Geum.ru

Одесский Национальный Политехнический Университет курсовая

Вид материалаКурсовая

Содержание


Дугова еластичність попиту.
Подобный материал:
  1   2   3




Министерство образования и науки Украины

Одесский Национальный Политехнический Университет


Курсовая работа


Курсовая работа

по курсу:

«Микроэкономика»


Выполнила:

студентка 4 курса

Группы ОЕ-051

Ткачук Ю.А.


Одесса 2009г.

1. Попит і пропозиція є невід'ємними категоріями ринкової орга­нізації господарювання, що виражають об'єктивні економічні від­носини товарного виробництва. 3 розвитком суспільної організації товарного виробництва і змінами в системі господарювання змі­нюються конкретні способи мікро- і макроекономічного регулю­вання попиту і пропозиції. Незмінним залишається загальноеконо­мічний зміст цих категорій ринкової економіки.

Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в това­рах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Попит завжди конкретно визначений, має власти­вість динамічно змінюватись під впливом ряду факторів. Розгляне­мо принципові моменти, що уточнюють поняття економічного змісту попиту. По-перше, останній тісно пов'язаний з реальними суспіль­ними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю. По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах гро­шовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попи­ту є гроші (обсяг сумарної вартості товарів чи послуг, що можуть бути куплені). По-третє, суб'єкт попиту репрезентує сферу спожи­вання (виробничого чи особистого) і представлений на ринку по­купцем. Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

Розглянемо підприємство по виготовленню пухових подушок. Нам дана така функція попиту: Pd=150-9Qd, де P – це ціна одиниці продукції, в данному випадку ціна пухової подушки (грн./1шт.), а Q – це кілкість подушок (тис.шт.). За допомогою цих даних і користуючись функцією підставимо певні значення замість Qd і отримаємо Pd. Побудуємо таблицю.

Таблиця 1 – Значення функції попиту на пухові подушки

Qd
тис. шт.
1
4
7
10
13
16

Pd
грн.
141
114
87
60
33
6

TRd
тис. грн..
141
456
609
600
429
96



З таблиці ми бачимо, що зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту і навпаки.

Попит на товар залежить від багатьох факторів. Так, розглядаючи попит покупців на подушки, називаємо такі основні фактори: 1) величина доходу покупців; 2) кількість пухових подушок, які вони вважають за необхідне мати; 3) наявність у них відповідного товару, який можна використати замість подушок (товари субститути – матраци, постільне приладдя тощо); 4) ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі); 5) смак і мода; 6) ціни подібного продукту. До цих факторів можна додати цінові та дефіцитні очікування, зміни в структурі населення, економічну політику уряду (зокрема допомога, яку уряд надає бідним верствам, та ін.).

TR – це виторг від реалізації. Він розраховується помноженням Q на P (TR=Q×P). На ринку підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробники. Установивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає ще отриманого прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво і реалізацію, що приймають форму собівартості продукції. Якщо виторг перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Підприємство завжди ставить своєю метою прибуток, але не завжди його витягає. Якщо виторг дорівнює собівартості, то вдається лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. При витратах, що перевищують виторг, підприємство перевищує встановлений обсяг витрат і одержує збитки — негативний фінансовий результат, що ставить підприємство в досить складне фінансове становище, що не виключає і банкрутство.

Розглянемо та пояснемо пропозицію на нашому підприємстві. Сукупна пропозиція (Aggregate supply) — це обсяг кінцевих товарів і послуг, який може бути запропонований, тобто вироблений, в економіці за різних рівнів цін. Залежність обсягу пропозиції від середнього рівня цін у країні позначається кривою. Якщо ціна зростає, відповідно збільшується й пропозиція, якщо ціна знижується, то вона зменшується. Величина сукупної пропозиції визначається наявними в економіці капіталом, працею і технологією і може бути записана на основі виробничої функції. Ціновими чинниками сукупної пропозиції є зміни: відсоткової ставки; рівня цін.

До нецінових чинників сукупної пропозиції відносяться зміни: цін на ресурси; в продуктивності праці; податків з підприємств та субсидій. Якщо змінюються нецінові чинники, змінюються й середні витрати. Залежність між ними є оберненою.

Теорія пропозиції заснована головним чином на теорії поводження виробників і аналізує те, яким чином фірма чи підприємці доставляють на ринок товари і послуги.

