ролі старшого брата (сестри).Твій слухач – маленький хворий. Твоє завдання – розвеселити дитину, викликати інтерес до твоєї розповіді.

На шостому уроці знайомимо учнів з причинами конфліктної взаємодії у спілкуванні, з технікою і прийомами безконфліктного спілкування. Необхідно пригадати, що таке конфлікт (зіткнення протилежних цілей, інтересів, поглядів, думок), як аналізувати конфліктну ситуацію: визначити учасників конфлікту, виділити основну проблему, визначити, як її розуміють учасники спілкування, яка причина, можливі варіанти розв'язання конфліктної ситуації. Для розв'язання цього завдання пропонується текст для риторичного аналізу.

Віктор Кава

Чого це я не думаю?

Славко пише твір. Пише, як мокре горить. То у вікно визирне, то почухається, то розгорне книжку «Пригоди Робінзона Крузо» і тихенько хихикає... Мати, що прибирає у кімнаті, не витримує:

Чому уроків не вчиш? Невже важко написати твір про зиму? Ти ж щодня ганяєш на лижах, то чи не набачився тієї зими?!
Еге, набачився, – бурчить Славко, – як у мене нікудишні старі лижі... Те-те! – розсердилася мати. – Краще над твором поміркуй добре. Ти ж зовсім головою не думаєш!
Чого це я не думаю?! – образився Славко. – Я думаю щодня... Щоб купила мені нові лижі.

Наводимо сторінки з посібника «Риторика» для 3 класу.

Сторінки з посібника «Риторика» для 4 класу

Щоденне спілкування Урок 1. Майстерно говорити – красно спілкуватися

Кожного з нас оцінюють за тим, що ми робимо, що говоримо, як говоримо. Нам щодня доводиться розв'язувати задачі спілкування, думати, що і як сказати, щоб прийти до згоди із співрозмовником.

Завдання 1. Дай відповідь на запитання: як ми говоримо? Для цього допиши слова, у буквеному складі яких є букви слова РИТОРИКА:

Р

И

Т

О

Р

И

К

А

(Слова – підказки: дякуючи, жартівливо, серйозно, утішаючи, тихо, повільно, підбадьорюючи, швидко).

• Які з наведених слів характеризують темп мовлення, силу голосу? Добери до них протилежні за значенням.

Які слова виражають ставлення до співрозмовника? Співвіднеси їх із словами ввічливості:

Дякуючи не хвилюйтесь

дякую

все буде добре

н

ічого страшного
Утішаючи спасибі

Як ти думаєш, для чого ми говоримо? Вислови своє міркування.
Розкажи, що ти знаєш про риторику. Уяви, що ти розказуєш своїй бабусі, якій у школі не викладалася риторика. Використай наведені думки, розшир їх зміст (бережливо ставитися до слова: слово передає почуття і впливає на співрозмовника; розуміти співрозмовника – «зчитувати» інформацію, як він слухає, спостерігаючи за мімікою, жестами; вміти слухати; володіти голосом, вміти сказати так, щоб було зрозуміло, цікаво, переконливо; слова добирати точно, дбати про їх яскравість, чистоту мовлення).
Завдання 2.У повісті-казці «Диво-капелюх» письменниця Туве Янссон розповідає про дивних чоловічків – мумі-тролів. Ці фантастичні чоловічки схожі своїми вчинками на людей. Вони цінують дружбу, гостинність і доброту.

Прочитай фрагмент із повісті-казки.

Чи переконливо пояснив Гемуль Мумі-тролю і Хропці, чому він злякався? Чим зажурений Гемуль? Розкажи, як його заспокоювали? Розкажіть один одному, яким ви уявили Гемуля. Диво – капелюх Уривок Гемуль походжав, заклавши лапи за спину, похнюпивши носа до землі. Мумі-троль і Хропка підлетіли до нього з двох боків і в один голос гукнули:

Доброго ранку! (мал.: тролі на хмарці)
Ой! – зойкнув Гемуль. – Ой, як я злякався! Ви ж знаєте, що мене не можна раптово лякати, а то мені серце вискочить у горло.
Ох, вибач, – мовила Хропка. – Бачиш, на чому їдемо?
Дивно, – сказав Гемуль. – Але я вже звик до всяких ваших химер. Крім того, я дуже зажурений.

Чого? – співчутливо запитала Хропка. – Такої гарної днини? Гемуль похитав головою й сказав:
Ви мене не зрозумієте.
А ми спробуємо, – сказав Мумі-троль. – Може, ти знову загубив якусь марку?