Функція пропозиції підприємства пухових подушок: Qs=5+0,08Ps. По цій формулі побудуємо таблицю.

Таблиця 2 – Значення функції пропозиції на пухові подушки

Qs
тис. шт.
5
6,6
8,2
9,8
11,4
13

Ps
грн.
0
20
40
60
80
100

TRs
тис. грн..
0
132
328
588
912
1300


Численні емпіричні спостережен­ня та теоретичні дослідження свід­чать про зростання обсягу пропо­зиції та зростання ціни на наш продукт.

Отже пропозиція на наш товар також зумовлена дією низки факторів,основними з яких є: 1) витрати виробництва; 2) мета фірми, від якої значною мірою залежатиме рівень цін (якщо фірма прагне завоювати нові ринки збуту, ціни можуть бути нижчими); 3) наявність або відсутність конкурентів на ринку, зростання яких зумовлює збільшення пропозиції незалежно від цін товарів, політики та ін. 4) рівень технології (досконаліша технологія здешевлює виробництво); 5) рівень податків їх підвищення зменшує можливість підприємств збільшувати виробництво; 6) ціни на інші товари; 7)взаємодоповнюючі комплементарні товари, котрі створюються за допомогою нових технологій (ортопедичні латексні, синтетичні, ватні подушки) .

За допомогою першої та другої таблиць побудуємо графік співвідношення попиту та пропозиції. На вертикальній осі зображемо ціну подушок(Pгрн.), а на горизонтальній осі — кількість продукту(Qтис.шт). Кожна точка на кривій попиту відповідає кількості пухових подушок, яку споживачі хочуть купити за відповідну ціну. З рухом по лінії донизу ціна знижується, а попит споживачів зростає. Лінія пропозиції показує, що для збільшення кількості подушок ціна повинна зростати. Кожна точка на лінії з рухом униз показує ту кількість подушок, яку товаровиробники згодні виготовити за відповідну ціну.

Перехід до складнішої моделі взаємозв'язку передбачає зіставлення

інтересів виробників і споживачів відповідно до пропозиції й попиту і пошук місця їх оптимального поєднання.

Перетин кривих сукупного попиту та кривої сукупної пропозиції визначає рівноважний обсяг випуску та рівноважний рівень цін. На нашому графіку цим обсягом буде крапка перетину попиту та пропозиції. ЇЇ також називають рівноважною крапкою. Коли економіка досягає довгострокової рівноваги, уявлення людей, заробітна плата і ціни змінюються. Отже, в точці має місце подвійна рівновага. Обидві лінії перетинаються в точці, яка відповідає значенню кількості подушок (Qe) та ціни (Рe). За такої кількості цих товарів і ціни на них виробники і споживачі можуть одночасно досягти поставленої мети. За такої ціни споживач оцінює для себе корисність нової продукції рівновеликою витратам на неї. З боку виробника максимальний дохід (тобто сума, яку фірма може отримати від продажу пухових подушок) дорівнюватиме максимальним (граничним) витратам на їх виробництво.

Координати рівноважної крапки визначаються шляхом порівняння функції попиту Pd=150-9Qd та пропозиції Qs=5+0,08Ps:

Pd=Ps

150-9Qs=

5-Qs=(150-9Qd)-0,08

5-Qs=0,72Qd-12

Q=9,89

Pd=150-9,89=61,04

Ми знайшли рівноважну крапку E(9,89;61,04).

Економічні засади органічної поєднаності попиту і пропозиції випливають з нерозривності процесу відтворення економічного життя (єдності фази виробництва, розподілу, обміну та споживан­ня продукту) і пов'язані з універсальною товарно-грошовою фор­мою такого відтворення. Співвідношення попиту і пропозиції від­биває конкретні пропозиції виробництва і споживання з урахуван­ням вартісно-цінової визначеності товарів (послуг). Це показує можли­вості суспільного виробництва щодо задоволення народногосподарських і особистих потреб.

Зіставлення відповідних показників виробництва і споживання, а саме їх вар­тісно-грошових обсягів, що реально сформувалися в народному господарстві, визначає співвідношення сукупних попиту та пропо­зиції, їх відповідність чи незбалансованість.

2. При з'ясуванні особливостей взаємодії попиту і пропозиції важливо знати конкретну величину зростання або зниження попиту і пропозиції, коли,

скажімо, ціна зростає на 20% або дохід зменшується на 5% та ін. Для цього

користуються поняттям еластичності.