Навпаки, зітхнув Гемуль. – Я маю всі. До однісінької. Моя колекція повна. В ній не бракує жодної марки.
Ну то й добре! – спробувала підбадьорити його Хропка.
Авжеж, я так і знав, що ви мене не зрозумієте, – сказав Гемуль.

Мумі-троль і Хропка стурбовано перезирнулися. Шануючи зажуру Гемуля, вони трохи притримали хмарки і летіли позад нього. Гемуль походжав собі далі, а Мумі–троль і Хропка чекали, поки він сам скаже, що йому гнітить серце.

За хвилину Гемуль вигукнув:

– Га! Надаремне!

А ще за хвилину додав:

Навіщо вона! Хоч піч розпалюй тією колекцією!
Що ти, Гемулю! – схвильовано сказала Хропка. – Не кажи такого! Твоя колекція найкраща в світі!
Отож–бо! – розпачливо вигукнув він. – Вона готова! Немає жодної марки, навіть зіпсованої, якої в ній не було б. Ані однісінької! Що мені робити?

- Здається, я починаю розуміти, - сказав задумливо Мумі-троль. - Ти вже не
колекціонер, а просто власник колекції, а це зовсім не цікаво.

- Так, не цікаво, - сумно підтвердив Гемуль. - Анітрішечки!
Він спинився і повернув до них похнюплене обличчя.

Любий ГемуЛю, - сказала Хропка і обережно поплескала його по лапі. - Мені ось що спало на думку. Може б, ти почав колекціонувати щось зовсім інше, зовсім нове?
Це гарна думка, - погодився Гемуль, але обличчя його не проясніло: хіба можна відразу радіти після такої глибокої журби?

Наприклад, метеликів, або шовкові стрічки, чи інші прикраси.
Ет! - тільки мовив Гемуль.
Ми щось тобі придумаємо, - заспокоїв його Мумі-троль.
Черепашки, - запропонувала Хропка.
Або ґудзики від штанів, - сказав Мумі-троль.

Коли Мумі-троль і Хропка вернулись додому на обід, вони зустріли на ґаночку Гемуля. Той аж сяяв з радощів.

Ну? - спитав Мумі-троль. - Що ти збиратимеш?

Рослини! - вигукнув Гемуль. - Я буду ботаніком! Я зберу найкращий в світі гербарій!

Гра «Нісенітниці»

Об'єднайтеся в групи по 6 дітей. Приготуйте аркуші паперу. Кожна група відповідає на запитання:

Хто це?
Де він був?
Що робив?
Що сказав?
Що сказали друзі?
Чим закінчилось?

Перший учень у кожній групі дає письмову відповідь на перше запитання, другий - на друге. І так на всі запитання.

Після цього групи по черзі читають відповіді вголос, як оповідання.

Спробуй перетворити нісенітницю на реальну розповідь.

Завдання 3. Прочитай вірш тричі, спробувавши надати голосу різних інтонацій: гордовитої, повчальної та лагідної. Визнач, що хочеш сказати за допомогою кожної вибраної інтонації і чи вдалося це тобі. Щаслива мати

Чудовий день, - дерева, квіти, пташки...

Мале дитя, що лиш завчило «ма!»,

Простягне ручку, вгледівши комашку,

Широкий світ очима обійма.

А поруч з ним щаслива й горда мати,

Радіє теж, що коники в траві

І кожна бджілка збуджують в дитяти

Жадобу знань і думку в голові.

І певно, мріє, як зросте дитина,

І звідки знать, можливо, вся країна

Хорошим словом матір спом'яне!

М.Карпенко

Навчитися гарно і правильно говорити – навчитися володіти голосом, розуміти співрозмовника, знати і мати, що сказати.

Урок 2. Запам'ятати ім'я співрозмовника - наполовину забезпечити успіх у спілкуванні

Ім'я людини є для неї найсолодшим
і найважливішим, якою б мовою

воно не звучало.

Перше, що треба запам'ятати під час знайомства – це ім'я співрозмовника. Людина, яка не запам'ятовує імені, викликає недовіру.

Обличчя, ім'я не кожен може запам'ятати з першого разу. Тому пам'ять треба тренувати.