Еластичність - міра чутливості попиту і пропозиції до зміни факторів, які їх визначають, і насамперед до зміни вартості товарів. В кількісному вираженні еластичність означає ступінь або міру реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни другої змінної величини. Найважливішу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни.

Еластичність попиту за ціною — це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього.

Розрахунки еластичності попиту за ціною мають досить широке практичне використання як для прогнозування споживацьких витрат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати скільки грошей споживач готовий витратити на придбання даного товару при різному рівні цін на нього, адже витрати споживача є ні чим іншим, як валовим доходом продавця. Якщо еластичність дорівнює нулю, тобто попит не реагує на зміну ціни, будучи абсолютно нееластичним, то збільшення чи зменшення доходу продавця буде прямо пропорційним зміні ціни.

Для вимірювання еластичності попиту за ціною найчастіше застосовується концепція дугової еластичності попиту. Дугова еластичність попиту харак­теризує відносну зміну величини попиту, зумовлену відносною зміною ціни на певній частині кривої попиту, тобто на дузі. Візьмемо на кривій попиту дві точки А і В, які відповідають підвищенню ціни від P1 до P2 та зменшенню величини по­питу від Q1  до Q2.



Дугова еластичність попиту.

P1  — початкова ціна (до зміни); P2 — фактична ціна (після зміни); Q1 - почат­кове значення величини попиту (до зміни ціни); Q2 — фактичне значення ве­личини попиту (після зміни ціни).Відносна зміна у величині попиту ви­значається діленням. Фактичної різниці у величинах попиту, що спостерігається на відрізку між точками А і В — (Q2- Q1)середнє значення між двома величинами попиту, що відповідають цим точкам –  (Q2 + Q1)/2 .  Аналогічно відносна зміна в ціні визначається діленням фактичної різниці в цінах, що спостерігається на відрізку між двома точками А і B - ( P2 -  P1), на середнє значення ціни. шо відповідає цим точкам. —  (P2 - P1)/2.



Залежно від абсолютного значення розрізняють п'ять видів еластичності попиту:

1.│Ed│ > 1, попит еластичний. Відносна зміна у величині попиту є більшою за відносну зміну ціни - %∆Qd>%∆P.

   

2.│Ed│ < 1, попит нееластичний. Відносна зміна у величині попиту є меншою за відносну зміну ціни - %∆Qd<%∆P.



3.│Ed│ = 1, попит одинично-еластичний. Відносна зміна у величині попиту дорівнює відносній зміні ціни - %∆Qd=%∆P.



4.│Ed│ = 0, попит абсолютно нееластичний.

Величина попиту абсолютно не залежить від відносної зміни ціни. Крива попиту набирає вигляду вертикальної прямої. Це можливо в тому випадку, коли покупці вирішують: "Купуватимемо цей товар за будь-якої ціни". Однак наші фінансові ресурси обмежені, тому абсолютно нееластичний попит вважаємо теоретичним випадком.



%∆Р = 0%∆Qd

5. │Ed│ = ∞, попит безмежно еластичний.

Відносна зміна ціни зумовлює відносно безмежну зміну величини попиту. Крива попиту набирає вигляду горизонтальної прямої. Величина попиту за цін, що вищі за Р1, дорівнює нулю. Водночас покупці готові купити необмежену величину товару за ціною, нижчою за Р1, що також практично неможливо через фінансові обмеження. Тому випадок безмежно еластичного попиту є також теоретичним.



%∆Р = ∞%∆Qd.

Практика господарювання багата на приклади ви­користання показників еластичності попиту за ціною для прийняття економічно обгрунтованих рішень. До­сить часто здійснення якихось економічних дій вима­гає постійних витрат. Тоді прибуток підприємця буде залежати тільки від обсягу виручки, тобто від тієї кількості грошей, яку погодяться сплатити покупці за запропонований товар. Витрати нашого підприємства на оренду приміщення, заробітну плату, рек­ламу тощо можуть розгля­датися як постійні. З іншого боку виручка залежить від цін на продукцію. Чим ми маємо керуватися, встановлюючи ціни на товари? Можна виходити з того, що ціни мають бути такими, щоб максимально реалізовувати свій товар. Однак при цьому не обов’язково буде досягнуто максимальної виручки. Якщо попит на пухові подушки нееластичний, то через підвищення ціни зменшиться кількість покупців меншою мірою, ніж зростуть ціни, а тому загальна виручка зростатиме. Це продовжуватиметься доти, доки не буде досягнуто одиничної еластичності. Подальше підвищення ціни призведе до зменшення  кількості покупців  і, як результат , - до зменшення виручки. Таким  чином, виручка досягає свого максимального значення при цінах, що відповідають одиничному значенню еластичності  попиту.