Спробуй скористатися порадами:

Зосереджуй увагу, коли ти знайомишся з новою людиною.
Намагайся чітко почути прізвище (ім'я), постарайся побачити його написаним.
Уважно розглянь обличчя і подумки повтори ім'я, а якщо це не можливо, то промов ім'я вголос: „Я радий з вами познайомитися (додай ім'я)"
Розглянь деталі: обличчя, руки, одяг і т. д.
Поєднай ім'я з деталями, дивлячись в очі співрозмовника, пригадай, у кого з твоїх близьких вони такого ж кольору. Відзнач це про себе, повтори ім'я.
Вияви інтерес до людини, дізнайся про неї більше.
Запиши прізвище та ім'я в записну книжку, попроси візитну картку.

Завдання 1. Прочитай текст. Визнач, якими прийомами користувався імператор Франції Наполеон III, щоб запам'ятовувати імена людей, з якими зустрічався.

Наполеон ІІІ, імператор Франції і небіж великого Наполеона, пишався тим, що, незважаючи на свої монарші турботи, міг пригадати ім'я людини, з якою зустрівся, хоча б один раз Як це йому вдавалося? Дуже просто. Якщо він не почув ім'я досить чітко, він перепитував:

- Вибачте, я погано розчув ваше ім'я.

У випадках, коли ім'я було незвичайним, він запитував, як воно пишеться.

Під час бесіди він знаходив можливість повторити ім'я кілька разів і намагався поєднати його з особливостями, виразом і загальним виглядом особистості.

Якщо новий знайомий був людиною значущою, Наполеон докладав додаткові зусилля, щоб запам'ятати його ім'я. Коли його Величність залишався один, він записував це ім'я, потім зосереджено вдивлявся в написане, закарбовуючи в пам'яті, і рвав папірець. У такий спосіб він досягав того, що слухова та зорова пам'ять добре зберігала потрібне ім'я.

Усе це забирає час, але гарні манери потребують маленьких жертв.

Завдання 2. Поміркуй, як утворився псевдонім письменників-фантастів Олді? (Від імен письменників - Олег і Діма). Утвори свої назви.

Завдання 3. Твоє ім'я має різні форми. До тебе по-різному звертаються члени родини, друзі, вчитель. Як ти себе представляєш під час знайомства?

Завдання 4. Прочитай так, як підказують підкреслені слова:

Скільки імен у лелечиних дітей

Летіла над лугом сорока. Раптом бачить: біля озерця ходить довгоногий птах з чотирма пташенятами.

Егей! Як тебе звуть? - гукнула сорока до старшенького пташка.
Буслом, - поважно мовив той.
А тебе? - спитала сорока підстаршого.
Гайстром.
А я... я - Лелеченько, - усміхнувся третій пташок.
А я Чорногуз, - подав голос четвертий.

Сорока здивовано закліпала очима. Як же це так? У неї всі діти звуться эоченятами. У горобця - горобенята. У жайворонка - жайвороненята. А тут четверо діток кожного інакше звуть.

Іван Нікітченко

Підкресли у тексті всі слова, якими назвали себе лелеченята. Підкресли в тексті, що так здивувало сороку?

Завдання 5. Прочитай вірш. Запам'ятай буслові імена.

Буслові імена

Там, де виріс в лузі клен,

Де ясніє райдуга,

Скільки тих собі імен

Бусел навигадував!

Став і каже:

- Кле-кле-кле ...

Я не бусел - я леле..

Що леле? Яке леле? Що ти там наклекав?
Буслом кликали, але

Я уже лелека. –

Знявся в небо той хитрун

Із старої хати

І кричить:

- Я вже боцюн

Я боцюн крилатий!

Як боцюн? Чому боцюн?
Я його питаю.
А тому, що хмару цю Крилами черкаю.
Потім тихо за селом
Він сідає в лузі:
Вже не хочу боцюном,
Кличте чорногузом! –
Так, то й так..

А він:

- Кло-ко... -

По траві потлумився.

Отакий той дивний птах –

Всіх польотом радує,

Потім йде по болотах,

Імена вигадує

А. М'ястківський

Назвіть з пам'яті всі буслові імена.

Запам'ятай ім'я, вимов його під час звертання невимушено, і ти вже зробите людині приємний комплімент, що справляє гарне враження.

Не можна спілкуючись з людиною, перекручувати її ім'я. Використовуй якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: „даруйте", „перепрошую", „дякую"...

Урок 3. Посмішка.

Посмішка - посланець твоєї доброї волі

Проаналізуй ситуації. Чого, на твою думку, не вистачає у цьому спілкуванні, щоб воно було теплим.

Хлопчик звільняє місце в автобусі дідусеві. На його обличчі незадоволення.