Побудуємо таблицю еластичності попиту, в якій порахуємо коефіцієнти еластичності для всієї лінії попиту.

Таблиця 3 – Визначення еластичності попиту на пухові подушки

Qd
Pd
∆Qd=│Q1-Q2│
∆Pd=│P1-P2│










1
141
3

3

3

3

3
27

27

27

27

27
2,5

5,5

8,5

11,5

14,5
127,5

100,5

73,5

46,5

19,5
1,2

0,54

0,35

0,26

0,20
0,211

0,268

0,36

0,58

1,38
5,68

2,01

0,97

0,44

0,145

4
114

7
87

10
60

13
33

16
6

З таблиці ми бачимо, що точкова еластичність попиту демонструє всі види еластичності попиту. Візьмемо дві крапки A(Qd=1;Pd=141) та B(Qd=4;Pd=114), котрі є в таблиці та пояснемо іх взаємодію. Ми бачимо, що при проведенні обчислень, позначенних в таблиці, вкінці відношення різниці величини попиту та середнього його значення =1,2 буде більшим, ніж відношення різниці ціни та середнього значення ціни =0,211. Вже з цього можна зробити висновок, що

еластичність ділянки попиту буде більше одиниці (=5,68), а тому її попит еластичний. Аналогічно пояснюються інші розрахунки ділянок попиту в таблиці (якщо<1, то попит нееластичний). Найбільш наближеною до одиничної еластичності ділянкою вважається відношення між крапками C(Qd=7; Pd=87) та D(Qd=10; Pd=60), на якій еластичність дорівнює =0,97. Щоб досягнути одиничної еластичності, візьмемо відношення між крапками B(Qd=4;Pd=114) та D(Qd=10; Pd=60). Еластичність цієї ділянки приблизно дорівнює =1,37. Тобто прибуток на ній досягає майже максимального значення. Всі крапки, котрі лежать вище одиничної еластичності, вважають еластичними(>1). Якщо взяти рівноважну крапку E(9,89;61,04), то можна сказати, що її еластичність дорівнює =1 . Це й буде максимальний прибуток підприємства.

Слід також виділити перехресну еластичність попиту, яка у випадку значної зміни ціни на один товар показує тенденцію зміни попиту споживачів від одного товару до іншого. Коефіцієнт такої еластичності показує певною мірою зміну попиту на один товар у відсотках залежно від зміни іншого товару на 1%.

Особливість ринкового механізму в цьому випадку полягає в тому, що попит еластичніший, ніж ціна, протягом тривалого, а не короткого проміжку часу. Це зумовлено тим, що люди не одразу змінюють свої звички у споживанні товарів, а також тим, що попит на один товар може бути пов'язаний із запасом іншого товару у споживачів, який змінюється повільніше. Так, різке підвищення ціни на подушки, хоч і скорочує попит на них, але меншою мірою. Водночас на тривалому проміжку часу споживачі намагатимуться купувати дешевший товар.

Основними факторами, що впливають на цінову еластичність попиту є: 1)наявність якісних взаємозамінних товарів та рівень цін на них (чим більше таких замінників і чим нижчі ціни на них, тим еластичніший попит); 2)питома вага продукту в доходах споживача (чим важливіше місце посідає певний продукт у бюджеті споживача, тим вища еластичність попиту на нього за незмінності всіх інших умов); 3) тривалість періоду для здійснення вибору (чим довший період часу для прийняття рішень, тим еластичніший попит на товар); 4) тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкоші й товари широкого вжитку (попит на предмети розкоші переважно еластичний, на товари широкого вжитку — нееластичний).

Аналогічно вимірюється еластичність пропозиції. Якщо еластичність попиту описує реагування покупців на зміну ціни, то відповідно еластичність пропозиції описує реагування продавців на зміну ціни. Еластичність пропозиції (Еs) за ціною визначається відношенням відсотка зміни ве­личини пропозиції товару до відсотка зміни його ціни. Концепцію еластичності пропозиції за ціною застосовують переважно у фор­мах дугової та точкової еластичності пропозиції.