Дівчинка вручає дідусеві квіти. Дідусь усміхається. На обличчі дівчинки байдужість.

Двоє молодих людей розмовляють по телефону. На обличчі байдужість.

Атракціон, де всміхається касир і атракціон, де сердитий касир. Дівчинка тягне маму до усміхненого.

Посмішка має чарівну силу, навіть якщо її не видно. Розмовляючи по телефону, усміхайся. Твоя усмішка проникає у твій голос.

Посмішка освітляє життя всіх, хто її бачить. Для того, хто бачив безліч похмурих людей, які відвертали свої обличчя, ваша усмішка схожа на сонце, що пробивається крізь хмари. Особливо, коли така людина пригнічена. Посмішка допоможе зрозуміти їй, що не все так безнадійно - що є радість у цьому світі. Д. Карнегі

Завдання 1. Прочитай оповідання. Стеж, як автор переконливо говорить про роль посмішки

Майже чарівна розмова

Це було теплого сонячного дня. Все навкруги раділо весні. Квітнули сади, щебетали пташки. У блакитному небі летів журавлиний ключ. Десь весело дзюрчав весняний струмок.

А під високою тополею на вулиці стояв маленький хлопчик і плакав. Він не бачив, як квітнуть сади. Він не чув, як щебечуть пташки. Небо здавалося йому не блакитним, а чорним. Журавлиний ключ здавався хлопчикові разком сльозин. Люди йшли повз маленького хлопчика й не помічали, що він плаче. Один дідусь побачив хлопчика, підійшов до нього, поклав йому руку на голову. Він довго щось хлопчикові говорив, щось його розпитував. Хлопчик крізь сльози щось розповідав дідусеві.

Так вони розмовляли з годину. І от хлопчик усміхнувся. Він побачив, як навкруги квітнуть сади. Він почув, як весело щебечуть пташки. У блакитному небі перед ним затремтів журавлиний ключ, і хлопчик подумав: а зараз весна!

Як то мило та гарно, коли хто осушить сльози на очах іншої людини й пробудить у
неї усмішку.

В. Сухомлинський

1 .У яких рядках висловлена основна думка твору?

2.Знайди рядки, якими письменник довів, чому так добре пробудити в людини усмішку?

Завдання 2. Почитай оповідання

Мамині квіти

Навесні мама садила квіти. Прогортала сапкою землю і кидала насіння. Таке дрібненьке, як мачинки. Просила, щоб і я допомагав, але мені не цікаво. Це ж дівчача робота.

Ти знаєш, як буде гарно, коли виростуть квіти, - переконувала мене мама. Наче я ото перечу. І що мені до отих квітів? Ростуть - хай собі ростуть. Я їм не заважаю, і вони мені не заважають. І полин росте, і спориш, будяки ростуть. А їх ніхто навіть і не садив. Могли б і квіти самі вирости.
Ти навіть не уявляєш, яка краса буде, коли квіти зацвітуть, - знову каже мама. - Чи уявляєш?
Уявляю, - відказую зовсім байдуже і кидаю грудками на курей.

Скільки розмов про ті квіти. Начебто й справді щось дуже важливе мама робить.

І от квіти повиростали. Ціла клумба під хатою. Різні там є - не знаю, як вони називаються. Я тим ніколи не цікавився. Хай дівчата цікавляться. То їхня справа. А потім у нас було свято. День Перемоги.

- Треба квітів узяти - сказала мама. На свято дарують квіти. Без квітів свята не
буває.

М. Слабошпицький

Прочитай виділені речення. У них зосереджене прохання мами і небажання сина саджати квіти.

Знайди в тексті аргументи до думки мами. Чи переконливі вони? Знайди в тексті аргументи до думки сина. Який факт у цих аргументах виявився найбільш переконливим? (Перевір відповідь: итівк ьтюурад отявс аН. єавуб єн атявс вітівк зеБ.) Розв'яжи ситуацію.

Уяви, що ти даруєш квіти старенькому дідусеві з нагородами на грудях. Які слова ти йому скажеш? Як будеш їх промовляти?

Використай слова: вітаю, святом, днем Перемоги, бажаю, зичу, хай, хочу, щоб, здоров'я, сонячних, днів, радості, уваги, рідних...

Чи виникло в тебе бажання взяти щось собі за правило у спілкуванні з людьми з того, про що говорилося на уроці?

Одинак М.М.

Blog

Методичні рекомендації щодо вивчення риторики в 3-4 класах

Содержание